Хаммадіди (араб. الحمّاديون) — середньовічна берберська династія і держава, що утворилася внаслідок відокремлення від держави Зірідів в 1014 році. Тривалий час боролася за гегемонію в Магрибі та Іфрикії. Зрештою, разом із гілкою зірідів 1152 року була підкорена Альмохадами.
الحمّاديون Хаммадиди | ||||
| ||||
Столиця | Бені-Хаммад (1014—1090) Насірія (1090—1152) | |||
Мови | берберська арабска | |||
Релігії | суннізм | |||
Форма правління | монархія | |||
Історія | ||||
- Засноване | 1014 | |||
- Підкорено Альмохадами | 1152 | |||
Історія
Передумови
З середини X ст. в центральному Магрибі затвердилися Зіріди, що з 973 року фактично стали незалежними від Фатімідського халіфату.
Становлення династії
З кінця 980-х років Хаммад ібн Булуггін з династії Зірідів, поступово набуває впливу в східному Магрибі. Він особливо посилився внаслідок успішних кампанії 999—1005 років проти берберів-зената, васалів Кордовського халіфату. 1007 року засновується нова резиденція Бені-Хаммад. 1008 року Хаммад ібн Булуггін фактично здобуває незалежність від Зірідів. 1014 року оголошує про визнання сюзереном сунітського аббасидського халіфу, що стало офіційним розірванням відносин з шиїтами Зірідами і Фатімідами. Внаслідок успішної війни 1015—1018 років проти Зірідів, Хаммад здобуває незалежність, засновує власну династію та державу. Багато приділяв зміцненню кордонів та розбудові міст.
Наступний емір Каїд ібн Хаммад активізував зовнішню політику. У 1038 року захопив Феський емірат. Але виступ проти нього військ Зірідів в 1040 році змусив Каїда відступити з Фесу. Після успішної оборони від Зірідів намагався перейти у наступ в Іфрикії, проте невдало. Також не просунувся у намаганні встановити зверхність над Феським еміратом. В наступні роки активність проти сусідів згортається.
У 1048 році Хаммадіди підтримали похід бедуїнським племен Бану-хілаль і Бану-сулайм, які спрямував на зірідську Іфрикію фатімідський халіф Єгипту Мустансир. Водночас визнав зверхність останнього. Це дало змогу у 1051—1053 роках розширити володіння за рахунок Зірідів, а також поставити в Тунісі й Сусі залежних емірів.
1060 року вдалося на нетривалий час зайняти Феський емірат. За правління Ан-Насіра ібн Алнаса держава досягла вищого ступеню потуги. 1064 року війну з Зірідами було поновлено через намагання тих відновити кордони своєї держави. 1077 року було укладено мирний договір з Зірідами. Втім протистояння з останніми тривало.
Водночас східною столицею стає Насірія (Беджая). Це набуло особливої ваги з огляду наступу Альморавідів, які 1066 року підкорили Іфранідів з Тлемсену. В кампанії 1083 року Хаммадіди зазнали поразки. втративши міста Тенес, Оран і Алжир. Водночас небезпеку становило бедуїнське плем'я Бану-хіляль, що захопило землі навколо Константіни, загрожуючи володінням Хаммадидів в центральному Магрибі та їх впливу в Іфрикії. З огляду на ці загрози в 1090 році столицю держави було перенесено до Насірії.
1102 року Хаммадіди перейшли у наступ проти Альморавідів, захопивши Тлемсен, відтіснивши супротивника до Фесу. 1128 року вдалося захопити Туніс та усю прибережну територію північної Іфрикії, а також острів Джерба. Також було завдано поразки бедуїнам-хілаль, завдяки чому захоплено область Ходна.
Занепад і кінець династії
У середини 1130-х років накопичилися значні зовнішні проблеми: напади бедуїнів племені Бану-хіляль, атаки генуезців та пізанців на прибережні міста, наступ норманів з Сицилії. Водночас доводилося придушувати повстання берберів в середині країни. Незважаючи на це, Хаммадіди стала правителями Іфрикії, встановивши всюди залежних правителів. 1144 року було укладено союз з Альморавідами проти Альмохадів. В 1148 році флот норманського Сицилійського королівства на чолі з Георгієм Антіохійським захопив більшість прибережних міст Іфрикії, зокрема Махдію, Сус і Сфакс.
