Євро́па — частина світу в Північній півкулі. Омивається Північним Льодовитим океаном на півночі, Атлантичним океаном на заході та Середземним морем на півдні. На сході та південному сході відокремлена від Азії Уральськими та Кавказькими горами, річкою Урал (за іншою версією, Ембою), Каспійським та Чорним морями. Площа — 10 530 000 км2, що становить 2 % площі Землі або 6,8 % суходолу. Третя за кількістю населення частина світу після Азії та Африки (729 млн осіб, 11 % населення Землі). Україна є найбільшою за площею країною Європи, не враховуючи європейську частину Російської Федерації, що є європейсько-азійською країною, та колоніальної частини Франції. Ватикан — найменшою. Окрім географічного значення, може позначати Європейський Союз, європейську цивілізацію, культурну спільноту або європейський геополітичний вибір. Європа разом з Азією утворює Євразію.
Європа | |
---|---|
Положення континенту на Земній кулі (ортогональна проєкція) | |
Географічне положення | |
Крайні точки: | |
⮝ північна | мис Нордкін 71°08′ пн. ш. 27°42′ сх. д. / 71.133° пн. ш. 27.700° сх. д. |
⮟ південна | мис Мароккі 36°00′ пн. ш. 5°36′ зх. д. / 36.000° пн. ш. 5.600° зх. д. |
⮜ західна | мис Рока 38°48′ пн. ш. 9°31′ зх. д. / 38.800° пн. ш. 9.517° зх. д. |
⮞ східна | Полярний Урал 67°40′ пн. ш. 66°15′ сх. д. / 67.667° пн. ш. 66.250° сх. д. |
Часові пояси | від UTC−1:00 до |
Територія | |
Загальна площа | 10 186 000 квадратний кілометр (6-те) |
• островів | 750 000 км² |
Довжина узбережжя | 37 000 км |
⯅ Найвища точка | Ельбрус (5642 м) |
⯆ Найнижча точка | рівень Каспійського моря (-28 м) |
Середні висоти | 300 м |
Найдовша річка | Волга (3731 км) |
Найбільше озеро | Ладозьке (17 700 км²) |
Населення | |
Чисельність | 747 636 045 (3-тє) |
Густота | 73 осіб/км² (2-ге) |
Назва мешканців | європейці |
Найпоширеніші мови |
|
Найбільші міста | |
Економіка | |
ВВП номінальний | 23,05 трлн USD (2020) (3-тє) |
• за ПКС | 30,37 трлн USD (2020) (2-ге) |
• на душу населення | 31 020 USD (2020) (3-тє) |
Країни | |
Незалежні | 50 + 4 |
Залежні | 5 |
Інтеграція | Рада Європи, ЄС, НАТО, СНД |
Європа у Вікісховищі |
Назва та її етимологія
Європа
Згідно з чинним правописом (а також попередніми його редакціями) єдине правильне написання — Європа. Деякі історичні правописні системи рекомендували написання з Е- — Европа, зокрема: желехівка («Руска правопись» Смаль-Стоцького — 1892), харківський правопис (1926, 1928), правопис Зілинського (1942, 1943), правопис Ярослава Рудницького (1949).
Етимологія
Європа названа за ім'ям героїні давньогрецької міфології — Європи, фінікійської царівни, яку викрав Зевс і відвіз на Крит. Походження цього імені, як вважає французький лінгвіст П. Шантрен, невідоме. Найпопулярніші в сучасній літературі етимологічні гіпотези запропоновані ще в античності (поряд з багатьма іншими), однак є спірними:
- Одна з етимологічних гіпотез тлумачить його походження від грецьких коренів еври- та опс- як «широкоока».
- Згідно з лексикографом Гезихієм, назва Європа означає «країна заходу, або темна», що пізніші лінгвісти порівнювали із зах.-сем. 'rb «захід сонця» або аккад. erebu з тим самим значенням. М. Вест, втім, оцінює цю етимологію як дуже слабку.
Географія і геологія
Європа з Азією складають континент Євразію, займає 8 % поверхні суходолу; площа Європи 10 532 000 км². Європа повністю лежить у північній півкулі між 36° пн. ш. і Північним Льодовитим океаном. Майже 2/3 території займає рівнина: від європейської частини Росії на сході (Східноєвропейська рівнина) до низинних територій на заході на узбережжі Біскайської затоки.
У різні часи східну межу Європи проводили по-різному, простежується загальна тенденція «розростання Європи на схід». Останні три століття умовну межу між Європою і Азією на суходолі проводять вздовж східного підніжжя Уралу, по річці Ембі, Каспійському морю, Кумо-Маницькій западині (часто до Європи зараховують Кавказ), Чорному морю, протоці Босфор, Мармуровому морю, протоці Дарданелли, Егейському морю; Середземне море і Гібралтарська протока відокремлюють Європу від Африки.
Поділ материка Євразія на частини світу Європу і Азію склався ще в Стародавній Греції. Античні греки виділяли три частини світу — Європу, Азію і Лівію (Африку). Межею між Європою і Азією вони вважали водні шляхи від Середземного до Азовського моря. Сучасні східні межі Європи (Урал) були встановлені за пропозицією шведського географа Філіпа Йогана фон Страленберга.
Протяжність Європи в меридіональному напрямку — 4300 км, у широтному — 5000 км.
Європа має найбільш розчленовану серед частин світу берегову лінію (півострови становлять 1/4 території Європи; острови займають близько 730 тис. км²).
Середня висота — 292 м; пік Монблан (4809 м) — найвища вершина Альп і водночас Європи (якщо не враховувати Ельбрус (5642 м) на Кавказі); найнижча точка — узбережжя Каспійського моря (28 м нижче рівня моря).
Гори й височини належать до 3 епох складчастості:
- каледонської (Скандинавські гори);
- герцинської (Іберійський масив, Центральний масив, Воґези, Арденни, Урал);
- альпійської (Піренеї, Альпи, Апенніни, Карпати, Стара Планина, Динарські гори, Кримські гори).
Найбільші рівнини: Східно-Європейська рівнина, Причорноморська низовина, Паданська рівнина, Паризький басейн.
