Театр у Алжирі — синтетичне мистецтво в державі Алжир, що поєднує у своїх творах виразні засоби драматургії, акторської гри, режисури, живопису, музики. Слугує важливою ланкою культурної діяльності алжирського соціуму. З'явившись в сиву давнину театралізоване дійство постійно супроводжувало важливі обрядові процеси усіх соціальних верств суспільства. З часом аборигенне мистецтво увібрало в себе найкращі культурні досягнення метрополій, що володіли у різні часи Алжиром — арабського, і західноєвропейського світів. Зародження сучасного національного театрального мистецтва країни припадає на початок XX століття, коли з'являються трупи місцевих акторів, режисери-постановники, п'єси власного оригінального виробництва. Розквіт алжирського театру тісно пов'язаний з національно-визвольною війною алжирського народу. Революційні події надихнули на оригінальну творчість місцевих драматургів. Незалежність країни сприяла як державній підтримці розбудови національних театрів, так і державному контролю за тенденціями розвитку цього виду мистецтва.
Історія
Театральне мистецтво Алжиру своїм корінням сягає сивої давнини, до культової обрядовості берберських племен. На розвиток цього виду мистецтва значний вплив мали також релігійні ритуали поширені в добу середньовіччя. До середини XX століття на території сучасного Алжиру театралізовані виступи були приурочені до свят, весілля, похорон. Такі дійства супроводжувалися співами, обрядовими танцями, пантомімою, оповідями (співаки, оповідачі), зображенням в особах (з перевдяганням) сценок з місцевого життя. У гірських та віддалених районах висувпали меддахи (оповідачі билин), зазвичай свої оповідання, старовинні легенди, казки та перекази вони виконували речитативом з музичним супроводом.
Починаючи з XVI століття, в добу османського панування, в прибережних містах і районах набув поширення народний театр тіней (турецький ), в якому розігрувались різноманітні сатиричні сценки на злободенні теми.
Французька доба
Після завоювання Алжиру 1830 року французами, колоніальна влада 1843 року заборонила театр тіней за антиколоніальну спрямованість тем його вистав. Але навіть під забороною такі вистави відбувались по невеликих містечках і селищах.
1853 року в місті Алжир французька колоніальна влада відкрила перший театр сучасного європейського типу. Він допоміг не тільки познайомив місцеве населення зі світовим театральним надбанням, алей й сприяв розвитку інтересу до театрального мистецтва взагалі.
На початку XX століття досвід французького і допоміг створити алжирцям власний національний театр, що поєднав досягнення цих театральних шкіл і їхньої драматургії з алжирським фольклором, обрядами і звичаями. Вже у 1920-ті роки існували аматорські трупи, що мали у власному репертуарі переважно перекладні п'єси. 1926 року в столиці театральна трупа поставила п'єсу , що була написана акторами і . Одним з учасників постановки був Р. Ксентіні, який невдовзі став провідним актором, драматургом і режисером Алжиру, який працював в першій алжирській професійній трупі, що була створена на початку 1930-х років драматургом, відомим співаком, актором і режисером М. Бахтарзі. У п'єсі (1927) режисер Р. Ксентіні реформував сценічну мову виступів, поєднавши арабську літературну з народними алжирсько-берберськими діалектами.
Трупа Бахтарзі ставила п'єси як визнаних світових класиків Софокла, Мольєра, Шекспіра, Ібсена і Ростана, так і місцевих авторів — , , . З цієї трупи згодом вийшло багато талановитих акторів, у тому числі , що 1954 року організував власну трупу і , який гастролював по всьому світу.
Незалежність
Із здобуттям незалежності повстало питання створення національних закладів культури. На основі Алжирського художнього ансамблю 1962 року був створений . Головним режисером і директором став Мустафа Катеб, який проголосив себе «поборником революційного реалізму». На сцені театру ставилися твори, присвячені алжирській революції — п'єса (1959); твори одного з провідних письменників, поетів і драматургів А. Ясіна Катеба. Пізніше Мустафу Катеба на його посаді замінив .
Ясін Катеб, провідний письменників, поет і драматург Алжиру у 1970-х роках очолив невеликий театр в Сіді-Бель-Аббесі, заради розвитку театрального мистецтва не тільки в столиці й головних містах країни, але й в провінції, щоб бути ближчим до народу. (Ахмед Айяд), актор, співак, поет, драматург і режисер продовжив сценічні традиції Ксентіні.
