Кальбіти (нім. Kalbiten), або Ка́льбійський дім (араб. بني كلب, Banī Kalb) — мусульманська бедуїнська династія, з південноаравійського (єменського) племені кальбітів, що правила Сицилійським еміратом в Х—ХІ ст. Походять від Хасана аль-Кальбі, першого мусульманського правителя Сицилії. Формально підпорядковувалася Фатімідам, які прогнали з Сицилії Аглабідів, але фактично вони були незалежними й часто здійснювали напади на сусідню Калабрію. З часом династія почала занепадати, і Сицилія розділилася на численні дрібні феодальні володіння. 1061 року острів завоювали нормани. Також — аль-Кальбі, Кальбі (пол. الكلبي, al-Kalbī)
Кальбіти-правителі Сицилії
- Хасан аль-Кальбі (948–954), † 964
- Ахмад ібн Хасан (954–969), син Хасана аль-Кальбі
- Абу аль-Касім (969–982), син Ахмада ібн Хасана
- Джабір аль-Кальбі (982–983)
- Джафар аль-Кальбі (983-985)
- Абд-Аллах аль-Кальбі (985–989)
- Юсуф аль-Кальбі (989–998)
- Джафар аль-Кальбі (998-1019)
- аль-Ахал (1019–1037)
- Абдалла (1037–1040), (Зіріди)
- Хасан ас-Самсам (1040–1053)
Походження роду
Кальбіти походили з арабського племені Бану Кальб, члени якого часто служили губернаторами, адміністраторами та високопосадовцями в Іфрикії (центральна Північна Африка) протягом періоду Омеядів (бл. 670–750 рр.). Під час правління Аглабідів в Іфрікії (800–909) доля Кальб занепала, оскільки тамтешні правителі віддавали перевагу суперникам племені з групи Кайс-Мудар. Коли Фатіміди завоювали Іфрикію в 909 році, плем'я Кальб, будучи важливою військовою та релігійною опорою для Фатімідів, швидко здобуло високий вплив у новому режимі. До цього часу кальбіти були в союзі з берберами Кутама, опорою армії Фатімідів.
Сходження династії
У 827 році, в розпал внутрішнього візантійського конфлікту, почалося мусульманське завоювання Сицилії: Аглабіди прибули до Марсали на Сицилії з флотом у 10 000 чоловік під командуванням Асада ібн аль-Фурата. Палермо було завойовано в 831 році і стало новою столицею. Сиракузи впали в 878 р., а в 902 р. був захоплений останній візантійський форпост, Таорміна. У той же час відбулися різноманітні мусульманські вторгнення в південну Італію, з заснуванням нових еміратів у Тропеї, Таранто та Барі. У цей період між мусульманами точилася постійна боротьба за владу. Номінально острів перебував під владою Аглабідів, а потім їхніх наступників Фатімідів.
Зіткнувшись з хаотичною ситуацією, спричиненою повстаннями в Палермо та Агрідженто на Сицилії проти емірів Фатімідів, вони вважали логічним і розумним довірити управління Сицилією тим, чия вірність була доведена поза сумнівом, і хто, крім того, міг зберігати нейтралітет. Таким чином, після успішного придушення повстання фатімідський халіф аль-Мансур призначив аль-Хасана аль-Кальбі (948–953) еміром Сицилії, першим з династії Кальбітів, перш ніж Фатіміди перенесли свою столицю з Іфрикії до Каїра в 969 році.
Нова політика Фатімідів призвела до зародження напівнезалежної династії Калтбітів, яка майже століття правила від імені Фатімідів Сицилією, маючи значну автономію. Алі бін Алі аль-Кальбі, один із перших династів родини та зять Саліма бін Абі Рашида, тодішнього губернатора Сицилії Фатімідів з 917 по 936, загинув під час облоги Агрідженто в 938. Його син Хасан ібн Алі аль-Калбі, який відзначився в кампаніях Імама аль-Каїма та Імама аль-Мансура проти Абу Язіда, був першим з наступних правителей Кальбітів на Сицилії, свого роду в спадковому еміраті під керівництвом Фатімідів, який проіснував до середини XI ст.
