Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Захоплення Махдії (1550) — облога і захоплення іспанським флотом портового міста Махдія на африканському узбережжі Середземного моря, що відбувалась з червня по вересень 1550 року в ході османсько-габсбурзького протистояння за контроль над Середземним морем і Північною Африкою. Сили іспанської морської експедиції під командуванням генуезького адмірала Андреа Доріа і іспанця Бернардіно де Мендоса, за підтримки мальтійських лицарів на чолі з великим магістром Клодом де ля Сенгле, взяли в облогу і захопили фортецю Махдія, яку нещодавно захопив і захищав османський адмірал Тургут-реїс, широко відомий в Європі як Драгут. Тургут-реїс використовував це місце як базу для свої корсарських рейдів проти узбережжя Іспанії та Італії. Через складнощі з утриманням міста, в 1553 році іспанський гарнізон залишив Махдію, а всі її укріплення знесли, щоб уникнути повторного використання міста османами в якості потужної морської бази.
| Захоплення Махдії | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Махдія в 1535 році. Гравюра 1575 р (Браун Гольденберг) | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
 Османська імперія |  Госпітальєри | ||||||
| Командувачі | |||||||
 Тургут-реїс | Клод де ля Сенгле | ||||||
Передумови
У 1550 р. хафсидське королівство на території Іфрикії перебувало в стані анархії, фактична влада належала місцевим вождям, які воювали між собою і ніхто з яких не визнавав влади туніського султана Абу аль-Аббаса Ахмада III, який в 1543 році скинув і засліпив свого батька Абдаллаха аль-Хасана, протеже імператора Карла V. Скориставшись цією ситуацією, навесні 1550 року османський адмірал Тургут-реїс за допомогою одного з місцевих ватажків взяв під контроль прибережне місто Махдія, розташоване на вузькому скелястому півострові, що видавався далеко в море і був захищений двома колами могутніх стін з вежами та оточеною ровом цитаделлю.
У 1546 р. Тургут-реїс, також відомий як Драгут, зібрав флот з 25 бригантин і з якими здійснював напади на узбережжя Калабрії та Неаполітанського королівства, а в кінці кампанії захопив Махдію на африканському узбережжі. Побоюючись, що місто стане базою для берберських корсарів і загрожуватиме християнському судноплавству в Західному Середземномор'ї, імператор Священної Римської імперії Карл V за підтримки Папства і лицарів Мальти вирішив організувати експедицію для захоплення міста. Командування операцією було доручено генуезькому адміралу Андреа Доріа та Бернардіно де Мендоса, генерал-капітану галер Іспанії. Вони очолювали флот з 52 галер і 28 карак, які несли на борту армію на чолі з генерал-капітаном Хуаном де ла Вега, віце-королем Сицилії, та облогову зброю та запаси, які забезпечували сам де ла Вега та віце-король Неаполя.
Експедиція
Облога
Іспанський флот відплив до Махдії 24 червня і прибув туди через чотири дні. Місто захищав племінник Тургут-реїса, Хезар. В очікуванні того, що місто опиниться в облозі, Хехар протягом двох місяців збирав запаси худоби, рису і бобів, достатні для того, щоб прогодувати місто протягом року. Висадка іспанських військ проходила під захистом гармат галер і поза досяжністю артилерії Махдії. За лічені години іспанський десант витіснив османську піхоту та кінноту з пагорба, який вони зайняли, і наступного дня місто було повністю оточене траншеями, викопаними в шестистах метрах від стін. Луїс Перес де Варгас, керівник туніського форту Ла Гулет, який командував іспанською артилерією, наказав встановити кілька важких гармат на пагорбі, зайнятому напередодні, для прикриття місць розташування 18 легших гармат, які призначались для обстрілу стін міста. Того ж дня було здійснено перший штурм, але він був відбитий, оскільки рів навколо міста ще не був засипаний. Незважаючи на підтягнення артилерії впритул до стін і вдосконалення системи окопів, в наступні дні облогові війська, які знаходились під постійною загрозою контратак зі сторони османського гарнізону, не досягли помітного прогресу.
Османський контрнаступ
Тургут-реїс отримав звістку про облогу, коли здійснював напади на узбережжя Валенсії. Після відбиття його нападу жителями Альсіри, Суеки та інших поселень, османський адмірал вирушив вздовж берберійського узбережжя, закликаючи по допомогу та збираючи гроші на армію для звільнення Махдії від облоги. Бей Тунісу і очільник Кайруана відмовились йому допомогти, але Тургуту все ж вдалося зібрати військо в складі 3700 маврів, 800 турків і 60 сипахів, які його флот під покровом ночі висадив поблизу Махдії. Він також послав розвідника, який проплив повз іспанську блокаду і потрапив до Махдії, щоб повідомити свого племінника Хезара про своє прибуття.