1973 року в державі була проведена децентралізація театру, були утворені державні театри в Орані (керівник ) і в Константіні (де вже функціонувала філія, директор . Театри на нерегулярній основі в цей час діяли також в Аннабі, Бліді.
Наприкінці 1960-х років в незалежному Алжирі на хвилі підйому національної свідомості й розвитку власної культури масово виникають аматорські трупи. Деякі з них внесли помітний вклад у розвиток алжирського театрального мистецтва. Наприклад, оранська трупа під керівництвом , що виникла 1968 року; столична трупа під керівництвом , що виникла 1969 року.
Театри
Актори
Освіта
Нагороди, конкурси, фестивалі
Щорічно, починаючи з 1968 року, в Тімгаді проводяться театральний фестиваль країн Середземномор'я. У місті Мостаганем проводяться фестивалі самодіяльних колективів. 1982 року в Константині відбувся перший національний фестиваль дитячих театрів, того ж року в відбувся фестиваль лялькових театрів.
Часописи
Головним часописом, що висвітлює проблеми театру в країні слугує журнал , заснований 1972 року. Статті про театр, акторів, прем'єри вистав друкуються в центральних газетах, тижневику .
Див. також
Примітки
- (рос.) Алжир // Африка: энциклопедический справочник. В 2-х тт. / гл. ред. А. Громыко. — М. : Советская энциклопедия, 1986. — Т. 1. — 672 с.
Література
- (рос.) Путинцева T. A. Тысяча и один год арабского театра. — М., 1977.
- (рос.) Культура современного Алжира. — М., 1961.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Театр Алжиру |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teatr u Alzhiri sintetichne mistectvo v derzhavi Alzhir sho poyednuye u svoyih tvorah virazni zasobi dramaturgiyi aktorskoyi gri rezhisuri zhivopisu muziki Sluguye vazhlivoyu lankoyu kulturnoyi diyalnosti alzhirskogo sociumu Z yavivshis v sivu davninu teatralizovane dijstvo postijno suprovodzhuvalo vazhlivi obryadovi procesi usih socialnih verstv suspilstva Z chasom aborigenne mistectvo uvibralo v sebe najkrashi kulturni dosyagnennya metropolij sho volodili u rizni chasi Alzhirom arabskogo i zahidnoyevropejskogo svitiv Zarodzhennya suchasnogo nacionalnogo teatralnogo mistectva krayini pripadaye na pochatok XX stolittya koli z yavlyayutsya trupi miscevih aktoriv rezhiseri postanovniki p yesi vlasnogo originalnogo virobnictva Rozkvit alzhirskogo teatru tisno pov yazanij z nacionalno vizvolnoyu vijnoyu alzhirskogo narodu Revolyucijni podiyi nadihnuli na originalnu tvorchist miscevih dramaturgiv Nezalezhnist krayini spriyala yak derzhavnij pidtrimci rozbudovi nacionalnih teatriv tak i derzhavnomu kontrolyu za tendenciyami rozvitku cogo vidu mistectva IstoriyaTeatralne mistectvo Alzhiru svoyim korinnyam syagaye sivoyi davnini do kultovoyi obryadovosti berberskih plemen Na rozvitok cogo vidu mistectva znachnij vpliv mali takozh religijni rituali poshireni v dobu serednovichchya Do seredini XX stolittya na teritoriyi suchasnogo Alzhiru teatralizovani vistupi buli priurocheni do svyat vesillya pohoron Taki dijstva suprovodzhuvalisya spivami obryadovimi tancyami pantomimoyu opovidyami spivaki opovidachi zobrazhennyam v osobah z perevdyagannyam scenok z miscevogo zhittya U girskih ta viddalenih rajonah visuvpali meddahi opovidachi bilin zazvichaj svoyi opovidannya starovinni legendi kazki ta perekazi voni vikonuvali rechitativom z muzichnim suprovodom Pochinayuchi z XVI stolittya v dobu osmanskogo panuvannya v priberezhnih mistah i rajonah nabuv poshirennya narodnij teatr tinej tureckij v yakomu rozigruvalis riznomanitni satirichni scenki na zlobodenni temi Francuzka doba Pislya zavoyuvannya Alzhiru 1830 roku francuzami kolonialna vlada 1843 roku zaboronila teatr tinej za antikolonialnu spryamovanist tem jogo vistav