Махдія або Магдія (фінік. , лат. Ruspae, араб. المهدية, фр. Mahdia) — місто на східному узбережжі Тунісу біля . Населення — 45,977 тис. жителів (2004).
Махдія араб. المهدية | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
35°30′17″ пн. ш. 11°03′44″ сх. д. / 35.504722222249775° пн. ш. 11.06222222224977614° сх. д.Координати: 35°30′17″ пн. ш. 11°03′44″ сх. д. / 35.504722222249775° пн. ш. 11.06222222224977614° сх. д. | ||||
Країна | Туніс[1] | |||
Адмінодиниця | Магдія[1] | |||
Столиця для | Фатіміди і Зіріди | |||
Площа | 645 км² | |||
Населення | 79 545 осіб | |||
Висота НРМ | 0 м | |||
Міста-побратими | Авейру | |||
Часовий пояс | , центральноєвропейський час, , Africa/Tunis (Туніс) | |||
GeoNames | 2473572 | |||
OSM | ↑1434955 ·R (Магдія) | |||
Поштові індекси | 5100 | |||
Міська влада | ||||
Вебсайт | commune-mahdia.gov.tn | |||
Мапа | ||||
| ||||
| ||||
Махдія у Вікісховищі |
Історія
Місто засноване у VIII ст. до н. е. фінікійцями і отримало назву Гуммі. З утворенням Карфагенської держави увійшло до її складу. Після 146 р. до н. е. стало римським і отримало нову назву — Руспи. З 439 року — під владою Африканського королівства, 534 року відвойоване візантійцями. Араби, які захопили місто 670 року перейменували його на Сбію.
У 916 році засновник династії Фатімідів шиїтський халіф Абдаллах аль-Махді обрав Сбію для будівництва нового міста, яке 921 року стало столицею його держави. Своєю назвою «Махдія» місто також зобов'язане халіфу Абдаллаху — він був оголошений Махді, тобто «Спасителем», покликаним відновити на землі правду і справедливість.
У 944—945 роках місто витримало облогу хариджитів. Після перенесення фатімідським халіфом аль-Муїззом в 973 році своєї столиці до новозаснованого Каїра, як свою резиденцію Махдію використовувала династія Зірідів, що правила Іфрикією як намісники Фатімідів.
В 1087 році об'єднаний пізансько-генуезький флот, за фінансової і політичної підтримки Матильди Тосканської і папи римського Віктора ІІІ здійснив напад на Махдію, який розглядався як каральна операція у відповідь на дії берберських піратів, які за правління зірідського еміру Іфрикії Тамім ібн аль-Муїзза, що правив Махдією в 1062—1108 рр., використовували Махдію як свою морську базу. Місто було захоплене і пограбоване. Емір Тамім заплатив італійцям величезний викуп за повернення міста. Кошти, отримані внаслідок нападу на Махдію були використані пізанцями для завершення спорудження кафедрального собору у Пізі.
У 1148 році місто захопив флот норманського Сицилійського королівства на чолі з адміралом Георгієм Антиохійським. Берберська династія Альмохадів відбила його у нормандців у 1160 році.
З утвердженням династії Хафсідів і перенесенням з 1230-х років столиці Іфрикії до Тунісу, Махдія занепала і перетворилася на одну з головних баз берберських піратів. 1390 року місто взяло в облогу об'єднане військо французів і генуезців під час Берберського хрестового походу, але Махдія вистояла й у підсумку відкупилась від хрестоносців.
На початку 1546 була Махдія була захоплена османським корсаром Тургут-реїсом, який став використовувати її як базу для організації нападів на лицарів-госпітальєрів на Мальті. З метою вибити Тургут-реїса з Махдії, в 1550 році в місто був направлений потужний іспанський флот на чолі з адміралом Андреа Доріа, який за допомогою ордену Госпітальєрів захопив Махдію. Іспанський гарнізон залишався в Махдії до 1553 року. Карл V запропонував розпорядження містом госпітальєрам (Ордену Святого Іоанна), який на той час вже правив Мальтою, але орден відмовився, оскільки вважав витрати на утримання міста занадто великими. Тоді імператор наказав віцекоролю Сицилії Хуану де Везі зруйнувати укріплення Махдії та залишити місто, попри те, що воно було стратегічно важливою фортецею. Завдання знесення міських стін виконував Ернандо де Акунья. Незабаром після полишення міста іспанцями, Махдію знову зайняли османи, але після зруйнування могутніх укріплень, місто втратило своє військове, логістичне та комерційне значення і продовжувало жити рибальством.
З 1881 року — в складі французького протекторату, з 1956 — незалежного Тунісу.
Міста-побратими
- — Авейру, Португалія (1989)
Персоналії
- Аль-Муїзз (932—975) — фатімідський халіф у 953—975 роках
- Аль-Азіз Біллах (955—996) — фатімідський халіф у 975—996 роках.
Див. також
Джерела
- Carmen in vicotriam Pisanorum [ 30 листопада 2020 у Wayback Machine.] w The Latin Library
- Cowdrey H.E.J., The Mahdia Campaign of 1087, «The English Historical Review», 92:362, styczeń 1977.
- Erdmann Carl, The Origin of the Idea of Crusade, Wydawnictwo Uniwersytetu Princeton, 1977.
- Grant, Alasdair C. «Pisan Perspectives: The Carmen in victoriam and Holy War, c.1000–1150». The English Historical Review, 131:552 (October 2016), 983—1009.
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- . www.islalocalcouncil.com. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 травня 2021.
- (Portuguese) . Associação Nacional de Municípios Portugueses. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 29 травня 2015.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Mahdiyeyu mistom u Gayani Mahdiya abo Magdiya finik lat Ruspae arab المهدية fr Mahdia misto na shidnomu uzberezhzhi Tunisu bilya Naselennya 45 977 tis zhiteliv 2004 Mahdiya arab المهدية gerbOsnovni dani35 30 17 pn sh 11 03 44 sh d 35 504722222249775 pn sh 11 06222222224977614 sh d 35 504722222249775 11 06222222224977614 Koordinati 35 30 17 pn sh 11 03 44 sh d 35 504722222249775 pn sh 11 06222222224977614 sh d 35 504722222249775 11 06222222224977614 Krayina Tunis 1 Adminodinicya Magdiya 1 Stolicya dlya Fatimidi i ZiridiPlosha 645 km Naselennya 79 545 osibVisota NRM 0 mMista pobratimi AvejruChasovij poyas UTC 1 centralnoyevropejskij chas UTC 2 Africa Tunis Tunis GeoNames 2473572OSM 1434955 R Magdiya Poshtovi indeksi 5100 Miska vlada Vebsajt commune mahdia gov tn Mapa Mahdiya u VikishovishiIstoriyaMorskij cvintar i zalishki finikijskogo portu u Mahdiyi Misto zasnovane u VIII st do n e finikijcyami i otrimalo nazvu Gummi Z utvorennyam Karfagenskoyi derzhavi uvijshlo do yiyi skladu Pislya 146 r do n e stalo rimskim i otrimalo novu nazvu Ruspi Z 439 roku pid vladoyu Afrikanskogo korolivstva 534 roku vidvojovane vizantijcyami Arabi yaki zahopili misto 670 roku perejmenuvali jogo na Sbiyu U 916 roci zasnovnik dinastiyi Fatimidiv shiyitskij halif Abdallah al Mahdi obrav Sbiyu dlya budivnictva novogo mista yake 921 roku stalo stoliceyu jogo derzhavi Svoyeyu nazvoyu Mahdiya misto takozh zobov yazane halifu Abdallahu vin buv ogoloshenij Mahdi tobto Spasitelem poklikanim vidnoviti na zemli pravdu i spravedlivist U 944 945 rokah misto vitrimalo oblogu haridzhitiv Pislya perenesennya fatimidskim halifom al Muyizzom v 973 roci svoyeyi stolici do novozasnovanogo Kayira yak svoyu rezidenciyu Mahdiyu vikoristovuvala dinastiya Ziridiv sho pravila Ifrikiyeyu yak namisniki Fatimidiv V 1087 roci ob yednanij pizansko genuezkij flot za finansovoyi i politichnoyi pidtrimki Matildi Toskanskoyi i papi rimskogo Viktora III zdijsniv napad na Mahdiyu yakij rozglyadavsya yak karalna operaciya u vidpovid na diyi berberskih pirativ yaki za pravlinnya ziridskogo emiru Ifrikiyi Tamim ibn al Muyizza sho praviv Mahdiyeyu v 1062 1108 rr vikoristovuvali Mahdiyu yak svoyu morsku bazu Misto bulo zahoplene i pograbovane Emir Tamim zaplativ italijcyam velicheznij vikup za povernennya mista Koshti otrimani vnaslidok napadu na Mahdiyu buli vikoristani pizancyami dlya zavershennya sporudzhennya kafedralnogo soboru u Pizi U 1148 roci misto zahopiv flot normanskogo Sicilijskogo korolivstva na choli z admiralom Georgiyem Antiohijskim Berberska dinastiya Almohadiv vidbila jogo u normandciv u 1160 roci Z utverdzhennyam dinastiyi Hafsidiv i perenesennyam z 1230 h rokiv stolici Ifrikiyi do Tunisu Mahdiya zanepala i peretvorilasya na odnu z golovnih baz berberskih pirativ 1390 roku misto vzyalo v oblogu ob yednane vijsko francuziv i genuezciv pid chas Berberskogo hrestovogo pohodu ale Mahdiya vistoyala j u pidsumku vidkupilas vid hrestonosciv Vhidni vorota Mahdiyi odin z nebagatoh zberezhenih elementiv serednovichnih fortifikacij Mahdiyi Na pochatku 1546 bula Mahdiya bula zahoplena osmanskim korsarom Turgut reyisom yakij stav vikoristovuvati yiyi yak bazu dlya organizaciyi napadiv na licariv gospitalyeriv na Malti Z metoyu vibiti Turgut reyisa z Mahdiyi v 1550 roci v misto buv napravlenij potuzhnij ispanskij flot na choli z admiralom Andrea Doria yakij za dopomogoyu ordenu Gospitalyeriv zahopiv Mahdiyu Ispanskij garnizon zalishavsya v Mahdiyi do 1553 roku Karl V zaproponuvav rozporyadzhennya mistom gospitalyeram Ordenu Svyatogo Ioanna yakij na toj chas vzhe praviv Maltoyu ale orden vidmovivsya oskilki vvazhav vitrati na utrimannya mista zanadto velikimi Todi imperator nakazav vicekorolyu Siciliyi Huanu de Vezi zrujnuvati ukriplennya Mahdiyi ta zalishiti misto popri te sho vono bulo strategichno vazhlivoyu forteceyu Zavdannya znesennya miskih stin vikonuvav Ernando de Akunya Nezabarom pislya polishennya mista ispancyami Mahdiyu znovu zajnyali osmani ale pislya zrujnuvannya mogutnih ukriplen misto vtratilo svoye vijskove logistichne ta komercijne znachennya i prodovzhuvalo zhiti ribalstvom Z 1881 roku v skladi francuzkogo protektoratu z 1956 nezalezhnogo Tunisu Mista pobratimi Avejru Portugaliya 1989 PersonaliyiAl Muyizz 932 975 fatimidskij halif u 953 975 rokah Al Aziz Billah 955 996 fatimidskij halif u 975 996 rokah Div takozhYevropejski anklavi v Pivnichnij Africi do 1830 Napad na Mahdiyu 1087 Berberskij hrestovij pohid 1390 Zahoplennya Mahdiyi 1550 DzherelaCarmen in vicotriam Pisanorum 30 listopada 2020 u Wayback Machine w The Latin Library Cowdrey H E J The Mahdia Campaign of 1087 The English Historical Review 92 362 styczen 1977 Erdmann Carl The Origin of the Idea of Crusade Wydawnictwo Uniwersytetu Princeton 1977 Grant Alasdair C Pisan Perspectives The Carmen in victoriam and Holy War c 1000 1150 The English Historical Review 131 552 October 2016 983 1009 PrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 www islalocalcouncil com Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 21 travnya 2021 Portuguese Associacao Nacional de Municipios Portugueses Arhiv originalu za 11 grudnya 2019 Procitovano 29 travnya 2015