Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Шавія значення Шавія шавійя фр Chaouia англ Shawiya множина від ара

Шауя

Шауя
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шавія (значення).

Шавія, шавійя (фр. Chaouia; англ. Shawiya, множина від араб. شاويه‎; мовою шавія «Išawiyen») — одна з етнічних груп берберських народів Алжиру. Населяють більшу частину сходу Алжиру, в основному гірський регіон Орес, розмовляють мовою шавія (ташавит), одній з берберських мов, яку зуміли зберегти, також широко поширений серед шавія .

Шавія
Ichawiyen
image
Кількість2,35 млн чол.
Ареалimage Алжир — 1 951 000

image Франція — 190 000
image Туніс — 46 000
image Німеччина — 40 000
image Італія — 37 000

image Марокко — 23 000
Близькі до:кабіли
Мовашавія
Релігіяіслам

Розселення

Шавія населяють гори Оресу, і найближчі до нього регіони (гори і рівнини , регіон шоттів і високі рівнини регіону Константіни) тобто більшу частину сходу Алжиру. Чисельність шавія дорівнює 1/3 всіх берберів країни .

У більшості міст і провінцій центру і сходу Алжиру існують шавійські громади, в тому числі в вілаєтах Батна, Хеншела, Ум-ель-Буакі, Сук-Ахрас, Біскра, Константіна, Тебесса, Мсіла, Гельма, Сетіф, Бордж-Бу-Арреридж, Аннаба та Міла.

Господарство

Шавія поряд із землеробством займаються скотарством. На півдні ще багато напівкочівників.

Культура

image
Мапа поширення берберських мов у північно-східному Алжирі

Культурний рух Амазіг (КДА) було створено інтелігенцією шавія і є одним з найбільш важливих об'єднань берберів в цілому, не тільки для шавія, але і для інших берберських народів. Його створення відобразило різноманіття берберського руху в усіх галузях Алжиру .

Шавія мусульмани, але зберегли деякі звичаї від язичництва, в тому числі магічні ритуали, які практикують жінки .

Мова

Шавія розмовляє мовою шавія (ташавит) і на відміну від кабілів, знають і берберську, і арабську мову, що пов'язано з історичним розвитком регіону Орес. Більшість володіє французькою, яку викладають в школах.

Шавія є одною з мов берберо-лівійської сім'ї, вона являє собою тісно пов'язані берберські діалекти регіону Орес і прилеглих до нього районів, включаючи Батну, Хеншелу, Ум-ель-Буакі, ук-Ахрас, Тебесси, південь Сетіфу і північ Біскри.

Історичні постаті

Одними з найбільш видатних шавія теперішнього часу є: президент Ламін Зеруаль (1994 р.), перший міністр Алі Бенфліс (2000 р.), майор Абделькадер Шшабу, Тахар Збірі, генерал-майор Халед Неззар, а також багато інших, котрі обіймали найвищі посади в національній народній армії (ННА).

Примітки

  1. Левицький Ю. М., 2013.
  2. Африка. Етнографічна карта // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Работы фотокора Зоры Бенсемра : [арх. 17.01.2013]. — pixanews.com, 2012. — 21 мая. — Дата звернення: 01.09.2012.
  4. Алжир (государство) // Большая советская энциклопедия : в 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
  5. Алексей Малашенко. Ветер над Батной // Вокруг света : журнал. — Москва, 1983. — № 4 (2511). — ISSN 0321-0669.
  6. Шпажников Г. А., 1981.
  7. Сергеев М. С., 2003.
  8. Миронова Е. И., 2004.
  9. Ланда Р. Г., 1976.

Література

  • Людські мови. — Монреаль—Л., 2013. — Т. 2. — С. 75.
  • (рос.) Василий С. С. Константина — восточная столица Алжира // Алжир сегодня. — М. : Наука, 1981. — 219 с.
  • (рос.) Ланда Р. Г. Борьба алжирского народа против европейской колонизации, 1830-1918. — М. : Наука, 1976. — 305 с.
  • (рос.) Минц Л. М. Берберы // Большая энциклопедия народов : для школьников и студентов. — М. : Олма Медиагрупп, 2007. — 641 с. — .
  • (рос.) Миронова Е. И. Глава III. Итоги сорокалетнего развития // Проблема берберского меньшинства. — М. : Институт изучения Израиля и Ближнего Востока, 2004. — С. 69-70.
  • (рос.) Сергеев М. С. Берберы Северной Африки: прошлое и настоящее. — М. : Институт изучения Израиля и Ближнего Востока, 2003. — 213 с. — .
  • (рос.) Шпажников Г. А. Северная Африка : Алжир // Религии стран Африки. — М. : Наука, 1981. — С. 55.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Shaviya znachennya Shaviya shavijya fr Chaouia angl Shawiya mnozhina vid arab شاويه movoyu shaviya Isawiyen odna z etnichnih grup berberskih narodiv Alzhiru Naselyayut bilshu chastinu shodu Alzhiru v osnovnomu girskij region Ores rozmovlyayut movoyu shaviya tashavit odnij z berberskih mov yaku zumili zberegti takozh shiroko poshirenij sered shaviya Shaviya IchawiyenKilkist2 35 mln chol Areal Alzhir 1 951 000 Franciya 190 000 Tunis 46 000 Nimechchina 40 000 Italiya 37 000 Marokko 23 000Blizki do kabiliMovashaviyaReligiyaislamRozselennyaShaviya naselyayut gori Oresu i najblizhchi do nogo regioni gori i rivnini region shottiv i visoki rivnini regionu Konstantini tobto bilshu chastinu shodu Alzhiru Chiselnist shaviya dorivnyuye 1 3 vsih berberiv krayini U bilshosti mist i provincij centru i shodu Alzhiru isnuyut shavijski gromadi v tomu chisli v vilayetah Batna Henshela Um el Buaki Suk Ahras Biskra Konstantina Tebessa Msila Gelma Setif Bordzh Bu Arreridzh Annaba ta Mila GospodarstvoShaviya poryad iz zemlerobstvom zajmayutsya skotarstvom Na pivdni she bagato napivkochivnikiv KulturaMapa poshirennya berberskih mov u pivnichno shidnomu Alzhiri Kulturnij ruh Amazig KDA bulo stvoreno inteligenciyeyu shaviya i ye odnim z najbilsh vazhlivih ob yednan berberiv v cilomu ne tilki dlya shaviya ale i dlya inshih berberskih narodiv Jogo stvorennya vidobrazilo riznomanittya berberskogo ruhu v usih galuzyah Alzhiru Shaviya musulmani ale zberegli deyaki zvichayi vid yazichnictva v tomu chisli magichni rituali yaki praktikuyut zhinki Mova Shaviya rozmovlyaye movoyu shaviya tashavit i na vidminu vid kabiliv znayut i berbersku i arabsku movu sho pov yazano z istorichnim rozvitkom regionu Ores Bilshist volodiye francuzkoyu yaku vikladayut v shkolah Shaviya ye odnoyu z mov berbero livijskoyi sim yi vona yavlyaye soboyu tisno pov yazani berberski dialekti regionu Ores i prileglih do nogo rajoniv vklyuchayuchi Batnu Henshelu Um el Buaki uk Ahras Tebessi pivden Setifu i pivnich Biskri Istorichni postatiOdnimi z najbilsh vidatnih shaviya teperishnogo chasu ye prezident Lamin Zerual 1994 r pershij ministr Ali Benflis 2000 r major Abdelkader Shshabu Tahar Zbiri general major Haled Nezzar a takozh bagato inshih kotri obijmali najvishi posadi v nacionalnij narodnij armiyi NNA PrimitkiLevickij Yu M 2013 Afrika Etnografichna karta Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Raboty fotokora Zory Bensemra arh 17 01 2013 pixanews com 2012 21 maya Data zvernennya 01 09 2012 Alzhir gosudarstvo Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t gl red A M Prohorov 3 e izd M Sovetskaya enciklopediya 1969 1978 ros Aleksej Malashenko Veter nad Batnoj Vokrug sveta zhurnal Moskva 1983 4 2511 ISSN 0321 0669 Shpazhnikov G A 1981 Sergeev M S 2003 Mironova E I 2004 Landa R G 1976 LiteraturaLyudski movi Monreal L 2013 T 2 S 75 ros Vasilij S S Konstantina vostochnaya stolica Alzhira Alzhir segodnya M Nauka 1981 219 s ros Landa R G Borba alzhirskogo naroda protiv evropejskoj kolonizacii 1830 1918 M Nauka 1976 305 s ros Minc L M Berbery Bolshaya enciklopediya narodov dlya shkolnikov i studentov M Olma Mediagrupp 2007 641 s ISBN 978 5 373 01053 5 ros Mironova E I Glava III Itogi sorokaletnego razvitiya Problema berberskogo menshinstva M Institut izucheniya Izrailya i Blizhnego Vostoka 2004 S 69 70 ros Sergeev M S Berbery Severnoj Afriki proshloe i nastoyashee M Institut izucheniya Izrailya i Blizhnego Vostoka 2003 213 s ISBN 5 89394 103 9 ros Shpazhnikov G A Severnaya Afrika Alzhir Religii stran Afriki M Nauka 1981 S 55 Posilannya

Дата публікації:
Топ