Ale navit pid zaboronoyu taki vistavi vidbuvalis po nevelikih mistechkah i selishah 1853 roku v misti Alzhir francuzka kolonialna vlada vidkrila pershij teatr suchasnogo yevropejskogo tipu Vin dopomig ne tilki poznajomiv misceve naselennya zi svitovim teatralnim nadbannyam alej j spriyav rozvitku interesu do teatralnogo mistectva vzagali Na pochatku XX stolittya dosvid francuzkogo i dopomig stvoriti alzhircyam vlasnij nacionalnij teatr sho poyednav dosyagnennya cih teatralnih shkil i yihnoyi dramaturgiyi z alzhirskim folklorom obryadami i zvichayami Vzhe u 1920 ti roki isnuvali amatorski trupi sho mali u vlasnomu repertuari perevazhno perekladni p yesi 1926 roku v stolici teatralna trupa postavila p yesu sho bula napisana aktorami i Odnim z uchasnikiv postanovki buv R Ksentini yakij nevdovzi stav providnim aktorom dramaturgom i rezhiserom Alzhiru yakij pracyuvav v pershij alzhirskij profesijnij trupi sho bula stvorena na pochatku 1930 h rokiv dramaturgom vidomim spivakom aktorom i rezhiserom M Bahtarzi U p yesi 1927 rezhiser R Ksentini reformuvav scenichnu movu vistupiv poyednavshi arabsku literaturnu z narodnimi alzhirsko berberskimi dialektami Trupa Bahtarzi stavila p yesi yak viznanih svitovih klasikiv Sofokla Molyera Shekspira Ibsena i Rostana tak i miscevih avtoriv Z ciyeyi trupi zgodom vijshlo bagato talanovitih aktoriv u tomu chisli sho 1954 roku organizuvav vlasnu trupu i yakij gastrolyuvav po vsomu svitu Nezalezhnist Iz zdobuttyam nezalezhnosti povstalo pitannya stvorennya nacionalnih zakladiv kulturi Na osnovi Alzhirskogo hudozhnogo ansamblyu 1962 roku buv stvorenij Golovnim rezhiserom i direktorom stav Mustafa Kateb yakij progolosiv sebe pobornikom revolyucijnogo realizmu Na sceni teatru stavilisya tvori prisvyacheni alzhirskij revolyuciyi p yesa 1959 tvori odnogo z providnih pismennikiv poetiv i dramaturgiv A Yasina Kateba Piznishe Mustafu Kateba na jogo posadi zaminiv Yasin Kateb providnij pismennikiv poet i dramaturg Alzhiru u 1970 h rokah ocholiv nevelikij teatr v Sidi Bel Abbesi zaradi rozvitku teatralnogo mistectva ne tilki v stolici j golovnih mistah krayini ale j v provinciyi shob buti blizhchim do narodu Ahmed Ajyad aktor spivak poet dramaturg i rezhiser prodovzhiv scenichni tradiciyi Ksentini 1973 roku v derzhavi bula provedena decentralizaciya teatru buli utvoreni derzhavni teatri v Orani kerivnik i v Konstantini de vzhe funkcionuvala filiya direktor Teatri na neregulyarnij osnovi v cej chas diyali takozh v Annabi Blidi Naprikinci 1960 h rokiv v nezalezhnomu Alzhiri na hvili pidjomu nacionalnoyi svidomosti j rozvitku vlasnoyi kulturi masovo vinikayut amatorski trupi Deyaki z nih vnesli pomitnij vklad u rozvitok alzhirskogo teatralnogo mistectva Napriklad oranska trupa pid kerivnictvom sho vinikla 1968 roku stolichna trupa pid kerivnictvom sho vinikla 1969 roku TeatriAktoriOsvitaNagorodi konkursi festivaliShorichno pochinayuchi z 1968 roku v Timgadi provodyatsya teatralnij festival krayin Seredzemnomor ya U misti Mostaganem provodyatsya festivali samodiyalnih kolektiviv 1982 roku v Konstantini vidbuvsya pershij nacionalnij festival dityachih teatriv togo zh roku v vidbuvsya festival lyalkovih teatriv ChasopisiGolovnim chasopisom sho visvitlyuye problemi teatru v krayini sluguye zhurnal zasnovanij 1972 roku Statti pro teatr aktoriv prem yeri vistav drukuyutsya v centralnih gazetah tizhneviku Div takozhPrimitki ros Alzhir Afrika enciklopedicheskij spravochnik V 2 h tt gl red A Gromyko M Sovetskaya enciklopediya 1986 T 1 672 s Literatura ros Putinceva T A Tysyacha i odin god arabskogo teatra M 1977 ros Kultura sovremennogo Alzhira M 1961 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Teatr Alzhiru