Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Муфді Закарія (араб. مفدي زكريا) — автор гімну Алжиру, поет, суспільний діяч, «співець алжирської революції». Творчість поета вивчається в середніх школах, доробку М. Закарії присвячено чимало літературних розвідок.
| Муфді Закарія | ||||
|---|---|---|---|---|
| مفدي زكريا | ||||
 | ||||
| Народився | 12 червня 1908 Гардая, Алжир | |||
| Помер | 17 серпня 1977 (69 років) Туніс, Туніс | |||
| Громадянство | Алжир, Туніс | |||
| Діяльність | поет, революціонер, суспільний діяч | |||
| Alma mater | Університет аз-Зайтуна | |||
| Членство | Q106032492? | |||
| Премії | Туніська медаль за працю на ниві культури, Орден Мухаммада V | |||
| | ||||
 Муфді Закарія у Вікісховищі | ||||
Біографічні відомості
Існує дві думки стосовно дати народження і походження літературного псевдоніма М. Закарії.
За однією з версій, поет народився 12 червня 1908 р., помер 17 серпня 1977 р. Справжнє ім'я — Закарія ібн Сулейман Хадж ’Іса (زكریا بن سلیمان الحاج عیسى), Муфді — літературний псевдонім, прізвисько, яке поет дістав від шкільного друга.
За іншою: «Муфді» — це і є справжнє ім'я, літературний псевдонім — Ібн Тумарт, дата народження поета — 1913 рік.
За участь у боротьбі проти французьких колонізаторів Муфді Закарію було ув'язнено, у тюрмі в 1956 році поет пише свій відомий вірш «Касаман», що згодом, після здобуття Алжиром незалежності, стає національним гімном.
Після ув'язнення М. Закарія переїхав до Марокко, потім до Тунісу, на лікування до друга й однодумця Франца Фанона, філософа і психоаналітика французького походження, ідейного борця з окупаційним режимом. Згодом Фанон емігрував до Північної Африки — з метою підтримати поневолені колонії в боротьбі проти окупаційного французького режиму. Він заснував і став головним редактором газети «Борець» (المجاھد), головного друкованого видання алжирського Фронту національного визволення. До того Закарія публікувався переважно в марокканській та туніській пресі, а з появою алжирської газети став активним дописувачем і «Борця», де висвітлював проблеми окупаційного гніту в Алжирі, національної самоідентифікації.
Помер Муфді Закарія 17 серпня 1977 року в Тунісі, його тіло було перевезено для поховання на батьківщину. Той вплив, який справив співець алжирської революції на історію своєї країни, важко переоцінити. Автор національного гімну Алжиру став героєм свого часу не тільки для співвітчизників, а й для народів Тунісу, Марокко, Сирії, Лівану, так само постраждалих від колоніальної політики Франції. Для них М. Закарія залишається уособленням волелюбних прагнень алжирців, ставши водночас і власним символом визвольної боротьби та віри у краще майбутнє.
Літературний доробок
«Священне полум'я» (1961)
«Під кроною оливкових дерев» (1966)
«Під натхненням Атлаських гір» (1976)
«Алжирська Іліада у тисяча одному вірші» (1972)
Характеристика творчості
У творчості М. Закарії важко знайти нарікання на особисте складне життя та несправедливість долі до батьківщини — поет із гордістю й достоїнством переживає навіть болючі для нього втрати. Так, М. Закарію заточили до Барбароси — тюрми для політичних в'язнів у столиці Алжиру. Ця в'язниця мала репутацію найнестерпнішої та найзловіснішої серед інших пенітенціарних установ країни — не тільки через побутові умови ув'язнення, а й через ставлення до її «мешканців», більша частина яких були засуджені на смертну кару або на дуже довгі строки. Якось М. Закарія став свідком того, як на розстріл повели одного з найбільш ненависних для окупаційного режиму революціонерів, Ахмада Забану. Поет настільки був уражений видовищем, що потому розродився розлогою касидою в кілька десятків бейтів під назвою «Аз-забіх ас-са‘ид» (الذبیح الصاعد «Бунтівна жертва»).
У касиді поет-бунтівник описує сцену страти революціонера, апелюючи до відомої з канонічних текстів історії Мойсея. Як Мойсей протистояв чаклунам фараона і переміг їх, так і постраждалий за ідеї революції борець, хоча й ціною власного життя, наблизив перемогу над гнобителями-окупантами. Поема починається патетичними рядками (переклад С. Рибалкіна):
«Він явився неначе Христос, піднявсь і поволі побрів, Похитуючись, але натхненно виводячи мелодію гімну.
Посміхнувся вустами як янгол, як безгрішна дитина, Що зустрічає новий світанок під сонця ласкаві проміння.
Підняв голову гордо, стрічаючи останній вічності виклик;
Пута на ньому — як браслети на ногах у вродливої жінки.
Хай святковий гомін собою наповнить повітря, Ринучи у всесвіт далекий відлунням мрійливим.
Як Мойсей, слово якого — поклик Господньої слави.
Потягнувсь він, в бажанні порвати набридлі кайдани…»
М. Закарія не оплакує страту героя, навпаки — свідомо використовує світлі фарби, порівнюючи брязкання кайданів із дзвоном жіночих браслетів для ніг, і підкреслює, що в'язень, якого ведуть на смерть, виглядає набагато гіднішим і достойнішим, ніж конвоїри, що боязко його стережуть. Піднесена стилістика Закарії проявляється у зворотах на кшталт رافعا رأسه — «піднявши голову», в окремих лексичних одиницях, як-от زغردت , що відбиває загальноарабські побутові реалії і традиції. Дієсловом زغردت позначають характерні вигуки, які лунають на святах: такими вигуками супроводжується кожне весілля в Алжирі та інших арабських країнах. Ця реалія вноситься поетом, щоб викликати в читача радісні святкові асоціації і показати, що смерть не повинна засмучувати революціонера, якщо він помирає заради своєї батьківщини.
Примітки
- محفوظ كحوال. أروع قصائد مفدي زكریا. نومیدیا للطباعة والنشر والتوزیع، قسنطینة. — 2011
- صالح يحي الشيخ. شعر الثورة عند مفدي زكریا. دراسة فنیة تحلیلیة. دار البعث للطباعة والنشر، قسنطينة. — 1987
- Занд Н. М. Муфди Закария // Краткая литературная энциклопедия. Т. 5. Москва, 1968.
- Рибалкін С. В. Поезія Муфді Закарії в боротьбі за самоідентифікацію алжирського народу // Східний світ, № 1. — 2013.
- ناصر محمد. الشعر الجزائري الحديث. دار الغرب الإسلامي، بیروت. — 1985
- مفدي زكريا. اللھب المقدس. دار الطباعة والتوزیع، الجزائر. — 1983
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mufdi Zakariya arab مفدي زكريا avtor gimnu Alzhiru poet suspilnij diyach spivec alzhirskoyi revolyuciyi Tvorchist poeta vivchayetsya v serednih shkolah dorobku M Zakariyi prisvyacheno chimalo literaturnih rozvidok Mufdi Zakariyaمفدي زكرياNarodivsya12 chervnya 1908 1908 06 12 Gardaya AlzhirPomer17 serpnya 1977 1977 08 17 69 rokiv Tunis TunisGromadyanstvoAlzhir TunisDiyalnistpoet revolyucioner suspilnij diyachAlma materUniversitet az ZajtunaChlenstvoQ106032492 PremiyiTuniska medal za pracyu na nivi kulturi Orden Muhammada V Mufdi Zakariya u VikishovishiBiografichni vidomostiIsnuye dvi dumki stosovno dati narodzhennya i pohodzhennya literaturnogo psevdonima M Zakariyi Za odniyeyu z versij poet narodivsya 12 chervnya 1908 r pomer 17 serpnya 1977 r Spravzhnye im ya Zakariya ibn Sulejman Hadzh Isa زكریا بن سلیمان الحاج عیسى Mufdi literaturnij psevdonim prizvisko yake poet distav vid shkilnogo druga Za inshoyu Mufdi ce i ye spravzhnye im ya literaturnij psevdonim Ibn Tumart data narodzhennya poeta 1913 rik Za uchast u borotbi proti francuzkih kolonizatoriv Mufdi Zakariyu bulo uv yazneno u tyurmi v 1956 roci poet pishe svij vidomij virsh Kasaman sho zgodom pislya zdobuttya Alzhirom nezalezhnosti staye nacionalnim gimnom Pislya uv yaznennya M Zakariya pereyihav do Marokko potim do Tunisu na likuvannya do druga j odnodumcya Franca Fanona filosofa i psihoanalitika francuzkogo pohodzhennya idejnogo borcya z okupacijnim rezhimom Zgodom Fanon emigruvav do Pivnichnoyi Afriki z metoyu pidtrimati ponevoleni koloniyi v borotbi proti okupacijnogo francuzkogo rezhimu Vin zasnuvav i stav golovnim redaktorom gazeti Borec المجاھد golovnogo drukovanogo vidannya alzhirskogo Frontu nacionalnogo vizvolennya Do togo Zakariya publikuvavsya perevazhno v marokkanskij ta tuniskij presi a z poyavoyu alzhirskoyi gazeti stav aktivnim dopisuvachem i Borcya de visvitlyuvav problemi okupacijnogo gnitu v Alzhiri nacionalnoyi samoidentifikaciyi Pomer Mufdi Zakariya 17 serpnya 1977 roku v Tunisi jogo tilo bulo perevezeno dlya pohovannya na batkivshinu Toj vpliv yakij spraviv spivec alzhirskoyi revolyuciyi na istoriyu svoyeyi krayini vazhko pereociniti Avtor nacionalnogo gimnu Alzhiru stav geroyem svogo chasu ne tilki dlya spivvitchiznikiv a j dlya narodiv Tunisu Marokko Siriyi Livanu tak samo postrazhdalih vid kolonialnoyi politiki Franciyi Dlya nih M Zakariya zalishayetsya uosoblennyam volelyubnih pragnen alzhirciv stavshi vodnochas i vlasnim simvolom vizvolnoyi borotbi ta viri u krashe majbutnye Literaturnij dorobok Svyashenne polum ya 1961 Pid kronoyu olivkovih derev 1966 Pid nathnennyam Atlaskih gir 1976 Alzhirska Iliada u tisyacha odnomu virshi 1972 Harakteristika tvorchostiU tvorchosti M Zakariyi vazhko znajti narikannya na osobiste skladne zhittya ta nespravedlivist doli do batkivshini poet iz gordistyu j dostoyinstvom perezhivaye navit bolyuchi dlya nogo vtrati Tak M Zakariyu zatochili do Barbarosi tyurmi dlya politichnih v yazniv u stolici Alzhiru Cya v yaznicya mala reputaciyu najnesterpnishoyi ta najzlovisnishoyi sered inshih penitenciarnih ustanov krayini ne tilki cherez pobutovi umovi uv yaznennya a j cherez stavlennya do yiyi meshkanciv bilsha chastina yakih buli zasudzheni na smertnu karu abo na duzhe dovgi stroki Yakos M Zakariya stav svidkom togo yak na rozstril poveli odnogo z najbilsh nenavisnih dlya okupacijnogo rezhimu revolyucioneriv Ahmada Zabanu Poet nastilki buv urazhenij vidovishem sho potomu rozrodivsya rozlogoyu kasidoyu v kilka desyatkiv bejtiv pid nazvoyu Az zabih as sa id الذبیح الصاعد Buntivna zhertva U kasidi poet buntivnik opisuye scenu strati revolyucionera apelyuyuchi do vidomoyi z kanonichnih tekstiv istoriyi Mojseya Yak Mojsej protistoyav chaklunam faraona i peremig yih tak i postrazhdalij za ideyi revolyuciyi borec hocha j cinoyu vlasnogo zhittya nabliziv peremogu nad gnobitelyami okupantami Poema pochinayetsya patetichnimi ryadkami pereklad S Ribalkina Vin yavivsya nenache Hristos pidnyavs i povoli pobriv Pohituyuchis ale nathnenno vivodyachi melodiyu gimnu Posmihnuvsya vustami yak yangol yak bezgrishna ditina Sho zustrichaye novij svitanok pid soncya laskavi prominnya Pidnyav golovu gordo strichayuchi ostannij vichnosti viklik Puta na nomu yak brasleti na nogah u vrodlivoyi zhinki Haj svyatkovij gomin soboyu napovnit povitrya Rinuchi u vsesvit dalekij vidlunnyam mrijlivim Yak Mojsej slovo yakogo poklik Gospodnoyi slavi Potyagnuvs vin v bazhanni porvati nabridli kajdani M Zakariya ne oplakuye stratu geroya navpaki svidomo vikoristovuye svitli farbi porivnyuyuchi bryazkannya kajdaniv iz dzvonom zhinochih brasletiv dlya nig i pidkreslyuye sho v yazen yakogo vedut na smert viglyadaye nabagato gidnishim i dostojnishim nizh konvoyiri sho boyazko jogo sterezhut Pidnesena stilistika Zakariyi proyavlyayetsya u zvorotah na kshtalt رافعا رأسه pidnyavshi golovu v okremih leksichnih odinicyah yak ot زغردت sho vidbivaye zagalnoarabski pobutovi realiyi i tradiciyi Diyeslovom زغردت poznachayut harakterni viguki yaki lunayut na svyatah takimi vigukami suprovodzhuyetsya kozhne vesillya v Alzhiri ta inshih arabskih krayinah Cya realiya vnositsya poetom shob viklikati v chitacha radisni svyatkovi asociaciyi i pokazati sho smert ne povinna zasmuchuvati revolyucionera yaksho vin pomiraye zaradi svoyeyi batkivshini Primitkiمحفوظ كحوال أروع قصائد مفدي زكریا نومیدیا للطباعة والنشر والتوزیع قسنطینة 2011 صالح يحي الشيخ شعر الثورة عند مفدي زكریا دراسة فنیة تحلیلیة دار البعث للطباعة والنشر قسنطينة 1987 Zand N M Mufdi Zakariya Kratkaya literaturnaya enciklopediya T 5 Moskva 1968 Ribalkin S V Poeziya Mufdi Zakariyi v borotbi za samoidentifikaciyu alzhirskogo narodu Shidnij svit 1 2013 ناصر محمد الشعر الجزائري الحديث دار الغرب الإسلامي بیروت 1985 مفدي زكريا اللھب المقدس دار الطباعة والتوزیع الجزائر 1983