Касабла́нка (араб. الدار البيضاء, Ад-Дар-ель-Беіда, бербер. ⴰⵏⴼⴰ; в буквальному перекладі з іспанської: каса — дім/будинок, бланка — білий) — місто на заході Марокко. Є найбільшим містом і найбільшим портом країни. Розташоване на узбережжі Атлантичного океану, неподалік від столиці Рабату. Сучасне місто було побудоване навколо старого мавританського міста.
Касабланка لدار البيضاء ⴰⵏⴼⴰ
Координати H G O
Касабланка у Вікісховищі d |
Історія
У Середньовіччя Касабланка була заможним містом, відомим як Анфа. У Анфі розташовувалася база піратів, які атакували і захоплювали кораблі європейських держав, тому вона була зруйнована португальцями 1468 року. Португальці повернулися в цей район 1515 року і побудували нове місто під назвою Casa Blanca. Під час сильного землетрусу 1755 року місто було зруйноване і залишено жителями.
Султан Марокко Мухаммед III з династії Алавітів відновив місто в кінці XVIII століття. Іспанські купці, а також купці з інших європейських країн почали тут селитися. Через деякий час французи перевершили за чисельністю всіх інших європейських поселенців. 1907 року Касабланка була захоплена Францією. Під час французького протекторату (1912-1956) місто швидко зростає.
Під час Другої світової війни Касабланка була одним з трьох основних місць висадки військ союзників в Північній Африці. У місті пройшла Касабланкська конференція (січень 1943) між президентом США Франкліном Делано Рузвельтом і прем'єр-міністром Великої Британії Вінстоном Черчиллем.
Французи покинули країну у 1956 році після проголошення незалежності Марокко і це викликало серйозні економічні труднощі для Касабланки, але бурхливий розвиток туризму і зростання промисловості повернули місту процвітання.
Інфраструктура
Касабланка — одне з провідних торгових міст Північної Африки. Місто з'єднують з рештою світу шосе і залізниця, міжнародний аеропорт; порт розташовується в одній з найбільших штучних гаваней у світі. Велика частина міжнародної торгівлі Марокко проходить через Касабланку. Основні статті експорту: зернові культури, шкіра, вовна і фосфати. Касабланка також є головним промисловим центром країни. Провідні галузі промисловості: рибальство, консервування риби, деревообробка та виробництво меблів, промисловість будівельних матеріалів, скляна і тютюнова галузі. Більше половини всіх банківських транзакцій в Марокко проводиться в Касабланці.
Архітектура
Головна споруда міста — , мечеть з найвищим мінаретом у світі. У Касабланці є університет (, що був відкритий 1976 року).
Транспорт
Клімат
Клімат Касабланки середземноморський (Csa за класифікацією кліматів Кеппена). Холодна Канарська течія, що проходить уздовж Атлантичного узбережжя, пом'якшує клімат міста, тому клімат Касабланки дуже схожий на клімат Лос-Анджелеса. В середньому в Касабланці 72 дня з опадами (425 мм на рік). Найбільша кількість опадів, що випали за один день становить 178 мм (30 листопада 2010 року).
Клімат Касабланки | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Абсолютний максимум, °C | 31,1 | 29,4 | 32,2 | 32,8 | 35,1 | 37,4 | 38,4 | 39,0 | 40,5 | 37,8 | 34,7 | 30,3 | 40,5 |
Середній максимум, °C | 17,3 | 18,0 | 19,6 | 20,2 | 21,9 | 24,1 | 25,8 | 26,3 | 25,7 | 23,8 | 20,9 | 18,7 | 21,9 |
Середня температура, °C | 12,6 | 13,7 | 15,3 | 16,5 | 18,5 | 20,9 | 22,7 | 23,2 | 22,3 | 19,8 | 16,5 | 14,2 | 18,0 |
Середній мінімум, °C | 9,2 | 10,4 | 11,8 | 13,2 | 15,8 | 18,7 | 20,5 | 20,9 | 19,7 | 16,8 | 13,3 | 11,1 | 15,1 |
Абсолютний мінімум, °C | 0 | 0 | 2,7 | 5,0 | 7,4 | 10,0 | 13,0 | 13,0 | 10,0 | 7,0 | 4,6 | 2,0 | 0 |
Норма опадів, мм | 62.2 | 59.0 | 50.7 | 40.2 | 18.8 | 5.8 | 0.7 | 0.4 | 4.9 | 31.1 | 74.4 | 76.6 | 424.8 |
Джерело: Погода і клімат |
Галерея
- Вхід до старої частини міста (Медіни)
- Вид на Медіну
- Квартал Хабоус
- Центральний ринок
- Бульвар Могамеда V
- Бульвар д'Анфа
- Трамвай у Касабланці
- Архітектура Касабланки
- Парк Ліги арабських країн
Відомі особи
Уродженці Касабланки
- Серж Арош (1944) — французький фізик, лауреат нобелівської премії з фізики 2012 року.