Активні вулкани: Гекла, Везувій, Етна, Стромболі.
Майже уся Європа лежить у помірному кліматичному поясі; у південній частині Європи субтропічний клімат (середземноморський), на півночі — субполярний. Середньорічна кількість опадів — 500—800 мм, у горах (особливо на західних схилах) — понад 2000 мм (над Которською затокою 4650 мм).
Найбільше озер у північній частині Європи; найглибші — біля підніжжя Альп (Комо, Ґарда, Женевське, Боденське). Озера площею понад 5100 км² розташовані у Східній Європі: Ладозьке, Онезьке, Чудське. Найбільші річки (довжиною понад 800 км): Волга, Дунай, Дніпро, Урал, Дон, Печора, Дністер, Рейн, Луара, Ельба, Вісла, Одра, Прут, Рона.
Льодовики поширені на островах Шпіцберґен, Нова Земля та Ісландія, а також в Альпійських і Скандинавських горах (разом 120 тис. км²).
Природна рослинність дуже змінена або знищена людиною; стан лісів погіршується.
Основні родовища корисних копалин: нафти і природного газу — в Північному морі, Баку, вугілля — Рурський, Верхньосілезький, Донецький, Печорський, Підмосковний басейни, залізних руд — Курська магнітна аномалія, Лотаринґія, північ Скандинавії, марганцевих руд — Нікопольське родовище; є також родовища кольорових металів, бокситів, кам'яної солі, соди.
Центр Європи
Розташування центру залежить від визначення меж Європи, а також від методики підрахунку, а також від того, чи включають віддалені острови в список крайніх точок Європи чи ні. Отож на звання географічного центру Європи претендують декілька місць. Окрім України, де центром Європи вважається точка біля села Ділове неподалік Рахова, на місце розташування центру Європи претендують також Литва, Словаччина, Білорусь, Польща та деякі інші країни. Книга рекордів Гіннеса визнає село Пурнушкяй за 26 км на північ від Вільнюса (Литва) «офіційним» географічним центром Європи.
Історія
Європа була незаселеною людьми досить довго. На південно-східній околиці регіону, в Дманісі (Грузія), були знайдені рештки людей, що жили 1,8 млн років тому і належать до форми, перехідної між Homo habilis і Homo erectus, що пізніше розселилися по всій південній Азії. Цю форму виділили в окремий вид Homo georgicus. Вважають, що всі знайдені рештки належать особинам однієї популяції.
Звідки прийшла людина в Європу — суперечливе питання. Відомо тільки, що Європа не була місцем зародження людства. Існують версії про те, що перші гомініди прийшли в Європу з Індії. Однак найвірогіднішою є гіпотеза про прихід гомінідів до Європи з Африки через Західну Азію. Є припущення, що це сталося в середині віллафранкського часу.
«По-справжньому» заселила Європу гейдельберзька людина і її ймовірний нащадок неандерталець, який був спеціалізованою формою, адаптованою до європейського клімату.
Найпершу появу людей сучасного фізичного типу (Homo sapiens) в Європі датують 35 тис. років тому. 28 тис. років тому, ймовірно, остаточно зникли неандертальці.
Населення
Європу населяє 729 млн людей (11 % світового населення, станом на 1 липня 2008 року); густота населення, без Росії — 97 осіб на км² (вдвічі перевищує середньосвітову), найбільша (200—370 осіб на км²) — у Нідерландах, Бельгії, Великій Британії та Німеччині, найменша (3–15) — в Ісландії, Норвегії та Фінляндії; природний приріст у 12 країнах від'ємний (в Латвії, Естонії та Росії — нижче 5 %). Загалом для Європи характерна депопуляція на рівні 0,04 %; близько 20 % від усього населення — у віці 15 та менше років; у віці 65 та старші — 15 %.
Європа заселена нерівномірно, головна смуга розселення людства на цьому континенті простягається з півночі на південь від Північної Ірландії через Англію, долину Рейну до Північної Італії (переривається в Альпах). У цій смузі зосереджено багато галузей промисловості та інтенсивне сільське господарство, сильно розвинена інфраструктура. Інша смуга проходить у широтному напрямку, від Бретані, вздовж річок Самбр і Маас через північ Франції до Німеччини (Рурська область). Саме в цьому регіоні зародилися промислові райони як явище, що призвело до підвищення природного приросту населення і притоку робочої сили. У цих двох смугах проживає близько 130 млн осіб, середня густота населення сягає 119 осіб/км². Досить висока густота населення характерна для ряду країн Центрально-Східної Європи, але розміщено воно нерівномірно, малозаселеними є гірські території і лісові масиви. Пересічна густота населення Польщі становить 127 осіб/км², максимальна — понад 300 осіб/км² (промислові райони Нижньої й Верхньої Сілезії); Чехії — 134 особи/км²; Словаччини — 112 осіб/км²; Угорщини — 111 осіб/км²; Сербії — 42 особи/км²; Чорногорії — 42 особи/км²; Словенії — 100 осіб/км²; Македонії — 4 особи/км²; Хорватії — 85 осіб/км²; Боснії і Герцеговині — 70 осіб/км². Чимало населення східної частини Південної Європи зосереджене на узбережжі Адріатичного моря. Серед країн Східної Європи високу густоту населення має Молдова — 130 осіб/км², Україна — 80 осіб/км².
У містах мешкає понад 70 % населення; найбільші міські агломерації: Лондон, Москва, Париж, Рурштадт, Санкт-Петербург, Стамбул. Найбільші міста (з населенням понад 1,5 млн): Афіни, Барселона, Берлін, Бухарест, Будапешт, Відень, Варшава, Гамбурґ, Київ, Лондон, Мадрид, Манчестер, Мілан, Мінськ, Москва, Париж, Рим, Санкт-Петербург, Стамбул.
Етнографія
Детальному вивченню етнографічної ситуації у Європі присвячені дослідження, пов'язані з Версальським мирним договором. Роботи виконували у багатьох країнах з метою встановлення етнічних меж і на цій підставі — міждержавних кордонів.
Релігія
В Європі переважає християнська релігія. Багато людей належать до римо-католицької церкви, центр якої у Ватикані. У Північній Європі здебільшого поширене протестантство, у Східній і Південно-Східній — православ'я.
Економіка
Продукція: майже 50 % усіх машин, що випускаються у світі, виробляється в Європі (Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Росія, Грузія, Україна, Латвія, Білорусь, Велика Британія); використання добрив на сільськогосподарських угіддях у 4 рази більше, ніж у будь-якій іншій частині світу; сільськогосподарська продукція Європи становить 43 % світового виробництва ячменю (Німеччина, Іспанія, Франція, Велика Британія), 41 % світового виробництва жита (Польща, Німеччина), 31 % світового виробництва вівса (Польща, Німеччина, Швеція, Франція), 24 % світового виробництва пшениці (Франція, Україна, Німеччина, Велика Британія, Румунія); Італія, Іспанія і Греція виробляють понад 70 % оливкової олії, виробленої у світі.
Політика
Країни
Західна | Східна | Північна | Південна | Частково в Європі | Невизнані або частково визнані |
---|---|---|---|---|---|
Австрія | Білорусь | Данія | Албанія | Азербайджан (до 10 % території) | Косово |
Андорра | Болгарія | Ісландія | Чорногорія | Грузія (до 5 % території) | Придністров'я |
Бельгія | Угорщина | Латвія | Боснія і Герцеговина | Казахстан (12,5 % території) | Республіка Абхазія (до близько 5 % території) |
Велика Британія | Молдова | Литва | Ватикан | Росія (22 % території) | Південна Осетія |
Німеччина | Польща | Норвегія | Греція | Туреччина (4 % території) | Північний Кіпр |
Ірландія | Румунія | Фінляндія | Іспанія | Вірменія (член Ради Європи) | |
Ліхтенштейн | Україна | Естонія | Італія | Кіпр (член Євросоюзу та Ради Європи) | |
Люксембург | Чехія | Швеція | Північна Македонія | ||
Монако | Словаччина | Мальта | |||
Нідерланди | Португалія | ||||
Франція | Сан-Марино | ||||
Швейцарія | Сербія | ||||
Словенія | |||||
Хорватія |
Залежні території
Залежні території, які розташовані в Європі
- Акротирі і Декелія
- Аландські острови
- Гернсі
- Гібралтар
- Острів Мен
- Фарерські острови
- Шпіцберген
- Ян-Маєн
Частково визнаний релігійний орден
Інтеграція
Країни Європи є членами різних міжнародних організацій, велика кількість яких є організаціями економічного і політичного характеру. Нижче перераховані основні міжнародні об'єднання в Європі.
Рада Європи є єдиною пан'європейською організацією, членами якої є майже всі країни Європи. На сьогодні членами Ради Європи є 47 держав. Цілями Ради Європи є програми з узгодження суперечностей між законодавчими базами європейських країн у сферах прав людини, громадянства, міжнародного приватного права, захисту довкілля та культурної спадщини, охорони прав національних меншин тощо.
Європейський Союз (скорочена назва — ЄС) — наднаціональне об'єднання 28 держав Європи. У рамках ЄС курується безліч програм, діє єдиний ринок, куди входять митний союз, валютний союз (єдина європейська валюта — євро, прийнята як основна на території 19 з 28 членів Євросоюзу), загальна політика в галузі сільського господарства та рибальства. Європейський союз також вживає заходи з координації дій країн-членів в області політики. Існують тенденції до координації дій у сфері оборони та загальної зовнішньої політики. Союз поступово еволюціонує з економічної організації до наднаціональної. На сьогодні спільний ВВП Євросоюзу є найбільшим у світі і становить 15,849 трильйонів доларів США.
НАТО — військовий союз, членами якого є країни Європи, а також США і Канада. НАТО створювалася як організація для згуртування західноєвропейських країн під командуванням США проти СРСР і його союзників. Основою організації є договір про колективну оборону в разі нападу на одну з держав-членів.
Організація з безпеки і співробітництва в Європі — найбільша регіональна організація з безпеки, до складу якої входять 56 держав Європи, Центральної Азії і Північної Америки. Діяльність організації спрямована на запобігання виникненню конфліктів у регіоні, врегулювання кризових ситуацій, ліквідацію наслідків конфліктів.
Співдружність незалежних держав складається з 9 колишніх республік Радянського Союзу (крім Балтійських країн, Грузії, Туркменистану, України). Формально СНД не володіє наднаціональними повноваженнями і є більшою мірою символічною організацією, що діє в сфері координації взаємодії між країнами-учасницями Співдружності. Головними цілями СНД є здійснення співробітництва в політичній, економічній, екологічній, гуманітарній, культурній та інших областях; мирне вирішення суперечок; міждержавна кооперація та інтеграція; захист прав і свобод громадян країн-членів.
ГУАМ створено 1997 року чотирма країнами: Грузією, Україною, Азербайджаном, Молдовою (ГУАМ). Штаб-квартира розташована в столиці України — Києві. З квітня 1999 до 2006 року до складу організації входив також Узбекистан, тому тоді організація носила назву ГУУАМ.
Північна рада (заснована 1952 року) і Північна рада міністрів (заснована 1971 року) — організація для координації співпраці між парламентами і урядами країн Північної Європи. Країни-члени: Данія, Фінляндія (з 1956), Ісландія, Норвегія, Швеція. Керівні органи розташовані в Копенгагені.
Євразійське економічне співтовариство займається формуванням загальних зовнішніх митних кордонів, виробленням єдиної зовнішньоекономічної політики, тарифів, цін та інших складових функціонування спільного ринку.
В Арктичну раду входять вісім приарктичних країн: Данія, Фінляндія, Ісландія, Канада, Норвегія, Росія, Швеція, США. Країни-спостерігачі: Велика Британія, Франція, ФРН, Нідерланди, Польща, Іспанія.
Балтійська асамблея — дорадчий орган зі співробітництва між парламентами Естонії, Латвії та Литви, заснований 1991 року. Асамблея координує дії, консультує парламенти трьох країн і декларує узгоджені позиції у вигляді резолюцій, рішень і рекомендацій.
Бенілюкс — союз Бельгії, Нідерландів і Люксембургу, створений 3 лютого 1958 року. Має свій парламент і суд, куди входять представники трьох держав.
(Рада Баренцевого/Євроарктичного регіону) (ОБЄР) — форум регіонального співробітництва. Був заснований 1993 року. До нього увійшли на правах постійних членів Данія, Ісландія, Норвегія, Росія, Фінляндія і Швеція, а також Комісія Європейських співтовариств (КЕС). Дев'ять держав — Велика Британія, Німеччина, Італія, Канада, Нідерланди, Польща, Франція, США, Японія — мають статус спостерігачів.
Культура
Примітки
Джерела
- Орися Демська-Кульчицька. (PDF) (польською) . Архів оригіналу (PDF) за 13 січня 2015. Процитовано 13 січня 2015.
- Nietzsches Europa. Nietzsche und Europa – Nietzsche in Europa. Berlin: Akademie Verlag GmbH. ISBN .
- (фр.) Chantraine P. Dictionnaire étymologique de la langue grecque. Histoire des mots. Paris, 1968. P. 388.
- (рос.) Лосев А. Ф. Мифология греков и римлян. М., 1996. С. 223.
- (рос.) Тантлевский И. Р. История Израиля и Иудеи до разрушения Первого Храма. — СПб, 2005. С. 9, з посиланням на: Astour M. C. Hellenosemitica: An Ethnic and Cultural Study in West Semitic Impact on Mycenaean Greece. Leiden, 1967. P. 128.
- (англ.) «Phonologically, the match between Europa's name and any form of the Semitic word is very poor» [ 28 січня 2012 у Wayback Machine.] — у книзі West M. L. The east face of Helicon: west Asiatic elements in Greek poetry and myth. Oxford, 1997. P. 451.
- Кузик С. П., 2002.
- (рос.) Кушнер (Кнышев) П. И. Этнические территории и этнические границы. — М.: Издательство Академии наук СССР, 1951. — 106 с.
- Зокрема, ЦРУ відносить Азербайджан до Близького Сходу. [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] Лиш невелика частина країни знаходиться північніше Великого Кавказького хребта, одного з прийнятих варіантів кордону між Європою і Азією.
- від 0 %при проведенні межі Європи та Азії по Кумо-Маничській западині — 0 %.
- При проведенні межі між Європою та Азією по Ембі в Європі розташовано 12,5 % території Казахстану. Річкою Урал від 1964 року ( в Лондоні) межу не проводять.
- Держави і території, що підтримують тісні політичні та культурні зв'язки з Європою
- Якщо проводити межу між Європою та Азією по Кумо-Маничській западині, то Керченська протока відділяє Європу від Азії. У такому випадку український острів Тузла площею 3,5 км² належить до Азії (площа острова становить 0,00058 % всієї території країни).
Література
- Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. — .
- Країни Європи і Північної Америки в 1944—1974 рр. : навч. посіб. — К., 2016. — 740 с. —
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Yevropejskim Soyuzom ekonomichnim i politichnim soyuzom 27 derzhav uchasnic U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yevropa znachennya Yevro pa chastina svitu v Pivnichnij pivkuli Omivayetsya Pivnichnim Lodovitim okeanom na pivnochi Atlantichnim okeanom na zahodi ta Seredzemnim morem na pivdni Na shodi ta pivdennomu shodi vidokremlena vid Aziyi Uralskimi ta Kavkazkimi gorami richkoyu Ural za inshoyu versiyeyu Emboyu Kaspijskim ta Chornim moryami Plosha 10 530 000 km 2 sho stanovit 2 ploshi Zemli abo 6 8 suhodolu Tretya za kilkistyu naselennya chastina svitu pislya Aziyi ta Afriki 729 mln osib 11 naselennya Zemli Ukrayina ye najbilshoyu za plosheyu krayinoyu Yevropi ne vrahovuyuchi yevropejsku chastinu Rosijskoyi Federaciyi sho ye yevropejsko azijskoyu krayinoyu ta kolonialnoyi chastini Franciyi Vatikan najmenshoyu Okrim geografichnogo znachennya mozhe poznachati Yevropejskij Soyuz yevropejsku civilizaciyu kulturnu spilnotu abo yevropejskij geopolitichnij vibir Yevropa razom z Aziyeyu utvoryuye Yevraziyu YevropaPolozhennya kontinentu na Zemnij kuli ortogonalna proyekciya Geografichne polozhennyaKrajni tochki pivnichna mis Nordkin 71 08 pn sh 27 42 sh d 71 133 pn sh 27 700 sh d 71 133 27 700 pivdenna mis Marokki 36 00 pn sh 5 36 zh d 36 000 pn sh 5 600 zh d 36 000 5 600 zahidna mis Roka 38 48 pn sh 9 31 zh d 38 800 pn sh 9 517 zh d 38 800 9 517 shidna Polyarnij Ural 67 40 pn sh 66 15 sh d 67 667 pn sh 66 250 sh d 67 667 66 250Chasovi poyasi vid UTC 1 00 do UTC 5 00TeritoriyaZagalna plosha 10 186 000 kvadratnij kilometr 6 te ostroviv 750 000 km Dovzhina uzberezhzhya 37 000 km Najvisha tochka Elbrus 5642 m Najnizhcha tochka riven Kaspijskogo morya 28 m Seredni visoti 300 mNajdovsha richka Volga 3731 km Najbilshe ozero Ladozke 17 700 km NaselennyaChiselnist 747 636 045 3 tye Gustota 73 osib km 2 ge Nazva meshkanciv yevropejciNajposhirenishi movi nimecka anglijska francuzka italijska ispanska polska rosijska ukrayinska rumunska niderlandskaNajbilshi mista