Субстрат (лат. substratum «основа, фундамент»; від sub «під» + stratum «настил»), також першоматерія, першоречовина, першостихії, першоелемент, єдиний початок, лат. materia prima в широкому сенсі — основа всього сущого. При цьому субстрат часто ототожнюють з матерією й субстанцією. У вужчому сенсі під субстратом розуміють ті найпростіші структури або утворення, які залишаються стійкими, незмінними за будь-яких перетворень речовини й обумовлюють її конкретні властивості (наприклад, атоми в хімічних реакціях).
В античній філософії
У період натурфілософії й в пізніші періоди античні філософи припускали, що в основі різноманіття речей лежить якийсь один першоелемент. У першій науково-філософській давньогрецькій мілетській школі:
- Фалес виділяв воду, найбільш «безформну» матерію як першостихію.
- Анаксімандр заклав в основу світобудови апейрон (безмежне або невизначене), «ніяке» саме по собі першоджерело, яке породжує чотири стихії й цілий світ певних речей.
- Анаксімен визначив на власний розсуд повітря основою всього сущого, утвореного в процесі його розрідження й згущення.
- Арістотель припустив, що першоелементами є 5 стихій: повітря, вода, земля і вогонь і ефір (небесна субстанція). Кожен елемент є одним зі станів єдиної першоматерії — певне поєднання основних властивостей — тепла, холоду, вологості та сухості:
- Тепло + сухість = Вогонь
- Тепло + вологість = Повітря
- Холод + вологість = Вода
- Холод + сухість = Земля.
- П'ятий елемент ефір — початок руху.
Міфологічні боги уявлялися такими, що виникли з єдиної праречовини, сама ж ця праречовина вважалася вищим і абсолютним божеством (Arist. Phys.).
Стоїки розглядали першоелементом вогонь, який вони ототожнювали з внутрішнім я людини. Також вогонь як основу всього сущого виділяв Анаксагор з Клазомен.
У неоплатонізмі
У неоплатонізмі була вибудувана ієрархія Буття за спадними сходами. Над усім існує невимовне, надсуще Єдине (Благо), яке є єдиним, невимірним, невимовним, непізнаванною першоосновою всього сущого та знаходиться поза межами людського розуму. Воно еманує в Розум, де відбувається його диференціація на рівносуще безлічі ідей. Розум еманує в Душу, де з'являється чуттєвий початок і утворюються ієрархії демонічних, людських, астральних істот та тварин; утворюються розумовий і чуттєвий Космос.
В індуїзмі
Таттва — початкова субстанція, першоелемент в індуїстській метафізиці (особливо у філософському напрямку санкхья). Цим терміном так само позначається процес безпосереднього «пізнання» п'яти першоелементів. Слово таттва складається з двох частин: тат (санскр. तत्, «цей, такий») і твам (санскр. त्वम् «ти, тобі»). У даному контексті термін позначає таковість, справжню сутність або характеристику всього. По суті своїй герменевтичне трактування описує два склади цього слова як божественну природу (тат) та індивідуума (твам) — «Всесвіт є ти» (див. [ru]). Зазначене трактування безпосередньо пов'язане з концепцією відносин макрокосм і мікрокосм.
У китайській філософії
У-сін — (П'ять елементів; п'ять стихій; п'ять дій) — одна з основних категорій китайської філософії; п'ятичленна структура, що визначає основні параметри світобудови. Крім філософії, широко використовується в традиційній китайській медицині, ворожбитстві, бойових мистецтвах, нумерології. Містить п'ять класів (Дерево, Вогонь, Земля, Метал, Вода), що характеризують стан і взаємозв'язок всіх наявних предметів і явищ.
У європейському ідеалізмі
У різних філософських ідеалістичних школах античні та християнські релігійні ідеї про першооснову надалі перероблювалися.
У філософії Гегеля
Основою світу є абсолютний дух. Тільки він внаслідок своєї нескінченності може досягти справжнього пізнання себе. Для самопізнання йому необхідно проявитися. Саморозкриття Абсолютного Духа в просторі — це природа; саморозкриття в часі — історія.
