Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Воли нська о бласть Воли нь область у Північно Західній Україні в межах Поліської низовини понад 3 4 території та Волинс

Луцька область

Луцька область

Воли́нська о́бласть (Воли́нь) — область у Північно-Західній Україні в межах Поліської низовини (понад 3/4 території) та Волинської височини. Межує на заході з Люблінським воєводством Республіки Польща, на півночі — з Брестською областю Республіки Білорусь, на сході — з Рівненською, на півдні — з Львівською областями України. Всього в межах області пролягає 395 кілометрів державного кордону.

Волинська область
image image
Герб Волинської області Прапор Волинської області
image
Основні дані
Прізвисько: Волинь
Країна: image Україна
Утворена: 4 грудня 1939 року
Код КАТОТТГ: UA07000000000024379
Населення: 1 021 356
Площа: 20143 км²
Густота населення: 50,68 осіб/км²
Телефонні коди: +380-33
Обласний центр: Луцьк
Райони: 4
Громади:
Міста:

обласного значення
районного значення


4
7
Смт: 22
Села: 1052
Селищні ради: 22
Сільські ради: 379
Номери автомобілів: image AC, KC
Інтернет-домени: lt.ua, lutsk.ua, volyn.net, lutsk.net, volyn.ua
image
Обласна влада
Рада: Волинська обласна рада
Голова ради: Недопад Григорій Вікторович
Голова ОДА: Погуляйко Юрій Михайлович
Вебсторінка: Волинська ОДА
Волинська облрада
Адреса: 43027 м. Луцьк, Київський майдан, 9
Мапа
Волинська область у Вікісховищі

До складу Волинської області входить 4 райони: Луцький, Володимирський, Камінь-Каширський і Ковельський райони.

На кордоні розташовано 9 пунктів переходу: Устилуг, Ягодин, Ізов, Доманове, Дольськ, Піща, Пулемець, Римачі, Заболоття.

Історія

Пам'ятки доби пізнього палеоліту виявлені в Луцьку, Торчині, селах Новостав, Полонка… Значна кількість мезолітичних пам'яток, тобто середньої кам'яної доби (10-6 тисяч років тому), виявлена в селах Лютка, Самари, Невір, Люб'язь, Ветли, Мала Осниця, Розничі. Численні пам'ятки неоліту (5-4 тисячі років тому) знайдені археологами в Луцьку, Голишеві, Гіркій Полонці. Поселення волинської неолітичної культури були в селах Карасин, Розничі, Новосілки, Мала Осниця, Лахвичі, Люб'язь, Стара Вижівка та інших.

Тубільним населенням цієї місцевості довгий час були балти. Приблизно коло 250 р. н. е. їх почали асимілювати слов'яни.

Давньослов'янський період Волині (І ст.до н. е. — IX ст.н. е.) теж багатий різноманітними пам'ятниками. Серед них найбільш глибо­ко вивчені городище в с. Зимне Володимир-Волинського району, посе­лення сіл Боратин, Новостав, Гуща, Гірка Полонка, Любомль, Лежниця, Рокині та інших.

В Іпатіївському літописі під 981 роком зазначається, що земля дулібів-волинян входить в Київську Русь. Князь Володимир Великий заклав місто неподалік від давнього городища Волинь й назвав його Володимиром. У «Повісті минулих літ» згадується, що в 988 році князь Володимир Святославович віддав це місто своєму синові Всеволоду в удільне володіння.

Наприкінці X століття адміністративним центром у складі Київської Русі був Володимир. У XII столітті входила до складу Волинського князівства, 1199—1340 (з перервами) до Галицько-Волинського князівства (у складі останнього зберігалися в окремі періоди удільні князівства). Об'єднання Галичини і Волині було здійснено волинським князем Романом Мстиславичем, сином Великого князя Київського Мстислава Ізяславича. Водночас князь Роман сів на Київський Престол і прийняв титул Великого князя Київського; На початку XIII століття князь Роман перетворився на наймогутнішого правителя Східної Європи, якого літописці називали «великим князем», «самодержцем усієї Руси» та «царем в Руській землі».

З 1323 Східна Волинь, а з 1340 більшість земель Волині належала до володінь Великих князів Литовських, з 1349 — Любарта Гедиміновича. Після його смерті 1384 руські князі Волині стають васалами Великих князів Литовських.

Боротьба Польщі з Литвою за Волинь завершилась її поділом 1393: більшу частину було закріплено за Великим князівством Литовським, Холмську землю приєднано до Корони Польської. 1442–52 правителем Волині був — Великий князь Литовський і Руський Свидригайло Ольгердович. Наприкінці правління наполіг на присязі волинських князів та панів Великому князівству Литовському та запросив литовські війська до волинських замків, щоб попередити їх захоплення Польським королівством.

Відомо, також, що в 1506 р. маршалком Волинської землі був Федор (Федько) Янушкевич, а з 1507 р. Острозький Костянтин Іванович.

Землі Волині як територіально-політичне утворення з 1566 року називались Волинське воєводство Великого князівства Литовського і Руського до 1569 року та в Речі Посполитій до 1792 року.

Народ повставав проти наруги поневолювачів. В 1592—1593 роках волиняни були в загонах повстанців , в 1594—1596 ро­ках — серед козаків Северина Наливайка, який 1595 року на деякий час здобув місто Луцьк.

У 1704 році через Волинь проходив із своїм військом гетьман Іван Мазепа. А у 1768 році цей край захопила стихія гайдамацького повстання, названого Коліївщиною.

Частина західних земель Волині у 1772–1918 роках входила в склад Австрійської імперії, як Королівство Галичини та Волині (нім. Königreich Galizien und Lodomerien), утвореного на землях Королівства Русі (Галицько-Волинського князівства), після 1-го поділу Речі Посполитої 1772 року.

З другим поділом Польщі 1793 року частина Східної Волині відійшла до складу Російської імперії, а в 1795 році, після третього поділу, — вся Західна Волинь увійшла до Росії. Була утворена Во­линська губернія. Волинська губернія як (рос. Волынская губерния) — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії з 1804 року проіснувала по 1917 рік.

Після другого поділу Речі Посполитої в 1793 році, східна частина Волині відійшла до Всеросійської імперії і стала називатися Заславським намісництвом з центром в Заславі. Після третього поділу Польщі в 1795 році до Імперії було приєднано і західну частину Волині: повіти Володимир-Волинський, Ковельський, більшу частину Луцького, Кременецького та Дубенського. І нове адміністративне утворення отримало назву Волинське намісництво.

Ударні армії російських військ знаходились на Волині під час Наполеонівських війн 1810—1812 років. У 1831 році після повстання по­ляків царський уряд ліквідував багато польських шкіл, а згодом (в 1839 році) і церковну унію.

