Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Римачі́ — село в Україні, адміністративний центр Римачівського старостинського округу Вишнівської сільської громади Ковельського району Волинської області. Населення становить 942 особи. До старостинського округ входить село Бережці.
| село Римачі | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Волинська область |
| Район | Ковельський район |
| Громада | Вишнівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA07060050160077009 |
| Облікова картка | Римачі. |
| Основні дані | |
| Засноване | 1442 (582 роки) |
| Населення | 942 особи |
| Поштовий індекс | 44350 |
| Телефонний код | +380 3377 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°11′35″ пн. ш. 23°54′44″ сх. д. / 51.19306° пн. ш. 23.91222° сх. д.Координати: 51°11′35″ пн. ш. 23°54′44″ сх. д. / 51.19306° пн. ш. 23.91222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 181 м |
| Водойми | р. Гапа |
| Відстань до обласного центру | 127 км |
| Відстань до районного центру | 59 км |
| Найближча залізнична станція | Ягодин |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 44350, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Римачі, вул. Миру, 44 |
| Карта | |
  Римачі | |
 Римачі | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село розташоване за 127 км від обласного центру, 59 км від районного центру та 12 км від міста Любомль (автошляхом М07E373) та прилягає до залізничної станції Ягодин, на якій знаходиться прикордонний пункт контролю з Польщею Ягодин — Дорогуськ. Селом тече річка Гапа, а також є озеро Око — морського походження. Річка, що витікає з цього озера, має назву Рудавка і впадає у річку Західний Буг.
Назва
Сучасна офіційна назва населеного пункту — Римачі. Ця назва за весь період існування села не змінювалась.
Існує така легенда про виникнення назви Римачі. Один чоловік ходив до Риму на поклоніння Папі Римському. Після повернення з Риму поселився на місці, де зараз Римачі. Довкола його садиби побудували свої житла інші люди. Так заснований населений пункт Римачі, назва якого походить від слова «Рим», за розповідями Печера Оникій. В історичних джерелах даних про виникнення села немає.
Історія
Територія сучасного села Римачі була заселена людьми в епоху енеоліту-бронзи, про що свідчать численні археологічні матеріали.
У писемних джерелах населений пункт вперше згадується під 1442 роком. Відомо, що серед ряду сіл, переданих тоді польським королем Владиславом Варненчиком у володіння Кристину з Вільчиполя було також село Римачі. Проте, через деякий час воно знову увійшло до складу королівських володінь.
У XVI столітті населений пункт входив до складу Любомльського староства. Відповідно люстрації 1564 року тут мешкало 17 кметів, які платили по 6 грошів податку щорічно, діяв фільварок, корчма.
24 жовтня 1599 року датовано надання польським королем Сигізмундом ІІІ шляхтичу Мартинові Красицькому села Римачі разом з іншими населеними пунктами, що відносились тоді до Любомльського замку.
На початку XVII століття, після прийняття унії, в околицях населеного пункту відбулося протистояння між місцевими православними та католиками. З 1659 року село Римачі Любомльського староства належало до володінь гетьмана Івана Виговського, а з 1680 року — у власності польського короного гетьмана, краківського воєводи Дмитра-Юрія Корибута Вишневецького.
З другої половини XVIII століття Римачі перебували в складі володінь великого коронного гетьмана Браницького. Після ІІІ поділу Польщі у 1795 році село входило до складу Володимир-Волинського повіту Волинської губернії.
Під час французько-російської війни 1812 року в районі населеного пункту відбувались невеликі збройні сутички між австро-саксонськими та російськими військами.
У 1849 році, після конфіскації земель у графів Браницьких, селяни с. Римачі стали державними. У другій половині XIX століття населений пункт входив до складу Бережецької волості Володимир-Волинського повіту. В цей час більшу частину населення складали поляки, православні ж були приписані до церкви сусіднього села Бережці. У 1892 році в Римачах було відкрито церковну школу грамоти.
На початку ХХ століття в селі проживало 1042 мешканці. Під час Першої світової війни велика частина населення була евакуйована до Катеринославської губернії. Населений пункт був зайнятий австро-угорськими військами. В цей час з їх дозволу в селі було відкрито польську школу.