Див. також
Уявлення Булгакова повторюються з «Тімеєм» Платона. Як буття, занурене у вир виникнення й знищення, переходів і перетворень, створене буття є «буванням». Але за множинністю й багатоособовістю бування необхідно припускати єдину підоснову, в лоні якої тільки й можуть відбуватися всі виникнення та перетворення. Ця універсальна підоснова бування, з якої безпосередньо все виникає, всі речі світу, і є матерією. Булгаков приймає пов'язані з нею положення античної традиції. Матерія — «третій рід» буття, поряд з речами чуттєвого світу і їхніми ідеальними першообразами, ідеями. Вона є неоформленою, невизначеною «першоматерією», materia prima — потенційно суще, здатність виявлення в чуттєвому. У своїй онтологічній суті вона, як і створене буття взагалі, є меоном, «буттям небуття». Але ці положення доповнюються іншими, пов'язаними, в першу чергу, з народжувальною роллю матерії. За Булгаковим вона виступає як «Велика Матір-Земля» давніх язичницьких культів Греції й Сходу, а також «земля» перших віршів Книги Буття. «Земля» й «мати» — ключові визначення матерії в Булгакова, що виражають її зачинальну й народжувальну силу, її плідність і родючість. Земля «насичена безмежними можливостями»; вона є «всематерія, бо в ній потенційно укладено все». Хоча й після Бога, по Його волі, але матерія є також творчим началом. За Григорієм Ніським Булгаков розглядає буття світу як процес, що прямо продовжує своє початковий творчий акт Бога, який здійснюється за неодмінної активної участі самої матерії. Тут концепція Булгакова виявляється на ґрунті патристики, відходячи від платонізму й неоплатонізму; остаточний же свій сенс вона отримує в контексті христології й меріології. Земля-мати не просто народжує, а йстворює зі своїх надр все суще. На вершині творчого зусилля, в його граничному напруженні й граничній чистоті, вона потенційно є «Богоземлею» та Богоматір'ю. З надр її походить Марія й земля стає готовою прийняти Логосу та народити Боголюдину. Земля стає Богородицею й тільки в цьому істинний апофеоз матерії, зліт і увінчання цього творчого зусилля. Тут ключ до всього «релігійного матеріалізму» Булгакова.
Соловйов визначає три сторони, з яких розглядаються живі істоти:
«1) внутрішня сутність, або prima materia, життя, прагнення або бажання жити, тобто харчуватися й розмножуватися — голод і любов (пасивніші в рослинах, активніші в тваринах);
2) образ цього життя, тобто ті морфологічні й фізіологічні умови, якими визначаються харчування та розмноження (а у зв'язку з ними й інші, другорядні функції) кожного органічного виду; і наостанок,
3) біологічна мета — не в сенсі зовнішньої телеології, а з точки зору порівняльної анатомії, яка визначає щодо цілого органічного світу місце та значення тих форм, які в кожному виді підтримуються харчуванням і увічнюються розмноженням. Сама біологічна мета при цьому є двоякою: з одного боку органічні види складають загальний біологічний процес (певною своєю частиною минущі, а частиною перебувають у ньому), який від водяної цвілі доходить до створення людського тіла, а з іншої сторони ці види можна розглядати як частини всесвітнього організму, що мають самостійне значення в житті цілого».
Примітки
- Милетская школа [ 2 травня 2014 у Wayback Machine.] // Большая советская энциклопедия / Гл. ред. Б. А. Введенский. Т. 27.
- . М., 1917. — С. 240—241
- Русская философия. Малый энциклопедический словарь. — М., 1995.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Substrat lat substratum osnova fundament vid sub pid stratum nastil takozh pershomateriya pershorechovina pershostihiyi pershoelement yedinij pochatok lat materia prima v shirokomu sensi osnova vsogo sushogo Pri comu substrat chasto ototozhnyuyut z materiyeyu j substanciyeyu U vuzhchomu sensi pid substratom rozumiyut ti najprostishi strukturi abo utvorennya yaki zalishayutsya stijkimi nezminnimi za bud yakih peretvoren rechovini j obumovlyuyut yiyi konkretni vlastivosti napriklad atomi v himichnih reakciyah V antichnij filosofiyiU period naturfilosofiyi j v piznishi periodi antichni filosofi pripuskali sho v osnovi riznomanittya rechej lezhit yakijs odin pershoelement U pershij naukovo filosofskij davnogreckij miletskij shkoli Fales vidilyav vodu najbilsh bezformnu materiyu yak pershostihiyu Anaksimandr zaklav v osnovu svitobudovi apejron bezmezhne abo neviznachene niyake same po sobi pershodzherelo yake porodzhuye chotiri stihiyi j cilij svit pevnih rechej Anaksimen viznachiv na vlasnij rozsud povitrya osnovoyu vsogo sushogo utvorenogo v procesi jogo rozridzhennya j zgushennya Velikij kvadrat povitrya vogon zemlya voda malij kvadrat teplo suhist holod vologist Aristotel pripustiv sho pershoelementami ye 5 stihij povitrya voda zemlya i vogon i efir nebesna substanciya Kozhen element ye odnim zi staniv yedinoyi pershomateriyi pevne poyednannya osnovnih vlastivostej tepla holodu vologosti ta suhosti Teplo suhist Vogon Teplo vologist Povitrya Holod vologist Voda Holod suhist Zemlya P yatij element efir pochatok ruhu Mifologichni bogi uyavlyalisya takimi sho vinikli z yedinoyi prarechovini sama zh cya prarechovina vvazhalasya vishim i absolyutnim bozhestvom Arist Phys Stoyiki rozglyadali pershoelementom vogon yakij voni ototozhnyuvali z vnutrishnim ya lyudini Takozh vogon yak osnovu vsogo sushogo vidilyav Anaksagor z Klazomen U neoplatonizmiU neoplatonizmi bula vibuduvana iyerarhiya Buttya za spadnimi shodami Nad usim isnuye nevimovne nadsushe Yedine Blago yake ye yedinim nevimirnim nevimovnim nepiznavannoyu pershoosnovoyu vsogo sushogo ta znahoditsya poza mezhami lyudskogo rozumu Vono emanuye v Rozum de vidbuvayetsya jogo diferenciaciya na rivnosushe bezlichi idej Rozum emanuye v Dushu de z yavlyayetsya chuttyevij pochatok i utvoryuyutsya iyerarhiyi demonichnih lyudskih astralnih istot ta tvarin utvoryuyutsya rozumovij i chuttyevij Kosmos V induyizmiPershoelementi zgidno z induyistskoyu tradiciyeyu povitrya sinye kolo zemlya zhovtij kvadrat vogon chervonij trikutnik voda u formi pivmisyacya duh chorna ovalna forma Tattva pochatkova substanciya pershoelement v induyistskij metafizici osoblivo u filosofskomu napryamku sankhya Cim terminom tak samo poznachayetsya proces bezposerednogo piznannya p yati pershoelementiv Slovo tattva skladayetsya z dvoh chastin tat sanskr तत cej takij i tvam sanskr त वम ti tobi U danomu konteksti termin poznachaye takovist spravzhnyu sutnist abo harakteristiku vsogo Po suti svoyij germenevtichne traktuvannya opisuye dva skladi cogo slova yak bozhestvennu prirodu tat ta individuuma tvam Vsesvit ye ti div ru Zaznachene traktuvannya bezposeredno pov yazane z koncepciyeyu vidnosin makrokosm i mikrokosm U kitajskij filosofiyiP yat osnovnih elementiv svitobudovi Chorni strilki pokazuyut pohodzhennya a bili supidryadnist U sin P yat elementiv p yat stihij p yat dij odna z osnovnih kategorij kitajskoyi filosofiyi p yatichlenna struktura sho viznachaye osnovni parametri svitobudovi Krim filosofiyi shiroko vikoristovuyetsya v tradicijnij kitajskij medicini vorozhbitstvi bojovih mistectvah numerologiyi Mistit p yat klasiv Derevo Vogon Zemlya Metal Voda sho harakterizuyut stan i vzayemozv yazok vsih nayavnih predmetiv i yavish U yevropejskomu idealizmiU riznih filosofskih idealistichnih shkolah antichni ta hristiyanski religijni ideyi pro pershoosnovu nadali pereroblyuvalisya U filosofiyi Gegelya Osnovoyu svitu ye absolyutnij duh Tilki vin vnaslidok svoyeyi neskinchennosti mozhe dosyagti spravzhnogo piznannya sebe Dlya samopiznannya jomu neobhidno proyavitisya Samorozkrittya Absolyutnogo Duha v prostori ce priroda samorozkrittya v chasi istoriya Div takozhFilosofiya S N Bulgakova Uyavlennya Bulgakova povtoryuyutsya z Timeyem Platona Yak buttya zanurene u vir viniknennya j znishennya perehodiv i peretvoren stvorene buttya ye buvannyam Ale za mnozhinnistyu j bagatoosobovistyu buvannya neobhidno pripuskati yedinu pidosnovu v loni yakoyi tilki j mozhut vidbuvatisya vsi viniknennya ta peretvorennya Cya universalna pidosnova buvannya z yakoyi bezposeredno vse vinikaye vsi rechi svitu i ye materiyeyu Bulgakov prijmaye pov yazani z neyu polozhennya antichnoyi tradiciyi Materiya tretij rid buttya poryad z rechami chuttyevogo svitu i yihnimi idealnimi pershoobrazami ideyami Vona ye neoformlenoyu neviznachenoyu pershomateriyeyu materia prima potencijno sushe zdatnist viyavlennya v chuttyevomu U svoyij ontologichnij suti vona yak i stvorene buttya vzagali ye meonom buttyam nebuttya Ale ci polozhennya dopovnyuyutsya inshimi pov yazanimi v pershu chergu z narodzhuvalnoyu rollyu materiyi Za Bulgakovim vona vistupaye yak Velika Matir Zemlya davnih yazichnickih kultiv Greciyi j Shodu a takozh zemlya pershih virshiv Knigi Buttya Zemlya j mati klyuchovi viznachennya materiyi v Bulgakova sho virazhayut yiyi zachinalnu j narodzhuvalnu silu yiyi plidnist i rodyuchist Zemlya nasichena bezmezhnimi mozhlivostyami vona ye vsemateriya bo v nij potencijno ukladeno vse Hocha j pislya Boga po Jogo voli ale materiya ye takozh tvorchim nachalom Za Grigoriyem Niskim Bulgakov rozglyadaye buttya svitu yak proces sho pryamo prodovzhuye svoye pochatkovij tvorchij akt Boga yakij zdijsnyuyetsya za neodminnoyi aktivnoyi uchasti samoyi materiyi Tut koncepciya Bulgakova viyavlyayetsya na grunti patristiki vidhodyachi vid platonizmu j neoplatonizmu ostatochnij zhe svij sens vona otrimuye v konteksti hristologiyi j meriologiyi Zemlya mati ne prosto narodzhuye a jstvoryuye zi svoyih nadr vse sushe Na vershini tvorchogo zusillya v jogo granichnomu napruzhenni j granichnij chistoti vona potencijno ye Bogozemleyu ta Bogomatir yu Z nadr yiyi pohodit Mariya j zemlya staye gotovoyu prijnyati Logosu ta naroditi Bogolyudinu Zemlya staye Bogorodiceyu j tilki v comu istinnij apofeoz materiyi zlit i uvinchannya cogo tvorchogo zusillya Tut klyuch do vsogo religijnogo materializmu Bulgakova Filosofiya V S SolovjovaSolovjov viznachaye tri storoni z yakih rozglyadayutsya zhivi istoti 1 vnutrishnya sutnist abo prima materia zhittya pragnennya abo bazhannya zhiti tobto harchuvatisya j rozmnozhuvatisya golod i lyubov pasivnishi v roslinah aktivnishi v tvarinah 2 obraz cogo zhittya tobto ti morfologichni j fiziologichni umovi yakimi viznachayutsya harchuvannya ta rozmnozhennya a u zv yazku z nimi j inshi drugoryadni funkciyi kozhnogo organichnogo vidu i naostanok 3 biologichna meta ne v sensi zovnishnoyi teleologiyi a z tochki zoru porivnyalnoyi anatomiyi yaka viznachaye shodo cilogo organichnogo svitu misce ta znachennya tih form yaki v kozhnomu vidi pidtrimuyutsya harchuvannyam i uvichnyuyutsya rozmnozhennyam Sama biologichna meta pri comu ye dvoyakoyu z odnogo boku organichni vidi skladayut zagalnij biologichnij proces pevnoyu svoyeyu chastinoyu minushi a chastinoyu perebuvayut u nomu yakij vid vodyanoyi cvili dohodit do stvorennya lyudskogo tila a z inshoyi storoni ci vidi mozhna rozglyadati yak chastini vsesvitnogo organizmu sho mayut samostijne znachennya v zhitti cilogo Universaliyi Pershoprichina ru Monizm Anima mundi Stihiya alhimiya PrimitkiMiletskaya shkola 2 travnya 2014 u Wayback Machine Bolshaya sovetskaya enciklopediya Gl red B A Vvedenskij T 27 M 1917 S 240 241 Russkaya filosofiya Malyj enciklopedicheskij slovar M 1995