Царськими указами і різними цирку­лярами 1847, 1863, 1876 років заборонялися українська література, друкування україномовних книг.

Друга половина XIX століття характеризується значним промисловим розвитком краю, створенням нових підприємств. В 1873 році було побудовано залізницю Здолбунів-Ковель, в 1877 році Люблін-Ковель.

Внаслідок впровадження на початку XX століття столипінської аграрної реформи у волинських селах за 10 років переселено на ху­тори 14 відсотків селянських дворів. Тоді значка кількість землі була власністю поміщицьких господарств.

У роки Першої світової війни через Волинь декілька разів проходила лінія фронту між російськими, з одного боку, і австро-німецькими військами, з другого. В червні 1916 року російські війська під командуванням генерала Брусилова прорвали фронт, зайняли Луцьк і відтіснили австро-німецькі війська на лінію річки Стохід. Більше року протримався фронт на цій лінії, внаслідок цього було знищено багато довколишніх населених пунктів.

Жовтневий переворот 1917 року у Всеросійській імперії, повалення самодержавства сприяли утворенню в Україні Центральної Ради на чолі з Михайлом Грушевським. З утворенням УНР відновлювалась українська державність.

За Берестейським миром, підписаним 9 лютого 1918 року, Берестейщина, Холмщина і Підляшшя увійшли до складу Української Народної Республіки. У березні 1918 року в складі УНР утворене Холмське губерніальне староство (губернія), адміністративним центром якого стає Берестя.

1918–20 терени Волині — це арена збройної боротьби Армії УНР з польськими і російськими військами.

За Ризьким миром 18 березня 1921 року волинські землі Берестейщини, як і вся Західна Україна, увійшла до складу Польщі. Утворюється Волинське воєводство з центром у Луцьку, яке охоплювало територію сучасної Волинської, Рівненської та північ Тернопільської області.

Після захоплення влади у Всеросійській імперії більшовиками розпочався наступ Радянської Росії на Україну. На Волині радянську владу проголошувала 126 дивізія під командуванням прапорщика О. Дмитрієва, в якій переважний вплив справляли більшовики. У 1918 році Волинь була окупована німецькими військами, у грудні 1918 року в Луцьку й інших містах знаходилися військові сили Директорії. З травня 1919 року Волинь окупують поляки, а вже у липні 1920 року окупували війська Російської Радянської Федеративної Соціалістичної Республіки.

У вересні 1939 року відповідно до пакту Молотова — Ріббентропа СРСР і Німеччина розділили між собою територію Польщі, яка зазнала повної поразки від німецької армії. Попри український національний характер регіону, Берестейщина була приєднана до БРСР. Кордон між УРСР і БРСР прокладено не за етнічною білорусько-українською межею, а за адміністративною межею між Волинським і Поліським воєводствами з частковим випрямленням шляхом приєднання до УРСР Камінь-Каширського повіту та окремих сіл Кобринського і Дорогичинського повітів. Рішення не враховувало думку місцевого населення та було ухвалене винятково на основі адміністративної належності регіону в складі попередніх держав (Берестейське воєводство перебувало в складі Великого князівства Литовського, а Гродненська та Мінська губернії у Віленському генерал-губернаторстві Російської імперії). Питання входження Поліського воєводства до України підтримав й голова уряду УРСР Микита Хрущов, проте Сталін відхилив його звернення. Активно за приєднання Берестейщини до БРСР ж виступав перший секретар ЦК Компартії Білоруської РСР Пантелеймон Пономаренко. Україна внаслідок такого поділу зазнала значних демографічних, територіальних і економічних втрат.

27 листопада 1939 року утворюється Волинська область з п'яти повітів Волинського воєводства (Горохівський, Ковельський, Любомльський, Луцький і Володимирський) і одного (Каширський) — Поліського.

22 червня 1941 року Волинь однією з перших зазнала нападу гітлерівської Німеччини. Готуючись до війни Радянська влада заставляла мирних волинян облаштовувати обороні укріплення, копати окопи, бліндажі та протитанкові рови, проте логістика в розміщенні новоприбулих військ та військової техніки на цих укріпленнях не була скоординована.

Імена прикордонників українця Івана Пархоменка, білоруса Петра Старовойтова, росіянина Василя Петрова, які загинули в перші дні війни, відбиваючи шалені атаки ворога, згодом були увічненні в назвах волинських сіл. Під сильним натиском сил нацистів відступили переважаючі частини розміщеної на Волині 5-ї армії. 8 липня 1941 року область повністю окупували гітлерівці.

Принагідно скажемо, що вже в перші дні війни Радянський Союз здійснював військові злочини — розстрілював в'язнів Луцької, Ковельської тюрми, зокрема тих, кого затримали лише за дрібні побутові порушення.

14 жовтня 1942 року територія Волині стала центром формування УПА — Українська повстанська армія — військово-політичне формування, що діяло в Україні аж до 1956 року, як бандерівське озброєне крило Організація українських націоналістів. У квітні 1943 року на території Волині відбулась унікальна подія — була проголошена Колківська республіка — повстанська республіка площею приблизно у 2,5 тисячі квадратних кілометрів, на визволеній загонами УПА від нацистів території.

(Історичний референдум) народу 1 грудня 1991 року абсолютною більшістю — 92 відсотками голосів підтвердив їхнє прагнення до волі та свободи. Нині Волинь — складова частина незалежної України.

Назва

Назва «Волинь» як означення території вперше з'явилася у літописі 1077 року. Деякі історики вважають, що назва походить від міста «Велинь» або «Волинь» (яке зараз ймовірно розташовано в Польщі), про яке згадують давні літописи. Від назви міста походить і назва краю та племені, що його населяло.

Адміністративно-територіальний устрій

Докладніше: Адміністративний устрій Волинської області

Область складається з 54 громад (11 міських, 18 селищних та 25 сільських) і 4 районів (Володимирський площею 2556,5 км² та населенням 174,7 тисяч осіб; Камінь-Каширський площею 4679,7 км² та населенням 132,4 тисяч осіб; Луцький площею 5249,1 км² та населенням 457,3 тисяч осіб; Ковельський площею 7658,7 км² та населенням 271 тисяч осіб).

Райони

№ Район Адм. центр
1 Луцький м. Луцьк
2 Володимирський Володимир
3 Ковельський Ковель
4 Камінь-Каширський Камінь-Каширський

Сусідні області

Географія

Площа

Площа області 20143 км², що становить 3,3 % території України та 19 місце серед областей України. З півночі на південь вона розкинулася на 185 км, а зі сходу на захід — на 155 км.

Гідрографія

Багатство Волині — озера (понад 220), найбільші з яких — Світязь, Пулемецьке, Турське, Лука.