1151 року почалася відкрита війна з Альмохадами. До 1152 року було втрачено Тлемсен, Оран і Алжир. 1152 року Хаммадіди зазнали від Альмохадів нищівної поразки, після чого втратили Беджайю (Насірію).
Невдовзі емір Ях'я ібн Абд аль-Азіз зрікся влади і здався альмохадським військам.
Еміри
- Хаммад ібн Булуггін (1014—1028)
- Каїд ібн Хаммад (1028—1054)
- Мухсін ібн Каїд (1054—1055)
- Булуггін ібн Мухаммад (1055—1062)
- Ан-Насір ібн Алнас (1062—1088)
- Аль-Мансур ібн ан-Насір (1088—1104)
- Бадіс ібн аль-Мансур (1104)
- Абд аль-Азіз ібн Аль-Мансур (1104—1121)
- Ях'я ібн Абд аль-Азіз (1121—1152)
Економіка
Було розвинуте скотарство, частково землеробство. Найбільший зиск отримували від транссахарської торгівлі, рибальства, вилову коралів та перлів. Важливими портами і торгівельними центрами були Алжир, Аннаба, Тлемсен, Насірія.
Культура
Хаммадіди багато будували. Відомо про їх 5 палацових комплексів, які натепер знищені. Також деяке уявлення про архітектуру часів цієї династії свідчать руїни в їх столицях Бені-Хаммад та Насірія (Беджая). Зберіглася лише фортеця Каср аль-Манар.
Джерела
- L. Govin, «Hammadides», Encyclopédie berbère, no 22, 2000 ()
- Philippe Sénac et Patrice Cressier, Histoire du Maghreb médiéval: VIIe-XIe siècle, Armand Colin, 2012
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hammadidi arab الحم اديون serednovichna berberska dinastiya i derzhava sho utvorilasya vnaslidok vidokremlennya vid derzhavi Ziridiv v 1014 roci Trivalij chas borolasya za gegemoniyu v Magribi ta Ifrikiyi Zreshtoyu razom iz gilkoyu ziridiv 1152 roku bula pidkorena Almohadami الحم اديون Hammadidi1014 1152Derzhava Hammadidiv istorichni kordoni na kartiStolicya Beni Hammad 1014 1090 Nasiriya 1090 1152 Movi berberska arabskaReligiyi sunnizmForma pravlinnya monarhiyaIstoriya Zasnovane 1014 Pidkoreno Almohadami 1152IstoriyaPeredumovi Z seredini X st v centralnomu Magribi zatverdilisya Ziridi sho z 973 roku faktichno stali nezalezhnimi vid Fatimidskogo halifatu Stanovlennya dinastiyi Z kincya 980 h rokiv Hammad ibn Buluggin z dinastiyi Ziridiv postupovo nabuvaye vplivu v shidnomu Magribi Vin osoblivo posilivsya vnaslidok uspishnih kampaniyi 999 1005 rokiv proti berberiv zenata vasaliv Kordovskogo halifatu 1007 roku zasnovuyetsya nova rezidenciya Beni Hammad 1008 roku Hammad ibn Buluggin faktichno zdobuvaye nezalezhnist vid Ziridiv 1014 roku ogoloshuye pro viznannya syuzerenom sunitskogo abbasidskogo halifu sho stalo oficijnim rozirvannyam vidnosin z shiyitami Ziridami i Fatimidami Vnaslidok uspishnoyi vijni 1015 1018 rokiv proti Ziridiv Hammad zdobuvaye nezalezhnist zasnovuye vlasnu dinastiyu ta derzhavu Bagato pridilyav zmicnennyu kordoniv ta rozbudovi mist Nastupnij emir Kayid ibn Hammad aktivizuvav zovnishnyu politiku U 1038 roku zahopiv Feskij emirat Ale vistup proti nogo vijsk Ziridiv v 1040 roci zmusiv Kayida vidstupiti z Fesu Pislya uspishnoyi oboroni vid Ziridiv namagavsya perejti u nastup v Ifrikiyi prote nevdalo Takozh ne prosunuvsya u namaganni vstanoviti zverhnist nad Feskim emiratom V nastupni roki aktivnist proti susidiv zgortayetsya U 1048 roci Hammadidi pidtrimali pohid beduyinskim plemen Banu hilal i Banu sulajm yaki spryamuvav