Moskva Stambul London Sankt Peterburg Berlin Madrid Kiyiv Rim Parizh Minsk Viden GamburgEkonomikaVVP nominalnij 23 05 trln USD 2020 3 tye za PKS 30 37 trln USD 2020 2 ge na dushu naselennya 31 020 USD 2020 3 tye KrayiniNezalezhni 50 4Zalezhni 5Integraciya Rada Yevropi YeS NATO SND Yevropa u VikishovishiNazva ta yiyi etimologiyaYevropa Zgidno z chinnim pravopisom a takozh poperednimi jogo redakciyami yedine pravilne napisannya Yevropa Deyaki istorichni pravopisni sistemi rekomenduvali napisannya z E Evropa zokrema zhelehivka Ruska pravopis Smal Stockogo 1892 harkivskij pravopis 1926 1928 pravopis Zilinskogo 1942 1943 pravopis Yaroslava Rudnickogo 1949 Etimologiya Yevropa nazvana za im yam geroyini davnogreckoyi mifologiyi Yevropi finikijskoyi carivni yaku vikrav Zevs i vidviz na Krit Pohodzhennya cogo imeni yak vvazhaye francuzkij lingvist P Shantren nevidome Najpopulyarnishi v suchasnij literaturi etimologichni gipotezi zaproponovani she v antichnosti poryad z bagatma inshimi odnak ye spirnimi Odna z etimologichnih gipotez tlumachit jogo pohodzhennya vid greckih koreniv evri ta ops yak shirokooka Zgidno z leksikografom Gezihiyem nazva Yevropa oznachaye krayina zahodu abo temna sho piznishi lingvisti porivnyuvali iz zah sem rb zahid soncya abo akkad erebu z tim samim znachennyam M Vest vtim ocinyuye cyu etimologiyu yak duzhe slabku Geografiya i geologiyaDokladnishe Geografiya Yevropi Div takozh Geologiya i metalogeniya Yevropi ta Korisni kopalini Yevropi Topografichna karta Yevropi Osnovni regioni Yevropi Biomi Yevropi Yevropa z Aziyeyu skladayut kontinent Yevraziyu zajmaye 8 poverhni suhodolu plosha Yevropi 10 532 000 km Yevropa povnistyu lezhit u pivnichnij pivkuli mizh 36 pn sh i Pivnichnim Lodovitim okeanom Majzhe 2 3 teritoriyi zajmaye rivnina vid yevropejskoyi chastini Rosiyi na shodi Shidnoyevropejska rivnina do nizinnih teritorij na zahodi na uzberezhzhi Biskajskoyi zatoki U rizni chasi shidnu mezhu Yevropi provodili po riznomu prostezhuyetsya zagalna tendenciya rozrostannya Yevropi na shid Ostanni tri stolittya umovnu mezhu mizh Yevropoyu i Aziyeyu na suhodoli provodyat vzdovzh shidnogo pidnizhzhya Uralu po richci Embi Kaspijskomu moryu Kumo Manickij zapadini chasto do Yevropi zarahovuyut Kavkaz Chornomu moryu protoci Bosfor Marmurovomu moryu protoci Dardanelli Egejskomu moryu Seredzemne more i Gibraltarska protoka vidokremlyuyut Yevropu vid Afriki Podil materika Yevraziya na chastini svitu Yevropu i Aziyu sklavsya she v Starodavnij Greciyi Antichni greki vidilyali tri chastini svitu Yevropu Aziyu i Liviyu Afriku Mezheyu mizh Yevropoyu i Aziyeyu voni vvazhali vodni shlyahi vid Seredzemnogo do Azovskogo morya Suchasni shidni mezhi Yevropi Ural buli vstanovleni za propoziciyeyu shvedskogo geografa Filipa Jogana fon Stralenberga Protyazhnist Yevropi v meridionalnomu napryamku 4300 km u shirotnomu 5000 km Yevropa maye najbilsh rozchlenovanu sered chastin svitu beregovu liniyu pivostrovi stanovlyat 1 4 teritoriyi Yevropi ostrovi zajmayut blizko 730 tis km Serednya visota 292 m pik Monblan 4809 m najvisha vershina Alp i vodnochas Yevropi yaksho ne vrahovuvati Elbrus 5642 m na Kavkazi najnizhcha tochka uzberezhzhya Kaspijskogo morya 28 m nizhche rivnya morya Gori j visochini nalezhat do 3 epoh skladchastosti kaledonskoyi Skandinavski gori gercinskoyi Iberijskij masiv Centralnij masiv Vogezi Ardenni Ural alpijskoyi Pireneyi Alpi Apennini Karpati Stara Planina Dinarski gori Krimski gori Richka Odra v Shecini Polsha Najbilshi rivnini Shidno Yevropejska rivnina Prichornomorska nizovina Padanska rivnina Parizkij basejn source source source source source source Zahidna ta Pivdenna Yevropa z bortu Mizhnarodnoyi kosmichnoyi stanciyi pid chas kosmichnoyi ekspediciyi 29 yiyi ekipazhu 15 zhovtnya 2011 roku z 00 47 28 do 01 02 56 ZYeCh Aktivni vulkani Gekla Vezuvij Etna Stromboli Majzhe usya Yevropa lezhit u pomirnomu klimatichnomu poyasi u pivdennij chastini Yevropi subtropichnij klimat seredzemnomorskij na pivnochi subpolyarnij Serednorichna kilkist opadiv 500 800 mm u gorah osoblivo na zahidnih shilah ponad 2000 mm nad Kotorskoyu zatokoyu 4650 mm Najbilshe ozer u pivnichnij chastini Yevropi najglibshi bilya pidnizhzhya Alp Komo Garda Zhenevske Bodenske Ozera plosheyu ponad 5100 km roztashovani u Shidnij Yevropi Ladozke Onezke Chudske Najbilshi richki dovzhinoyu ponad 800 km Volga Dunaj Dnipro Ural Don Pechora Dnister Rejn Luara Elba Visla Odra Prut Rona Lodoviki poshireni na ostrovah Shpicbergen Nova Zemlya ta Islandiya a takozh v Alpijskih i Skandinavskih gorah razom 120 tis km Prirodna roslinnist duzhe zminena abo znishena lyudinoyu stan lisiv pogirshuyetsya Osnovni rodovisha korisnih kopalin nafti i prirodnogo gazu v Pivnichnomu mori Baku vugillya Rurskij Verhnosilezkij Doneckij Pechorskij Pidmoskovnij basejni zaliznih rud Kurska magnitna anomaliya Lotaringiya pivnich Skandinaviyi margancevih rud Nikopolske rodovishe ye takozh rodovisha kolorovih metaliv boksitiv kam yanoyi soli sodi Centr Yevropi Dokladnishe Geografichnij centr Yevropi Roztashuvannya centru zalezhit vid viznachennya mezh Yevropi a takozh vid metodiki pidrahunku a takozh vid togo chi vklyuchayut viddaleni ostrovi v spisok krajnih tochok Yevropi chi ni Otozh na zvannya geografichnogo centru Yevropi pretenduyut dekilka misc Okrim Ukrayini de centrom Yevropi vvazhayetsya tochka bilya sela Dilove nepodalik Rahova na misce roztashuvannya centru Yevropi pretenduyut takozh Litva Slovachchina Bilorus Polsha ta deyaki inshi krayini Kniga rekordiv Ginnesa viznaye selo Purnushkyaj za 26 km na pivnich vid Vilnyusa Litva oficijnim geografichnim centrom Yevropi IstoriyaYevropa u 1097 u roci Istorichnij atlas 1911 Dokladnishe Istoriya Yevropi ta Yevropejski vijni Yevropa bula nezaselenoyu lyudmi dosit dovgo Na pivdenno shidnij okolici regionu v Dmanisi Gruziya buli znajdeni reshtki lyudej sho zhili 1 8 mln rokiv tomu i nalezhat do formi perehidnoyi mizh Homo habilis i Homo erectus sho piznishe rozselilisya po vsij pivdennij Aziyi Cyu formu vidilili v okremij vid Homo georgicus Vvazhayut sho vsi znajdeni reshtki nalezhat osobinam odniyeyi populyaciyi Zvidki prijshla lyudina v Yevropu superechlive pitannya Vidomo tilki sho Yevropa ne bula miscem zarodzhennya lyudstva Isnuyut versiyi pro te sho pershi gominidi prijshli v Yevropu z Indiyi Odnak najvirogidnishoyu ye gipoteza pro prihid gominidiv do Yevropi z Afriki cherez Zahidnu Aziyu Ye pripushennya sho ce stalosya v seredini villafrankskogo chasu Po spravzhnomu zaselila Yevropu gejdelberzka lyudina i yiyi jmovirnij nashadok neandertalec yakij buv specializovanoyu formoyu adaptovanoyu do yevropejskogo klimatu Najpershu poyavu lyudej suchasnogo fizichnogo tipu Homo sapiens v Yevropi datuyut 35 tis rokiv tomu 28 tis rokiv tomu jmovirno ostatochno znikli neandertalci NaselennyaDokladnishe Naselennya Yevropi Yevropu naselyaye 729 mln lyudej 11 svitovogo naselennya stanom na 1 lipnya 2008 roku gustota naselennya bez Rosiyi 97 osib na km vdvichi perevishuye serednosvitovu najbilsha 200 370 osib na km u Niderlandah Belgiyi Velikij Britaniyi ta Nimechchini najmensha 3 15 v Islandiyi Norvegiyi ta Finlyandiyi prirodnij pririst u 12 krayinah vid yemnij v Latviyi Estoniyi ta Rosiyi nizhche 5 Zagalom dlya Yevropi harakterna depopulyaciya na rivni 0 04 blizko 20 vid usogo naselennya u vici 15 ta menshe rokiv u vici 65 ta starshi 15 Yevropa zaselena nerivnomirno golovna smuga rozselennya lyudstva na comu kontinenti prostyagayetsya z pivnochi na pivden vid Pivnichnoyi Irlandiyi cherez Angliyu dolinu Rejnu do Pivnichnoyi Italiyi pererivayetsya v Alpah U cij smuzi zoseredzheno bagato galuzej promislovosti ta intensivne silske gospodarstvo silno rozvinena infrastruktura Insha smuga prohodit u shirotnomu napryamku vid Bretani vzdovzh richok Sambr i Maas cherez pivnich Franciyi do Nimechchini Rurska oblast Same v comu regioni zarodilisya promislovi rajoni yak yavishe sho prizvelo do pidvishennya prirodnogo prirostu naselennya i pritoku robochoyi sili U cih dvoh smugah prozhivaye blizko 130 mln osib serednya gustota naselennya syagaye 119 osib km Dosit visoka gustota naselennya harakterna dlya ryadu krayin Centralno Shidnoyi Yevropi ale rozmisheno vono nerivnomirno malozaselenimi ye girski teritoriyi i lisovi masivi Peresichna gustota naselennya Polshi stanovit 127 osib km maksimalna ponad 300 osib km promislovi rajoni Nizhnoyi j Verhnoyi Sileziyi Chehiyi 134 osobi km Slovachchini 112 osib km Ugorshini 111 osib km Serbiyi 42 osobi km Chornogoriyi 42 osobi km Sloveniyi 100 osib km Makedoniyi 4 osobi km Horvatiyi 85 osib km Bosniyi i Gercegovini 70 osib km Chimalo naselennya shidnoyi chastini Pivdennoyi Yevropi zoseredzhene na uzberezhzhi Adriatichnogo morya Sered krayin Shidnoyi Yevropi visoku gustotu naselennya maye Moldova 130 osib km Ukrayina 80 osib km U mistah meshkaye ponad 70 naselennya najbilshi miski aglomeraciyi London Moskva Parizh Rurshtadt Sankt Peterburg Stambul Najbilshi mista z naselennyam ponad 1 5 mln Afini Barselona Berlin Buharest Budapesht Viden Varshava Gamburg Kiyiv London Madrid Manchester Milan Minsk Moskva Parizh Rim Sankt Peterburg Stambul Etnografiya Detalnomu vivchennyu etnografichnoyi situaciyi u Yevropi prisvyacheni doslidzhennya pov yazani z Versalskim mirnim dogovorom Roboti vikonuvali u bagatoh krayinah z metoyu