Церква Святого Георгія — християнська церква в Україні, в місті Любомлі Волинської області. Парафіяльний храм Володимир-Волинської єпархії Української православної церкви Московського патріархату. Належить до Любомльського благочиння. Заснована в ХІІІ ст. володимирським князем Володимиром Васильковичем, небожем руського короля Данила. Названа на честь святого Георгія (Юрія). При церкві діяла бібліотека, куди князь-засновник передав 34 цінні книги. Пам'ятка архітектури національного значення. Охоронний номер № 132. Настоятель — протоієрей Володимир Лисий, екс-секретар Володимир-Волинської єпархії УПЦ МП.
Церква Святого Георгія | |
---|---|
Церква Святого Георгія, вигляд з південного сходу | |
51°13′36″ пн. ш. 24°02′31″ сх. д. / 51.22667° пн. ш. 24.04194° сх. д.Координати: 51°13′36″ пн. ш. 24°02′31″ сх. д. / 51.22667° пн. ш. 24.04194° сх. д. | |
Тип споруди | церква |
Розташування | Україна, Любомль, вул. Ярослава Мудрого, 1 |
Засновник | Князь Володимир Василькович |
Початок будівництва | 1280-ті роки (попередній храм) |
Кінець будівництва | 1780-ті роки (сучасний храм) |
Належність | |
Стан | пам'ятка архітектури національного значення України |
Адреса | вул. Незалежності, 12 |
Епонім | Юрій (Георгій) Змієборець |
Церква Святого Георгія (Любомль) (Волинська область) | |
Церква Святого Георгія у Вікісховищі |
Історія храму
13 століття
Будівництво церкви було розпочато на початку 1280-х років за наказом князя Володимира Васильковича. Місце було вибране поряд із замчищем і князівським двором. Швидше за все, храм будував зодчий Олекса — видатний майстер, який побудував багато укріплених городів на замовлення волинських князів. Присвятили храм Святому Великомученику Георгію Побідоносцю — покровителю руських князів ще з часів Володимира Великого. Адже якраз у Георгіївському монастирі у Херсонесі був охрещений Володимир. Але на іконі, що прикрашала церкву, люди побачили не тільки героя-воїна, що вражає Змія, а й значно ближчу до себе людину — милого серцю хлібороба Юрія — покровителя худоби. І досі живі обидві назви церкви: Георгіївська і Юріївська.
Багато слів про побудову Володимирем Васильковичем цього храму сказано у другій частині Галицько-Волинського літопису:
|
По літопису це найбільші дари для храмів із всіх, які Володимир Василькович збудував на Волинській землі.
Маючи такий детальний опис життя князя і його будівництва храму в Любомлі, науковці доводять, що один із авторів літопису, хтось із канцелярії князя, швидше всього писав цю частину літопису в Любомлі. Літописець дає можливість уявити, який був архітектурний стиль споруди. Адже згадуються три олтарі, шия храму і фрески. Це говорить про те, що церква була подібна до Успенського собору у Володимирі-Волинському, тільки менших розмірів. Також описуються у літописі ікони святого Георгія і Богородиці. З 13 століття церква була у складі Володимирської єпархії.
До другої половини 19 століття у всіх архівних документах писалось, що церква невідомо коли і ким побудована. А з опублікуванням Галицько-Волинського літопису з'явились основні відомості про церкву. Та історики, не вникнувши детально в зміст слів, поставили дату будівництва 1264 рік і почали те ж саме писати з кінця 19 століття у клірових відомостях. Ця дата ніяк не підходить до часу будівництва церкви тому, що князь Володимир Василькович прийняв владу після смерті батька тільки у 1269 році. Та й не могли в той час так довго будувати церкву. Тим більше, що літопис вказує, що ще не вся шия церкви була розписана у 1288 році, в рік смерті князя Володимира Васильковича. Тому науковці вважають, що слід датувати будівництво церкви 80-тими роками 13 століття. Це також підтвердила археолог М. В. Малевська проведеними розкопками в Любомлі.
У 1975 році в місті Любомль працював Любомльський загін архітектурно-археологічної експедиції Ленінградського відділу Інституту археології АН СРСР під керівництвом М. В. Малевської. Розкопки зі східного боку церкви підтвердили наявність трьох апсид, а не однієї, як в нинішньому храмі. За висновком дослідниці М. В. Малевської, стара церква була квадратна в плані, чотирьохстовпна одноглава будівля з трьома апсидами. На жаль, під час розкопок не було можливості провести всередині діючої церкви дослідження чотирьох опор старого храму. Проведені дослідження в цілому дозволили М. В. Малевській говорити про відтворення на Волині в кінці 13 століття типу храму, характерного для будівництва домонгольського часу. Але відсутність зовнішніх лопаток у любомльській церкві спонукає допускати інше, ніж в домонгольських волинських храмах, завершення фасадів, та іншу конструкцію склепінь.
16—19 століття
Після 13 століття протягом двох століть — 14 та 15 — відомостей про храм не знайдено. Церква гадується вже тільки 1510 року в Холмських гродських книгах, коли Любомльщина вже була в складі Холмської землі. В 1564 році Георгіївська церква платила податку 2 флорини.
Існують відомості, що ще до середини 17 століття при церкві зберігався великий архів, можливо і бібліотека князя Володимира Васильковича.
У 1740—1750—тих роках церква Архістратига Михаїла була передана єпископом під опіку церкви Святого Георгія.
На 1759 рік парафія нараховувала близько 300 осіб. Станом на 1793 рік налічувалось 189 віруючих, що проживали в 53 будинках, і була набагато меншою від парафії Різдва Пресвятої Богородиці.
В кінці 18 століття осоновною церквою Любомля стала церква Різдва Пресвятої Богородиці, а Георгіївська в 1796 році мала тільки 175 парафіян міста і не мала тоді приписних сіл. Наглядав її тоді священик з Пречистенської церкви. А кількість парафіян зменшилась через те, що територія міста була поділена між церквами і на дільниці Георгіївської церкви все більше почало поселятись єврейське населення, витісняючи православних на окраїни. Георгієвська церква згідно з кліровими відомостями входила у склад Житомирської єпархії. З кінця 18 століття кладовище при церкві було закрите.
Документальних згадок, коли перебудовувалась церква, немає. Одні архітектори датують 17 століттям, М. В. Малевська 18 століттям. Є також думка, що храм перебудований у 16 столітті. Церква будувалась на старому фундаменті, але в довжину була удвічі більшою. Тоді ж до неї була прибудована дзвіниця. За візитацією 1779 року та візитацією 1793 року можна зробити висновок, що нова церква на 1779 рік вже була побудована і закінчена у 1780-х роках. Храм був побудований Францішком Ксаверієм Браницьким у пануючому на той час стилі бароко.
Церква була і є символом Любомля, від неї ще у середньовіччі починалася площа Ринок.
У 19 столітті основну масу населення міста вже складали євреї. Згідно з кліровими відомостями за 1860 рік церква відносилась до VI класу і мала два престоли, один в ім'я святого Архістратига Михайла, в пам'ять про Михайлівську церкву 16 століття—18 століть. У 1860 році до церкви було пиписано 77 дворів і 612 парафіян, а також села Савоші і Кути (до нашого часу не збереглись).
В 1883 році церква за кошти парафіян була капітально відремонтована і мала вже 916 парафіян. Станом на 1892 рік церковної землі було 114 десятин.
20 століття
Під час Першої світової війни, коли наступали німецько-австрійські війська, основна маса священиків району, забравши документи і найцінніші речі, виїхала на схід. За наявними даними, церква Святого Георгія у 1917 році діяла.
У 1921 році в храмі сталася велика пожежа, яка виникла під час підготовки ілюмінації на пасхальні свята. До ранку вигорів весь дах і внутрішня частина храму. Вдалося врятувати архів і незначну кількість речей. Архів і все, що вдалось врятувати, було передано до церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Храм відбудовувався 10 років.
«Просвіта» міста Любомля часто проводила свої заходи разом з релігійними громадами і з участю священиків. Так, 12 березня 1933 року в церкві Святого Юрія (так тоді називали Георгієвську церкву) в Любомлі відбулася урочиста панахида по Т. Г. Шевченку. Панахиду відкривав отець М.Мікульський і сказав відповідну промову.
У цьому ж храмі 3 березня 1935 року старанням місцевої української інтелігенції відслужено панахиду по блаженній пам'яті українського історика, професора Михайла Грушевського. Юріївська церква була переповнена по береги.
В 1935 році у Гданську були вилиті якісні дзвони з дарчим написом українською мовою, що й досі подають мелодійний звук.
У період німецької окупації організаційне оформлення Української церкви знайшло сильну підтримку серед віруючих. Наприкінці грудня 1941 року в місті Любомль збори православного населення утворили місцеву Українську церковну раду, яка на своєму засіданні 1 січня 1942 року висловила «волю і бажання боронити і захищати інтереси Української православної автокефальної церкви». 28 серпня 1941 року на площі Ринок — центральній площі Любомля — відбулось проголошення Української держави, яке провела інтелігенція міста разом з священиками. Під час Другої світової війни окупаційна влада намагалась відсторонити від богослужінь настоятеля Георгієвського храму Миколу Мікульського.
У період войовничого атеїзму парафіяни вберегли церкву від закриття і сьогодні її стрімкий чотиригранний купол з позолоченим хрестом видно далеко за межами міста, а він тільки за останні 150 років тричі міняв свій вигляд.
30 жовтня 1988 року було освячено новий вівтар церкви. З 5 квітня 1992 року настоятелем храму є протоієрей Володимир Романович Лисий.
21 століття
Храм живе своїм життям, регулярно проводяться богослужіння.
У 2010 році проводилась зовнішня реставрація храму, було пофарбовано його стіни та дах. У 2012 році проводиться повна реконструкція даху та куполів із заміною на нові у зв'язку зі зношеністю дерев'яних конструкцій.
Архітектура
Церква Святого Георгія є одним із ранніх варіантів тридільного безкупольного будівництва. З точки зору розуміння еволюції української архітектури взагалі, храм має винятково важливу цінність, є пам'яткою архітектури національного значення.
Храм являє собою витягнуту по осі схід-захід споруду з дзвіницею із західного боку. Це кам'яна, зального типу, однонефна будівля з однією напівкруглою апсидою. Перекриття церкви плоскі, по дерев'яних брусах. Основний об'єм накритий двосхилим дахом, увінчаним декоративним шоломоподібним куполом на восьмигранному барабані. Стіни розчленовані лопатками. В західній частині церкви під аркою розміщені хори.
Дзвіниця, яка примикає до церкви, прямокутна в плані, ззовні — двох'ярусна, всередині — п'ятиярусна, завершена високим шатром з главою. Перший ярус прикрашений порталами у формі класицизму. Грані дзвіниці з усіх боків оздоблені пілястрами.
В культурі
Церква Святого Георгія як архітектурна домінанта історичного центру Любомля завжди приваблювала фотографів та художників. Збереглися фотознімки храму кінця 19 — 20 століть, у 21 столітті церкву продовжують малювати і фотографувати місцеві художники та фотолюбителі.
Найдавніші відомі історикам фото Георгієвського храму зроблені російським архітектором та істориком Адріяном Праховим у 1886 році. Тоді він приїжджав на Волинь для вирішення питання реставрації Успенського собору у Володимирі-Волинському. Прахов об'їздив багато населених пунктів Волині, підготував альбом фотографій найбільш цікавих пам'яток історії, комплект якого подарував царю Олександру ІІІ. У Любомлі він робив фотографії синагоги та церкви Святого Георгія.
Два зображення І.Крейна інтер'єру та екстер'єру храму, датовані 1930 роком, опубліковані в альбомі-каталозі «Від серця до серця. Волинь у поштовій листівці початку ХХ століття».
У 1997 році введений в обіг та вважався дійсним для пересилання письмової кореспонденції художній поштовий конверт, присвячений любомльській Георгієвській церкві. На конверті зображено церкву Святого Георгія та є текст: «Георгіївська церква XIII ст. м. Любомль» Номінал марки Д. Художник Прокоф'єв Є. М. Конверт надруковано на ДП «Поліграфічний комбінат „Україна“ по виготовленню цінних паперів».
У 2007 році у Нововолинському видавництві «Мінотавр» було надруковано брошуру «Древня святиня Волинської землі. Церква святого Георгія у Любомлі», яка складається із наукової статті директора Любомльського краєзнавчого музею Олександра Остапюка «З історії Георгіївської церкви м. Любомля» та ілюстративного матеріалу.
4 червня 2012 року під час святкування 725—річчя першої писемної згадки про Любомль на одній з центральних площ міста завдяки ТМ «Монетний двір туриста» жителі та гості Любомля мали змогу власноруч відкарбувати із алюмінію, міді, латуні чи мельхіору сувенірну Любомльську монету із зображенням Георгієвського храму.
Пожертви на церкву
Безумовно, одним з найбільших жертводателів храму був князь Володимир Василькович, який і спорудив його.
Опікунами Георгіївської церкви протягом 18 століття були старости Матеуш (1721 р.) і його дружина Антоніна (1759-1771 рр.) Жевуські. У 1779, 1787 і 1793 роках опікуном церкви був граф Францішек Ксаверій Браницький. Взагалі всі гетьмани, які володіли Любомльським староством, а це Іван Виговський, Павло Тетеря, Дмитро Вишневецький, Францішек Ксаверій Браницький, щедро обдаровували храм дарами.
Настоятелі
- 1631—1642 рр. — священик Григорій Карачевський.
- 1669—1672 рр. — священик Власій Лілікович.
- 1719—1721 рр. — протоієрей, благочинний Михайло Давидович.
- 1749—1759 рр. — священик Матвій Коцуринський.
- 1759 p. — наглядав церкву священик церкви Різдва Пречистої Богородиці Іван Подкович.
- 1793 р. — священик Іван Германович
- 1796 р. — священик Антоній Теодорович.
- 1796—1804 рр. — наглядав священик Різдво-Богородичної церкви Іван Семенович Лаприсевич.
- 1813 р. — священик Дмитро Павлович Ігнатович.
- 1844 р. — наглядав священик Лука Петрович Меленевич.
- 1848 р. — 6 лютого 1902 р. — протоієрей, благочинний Федір Онуфрійович Пашкевич.
- 11 лютого 1902 р. — 18 березня 1903 р. — священик Мелентій Дмитрович Сакович.
- 20 березня 1903 р. — 8 липня 1908 р. — священик Рафаїл Мартишевський.
- 8 липня 1908 р. — 1917 p. — священик Іван Ярема.
- 1925 р. — червень 1930 р. — священик Микола Вержбицький.
- Серпень 1930 р. — вересень 1930 р. — священик Віталій Сагайдаківський.
- 1930—1945 рр. — протоієрей, благочинний Микола Мікульський.
- 1948—1979 рр. — митрофорний протоієрей Олександр Феофілович Стаховський.
- 1979—1992 рр. — митрофорний протоієрей Іван Андрійович Лисенко.
- З 5 квітня 1992 р. по теперішній час — митрофорний протоієрей Володимир Романович Лисий.
Легенди
- Одна з легенд Любомльщини повідомляє, що Георгієвська церква вийшла із-під , біля якої розміщена.
- В іншій розповідається, що храм стояв біля села Висоцьк на Бугом і, провалившись під землю, вийшов на поверхню в Любомлі.
Світлини
- Георгієвський храм з північно-східного боку
- Вхідна брама церкви
- Вигляд з південного сходу
- Церква з північно-західного боку
- Церква з південно-східної сторони
- Вигляд з сходу
- Вигляд з заходу
- Іконостас церкви Святого Георгія. 1930 рік. Фото І.Крейна
- Охоронна табличка церкви
- Металева прикраса. 13 століття. 38х36 мм. Олово. Знайдена поблизу Георгіївської церкви в Любомлі
Посилання
- Офіційний сайт Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації. Пам'ятки містобудування і архітектури Волинської області. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 21 грудня 2011.
- Олександр Остапюк «З історії Георгіївської церкви м. Любомля» // Древня святиня Волинської землі. Церква святого Георгія у Любомлі.—Нововолинськ: Мінотавр, 2007.—24 с.+іл.
- Стаття «Церква св. Георгія» (процитовано 2 травня 2010 року)
- . Архів оригіналу за 24 березня 2007. Процитовано 23 березня 2010.
- Згідно з інформацією на конверті
Література
- Олександр Остапюк «З історії Георгіївської церкви м. Любомля» // Древня святиня Волинської землі. Церква святого Георгія у Любомлі.—Нововолинськ: Мінотавр, 2007.—24 с.+іл.
Інтернет-ресурси
- Справочник «Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР» (рос.)
- Галицько-Волинський літопис (рік 6797 (1289))
- Стаття «Церква св. Георгія» (процитовано 2 травня 2010 року)
- Офіційний сайт Управління культури і туризму Волинської облдержадміністрації. Пам'ятки містобудування і архітектури Волинської області
- Любомль
- Георгієвська церква у 3D-панорамах[недоступне посилання з вересня 2019]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Cerkva Svyatogo Georgiya Cerkva Svyatogo Georgiya hristiyanska cerkva v Ukrayini v misti Lyubomli Volinskoyi oblasti Parafiyalnij hram Volodimir Volinskoyi yeparhiyi Ukrayinskoyi pravoslavnoyi cerkvi Moskovskogo patriarhatu Nalezhit do Lyubomlskogo blagochinnya Zasnovana v HIII st volodimirskim knyazem Volodimirom Vasilkovichem nebozhem ruskogo korolya Danila Nazvana na chest svyatogo Georgiya Yuriya Pri cerkvi diyala biblioteka kudi knyaz zasnovnik peredav 34 cinni knigi Pam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya Ohoronnij nomer 132 Nastoyatel protoiyerej Volodimir Lisij eks sekretar Volodimir Volinskoyi yeparhiyi UPC MP Cerkva Svyatogo GeorgiyaCerkva Svyatogo Georgiya viglyad z pivdennogo shodu51 13 36 pn sh 24 02 31 sh d 51 22667 pn sh 24 04194 sh d 51 22667 24 04194 Koordinati 51 13 36 pn sh 24 02 31 sh d 51 22667 pn sh 24 04194 sh d 51 22667 24 04194Tip sporudicerkvaRoztashuvannya Ukrayina Lyuboml vul Yaroslava Mudrogo 1ZasnovnikKnyaz Volodimir VasilkovichPochatok budivnictva1280 ti roki poperednij hram Kinec budivnictva1780 ti roki suchasnij hram NalezhnistUPC Moskovskogo patriarhatuStanpam yatka arhitekturi nacionalnogo znachennya UkrayiniAdresavul Nezalezhnosti 12EponimYurij Georgij ZmiyeborecCerkva Svyatogo Georgiya Lyuboml Volinska oblast Cerkva Svyatogo Georgiya u VikishovishiIstoriya hramu13 stolittya Budivnictvo cerkvi bulo rozpochato na pochatku 1280 h rokiv za nakazom knyazya Volodimira Vasilkovicha Misce bulo vibrane poryad iz zamchishem i knyazivskim dvorom Shvidshe za vse hram buduvav zodchij Oleksa vidatnij majster yakij pobuduvav bagato ukriplenih gorodiv na zamovlennya volinskih knyaziv Prisvyatili hram Svyatomu Velikomucheniku Georgiyu Pobidonoscyu pokrovitelyu ruskih knyaziv she z chasiv Volodimira Velikogo Adzhe yakraz u Georgiyivskomu monastiri u Hersonesi buv ohreshenij Volodimir Ale na ikoni sho prikrashala cerkvu lyudi pobachili ne tilki geroya voyina sho vrazhaye Zmiya a j znachno blizhchu do sebe lyudinu milogo sercyu hliboroba Yuriya pokrovitelya hudobi I dosi zhivi obidvi nazvi cerkvi Georgiyivska i Yuriyivska Bagato sliv pro pobudovu Volodimirem Vasilkovichem cogo hramu skazano u drugij chastini Galicko Volinskogo litopisu V Lyubomli zh vin postaviv cerkvu kam yanu svyatogo i velikogo muchenika Hristovogo Georgiya Pobidonoscya prikrasiv yiyi ikonami okovanimi i nachinnya sluzhebne sribne vikuvav i pokrovi oksamitni shiti zolotom iz zhemchugom heruvimom i serafimom pridbav i inditiyu zolotom shitu vsyu a drugu z pavoloki biluvatoyi a v oba mali oltari obidvi inditiyi z biluvatoyi taki pavoloki Yevangeliye vin spisav aprakos okuvav vse jogo zolotom i kaminnyam dorogim iz zhemchugom ozdobiv i Deisusa na nomu vikuvano iz zolota obrazki veliki z emallyu chudovni na viglyad a druge Yevangeliye tezh aprakos obtyagnuto zolototkanim edvabom i obrazok vin polozhiv na nogo z emallyu a na nomu dva svyati mucheniki Glib i Boris Apostola aprakos Prolog spisav vin na dvanadcyat misyaciv de vikladeno zhitiya svyatih otciv i diyannya svyatih muchenikiv yak voni distavali nagorodu za krov svoyu prolitu za Hrista i Mineyi na dvanadcyat misyaciv spisav i Triodi i Oktaj i Yermoloj spisav vin takozh i Sluzhebnik cerkvi svyatogo Georgiya i molitvi vechirni i zautreni spisav okrim Molitovnika Molitovnika zh vin kupiv u zhoni protopopa i dav za nogo visim griven kun i oddav svyatomu Georgiyu kadilnici dvi odnu sribnu a drugu midyanu i hrest vozdvizhalnij vin dav svyatomu Georgiyu ikonu takozh vin napisav na zoloti namisnu svyatogo Georgiya i grivnu zolotu vozlozhiv na neyi z zhemchugom i svyatu Bogorodicyu napisav vin tezh na zoloti namisnu i vozlozhiv na neyi namisto zolote z kaminnyam dorogim i dveri viliv midyani Pochav vin takozh buv rozpisuvati yiyi i rozpisav usi tri oltari i shiya vsya rozpisana bula ta ne skinchena bo postigla jogo bolist Viliv vin takozh i dzvoni divnogo zvuku Takih oto ne bulo po vsij zemli Po litopisu ce najbilshi dari dlya hramiv iz vsih yaki Volodimir Vasilkovich zbuduvav na Volinskij zemli Mayuchi takij detalnij opis zhittya knyazya i jogo budivnictva hramu v Lyubomli naukovci dovodyat sho odin iz avtoriv litopisu htos iz kancelyariyi knyazya shvidshe vsogo pisav cyu chastinu litopisu v Lyubomli Litopisec daye mozhlivist uyaviti yakij buv arhitekturnij stil sporudi Adzhe zgaduyutsya tri oltari shiya hramu i freski Ce govorit pro te sho cerkva bula podibna do Uspenskogo soboru u Volodimiri Volinskomu tilki menshih rozmiriv Takozh opisuyutsya u litopisi ikoni svyatogo Georgiya i Bogorodici Z 13 stolittya cerkva bula u skladi Volodimirskoyi yeparhiyi Do drugoyi polovini 19 stolittya u vsih arhivnih dokumentah pisalos sho cerkva nevidomo koli i kim pobudovana A z opublikuvannyam Galicko Volinskogo litopisu z yavilis osnovni vidomosti pro cerkvu Ta istoriki ne vniknuvshi detalno v zmist sliv postavili datu budivnictva 1264 rik i pochali te zh same pisati z kincya 19 stolittya u klirovih vidomostyah Cya data niyak ne pidhodit do chasu budivnictva cerkvi tomu sho knyaz Volodimir Vasilkovich prijnyav vladu pislya smerti batka tilki u 1269 roci Ta j ne mogli v toj chas tak dovgo buduvati cerkvu Tim bilshe sho litopis vkazuye sho she ne vsya shiya cerkvi bula rozpisana u 1288 roci v rik smerti knyazya Volodimira Vasilkovicha Tomu naukovci vvazhayut sho slid datuvati budivnictvo cerkvi 80 timi rokami 13 stolittya Ce takozh pidtverdila arheolog M V Malevska provedenimi rozkopkami v Lyubomli U 1975 roci v misti Lyuboml pracyuvav Lyubomlskij zagin arhitekturno arheologichnoyi ekspediciyi Leningradskogo viddilu Institutu arheologiyi AN SRSR pid kerivnictvom M V Malevskoyi Rozkopki zi shidnogo boku cerkvi pidtverdili nayavnist troh apsid a ne odniyeyi yak v ninishnomu hrami Za visnovkom doslidnici M V Malevskoyi stara cerkva bula kvadratna v plani chotirohstovpna odnoglava budivlya z troma apsidami Na zhal pid chas rozkopok ne bulo mozhlivosti provesti vseredini diyuchoyi cerkvi doslidzhennya chotiroh opor starogo hramu Provedeni doslidzhennya v cilomu dozvolili M V Malevskij govoriti pro vidtvorennya na Volini v kinci 13 stolittya tipu hramu harakternogo dlya budivnictva domongolskogo chasu Ale vidsutnist zovnishnih lopatok u lyubomlskij cerkvi sponukaye dopuskati inshe nizh v domongolskih volinskih hramah zavershennya fasadiv ta inshu konstrukciyu sklepin 16 19 stolittya Pislya 13 stolittya protyagom dvoh stolit 14 ta 15 vidomostej pro hram ne znajdeno Cerkva gaduyetsya vzhe tilki 1510 roku v Holmskih grodskih knigah koli Lyubomlshina vzhe bula v skladi Holmskoyi zemli V 1564 roci Georgiyivska cerkva platila podatku 2 florini Isnuyut vidomosti sho she do seredini 17 stolittya pri cerkvi zberigavsya velikij arhiv mozhlivo i biblioteka knyazya Volodimira Vasilkovicha U 1740 1750 tih rokah cerkva Arhistratiga Mihayila bula peredana yepiskopom pid opiku cerkvi Svyatogo Georgiya Na 1759 rik parafiya narahovuvala blizko 300 osib Stanom na 1793 rik nalichuvalos 189 viruyuchih sho prozhivali v 53 budinkah i bula nabagato menshoyu vid parafiyi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici V kinci 18 stolittya osonovnoyu cerkvoyu Lyubomlya stala cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici a Georgiyivska v 1796 roci mala tilki 175 parafiyan mista i ne mala todi pripisnih sil Naglyadav yiyi todi svyashenik z Prechistenskoyi cerkvi A kilkist parafiyan zmenshilas cherez te sho teritoriya mista bula podilena mizh cerkvami i na dilnici Georgiyivskoyi cerkvi vse bilshe pochalo poselyatis yevrejske naselennya vitisnyayuchi pravoslavnih na okrayini Georgiyevska cerkva zgidno z klirovimi vidomostyami vhodila u sklad Zhitomirskoyi yeparhiyi Z kincya 18 stolittya kladovishe pri cerkvi bulo zakrite Francishek Ksaverij Branickij z ditmi Dokumentalnih zgadok koli perebudovuvalas cerkva nemaye Odni arhitektori datuyut 17 stolittyam M V Malevska 18 stolittyam Ye takozh dumka sho hram perebudovanij u 16 stolitti Cerkva buduvalas na staromu fundamenti ale v dovzhinu bula udvichi bilshoyu Todi zh do neyi bula pribudovana dzvinicya Za vizitaciyeyu 1779 roku ta vizitaciyeyu 1793 roku mozhna zrobiti visnovok sho nova cerkva na 1779 rik vzhe bula pobudovana i zakinchena u 1780 h rokah Hram buv pobudovanij Francishkom Ksaveriyem Branickim u panuyuchomu na toj chas stili baroko Cerkva bula i ye simvolom Lyubomlya vid neyi she u serednovichchi pochinalasya plosha Rinok U 19 stolitti osnovnu masu naselennya mista vzhe skladali yevreyi Zgidno z klirovimi vidomostyami za 1860 rik cerkva vidnosilas do VI klasu i mala dva prestoli odin v im ya svyatogo Arhistratiga Mihajla v pam yat pro Mihajlivsku cerkvu 16 stolittya 18 stolit U 1860 roci do cerkvi bulo pipisano 77 dvoriv i 612 parafiyan a takozh sela Savoshi i Kuti do nashogo chasu ne zbereglis V 1883 roci cerkva za koshti parafiyan bula kapitalno vidremontovana i mala vzhe 916 parafiyan Stanom na 1892 rik cerkovnoyi zemli bulo 114 desyatin 20 stolittya Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni koli nastupali nimecko avstrijski vijska osnovna masa svyashenikiv rajonu zabravshi dokumenti i najcinnishi rechi viyihala na shid Za nayavnimi danimi cerkva Svyatogo Georgiya u 1917 roci diyala Vidbudovana pislya pozhezhi cerkva 1930 ti roki U 1921 roci v hrami stalasya velika pozhezha yaka vinikla pid chas pidgotovki ilyuminaciyi na pashalni svyata Do ranku vigoriv ves dah i vnutrishnya chastina hramu Vdalosya vryatuvati arhiv i neznachnu kilkist rechej Arhiv i vse sho vdalos vryatuvati bulo peredano do cerkvi Rizdva Presvyatoyi Bogorodici Hram vidbudovuvavsya 10 rokiv Prosvita mista Lyubomlya chasto provodila svoyi zahodi razom z religijnimi gromadami i z uchastyu svyashenikiv Tak 12 bereznya 1933 roku v cerkvi Svyatogo Yuriya tak todi nazivali Georgiyevsku cerkvu v Lyubomli vidbulasya urochista panahida po T G Shevchenku Panahidu vidkrivav otec M Mikulskij i skazav vidpovidnu promovu U comu zh hrami 3 bereznya 1935 roku starannyam miscevoyi ukrayinskoyi inteligenciyi vidsluzheno panahidu po blazhennij pam yati ukrayinskogo istorika profesora Mihajla Grushevskogo Yuriyivska cerkva bula perepovnena po beregi V 1935 roci u Gdansku buli viliti yakisni dzvoni z darchim napisom ukrayinskoyu movoyu sho j dosi podayut melodijnij zvuk U period nimeckoyi okupaciyi organizacijne oformlennya Ukrayinskoyi cerkvi znajshlo silnu pidtrimku sered viruyuchih Naprikinci grudnya 1941 roku v misti Lyuboml zbori pravoslavnogo naselennya utvorili miscevu Ukrayinsku cerkovnu radu yaka na svoyemu zasidanni 1 sichnya 1942 roku vislovila volyu i bazhannya boroniti i zahishati interesi Ukrayinskoyi pravoslavnoyi avtokefalnoyi cerkvi 28 serpnya 1941 roku na ploshi Rinok centralnij ploshi Lyubomlya vidbulos progoloshennya Ukrayinskoyi derzhavi yake provela inteligenciya mista razom z svyashenikami Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni okupacijna vlada namagalas vidstoroniti vid bogosluzhin nastoyatelya Georgiyevskogo hramu Mikolu Mikulskogo U period vojovnichogo ateyizmu parafiyani vberegli cerkvu vid zakrittya i sogodni yiyi strimkij chotirigrannij kupol z pozolochenim hrestom vidno daleko za mezhami mista a vin tilki za ostanni 150 rokiv trichi minyav svij viglyad 30 zhovtnya 1988 roku bulo osvyacheno novij vivtar cerkvi Z 5 kvitnya 1992 roku nastoyatelem hramu ye protoiyerej Volodimir Romanovich Lisij 21 stolittya Hram zhive svoyim zhittyam regulyarno provodyatsya bogosluzhinnya U 2010 roci provodilas zovnishnya restavraciya hramu bulo pofarbovano jogo stini ta dah U 2012 roci provoditsya povna rekonstrukciya dahu ta kupoliv iz zaminoyu na novi u zv yazku zi znoshenistyu derev yanih konstrukcij ArhitekturaSuchasnij plan hramu Cerkva Svyatogo Georgiya ye odnim iz rannih variantiv tridilnogo bezkupolnogo budivnictva Z tochki zoru rozuminnya evolyuciyi ukrayinskoyi arhitekturi vzagali hram maye vinyatkovo vazhlivu cinnist ye pam yatkoyu arhitekturi nacionalnogo znachennya Hram yavlyaye soboyu vityagnutu po osi shid zahid sporudu z dzviniceyu iz zahidnogo boku Ce kam yana zalnogo tipu odnonefna budivlya z odniyeyu napivkrugloyu apsidoyu Perekrittya cerkvi ploski po derev yanih brusah Osnovnij ob yem nakritij dvoshilim dahom uvinchanim dekorativnim sholomopodibnim kupolom na vosmigrannomu barabani Stini rozchlenovani lopatkami V zahidnij chastini cerkvi pid arkoyu rozmisheni hori Dzvinicya yaka primikaye do cerkvi pryamokutna v plani zzovni dvoh yarusna vseredini p yatiyarusna zavershena visokim shatrom z glavoyu Pershij yarus prikrashenij portalami u formi klasicizmu Grani dzvinici z usih bokiv ozdobleni pilyastrami V kulturiCerkva Svyatogo Georgiya yak arhitekturna dominanta istorichnogo centru Lyubomlya zavzhdi privablyuvala fotografiv ta hudozhnikiv Zbereglisya fotoznimki hramu kincya 19 20 stolit u 21 stolitti cerkvu prodovzhuyut malyuvati i fotografuvati miscevi hudozhniki ta fotolyubiteli Hudozhnij poshtovij konvert Georgiyivska cerkva XIII st m Lyuboml Najdavnishi vidomi istorikam foto Georgiyevskogo hramu zrobleni rosijskim arhitektorom ta istorikom Adriyanom Prahovim u 1886 roci Todi vin priyizhdzhav na Volin dlya virishennya pitannya restavraciyi Uspenskogo soboru u Volodimiri Volinskomu Prahov ob yizdiv bagato naselenih punktiv Volini pidgotuvav albom fotografij najbilsh cikavih pam yatok istoriyi komplekt yakogo podaruvav caryu Oleksandru III U Lyubomli vin robiv fotografiyi sinagogi ta cerkvi Svyatogo Georgiya Dva zobrazhennya I Krejna inter yeru ta ekster yeru hramu datovani 1930 rokom opublikovani v albomi katalozi Vid sercya do sercya Volin u poshtovij listivci pochatku HH stolittya U 1997 roci vvedenij v obig ta vvazhavsya dijsnim dlya peresilannya pismovoyi korespondenciyi hudozhnij poshtovij konvert prisvyachenij lyubomlskij Georgiyevskij cerkvi Na konverti zobrazheno cerkvu Svyatogo Georgiya ta ye tekst Georgiyivska cerkva XIII st m Lyuboml Nominal marki D Hudozhnik Prokof yev Ye M Konvert nadrukovano na DP Poligrafichnij kombinat Ukrayina po vigotovlennyu cinnih paperiv U 2007 roci u Novovolinskomu vidavnictvi Minotavr bulo nadrukovano broshuru Drevnya svyatinya Volinskoyi zemli Cerkva svyatogo Georgiya u Lyubomli yaka skladayetsya iz naukovoyi statti direktora Lyubomlskogo krayeznavchogo muzeyu Oleksandra Ostapyuka Z istoriyi Georgiyivskoyi cerkvi m Lyubomlya ta ilyustrativnogo materialu 4 chervnya 2012 roku pid chas svyatkuvannya 725 richchya pershoyi pisemnoyi zgadki pro Lyuboml na odnij z centralnih plosh mista zavdyaki TM Monetnij dvir turista zhiteli ta gosti Lyubomlya mali zmogu vlasnoruch vidkarbuvati iz alyuminiyu midi latuni chi melhioru suvenirnu Lyubomlsku monetu iz zobrazhennyam Georgiyevskogo hramu Pozhertvi na cerkvuBezumovno odnim z najbilshih zhertvodateliv hramu buv knyaz Volodimir Vasilkovich yakij i sporudiv jogo Opikunami Georgiyivskoyi cerkvi protyagom 18 stolittya buli starosti Mateush 1721 r i jogo druzhina Antonina 1759 1771 rr Zhevuski U 1779 1787 i 1793 rokah opikunom cerkvi buv graf Francishek Ksaverij Branickij Vzagali vsi getmani yaki volodili Lyubomlskim starostvom a ce Ivan Vigovskij Pavlo Teterya Dmitro Vishneveckij Francishek Ksaverij Branickij shedro obdarovuvali hram darami NastoyateliKilkist parafiyan cerkvi Svyatogo Georgiya v Lyubomli 1631 1642 rr svyashenik Grigorij Karachevskij 1669 1672 rr svyashenik Vlasij Lilikovich 1719 1721 rr protoiyerej blagochinnij Mihajlo Davidovich 1749 1759 rr svyashenik Matvij Kocurinskij 1759 p naglyadav cerkvu svyashenik cerkvi Rizdva Prechistoyi Bogorodici Ivan Podkovich 1793 r svyashenik Ivan Germanovich 1796 r svyashenik Antonij Teodorovich 1796 1804 rr naglyadav svyashenik Rizdvo Bogorodichnoyi cerkvi Ivan Semenovich Laprisevich 1813 r svyashenik Dmitro Pavlovich Ignatovich 1844 r naglyadav svyashenik Luka Petrovich Melenevich 1848 r 6 lyutogo 1902 r protoiyerej blagochinnij Fedir Onufrijovich Pashkevich 11 lyutogo 1902 r 18 bereznya 1903 r svyashenik Melentij Dmitrovich Sakovich 20 bereznya 1903 r 8 lipnya 1908 r svyashenik Rafayil Martishevskij 8 lipnya 1908 r 1917 p svyashenik Ivan Yarema 1925 r cherven 1930 r svyashenik Mikola Verzhbickij Serpen 1930 r veresen 1930 r svyashenik Vitalij Sagajdakivskij 1930 1945 rr protoiyerej blagochinnij Mikola Mikulskij 1948 1979 rr mitrofornij protoiyerej Oleksandr Feofilovich Stahovskij 1979 1992 rr mitrofornij protoiyerej Ivan Andrijovich Lisenko Z 5 kvitnya 1992 r po teperishnij chas mitrofornij protoiyerej Volodimir Romanovich Lisij LegendiOdna z legend Lyubomlshini povidomlyaye sho Georgiyevska cerkva vijshla iz pid zamkovoyi gori bilya yakoyi rozmishena V inshij rozpovidayetsya sho hram stoyav bilya sela Visock na Bugom i provalivshis pid zemlyu vijshov na poverhnyu v Lyubomli SvitliniGeorgiyevskij hram z pivnichno shidnogo boku Vhidna brama cerkvi Viglyad z pivdennogo shodu Cerkva z pivnichno zahidnogo boku Cerkva z pivdenno shidnoyi storoni Viglyad z shodu Viglyad z zahodu Ikonostas cerkvi Svyatogo Georgiya 1930 rik Foto I Krejna Ohoronna tablichka cerkvi Metaleva prikrasa 13 stolittya 38h36 mm Olovo Znajdena poblizu Georgiyivskoyi cerkvi v LyubomliPosilannyaOficijnij sajt Upravlinnya kulturi i turizmu Volinskoyi oblderzhadministraciyi Pam yatki mistobuduvannya i arhitekturi Volinskoyi oblasti Arhiv originalu za 25 chervnya 2013 Procitovano 21 grudnya 2011 Oleksandr Ostapyuk Z istoriyi Georgiyivskoyi cerkvi m Lyubomlya Drevnya svyatinya Volinskoyi zemli Cerkva svyatogo Georgiya u Lyubomli Novovolinsk Minotavr 2007 24 s il Stattya Cerkva sv Georgiya procitovano 2 travnya 2010 roku Arhiv originalu za 24 bereznya 2007 Procitovano 23 bereznya 2010 Zgidno z informaciyeyu na konvertiLiteraturaOleksandr Ostapyuk Z istoriyi Georgiyivskoyi cerkvi m Lyubomlya Drevnya svyatinya Volinskoyi zemli Cerkva svyatogo Georgiya u Lyubomli Novovolinsk Minotavr 2007 24 s il Internet resursiSpravochnik Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR ros Galicko Volinskij litopis rik 6797 1289 Stattya Cerkva sv Georgiya procitovano 2 travnya 2010 roku Oficijnij sajt Upravlinnya kulturi i turizmu Volinskoyi oblderzhadministraciyi Pam yatki mistobuduvannya i arhitekturi Volinskoyi oblasti Lyuboml Georgiyevska cerkva u 3D panoramah nedostupne posilannya z veresnya 2019