Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Ця стаття описує становище лише в окремій країні чи регіоні, але не в усьому світі. (серпень 2023) |
Сере́дня осві́та — система середніх шкіл, навчально-виховних закладів для молоді, що закінчила початкову школу, яка дає або загальну, або професійну (спеціальну) освіту та право продовжувати навчання у вищих школах.
Загальна середня освіта — цілеспрямований процес засвоєння систематизованими знаннями про природу, людину, суспільство, культуру та виробництво засобами пізнавальної й практичної діяльності, результатом якого є інтелектуальний, соціальний і фізичний розвиток особистості, що є основою для подальшої освіти та трудової діяльності.
Рівні загальної середньої освіти
Повна загальна середня освіта має три рівні освіти:
- початкова освіта тривалістю чотири роки;
- тривалістю п'ять років;
- тривалістю два роки.
Напрями профільної середньої освіти
Здобуття профільної середньої освіти передбачає два спрямування:
- академічне — профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, і поглибленого вивчення окремих предметів з урахуванням здібностей та освітніх потреб здобувачів освіти з орієнтацією на продовження навчання на вищих рівнях освіти;
- професійне — орієнтоване на ринок праці профільне навчання на основі поєднання змісту освіти, визначеного стандартом профільної середньої освіти, та професійно орієнтованого підходу до навчання з урахуванням здібностей і потреб учнів.
Диференціація середнього шкільництва
В Україні до XVIII століття не було виразної різниці між нижчими, середніми і високими школами; також не було поділу поміж загальноосвітніми та спеціальними. До типу середнього шкільництва наближалися братські школи, колегії та школи єзуїтів, василіян, піярів. З кінця XVIII ст. основним типом загальноосвітніх шкіл були гімназії. Паралельно існували та реальні гімназії.
Закритими виховно-навчальними закладами в кінці XVIII — у першій половині XIX століття були . Середнє шкільництво для дівчат включало гімназії, ліцеї, єпархіальні училища й інститути благородних дівчат (див. жіноча освіта). Неповними загальноосвітніми школами вважалися прогімназії; православні духовні семінарії в основному були також загальноосвітні.
З різних типів професійних середніх шкіл на Центральних і Східних Землях найбільш були поширені комерційні, мистецькі й духовні; на Західній Україні — педагогічні (докладніше дивись професійна освіта). Мовою навчання на українських землях в Російській Імперії була лише російська; у Галичині й на Буковині — переважно українська, на Закарпатті — угорська.
За роки української державності проведено часткову українізацію середнього шкільництва, зокрема гімназій, — натомість воєнні події перешкодили здійснити проєкт про 12-річну «єдину трудову школу», у якій 9—12, класи (колеія) мали завершувати загальну середню освіту.
12-річна середня освіта
Подовження терміну середньої освіти з 10 до 12 років пов'язується з «Новим курсом»[]Ф. Рузвельта. Причиною такого подовження було запобігання виходу на ринок праці випускників середніх шкіл, що мало знизити рівень безробіття в економіці. З цією ж метою адміністрація Ф. Рузвельта запровадила «молодіжну політику», в рамках якої для молоді вигадувалися заняття («трудові табори»), які б відволікали молодь від пошуку зайнятості.
Середня освіта в СРСР
Середня освіта в УРСР
За радянської влади середнє шкільництво зазнало корінних змін. Система так званої єдиної трудової школи, як складової частини соціалістичного виховання (вироблена для УРСР Г. Гриньком і доповнена в 1921 році Я. Ряппом), усувала межі між середніми і високими школами та поміж загальноосвітніми і професійними школами. До середньої загальноосвітньої школи можна зарахувати 5 — 7 класи семирічної школи. Їх випускники могли продовжувати навчання у різного типу професійних школах і технікумах), а по закінченні їх (або робітничих факультетів) могли вступити до високих шкіл. 1930 року введено повну уніфікацію: Середнє шкільництво в УРСР з РСФСР. 1932 р. створено основний тип повної загальноосвітньої школи: середнє шкільництво — десятирічну школу. Як неповна загальноосвітня школа залишилось середнє шкільництво — далі семирічна школа, яку в 1958 р. замінила восьмирічна школа (див. Доповнення). Під час війни створено загальноосвітні вечірні (змінні) середні школи робітничої молоді (з 1943 р.) і школи сільської молоді (з 1944 р.) З 1956 р. організовано школи-інтернати. За «Законом про зміцнення зв'язку школи з життям і про подальший розвиток народної освіти в СРСР» (1958 р.), замість десятирічної школи, створено одинадцятирічну школу — середнє шкільництво з виробничим навчанням (дивись середня загальноосвітня школа). Кількість середніх шкіл, як загальноосвітніх, так і фахових (див. Середня спеціальна освіта), та кількість учнів у них постійно зростає при одночасному зменшенні початкових та середніх неповних шкіл. Це — наслідок тенденцій радянської влади: дати середню повну освіту якомога більшій кількості молоді. Ці зміни видно з таблиці, у якій подана кількість шкіл в УРСР (а) і учнів у тис. (б) за різні роки.