vstanovlennya etnichnih mezh i na cij pidstavi mizhderzhavnih kordoniv Religiya Dokladnishe Religiya v Yevropi Dokladnishe Hristiyanstvo v Yevropi V Yevropi perevazhaye hristiyanska religiya Bagato lyudej nalezhat do rimo katolickoyi cerkvi centr yakoyi u Vatikani U Pivnichnij Yevropi zdebilshogo poshirene protestantstvo u Shidnij i Pivdenno Shidnij pravoslav ya EkonomikaDokladnishe Dokladnishe Girnicha promislovist Yevropi Spisok top 25 krayin i teritorij za VVP za paritetom kupivelnoyi spromozhnosti na dushu naselennya Svitovij bank 2018 Zelenim vidileni yevropejski krayini Produkciya majzhe 50 usih mashin sho vipuskayutsya u sviti viroblyayetsya v Yevropi Nimechchina Franciya Italiya Ispaniya Rosiya Gruziya Ukrayina Latviya Bilorus Velika Britaniya vikoristannya dobriv na silskogospodarskih ugiddyah u 4 razi bilshe nizh u bud yakij inshij chastini svitu silskogospodarska produkciya Yevropi stanovit 43 svitovogo virobnictva yachmenyu Nimechchina Ispaniya Franciya Velika Britaniya 41 svitovogo virobnictva zhita Polsha Nimechchina 31 svitovogo virobnictva vivsa Polsha Nimechchina Shveciya Franciya 24 svitovogo virobnictva pshenici Franciya Ukrayina Nimechchina Velika Britaniya Rumuniya Italiya Ispaniya i Greciya viroblyayut ponad 70 olivkovoyi oliyi viroblenoyi u sviti PolitikaDokladnishe Administrativnij podil krayin Yevropi ta Spisok derzhav ta zalezhnih teritorij Yevropi Krayini Zahidna Shidna Pivnichna Pivdenna Chastkovo v Yevropi Neviznani abo chastkovo viznani Avstriya Bilorus Daniya Albaniya Azerbajdzhan do 10 teritoriyi Kosovo Andorra Bolgariya Islandiya Chornogoriya Gruziya do 5 teritoriyi Pridnistrov ya Belgiya Ugorshina Latviya Bosniya i Gercegovina Kazahstan 12 5 teritoriyi Respublika Abhaziya do blizko 5 teritoriyi Velika Britaniya Moldova Litva Vatikan Rosiya 22 teritoriyi Pivdenna Osetiya Nimechchina Polsha Norvegiya Greciya Turechchina 4 teritoriyi Pivnichnij Kipr Irlandiya Rumuniya Finlyandiya Ispaniya Virmeniya chlen Radi Yevropi Lihtenshtejn Ukrayina Estoniya Italiya Kipr chlen Yevrosoyuzu ta Radi Yevropi Lyuksemburg Chehiya Shveciya Pivnichna Makedoniya Monako Slovachchina Malta Niderlandi Portugaliya Franciya San Marino Shvejcariya Serbiya Sloveniya Horvatiya Krayini Yevropi Gerb kozhnoyi yevropejskoyi derzhavi na mapi Yevropi Zalezhni teritoriyi Zalezhni teritoriyi yaki roztashovani v Yevropi Akrotiri i Dekeliya Alandski ostrovi Gernsi Gibraltar Ostriv Men Farerski ostrovi Shpicbergen Yan Mayen Chastkovo viznanij religijnij orden Maltijskij orden Integraciya Dokladnishe Yevropejska integraciya Krayini Yevropi ye chlenami riznih mizhnarodnih organizacij velika kilkist yakih ye organizaciyami ekonomichnogo i politichnogo harakteru Nizhche pererahovani osnovni mizhnarodni ob yednannya v Yevropi Nadnacionalni yevropejski organizaciyi Rada Yevropi ye yedinoyu pan yevropejskoyu organizaciyeyu chlenami yakoyi ye majzhe vsi krayini Yevropi Na sogodni chlenami Radi Yevropi ye 47 derzhav Cilyami Radi Yevropi ye programi z uzgodzhennya superechnostej mizh zakonodavchimi bazami yevropejskih krayin u sferah prav lyudini gromadyanstva mizhnarodnogo privatnogo prava zahistu dovkillya ta kulturnoyi spadshini ohoroni prav nacionalnih menshin tosho Yevropejskij Soyuz skorochena nazva YeS nadnacionalne ob yednannya 28 derzhav Yevropi U ramkah YeS kuruyetsya bezlich program diye yedinij rinok kudi vhodyat mitnij soyuz valyutnij soyuz yedina yevropejska valyuta yevro prijnyata yak osnovna na teritoriyi 19 z 28 chleniv Yevrosoyuzu zagalna politika v galuzi silskogo gospodarstva ta ribalstva Yevropejskij soyuz takozh vzhivaye zahodi z koordinaciyi dij krayin chleniv v oblasti politiki Isnuyut tendenciyi do koordinaciyi dij u sferi oboroni ta zagalnoyi zovnishnoyi politiki Soyuz postupovo evolyucionuye z ekonomichnoyi organizaciyi do nadnacionalnoyi Na sogodni spilnij VVP Yevrosoyuzu ye najbilshim u sviti i stanovit 15 849 triljoniv dolariv SShA NATO vijskovij soyuz chlenami yakogo ye krayini Yevropi a takozh SShA i Kanada NATO stvoryuvalasya yak organizaciya dlya zgurtuvannya zahidnoyevropejskih krayin pid komanduvannyam SShA proti SRSR i jogo soyuznikiv Osnovoyu organizaciyi ye dogovir pro kolektivnu oboronu v razi napadu na odnu z derzhav chleniv Organizaciya z bezpeki i spivrobitnictva v Yevropi najbilsha regionalna organizaciya z bezpeki do skladu yakoyi vhodyat 56 derzhav Yevropi Centralnoyi Aziyi i Pivnichnoyi Ameriki Diyalnist organizaciyi spryamovana na zapobigannya viniknennyu konfliktiv u regioni vregulyuvannya krizovih situacij likvidaciyu naslidkiv konfliktiv Spivdruzhnist nezalezhnih derzhav skladayetsya z 9 kolishnih respublik Radyanskogo Soyuzu krim Baltijskih krayin Gruziyi Turkmenistanu Ukrayini Formalno SND ne volodiye nadnacionalnimi povnovazhennyami i ye bilshoyu miroyu simvolichnoyu organizaciyeyu sho diye v sferi koordinaciyi vzayemodiyi mizh krayinami uchasnicyami Spivdruzhnosti Golovnimi cilyami SND ye zdijsnennya spivrobitnictva v politichnij ekonomichnij ekologichnij gumanitarnij kulturnij ta inshih oblastyah mirne virishennya superechok mizhderzhavna kooperaciya ta integraciya zahist prav i svobod gromadyan krayin chleniv GUAM stvoreno 1997 roku chotirma krayinami Gruziyeyu Ukrayinoyu Azerbajdzhanom Moldovoyu GUAM Shtab kvartira roztashovana v stolici Ukrayini Kiyevi Z kvitnya 1999 do 2006 roku do skladu organizaciyi vhodiv takozh Uzbekistan tomu todi organizaciya nosila nazvu GUUAM Pivnichna rada zasnovana 1952 roku i Pivnichna rada ministriv zasnovana 1971 roku organizaciya dlya koordinaciyi spivpraci mizh parlamentami i uryadami krayin Pivnichnoyi Yevropi Krayini chleni Daniya Finlyandiya z 1956 Islandiya Norvegiya Shveciya Kerivni organi roztashovani v Kopengageni Yevrazijske ekonomichne spivtovaristvo zajmayetsya formuvannyam zagalnih zovnishnih mitnih kordoniv viroblennyam yedinoyi zovnishnoekonomichnoyi politiki tarifiv cin ta inshih skladovih funkcionuvannya spilnogo rinku V Arktichnu radu vhodyat visim priarktichnih krayin Daniya Finlyandiya Islandiya Kanada Norvegiya Rosiya Shveciya SShA Krayini sposterigachi Velika Britaniya Franciya FRN Niderlandi Polsha Ispaniya Baltijska asambleya doradchij organ zi spivrobitnictva mizh parlamentami Estoniyi Latviyi ta Litvi zasnovanij 1991 roku Asambleya koordinuye diyi konsultuye parlamenti troh krayin i deklaruye uzgodzheni poziciyi u viglyadi rezolyucij rishen i rekomendacij Benilyuks soyuz Belgiyi Niderlandiv i Lyuksemburgu stvorenij 3 lyutogo 1958 roku Maye svij parlament i sud kudi vhodyat predstavniki troh derzhav Rada Barencevogo Yevroarktichnogo regionu OBYeR forum regionalnogo spivrobitnictva Buv zasnovanij 1993 roku Do nogo uvijshli na pravah postijnih chleniv Daniya Islandiya Norvegiya Rosiya Finlyandiya i Shveciya a takozh Komisiya Yevropejskih spivtovaristv KES Dev yat derzhav Velika Britaniya Nimechchina Italiya Kanada Niderlandi Polsha Franciya SShA Yaponiya mayut status sposterigachiv Yevropa u sestrinskih Vikiproyektah Citati u Vikicitatah Novini u Vikinovinah Yevropa u Vikimandrah Yevropa u Vikishovishi KulturaDokladnishe Kultura Yevropi ta Istoriya yevropejskogo mistectvaPrimitkiBez vrahuvannya Kavkazu najvishoyu tochkoyu kontinentu bude Monblan 4696 m v Alpah DzherelaOrisya Demska Kulchicka PDF polskoyu Arhiv originalu PDF za 13 sichnya 2015 Procitovano 13 sichnya 2015 Nietzsches Europa Nietzsche und Europa Nietzsche in Europa Berlin Akademie Verlag GmbH ISBN 978 3 05 004786 7 fr Chantraine P Dictionnaire etymologique de la langue grecque Histoire des mots Paris 1968 P 388 ros Losev A F Mifologiya grekov i rimlyan M 1996 S 223 ros Tantlevskij I R Istoriya Izrailya i Iudei do razrusheniya Pervogo Hrama SPb 2005 S 9 z posilannyam na Astour M C Hellenosemitica An Ethnic and Cultural Study in West Semitic Impact on Mycenaean Greece Leiden 1967 P 128 angl Phonologically the match between Europa s name and any form of the Semitic word is very poor 28 sichnya 2012 u Wayback Machine u knizi West M L The east face of Helicon west Asiatic elements in Greek poetry and myth Oxford 1997 P 451 Kuzik S P 2002 ros Kushner Knyshev P I Etnicheskie territorii i etnicheskie granicy M Izdatelstvo Akademii nauk SSSR 1951 106 s Zokrema CRU vidnosit Azerbajdzhan do Blizkogo Shodu 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Lish nevelika chastina krayini znahoditsya pivnichnishe Velikogo Kavkazkogo hrebta odnogo z prijnyatih variantiv kordonu mizh Yevropoyu i Aziyeyu vid 0 pri provedenni mezhi Yevropi ta Aziyi po Kumo Manichskij zapadini 0 Pri provedenni mezhi mizh Yevropoyu ta Aziyeyu po Embi v Yevropi roztashovano 12 5 teritoriyi Kazahstanu Richkoyu Ural vid 1964 roku v Londoni mezhu ne provodyat Derzhavi i teritoriyi sho pidtrimuyut tisni politichni ta kulturni zv yazki z Yevropoyu Yaksho provoditi mezhu mizh Yevropoyu ta Aziyeyu po Kumo Manichskij zapadini to Kerchenska protoka viddilyaye Yevropu vid Aziyi U takomu vipadku ukrayinskij ostriv Tuzla plosheyu 3 5 km nalezhit do Aziyi plosha ostrova stanovit 0 00058 vsiyeyi teritoriyi krayini LiteraturaEkonomichna i socialna geografiya krayin svitu Navchalnij posibnik Za red Kuzika S P L Svit 2002 672 s ISBN 966 603 178 7 Krayini Yevropi i Pivnichnoyi Ameriki v 1944 1974 rr navch posib K 2016 740 s ISBN 978 617 7092 80 2Div takozhKordon mizh Yevropoyu ta Aziyeyu Spisok krayin Yevropi za plosheyu