Згора́ни — село в Україні, у Головненській селищній громаді Ковельського району Волинської області. Розташоване за 15 кілометрів від м. Любомля та залізничної станції Любомль. Населення становить 1381 особу. Колишній орган місцевого самоврядування — Згоранська сільська рада.
село Згорани | |
---|---|
Дмитрівська церква в селі | |
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район | Ковельський район |
Громада | Головненська селищна громада |
Облікова картка | село Згорани |
Основні дані | |
Засноване | 3-тя чверть 17 століття |
Населення | 1 381 (2001) |
Площа | 3 км² |
Поштовий індекс | 44313 |
Телефонний код | +380 3377 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°21′38″ пн. ш. 23°58′34″ сх. д. / 51.36056° пн. ш. 23.97611° сх. д.Координати: 51°21′38″ пн. ш. 23°58′34″ сх. д. / 51.36056° пн. ш. 23.97611° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 172 м |
Водойми | Нережа, Рутка, озеро Велике Згоранське, Мошне |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Садова, 30, с. Згорани, Любомльський р-н, Волинська обл., 44313 |
Карта | |
Згорани | |
Згорани | |
Мапа | |
Згорани у Вікісховищі |
Географія
На північній околиці села — мальовниче Велике Згоранське озеро (див. також Згоранські озера).
Через Згорани протікає річка Нережа, впадає у Велике Згоранське озеро, яке омиває село з півночі. З озера витікає річка Тенетиска, притока Прип'яті (басейн Дніпра).
Через село проходить дорога місцевого значення Т 0302, ділянка Шацьк—Любомль.
Історія
Перша згадка про Згорани належить до 1674 року.
З давніх часів село Згорани було відоме своїми лляними ткацькими виробами. В середині 19 століття тут було 122 будинки і 800 жителів. Наприкінці століття — 149 будинків і 904 мешканці, церква з 16—18 століття, народна школа, гуральня. Село було центром Згоранської волості, до якої належало 11 сіл, 1216 селянських домів, 8245 жителів і 19589 десятин селянської землі.
У 1906 році село складалось з 151 двору, тут мешкало 922 мешканці. Поштовою адресою було місто Любомль.
За переписом 1911 року в Згоранах було 1105 жителів, волосне правління, фельдшерський пункт, горілчана крамниця, 2 продуктові крамниці і відбувалися 2 ярмарки на рік.
У період Другої речі Посполитої (1920–1939 роки) село було адміністративним центром ґміни Зґорани Любомльського повіту Волинського воєводства.
У 1935 році в селі мешкало 2717 осіб. Після радянської анексії західноукраїнських земель село було адміністративним центром Згоранського (Головнянського) району.
30 червня 1941 року було окуповане німецькими військами. За роки окупації в селі Згорани було розстріляно і спалено 14 осіб, також 12 осіб вивезено на примусові роботи до Німеччини. Єврейське населення села, яке змогло уникнути розстрілів, переселилось на хутір Турово між селами Згорани і Головно.
Влітку 1942 року між селами Згорани і Власюки на автошляху Любомль — Шацьк відбувся бій загону ОУН-УПА, очолюваного В. Кушніром, із німецькими військами, які вивозили молодь на примусові роботи в Німеччину з найближчих сіл, у результаті якого 15 осіб було визволено, німецькі війська та повстанці понесли великі втрати.
21 липня 1944 року війська 1-ого Білоруського фронту зайняли село. Після цього почалась насильна мобілізація чоловіків на фронт і на відбудову зруйнованого війною господарства. 21 згоранець з тих, що пішли влітку 1944 року на фронт, не повернувся з війни додому.
В радянські часи в Згоранах знаходилась центральна садиба колгоспу «Правда». Вирощувалися зернові і технічні культури, розвивалось м'ясо—молочне тваринництво.
Наприкінці 1960-х років тут мешкало 1434 мешканці.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1493 особи, з яких 746 чоловіків та 747 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1478 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,57 % |
російська | 0,29 % |
білоруська | 0,14 % |
Соціальна інфраструктура
Цей розділ не містить . (жовтень 2020) |
Серед основних об'єктів інфраструктури села слід відзначити:
- Згоранську ЗОШ І—ІІІ ступенів;
- будинок культури;
- бібліотеку;
- дитячий садок;
- відділення зв'язку;
- фельдшерсько-акушерський пункт.
В селі Згорани розташований міжобласний дитячий протитуберкульозний санаторій «Згорани» на 200 місць.
Релігія
В селі діє Дмитрівська церква УПЦ МП, яка збудована в 1674 році і є пам'яткою архітектури національного значення.
Дмитрівська церква з дзвіницею |
Пам'ятники
В Згоранах розташований пам'ятник односельчанам, які загинули під час Німецько-радянської війни, відкритий у листопаді 1969 року.
У 2000 році поблизу села на місці загибелі очільника загону УПА Володимира Кушніра встановлено пам'ятний хрест.
Згорани у художній літературі
У Згоранах відбувається значна частина подій романів «Століття Якова», «Соло для Соломії», «Діва Млинища» написаних українським письменником, уродженцем Згоран Володимиром Лисом.
Відомі уродженці
- Данилюк Архип Григорович — етнограф, географ-краєзнавець, кандидат історичних наук.
- Лис Володимир Савович — український журналіст, драматург, письменник.
Примітки
- Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 745 с.
- . Архів оригіналу за 13 грудня 2010. Процитовано 12 серпня 2012.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 1. — Вінніпег, 1984. — 600 с.
- Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип.: 1906. — 219 с. — Изд. неофиц.
- Domański Bogdan. Powiat Lubomelski — Luboml, 1936. — 147 s. — s. 93.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Література
- Згора́ни // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.512
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року в 2-х томах. Т. 1. — Вінніпег, 1984. — 600 с.
- Ольховський Іван Андрійович. Кривава Волинь. Українсько-польське протистояння на теренах Любомльського та Шацького районів у 1939—1945 роках: Історико-документальне дослідження. — Київ: редакція газети «Гарт»—Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. — 248 ст., іл. —
- Список населенных мест Волынской губернии / Волынский губ. стат. комитет. — Житомир: Волынская губ. тип.: 1906. — 219 с. — Изд. неофиц.
- Domański Bogdan. Powiat Lubomelski — Luboml, 1936. — 147 s. — s. 93.
Посилання
- Село Згорани на сайті Верховної Ради України
- Погода в селі Згорани [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zgora ni selo v Ukrayini u Golovnenskij selishnij gromadi Kovelskogo rajonu Volinskoyi oblasti Roztashovane za 15 kilometriv vid m Lyubomlya ta zaliznichnoyi stanciyi Lyuboml Naselennya stanovit 1381 osobu Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Zgoranska silska rada selo ZgoraniDmitrivska cerkva v seliDmitrivska cerkva v seliKrayina UkrayinaOblast Volinska oblastRajon Kovelskij rajonGromada Golovnenska selishna gromadaOblikova kartka selo Zgorani Osnovni daniZasnovane 3 tya chvert 17 stolittyaNaselennya 1 381 2001 Plosha 3 km Poshtovij indeks 44313Telefonnij kod 380 3377Geografichni daniGeografichni koordinati 51 21 38 pn sh 23 58 34 sh d 51 36056 pn sh 23 97611 sh d 51 36056 23 97611 Koordinati 51 21 38 pn sh 23 58 34 sh d 51 36056 pn sh 23 97611 sh d 51 36056 23 97611Serednya visota nad rivnem morya 172 mVodojmi Nerezha Rutka ozero Velike Zgoranske MoshneMisceva vladaAdresa radi vul Sadova 30 s Zgorani Lyubomlskij r n Volinska obl 44313KartaZgoraniZgoraniMapa Zgorani u VikishovishiGeografiyaNa pivnichnij okolici sela malovniche Velike Zgoranske ozero div takozh Zgoranski ozera Cherez Zgorani protikaye richka Nerezha vpadaye u Velike Zgoranske ozero yake omivaye selo z pivnochi Z ozera vitikaye richka Tenetiska pritoka Prip yati basejn Dnipra Velike Zgoranske ozero Cherez selo prohodit doroga miscevogo znachennya T 0302 dilyanka Shack Lyuboml IstoriyaPersha zgadka pro Zgorani nalezhit do 1674 roku Z davnih chasiv selo Zgorani bulo vidome svoyimi llyanimi tkackimi virobami V seredini 19 stolittya tut bulo 122 budinki i 800 zhiteliv Naprikinci stolittya 149 budinkiv i 904 meshkanci cerkva z 16 18 stolittya narodna shkola guralnya Selo bulo centrom Zgoranskoyi volosti do yakoyi nalezhalo 11 sil 1216 selyanskih domiv 8245 zhiteliv i 19589 desyatin selyanskoyi zemli U 1906 roci selo skladalos z 151 dvoru tut meshkalo 922 meshkanci Poshtovoyu adresoyu bulo misto Lyuboml Za perepisom 1911 roku v Zgoranah bulo 1105 zhiteliv volosne pravlinnya feldsherskij punkt gorilchana kramnicya 2 produktovi kramnici i vidbuvalisya 2 yarmarki na rik U period Drugoyi rechi Pospolitoyi 1920 1939 roki selo bulo administrativnim centrom gmini Zgorani Lyubomlskogo povitu Volinskogo voyevodstva U 1935 roci v seli meshkalo 2717 osib Pislya radyanskoyi aneksiyi zahidnoukrayinskih zemel selo bulo administrativnim centrom Zgoranskogo Golovnyanskogo rajonu 30 chervnya 1941 roku bulo okupovane nimeckimi vijskami Za roki okupaciyi v seli Zgorani bulo rozstrilyano i spaleno 14 osib takozh 12 osib vivezeno na primusovi roboti do Nimechchini Yevrejske naselennya sela yake zmoglo uniknuti rozstriliv pereselilos na hutir Turovo mizh selami Zgorani i Golovno Vlitku 1942 roku mizh selami Zgorani i Vlasyuki na avtoshlyahu Lyuboml Shack vidbuvsya bij zagonu OUN UPA ocholyuvanogo V Kushnirom iz nimeckimi vijskami yaki vivozili molod na primusovi roboti v Nimechchinu z najblizhchih sil u rezultati yakogo 15 osib bulo vizvoleno nimecki vijska ta povstanci ponesli veliki vtrati 21 lipnya 1944 roku vijska 1 ogo Biloruskogo frontu zajnyali selo Pislya cogo pochalas nasilna mobilizaciya cholovikiv na front i na vidbudovu zrujnovanogo vijnoyu gospodarstva 21 zgoranec z tih sho pishli vlitku 1944 roku na front ne povernuvsya z vijni dodomu V radyanski chasi v Zgoranah znahodilas centralna sadiba kolgospu Pravda Viroshuvalisya zernovi i tehnichni kulturi rozvivalos m yaso molochne tvarinnictvo Naprikinci 1960 h rokiv tut meshkalo 1434 meshkanci NaselennyaZgidno z perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 1493 osobi z yakih 746 cholovikiv ta 747 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 1478 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 57 rosijska 0 29 biloruska 0 14 Socialna infrastrukturaCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno zhovten 2020 Sered osnovnih ob yektiv infrastrukturi sela slid vidznachiti Zgoransku ZOSh I III stupeniv budinok kulturi biblioteku dityachij sadok viddilennya zv yazku feldshersko akusherskij punkt V seli Zgorani roztashovanij mizhoblasnij dityachij protituberkuloznij sanatorij Zgorani na 200 misc ReligiyaV seli diye Dmitrivska cerkva UPC MP yaka zbudovana v 1674 roci i ye pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya Dmitrivska cerkva z dzviniceyuPam yatnikiV Zgoranah roztashovanij pam yatnik odnoselchanam yaki zaginuli pid chas Nimecko radyanskoyi vijni vidkritij u listopadi 1969 roku U 2000 roci poblizu sela na misci zagibeli ochilnika zagonu UPA Volodimira Kushnira vstanovleno pam yatnij hrest Zgorani u hudozhnij literaturiU Zgoranah vidbuvayetsya znachna chastina podij romaniv Stolittya Yakova Solo dlya Solomiyi Diva Mlinisha napisanih ukrayinskim pismennikom urodzhencem Zgoran Volodimirom Lisom Vidomi urodzhenciDanilyuk Arhip Grigorovich etnograf geograf krayeznavec kandidat istorichnih nauk Lis Volodimir Savovich ukrayinskij zhurnalist dramaturg pismennik PrimitkiIstoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR Volinska oblast K Golovna redakciya URE AN URSR 1970 745 s Arhiv originalu za 13 grudnya 2010 Procitovano 12 serpnya 2012 Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku v 2 h tomah T 1 Vinnipeg 1984 600 s Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Volynskij gub stat komitet Zhitomir Volynskaya gub tip 1906 219 s Izd neofic Domanski Bogdan Powiat Lubomelski Luboml 1936 147 s s 93 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 LiteraturaZgora ni Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747s S 512 Cinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku v 2 h tomah T 1 Vinnipeg 1984 600 s Olhovskij Ivan Andrijovich Krivava Volin Ukrayinsko polske protistoyannya na terenah Lyubomlskogo ta Shackogo rajoniv u 1939 1945 rokah Istoriko dokumentalne doslidzhennya Kiyiv redakciya gazeti Gart Luck Volinska oblasna drukarnya 2008 248 st il ISBN 978 966 2964 00 4 Spisok naselennyh mest Volynskoj gubernii Volynskij gub stat komitet Zhitomir Volynskaya gub tip 1906 219 s Izd neofic Domanski Bogdan Powiat Lubomelski Luboml 1936 147 s s 93 PosilannyaSelo Zgorani na sajti Verhovnoyi Radi Ukrayini Pogoda v seli Zgorani 19 grudnya 2011 u Wayback Machine