Перші свідоцтва про використання каменю на території Алжиру для виробництва знарядь знайдені в Терніфіні і належать до нижнього палеоліту. Видобуток глин починається з епохи неоліту. З ІІ тисячоліття до р. Х. ведеться розробка кам'яних плит для будівництва величезних споруд — дольменів.
Свідоцтва про розвинене гірничо-металургійне виробництво збереглися в працях арабських вчених IX — XIII століття (аль-Якубі, аль-Бакрі, аль-Казвіні). Основні залізорудні центри були зосереджені на півночі, міднорудні шахти — в горах Джебель-Кетама. У X ст. на пагорбі Джебель-ель-Мельх («Гора солі») знаходилися соляні копальні.
У XVI ст. на території Алжиру вели розробку покладів срібних та свинцевих руд, а також видобуток ртутної руди й будівельного каменю.
Після колонізації Алжиру (1830 р.) розпочалися системні геологічні пошуки корисних копалин. З 50-60-х рр. XIX ст. ведеться промислова експлуатація родовищ залізних руд (, , , ), інтенсивна розробка родовищ свинцевих, цинкових та мідних руд, фосфоритів. Перші розвідки нафтових родовищ здійснено у 1875 р., видобуток — з 1913 р. У 1907 р. відкрите основне вугільне родовище — , максимальна експлуатація якого здійснювалась у роки Другої світової війни.
Відкриття в 1956 р. в Сахарі значних родовищ нафти та газу зумовило першорядний напрям розвитку цих галузей (в 70-80-і роки приріст становив у середньому 14 % щорічно).
У кінці XX ст. за запасами цінної мінеральної сировини Алжир займає одне з перших місць у Африці. У країні відкриті і розвідані родовища нафти, природного газу, кам'яного вугілля, руд урану, заліза, мангану, міді, свинцю, цинку, ртуті, стибію, золота, олова, вольфрам у, фосфоритів, бариту та ін.
На межі XX — XXI ст. найбільше промислове значення становив видобуток нафти, залізняку, ртутних і цинкових руд, фосфоритів, бентоніту, мармуру, солей і баритів, золота. Нині Алжир має розвинену гірничу промисловість. Тут добувають нафту, природний газ, вугілля, залізну руду, фосфати, цинк, ртуть і інші рудні копалини. В Алжирі один з найвищих серед країн Африки ВВП, який створюється г.ч. за рахунок нафти і природного газу. Головні гірничодобувні підприємства Алжиру включають золотодобувну копальню Moz Tirek Amesmessa; фосфатний рудник Djebel Onk; залізорудну копальню Quenza і Bou Khrada. Інші важливі корисні копалини, що добуваються в Алжирі, — свинець, цинк і фосфати. Головною організацією, що на початку XXI ст. визначає стратегію освоєння родовищ і технічну політику в гірничій промисловості Алжиру, є державний гірничий холдинг (Holding Public Mines), який має 32 рудника, 26 кар'єрів і 2 гірничо-хімічних комбінати. Річний оборот холдингу становить близько 250 млн дол. США, з яких 36 % — виручка від експорту. У системі холдингу працюють 12 000 чол. Крім того, в гірничому секторі країни діють близько 400 відносно невеликих державних і приватних підприємств, що видобувають г.ч. мармур, пісок і глину, гіпс, солі тощо Ухвалені нові закони про гірничу діяльність і кодекс про інвестиції, які більш ефективно стимулюють залучення іноземного капіталу в проекти розвідки і розробки родовищ корисних копалин.
Підготовку кадрів гірничо-геологічного профілю здійснюють в університеті м. Алжир, а також в Технічній рудній школі м. і Африканському центрі вуглеводнів у м. Бумердес, університеті мм. Аннаба та Тебесса.
Див. також
Джерела
- Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
- Гайко Г.І., Білецький В.С. Історія гірництва: Підручник. - Київ-Алчевськ: Видавничий дім "Києво-Могилянська академія", видавництво "ЛАДО" ДонДТУ, 2013. - 542 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pershi svidoctva pro vikoristannya kamenyu na teritoriyi Alzhiru dlya virobnictva znaryad znajdeni v Ternifini i nalezhat do nizhnogo paleolitu Vidobutok glin pochinayetsya z epohi neolitu Z II tisyacholittya do r H vedetsya rozrobka kam yanih plit dlya budivnictva velicheznih sporud dolmeniv Zavod po zridzhennyu gazu v Alzhiri XX st Svidoctva pro rozvinene girnicho metalurgijne virobnictvo zbereglisya v pracyah arabskih vchenih IX XIII stolittya al Yakubi al Bakri al Kazvini Osnovni zalizorudni centri buli zoseredzheni na pivnochi midnorudni shahti v gorah Dzhebel Ketama U X st na pagorbi Dzhebel el Melh Gora soli znahodilisya solyani kopalni U XVI st na teritoriyi Alzhiru veli rozrobku pokladiv sribnih ta svincevih rud a takozh vidobutok rtutnoyi rudi j budivelnogo kamenyu Pislya kolonizaciyi Alzhiru 1830 r rozpochalisya sistemni geologichni poshuki korisnih kopalin Z 50 60 h rr XIX st vedetsya promislova ekspluataciya rodovish zaliznih rud intensivna rozrobka rodovish svincevih cinkovih ta midnih rud fosforitiv Pershi rozvidki naftovih rodovish zdijsneno u 1875 r vidobutok z 1913 r U 1907 r vidkrite osnovne vugilne rodovishe maksimalna ekspluataciya yakogo zdijsnyuvalas u roki Drugoyi svitovoyi vijni Vidkrittya v 1956 r v Sahari znachnih rodovish nafti ta gazu zumovilo pershoryadnij napryam rozvitku cih galuzej v 70 80 i roki pririst stanoviv u serednomu 14 shorichno U kinci XX st za zapasami cinnoyi mineralnoyi sirovini Alzhir zajmaye odne z pershih misc u Africi U krayini vidkriti i rozvidani rodovisha nafti prirodnogo gazu kam yanogo vugillya rud uranu zaliza manganu midi svincyu cinku rtuti stibiyu zolota olova volfram u fosforitiv baritu ta in Na mezhi XX XXI st najbilshe promislove znachennya stanoviv vidobutok nafti zaliznyaku rtutnih i cinkovih rud fosforitiv bentonitu marmuru solej i baritiv zolota Nini Alzhir maye rozvinenu girnichu promislovist Tut dobuvayut naftu prirodnij gaz vugillya zaliznu rudu fosfati cink rtut i inshi rudni kopalini V Alzhiri odin z najvishih sered krayin Afriki VVP yakij stvoryuyetsya g ch za rahunok nafti i prirodnogo gazu Golovni girnichodobuvni pidpriyemstva Alzhiru vklyuchayut zolotodobuvnu kopalnyu Moz Tirek Amesmessa fosfatnij rudnik Djebel Onk zalizorudnu kopalnyu Quenza i Bou Khrada Inshi vazhlivi korisni kopalini sho dobuvayutsya v Alzhiri svinec cink i fosfati Golovnoyu organizaciyeyu sho na pochatku XXI st viznachaye strategiyu osvoyennya rodovish i tehnichnu politiku v girnichij promislovosti Alzhiru ye derzhavnij girnichij holding Holding Public Mines yakij maye 32 rudnika 26 kar yeriv i 2 girnicho himichnih kombinati Richnij oborot holdingu stanovit blizko 250 mln dol SShA z yakih 36 viruchka vid eksportu U sistemi holdingu pracyuyut 12 000 chol Krim togo v girnichomu sektori krayini diyut blizko 400 vidnosno nevelikih derzhavnih i privatnih pidpriyemstv sho vidobuvayut g ch marmur pisok i glinu gips soli tosho Uhvaleni novi zakoni pro girnichu diyalnist i kodeks pro investiciyi yaki bilsh efektivno stimulyuyut zaluchennya inozemnogo kapitalu v proekti rozvidki i rozrobki rodovish korisnih kopalin Pidgotovku kadriv girnicho geologichnogo profilyu zdijsnyuyut v universiteti m Alzhir a takozh v Tehnichnij rudnij shkoli m i Afrikanskomu centri vuglevodniv u m Bumerdes universiteti mm Annaba ta Tebessa Div takozhKorisni kopalini Alzhiru Girnicha promislovist Alzhiru Geologiya Alzhiru Ekonomika Alzhiru Dzherela Bileckij V S Gajko G I Hronologiya girnictva v krayinah svitu Doneck Donecke viddilennya NTSh Redakciya girnichoyi enciklopediyi UKCentr 2006 224 s Gajko G I Bileckij V S Istoriya girnictva Pidruchnik Kiyiv Alchevsk Vidavnichij dim Kiyevo Mogilyanska akademiya vidavnictvo LADO DonDTU 2013 542 s