na ziridsku Ifrikiyu fatimidskij halif Yegiptu Mustansir Vodnochas viznav zverhnist ostannogo Ce dalo zmogu u 1051 1053 rokah rozshiriti volodinnya za rahunok Ziridiv a takozh postaviti v Tunisi j Susi zalezhnih emiriv 1060 roku vdalosya na netrivalij chas zajnyati Feskij emirat Za pravlinnya An Nasira ibn Alnasa derzhava dosyagla vishogo stupenyu potugi 1064 roku vijnu z Ziridami bulo ponovleno cherez namagannya tih vidnoviti kordoni svoyeyi derzhavi 1077 roku bulo ukladeno mirnij dogovir z Ziridami Vtim protistoyannya z ostannimi trivalo Vodnochas shidnoyu stoliceyu staye Nasiriya Bedzhaya Ce nabulo osoblivoyi vagi z oglyadu nastupu Almoravidiv yaki 1066 roku pidkorili Ifranidiv z Tlemsenu V kampaniyi 1083 roku Hammadidi zaznali porazki vtrativshi mista Tenes Oran i Alzhir Vodnochas nebezpeku stanovilo beduyinske plem ya Banu hilyal sho zahopilo zemli navkolo Konstantini zagrozhuyuchi volodinnyam Hammadidiv v centralnomu Magribi ta yih vplivu v Ifrikiyi Z oglyadu na ci zagrozi v 1090 roci stolicyu derzhavi bulo pereneseno do Nasiriyi 1102 roku Hammadidi perejshli u nastup proti Almoravidiv zahopivshi Tlemsen vidtisnivshi suprotivnika do Fesu 1128 roku vdalosya zahopiti Tunis ta usyu priberezhnu teritoriyu pivnichnoyi Ifrikiyi a takozh ostriv Dzherba Takozh bulo zavdano porazki beduyinam hilal zavdyaki chomu zahopleno oblast Hodna Zanepad i kinec dinastiyi U seredini 1130 h rokiv nakopichilisya znachni zovnishni problemi napadi beduyiniv plemeni Banu hilyal ataki genuezciv ta pizanciv na priberezhni mista nastup normaniv z Siciliyi Vodnochas dovodilosya pridushuvati povstannya berberiv v seredini krayini Nezvazhayuchi na ce Hammadidi stala pravitelyami Ifrikiyi vstanovivshi vsyudi zalezhnih praviteliv 1144 roku bulo ukladeno soyuz z Almoravidami proti Almohadiv V 1148 roci flot normanskogo Sicilijskogo korolivstva na choli z Georgiyem Antiohijskim zahopiv bilshist priberezhnih mist Ifrikiyi zokrema Mahdiyu Sus i Sfaks 1151 roku pochalasya vidkrita vijna z Almohadami Do 1152 roku bulo vtracheno Tlemsen Oran i Alzhir 1152 roku Hammadidi zaznali vid Almohadiv nishivnoyi porazki pislya chogo vtratili Bedzhajyu Nasiriyu Nevdovzi emir Yah ya ibn Abd al Aziz zriksya vladi i zdavsya almohadskim vijskam Emiri Hammad ibn Buluggin 1014 1028 Kayid ibn Hammad 1028 1054 Muhsin ibn Kayid 1054 1055 Buluggin ibn Muhammad 1055 1062 An Nasir ibn Alnas 1062 1088 Al Mansur ibn an Nasir 1088 1104 Badis ibn al Mansur 1104 Abd al Aziz ibn Al Mansur 1104 1121 Yah ya ibn Abd al Aziz 1121 1152 EkonomikaBulo rozvinute skotarstvo chastkovo zemlerobstvo Najbilshij zisk otrimuvali vid transsaharskoyi torgivli ribalstva vilovu koraliv ta perliv Vazhlivimi portami i torgivelnimi centrami buli Alzhir Annaba Tlemsen Nasiriya KulturaHammadidi bagato buduvali Vidomo pro yih 5 palacovih kompleksiv yaki nateper znisheni Takozh deyake uyavlennya pro arhitekturu chasiv ciyeyi dinastiyi svidchat ruyini v yih stolicyah Beni Hammad ta Nasiriya Bedzhaya Zberiglasya lishe fortecya Kasr al Manar DzherelaL Govin Hammadides Encyclopedie berbere no 22 2000 ISBN 2 7449 0127 X Philippe Senac et Patrice Cressier Histoire du Maghreb medieval VIIe XIe siecle Armand Colin 2012