На світанку 25 липня війська Тургут-реїса, заховані в оливковому гаю, атакували іспанців одночасно з гарнізоном Махдії, який зробив несподівану контрвилазку з-за мірів міста. Їм вдалося прорватись в окопи та в облоговий табір, але іспанським військам за артилерійської підтримки галер вдалось відбити напад і змусити захисників відступити за стіни Махдії. Тургут-реїс був змушений шукати прихистку на своїх галерах і повернутись на Джербу. Незважаючи на перемогу, християнські втрати були великими. Серед загиблих був командир іспанської артилерії Луїс Перес де Варгас.
Кінець облоги
Після невдалої контратаки захисників Махдії, керівники облоги наказали вночі чотирьом галерам патрулювати район облоги, щоб запобігти подальшим атакам. Кілька інших галер було відправлено на Сицилію, щоб відвезти поранених та хворих солдатів та доставити свіжі війська, а також боєприпаси, які надходили з Мілана, Флоренції, Лукки та Генуї. Очікуючи надходження боєприпасів, облогові інженери продовжували шукати найслабші місця оборони Махдії. Гарсія Альварес де Толедо, 4-й маркіз Віллафранки запропонував ідею організувати обстріл міських стін з моря, сформувавши для цього гарматну батарею на дерев'яній платформі, розміщеній на двох галерах, попередньо позбавлених щогл і з'єднаних між собою. На цій платформі розмістили дев'ять гармат, захищених щитами та парапетом, а галери з платформою закріпили на якорях перед стінами міста.
8 вересня гармати Гарсії Альвареса де Толедо, а також сухопутні батареї та інша морська артилерія відкрили вогонь по місту. Обстріл, який не припинявся протягом двох днів, призвів до утворення великих проломів в стінах Махдії. Після цього іспанці організували штурм міських укріплень в трьох різних місцях. Одну атаку було відбито, але дві інші досягнули успіху і захопили зненацька решту османських військ, напавши на них з тилу. Залишки сил захисників деякий час ще чинили опір усередині міських веж, але незабаром вони були також остаточно переможені. Губернатор Хезар був схоплений, а близько 7000 оборонців і мирних жителів Махдії було вбито або взято в полон.
Наслідки
Санчо де Лейва залишився командувати іспанським гарнізоном Махдії до 1553 року. Карл V запропонував передати місто мальтійським лицарям, але вони відмовились від цього, вважаючи що утримання Махдії буде надто дорого коштувати ордену. Тоді Карл V, незважаючи на те, що Махдія була стратегічно важливою фортецею, наказав залишити місто, повністю демонтувавши перед відходом його укріплення. Завдання знесення мурів виконував Ернандо де Акунья. Незабаром після того, як в 1553 році позбавлене мурів місто залишив іспанський гарнізон, Махдію знову зайняли османи, але без своїх потужних укріплень місто продовжувало існувати лише як рибальське поселення. Махдія залишалась під владою Туреччини до 19 століття.
Тим часом султан Сулейман вважав, що захопленням Махдії Карл V порушив Адріанопольське перемир'я 1547 року і наказав Тургут-реїсу відновити війну проти християн. Після формування нового флоту Тургут-реїс повернувся на африканське узбережжя наступного року і в серпні 1551 р. і зумів поквитатись з усіма учасниками захоплення Махдії — піддав нещадним обстрілам поселення на о. Сицилія, захопив і повністю розграбував мальтійський острів Гоцо, а також захопив у мальтійських лицарів та іспанців стратегічний порт Триполі.
У 1560 р. Тургут-реїс взяв участь в розгромі християнського флоту у битві при Джербі, але не зміг взяти Мальту, невдача, яка разом з невдачею османського губернатора Алжиру під Ораном і Мерс-Ель-Кебіром дозволила іспанцям зайняти в 1564 році скелястий півострів Пеньон-де-Велес-де-ла-Гомера, успіх, за яким у 1565 р. відбулась вирішальна оборона Мальти, під час якої Тургут-реїс загинув, поставивши цим самим крапку у своєму довгому протистоянні з лицарями-госпітальєрами.
Див. також
Примітки
- Lane-Poole p.100
- Duro p.281
- Frers p.117
- Duro p.282
- Houtsma p.122
- Tracy p.233
- Sánchez Doncel p.180
Джерела
- Fernández Duro, Cesáreo (1895). Armada Española desde la unión de los reinos de Castilla y Aragón (ісп.). Т. I. Madrid, Spain: Est. tipográfico "Sucesores de Rivadeneyra". (ісп.)
- Galindo y de Vera, León (1884). Historia, vicisitudes y política tradicional de España respecto de sus posesiones en las costas de Africa desde la monarquía gótica y en los tiempos posteriores à la restauración hasta el último siglo (ісп.). Madrid, Spain: Manuel Tello. (ісп.)
- Lane-Poole, Stanley (2008). The Story of the Barbary Corsairs. BiblioBazaar, LLC. ISBN . (англ.)
- Houtsma, M. Th. (1993). E. J. Brill's first encyclopaedia of Islam : 1913 – 1936. Т. 5. Leiden, Netherlands: BRILL. ISBN . (англ.)
- Frers, Ernesto (2008). Mas alla del legado pirata (ісп.). Barcelona, Spain: Ediciones Robinbook. ISBN . (ісп.)
- Tracy, James D. (2002). Emperor Charles V, impresario of war: campaign strategy, international finance, and domestic politics. Cambridge, UK: Cambridge University Press. ISBN . (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Napad na Mahdiyu Zahoplennya Mahdiyi 1550 obloga i zahoplennya ispanskim flotom portovogo mista Mahdiya na afrikanskomu uzberezhzhi Seredzemnogo morya sho vidbuvalas z chervnya po veresen 1550 roku v hodi osmansko gabsburzkogo protistoyannya za kontrol nad Seredzemnim morem i Pivnichnoyu Afrikoyu Sili ispanskoyi morskoyi ekspediciyi pid komanduvannyam genuezkogo admirala Andrea Doria i ispancya Bernardino de Mendosa za pidtrimki maltijskih licariv na choli z velikim magistrom Klodom de lya Sengle vzyali v oblogu i zahopili fortecyu Mahdiya yaku neshodavno zahopiv i zahishav osmanskij admiral Turgut reyis shiroko vidomij v Yevropi yak Dragut Turgut reyis vikoristovuvav ce misce yak bazu dlya svoyi korsarskih rejdiv proti uzberezhzhya Ispaniyi ta Italiyi Cherez skladnoshi z utrimannyam mista v 1553 roci ispanskij garnizon zalishiv Mahdiyu a vsi yiyi ukriplennya znesli shob uniknuti povtornogo vikoristannya mista osmanami v yakosti potuzhnoyi morskoyi bazi Zahoplennya MahdiyiMahdiya v 1535 roci Gravyura 1575 r Braun Goldenberg Datalipen 1550 veresen 1550Miscemisto Mahdiya IfrikiyaRezultatzahoplennya Mahdiyi armiyeyu Karla V GabsburgaStoroni Osmanska imperiyaIspanska imperiya GospitalyeriKomanduvachiTurgut reyisAndrea Doria Klod de lya SenglePeredumoviKarta Berberiyi Dzherarda Merkatora Vpershe opublikovano Dzhodokom Gondiusom U 1550 r hafsidske korolivstvo na teritoriyi Ifrikiyi perebuvalo v stani anarhiyi faktichna vlada nalezhala miscevim vozhdyam yaki voyuvali mizh soboyu i nihto z yakih ne viznavav vladi tuniskogo sultana Abu al Abbasa Ahmada III yakij v 1543 roci skinuv i zaslipiv svogo batka Abdallaha al Hasana protezhe imperatora Karla V Skoristavshis ciyeyu situaciyeyu navesni 1550 roku osmanskij admiral Turgut reyis za dopomogoyu odnogo z miscevih vatazhkiv vzyav pid kontrol priberezhne misto Mahdiya roztashovane na vuzkomu skelyastomu pivostrovi sho vidavavsya daleko v more i buv zahishenij dvoma kolami mogutnih stin z vezhami ta otochenoyu rovom citadellyu U 1546 r Turgut reyis takozh vidomij yak Dragut zibrav flot z 25 brigantin i z yakimi zdijsnyuvav napadi na uzberezhzhya Kalabriyi ta Neapolitanskogo korolivstva a v kinci kampaniyi zahopiv Mahdiyu na afrikanskomu uzberezhzhi Poboyuyuchis sho misto stane bazoyu dlya berberskih korsariv i zagrozhuvatime hristiyanskomu sudnoplavstvu v Zahidnomu Seredzemnomor yi imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Karl V za pidtrimki Papstva i licariv Malti virishiv organizuvati ekspediciyu dlya zahoplennya mista Komanduvannya operaciyeyu bulo dorucheno genuezkomu admiralu Andrea Doria ta Bernardino de Mendosa general kapitanu galer Ispaniyi Voni ocholyuvali flot z 52 galer i 28 karak yaki nesli na bortu armiyu na choli z general kapitanom Huanom de la Vega vice korolem Siciliyi ta oblogovu zbroyu ta zapasi yaki zabezpechuvali sam de la Vega ta vice korol Neapolya EkspediciyaObloga Portret Andrea Doria c 1520 Sebastyano del Piombo Ispanskij flot vidpliv do Mahdiyi 24 chervnya i pribuv tudi cherez chotiri dni Misto zahishav pleminnik Turgut reyisa Hezar V ochikuvanni togo sho misto opinitsya v oblozi Hehar protyagom dvoh misyaciv zbirav zapasi hudobi risu i bobiv dostatni dlya togo shob progoduvati misto protyagom roku Visadka ispanskih vijsk prohodila pid zahistom garmat galer i poza dosyazhnistyu artileriyi Mahdiyi Za licheni godini ispanskij desant vitisniv osmansku pihotu ta kinnotu z pagorba yakij voni zajnyali i nastupnogo dnya misto bulo povnistyu otochene transheyami vikopanimi v shestistah metrah vid stin Luyis Peres de Vargas kerivnik tuniskogo fortu La Gulet yakij komanduvav ispanskoyu artileriyeyu nakazav vstanoviti kilka vazhkih garmat na pagorbi zajnyatomu naperedodni dlya prikrittya misc roztashuvannya 18 legshih garmat yaki priznachalis dlya obstrilu stin mista Togo zh dnya bulo zdijsneno pershij shturm ale vin buv vidbitij oskilki riv navkolo mista she ne buv zasipanij Nezvazhayuchi na pidtyagnennya artileriyi vpritul do stin i vdoskonalennya sistemi okopiv v nastupni dni oblogovi vijska yaki znahodilis pid postijnoyu zagrozoyu kontratak zi storoni osmanskogo garnizonu ne dosyagli pomitnogo progresu Osmanskij kontrnastup Turgut reyis otrimav zvistku pro oblogu koli zdijsnyuvav napadi na uzberezhzhya Valensiyi Pislya vidbittya jogo napadu zhitelyami Alsiri Sueki ta inshih poselen osmanskij admiral virushiv vzdovzh berberijskogo uzberezhzhya zaklikayuchi po dopomogu ta zbirayuchi groshi na armiyu dlya zvilnennya Mahdiyi vid oblogi Bej Tunisu i ochilnik Kajruana vidmovilis jomu dopomogti ale Turgutu vse zh vdalosya zibrati vijsko v skladi 3700 mavriv 800 turkiv i 60 sipahiv yaki jogo flot pid pokrovom nochi visadiv poblizu Mahdiyi Vin takozh poslav rozvidnika yakij propliv povz ispansku blokadu i potrapiv do Mahdiyi shob povidomiti svogo pleminnika Hezara pro svoye pributtya Na svitanku 25 lipnya vijska Turgut reyisa zahovani v olivkovomu gayu atakuvali ispanciv odnochasno z garnizonom Mahdiyi yakij zrobiv nespodivanu kontrvilazku z za miriv mista Yim vdalosya prorvatis v okopi ta v oblogovij tabir ale ispanskim vijskam za artilerijskoyi pidtrimki galer vdalos vidbiti napad i zmusiti zahisnikiv vidstupiti za stini Mahdiyi Turgut reyis buv zmushenij shukati prihistku na svoyih galerah i povernutis na Dzherbu Nezvazhayuchi na peremogu hristiyanski vtrati buli velikimi Sered zagiblih buv komandir ispanskoyi artileriyi Luyis Peres de Vargas Kinec oblogi Pislya nevdaloyi kontrataki zahisnikiv Mahdiyi kerivniki oblogi nakazali vnochi chotirom galeram patrulyuvati rajon oblogi shob zapobigti podalshim atakam Kilka inshih galer bulo vidpravleno na Siciliyu shob vidvezti poranenih ta hvorih soldativ ta dostaviti svizhi vijska a takozh boyepripasi yaki nadhodili z Milana Florenciyi Lukki ta Genuyi Ochikuyuchi nadhodzhennya boyepripasiv oblogovi inzheneri prodovzhuvali shukati najslabshi miscya oboroni Mahdiyi Garsiya Alvares de Toledo 4 j markiz Villafranki zaproponuvav ideyu organizuvati obstril miskih stin z morya sformuvavshi dlya cogo garmatnu batareyu na derev yanij platformi rozmishenij na dvoh galerah poperedno pozbavlenih shogl i z yednanih mizh soboyu Na cij platformi rozmistili dev yat garmat zahishenih shitami ta parapetom a galeri z platformoyu zakripili na yakoryah pered stinami mista 8 veresnya garmati Garsiyi Alvaresa de Toledo a takozh suhoputni batareyi ta insha morska artileriya vidkrili vogon po mistu Obstril yakij ne pripinyavsya protyagom dvoh dniv prizviv do utvorennya velikih prolomiv v stinah Mahdiyi Pislya cogo ispanci organizuvali shturm miskih ukriplen v troh riznih miscyah Odnu ataku bulo vidbito ale dvi inshi dosyagnuli uspihu i zahopili znenacka reshtu osmanskih vijsk napavshi na nih z tilu Zalishki sil zahisnikiv deyakij chas she chinili opir useredini miskih vezh ale nezabarom voni buli takozh ostatochno peremozheni Gubernator Hezar buv shoplenij a blizko 7000 oboronciv i mirnih zhiteliv Mahdiyi bulo vbito abo vzyato v polon NaslidkiSancho de Lejva zalishivsya komanduvati ispanskim garnizonom Mahdiyi do 1553 roku Karl V zaproponuvav peredati misto maltijskim licaryam ale voni vidmovilis vid cogo vvazhayuchi sho utrimannya Mahdiyi bude nadto dorogo koshtuvati ordenu Todi Karl V nezvazhayuchi na te sho Mahdiya bula strategichno vazhlivoyu forteceyu nakazav zalishiti misto povnistyu demontuvavshi pered vidhodom jogo ukriplennya Zavdannya znesennya muriv vikonuvav Ernando de Akunya Nezabarom pislya togo yak v 1553 roci pozbavlene muriv misto zalishiv ispanskij garnizon Mahdiyu znovu zajnyali osmani ale bez svoyih potuzhnih ukriplen misto prodovzhuvalo isnuvati lishe yak ribalske poselennya Mahdiya zalishalas pid vladoyu Turechchini do 19 stolittya Tim chasom sultan Sulejman vvazhav sho zahoplennyam Mahdiyi Karl V porushiv Adrianopolske peremir ya 1547 roku i nakazav Turgut reyisu vidnoviti vijnu proti hristiyan Pislya formuvannya novogo flotu Turgut reyis povernuvsya na afrikanske uzberezhzhya nastupnogo roku i v serpni 1551 r i zumiv pokvitatis z usima uchasnikami zahoplennya Mahdiyi piddav neshadnim obstrilam poselennya na o Siciliya zahopiv i povnistyu rozgrabuvav maltijskij ostriv Goco a takozh zahopiv u maltijskih licariv ta ispanciv strategichnij port Tripoli U 1560 r Turgut reyis vzyav uchast v rozgromi hristiyanskogo flotu u bitvi pri Dzherbi ale ne zmig vzyati Maltu nevdacha yaka razom z nevdacheyu osmanskogo gubernatora Alzhiru pid Oranom i Mers El Kebirom dozvolila ispancyam zajnyati v 1564 roci skelyastij pivostriv Penon de Veles de la Gomera uspih za yakim u 1565 r vidbulas virishalna oborona Malti pid chas yakoyi Turgut reyis zaginuv postavivshi cim samim krapku u svoyemu dovgomu protistoyanni z licaryami gospitalyerami Div takozhNapad na Mahdiyu 1087 Berberskij hrestovij pohid 1390 PrimitkiLane Poole p 100 Duro p 281 Frers p 117 Duro p 282 Houtsma p 122 Tracy p 233 Sanchez Doncel p 180DzherelaFernandez Duro Cesareo 1895 Armada Espanola desde la union de los reinos de Castilla y Aragon isp T I Madrid Spain Est tipografico Sucesores de Rivadeneyra isp Galindo y de Vera Leon 1884 Historia vicisitudes y politica tradicional de Espana respecto de sus posesiones en las costas de Africa desde la monarquia gotica y en los tiempos posteriores a la restauracion hasta el ultimo siglo isp Madrid Spain Manuel Tello isp Lane Poole Stanley 2008 The Story of the Barbary Corsairs BiblioBazaar LLC ISBN 978 1 4375 2930 2 angl Houtsma M Th 1993 E J Brill s first encyclopaedia of Islam 1913 1936 T 5 Leiden Netherlands BRILL ISBN 978 90 04 09791 9 angl Frers Ernesto 2008 Mas alla del legado pirata isp Barcelona Spain Ediciones Robinbook ISBN 978 84 7927 963 9 isp Tracy James D 2002 Emperor Charles V impresario of war campaign strategy international finance and domestic politics Cambridge UK Cambridge University Press ISBN 978 0 521 81431 7 angl