Дойра — ударний музичний інструмент типа бубна. Поширений в Узбекистані, Таджикистані, а також у країнах Близького і Середнього Сходу. Складається з круглої обичайки (зроблена із сухої виноградної лози, горіхового або букового дерева) і натягнутою на неї з одного боку мембрани (з риб'ячої або цапиною шкіри, іноді шлунка тварини) діаметром 360—450 мм.
Перед грою дойру нагрівають на сонці або біля вогню для більшого натягнення мембрани, що сприяє чистоті і дзвінкості звучання. Звук видобувається ударами 4 пальців обох рук (великі пальці служать для опори інструменту) і долонь по мембрані. Удар по середині мембрани дає низький і глухий звук, удар близько обичайки — більш високий і дзвінкий. До основного звуку приєднується дзвін металевих підвісок. Різниця в забарвленні звуку досягається завдяки різним прийомам гри: удари пальців і долоні різної сили, клацання мізинцями, ковзання пальців по мембрані, струшування інструменту та інші. Можливі тремоло, форшлаги. Динамічний діапазон — від ніжного piano до потужного forte.
Техніка гри на дойрі розроблялася століттями і досягла високої віртуозності. Репертуар дойри складають різноманітні ритмічні фігури — усулі. Дойра використовується при виконанні макомів, мугамів. В часи радянського панування дойра увійшла до складу оркестрів народних інструментів. Різновидами дойри є груз, дайра, азербайджанський деф, вірменський дапп.
Див. також
Література
- И. М. Вызго-Иванова. дойра [ 26 листопада 2012 у Wayback Machine.] / Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] : ( )[рос.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973—1982. — (Энциклопедии. Словари. Справочники). (рос.)
- Акбаров И., Ритмы дойры, Таш., 1952; Вызго Т., Петросянц A., Узбекский оркестр народных инструментов, Таш., 1962.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dojra udarnij muzichnij instrument tipa bubna Poshirenij v Uzbekistani Tadzhikistani a takozh u krayinah Blizkogo i Serednogo Shodu Skladayetsya z krugloyi obichajki zroblena iz suhoyi vinogradnoyi lozi gorihovogo abo bukovogo dereva i natyagnutoyu na neyi z odnogo boku membrani z rib yachoyi abo capinoyu shkiri inodi shlunka tvarini diametrom 360 450 mm Vikonavec na dojri Pered groyu dojru nagrivayut na sonci abo bilya vognyu dlya bilshogo natyagnennya membrani sho spriyaye chistoti i dzvinkosti zvuchannya Zvuk vidobuvayetsya udarami 4 palciv oboh ruk veliki palci sluzhat dlya opori instrumentu i dolon po membrani Udar po seredini membrani daye nizkij i gluhij zvuk udar blizko obichajki bilsh visokij i dzvinkij Do osnovnogo zvuku priyednuyetsya dzvin metalevih pidvisok Riznicya v zabarvlenni zvuku dosyagayetsya zavdyaki riznim prijomam gri udari palciv i doloni riznoyi sili klacannya mizincyami kovzannya palciv po membrani strushuvannya instrumentu ta inshi Mozhlivi tremolo forshlagi Dinamichnij diapazon vid nizhnogo piano do potuzhnogo forte Tehnika gri na dojri rozroblyalasya stolittyami i dosyagla visokoyi virtuoznosti Repertuar dojri skladayut riznomanitni ritmichni figuri usuli Dojra vikoristovuyetsya pri vikonanni makomiv mugamiv V chasi radyanskogo panuvannya dojra uvijshla do skladu orkestriv narodnih instrumentiv Riznovidami dojri ye gruz dajra azerbajdzhanskij def virmenskij dapp Div takozhDafLiteraturaI M Vyzgo Ivanova dojra 26 listopada 2012 u Wayback Machine Muzykalnaya enciklopediya v 6 t ros gl red Yu V Keldysh M Sovetskaya enciklopediya Sovetskij kompozitor 1973 1982 Enciklopedii Slovari Spravochniki ros Akbarov I Ritmy dojry Tash 1952 Vyzgo T Petrosyanc A Uzbekskij orkestr narodnyh instrumentov Tash 1962