На Сицилії Хасан бін Алі аль-Кальбі припинив внутрішні повстання та відновив мир. Він також зміцнив свою армію, змусивши візантійського імператора відновити виплату данини Фатімідам. Після смерті аль-Мансура в 952 році Хасан бін Алі повернувся до Мандурії, залишивши управління островом у руках свого сина Ахмада бін Хасана (953-969), другого кальбітського губернатора Сицилії.
Набіги на південь Італії тривали під керівництвом Кальбітів до XI століття, а в 982 році німецька армія під проводом Оттона II була розгромлена Абу аль-Касімом у битві при Стіло біля Кротоне в Калабрії.
Занепад династії
Династія почала стійкий період занепаду з еміратом Юсуфа аль-Калбі (990-998), який довірив острів своїм синам і створив простір для втручання з боку Зірідів Іфрікії. Під час аль-Ахала (1017–1037) династичний конфлікт посилився, угруповання по-різному об’єднувалися з Візантією та Зірідами. Незважаючи на те, що жодна з цих держав не змогла назавжди закріпитися на Сицилії, за правління Хасана ас-Самсама (1040–1053) острів роздробився на невеликі володіння. Хасан, званий аль-Самсан (431-445/1040-1053) був останнім кальбітським намісником Сицилії.
Кальбіти вимерли в 1053 році, а в 1061 році нормани південної Італії прибули під керівництвом Роджера I і почали своє завоювання, Нормандський граф Роджер захопив Мессіну в 1060 році, а Палермо, столиця острова, перейшов до них у 1072 році. Нормани також зайняли Сиракузи в 1085 році, а до 1091 року весь острів перейшов у володіння норманів. Це був кінець мусульманського панування на Сицилії. Мусульманам дозволили залишитися, і вони відігравали важливу роль в адміністрації, армії та економіці Нормандського королівства до 12 ст.
Розвиток культури за часи правління Кальбітів
Епоха Кальбітів була одним із найуспішніших періодів в історії мусульманської Сицилії. Острів розвинув важливу торгівлю і відіграв важливу роль у передачі ісламської культури в Європу. На Сицилії також були побудовані школи, коледжі, мечеті та лікарні, розвивалося сільське господарство та створювалися нові галузі промисловості. Цікаво відзначити, що медичний заклад Палермо був набагато кращим, ніж у Багдаді та Кордові. Відповідно до «Енциклопедії світового мистецтва» (Рим, 1958, 12-й том, стор. 459), «найдавніші зразки шовкового ткацтва походять з південної Італії, зокрема Сицилії, де перші ткацькі верстати, ймовірно, ввели в експлуатацію сарацини в 9 столітті».
Мистецтво Фатімідів, безсумнівно, вплинуло на італійців через Сицилію і залишило багато слідів. Кілька важливих виробів із золота та срібла, розкиданих на півдні Італії, належали Фатімідам. Вироби цієї майстерні характеризуються особливою технікою філігранної роботи, розташованої у вигляді спіралей або вермикулованих візерунків, і простими орнаментованими емалями у фатімідському стилі. Згідно з «Енциклопедією світового мистецтва» (Рим, 1958, 12-й том, стор. 459), «вплив мистецтва Фатимідів видно у двох левах, кожен з яких пожирає верблюда, які повністю покривають мантію Роджера II (1095 р.). -1154) майже так, ніби це була половина величезної кулі. Леви розділені дуже стилізованою пальметою. Також у Фатімідів пальмети прикрашають краї рукавів і край далматики. До цього додається явно ісламський мотив орнаментальних шрифтів - у цьому випадку літер Наскі, які елегантно переливаються, утворюючи рамку».