В період ІІ Речі Посполитої село Римачі входило до складу Бережецької гміни Любомльського повіту Волинського воєводства. Станом на 1921 рік тут проживало 1233 жителів. У 1929—1930 роках відбулося переміщення села: частину мешканців було виселено на хутори Стружки, Підрудівка, Зарудівка, Почернів'я, Підострови, Ягодин.
У 1934 році в селі було закінчено будівництво мурованого римо-католицького костелу святого Ізидора Орача. В цей час в селі діяла семикласна польська школа.
У 1939 році Римачі приєднали до радянської України. Відразу після віроломного нападу гітлерівської Німеччини територія Римачівської сільської ради стала ареною жорстоких боїв. Лише за першу добу бійці 9-ї Бережецької застави знищили близько 600 гітлерівців. За період тимчасової окупації гітлерівські загарбники і їх прибічники в Римачах і Бережцях убили 277 чоловік, вивезли на примусові роботи до Німеччини 202 особи, знищили 185 житлових будинків. 19 липня 1944 року Римачі і Бережці були зайняті військами 1-го Білоруського фронту.
Після зайняття населеного пункту радянськими військами, населення села збільшилося за рахунок переселення з хуторів. Зникли сусідні села Купрачі, Теребейки та Ягодин. Тут організовано колгосп, відкрито українську школу, дитячий будинок для сиріт, відділення зв'язку, бібліотеку, фельдшерсько-акушерський пункт тощо.
Після проголошення незалежності село Римачі — адміністративний центр Римачівської сільської ради Любомльського району Волинської області. Населення становить 942 жителів. В селі споруджено обеліск Слави односельчанам, які загинули за визволення рідного краю. В Римачах працюють бібліотека, середня школа, будинок культури, дитячий садок, відділення зв'язку, фельдшерсько-акушерський пункт.
23 грудня 2016 року, в ході децентралізації, село Римачі увійшло до складу Вишнівської сільської громади.
17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Любомльського району, село увійшло до складу новоутвореного Ковельського району.
Населення
За переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 707 осіб, з яких 339 чоловіків та 368 жінок.
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 912 осіб.
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,83 % |
| російська | 0,85 % |
| білоруська | 0,11 % |
| молдовська | 0,11 % |
Постаті
- Киричук Сергій Володимирович (1989—2014) — молодший сержант Державної прикордонної служби України, учасник російсько-української війни.
Об'єкти інфраструктури
На території села залишився польський костел Святого Ісидора Орача, збудований у 1931—1933 роках за кошти ксьондза і парафіян. Його реставровано в наш час, і туди приїжджають сусіди — поляки в період католицьких свят. Також залишився польський цвинтар.
В селі споруджено обеліск Слави односельчанам, що загинули за визволення рідного краю. В Римачах діють бібліотека, ЗОШ І—ІІІ ст., будинок культури, дитячий садок, відділення зв'язку, фельдшерсько-акушерський пункт.
Примітки
- Архів оригіналу за 25 травня 2017.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- . database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
Джерела
- . Любомльська районна рада.
Література
- Римачі́ // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Волинська область / І. С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970: 747 с. — С. 515
Посилання
- Rymacza // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 95. (пол.)
- Погода в селі Римачі. [ 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rimachi selo v Ukrayini administrativnij centr Rimachivskogo starostinskogo okrugu Vishnivskoyi silskoyi gromadi Kovelskogo rajonu Volinskoyi oblasti Naselennya stanovit 942 osobi Do starostinskogo okrug vhodit selo Berezhci selo Rimachi Krayina Ukrayina Oblast Volinska oblast Rajon Kovelskij rajon Gromada Vishnivska silska gromada Kod KATOTTG UA07060050160077009 Oblikova kartka Rimachi Osnovni dani Zasnovane 1442 582 roki Naselennya 942 osobi Poshtovij indeks 44350 Telefonnij kod 380 3377 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 11 35 pn sh 23 54 44 sh d 51 19306 pn sh 23 91222 sh d 51 19306 23 91222 Koordinati 51 11 35 pn sh 23 54 44 sh d 51 19306 pn sh 23 91222 sh d 51 19306 23 91222 Serednya visota nad rivnem morya 181 m Vodojmi r Gapa Vidstan do oblasnogo centru 127 km Vidstan do rajonnogo centru 59 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Yagodin Misceva vlada Adresa radi 44350 Volinska obl Kovelskij r n s Rimachi vul Miru 44 Karta Rimachi Rimachi Mapa Rimachi u VikishovishiGeografiyaSelo roztashovane za 127 km vid oblasnogo centru 59 km vid rajonnogo centru ta 12 km vid mista Lyuboml avtoshlyahom M07E373 ta prilyagaye do zaliznichnoyi stanciyi Yagodin na yakij znahoditsya prikordonnij punkt kontrolyu z Polsheyu Yagodin Dorogusk Selom teche richka Gapa a takozh ye ozero Oko morskogo pohodzhennya Richka sho vitikaye z cogo ozera maye nazvu Rudavka i vpadaye u richku Zahidnij Bug NazvaSuchasna oficijna nazva naselenogo punktu Rimachi Cya nazva za ves period isnuvannya sela ne zminyuvalas Isnuye taka legenda pro viniknennya nazvi Rimachi Odin cholovik hodiv do Rimu na pokloninnya Papi Rimskomu Pislya povernennya z Rimu poselivsya na misci de zaraz Rimachi Dovkola jogo sadibi pobuduvali svoyi zhitla inshi lyudi Tak zasnovanij naselenij punkt Rimachi nazva yakogo pohodit vid slova Rim za rozpovidyami Pechera Onikij V istorichnih dzherelah danih pro viniknennya sela nemaye IstoriyaTeritoriya suchasnogo sela Rimachi bula zaselena lyudmi v epohu eneolitu bronzi pro sho svidchat chislenni arheologichni materiali U pisemnih dzherelah naselenij punkt vpershe zgaduyetsya pid 1442 rokom Vidomo sho sered ryadu sil peredanih todi polskim korolem Vladislavom Varnenchikom u volodinnya Kristinu z Vilchipolya bulo takozh selo Rimachi Prote cherez deyakij chas vono znovu uvijshlo do skladu korolivskih volodin U XVI stolitti naselenij punkt vhodiv do skladu Lyubomlskogo starostva Vidpovidno lyustraciyi 1564 roku tut meshkalo 17 kmetiv yaki platili po 6 groshiv podatku shorichno diyav filvarok korchma 24 zhovtnya 1599 roku datovano nadannya polskim korolem Sigizmundom III shlyahtichu Martinovi Krasickomu sela Rimachi razom z inshimi naselenimi punktami sho vidnosilis todi do Lyubomlskogo zamku Na pochatku XVII stolittya pislya prijnyattya uniyi v okolicyah naselenogo punktu vidbulosya protistoyannya mizh miscevimi pravoslavnimi ta katolikami Z 1659 roku selo Rimachi Lyubomlskogo starostva nalezhalo do volodin getmana Ivana Vigovskogo a z 1680 roku u vlasnosti polskogo koronogo getmana krakivskogo voyevodi Dmitra Yuriya Koributa Vishneveckogo Z drugoyi polovini XVIII stolittya Rimachi perebuvali v skladi volodin velikogo koronnogo getmana Branickogo Pislya III podilu Polshi u 1795 roci selo vhodilo do skladu Volodimir Volinskogo povitu Volinskoyi guberniyi Pid chas francuzko rosijskoyi vijni 1812 roku v rajoni naselenogo punktu vidbuvalis neveliki zbrojni sutichki mizh avstro saksonskimi ta rosijskimi vijskami U 1849 roci pislya konfiskaciyi zemel u grafiv Branickih selyani s Rimachi stali derzhavnimi U drugij polovini XIX stolittya naselenij punkt vhodiv do skladu Berezheckoyi volosti Volodimir Volinskogo povitu V cej chas bilshu chastinu naselennya skladali polyaki pravoslavni zh buli pripisani do cerkvi susidnogo sela Berezhci U 1892 roci v Rimachah bulo vidkrito cerkovnu shkolu gramoti Na pochatku HH stolittya v seli prozhivalo 1042 meshkanci Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni velika chastina naselennya bula evakujovana do Katerinoslavskoyi guberniyi Naselenij punkt buv zajnyatij avstro ugorskimi vijskami V cej chas z yih dozvolu v seli bulo vidkrito polsku shkolu V period II Rechi Pospolitoyi selo Rimachi vhodilo do skladu Berezheckoyi gmini Lyubomlskogo povitu Volinskogo voyevodstva Stanom na 1921 rik tut prozhivalo 1233 zhiteliv U 1929 1930 rokah vidbulosya peremishennya sela chastinu meshkanciv bulo viseleno na hutori Struzhki Pidrudivka Zarudivka Pocherniv ya Pidostrovi Yagodin U 1934 roci v seli bulo zakincheno budivnictvo murovanogo rimo katolickogo kostelu svyatogo Izidora Oracha V cej chas v seli diyala semiklasna polska shkola U 1939 roci Rimachi priyednali do radyanskoyi Ukrayini Vidrazu pislya virolomnogo napadu gitlerivskoyi Nimechchini teritoriya Rimachivskoyi silskoyi radi stala arenoyu zhorstokih boyiv Lishe za pershu dobu bijci 9 yi Berezheckoyi zastavi znishili blizko 600 gitlerivciv Za period timchasovoyi okupaciyi gitlerivski zagarbniki i yih pribichniki v Rimachah i Berezhcyah ubili 277 cholovik vivezli na primusovi roboti do Nimechchini 202 osobi znishili 185 zhitlovih budinkiv 19 lipnya 1944 roku Rimachi i Berezhci buli zajnyati vijskami 1 go Biloruskogo frontu Pislya zajnyattya naselenogo punktu radyanskimi vijskami naselennya sela zbilshilosya za rahunok pereselennya z hutoriv Znikli susidni sela Kuprachi Terebejki ta Yagodin Tut organizovano kolgosp vidkrito ukrayinsku shkolu dityachij budinok dlya sirit viddilennya zv yazku biblioteku feldshersko akusherskij punkt tosho Pislya progoloshennya nezalezhnosti selo Rimachi administrativnij centr Rimachivskoyi silskoyi radi Lyubomlskogo rajonu Volinskoyi oblasti Naselennya stanovit 942 zhiteliv V seli sporudzheno obelisk Slavi odnoselchanam yaki zaginuli za vizvolennya ridnogo krayu V Rimachah pracyuyut biblioteka serednya shkola budinok kulturi dityachij sadok viddilennya zv yazku feldshersko akusherskij punkt 23 grudnya 2016 roku v hodi decentralizaciyi selo Rimachi uvijshlo do skladu Vishnivskoyi silskoyi gromadi 17 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Lyubomlskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Kovelskogo rajonu NaselennyaZa perepisom URSR 1989 roku chiselnist nayavnogo naselennya sela stanovila 707 osib z yakih 339 cholovikiv ta 368 zhinok Za perepisom naselennya Ukrayini 2001 roku v seli meshkalo 912 osib Mova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 98 83 rosijska 0 85 biloruska 0 11 moldovska 0 11 PostatiKirichuk Sergij Volodimirovich 1989 2014 molodshij serzhant Derzhavnoyi prikordonnoyi sluzhbi Ukrayini uchasnik rosijsko ukrayinskoyi vijni Ob yekti infrastrukturiNa teritoriyi sela zalishivsya polskij kostel Svyatogo Isidora Oracha zbudovanij u 1931 1933 rokah za koshti ksondza i parafiyan Jogo restavrovano v nash chas i tudi priyizhdzhayut susidi polyaki v period katolickih svyat Takozh zalishivsya polskij cvintar V seli sporudzheno obelisk Slavi odnoselchanam sho zaginuli za vizvolennya ridnogo krayu V Rimachah diyut biblioteka ZOSh I III st budinok kulturi dityachij sadok viddilennya zv yazku feldshersko akusherskij punkt PrimitkiArhiv originalu za 25 travnya 2017 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 database ukrcensus gov ua Bank danih Derzhavnoyi sluzhbi statistiki Ukrayini Arhiv originalu za 31 lipnya 2014 Procitovano 20 zhovtnya 2019 Dzherela Lyubomlska rajonna rada LiteraturaRimachi Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR u 26 t P T Tronko golova Golovnoyi redkolegiyi K Golovna redakciya URE AN URSR 1967 1974 tom Volinska oblast I S Klimash golova redkolegiyi tomu 1970 747 s S 515PosilannyaRymacza Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1889 T X S 95 pol Pogoda v seli Rimachi 19 grudnya 2011 u Wayback Machine