| Навчальний рік | К-сть неповних середніх ЗОШ | Тисяч учнів | К-сть середніх ЗОШ | Тисяч учнів | К-сть спеціальних шкіл | Тисяч учнів |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1914—1915 | 386 | 46 | 480 | 150 | 88 | 13 |
| 1927—1928 | 2420 | 50 | 28 | 186 | 158 | 31 |
| 1940—1941 | 10 957 | 2846 | 4435 | 2592 | 693 | 196 |
| 1945—1946 | 8467 | 2176 | 2321 | 1268 | 532 | 168 |
| 1950—1951 | 12 951 | 3716 | 3223 | 2127 | 584 | 228 |
| 1960—1961 | 11 303 | 2242 | 6590 | 3373 | 595 | 398 |
| 1970—1971 | 11 206 | 2272 | 7279 | 4676 | 760 | 798 |
| 1973—1974 | 10 790 | 2263 | 7612 | 4851 | 732 | 781 |
Середнє шкільництво в УРСР не має жодної різниці порівняно з усім СРСР; основні питання організації народної освіти у всьому СРСР визначав закон від 19.07.1973 «Основи законодавства СРСР і союзних республік про народну освіту». Щораз більше середнє шкільництво в УРСР переходить на рос. мову навчання, зокрема у містах й у фахових школах (більшість). Також у школах з українською мовою навчання непомірно багато годин присвячено рос. мові (див. Русифікація).
У 1920—1930-х pp. основою середньої загальноосвітньої школи на укр. землях під Польщею була гімназія. У 1930-х pp. також діяв ліцей. Фахові середні школи були нечисленні. Мова шкіл для українців — переважно українська, на Буковині — румунська, на Закарпатті — українська.
Середня освіта в незалежній Україні
За роки незалежності кількість ліцеїв, гімназій, колегіумів зросла з 209 у 1991 році до 930 у 2006 році, а кількість учнів у них зросла у шість разів і склала 486 тисяч осіб.
На кінець 2005—2006 навчального року у 20,5 тисяч загальноосвітніх навчальних закладах навчалися 5,2 млн учнів.
У сільській місцевості функціонувало 14,2 тисячі шкіл (68,9 відсотка шкіл держави), де навчалися 1,8 млн учнів (34,8 відсотка їхньої загальної кількості).
1 вересня 2006 року розпочали роботу понад 20,5 тисяч загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі 13,8 тис. — у сільській місцевості, до яких прийшли майже 5,06 млн учнів (на 140 тис. менше, ніж у 2005 р.), у тому числі 1,7 млн — у сільських навчальних закладах (на 100 тис. менше, ніж у 2005 році).
| Показники заповнюваності класів за областями | ||
|---|---|---|
| Область | Шкіл | Заповнюваність, % |
| Херсонська область | 57 | 14,3 |
| Чернівецька область | 80 | 13,5[] |
| Сумська область | 53 | 11,2 |
На 2007 рік нараховувалось згідно з МОН України до 20 000 шкіл. У 843 навчальних закладах (5,9 % від загальної кількості шкіл на селі) наповнюваність становить менше 20 % проєктної потужності. Найскладніша ситуація спостерігається у Херсонській (57 шкіл — 14,3 %), Чернігівській (80 шкіл — 13,5 %) та Сумській (53 школи — 11,2 %) областях.
У 3568 загальноосвітніх навчальних закладах (25,1 %) наповнюваність становить менше 40 відсотків проєктної потужності. Тобто на 2007 рік кожна четверта загальноосвітня школа на селі була заповнена менш ніж наполовину.
Середнє шкільництво в еміграції
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. (вересень 2017) |
В еміграції у 1920—1930-х роках існували українські гімназії у Каліші (Польща) і Празі (гімназія з цього міста була перенесена у 1927 році до Ржевніц, а у 1937 році — до Мадржан). У 1945—1950-х роках діяли різного роду середні школи в українських таборах переміщених осіб у Німеччині й Австрії. Дотепер єдиною Середньою школою в еміграції з українською мовою навчання є папська Мала семінарія у Римі. Українську мову також вивчають в українських приватних середніх школах у США, Канаді та Бразилії.
Див. також
Посилання
| Вікіцитати містять висловлювання на тему: Середня освіта |
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Середня освіта |
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
- . Архів оригіналу за 23 жовтня 2017. Процитовано 23 жовтня 2017.
- Елітна та/або якісна шкільна освіта.-Електронне джерело: Україна молода, № 48 за 16.03.2007 [ 12 грудня 2008 у Wayback Machine.].
Джерела
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
 | Це незавершена стаття про освіту. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya opisuye stanovishe lishe v okremij krayini chi regioni ale ne v usomu sviti Bud laska udoskonalte cyu stattyu za potrebi obgovorivshi problemu na storinci obgovorennya serpen 2023 Sere dnya osvi ta sistema serednih shkil navchalno vihovnih zakladiv dlya molodi sho zakinchila pochatkovu shkolu yaka daye abo zagalnu abo profesijnu specialnu osvitu ta pravo prodovzhuvati navchannya u vishih shkolah Zagalna serednya osvita cilespryamovanij proces zasvoyennya sistematizovanimi znannyami pro prirodu lyudinu suspilstvo kulturu ta virobnictvo zasobami piznavalnoyi j praktichnoyi diyalnosti rezultatom yakogo ye intelektualnij socialnij i fizichnij rozvitok osobistosti sho ye osnovoyu dlya podalshoyi osviti ta trudovoyi diyalnosti Rivni zagalnoyi serednoyi osvitiPovna zagalna serednya osvita maye tri rivni osviti pochatkova osvita trivalistyu chotiri roki trivalistyu p yat rokiv trivalistyu dva roki Napryami profilnoyi serednoyi osviti Zdobuttya profilnoyi serednoyi osviti peredbachaye dva spryamuvannya akademichne profilne navchannya na osnovi poyednannya zmistu osviti viznachenogo standartom profilnoyi serednoyi osviti i pogliblenogo vivchennya okremih predmetiv z urahuvannyam zdibnostej ta osvitnih potreb zdobuvachiv osviti z oriyentaciyeyu na prodovzhennya navchannya na vishih rivnyah osviti profesijne oriyentovane na rinok praci profilne navchannya na osnovi poyednannya zmistu osviti viznachenogo standartom profilnoyi serednoyi osviti ta profesijno oriyentovanogo pidhodu do navchannya z urahuvannyam zdibnostej i potreb uchniv Diferenciaciya serednogo shkilnictvaV Ukrayini do XVIII stolittya ne bulo viraznoyi riznici mizh nizhchimi serednimi i visokimi shkolami takozh ne bulo podilu pomizh zagalnoosvitnimi ta specialnimi Do tipu serednogo shkilnictva nablizhalisya bratski shkoli kolegiyi ta shkoli yezuyitiv vasiliyan piyariv Z kincya XVIII st osnovnim tipom zagalnoosvitnih shkil buli gimnaziyi Paralelno isnuvali ta realni gimnaziyi Zakritimi vihovno navchalnimi zakladami v kinci XVIII u pershij polovini XIX stolittya buli Serednye shkilnictvo dlya divchat vklyuchalo gimnaziyi liceyi yeparhialni uchilisha j instituti blagorodnih divchat div zhinocha osvita Nepovnimi zagalnoosvitnimi shkolami vvazhalisya progimnaziyi pravoslavni duhovni seminariyi v osnovnomu