Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Любомльський краєзнавчий музей — краєзнавчий музей у райцентрі на Волині в місті Любомль, важливе й цікаве зібрання матеріалів, предметів і матеріалів з історії, культури та персоналій Любомльського краю.
Україна
З історії музею
Новим етапом в розвитку історико-краєзнавчих досліджень на Любомльщині став кінець 60-их – початок 70-их рр. ХХ ст. Великий поштовх в цьому плані дала підготовка видання «Історія міст і сіл УРСР. Волинська обл.». До написання нарисів з минувшини населених пунктів краю залучали працівників влади, освіти, культури, краєзнавців, яким були розроблені рекомендації, як писати історію села, міста тощо.
Почали вивчатись архіви, записувались легенди, збиралися статистичні дані. В процесі роботи над книгою, яка тривала майже десять років, у школах, окремих краєзнавців, крім текстового накопичувався і речовий матеріал. Зокрема, у школах почали створювати історичні куточки, за якими, однак, не вівся належний нагляд, і тому багато із зібраного з часом почало руйнуватись, або і взагалі зникати.
Вихід із даної ситуації уже вкотре запропонував місцевий краєзнавець, член районного Товариства по охороні пам’яток історії та культури, вчитель історії Д. О. Остапюк. На його переконання, що в районі повинен функціонувати музей, влада врешті відповіла згодою. На той час у дослідника була вже своя приватна колекція по археології, нумізматиці, письмових документах. Однак, одразу ж постала проблема відсутності необхідного приміщення під заклад і неможливості введення в штат посади музейного працівника. Через це, займаючись організацією музею, Д.О.Остапюк зараховувався періодично на різні посади в піонерклубі, сільських будинках культури, планетарії.
У кінці 60-их рр. ХХ ст. в центрі міста було побудовано трьохповерхове приміщення, і третій поверх вдалося виклопотати під краєзнавчий музей. На той час, це було непогане приміщення, хоча й не було пристосоване і не мало кімнат для фондів. З 1971 року розпочалось пристосування приміщення під музей. Д. О. Остапюк сам розробив ескізи вітрин, а науковці Волинського краєзнавчого музею Л.Туліна, О.Нагорна, допомагали порадами, де і як розмістити відділи і по експонуванню матеріалів. Постійно проводились експедиції по населених пунктах району в пошуках експонатів. Д. О. Остапюк налагодив зв’язки з Холмським музеєм (Польща), неодноразово їздив до туди вивчати досвід, знайомився з оформленням експозицій.
Перед відкриттям музею, його засновник Д. О. Остапюк, змушений був розрахуватись через спірні питання з владою в процесі оформлення експозицій. Офіційне відкриття музею відбулося 28 травня 1973 року. На той час у закладі діяли відділи: природи,археології, середньовіччя і етнографії, Великої Вітчизняної війни, післявоєнного періоду, інтернаціональної дружби. Зазначимо, що штатних працівників у музей так і не дали, що по суті і відбилось на його науково-дослідній роботі в подальшому. Функції завідувачів музею виконували секретарі товариства по охороні пам’яток історії та культури Є. А. Дибалюк, І. І. Шавловська, В.Д.Савчук. Регулярно проводились екскурсії,музей поповнювався експонатами. В 1976 році Міністерство культури за зразкову роботу присвоїло Любомльському краєзнавчому музею звання народного.
Незважаючи на значні археологічні відкриття та історичні дослідження на території Любомльщини в 70-80-ті рр. ХХ ст. музей перебував в стані занепаду.В цей час за ним ніхто не доглядав. Лише періодично проводились екскурсії працівниками бібліотеки, відділу культури тощо. За цей час пропала частина найцінніших експонатів: нумізматична колекція, підбірка люльок, зброя та ін. Зібраний до того часу етнографічний матеріал був повністю понищений міллю.
Лише з 1987 року з ініціативи завідувача Любомльського райвідділу культури В.І.Климовича та за участі О. Остапюка, в музеї розпочато нове переоформлення експозиції. Допомагали в цьому працівники Волинського краєзнавчого музею (О. Ошуркевич, О. Вернидубов), співробітники Волинського художньо-оформлювального комбінату, місцеві художники-оформлювачі.
19 липня 1989 року відбулось урочисте відкриття новооформленого музею. Щоправда, заклад і далі працював на добровільних засадах до 1991 року, коли була введена посада завідувача музею. В 1991-1993 рр. музей очолювала Тетяна Зінчук.
У 1993 році директором музею призначено Олександра Остапюка – на той час відомого в межах району науковця та колекціонера, сина засновника музею Дмитра Остапюка. Згідно розпорядження Представника Президента України по Любомльському району від 19 серпня 1993 року № 368 Любомльський краєзнавчий музей одержав статус державного.
З 2018 року музей очолює Фініковський Юрій.
За період діяльності працівники краєзнавчого музей виступали організаторами археологічних досліджень, етнографічних експедицій та обстеження культових споруд на теренах м. Любомль, Любомльського та Шацького районів тощо. Любомльський краєзнавчий музей в 2001, 2007 та 2017 рр. виступив ініціатором проведення на базі музею двох Всеукраїнських та Міжнародної наукових конференцій. Працівники музею – постійні учасники Міжнародних, Всеукраїнських та регіональних конференцій, мають у своєму доробку більше сотні наукових публікацій, монографії, брошури, путівники з історії Любомльського краю.
Протягом року музей відвідує до 5-7 тисяч чоловік, серед них, зокрема, й іноземні делегації із США, Ізраїлю, Канади, Аргентини, Німеччини, Великої Британії, Польщі, Білорусі та інших держав.
Сьогодні в музеї налічується більше 30 тисяч експонатів основного фонду та понад 5 тисяч – науково-допоміжного. Тут, зокрема, зосереджені значні археологічні та етнографічні збірки, колекції предметів нумізматики, фалеристики, філателії, філокартії, іконопису, образотворчого мистецтва, стародруки, документальні джерела XVIII-XX ст., фотоархіви ХХ ст., предмети побуту тощо.
В музеї створені особові фонди відомих уродженців краю: генералів О.Скіпальського, В. Бородчука, А. Яворського, митрополита Варфоломія, науковців С.Любомльчика, М.Бохона, Н.Букатевича, Д.Остапюка, А.Данилюка, І. Ольховського, Л.Брюховецької, артистів та акторів: Н.Ужвій, С.Пікульського, П. Савоша, М.Гнатюка, письменників і поетів Л.Черкашиної, Р.Братуня, В.Гея, В. Лиса, Н.Горик, дисидентів Д.Шумука, М.Коца, художників М.Букатевича, В. Михальської, фотохудожника Миколи Троха (Трохимчука), фотографа Миколи Зіньчука, мистецтвознавця Валерія Сахарука та ін.
Посилання
- Офіційний сайт Любомльського району [ 18 серпня 2011 у Wayback Machine.]
- Музейний простір Волині. Любомльський краєзнавчий музей [ 13 липня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyubomlskij krayeznavchij muzej krayeznavchij muzej u rajcentri na Volini v misti Lyuboml vazhlive j cikave zibrannya materialiv predmetiv i materialiv z istoriyi kulturi ta personalij Lyubomlskogo krayu Lyubomlskij krayeznavchij muzej51 13 38 pn sh 24 02 25 sh d 51 22744103219680056 pn sh 24 04036153206646276 sh d 51 22744103219680056 24 04036153206646276 Koordinati 51 13 38 pn sh 24 02 25 sh d 51 22744103219680056 pn sh 24 04036153206646276 sh d 51 22744103219680056 24 04036153206646276TipmuzejKrayina UkrayinaRoztashuvannyaLyubomlAdresavul Ukrayinskoyi Armiyi 2 III poverh Zasnovano1973 rikFondponad 30 000 eksponativVidviduvachido 5000 cholovik shorokuDirektorFinikovskij Yurij MikolajovichSajtfacebook com groups 395501504207720 Lyubomlskij krayeznavchij muzej Ukrayina Z istoriyi muzeyuNovim etapom v rozvitku istoriko krayeznavchih doslidzhen na Lyubomlshini stav kinec 60 ih pochatok 70 ih rr HH st Velikij poshtovh v comu plani dala pidgotovka vidannya Istoriya mist i sil URSR Volinska obl Do napisannya narisiv z minuvshini naselenih punktiv krayu zaluchali pracivnikiv vladi osviti kulturi krayeznavciv yakim buli rozrobleni rekomendaciyi yak pisati istoriyu sela mista tosho Pochali vivchatis arhivi zapisuvalis legendi zbiralisya statistichni dani V procesi roboti nad knigoyu yaka trivala majzhe desyat rokiv u shkolah okremih krayeznavciv krim tekstovogo nakopichuvavsya i rechovij material Zokrema u shkolah pochali stvoryuvati istorichni kutochki za yakimi odnak ne vivsya nalezhnij naglyad i tomu bagato iz zibranogo z chasom pochalo rujnuvatis abo i vzagali znikati Vihid iz danoyi situaciyi uzhe vkotre zaproponuvav miscevij krayeznavec chlen rajonnogo Tovaristva po ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi vchitel istoriyi D O Ostapyuk Na jogo perekonannya sho v rajoni povinen funkcionuvati muzej vlada vreshti vidpovila zgodoyu Na toj chas u doslidnika bula vzhe svoya privatna kolekciya po arheologiyi numizmatici pismovih dokumentah Odnak odrazu zh postala problema vidsutnosti neobhidnogo primishennya pid zaklad i nemozhlivosti vvedennya v shtat posadi muzejnogo pracivnika Cherez ce zajmayuchis organizaciyeyu muzeyu D O Ostapyuk zarahovuvavsya periodichno na rizni posadi v pionerklubi silskih budinkah kulturi planetariyi U kinci 60 ih rr HH st v centri mista bulo pobudovano trohpoverhove primishennya i tretij poverh vdalosya viklopotati pid krayeznavchij muzej Na toj chas ce bulo nepogane primishennya hocha j ne bulo pristosovane i ne malo kimnat dlya fondiv Z 1971 roku rozpochalos pristosuvannya primishennya pid muzej D O Ostapyuk sam rozrobiv eskizi vitrin a naukovci Volinskogo krayeznavchogo muzeyu L Tulina O Nagorna dopomagali poradami de i yak rozmistiti viddili i po eksponuvannyu materialiv Postijno provodilis ekspediciyi po naselenih punktah rajonu v poshukah eksponativ D O Ostapyuk nalagodiv zv yazki z Holmskim muzeyem Polsha neodnorazovo yizdiv do tudi vivchati dosvid znajomivsya z oformlennyam ekspozicij Pered vidkrittyam muzeyu jogo zasnovnik D O Ostapyuk zmushenij buv rozrahuvatis cherez spirni pitannya z vladoyu v procesi oformlennya ekspozicij Oficijne vidkrittya muzeyu vidbulosya 28 travnya 1973 roku Na toj chas u zakladi diyali viddili prirodi arheologiyi serednovichchya i etnografiyi Velikoyi Vitchiznyanoyi vijni pislyavoyennogo periodu internacionalnoyi druzhbi Zaznachimo sho shtatnih pracivnikiv u muzej tak i ne dali sho po suti i vidbilos na jogo naukovo doslidnij roboti v podalshomu Funkciyi zaviduvachiv muzeyu vikonuvali sekretari tovaristva po ohoroni pam yatok istoriyi ta kulturi Ye A Dibalyuk I I Shavlovska V D Savchuk Regulyarno provodilis ekskursiyi muzej popovnyuvavsya eksponatami V 1976 roci Ministerstvo kulturi za zrazkovu robotu prisvoyilo Lyubomlskomu krayeznavchomu muzeyu zvannya narodnogo Nezvazhayuchi na znachni arheologichni vidkrittya ta istorichni doslidzhennya na teritoriyi Lyubomlshini v 70 80 ti rr HH st muzej perebuvav v stani zanepadu V cej chas za nim nihto ne doglyadav Lishe periodichno provodilis ekskursiyi pracivnikami biblioteki viddilu kulturi tosho Za cej chas propala chastina najcinnishih eksponativ numizmatichna kolekciya pidbirka lyulok zbroya ta in Zibranij do togo chasu etnografichnij material buv povnistyu ponishenij millyu Lishe z 1987 roku z iniciativi zaviduvacha Lyubomlskogo rajviddilu kulturi V I Klimovicha ta za uchasti O Ostapyuka v muzeyi rozpochato nove pereoformlennya ekspoziciyi Dopomagali v comu pracivniki Volinskogo krayeznavchogo muzeyu O Oshurkevich O Vernidubov spivrobitniki Volinskogo hudozhno oformlyuvalnogo kombinatu miscevi hudozhniki oformlyuvachi 19 lipnya 1989 roku vidbulos urochiste vidkrittya novooformlenogo muzeyu Shopravda zaklad i dali pracyuvav na dobrovilnih zasadah do 1991 roku koli bula vvedena posada zaviduvacha muzeyu V 1991 1993 rr muzej ocholyuvala Tetyana Zinchuk U 1993 roci direktorom muzeyu priznacheno Oleksandra Ostapyuka na toj chas vidomogo v mezhah rajonu naukovcya ta kolekcionera sina zasnovnika muzeyu Dmitra Ostapyuka Zgidno rozporyadzhennya Predstavnika Prezidenta Ukrayini po Lyubomlskomu rajonu vid 19 serpnya 1993 roku 368 Lyubomlskij krayeznavchij muzej oderzhav status derzhavnogo Z 2018 roku muzej ocholyuye Finikovskij Yurij Za period diyalnosti pracivniki krayeznavchogo muzej vistupali organizatorami arheologichnih doslidzhen etnografichnih ekspedicij ta obstezhennya kultovih sporud na terenah m Lyuboml Lyubomlskogo ta Shackogo rajoniv tosho Lyubomlskij krayeznavchij muzej v 2001 2007 ta 2017 rr vistupiv iniciatorom provedennya na bazi muzeyu dvoh Vseukrayinskih ta Mizhnarodnoyi naukovih konferencij Pracivniki muzeyu postijni uchasniki Mizhnarodnih Vseukrayinskih ta regionalnih konferencij mayut u svoyemu dorobku bilshe sotni naukovih publikacij monografiyi broshuri putivniki z istoriyi Lyubomlskogo krayu Protyagom roku muzej vidviduye do 5 7 tisyach cholovik sered nih zokrema j inozemni delegaciyi iz SShA Izrayilyu Kanadi Argentini Nimechchini Velikoyi Britaniyi Polshi Bilorusi ta inshih derzhav Sogodni v muzeyi nalichuyetsya bilshe 30 tisyach eksponativ osnovnogo fondu ta ponad 5 tisyach naukovo dopomizhnogo Tut zokrema zoseredzheni znachni arheologichni ta etnografichni zbirki kolekciyi predmetiv numizmatiki faleristiki filateliyi filokartiyi ikonopisu obrazotvorchogo mistectva starodruki dokumentalni dzherela XVIII XX st fotoarhivi HH st predmeti pobutu tosho V muzeyi stvoreni osobovi fondi vidomih urodzhenciv krayu generaliv O Skipalskogo V Borodchuka A Yavorskogo mitropolita Varfolomiya naukovciv S Lyubomlchika M Bohona N Bukatevicha D Ostapyuka A Danilyuka I Olhovskogo L Bryuhoveckoyi artistiv ta aktoriv N Uzhvij S Pikulskogo P Savosha M Gnatyuka pismennikiv i poetiv L Cherkashinoyi R Bratunya V Geya V Lisa N Gorik disidentiv D Shumuka M Koca hudozhnikiv M Bukatevicha V Mihalskoyi fotohudozhnika Mikoli Troha Trohimchuka fotografa Mikoli Zinchuka mistectvoznavcya Valeriya Saharuka ta in Portal Muzeyi PosilannyaOficijnij sajt Lyubomlskogo rajonu 18 serpnya 2011 u Wayback Machine Muzejnij prostir Volini Lyubomlskij krayeznavchij muzej 13 lipnya 2012 u Wayback Machine