На Волині протікає 130 загальною протяжністю понад 3 000 км. Найбільші:

Див. також

Клімат

Клімат помірно континентальний. Середня температура січня −4 °C, липня +17 °C. Рекордні температури повітря: найвища +38,0 °C (Володимир, 11 серпня 1946 р.), найнижча −38,9 °C (Володимир, 11 лютого 1929 р.).

У середньому за рік випадає 570—620 мм опадів.

Демографія

Докладніше: Населення Волинської області

Населення області 1 млн 27 тис. осіб, що становить 2,2 % від населення України. В тому числі:

  • міське населення 50,4 %
  • сільське 49,6 %

Національний склад

Національний склад населення Волинської області станом на 2001 рік
№ Національність Кількість осіб %
1 Українці 1 024 955 96,95 %
2 Росіяни 25 132 2,38 %
3 Білоруси 3 217 0,30 %
4 Поляки 788 0,07 %
5 Вірмени 322 0,03 %
6 Молдовани 303 0,03 %
7 Грузини 279 0,03 %
8 Німці 235 0,02 %
9 Татари 232 0,02 %
10 Євреї 214 0,02 %
11 Інші 1 538 0,15 %
Разом 1 057 214 100,00 %

Мова

Рідна мова населення області за результатами переписів, %
1959 1970 1989 2001
українська 94,0 94,8 94,5 99,8
російська 5,0 4,8 5,1 0,0
інша 1,0 0,4 0,4 0,2

Мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту

20 грудня 2018 року рішенням Волинської обласної ради у Волинській області було запроваджено мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту.

Найбільші населені пункти

Міські населені пункти з кількістю жителів понад 4,5 тисячі
за даними Держкомстату
Луцьк ▲220 5 Горохів ▼9 0
Ковель ▲69 1 Іваничі ▲7 2
Нововолинськ ▼52 2 Цумань ▲6 5
Володимир ▲40 2 Любешів ▼5 7
Ківерці ▼14 1 Турійськ ▼5 6
Рожище ▼12 9 Шацьк ▼5 3
Камінь-Каширський ▲12 5 Стара Вижівка ▼5 2
Маневичі ▲12 0 Благодатне ▼4 7
Любомль ▲10 4 Торчин ▲4 6
Ратне ▲9 9 Люблинець ▲4 5

Економіка

image
Географічна структура експорту Волинської області
image
Товарна структура експорту Волинської області

Провідною галуззю економіки Волинської області є промисловий та аграрний сектори, які забезпечують більше половини її сукупного продукту. Сільське господарство спеціалізується на тваринництві м'ясо-молочного напрямку, а також на виробництві зерна, цукрових буряків, овочів, картоплі. На селі сформовано нові економічні відносини, що базуються на приватній власності на майно і землю. На недержавній основі зараз виробляється майже вся сільськогосподарська продукція.

Виробництвом промислової продукції займаються понад 200 підприємств. Провідні галузі — харчова, машинобудування, паливна, хімічна та промисловість будівельних матеріалів.

На підприємствах області виробляються автомобілі, автобуси, прилади контролю, підшипники, водолічильники, торговельне обладнання для рітейлу, машини для тваринництва і кормовиробництва, вироби із пластмас, тканини, лінолеум, руберойд, цегла будівельна, меблі, кондитерські, макаронні, ковбасні та горілчані вироби, консерви брикети та інше.

У приватному секторі області працює 3,7 тисяч малих підприємств та 28,3 тисяч фізичних осіб-підприємців. Тут зайнята десята частина працездатного населення області. Малими підприємствами виробляється 9,2 відсотка продукції, забезпечується п'ята частина надходжень до бюджетів усіх рівнів.

Економічна структура області має такий вигляд (у відсотках від валового продукту):

Мінерально-сировинна база області представлена такими корисними копалинами, як кам'яне вугілля, природний газ, фосфорити, мідь, камінь будівельний, крейда будівельна, сапропель, гелій. Крім того, добуваються торф, цегельно-черепична сировина, пісок будівельний та скляний, цементна сировина.

Найбільшу частку в переліку виробів, реалізованих за кордоном, займають мінеральне паливо, машини й устаткування, нафта та продукти її переробки, казеїн, продукція тваринництва.

У структурі імпорту провідне місце належить паливно-мастильним матеріалам, пластмасам і каучуку, транспортним засобам, машинам, устаткуванню та електротехнічному обладнанню.

Туризм

В області на державний облік узято 495 пам'яток архітектури та містобудування (з них — 200 національного значення), 149 пам'яток археології (з них — 16 національного значення), 1282 пам'ятки історії (з них — 7 національного значення), 35 пам'яток монументального мистецтва (з них — 1 національного значення). До Списку історичних населених місць включено 20 поселень: Берестечко, Володимир, Голоби, Головно, Горохів, Іваничі, Камінь-Каширський, Ковель, Луків, Луцьк, Любешів, Любомль, Олика, Ратне, Рожище, Стара Вижівка, Турійськ, Устилуг, Цумань, Шацьк.

Визначні пам'ятки

image
Замок Любарта
image
Замок (Олика)
image
Зимненський Свято-Успенський Святогорський ставропігійний жіночий монастир
image
Костел Святої Трійці у Любомлі

Релігія

Персоналії

Галерея

  • Мапи Волинської області

Засоби масової інформації

Друковані

Місцеві телерадіокомпанії

Радіостанції

Регіональні

Місцеві

  • Radio1.ua (Підгайці)
  • «Сім'я і дім» (Підгвйці)
  • Радіо Нова

Див. також

Примітки

  1. Указ Президента України від 2 грудня 2019 року № 871/2019 «Про призначення Ю. Погуляйка головою Волинської обласної державної адміністрації»
  2. . Волинська Обласна Державна Адміністрація. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 22 червня 2021.
  3. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 24 червня 2021. Процитовано 22 червня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  4. . Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 25 листопада 2016.
  5. Нові райони: карти + склад
  6. Кравчук П. А. Рекорди Волині 1993. – Любешів, 1994. – 64 с. /4., с. 4.
  7. Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — .
  8. . www.lutsk.ukrstat.gov.ua. Архів оригіналу за 1 травня 2022. Процитовано 26 травня 2022.
  9. Всеукраїнський перепис населення 2001 року. Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 21 вересня 2011.(рос.)
  10. . Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 24 травня 2013.
  11. . Архів оригіналу за 5 жовтня 2013. Процитовано 13 квітня 2015.
  12. Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  13. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2020. Процитовано 19 березня 2022.
  14. На Волині заборонили російськомовний культурний продукт. «Корреспондент». 20 грудня 2018. оригіналу за 20 грудня 2018. Процитовано 12 грудня 2023.
  15. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2018 року (PDF)
  16. При зазначенні динаміки народонаселення бралась до уваги зміна за період з січня 2016 по січень 2018 року.
  17. . Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 8 квітня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  18. . Архів оригіналу за 19 січня 2015. Процитовано 8 квітня 2011.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
  19. http://www.spadshina.org.ua/index.php?sID=27&itemID=252 [ 1 лютого 2014 у Wayback Machine.].
  20. На телеканалі СТБ стартує новий музичний проект «Зоряний ринг». unian.net (російською) . 2 березня 2012. Процитовано 8 лютого 2021.
  21. . telekritika.ua (російською) . 18 грудня 2019. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 5 лютого 2021.

Посилання

Волинська область
у сестринських Вікіпроєктах
Портал
image Теми у Вікіджерелах?
image Волинська область у Вікімандрах?
image Волинська область у Вікісховищі?
  • Волинські новини [ 15 квітня 2020 у Wayback Machine.]
  • Волинська область — Інформаційно-пізнавальний сайт | Волинська область у складі УРСР [ 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 745 с.)

Джерела

Література

  • Я. Є. Ілляшенко, Р. Н. Оксенюк. Волинська область // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.9-52
  • Композитори Волині: Довідник / Упоряд.: М. Стефанишин, Л. Максименко; Ред. В. Зубович; Нац. ліга укр. композиторів (НЛУК), Волинський Академічний Дім. — Луцьк: Вид-во «Волинська обл. друкарня», 2000. — 40 с.
  • Література рідного краю. Волинь: Хрестоматія 5–6 кл. / Укл. О. Кондратович, Л. Конкевич, Н. Мевлютова. — Луцьк: Волин. обл. друкарня, 1999. — 100 с.
  • Кравчук П. А. Книга рекордів Волині. — Луцьк : Волинська обласна друкарня ; Любешів : Ерудит, 2005. — 304 с. — .
image Білорусь
image Польща image image Рівненська область
image Львівська область image Рівненська область

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Voli nska o blast Voli n oblast u Pivnichno Zahidnij Ukrayini v mezhah Poliskoyi nizovini ponad 3 4 teritoriyi ta Volinskoyi visochini Mezhuye na zahodi z Lyublinskim voyevodstvom Respubliki Polsha na pivnochi z Brestskoyu oblastyu Respubliki Bilorus na shodi z Rivnenskoyu na pivdni z Lvivskoyu oblastyami Ukrayini Vsogo v mezhah oblasti prolyagaye 395 kilometriv derzhavnogo kordonu Volinska oblast Gerb Volinskoyi oblasti Prapor Volinskoyi oblasti Osnovni dani Prizvisko Volin Krayina Ukrayina Utvorena 4 grudnya 1939 roku Kod KATOTTG UA07000000000024379 Naselennya 1 021 356 Plosha 20143 km Gustota naselennya 50 68 osib km Telefonni kodi 380 33 Oblasnij centr Luck Rajoni 4 Gromadi Mista oblasnogo znachennya rajonnogo znachennya 4 7 Smt 22 Sela 1052 Selishni radi 22 Silski radi 379 Nomeri avtomobiliv AC KC Internet domeni lt ua lutsk ua volyn net lutsk net volyn ua Oblasna vlada Rada Volinska oblasna rada Golova radi Nedopad Grigorij Viktorovich Golova ODA Pogulyajko Yurij Mihajlovich Vebstorinka Volinska ODA Volinska oblrada Adresa 43027 m Luck Kiyivskij majdan 9 Mapa Volinska oblast u Vikishovishi Do skladu Volinskoyi oblasti vhodit 4 rajoni Luckij Volodimirskij Kamin Kashirskij i Kovelskij rajoni Na kordoni roztashovano 9 punktiv perehodu Ustilug Yagodin Izov Domanove Dolsk Pisha Pulemec Rimachi Zabolottya IstoriyaPam yatki dobi piznogo paleolitu viyavleni v Lucku Torchini selah Novostav Polonka Znachna kilkist mezolitichnih pam yatok tobto serednoyi kam yanoyi dobi 10 6 tisyach rokiv tomu viyavlena v selah Lyutka Samari Nevir Lyub yaz Vetli Mala Osnicya Roznichi Chislenni pam yatki neolitu 5 4 tisyachi rokiv tomu znajdeni arheologami v Lucku Golishevi Girkij Polonci Poselennya volinskoyi neolitichnoyi kulturi buli v selah Karasin Roznichi Novosilki Mala Osnicya Lahvichi Lyub yaz Stara Vizhivka ta inshih Tubilnim naselennyam ciyeyi miscevosti dovgij chas buli balti Priblizno kolo 250 r n e yih pochali asimilyuvati slov yani Davnoslov yanskij period Volini I st do n e IX st n e tezh bagatij riznomanitnimi pam yatnikami Sered nih najbilsh glibo ko vivcheni gorodishe v s Zimne Volodimir Volinskogo rajonu pose lennya sil Boratin Novostav Gusha Girka Polonka Lyuboml Lezhnicya Rokini ta inshih V Ipatiyivskomu litopisi pid 981 rokom zaznachayetsya sho zemlya dulibiv volinyan vhodit v Kiyivsku Rus Knyaz Volodimir Velikij zaklav misto nepodalik vid davnogo gorodisha Volin j nazvav jogo Volodimirom U Povisti minulih lit zgaduyetsya sho v 988 roci knyaz Volodimir Svyatoslavovich viddav ce misto svoyemu sinovi Vsevolodu v udilne volodinnya Naprikinci X stolittya administrativnim centrom u skladi Kiyivskoyi Rusi buv Volodimir U XII stolitti vhodila do skladu Volinskogo knyazivstva 1199 1340 z perervami do Galicko Volinskogo knyazivstva u skladi ostannogo zberigalisya v okremi periodi udilni knyazivstva Ob yednannya Galichini i Volini bulo zdijsneno volinskim knyazem Romanom Mstislavichem sinom Velikogo knyazya Kiyivskogo Mstislava Izyaslavicha Vodnochas knyaz Roman siv na Kiyivskij Prestol i prijnyav titul Velikogo knyazya Kiyivskogo Na pochatku XIII stolittya knyaz Roman peretvorivsya na najmogutnishogo pravitelya Shidnoyi Yevropi yakogo litopisci nazivali velikim knyazem samoderzhcem usiyeyi Rusi ta carem v Ruskij zemli Z 1323 Shidna Volin a z 1340 bilshist zemel Volini nalezhala do volodin Velikih knyaziv Litovskih z 1349 Lyubarta Gediminovicha Pislya jogo smerti 1384 ruski knyazi Volini stayut vasalami Velikih knyaziv Litovskih Borotba Polshi z Litvoyu za Volin zavershilas yiyi podilom 1393 bilshu chastinu bulo zakripleno za Velikim knyazivstvom Litovskim Holmsku zemlyu priyednano do Koroni Polskoyi 1442 52 pravitelem Volini buv Velikij knyaz Litovskij i Ruskij Svidrigajlo Olgerdovich Naprikinci pravlinnya napolig na prisyazi volinskih knyaziv ta paniv Velikomu knyazivstvu Litovskomu ta zaprosiv litovski vijska do volinskih zamkiv shob poperediti yih zahoplennya Polskim korolivstvom Vidomo takozh sho v 1506 r marshalkom Volinskoyi zemli buv Fedor Fedko Yanushkevich a z 1507 r Ostrozkij Kostyantin Ivanovich Zemli Volini yak teritorialno politichne utvorennya z 1566 roku nazivalis Volinske voyevodstvo Velikogo knyazivstva Litovskogo i Ruskogo do 1569 roku ta v Rechi Pospolitij do 1792 roku Narod povstavav proti narugi ponevolyuvachiv V 1592 1593 rokah volinyani buli v zagonah povstanciv v 1594 1596 ro kah sered kozakiv Severina Nalivajka yakij 1595 roku na deyakij chas zdobuv misto Luck U 1704 roci cherez Volin prohodiv iz svoyim vijskom getman Ivan Mazepa A u 1768 roci cej kraj zahopila stihiya gajdamackogo povstannya nazvanogo Koliyivshinoyu Chastina zahidnih zemel Volini u 1772 1918 rokah vhodila v sklad Avstrijskoyi imperiyi yak Korolivstvo Galichini ta Volini nim Konigreich Galizien und Lodomerien utvorenogo na zemlyah Korolivstva Rusi Galicko Volinskogo knyazivstva pislya 1 go podilu Rechi Pospolitoyi 1772 roku Z drugim podilom Polshi 1793 roku chastina Shidnoyi Volini vidijshla do skladu Rosijskoyi imperiyi a v 1795 roci pislya tretogo podilu vsya Zahidna Volin uvijshla do Rosiyi Bula utvorena Vo linska guberniya Volinska guberniya yak ros Volynskaya guberniya administrativno teritorialna odinicya Rosijskoyi imperiyi z 1804 roku proisnuvala po 1917 rik Pislya drugogo podilu Rechi Pospolitoyi v 1793 roci shidna chastina Volini vidijshla do Vserosijskoyi imperiyi i stala nazivatisya Zaslavskim namisnictvom z centrom v Zaslavi Pislya tretogo podilu Polshi v 1795 roci do Imperiyi bulo priyednano i zahidnu chastinu Volini poviti Volodimir Volinskij Kovelskij bilshu chastinu Luckogo Kremeneckogo ta Dubenskogo I nove administrativne utvorennya otrimalo nazvu Volinske namisnictvo Udarni armiyi rosijskih vijsk znahodilis na Volini pid chas Napoleonivskih vijn 1810 1812 rokiv U 1831 roci pislya povstannya po lyakiv carskij uryad likviduvav bagato polskih shkil a zgodom v 1839 roci i cerkovnu uniyu Carskimi ukazami i riznimi cirku lyarami 1847 1863 1876 rokiv zaboronyalisya ukrayinska literatura drukuvannya ukrayinomovnih knig Druga polovina XIX stolittya harakterizuyetsya znachnim promislovim rozvitkom krayu stvorennyam novih pidpriyemstv V 1873 roci bulo pobudovano zaliznicyu Zdolbuniv Kovel v 1877 roci Lyublin Kovel Vnaslidok vprovadzhennya na pochatku XX stolittya stolipinskoyi agrarnoyi reformi u volinskih selah za 10 rokiv pereseleno na hu tori 14 vidsotkiv selyanskih dvoriv Todi znachka kilkist zemli bula vlasnistyu pomishickih gospodarstv U roki Pershoyi svitovoyi vijni cherez Volin dekilka raziv prohodila liniya frontu mizh rosijskimi z odnogo boku i avstro nimeckimi vijskami z drugogo V chervni 1916 roku rosijski vijska pid komanduvannyam generala Brusilova prorvali front zajnyali Luck i vidtisnili avstro nimecki vijska na liniyu richki Stohid Bilshe roku protrimavsya front na cij liniyi vnaslidok cogo bulo znisheno bagato dovkolishnih naselenih punktiv Zhovtnevij perevorot 1917 roku u Vserosijskij imperiyi povalennya samoderzhavstva spriyali utvorennyu v Ukrayini Centralnoyi Radi na choli z Mihajlom Grushevskim Z utvorennyam UNR vidnovlyuvalas ukrayinska derzhavnist Za Berestejskim mirom pidpisanim 9 lyutogo 1918 roku Berestejshina Holmshina i Pidlyashshya uvijshli do skladu Ukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki U berezni 1918 roku v skladi UNR utvorene Holmske gubernialne starostvo guberniya administrativnim centrom yakogo staye Berestya 1918 20 tereni Volini ce arena zbrojnoyi borotbi Armiyi UNR z polskimi i rosijskimi vijskami Za Rizkim mirom 18 bereznya 1921 roku volinski zemli Berestejshini yak i vsya Zahidna Ukrayina uvijshla do skladu Polshi Utvoryuyetsya Volinske voyevodstvo z centrom u Lucku yake ohoplyuvalo teritoriyu suchasnoyi Volinskoyi Rivnenskoyi ta pivnich Ternopilskoyi oblasti Pislya zahoplennya vladi u Vserosijskij imperiyi bilshovikami rozpochavsya nastup Radyanskoyi Rosiyi na Ukrayinu Na Volini radyansku vladu progoloshuvala 126 diviziya pid komanduvannyam praporshika O Dmitriyeva v yakij perevazhnij vpliv spravlyali bilshoviki U 1918 roci Volin bula okupovana nimeckimi vijskami u grudni 1918 roku v Lucku j inshih mistah znahodilisya vijskovi sili Direktoriyi Z travnya 1919 roku Volin okupuyut polyaki a vzhe u lipni 1920 roku okupuvali vijska Rosijskoyi Radyanskoyi Federativnoyi Socialistichnoyi Respubliki U veresni 1939 roku vidpovidno do paktu Molotova Ribbentropa SRSR i Nimechchina rozdilili mizh soboyu teritoriyu Polshi yaka zaznala povnoyi porazki vid nimeckoyi armiyi Popri ukrayinskij nacionalnij harakter regionu Berestejshina bula priyednana do BRSR Kordon mizh URSR i BRSR prokladeno ne za etnichnoyu bilorusko ukrayinskoyu mezheyu a za administrativnoyu mezheyu mizh Volinskim i Poliskim voyevodstvami z chastkovim vipryamlennyam shlyahom priyednannya do URSR Kamin Kashirskogo povitu ta okremih sil Kobrinskogo i Dorogichinskogo povitiv Rishennya ne vrahovuvalo dumku miscevogo naselennya ta bulo uhvalene vinyatkovo na osnovi administrativnoyi nalezhnosti regionu v skladi poperednih derzhav Berestejske voyevodstvo perebuvalo v skladi Velikogo knyazivstva Litovskogo a Grodnenska ta Minska guberniyi u Vilenskomu general gubernatorstvi Rosijskoyi imperiyi Pitannya vhodzhennya Poliskogo voyevodstva do Ukrayini pidtrimav j golova uryadu URSR Mikita Hrushov prote Stalin vidhiliv jogo zvernennya Aktivno za priyednannya Berestejshini do BRSR zh vistupav pershij sekretar CK Kompartiyi Biloruskoyi RSR Pantelejmon Ponomarenko Ukrayina vnaslidok takogo podilu zaznala znachnih demografichnih teritorialnih i ekonomichnih vtrat 27 listopada 1939 roku utvoryuyetsya Volinska oblast z p yati povitiv Volinskogo voyevodstva Gorohivskij Kovelskij Lyubomlskij Luckij i Volodimirskij i odnogo Kashirskij Poliskogo 22 chervnya 1941 roku Volin odniyeyu z pershih zaznala napadu gitlerivskoyi Nimechchini Gotuyuchis do vijni Radyanska vlada zastavlyala mirnih volinyan oblashtovuvati oboroni ukriplennya kopati okopi blindazhi ta protitankovi rovi prote logistika v rozmishenni novopribulih vijsk ta vijskovoyi tehniki na cih ukriplennyah ne bula skoordinovana Imena prikordonnikiv ukrayincya Ivana Parhomenka bilorusa Petra Starovojtova rosiyanina Vasilya Petrova yaki zaginuli v pershi dni vijni vidbivayuchi shaleni ataki voroga zgodom buli uvichnenni v nazvah volinskih sil Pid silnim natiskom sil nacistiv vidstupili perevazhayuchi chastini rozmishenoyi na Volini 5 yi armiyi 8 lipnya 1941 roku oblast povnistyu okupuvali gitlerivci Prinagidno skazhemo sho vzhe v pershi dni vijni Radyanskij Soyuz zdijsnyuvav vijskovi zlochini rozstrilyuvav v yazniv Luckoyi Kovelskoyi tyurmi zokrema tih kogo zatrimali lishe za dribni pobutovi porushennya 14 zhovtnya 1942 roku teritoriya Volini stala centrom formuvannya UPA Ukrayinska povstanska armiya vijskovo politichne formuvannya sho diyalo v Ukrayini azh do 1956 roku yak banderivske ozbroyene krilo Organizaciya ukrayinskih nacionalistiv U kvitni 1943 roku na teritoriyi Volini vidbulas unikalna podiya bula progoloshena Kolkivska respublika povstanska respublika plosheyu priblizno u 2 5 tisyachi kvadratnih kilometriv na vizvolenij zagonami UPA vid nacistiv teritoriyi Istorichnij referendum narodu 1 grudnya 1991 roku absolyutnoyu bilshistyu 92 vidsotkami golosiv pidtverdiv yihnye pragnennya do voli ta svobodi Nini Volin skladova chastina nezalezhnoyi Ukrayini NazvaNazva Volin yak oznachennya teritoriyi vpershe z yavilasya u litopisi 1077 roku Deyaki istoriki vvazhayut sho nazva pohodit vid mista Velin abo Volin yake zaraz jmovirno roztashovano v Polshi pro yake zgaduyut davni litopisi Vid nazvi mista pohodit i nazva krayu ta plemeni sho jogo naselyalo Administrativno teritorialnij ustrijDokladnishe Administrativnij ustrij Volinskoyi oblasti Oblast skladayetsya z 54 gromad 11 miskih 18 selishnih ta 25 silskih i 4 rajoniv Volodimirskij plosheyu 2556 5 km ta naselennyam 174 7 tisyach osib Kamin Kashirskij plosheyu 4679 7 km ta naselennyam 132 4 tisyach osib Luckij plosheyu 5249 1 km ta naselennyam 457 3 tisyach osib Kovelskij plosheyu 7658 7 km ta naselennyam 271 tisyach osib Rajoni Rajon Adm centr 1 Luckij m Luck 2 Volodimirskij Volodimir 3 Kovelskij Kovel 4 Kamin Kashirskij Kamin KashirskijSusidni oblastiLvivska RivnenskaGeografiyaPlosha Plosha oblasti 20143 km sho stanovit 3 3 teritoriyi Ukrayini ta 19 misce sered oblastej Ukrayini Z pivnochi na pivden vona rozkinulasya na 185 km a zi shodu na zahid na 155 km Gidrografiya Bagatstvo Volini ozera ponad 220 najbilshi z yakih Svityaz Pulemecke Turske Luka Na Volini protikaye 130 zagalnoyu protyazhnistyu ponad 3 000 km Najbilshi Zahidnij Bug dovzhinoyu 128 km na teritoriyi oblasti Luga dovzhinoyu 81 km Prip yat dovzhinoyu 170 km na teritoriyi oblasti Stohid dovzhinoyu 188 km najdovsha richka na Volini Turiya dovzhinoyu 184 km Stir dovzhinoyu 175 km Div takozh Richki Volinskoyi oblasti Vodoshovisha Volinskoyi oblasti Stavi Volinskoyi oblasti Klimat Klimat pomirno kontinentalnij Serednya temperatura sichnya 4 C lipnya 17 C Rekordni temperaturi povitrya najvisha 38 0 C Volodimir 11 serpnya 1946 r najnizhcha 38 9 C Volodimir 11 lyutogo 1929 r U serednomu za rik vipadaye 570 620 mm opadiv DemografiyaDokladnishe Naselennya Volinskoyi oblasti Naselennya oblasti 1 mln 27 tis osib sho stanovit 2 2 vid naselennya Ukrayini V tomu chisli miske naselennya 50 4 silske 49 6 Nacionalnij sklad Nacionalnij sklad naselennya Volinskoyi oblasti stanom na 2001 rik Nacionalnist Kilkist osib 1 Ukrayinci 1 024 955 96 95 2 Rosiyani 25 132 2 38 3 Bilorusi 3 217 0 30 4 Polyaki 788 0 07 5 Virmeni 322 0 03 6 Moldovani 303 0 03 7 Gruzini 279 0 03 8 Nimci 235 0 02 9 Tatari 232 0 02 10 Yevreyi 214 0 02 11 Inshi 1 538 0 15 Razom 1 057 214 100 00 Mova Ridna mova naselennya oblasti za rezultatami perepisiv 1959 1970 1989 2001 ukrayinska 94 0 94 8 94 5 99 8 rosijska 5 0 4 8 5 1 0 0 insha 1 0 0 4 0 4 0 2 Moratorij na publichne vikoristannya rosijskomovnogo kulturnogo produktu 20 grudnya 2018 roku rishennyam Volinskoyi oblasnoyi radi u Volinskij oblasti bulo zaprovadzheno moratorij na publichne vikoristannya rosijskomovnogo kulturnogo produktu Najbilshi naseleni punkti Miski naseleni punkti z kilkistyu zhiteliv ponad 4 5 tisyachi za danimi DerzhkomstatuLuck 220 5 Gorohiv 9 0 Kovel 69 1 Ivanichi 7 2 Novovolinsk 52 2 Cuman 6 5 Volodimir 40 2 Lyubeshiv 5 7 Kiverci 14 1 Turijsk 5 6 Rozhishe 12 9 Shack 5 3 Kamin Kashirskij 12 5 Stara Vizhivka 5 2 Manevichi 12 0 Blagodatne 4 7 Lyuboml 10 4 Torchin 4 6 Ratne 9 9 Lyublinec 4 5EkonomikaGeografichna struktura eksportu Volinskoyi oblasti Tovarna struktura eksportu Volinskoyi oblasti Providnoyu galuzzyu ekonomiki Volinskoyi oblasti ye promislovij ta agrarnij sektori yaki zabezpechuyut bilshe polovini yiyi sukupnogo produktu Silske gospodarstvo specializuyetsya na tvarinnictvi m yaso molochnogo napryamku a takozh na virobnictvi zerna cukrovih buryakiv ovochiv kartopli Na seli sformovano novi ekonomichni vidnosini sho bazuyutsya na privatnij vlasnosti na majno i zemlyu Na nederzhavnij osnovi zaraz viroblyayetsya majzhe vsya silskogospodarska produkciya Virobnictvom promislovoyi produkciyi zajmayutsya ponad 200 pidpriyemstv Providni galuzi harchova mashinobuduvannya palivna himichna ta promislovist budivelnih materialiv Na pidpriyemstvah oblasti viroblyayutsya avtomobili avtobusi priladi kontrolyu pidshipniki vodolichilniki torgovelne obladnannya dlya ritejlu mashini dlya tvarinnictva i kormovirobnictva virobi iz plastmas tkanini linoleum ruberojd cegla budivelna mebli konditerski makaronni kovbasni ta gorilchani virobi konservi briketi ta inshe U privatnomu sektori oblasti pracyuye 3 7 tisyach malih pidpriyemstv ta 28 3 tisyach fizichnih osib pidpriyemciv Tut zajnyata desyata chastina pracezdatnogo naselennya oblasti Malimi pidpriyemstvami viroblyayetsya 9 2 vidsotka produkciyi zabezpechuyetsya p yata chastina nadhodzhen do byudzhetiv usih rivniv Ekonomichna struktura oblasti maye takij viglyad u vidsotkah vid valovogo produktu silske gospodarstvo 35 3 poslugi 26 2 promislovist 25 1 budivnictvo 3 6 Mineralno sirovinna baza oblasti predstavlena takimi korisnimi kopalinami yak kam yane vugillya prirodnij gaz fosforiti mid kamin budivelnij krejda budivelna sapropel gelij Krim togo dobuvayutsya torf cegelno cherepichna sirovina pisok budivelnij ta sklyanij cementna sirovina Najbilshu chastku v pereliku virobiv realizovanih za kordonom zajmayut mineralne palivo mashini j ustatkuvannya nafta ta produkti yiyi pererobki kazeyin produkciya tvarinnictva U strukturi importu providne misce nalezhit palivno mastilnim materialam plastmasam i kauchuku transportnim zasobam mashinam ustatkuvannyu ta elektrotehnichnomu obladnannyu TurizmV oblasti na derzhavnij oblik uzyato 495 pam yatok arhitekturi ta mistobuduvannya z nih 200 nacionalnogo znachennya 149 pam yatok arheologiyi z nih 16 nacionalnogo znachennya 1282 pam yatki istoriyi z nih 7 nacionalnogo znachennya 35 pam yatok monumentalnogo mistectva z nih 1 nacionalnogo znachennya Do Spisku istorichnih naselenih misc vklyucheno 20 poselen Berestechko Volodimir Golobi Golovno Gorohiv Ivanichi Kamin Kashirskij Kovel Lukiv Luck Lyubeshiv Lyuboml Olika Ratne Rozhishe Stara Vizhivka Turijsk Ustilug Cuman Shack Viznachni pam yatki Zamok Lyubarta Zamok Olika Zimnenskij Svyato Uspenskij Svyatogorskij stavropigijnij zhinochij monastir Kostel Svyatoyi Trijci u Lyubomli Uspenskij sobor 1157 1160 Volodimir Vasilivska cerkva XIII XIV st Volodimir Kostel Joakima i Anni 1752 Volodimir Mikolayivska cerkva 1780 Volodimir Kostel Rozislannya Apostoliv 1718 1755 Volodimir Zimnenskij Svyatogorskij Uspenskij monastir X XI st Zimne Volodimirskij rajon Uspenskij sobor z chudotvornim obrazom Zimnenskoyi Bozhoyi Materi 1495 Zimne Volodimirskij rajon Svyato Mikolayivska cerkva 1601 Ludin Volodimirskij rajon Kolegialnij kostel Svyatoyi Trijci 1635 1640 Olika Kostel Sv Petra i Pavla 1460 Olika Zamok Radzivilliv 1558 Olika Stritenska cerkva 1784 Olika Pokrovska cerkva 1740 Piddubci Luckij rajon Svyato Mikolayivska cerkva 1678 Borochiche Gorohivskij rajon Cerkva Svyatogo Dmitra 1905 Zhuravniki Gorohivskij rajon Cerkva Svyatogo Georgiya kinec 13 stolittya Lyuboml Kostel Svyatoyi Trijci 1412 Lyuboml Cerkva Svyatogo Ioana Bogoslova 1777 Shtun Lyubomlskij rajon Dmitrivska cerkva 1674 Zgorani Lyubomlskij rajon Uspenska cerkva kol Kostel Sv Mihajla 1752 Radehiv Lyubomlskij rajon Brama palacu Charneckih XVIII st Lyubeshiv Kostel Svyatoyi Anni 1771 Kovel Dmitrivska cerkva 1567 Gishin Kovelskij rajon Cerkva svyatoyi Paraskevi 1723 Lukiv Turijskij rajon Kostel svyatih Anni ta Stanislava 16 stolittya Lukiv Turijskij rajon Svyato Mikolayivskij monastir 1542 Milci Starovizhivskij rajon Uspenska cerkva 1589 Kachin Kamin Kashirskij rajon Dominikanskij kostel 1741 1753 Starij Chortorijsk Manevickij rajon Preobrazhenska cerkva 1600 Chetvertnya Manevickij rajon Uspenska cerkva 1643 Nizkinichi Ivanichivskij rajon Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici 1760 Novij Zagoriv Lokachinskij rajon Kostel Svyatoyi Trijci 1642 Zaturci Lokachinskij rajon Monastir i kostel karmelitiv 1720 Kisilin Lokachinskij rajon Svyato Mihajlivska cerkva 1777 Kisilin Lokachinskij rajon Kostel Svyatoyi Trijci 1711 1733 Berestechko Sobor Svyatoyi Trijci 1910 nezavershene budivnictvo Berestechko Kaplicya Svyatoyi Tekli XVII st Berestechko Zamok Lyubarta XIII XIV st Luck Kafedralnij sobor Sv Apostoliv Petra i Pavla 1616 1637 Luck Sinagoga 1626 1629 Luck Svyato troyickij kafedralnij sobor 1752 1755 Luck Svyato Mihajlivska cerkva 1636 Bilostok Luckij rajon Svyato Mikolayivskij monastir XVIII st Zhidichin Kivercivskij rajon Svyato Georgiyivska cerkva 1783 Golobi Kovelskij rajonReligiyaAdventisti somogo dnya na teritoriyi oblasti znahoditsya 27 gromad Personaliyi1986 r n Monatik Dmitro Sergijovich scenichnij psevdonim MONATIK nar 1 kvitnya Luck URSR ukrayinskij spivak tancyurist avtor pisen saundprodyuser kompozitor uchasnik shou X Faktor Tancyuyut vsi ta Zirkovij ring suddya tancyuvalnogo shou Tanci z zirkami ta trener vokalnih shou Golos Diti ta Golos krayini na telekanali 1 1 1957 r n Pashechko Mihajlo Ivanovich nar 27 sichnya s Ostriv ya naukovec profesor fiziki avtor bagatoh knizhok vikladach GalereyaMapi Volinskoyi oblastiZasobi masovoyi informaciyiDrukovani Visnik i K Visti Kovelshini Viche inform Volin nova Nove zhittya Selyanska dolya Silskij Svit Ukrayinskij golos Karaj Awazy Miscevi teleradiokompaniyi Suspilne Luck Avers 12 kanal Konkurent TV Radiostanciyi Regionalni Ukrayinske radio Luck FM Galichina Avers Miscevi Radio1 ua Pidgajci Sim ya i dim Pidgvjci Radio NovaDiv takozhVolinska oblasna rada Volinska oblasna derzhavna administraciya Spisok sil Volinskoyi oblastiPrimitkiUkaz Prezidenta Ukrayini vid 2 grudnya 2019 roku 871 2019 Pro priznachennya Yu Pogulyajka golovoyu Volinskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Volinska Oblasna Derzhavna Administraciya Arhiv originalu za 26 travnya 2021 Procitovano 22 chervnya 2021 PDF Arhiv originalu PDF za 24 chervnya 2021 Procitovano 22 chervnya 2021 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 26 listopada 2016 Procitovano 25 listopada 2016 Novi rajoni karti sklad Kravchuk P A Rekordi Volini 1993 Lyubeshiv 1994 64 s ISBN 5 7707 2014 1 4 s 4 Kravchuk P A Kniga rekordiv Volini Luck Volinska oblasna drukarnya Lyubeshiv Erudit 2005 304 s ISBN 966 361 079 4 www lutsk ukrstat gov ua Arhiv originalu za 1 travnya 2022 Procitovano 26 travnya 2022 Vseukrayinskij perepis naselennya 2001 roku Arhiv originalu za 12 travnya 2013 Procitovano 21 veresnya 2011 ros Arhiv originalu za 6 zhovtnya 2013 Procitovano 24 travnya 2013 Arhiv originalu za 5 zhovtnya 2013 Procitovano 13 kvitnya 2015 Itogi Vsesoyuznoj perepisi naseleniya 1970 goda Tom IV M Statistika 1973 Arhiv originalu za 29 zhovtnya 2020 Procitovano 19 bereznya 2022 Na Volini zaboronili rosijskomovnij kulturnij produkt Korrespondent 20 grudnya 2018 originalu za 20 grudnya 2018 Procitovano 12 grudnya 2023 Statistichnij zbirnik Chiselnist nayavnogo naselennya Ukrayini na 1 sichnya 2018 roku PDF Pri zaznachenni dinamiki narodonaselennya bralas do uvagi zmina za period z sichnya 2016 po sichen 2018 roku Arhiv originalu za 19 sichnya 2015 Procitovano 8 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 19 sichnya 2015 Procitovano 8 kvitnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya http www spadshina org ua index php sID 27 amp itemID 252 1 lyutogo 2014 u Wayback Machine Na telekanali STB startuye novij muzichnij proekt Zoryanij ring unian net rosijskoyu 2 bereznya 2012 Procitovano 8 lyutogo 2021 telekritika ua rosijskoyu 18 grudnya 2019 Arhiv originalu za 13 lyutogo 2021 Procitovano 5 lyutogo 2021 PosilannyaVolinska oblast u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ukrayina Temi u Vikidzherelah Volinska oblast u Vikimandrah Volinska oblast u Vikishovishi Volinski novini 15 kvitnya 2020 u Wayback Machine Volinska oblast Informacijno piznavalnij sajt Volinska oblast u skladi URSR 19 zhovtnya 2013 u Wayback Machine Na osnovi materialiv enciklopedichnogo vidannya pro istoriyu mist ta sil Ukrayini tom Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Volinska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 745 s DzherelaMali mista Ukrayini Volinska oblast bibliogr pokazhch 1 lyutogo 2020 u Wayback Machine M vo region rozvitku bud va ta zhitl komun gosp va Ukrayini Derzh nauk arhitektur bud b ka im V G Zabolotnogo uklad D O Mironenko S M Kajnova O V Uglova redkol G A Vojcehivska vidp red ta in nauk konsultant V I Dmitruk Kiyiv DNABB im V G Zabolotnogo 2016 215 s il Ya V Vermenich Volinska oblast 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V S 607 ISBN 966 00 0734 5 O V Metilka L Yu Ivevakova Volinska oblast 3 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X LiteraturaYa Ye Illyashenko R N Oksenyuk Volinska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 9 52 Kompozitori Volini Dovidnik Uporyad M Stefanishin L Maksimenko Red V Zubovich Nac liga ukr kompozitoriv NLUK Volinskij Akademichnij Dim Luck Vid vo Volinska obl drukarnya 2000 40 s Literatura ridnogo krayu Volin Hrestomatiya 5 6 kl Ukl O Kondratovich L Konkevich N Mevlyutova Luck Volin obl drukarnya 1999 100 s Kravchuk P A Kniga rekordiv Volini Luck Volinska oblasna drukarnya Lyubeshiv Erudit 2005 304 s ISBN 966 361 079 4 Bilorus Polsha Rivnenska oblast Lvivska oblast Rivnenska oblast

Дата публікації:
Топ