Слід зазначити, що магнітний інструмент, який вказував напрямок, був відомий як qutb-numa (морський компас), який вперше став використовуватися мореплавцями Середземного моря від Сицилії до Александрії. Ідрісі (1100-1154), який склав свій географічний трактат на Сицилії, однак, як повідомляється, зробив найдавніший опис морського компаса. Єгиптяни називали це самія, оскільки їхні терміни відрізнялися від термінів мореплавців у відкритому морі. Безсумнівно, що європейці були зобов'язані мусульманам морським компасом, який ті знали, швидше за все, ще з 5 століття.
Бібліографія
- Rill, B. Sizilien im Mittelalter. Das Reich der Araber, Normannen und Staufer. Stuttgart: Belser Verlag, 1995.
- Amari, M. Storia dei musulmani di Sicilia. 2. editione modificata e accresciuta dall'autore. Pubblicato con note a cura di Carlo Alfonso Nallino. Romeo Prampolini, Catania 1933—1939,.
- «Енциклопедія світового мистецтва» (Рим, 1958, 12-й том, стор. 459)
Посилання
Це незавершена стаття з історії Азії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кальбіти
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kalbiti nim Kalbiten abo Ka lbijskij dim arab بني كلب Bani Kalb musulmanska beduyinska dinastiya z pivdennoaravijskogo yemenskogo plemeni kalbitiv sho pravila Sicilijskim emiratom v H HI st Pohodyat vid Hasana al Kalbi pershogo musulmanskogo pravitelya Siciliyi Formalno pidporyadkovuvalasya Fatimidam yaki prognali z Siciliyi Aglabidiv ale faktichno voni buli nezalezhnimi j chasto zdijsnyuvali napadi na susidnyu Kalabriyu Z chasom dinastiya pochala zanepadati i Siciliya rozdililasya na chislenni dribni feodalni volodinnya 1061 roku ostriv zavoyuvali normani Takozh al Kalbi Kalbi pol الكلبي al Kalbi Sicilijskij emirat na pivdni Italiyi 1000 rik Kalbiti praviteli SiciliyiHasan al Kalbi 948 954 964 Ahmad ibn Hasan 954 969 sin Hasana al Kalbi Abu al Kasim 969 982 sin Ahmada ibn Hasana Dzhabir al Kalbi 982 983 Dzhafar al Kalbi 983 985 Abd Allah al Kalbi 985 989 Yusuf al Kalbi 989 998 Dzhafar al Kalbi 998 1019 al Ahal 1019 1037 Abdalla 1037 1040 Ziridi Hasan as Samsam 1040 1053 Pohodzhennya roduKalbiti pohodili z arabskogo plemeni Banu Kalb chleni yakogo chasto sluzhili gubernatorami administratorami ta visokoposadovcyami v Ifrikiyi centralna Pivnichna Afrika protyagom periodu Omeyadiv bl 670 750 rr Pid chas pravlinnya Aglabidiv v Ifrikiyi 800 909 dolya Kalb zanepala oskilki tamteshni praviteli viddavali perevagu supernikam plemeni z grupi Kajs Mudar Koli Fatimidi zavoyuvali Ifrikiyu v 909 roci plem ya Kalb buduchi vazhlivoyu vijskovoyu ta religijnoyu oporoyu dlya Fatimidiv shvidko zdobulo visokij vpliv u novomu rezhimi Do cogo chasu kalbiti buli v soyuzi z berberami Kutama oporoyu armiyi Fatimidiv Shodzhennya dinastiyiU 827 roci v rozpal vnutrishnogo vizantijskogo konfliktu pochalosya musulmanske zavoyuvannya Siciliyi Aglabidi pribuli do Marsali na Siciliyi z flotom u 10 000 cholovik pid komanduvannyam Asada ibn al Furata Palermo bulo zavojovano v 831 roci i stalo novoyu stoliceyu Sirakuzi vpali v 878 r a v 902 r buv zahoplenij ostannij vizantijskij forpost Taormina U toj zhe chas vidbulisya riznomanitni musulmanski vtorgnennya v pivdennu Italiyu z zasnuvannyam novih emirativ u Tropeyi Taranto ta Bari U cej period mizh musulmanami tochilasya postijna borotba za vladu Nominalno ostriv perebuvav pid vladoyu Aglabidiv a potim yihnih nastupnikiv Fatimidiv Zitknuvshis z haotichnoyu situaciyeyu sprichinenoyu povstannyami v Palermo ta Agridzhento na Siciliyi proti emiriv Fatimidiv voni vvazhali logichnim i rozumnim doviriti upravlinnya Siciliyeyu tim chiya virnist bula dovedena poza sumnivom i hto krim togo mig zberigati nejtralitet Takim chinom pislya uspishnogo pridushennya povstannya fatimidskij halif al Mansur priznachiv al Hasana al Kalbi 948 953 emirom Siciliyi pershim z dinastiyi Kalbitiv persh nizh Fatimidi perenesli svoyu stolicyu z Ifrikiyi do Kayira v 969 roci Nova politika Fatimidiv prizvela do zarodzhennya napivnezalezhnoyi dinastiyi Kaltbitiv yaka majzhe stolittya pravila vid imeni Fatimidiv Siciliyeyu mayuchi znachnu avtonomiyu Ali bin Ali al Kalbi odin iz pershih dinastiv rodini ta zyat Salima bin Abi Rashida todishnogo gubernatora Siciliyi Fatimidiv z 917 po 936 zaginuv pid chas oblogi Agridzhento v 938 Jogo sin Hasan ibn Ali al Kalbi yakij vidznachivsya v kampaniyah Imama al Kayima ta Imama al Mansura proti Abu Yazida buv pershim z nastupnih pravitelej Kalbitiv na Siciliyi svogo rodu v spadkovomu emirati pid kerivnictvom Fatimidiv yakij proisnuvav do seredini XI st Na Siciliyi Hasan bin Ali al Kalbi pripiniv vnutrishni povstannya ta vidnoviv mir Vin takozh zmicniv svoyu armiyu zmusivshi vizantijskogo imperatora vidnoviti viplatu danini Fatimidam Pislya smerti al Mansura v 952 roci Hasan bin Ali povernuvsya do Manduriyi zalishivshi upravlinnya ostrovom u rukah svogo sina Ahmada bin Hasana 953 969 drugogo kalbitskogo gubernatora Siciliyi Nabigi na pivden Italiyi trivali pid kerivnictvom Kalbitiv do XI stolittya a v 982 roci nimecka armiya pid provodom Ottona II bula rozgromlena Abu al Kasimom u bitvi pri Stilo bilya Krotone v Kalabriyi Zanepad dinastiyiDinastiya pochala stijkij period zanepadu z emiratom Yusufa al Kalbi 990 998 yakij doviriv ostriv svoyim sinam i stvoriv prostir dlya vtruchannya z boku Ziridiv Ifrikiyi Pid chas al Ahala 1017 1037 dinastichnij konflikt posilivsya ugrupovannya po riznomu ob yednuvalisya z Vizantiyeyu ta Ziridami Nezvazhayuchi na te sho zhodna z cih derzhav ne zmogla nazavzhdi zakripitisya na Siciliyi za pravlinnya Hasana as Samsama 1040 1053 ostriv rozdrobivsya na neveliki volodinnya Hasan zvanij al Samsan 431 445 1040 1053 buv ostannim kalbitskim namisnikom Siciliyi Kalbiti vimerli v 1053 roci a v 1061 roci normani pivdennoyi Italiyi pribuli pid kerivnictvom Rodzhera I i pochali svoye zavoyuvannya Normandskij graf Rodzher zahopiv Messinu v 1060 roci a Palermo stolicya ostrova perejshov do nih u 1072 roci Normani takozh zajnyali Sirakuzi v 1085 roci a do 1091 roku ves