- Бадр Банун (* 1993) — марокканський футболіст.
- Гад Ельмалех (1971) — французький, марокканський актор, режисер, комік.
- Даніель Пеннак (1944) — французький письменник.
- Саді Реббот (1935—1994) — французький актор.
- Жан Рено (1948) — французький актор іспанського походження.
- Меріме Хадід (* 1969) — мароккансько-французький астроном, дослідниця та астрофізик.
- Катрін Панколь — французька письменниця.
Див. також
- Європейські анклави в Північній Африці до 1830
- 42776 Касабланка — астероїд, названий на честь міста.
Примітки
- archINFORM — 1994.
- http://cnig.gouv.fr/wp-content/uploads/2020/02/CNT-PVM_r%C3%A9vis%C3%A9_2020-01-27-1.pdf
- http://www.bordeaux.fr/ebx/LinkResolverServlet?classofcontent=presentationStandard&id=5346
- http://mail.camara.rj.gov.br/APL/Legislativos/contlei.nsf/50ad008247b8f030032579ea0073d588/3f4147a57ed8aa3483257e8800663664?OpenDocument
- База даних малих космічних тіл JPL: Касабланка (англ.) .
Посилання
- www.casablanca.ma — офіційний сайт міста Касабланка (англ.)
- Офіційний сайт Касабланка Туризм [ 12 травня 2011 у Wayback Machine.] (фр.)
- (англ.)
- Casablanca (MOROCCO) [ 4 серпня 2016 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
Це незавершена стаття з географії Марокко. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kasabla nka arab الدار البيضاء Ad Dar el Beida berber ⴰⵏⴼⴰ v bukvalnomu perekladi z ispanskoyi kasa dim budinok blanka bilij misto na zahodi Marokko Ye najbilshim mistom i najbilshim portom krayini Roztashovane na uzberezhzhi Atlantichnogo okeanu nepodalik vid stolici Rabatu Suchasne misto bulo pobudovane navkolo starogo mavritanskogo mista Kasablanka لدار البيضاء ⴰⵏⴼⴰ Prapor Gerb Koordinati 33 35 57 pn sh 7 37 12 zh d H G O Krayina Marokko 1 Marokko 1 Region Kasablanka SettatGolova dData zasnuvannya VII st do n e Status z 1756Plosha 324 km Visota centru 115 mNaselennya 3 356 337 2012 Katojkonim angl Casablancan fr Casablancaise 2 fr Casablancais 2 isp casablanques isp casablanquesaMista pobratimi Barselona 2011 Amman 2008 Bordo 3 listopada 1988 3 Stambul 2009 Chikago 1982 Dubaj 1988 Parizh 2005 Dzhakarta 1990 Kuala Lumpur 1991 Rio de Zhanejro 4 Buenos Ajres 2006 Monreal Sankt Peterburg Shanhaj 1986 Sosnovec Tokio Bengaluru Sfaks Dzhidda Artvin Pusan Oran Bengazi d Dakar 1967 Nuadibu 1988 Chasovij poyas UTC 0 i UTC 1Poshtovij indeks 20000 a 20200GeoNames 2553604OSM r4072985 ROficijnij sajt casablanca ma KasablankaKasablanka Marokko Kasablanka u Vikishovishi d U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kasablanka film IstoriyaU Serednovichchya Kasablanka bula zamozhnim mistom vidomim yak Anfa U Anfi roztashovuvalasya baza pirativ yaki atakuvali i zahoplyuvali korabli yevropejskih derzhav tomu vona bula zrujnovana portugalcyami 1468 roku Portugalci povernulisya v cej rajon 1515 roku i pobuduvali nove misto pid nazvoyu Casa Blanca Pid chas silnogo zemletrusu 1755 roku misto bulo zrujnovane i zalisheno zhitelyami Sultan Marokko Muhammed III z dinastiyi Alavitiv vidnoviv misto v kinci XVIII stolittya Ispanski kupci a takozh kupci z inshih yevropejskih krayin pochali tut selitisya Cherez deyakij chas francuzi perevershili za chiselnistyu vsih inshih yevropejskih poselenciv 1907 roku Kasablanka bula zahoplena Franciyeyu Pid chas francuzkogo protektoratu 1912 1956 misto shvidko zrostaye Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Kasablanka bula odnim z troh osnovnih misc visadki vijsk soyuznikiv v Pivnichnij Africi U misti projshla Kasablankska konferenciya sichen 1943 mizh prezidentom SShA Franklinom Delano Ruzveltom i prem yer ministrom