Кальбіти (племена)

Кальбіти (араб. بنو كلب‎) — арабські племена з Південної Аравії.

Кельбіти (арабською бану-кельб) або ж йеменіти — одна з двох, поряд з кайситами, основних груп південноарабських племен. Значна частина кельбітів ще в IV—V століттях переселилася на північ — в Сирію, Палестину та Зайордання. В Халіфаті на відміну від кайситів, носіїв завойовницьких бедуїнських традиції були прихильниками співробітництва з підкореними народами та засвоєння їх культури. Суперництво між кельбітами і кайситами іноді доходило до збройних зіткнень, прикладом може бути битва при Мардж-Рахіті в 684. Кельбіти були військово-потичною опорою перших Омеядів у сирії. Після падіння цієї династії кельбіти найбільший політичний вплив мали на Сицилії. В Іспанії вони сприяли захопленню влади кордовськими Омеядами.

Історія

З Аравії у IV—V століттях кальбіти поширились у Палестину, Зайордання, а також до Сирії, де підтримували перших халіфів.

Кальбіти засвоювали культуру підкорених під час арабських завоювань народів і підтримували ідею загальномусульманської держави, на відміну від кайситів, які залишались відданими бедуїнським традиціям та вважали халіфа суто арабським вождем, що придушує неарабське населення. Суперництво між кальбітами й кайсітами доходило до збройних сутичок ().

Після падіння Омеядів 750 року кальбітам удалось отримати владу на Сицилії, де представники кальбітів заснували . Вони також допомогли єдиному вцілілому Омеяду захопити владу на Піренейському півострові та заснувати Кордовський емірат (у подальшому халіфат).

Джерела

• Кальбіти [ 7 листопада 2016 у Wayback Machine.]. // Велика радянська енциклопедія