buli takozh zagalnoosvitni Z riznih tipiv profesijnih serednih shkil na Centralnih i Shidnih Zemlyah najbilsh buli poshireni komercijni mistecki j duhovni na Zahidnij Ukrayini pedagogichni dokladnishe divis profesijna osvita Movoyu navchannya na ukrayinskih zemlyah v Rosijskij Imperiyi bula lishe rosijska u Galichini j na Bukovini perevazhno ukrayinska na Zakarpatti ugorska Za roki ukrayinskoyi derzhavnosti provedeno chastkovu ukrayinizaciyu serednogo shkilnictva zokrema gimnazij natomist voyenni podiyi pereshkodili zdijsniti proyekt pro 12 richnu yedinu trudovu shkolu u yakij 9 12 klasi koleiya mali zavershuvati zagalnu serednyu osvitu 12 richna serednya osvitaPodovzhennya terminu serednoyi osviti z 10 do 12 rokiv pov yazuyetsya z Novim kursom dzherelo F Ruzvelta Prichinoyu takogo podovzhennya bulo zapobigannya vihodu na rinok praci vipusknikiv serednih shkil sho malo zniziti riven bezrobittya v ekonomici Z ciyeyu zh metoyu administraciya F Ruzvelta zaprovadila molodizhnu politiku v ramkah yakoyi dlya molodi vigaduvalisya zanyattya trudovi tabori yaki b vidvolikali molod vid poshuku zajnyatosti Serednya osvita v SRSRSerednya osvita v URSR Za radyanskoyi vladi serednye shkilnictvo zaznalo korinnih zmin Sistema tak zvanoyi yedinoyi trudovoyi shkoli yak skladovoyi chastini socialistichnogo vihovannya viroblena dlya URSR G Grinkom i dopovnena v 1921 roci Ya Ryappom usuvala mezhi mizh serednimi i visokimi shkolami ta pomizh zagalnoosvitnimi i profesijnimi shkolami Do serednoyi zagalnoosvitnoyi shkoli mozhna zarahuvati 5 7 klasi semirichnoyi shkoli Yih vipuskniki mogli prodovzhuvati navchannya u riznogo tipu profesijnih shkolah i tehnikumah a po zakinchenni yih abo robitnichih fakultetiv mogli vstupiti do visokih shkil 1930 roku vvedeno povnu unifikaciyu Serednye shkilnictvo v URSR z RSFSR 1932 r stvoreno osnovnij tip povnoyi zagalnoosvitnoyi shkoli serednye shkilnictvo desyatirichnu shkolu Yak nepovna zagalnoosvitnya shkola zalishilos serednye shkilnictvo dali semirichna shkola yaku v 1958 r zaminila vosmirichna shkola div Dopovnennya Pid chas vijni stvoreno zagalnoosvitni vechirni zminni seredni shkoli robitnichoyi molodi z 1943 r i shkoli silskoyi molodi z 1944 r Z 1956 r organizovano shkoli internati Za Zakonom pro zmicnennya zv yazku shkoli z zhittyam i pro podalshij rozvitok narodnoyi osviti v SRSR 1958 r zamist desyatirichnoyi shkoli stvoreno odinadcyatirichnu shkolu serednye shkilnictvo z virobnichim navchannyam divis serednya zagalnoosvitnya shkola Kilkist serednih shkil yak zagalnoosvitnih tak i fahovih div Serednya specialna osvita ta kilkist uchniv u nih postijno zrostaye pri odnochasnomu zmenshenni pochatkovih ta serednih nepovnih shkil Ce naslidok tendencij radyanskoyi vladi dati serednyu povnu osvitu yakomoga bilshij kilkosti molodi Ci zmini vidno z tablici u yakij podana kilkist shkil v URSR a i uchniv u tis b za rizni roki dzherelo ne vkazane 1906 dniv Navchalnij rik K st nepovnih serednih ZOSh Tisyach uchniv K st serednih ZOSh Tisyach uchniv K st specialnih shkil Tisyach uchniv1914 1915 386 46 480 150 88 131927 1928 2420 50 28 186 158 311940 1941 10 957 2846 4435 2592 693 1961945 1946 8467 2176 2321 1268 532 1681950 1951 12 951 3716 3223 2127 584 2281960 1961 11 303 2242 6590 3373 595 3981970 1971 11 206 2272 7279 4676 760 7981973 1974 10 790 2263 7612 4851 732 781 Serednye shkilnictvo v URSR ne maye zhodnoyi riznici porivnyano z usim SRSR osnovni pitannya organizaciyi narodnoyi osviti u vsomu SRSR viznachav zakon vid 19 07 1973 Osnovi zakonodavstva SRSR i soyuznih respublik pro narodnu osvitu Shoraz bilshe serednye shkilnictvo v URSR perehodit na ros movu navchannya zokrema u mistah j u fahovih shkolah bilshist Takozh u shkolah z ukrayinskoyu movoyu navchannya nepomirno bagato godin prisvyacheno ros movi div Rusifikaciya U 1920 1930 h pp osnovoyu serednoyi zagalnoosvitnoyi shkoli na ukr zemlyah pid Polsheyu bula gimnaziya U 1930 h pp takozh diyav licej Fahovi seredni shkoli buli nechislenni Mova shkil dlya ukrayinciv perevazhno ukrayinska na Bukovini rumunska na Zakarpatti ukrayinska Serednya osvita v nezalezhnij UkrayiniDokladnishe Zagalna serednya osvita v Ukrayini Za roki nezalezhnosti kilkist liceyiv gimnazij kolegiumiv zrosla z 209 u 1991 roci do 930 u 2006 roci a kilkist uchniv u nih zrosla u shist raziv i sklala 486 tisyach osib Na kinec 2005 2006 navchalnogo roku u 20 5 tisyach zagalnoosvitnih navchalnih zakladah navchalisya 5 2 mln uchniv U silskij miscevosti funkcionuvalo 14 2 tisyachi shkil 68 9 vidsotka shkil derzhavi de navchalisya 1 8 mln uchniv 34 8 vidsotka yihnoyi zagalnoyi kilkosti 1 veresnya 2006 roku rozpochali robotu ponad 20 5 tisyach zagalnoosvitnih navchalnih zakladiv u tomu chisli 13 8 tis u silskij miscevosti do yakih prijshli majzhe 5 06 mln uchniv na 140 tis menshe nizh u 2005 r u tomu chisli 1 7 mln u silskih navchalnih zakladah na 100 tis menshe nizh u 2005 roci Pokazniki zapovnyuvanosti klasiv za oblastyamiOblast Shkil Zapovnyuvanist Hersonska oblast 57 14 3Chernivecka oblast 80 13 5 dzherelo Sumska oblast 53 11 2 Na 2007 rik narahovuvalos zgidno z MON Ukrayini do 20 000 shkil U 843 navchalnih zakladah 5 9 vid zagalnoyi kilkosti shkil na seli napovnyuvanist stanovit menshe 20 proyektnoyi potuzhnosti Najskladnisha situaciya sposterigayetsya u Hersonskij 57 shkil 14 3 Chernigivskij 80 shkil 13 5 ta Sumskij 53 shkoli 11 2 oblastyah U 3568 zagalnoosvitnih navchalnih zakladah 25 1 napovnyuvanist stanovit menshe 40 vidsotkiv proyektnoyi potuzhnosti Tobto na 2007 rik kozhna chetverta zagalnoosvitnya shkola na seli bula zapovnena mensh nizh napolovinu Serednye shkilnictvo v emigraciyiCya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami veresen 2017 V emigraciyi u 1920 1930 h rokah isnuvali ukrayinski gimnaziyi u Kalishi Polsha i Prazi gimnaziya z cogo mista bula perenesena u 1927 roci do Rzhevnic a u 1937 roci do Madrzhan U 1945 1950 h rokah diyali riznogo rodu seredni shkoli v ukrayinskih taborah peremishenih osib u Nimechchini j Avstriyi Doteper yedinoyu Serednoyu shkoloyu v emigraciyi z ukrayinskoyu movoyu navchannya ye papska Mala seminariya u Rimi Ukrayinsku movu takozh vivchayut v ukrayinskih privatnih serednih shkolah u SShA Kanadi ta Braziliyi Div takozhSerednya zagalnoosvitnya shkola Osvitni rivni v Ukrayini Zakon Ukrayini Pro povnu zagalnu serednyu osvitu Movna osvitaPosilannyaVikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Serednya osvitaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Serednya osvita Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2017 Procitovano 23 zhovtnya 2017 Arhiv originalu za 23 zhovtnya 2017 Procitovano 23 zhovtnya 2017 Elitna ta abo yakisna shkilna osvita Elektronne dzherelo Ukrayina moloda 48 za 16 03 2007 12 grudnya 2008 u Wayback Machine DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ce nezavershena stattya pro osvitu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi