Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Зіріди (берб: ⵉⵣⵉⵔⵉⵢⵏ, араб. الزيريون) — середньовічна берберська династія, що панувала на території сучасних північноафриканських держав Тунісу, Алжиру та Лівії в 972—1163 рр.
| Зіріди | |
| Прапор | |
 | |
| Дата створення / заснування | 972 |
|---|---|
| Засновник | Зірі ібн Манад |
| Континент | Африка і Європа |
| Країна | Іфрикія, Аль-Андалус, Гранадська тайфа,  Кордовський халіфат і  Сицилія |
| Столиця | d, Кайруан і Магдія |
| Форма правління | монархія |
| Валюта | динар |
| На заміну | Фатіміди |
| Час/дата припинення існування | 1148 |
Бічна гілка Зірідів правила в Гранадському еміраті в Європі в 1013—1090 рр.
Заснування династії
Родоначальник династії Зірі ібн Манад походив з берберського племені . За допомогу, надану фатімідському халіфу Аль-Мансуру в боротьбі з повстанням хариджитів з берберського племені Іфрана на чолі з Абу Язідом у 947 році, Зірі ібн Мунаду було дозволено побудувати на схилах Джебель-Лахдара фортецю Ашир, а пізніше заснувати ще три міста: Алжир, Міліану і Медею, управління якими він доручив своєму синові Булуггіну ібн Зірі.
У 969 році 100 тис. фатімідське військо з Іфрикії за підтримки великого іфрикійський флоту рушило на завоювання Єгипту. Єгипетські іхшиди були розбиті у битві при Гізі і 7 липня фатімідські війська зайняли тогочасну столицю Єгипту — місто Фустат.
Займаючись військовою кампанією проти Єгипту, фатімідський халіф Аль-Муїзз призначив Булуггіна ібн Зірі в 1969 році намісником Іфрикії (Північна Африка). Коли в 972 році Аль-Муїзз переніс свою столицю з Махдії в Іфрикії до заснованого в Єгипті нового міста — Каїра, Булуггін ібн Зірі був призначений еміром (віце-королем) Іфрікії.
Столицею держави Зірідів стало священне місто Кайруан. У 978 р халіф Аль-Муїзз передав під управління Йусуфа ще й Триполітанію і Сицилію, над останньою номінально, оскільки Буллугін не мав флоту. 979 року Булуггін завдав поразки берберським племенам конфедерації зената (іфран, мазата, маграва, хавара), захопивши територію сучасного північного Марокко з містом Фес (за винятком міст Сеута і Танжер), а також Сіджильмаський емірат.
Виведення фатімідського флоту до Єгипту унеможливило утримання влади зірідів над кальбітською Сицилією, що оголосила незалежність ще в 948 році.
Втрата Алжиру
З кінця 980-х років Хаммад ібн Булуггін з династії Зірідів, поступово набуває впливу в центральному Магрибі. Він особливо посилився внаслідок успішних кампаній 999—1005 років проти берберів-зената, васалів Кордовського халіфату. 1007 року засновується нова резиденція Бені-Хаммад. 1008 року Хаммад ібн Булуггін фактично здобуває незалежність від Зірідів. 1014 року оголошує про визнання сюзереном сунітського аббасидського халіфу, що стало офіційним розірванням відносин з шиїтами Зірідами і Фатімідами. Внаслідок успішної війни 1015—1018 років проти Зірідів, Хаммад ібн Булуггін здобуває незалежність, засновує власну династію та державу Хаммадідів.
Зречення шиїзму і розорення країни бедуїнами Бану Хіляль
Незважаючи на політичну нестабільність, зірідський емір аль-Муїзз ібн Бадіс в 1048 р. зрікся шиїзму та оголосив про повернення до сунізму, а також відмовився від сюзеренітету шиїтів Фатімідів з Каїру і визнав духовне верховенство сунітів Аббасидів з Багдаду. Це рішення було підтримане міським арабським населенням Кайруана та інших великих міст.
У відповідь Фатіміди спровокували набіг на Іфрикію арабських бедуїнських кочових племен з Аравії — Бану-Хіляль і Бану-Сулайм, які розгромили Зірідів в битві при Хайдарані у 1052 році. Кочовики-бедуїни під час своїх набігів спустошили насадження і знищили сільськогосподарську інфраструктуру країни, що призвело до поширення в Іфрикії голоду. Їм не вдалось взяти Махдію, але вони захопили і зруйнували велику кількість інших міст країни, зокрема її стару столицю Кайруан.
Спустошення супроводжувалося розпадом держави Зірідів на окремі володіння. Хаммадіди, бічна гілка Зірідів з центрального Магрибу, що ще з 1018 р. оголосила про свою незалежність від Зірідів, скористалась нагодою, перейшовши на бік Фатімідів і захопила владу в багатьох містах Іфрикії, зокрема в Тунісі й Сусі, поставивши туди підконтрольних хаммадідам емірів. Поступово під контролем Зірідів залишилось лише портове місто Махдія на узбережжі Середземного моря, що змусило їх перенести свою активність на море і зайнятись піратством. Це викликало зворотну реакцію італійських морських республік і норманського Сицилійського королівства. Остаточно позиції династії були підірвані в результаті нападів європейців на їх столицю: в 1087 Махдію було пограбовано об'єднаним пізансько-генуезьким флотом.
В 1128 році алжирські хаммадіди захопити Туніс та усю прибережну територію північної Іфрікії, а також острів Джерба.
В 1148 місто Махдія захоплено флотом норманського Сицилійського королівства на чолі з адміралом (еміром емірів) Георгієм Антіохійським. В цьому ж році нормани захопили також прибережні міста Сус і Сфакс.
Гранадські Зіріди
Бічна гілка Зірідів (від іншого сина Зірі ібн Мунада — Заві) правила в Гранаді в 1013—1090 рр.
Див. також
Примітки
- Tibi, Amin (2002), p.514
- Norwich, John Julius. (1967)
- Norrwich, John Julius (1970)
Джерела
- Norwich, John Julius. (1967) The Normans in the South 1016—1130. London: Longmans.
- Norrwich, John Julius (1970). The Kingdom in the Sun 1130—1194. London: Longmans
- Tibi, Amin (2002). «Zirids». The Encyclopaedia of Islam. XI. Brill
- http://www.runivers.ru/doc/isl/element.php?ELEMENT_ID=83304&SECTION_ID=5547&IBLOCK_ID=50 [ 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Zirid Dynasty [ 3 травня 2015 у Wayback Machine.] Encyclopædia Britannica
- Historical map showing location of Zirid Kingdom c. 1000 [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ziridi berb ⵉⵣⵉⵔⵉⵢⵏ arab الزيريون serednovichna berberska dinastiya sho panuvala na teritoriyi suchasnih pivnichnoafrikanskih derzhav Tunisu Alzhiru ta Liviyi v 972 1163 rr ZiridiPraporData stvorennya zasnuvannya972ZasnovnikZiri ibn ManadKontinentAfrika i YevropaKrayinaIfrikiya Al Andalus Granadska tajfa Kordovskij halifat i SiciliyaStolicyad Kajruan i MagdiyaForma pravlinnyamonarhiyaValyutadinarNa zaminuFatimidiChas data pripinennya isnuvannya1148 Bichna gilka Ziridiv pravila v Granadskomu emirati v Yevropi v 1013 1090 rr Zasnuvannya dinastiyiBuluggin ibn Ziri Zasnovnik dinastiyi Ziridiv Pam yatnik v Alzhiri Rodonachalnik dinastiyi Ziri ibn Manad pohodiv z berberskogo plemeni Za dopomogu nadanu fatimidskomu halifu Al Mansuru v borotbi z povstannyam haridzhitiv z berberskogo plemeni Ifrana na choli z Abu Yazidom u 947 roci Ziri ibn Munadu bulo dozvoleno pobuduvati na shilah Dzhebel Lahdara fortecyu Ashir a piznishe zasnuvati she tri mista Alzhir Milianu i Medeyu upravlinnya yakimi vin doruchiv svoyemu sinovi Bulugginu ibn Ziri U 969 roci 100 tis fatimidske vijsko z Ifrikiyi za pidtrimki velikogo ifrikijskij flotu rushilo na zavoyuvannya Yegiptu Yegipetski ihshidi buli rozbiti u bitvi pri Gizi i 7 lipnya fatimidski vijska zajnyali togochasnu stolicyu Yegiptu misto Fustat Zajmayuchis vijskovoyu kampaniyeyu proti Yegiptu fatimidskij halif Al Muyizz priznachiv Buluggina ibn Ziri v 1969 roci namisnikom Ifrikiyi Pivnichna Afrika Koli v 972 roci Al Muyizz perenis svoyu stolicyu z Mahdiyi v Ifrikiyi do zasnovanogo v Yegipti novogo mista Kayira Buluggin ibn Ziri buv priznachenij emirom vice korolem Ifrikiyi Stoliceyu derzhavi Ziridiv stalo svyashenne misto Kajruan U 978 r halif Al Muyizz peredav pid upravlinnya Jusufa she j Tripolitaniyu i Siciliyu nad ostannoyu nominalno oskilki Bullugin ne mav flotu 979 roku Buluggin zavdav porazki berberskim plemenam konfederaciyi zenata ifran mazata magrava havara zahopivshi teritoriyu suchasnogo pivnichnogo Marokko z mistom Fes za vinyatkom mist Seuta i Tanzher a takozh Sidzhilmaskij emirat Vivedennya fatimidskogo flotu do Yegiptu unemozhlivilo utrimannya vladi ziridiv nad kalbitskoyu Siciliyeyu sho ogolosila nezalezhnist she v 948 roci Vtrata AlzhiruZ kincya 980 h rokiv Hammad ibn Buluggin z dinastiyi Ziridiv postupovo nabuvaye vplivu v centralnomu Magribi Vin osoblivo posilivsya vnaslidok uspishnih kampanij 999 1005 rokiv proti berberiv zenata vasaliv Kordovskogo halifatu 1007 roku zasnovuyetsya nova rezidenciya Beni Hammad 1008 roku Hammad ibn Buluggin faktichno zdobuvaye nezalezhnist vid Ziridiv 1014 roku ogoloshuye pro viznannya syuzerenom sunitskogo abbasidskogo halifu sho stalo oficijnim rozirvannyam vidnosin z shiyitami Ziridami i Fatimidami Vnaslidok uspishnoyi vijni 1015 1018 rokiv proti Ziridiv Hammad ibn Buluggin zdobuvaye nezalezhnist zasnovuye vlasnu dinastiyu ta derzhavu Hammadidiv Zrechennya shiyizmu i rozorennya krayini beduyinami Banu HilyalVolodinnya Ziridiv na pochatku XI st Derzhavi Ziridiv i Hammadidiv u 2 j polovini XI st Nezvazhayuchi na politichnu nestabilnist ziridskij emir al Muyizz ibn Badis v 1048 r zriksya shiyizmu ta ogolosiv pro povernennya do sunizmu a takozh vidmovivsya vid syuzerenitetu shiyitiv Fatimidiv z Kayiru i viznav duhovne verhovenstvo sunitiv Abbasidiv z Bagdadu Ce rishennya bulo pidtrimane miskim arabskim naselennyam Kajruana ta inshih velikih mist U vidpovid Fatimidi sprovokuvali nabig na Ifrikiyu arabskih beduyinskih kochovih plemen z Araviyi Banu Hilyal i Banu Sulajm yaki rozgromili Ziridiv v bitvi pri Hajdarani u 1052 roci Kochoviki beduyini pid chas svoyih nabigiv spustoshili nasadzhennya i znishili silskogospodarsku infrastrukturu krayini sho prizvelo do poshirennya v Ifrikiyi golodu Yim ne vdalos vzyati Mahdiyu ale voni zahopili i zrujnuvali veliku kilkist inshih mist krayini zokrema yiyi staru stolicyu Kajruan Spustoshennya suprovodzhuvalosya rozpadom derzhavi Ziridiv na okremi volodinnya Hammadidi bichna gilka Ziridiv z centralnogo Magribu sho she z 1018 r ogolosila pro svoyu nezalezhnist vid Ziridiv skoristalas nagodoyu perejshovshi na bik Fatimidiv i zahopila vladu v bagatoh mistah Ifrikiyi zokrema v Tunisi j Susi postavivshi tudi pidkontrolnih hammadidam emiriv Postupovo pid kontrolem Ziridiv zalishilos lishe portove misto Mahdiya na uzberezhzhi Seredzemnogo morya sho zmusilo yih perenesti svoyu aktivnist na more i zajnyatis piratstvom Ce viklikalo zvorotnu reakciyu italijskih morskih respublik i normanskogo Sicilijskogo korolivstva Ostatochno poziciyi dinastiyi buli pidirvani v rezultati napadiv yevropejciv na yih stolicyu v 1087 Mahdiyu bulo pograbovano ob yednanim pizansko genuezkim flotom V 1128 roci alzhirski hammadidi zahopiti Tunis ta usyu priberezhnu teritoriyu pivnichnoyi Ifrikiyi a takozh ostriv Dzherba V 1148 misto Mahdiya zahopleno flotom normanskogo Sicilijskogo korolivstva na choli z admiralom emirom emiriv Georgiyem Antiohijskim V comu zh roci normani zahopili takozh priberezhni mista Sus i Sfaks Derzhava Ziridiv temno zelenim pislya vid yednannya Hammadidiv 1018 i do napadu plemen Banu Hilyal 1052 Granadski ZiridiBichna gilka Ziridiv vid inshogo sina Ziri ibn Munada Zavi pravila v Granadi v 1013 1090 rr Div takozhIfrikiya Obloga Mahdiyi 1087 PrimitkiTibi Amin 2002 p 514 Norwich John Julius 1967 Norrwich John Julius 1970 DzherelaNorwich John Julius 1967 The Normans in the South 1016 1130 London Longmans Norrwich John Julius 1970 The Kingdom in the Sun 1130 1194 London Longmans Tibi Amin 2002 Zirids The Encyclopaedia of Islam XI Brill http www runivers ru doc isl element php ELEMENT ID 83304 amp SECTION ID 5547 amp IBLOCK ID 50 22 grudnya 2015 u Wayback Machine Zirid Dynasty 3 travnya 2015 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica Historical map showing location of Zirid Kingdom c 1000 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim