Стихі́я (елемент; від дав.-гр. στοιχεῖον — «елемент, стихія») в античній і середньовічній натурфілософії — одна з чотирьох (у давньокитайській філософії — 5 стихій у-сін) першооснов світу: земля, вода, повітря і вогонь. Вчення про чотири елементи становило теоретичну основу алхімії.
Вчення про стихії в античний час
Елліністична філософія
Вогонь, земля, повітря і вода
Теорію чотирьох стихій першим почав розробляти Емпедокл, який вважав, що елементи матеріальні й наділені властивостями філії (любові) і фобії (ворожнечі); ці дві протилежності, властиві всім тілам, і провокують рух матерії. Емпедокл також довів (принаймні на своє власне задоволення), що повітря є окремою субстанцією, спостерігаючи, що відро, перевернуте у воді, не наповнюється водою, а повітряна кишеня залишається всередині.
Платон
За Платоном, елементи, які є різними проявами первинної матерії, здатні до взаємоперетворення. Платон наводив за приклад геометрію багатогранників для пояснення таких властивостей матерії, як твердість, плавкість, повітреподібність, вогнеподібність. При цьому землі відповідав куб, воді — ікосаедр, повітрю — октаедр, вогню — тетраедр. П'ятому можливому правильному багатограннику — додекаедру, на думку Платона, відповідав п'ятий елемент, який Бог-Творець використовував, щоб створити небесні тіла.
Аристотель
За Аристотелем, кожен елемент являє собою один зі станів єдиної першоматерії — певне поєднання основних якостей — тепла, холоду, вологості та сухості:
- Тепло + сухість = Вогонь
- Тепло + вологість = Повітря
- Холод + вологість = Вода
- Холод + сухість = Земля
У натурфілософії Аристотеля також передбачалося існування п'ятого елемента, (квінтесенції) — ефіру, або початку руху. Геоцентрична космологія Аристотеля включала припущення, що навколо центру Всесвіту (центру Землі) розташовані послідовно сфери чотирьох елементів у порядку зменшення їх тяжкості — землі, води, повітря і вогню; вище їх розташовані небесні сфери.
Неоплатонізм
Філософ-неоплатонік Прокл відкидав теорію Аристотеля, яка пов'язувала елементи з чуттєвими якостями гарячим, холодним, вологим і сухим. Він стверджував, що кожен з елементів має три властивості. Вогонь гострий, тонкий і рухливий, тоді як його протилежність, земля, тупа, щільна і нерухома; вони об’єднані проміжними елементами, повітрям і водою, таким чином
Згідно з уявленнями сучасної науки, цим чотирьом елементам можна приблизно зіставити чотири агрегатних стани речовини відповідно: тверде, рідке, газоподібне і плазма. Поняття літосфера, гідросфера, атмосфера і магнітосфера також можна зіставити з аристотелевськими сферами чотирьох елементів.
Вогонь | Sharp | Subtle | Mobile |
---|---|---|---|
Повітря | Blunt | Subtle | Mobile |
Вода | Blunt | Dense | Mobile |
Земля | Blunt | Dense | Immobile |
Герметизм
У тексті, написаному в Єгипті в елліністичні або римські часи під назвою Коре Косму («Діва світу»), авторство якого приписують Гермесу Трисмегісту (асоційованому з єгипетським богом Тотом), названі чотири елементи: вогонь, вода, повітря та земля.
«Стихія» у сучасній науці
Термін «елемент» або стихія у сучасній науці зберігся у словосполученні «хімічний елемент», а також у вигляді прикметника у терміні «елементарна частка». З елементами-стихіями безпосередньо пов'язане поняття стихійне лихо. Елемент — це першооснова, частинка, складова нашого світу. Термін «елемент» також присутній у психології і тісно переплітається з поняттям темперамент.
Давньоіндійська філософія
Індуїзм
Систему п'яти елементів можна знайти у Ведах, особливо в Аюрведі, Панча Махабхута, або «п'ять великих елементів» індуїзму:
- bhumi або prṛthvī (земля),
- āpas або jala (вода)
- agní або tejas (вогонь)
- vāyu, vyāna або vāta (повітря або вітер)
- ākāśa, vyom або śūnya (простір або нуль) або (ефір або порожнеча)
Крім того, вони припускають, що все творіння, включаючи людське тіло, складається з цих п'яти основних елементів і що після смерті людське тіло розчиняється в цих п'яти елементах природи, таким чином врівноважуючи цикл природи.
П'ять елементів пов'язані з п'ятьма відчуттями і діють як грубе середовище для досвіду відчуттів. Найпростіший елемент, земля, створена за допомогою всіх інших елементів, може сприйматися всіма п'ятьма органами чуття: (i) слухом, (ii) дотиком, (iii) зором, (iv) смаком і (v) нюхом. Наступний вищий елемент, вода, не має запаху, але його можна почути, відчути, побачити та спробувати на смак. Далі йде вогонь, який можна почути, відчути і побачити. Повітря можна почути і відчути. «Акаша» (ефір) знаходиться за межами нюху, смаку, зору та дотику; воно доступне тільки на слух.
Буддизм
Буддизм мав різноманітні думки про п'ять елементів, їхнє існування та актуальність, деякі з яких зберігаються й донині.
У палійській літературі [en] («великі елементи») або катудхату («чотири елементи») — це земля, вода, вогонь і повітря. У ранньому буддизмі чотири елементи є основою для розуміння страждань і звільнення від страждань. Найдавніші буддистські тексти пояснюють, що чотири основні матеріальні елементи — твердість, текучість, температура та рухливість, які характеризуються як земля, вода, вогонь і повітря відповідно.
Вчення Будди про чотири елементи слід розуміти як основу всіх спостережень справжніх відчуттів, а не як філософію. Чотири властивості: зчеплення (вода), міцність або інертність (земля), розширення або вібрація (повітря) і вміст тепла або енергії (вогонь). Він оприлюднив класифікацію розуму та матерії, яка складається з восьми типів [en]», з яких чотири елементи є первинними, а вторинна група з чотирьох — це колір, запах, смак і поживна речовина, які є похідними від чотирьох первинних.
Медична література тибетського буддизму говорить про pañca mahābhūta IAST (п'ять елементів) або «властивості стихій»: земля, вода, вогонь, вітер і космос. Ця концепція широко використовувалася в традиційній тибетській медицині. Тибетська буддійська теологія, традиції тантри та «астрологічні тексти» також говорили про те, що вони утворюють «навколишнє середовище, [людські] тіла», а на найменшому або «найтоншому» рівні існування — частини думки та розуму. Також на найтоншому рівні існування елементи існують як «чисті природи, представлені п'ятьма жінками-буддами», Ākāśadhātviśvarī, Buddhalocanā, Mamakī, Pāṇḍarāvasinī та Samaytarā, і ці чисті природи "проявляються як фізичні властивості землі (твердість), вода (текучість), вогонь (тепло і світло), вітер (рух і енергія) і «розширення простору». Ці природи існують як усі «якості», які є у фізичному світі та приймають у ньому форми.
Приклад
Типовим прикладом відображення цієї філософії, є оточуючий нас матеріальний світ є ілюзією. Ця ілюзія виникає зсередини людини, проєктуючи з його чакр, нижні п'ять з яких є вмістищами першоелементів (стихій):
- Муладхара-чакра — містить метаелемент Земля, який відповідає твердому агрегатному стану речовини. Вона проєктує навколо людини ту частину матеріального світу, яку він може відчути через свій дотик
- Свадістана-чакра — містить метаелемент Вогнь, який відповідає агрегатному стану речовини плазма. Вона проєктує навколо людини ту частину матеріального світу, яку він може відчути через свій зір.
- Набі-чакра — містить метаелемент Вода, який відповідає рідкому агрегатному стану речовини. Вона проєктує навколо людини ту частину матеріального світу, яку він може відчути через свій смак.
- Анахата-чакра — містить метаелемент Повітря, який відповідає газоподібному агрегатному стану речовини. Вона проєктує навколо людини ту частину матеріального світу, яку він може відчути через свій нюх.
- Вишуддха-чакра — містить метаелемент Ефір, який відповідає хвильовому агрегатному стану речовини. Вона проєктує навколо людини ту частину матеріального світу, яку він може відчути через свій слух.
Чакри являють собою диски з інформацією, які повільно повертаються за годинниковою стрілкою і проєктують навколо людини постійно мінливу «реальність». Оскільки чакри пов'язані між собою енергетичними каналами, то проєкції різних чакр абсолютно скорельовані. Тобто, там, де можна «помацати», там можна і «побачити».
У-Сін
У-сін (П'ять елементів; п'ять стихій; п'ять дій; кит. 五行, трансліт. 五行, латиніз. wŭ xíng) — одна з основних категорій китайської філософії; п'ятичленна структура, що визначає основні параметри світобудови. Крім філософії, широко використовується у традиційній китайській медицині, ворожінні, бойових мистецтвах, нумерології.
Охоплює п'ять класів (Дерево, Вогонь, Земля, Метал, Вода), що характеризують стан і взаємозв'язок усіх існуючих предметів і явищ. Послідовність стихій визначена у каноні «Шу цзін», главі «Хун фань».
Цікаво
Вчення про чотири елементи (стихії) як першооснови світу: землю, повітря, вогонь та воду мало конкретне застосування, наприклад, у середньовічній металургії. Ось як про це пише Георг Агрікола у своїй фундаментальній роботі «Про гірничу справу та металургію» («De Re Metallica», 1556 р.):
Звичай видатних плавильників, які вміють керувати чотирма елементами, такий. Вони змішують у правильних пропорціях руди, що містять землі, і завантажують їх у печі. Потім ллють необхідну кількість води і вміло керують рухом повітря, що надходить з міхів, закидаючи руду туди, де вогонь горить із найбільшою силою. (уривок з Книги 9, «De Re Metallica»)
Див. також
Примітки
- Russell, (1991), с. 62, 75.
- Russell, (1991), с. 72.
- Proclus, Commentary on Plato's Timaeus, 3.38.1–3.39.28
- (1906). Thrice-Greatest Hermes. Т. 3. London & Benares: The Theosophical Publishing Society. с. 133—134. OCLC 76743923.
- Gopal, Madan (1990). K.S. Gautam (ред.). India through the ages. Publication Division, Ministry of Information and Broadcasting, Government of India. с. 78.
- Ranade, Subhash (December 2001). Natural Healing Through Ayurveda. Motilal Banarsidass Publisher. с. 32. ISBN .
- Jagannathan, Maithily (1 серпня 2005). South Indian Hindu Festivals and Traditions. Abhinav Publications. с. 60–62.
- Meyer-Dinkgräfe, Daniel (2005). Theatre and Consciousness: Explanatory Scope and Future Potential. Intellect Books. ISBN .
- Nath, Samir (1998). Encyclopaedic Dictionary of Buddhism. Sarup & Sons. с. 653. ISBN .
- Tirupati Raju, Poola (1985). Structural Depths of Indian Thought: Toward a Constructive Postmodern Ethics. SUNY Press. с. 81.
- Bodhi, ред. (1995). 28, Mahāhatthipadopamasutta. The Middle Length Discourses of the Buddha: a New Translation of the Majjhima Nikaya. Boston: Wisdom Publications in association with the Barre Center for Buddhist Studies. ISBN . OCLC 31331607.
- Thera, Narada (1956). A Manual of Abhidhamma. Buddhist Missionary Society. с. 318—320.
- Anuruddha (1993). Bodhi (ред.). A Comprehensive Manual of Abhidhamma: the Abhidhammattha Sangaha of Ācariya Anuruddha. Kandy, Sri Lanka: Buddhist Publication Society. с. 260. ISBN . OCLC 33088951.
Thus as fourfold the Tathagatas reveal the ultimate realities-consciousness, mental factors, matter, and Nibbana.
- The Tibetan Book of the Dead. Переклад: Dorje, Gyurnme; Coleman, Graham; Jinpa, Thupten. Introductory commentary by the (вид. First American). New York: Viking Press. 2005. с. 502. ISBN .
- Gurmet, Padma (2004). 'Sowa – Rigpa': Himalayan art of healing. Indian Journal of Traditional Knowledge. 3 (2): 212—218.
- Bigalke, Boris (11 січня 2013). Behavioral and Nutritional Therapy in Patients With Coronary Artery Disease According to Traditional Tibetan Medicine Protocol. University Hospital Tuebingen.
Коментарі
- Thera, (1956), с. 318—320: «the atomic theory prevailed in India in the time of the Buddha. Paramàõu was the ancient term for the modern atom. According to the ancient belief one rathareõu consists of 16 tajjàris, one tajjàri, 16 aõus; one aõu, 16 paramàõus. The minute particles of dust seen dancing in the sunbeam are called rathareõus. One para-màõu is, therefore, 4096th part of a rathareõu. This para-màõu was considered indivisible. With His supernormal knowledge the Buddha analysed this so-called paramàõu and declared that it consists of paramatthas—ultimate entities which cannot further be subdivided.» «ñhavi in earth, àpo in water, tejo in fire, and vàyo in air. They are also called Mahàbhåtas or Great Essentials because they are invariably found in all material substances ranging from the infinitesimally small cell to the most massive object. Dependent on them are the four subsidiary material qualities of colour (vaõõa)., smell (gandha), taste (rasa), and nutritive essence (ojà). These eight coexisting forces and qualities constitute one material group called 'Suddhaññhaka Rupa kalàpa—pure-octad material group'.»
Джерела
Література
- Л.М.Снігирьова (2005) ПОНЯТТЯ “СТИХІЯ” (ВОГОНЬ, ВОДА, ЗЕМЛЯ, ПОВІТРЯ ) [ 7 червня 2022 у Wayback Machine.]
Ця стаття потребує додаткових для поліпшення її . (червень 2022) |
Це незавершена стаття з філософії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ця стаття не містить . (січень 2013) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Stihi ya element vid dav gr stoixeῖon element stihiya v antichnij i serednovichnij naturfilosofiyi odna z chotiroh u davnokitajskij filosofiyi 5 stihij u sin pershoosnov svitu zemlya voda povitrya i vogon Vchennya pro chotiri elementi stanovilo teoretichnu osnovu alhimiyi 4 elementi u simvoli soncya Pshevorska kultura Vchennya pro stihiyi v antichnij chasEllinistichna filosofiya Vogon zemlya povitrya i voda Teoriyu chotiroh stihij pershim pochav rozroblyati Empedokl yakij vvazhav sho elementi materialni j nadileni vlastivostyami filiyi lyubovi i fobiyi vorozhnechi ci dvi protilezhnosti vlastivi vsim tilam i provokuyut ruh materiyi Empedokl takozh doviv prinajmni na svoye vlasne zadovolennya sho povitrya ye okremoyu substanciyeyu sposterigayuchi sho vidro perevernute u vodi ne napovnyuyetsya vodoyu a povitryana kishenya zalishayetsya vseredini Platon Za Platonom elementi yaki ye riznimi proyavami pervinnoyi materiyi zdatni do vzayemoperetvorennya Platon navodiv za priklad geometriyu bagatogrannikiv dlya poyasnennya takih vlastivostej materiyi yak tverdist plavkist povitrepodibnist vognepodibnist Pri comu zemli vidpovidav kub vodi ikosaedr povitryu oktaedr vognyu tetraedr P yatomu mozhlivomu pravilnomu bagatogranniku dodekaedru na dumku Platona vidpovidav p yatij element yakij Bog Tvorec vikoristovuvav shob stvoriti nebesni tila Aristotel Za Aristotelem kozhen element yavlyaye soboyu odin zi staniv yedinoyi pershomateriyi pevne poyednannya osnovnih yakostej tepla holodu vologosti ta suhosti Teplo suhist Vogon Teplo vologist Povitrya Holod vologist Voda Holod suhist Zemlya 4 elementi navkolo Zemli Terre Voda Eau Povitrya Air Vogon Ferre U naturfilosofiyi Aristotelya takozh peredbachalosya isnuvannya p yatogo elementa kvintesenciyi efiru abo pochatku ruhu Geocentrichna kosmologiya Aristotelya vklyuchala pripushennya sho navkolo centru Vsesvitu centru Zemli roztashovani poslidovno sferi chotiroh elementiv u poryadku zmenshennya yih tyazhkosti zemli vodi povitrya i vognyu vishe yih roztashovani nebesni sferi Neoplatonizm Filosof neoplatonik Prokl vidkidav teoriyu Aristotelya yaka pov yazuvala elementi z chuttyevimi yakostyami garyachim holodnim vologim i suhim Vin stverdzhuvav sho kozhen z elementiv maye tri vlastivosti Vogon gostrij tonkij i ruhlivij todi yak jogo protilezhnist zemlya tupa shilna i neruhoma voni ob yednani promizhnimi elementami povitryam i vodoyu takim chinom Zgidno z uyavlennyami suchasnoyi nauki cim chotirom elementam mozhna priblizno zistaviti chotiri agregatnih stani rechovini vidpovidno tverde ridke gazopodibne i plazma Ponyattya litosfera gidrosfera atmosfera i magnitosfera takozh mozhna zistaviti z aristotelevskimi sferami chotiroh elementiv Vogon Sharp Subtle Mobile Povitrya Blunt Subtle Mobile Voda Blunt Dense Mobile Zemlya Blunt Dense Immobile Germetizm U teksti napisanomu v Yegipti v ellinistichni abo rimski chasi pid nazvoyu Kore Kosmu Diva svitu avtorstvo yakogo pripisuyut Germesu Trismegistu asocijovanomu z yegipetskim bogom Totom nazvani chotiri elementi vogon voda povitrya ta zemlya Stihiya u suchasnij nauciTermin element abo stihiya u suchasnij nauci zberigsya u slovospoluchenni himichnij element a takozh u viglyadi prikmetnika u termini elementarna chastka Z elementami stihiyami bezposeredno pov yazane ponyattya stihijne liho Element ce pershoosnova chastinka skladova nashogo svitu Termin element takozh prisutnij u psihologiyi i tisno pereplitayetsya z ponyattyam temperament Davnoindijska filosofiyaInduyizm Sistemu p yati elementiv mozhna znajti u Vedah osoblivo v Ayurvedi Pancha Mahabhuta abo p yat velikih elementiv induyizmu bhumi abo prṛthvi zemlya apas abo jala voda agni abo tejas vogon vayu vyana abo vata povitrya abo viter akasa vyom abo sunya prostir abo nul abo efir abo porozhnecha Krim togo voni pripuskayut sho vse tvorinnya vklyuchayuchi lyudske tilo skladayetsya z cih p yati osnovnih elementiv i sho pislya smerti lyudske tilo rozchinyayetsya v cih p yati elementah prirodi takim chinom vrivnovazhuyuchi cikl prirodi P yat elementiv pov yazani z p yatma vidchuttyami i diyut yak grube seredovishe dlya dosvidu vidchuttiv Najprostishij element zemlya stvorena za dopomogoyu vsih inshih elementiv mozhe sprijmatisya vsima p yatma organami chuttya i sluhom ii dotikom iii zorom iv smakom i v nyuhom Nastupnij vishij element voda ne maye zapahu ale jogo mozhna pochuti vidchuti pobachiti ta sprobuvati na smak Dali jde vogon yakij mozhna pochuti vidchuti i pobachiti Povitrya mozhna pochuti i vidchuti Akasha efir znahoditsya za mezhami nyuhu smaku zoru ta dotiku vono dostupne tilki na sluh Buddizm Buddizm mav riznomanitni dumki pro p yat elementiv yihnye isnuvannya ta aktualnist deyaki z yakih zberigayutsya j donini U palijskij literaturi en veliki elementi abo katudhatu chotiri elementi ce zemlya voda vogon i povitrya U rannomu buddizmi chotiri elementi ye osnovoyu dlya rozuminnya strazhdan i zvilnennya vid strazhdan Najdavnishi buddistski teksti poyasnyuyut sho chotiri osnovni materialni elementi tverdist tekuchist temperatura ta ruhlivist yaki harakterizuyutsya yak zemlya voda vogon i povitrya vidpovidno Vchennya Buddi pro chotiri elementi slid rozumiti yak osnovu vsih sposterezhen spravzhnih vidchuttiv a ne yak filosofiyu Chotiri vlastivosti zcheplennya voda micnist abo inertnist zemlya rozshirennya abo vibraciya povitrya i vmist tepla abo energiyi vogon Vin oprilyudniv klasifikaciyu rozumu ta materiyi yaka skladayetsya z vosmi tipiv en z yakih chotiri elementi ye pervinnimi a vtorinna grupa z chotiroh ce kolir zapah smak i pozhivna rechovina yaki ye pohidnimi vid chotiroh pervinnih Medichna literatura tibetskogo buddizmu govorit pro panca mahabhutaIAST p yat elementiv abo vlastivosti stihij zemlya voda vogon viter i kosmos Cya koncepciya shiroko vikoristovuvalasya v tradicijnij tibetskij medicini Tibetska buddijska teologiya tradiciyi tantri ta astrologichni teksti takozh govorili pro te sho voni utvoryuyut navkolishnye seredovishe lyudski tila a na najmenshomu abo najtonshomu rivni isnuvannya chastini dumki ta rozumu Takozh na najtonshomu rivni isnuvannya elementi isnuyut yak chisti prirodi predstavleni p yatma zhinkami buddami Akasadhatvisvari Buddhalocana Mamaki Paṇḍaravasini ta Samaytara i ci chisti prirodi proyavlyayutsya yak fizichni vlastivosti zemli tverdist voda tekuchist vogon teplo i svitlo viter ruh i energiya i rozshirennya prostoru Ci prirodi isnuyut yak usi yakosti yaki ye u fizichnomu sviti ta prijmayut u nomu formi Priklad Zobrazhennya chakr na tili lyudini Tipovim prikladom vidobrazhennya ciyeyi filosofiyi ye otochuyuchij nas materialnij svit ye ilyuziyeyu Cya ilyuziya vinikaye zseredini lyudini proyektuyuchi z jogo chakr nizhni p yat z yakih ye vmistishami pershoelementiv stihij Muladhara chakra mistit metaelement Zemlya yakij vidpovidaye tverdomu agregatnomu stanu rechovini Vona proyektuye navkolo lyudini tu chastinu materialnogo svitu yaku vin mozhe vidchuti cherez svij dotik Svadistana chakra mistit metaelement Vogn yakij vidpovidaye agregatnomu stanu rechovini plazma Vona proyektuye navkolo lyudini tu chastinu materialnogo svitu yaku vin mozhe vidchuti cherez svij zir Nabi chakra mistit metaelement Voda yakij vidpovidaye ridkomu agregatnomu stanu rechovini Vona proyektuye navkolo lyudini tu chastinu materialnogo svitu yaku vin mozhe vidchuti cherez svij smak Anahata chakra mistit metaelement Povitrya yakij vidpovidaye gazopodibnomu agregatnomu stanu rechovini Vona proyektuye navkolo lyudini tu chastinu materialnogo svitu yaku vin mozhe vidchuti cherez svij nyuh Vishuddha chakra mistit metaelement Efir yakij vidpovidaye hvilovomu agregatnomu stanu rechovini Vona proyektuye navkolo lyudini tu chastinu materialnogo svitu yaku vin mozhe vidchuti cherez svij sluh Chakri yavlyayut soboyu diski z informaciyeyu yaki povilno povertayutsya za godinnikovoyu strilkoyu i proyektuyut navkolo lyudini postijno minlivu realnist Oskilki chakri pov yazani mizh soboyu energetichnimi kanalami to proyekciyi riznih chakr absolyutno skorelovani Tobto tam de mozhna pomacati tam mozhna i pobachiti U SinDokladnishe U sin Pentagrama U Sin U sin P yat elementiv p yat stihij p yat dij kit 五行 translit 五行 latiniz wŭ xing odna z osnovnih kategorij kitajskoyi filosofiyi p yatichlenna struktura sho viznachaye osnovni parametri svitobudovi Krim filosofiyi shiroko vikoristovuyetsya u tradicijnij kitajskij medicini vorozhinni bojovih mistectvah numerologiyi Ohoplyuye p yat klasiv Derevo Vogon Zemlya Metal Voda sho harakterizuyut stan i vzayemozv yazok usih isnuyuchih predmetiv i yavish Poslidovnist stihij viznachena u kanoni Shu czin glavi Hun fan CikavoVchennya pro chotiri elementi stihiyi yak pershoosnovi svitu zemlyu povitrya vogon ta vodu malo konkretne zastosuvannya napriklad u serednovichnij metalurgiyi Os yak pro ce pishe Georg Agrikola u svoyij fundamentalnij roboti Pro girnichu spravu ta metalurgiyu De Re Metallica 1556 r Zvichaj vidatnih plavilnikiv yaki vmiyut keruvati chotirma elementami takij Voni zmishuyut u pravilnih proporciyah rudi sho mistyat zemli i zavantazhuyut yih u pechi Potim llyut neobhidnu kilkist vodi i vmilo keruyut ruhom povitrya sho nadhodit z mihiv zakidayuchi rudu tudi de vogon gorit iz najbilshoyu siloyu urivok z Knigi 9 De Re Metallica Div takozhHimichnij element Alhimiya Efir stihiya Elementali Chakra Substrat filosofiya TrigonPrimitkiRussell 1991 s 62 75 Russell 1991 s 72 Proclus Commentary on Plato sTimaeus 3 38 1 3 39 28 1906 Thrice Greatest Hermes T 3 London amp Benares The Theosophical Publishing Society s 133 134 OCLC 76743923 Gopal Madan 1990 K S Gautam red India through the ages Publication Division Ministry of Information and Broadcasting Government of India s 78 Ranade Subhash December 2001 Natural Healing Through Ayurveda Motilal Banarsidass Publisher s 32 ISBN 9788120812437 Jagannathan Maithily 1 serpnya 2005 South Indian Hindu Festivals and Traditions Abhinav Publications s 60 62 Meyer Dinkgrafe Daniel 2005 Theatre and Consciousness Explanatory Scope and Future Potential Intellect Books ISBN 9781841501307 Nath Samir 1998 Encyclopaedic Dictionary of Buddhism Sarup amp Sons s 653 ISBN 9788176250191 Tirupati Raju Poola 1985 Structural Depths of Indian Thought Toward a Constructive Postmodern Ethics SUNY Press s 81 Bodhi red 1995 28 Mahahatthipadopamasutta The Middle Length Discourses of the Buddha a New Translation of the Majjhima Nikaya Boston Wisdom Publications in association with the Barre Center for Buddhist Studies ISBN 0 86171 072 X OCLC 31331607 Thera Narada 1956 A Manual of Abhidhamma Buddhist Missionary Society s 318 320 Anuruddha 1993 Bodhi red A Comprehensive Manual of Abhidhamma the Abhidhammattha Sangaha of Acariya Anuruddha Kandy Sri Lanka Buddhist Publication Society s 260 ISBN 955 24 0103 8 OCLC 33088951 Thus as fourfold the Tathagatas reveal the ultimate realities consciousness mental factors matter and Nibbana The Tibetan Book of the Dead Pereklad Dorje Gyurnme Coleman Graham Jinpa Thupten Introductory commentary by the vid First American New York Viking Press 2005 s 502 ISBN 0 670 85886 2 Gurmet Padma 2004 Sowa Rigpa Himalayan art of healing Indian Journal of Traditional Knowledge 3 2 212 218 Bigalke Boris 11 sichnya 2013 Behavioral and Nutritional Therapy in Patients With Coronary Artery Disease According to Traditional Tibetan Medicine Protocol University Hospital Tuebingen KomentariThera 1956 s 318 320 the atomic theory prevailed in India in the time of the Buddha Paramaou was the ancient term for the modern atom According to the ancient belief one rathareou consists of 16 tajjaris one tajjari 16 aous one aou 16 paramaous The minute particles of dust seen dancing in the sunbeam are called rathareous One para maou is therefore 4096th part of a rathareou This para maou was considered indivisible With His supernormal knowledge the Buddha analysed this so called paramaou and declared that it consists of paramatthas ultimate entities which cannot further be subdivided nhavi in earth apo in water tejo in fire and vayo in air They are also called Mahabhatas or Great Essentials because they are invariably found in all material substances ranging from the infinitesimally small cell to the most massive object Dependent on them are the four subsidiary material qualities of colour vaooa smell gandha taste rasa and nutritive essence oja These eight coexisting forces and qualities constitute one material group called Suddhannhaka Rupa kalapa pure octad material group Dzherela 1991 History of Western Philosophy vid 2nd London Routledge ISBN 0 415 07854 7 OCLC 221108071 LiteraturaL M Snigirova 2005 PONYaTTYa STIHIYa VOGON VODA ZEMLYa POVITRYa 7 chervnya 2022 u Wayback Machine Cya stattya potrebuye dodatkovih posilan na dzherela dlya polipshennya yiyi perevirnosti Bud laska dopomozhit udoskonaliti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Zvernitsya na za poyasnennyami ta dopomozhit vipraviti nedoliki Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno cherven 2022 Ce nezavershena stattya z filosofiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2013