ostriv perejshov u volodinnya normaniv Ce buv kinec musulmanskogo panuvannya na Siciliyi Musulmanam dozvolili zalishitisya i voni vidigravali vazhlivu rol v administraciyi armiyi ta ekonomici Normandskogo korolivstva do 12 st Rozvitok kulturi za chasi pravlinnya KalbitivEpoha Kalbitiv bula odnim iz najuspishnishih periodiv v istoriyi musulmanskoyi Siciliyi Ostriv rozvinuv vazhlivu torgivlyu i vidigrav vazhlivu rol u peredachi islamskoyi kulturi v Yevropu Na Siciliyi takozh buli pobudovani shkoli koledzhi mecheti ta likarni rozvivalosya silske gospodarstvo ta stvoryuvalisya novi galuzi promislovosti Cikavo vidznachiti sho medichnij zaklad Palermo buv nabagato krashim nizh u Bagdadi ta Kordovi Vidpovidno do Enciklopediyi svitovogo mistectva Rim 1958 12 j tom stor 459 najdavnishi zrazki shovkovogo tkactva pohodyat z pivdennoyi Italiyi zokrema Siciliyi de pershi tkacki verstati jmovirno vveli v ekspluataciyu saracini v 9 stolitti Mistectvo Fatimidiv bezsumnivno vplinulo na italijciv cherez Siciliyu i zalishilo bagato slidiv Kilka vazhlivih virobiv iz zolota ta sribla rozkidanih na pivdni Italiyi nalezhali Fatimidam Virobi ciyeyi majsterni harakterizuyutsya osoblivoyu tehnikoyu filigrannoyi roboti roztashovanoyi u viglyadi spiralej abo vermikulovanih vizerunkiv i prostimi ornamentovanimi emalyami u fatimidskomu stili Zgidno z Enciklopediyeyu svitovogo mistectva Rim 1958 12 j tom stor 459 vpliv mistectva Fatimidiv vidno u dvoh levah kozhen z yakih pozhiraye verblyuda yaki povnistyu pokrivayut mantiyu Rodzhera II 1095 r 1154 majzhe tak nibi ce bula polovina velicheznoyi kuli Levi rozdileni duzhe stilizovanoyu palmetoyu Takozh u Fatimidiv palmeti prikrashayut krayi rukaviv i kraj dalmatiki Do cogo dodayetsya yavno islamskij motiv ornamentalnih shriftiv u comu vipadku liter Naski yaki elegantno perelivayutsya utvoryuyuchi ramku Slid zaznachiti sho magnitnij instrument yakij vkazuvav napryamok buv vidomij yak qutb numa morskij kompas yakij vpershe stav vikoristovuvatisya moreplavcyami Seredzemnogo morya vid Siciliyi do Aleksandriyi Idrisi 1100 1154 yakij sklav svij geografichnij traktat na Siciliyi odnak yak povidomlyayetsya zrobiv najdavnishij opis morskogo kompasa Yegiptyani nazivali ce samiya oskilki yihni termini vidriznyalisya vid terminiv moreplavciv u vidkritomu mori Bezsumnivno sho yevropejci buli zobov yazani musulmanam morskim kompasom yakij ti znali shvidshe za vse she z 5 stolittya BibliografiyaRill B Sizilien im Mittelalter Das Reich der Araber Normannen und Staufer Stuttgart Belser Verlag 1995 Amari M Storia dei musulmani di Sicilia 2 editione modificata e accresciuta dall autore Pubblicato con note a cura di Carlo Alfonso Nallino Romeo Prampolini Catania 1933 1939 Enciklopediya svitovogo mistectva Rim 1958 12 j tom stor 459 PosilannyaCe nezavershena stattya z istoriyi Aziyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi https www ismaili net histoire history05 history528 htmlCya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kalbiti