Velikoyi Britaniyi Vinstonom Cherchillem Francuzi pokinuli krayinu u 1956 roci pislya progoloshennya nezalezhnosti Marokko i ce viklikalo serjozni ekonomichni trudnoshi dlya Kasablanki ale burhlivij rozvitok turizmu i zrostannya promislovosti povernuli mistu procvitannya InfrastrukturaKasablanka odne z providnih torgovih mist Pivnichnoyi Afriki Misto z yednuyut z reshtoyu svitu shose i zaliznicya mizhnarodnij aeroport port roztashovuyetsya v odnij z najbilshih shtuchnih gavanej u sviti Velika chastina mizhnarodnoyi torgivli Marokko prohodit cherez Kasablanku Osnovni statti eksportu zernovi kulturi shkira vovna i fosfati Kasablanka takozh ye golovnim promislovim centrom krayini Providni galuzi promislovosti ribalstvo konservuvannya ribi derevoobrobka ta virobnictvo mebliv promislovist budivelnih materialiv sklyana i tyutyunova galuzi Bilshe polovini vsih bankivskih tranzakcij v Marokko provoditsya v Kasablanci ArhitekturaGolovna sporuda mista mechet z najvishim minaretom u sviti U Kasablanci ye universitet sho buv vidkritij 1976 roku TransportDokladnishe Tramvaj u KasablanciKlimatKlimat Kasablanki seredzemnomorskij Csa za klasifikaciyeyu klimativ Keppena Holodna Kanarska techiya sho prohodit uzdovzh Atlantichnogo uzberezhzhya pom yakshuye klimat mista tomu klimat Kasablanki duzhe shozhij na klimat Los Andzhelesa V serednomu v Kasablanci 72 dnya z opadami 425 mm na rik Najbilsha kilkist opadiv sho vipali za odin den stanovit 178 mm 30 listopada 2010 roku Klimat Kasablanki Pokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Rik Absolyutnij maksimum C 31 1 29 4 32 2 32 8 35 1 37 4 38 4 39 0 40 5 37 8 34 7 30 3 40 5 Serednij maksimum C 17 3 18 0 19 6 20 2 21 9 24 1 25 8 26 3 25 7 23 8 20 9 18 7 21 9 Serednya temperatura C 12 6 13 7 15 3 16 5 18 5 20 9 22 7 23 2 22 3 19 8 16 5 14 2 18 0 Serednij minimum C 9 2 10 4 11 8 13 2 15 8 18 7 20 5 20 9 19 7 16 8 13 3 11 1 15 1 Absolyutnij minimum C 0 0 2 7 5 0 7 4 10 0 13 0 13 0 10 0 7 0 4 6 2 0 0 Norma opadiv mm 62 2 59 0 50 7 40 2 18 8 5 8 0 7 0 4 4 9 31 1 74 4 76 6 424 8 Dzherelo Pogoda i klimatGalereyaVhid do staroyi chastini mista Medini Vid na Medinu Kvartal Habous Centralnij rinok Bulvar Mogameda V Bulvar d Anfa Tramvaj u Kasablanci Arhitektura Kasablanki Park Ligi arabskih krayinVidomi osobiUrodzhenci Kasablanki Serzh Arosh 1944 francuzkij fizik laureat nobelivskoyi premiyi z fiziki 2012 roku Badr Banun 1993 marokkanskij futbolist Gad Elmaleh 1971 francuzkij marokkanskij aktor rezhiser komik Daniel Pennak 1944 francuzkij pismennik Sadi Rebbot 1935 1994 francuzkij aktor Zhan Reno 1948 francuzkij aktor ispanskogo pohodzhennya Merime Hadid 1969 marokkansko francuzkij astronom doslidnicya ta astrofizik Katrin Pankol francuzka pismennicya Div takozhYevropejski anklavi v Pivnichnij Africi do 1830 42776 Kasablanka asteroyid nazvanij na chest mista PrimitkiarchINFORM 1994 d Track Q265049 http cnig gouv fr wp content uploads 2020 02 CNT PVM r C3 A9vis C3 A9 2020 01 27 1 pdf http www bordeaux fr ebx LinkResolverServlet classofcontent presentationStandard amp id 5346 http mail camara rj gov br APL Legislativos contlei nsf 50ad008247b8f030032579ea0073d588 3f4147a57ed8aa3483257e8800663664 OpenDocument Baza danih malih kosmichnih til JPL Kasablanka angl Posilannyawww casablanca ma oficijnij sajt mista Kasablanka angl Oficijnij sajt Kasablanka Turizm 12 travnya 2011 u Wayback Machine fr angl Casablanca MOROCCO 4 serpnya 2016 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl Ce nezavershena stattya z geografiyi Marokko Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi