Дністе́р (молд./рум. Nistru; антична назва — дав.-гр. Τύρας, лат. Tyras, дав.-рус. Дънѣстръ) — річка на південному заході України та в Молдові (частково на кордоні обох країн).
Дністер | |
---|---|
46°21′ пн. ш. 30°14′ сх. д. / 46.350° пн. ш. 30.233° сх. д. | |
Витік | Українські Карпати, поблизу села Вовче (Самбірський район) |
• координати | 49°12′41″ пн. ш. 22°58′10″ сх. д. / 49.21139° пн. ш. 22.96944° сх. д. |
• висота, м | 818 м |
Гирло | Дністровський лиман, Чорне море |
• координати | 46°18′ пн. ш. 30°16′ сх. д. / 46.300° пн. ш. 30.267° сх. д. |
Басейн | Басейн Дністра |
Країни: | Україна Молдова |
Прирічкові країни: | Україна Молдова |
Регіон | Одеська область Вінницька область Хмельницька область Львівська область Чернівецька область |
Довжина | 1 362 км |
Площа басейну: | 72 100 км² |
Середньорічний стік | 300 м³/с |
Притоки: | |
Водойми в руслі | Дністровське водосховище |
Медіафайли у Вікісховищі |
При впаданні до Чорного моря утворює Дністровський лиман. друга за довжиною в межах України (після Дніпра) та дев'ята в Європі.
Від Галича до Хотина річка утворює Дністровський каньйон, який з 2008 року внесено до списку семи природних чудес України.
Дністер у середній течії слугує історичним кордоном між давніми культурно-етнографічними регіонами Буковиною та Галичиною, у середній та нижній — між Поділлям та Бессарабією.
Загальна характеристика
Довжина річки 1 362 км (в Україні — 925 км), площа басейну 72 100 км². Середня річна витрата води в гирлі 313 м³/с, річний стік — бл. 10 км³. Середній похил річки 0,56 м/км.
Дністер у верхній частині (у межах Українських Карпат) — типова гірська річка з вузькою й глибокою долиною. На рівнину виходить нижче міста Старого Самбора. Звідти й до гирла Дністер має рівнинний характер. Долина стає широкою (до 13 км). Нижче міста Галича долина знову звужується — тут річка тече між Подільською височиною та підкарпатськими височинами, а також Хотинською височиною. У пониззі річка виходить на Причорноморську низовину, тут ширина її долини становить 16—22 км.
Швидкість течії (в межень) у гірських районах становить 0,3—2 м/с, у середній течії, у межах Дністровського каньйону, 0,5—1 м/с (у повноводдя — 1,5—2 м/с), у пониззі — до 0,7 м/с.
Заплава Дністра (у межах Верхньодністровської улоговини та в пониззі) розчленована багатьма старицями й протоками (наприклад рукав Турунчук), гирло заросло очеретом (Дністровські плавні). Ширина долини біля гирла — 16—22 км, у середній течії долина неширока, звивиста, багата на мальовничі краєвиди.
Живлення Дністра — мішане, з переважанням снігового. Характерні весняна повінь і осінні дощові паводки.
Мінералізація води Дністра зростає вниз за течією від 300 до 450 мг/дм³.
Льодовий режим нестійкий.
Басейн річки лежить у межах трьох країн: Польщі, України та Молдови. Більша його частина розташована в Україні. Тут він займає значну частину територій семи областей південно-західної України (Львівська, Івано-Франківська, Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька та Одеська області). У Молдові басейн Дністра охоплює східні та північно-східні райони республіки і займає її більшу частину (59 %). У Польщі розташована лише невелика частина басейну — його північно-західні околиці (верхів'я двох лівих карпатських приток Дністра — Стривігору і Мшанки).
Походження назви
Походження назви остаточно не з'ясовано. Існує вона з давніх-давен. Різні народи і племена, пересуваючись у басейні річки, по-новому сприймали назву й щоразу її видозмінювали.
Річка вперше згадується Геродотом у V ст. до н. е. як прикордонна зі Скіфією річка під назвою «Тірас» (Tyras). Таку ж назву мало давньогрецьке місто (Тірас, Тіра) в гирлі Дністра, на західному березі його лиману (від цього античного гідроніма походить також назва міста Тирасполь). Пізніше Страбон і Птоломей називали її скіфською назвою Тірас. Цей давній термін походить від іранського прикметника «швидкий» (курдського «дикий, неприборканий»).
Сучасна назва вперше згадується в IV ст. Амміаном Марцелліном як Danastius. Походження цієї назви дослідники виводять по-різному. Одна з імовірних версій: назва походить від давньоіранських слів «да», «до», «ду». Поняття «річка» в давнину позначалось парою праіндоєвропейських односкладових слів «да на» (тече тут), «до на» (протікає тут), «ду на» (протікає всередині тут). Звідси походить перша частина слова — «Дн-». Готський історик Йордан називає річку Danaster. Тут Danastris розглядається як двочленна назва, що становить сполучення двох апелятивів — дан + стрий. У нижній течії річка мала назву Дон у значенні «вода», «річка»; пор.: Дон, Донець, Дніпро (Данапріс), Дунай (нім. Donau), а в верхній — Стрий, що означає «швидкий». Таке тлумачення підтримує більшість дослідників. Скіфи говорили щось на зразок «don Istros», як ми говоримо: «річка Дніпро» чи «річка Дністер». Згодом це словосполучення злилося в одне слово. Дослідники припускають, що слово Істрос мовою фракійців також означало «швидкий», тобто те, що й Тірас мовою скіфів. Молдовани й румуни здавна називали річку Ністру. У стародавній Русі річка спочатку була відома як Дьністрь. Ця назва, як первинна, зайшла і в Україну. Згодом тут вона стала відома як Дністр, Дністер, паралельна під молдавським впливом — Ністр. Отже, назва Дністер не скіфська, як це тлумачили деякі дослідники, а доскіфська. Сучасний фонетичний вигляд Дністер належить мові слов'ян. У місцевого (у вузькому розумінні) населення Дністер відомий ще під назвою Берег.
Українська народна етимологія пов'язує назву річки зі словосполученням «дні стер».
Існує легенда, за якою на місці річки був невеликий струмок, уздовж якого жили люди. Вони вели свій календар, позначаючи дні на прибережному піску.
Але одного разу струмок розлився й затопив береги. Коли зранку вода зійшла, вийшли люди на берег, а їхніх позначок на піску нема.
— Хто дні стер? — бідкались люди, і самі відповідали:
— Та хто?! Струмок дні стер.
З того часу так і стали називати струмок, який дні стер — Дністер.
Розташування
Витік Дністра розташований біля села Вовчого Самбірського району Львівської області. Спершу річка (у вигляді невеликого потічка) тече на південний захід, далі — на північний захід, невдовзі повертає на північ та (місцями) північний схід. Від міста Старого Самбора тече переважно на північний схід. Нижче міста Самбора, неподалік від села Чайковичі, річка повертає на південний схід і тече в цьому напрямку аж до свого гирла (за винятком південної межі Хмельницької області, вздовж якої вона тече переважно у східному напрямку). Впадає до Дністровського лиману на південь від села Маяків, що в Одеському районі Одеської області, та на північний схід від смт Затоки води Дністра через вузьку протоку вливаються в Чорне море.
Між Україною та Молдовою
Від села Козлова (Могилів-Подільський район, Вінницька область) до села Німереуки (Сороцький район, Молдова) по Дністру проходить державний кордон між Україною та Молдовою. Далі річка тече територією Молдови. Від села Пуркара (Штефан-Водський район, Молдова) до села Паланки річка знову є кордоном між двома державами. Нижче села Паланки Дністер тече територією України.
Фізична географія
Дністер починається з невеликого джерела, розташованого в південній частині масиву Верхньодністровські Бескиди (Українські Карпати), на південний захід від гори Розлуч, на висоті 818 м над рівнем моря. Від витоків до міста Старого Самбора річка в'ється серед карпатських гір, далі тече рівнинними теренами України та Молдови.
Від джерела до моря
Річку можна поділити на три частини: гірську — Карпатську, середню — Подільську і долішню — Причорноморську.
Дністер у Карпатах
Тут (упродовж приблизно 50 км) Дністер є типово гірською річкою: зі швидкою течією, численними перекатами, порогами і кам'янистим дном та берегами. Долина V-подібна, глибока (80—100 м), ширина річища до 40 м. Похил річки в межах Карпат — понад 3 м/км. Нерідко бувають руйнівні паводки. Річка несе багато уламкового матеріалу — гальки, щебеню (місцевою говіркою — шутер).
Середній Дністер
Нижче міста Старого Самбора Дністер виходить на рівнину — Верхньодністровську улоговину. Течія сповільнюється (особливо нижче Самбора). Похил річки значно зменшується, береги стають низькими, заплава в багатьох місцях заболочена. Тут річка утворює численні розгалуження, острівці. Дно мулисте, різко зменшується прозорість води.
Нижче гирла річки Свічі береги долини Дністра стають вищими, а течія знову швидкою. Нижче гирла річки Бистриці починається дуже цікавий і мальовничий відтинок річки — Дністровський каньйон. Тут береги дуже високі, круті, місцями обривисті. Річка дуже меандрує, деякі її вигини простягаються навіть на 10 км.
Відомий письменник і етнограф О. С. Афанасьєв (Чужбинський), який у середині XIX століття побував на Кам'янеччині, у своїх «Нарисах Дністра», виданих 1863 року, писав, що він не знає нічого мальовничішого, ніж долина цієї річки:
Кам'яні скелі різноманітних форм і дерева в незлічених комбінаціях безперервно змінюють ландшафт, і чи нависне над кручею дикий ліс, чи стеляться виноградники, всюди бачиш закінчену картину, що має свій особливий колорит… Деякі місця на Дністрі такі гарні, що просяться на полотно і з нетерпінням чекають талановитого пейзажиста. |
Середній Дністер простягається до міста Тирасполя. Тут, у межах Молдови, його правий берег також дуже високий, однак не такий, як у Дністровському каньйоні.
Нижній Дністер
У пониззі річка тече здебільшого територією південно-східної Молдови. Тут правий берег Дністра все ще високий, але поступово знижується. Течія уповільнюється, з'являються рукави, досить великі острови й заплавні озера. Ближче до гирла (у межах Одеської області України) долина річки стає дуже обводненою й заболоченою. Тут Дністер виходить на Причорноморську низовину. З'являються плавні, подібні до Дніпровських.
Від джерела до моря | |||||||||||
У Карпатах (біля м. Старого Самбора) | У межах Верхньодністровської улоговини (біля с. Розвадів) | У пониззі (Молдова) | Плавні (Одеська область) |
Притоки
- Басейн Дністра на гідрографічній мапі України та Молдови
- Водозбірний басейн Дністра на карті України
- Річкова мережа Дністра на карті України
- Річкова мережа Дністра
Гідрографічна сітка басейну Дністра дуже неоднорідна. Гірська й передгірська частини басейну Дністра займають 9 % його площі. Тут найгустіша річкова мережа з переважанням правих приток, хоча також є немало порівняно повноводних лівих приток. У середній течії притоки переважно ліві. А в нижній течії Дністер приймає досить велику праву притоку — Реут; ліві притоки тут дрібні й часто пересихаючі річки, верхів'я яких розташовані в межах України.
Основні притоки
Праві: Стрий, Свіча, Лімниця, Луква, Бистриця, Тлумач, Реут, Бик, Лучний.
Ліві: Стривігор, Верещиця, Щирка, Гнила Липа, Золота Липа, Стрипа, Джурин, Серет, Нічлава, Збруч, Смотрич, Студениця, Ушиця, Калюс, Жван, Жванчик, Лядова, Мурафа, Русава, Ягорлик, Кучурган.
Притоки Дністра | |||||||||||
Річка Стрий (ліворуч) біля місця впадіння у Дністер (справа) | Річка Лімниця неподалік від гирла |
Історія
Історія геологічного розвитку
Сучасні дослідження геологів і гідрологів дозволяють приблизно визначити вік Дністра. Формування долини і русла річки пов'язане з відходом на південний схід так званого Сарматського моря.
Сарматське море утворилося в результаті з'єднання двох морських басейнів — Прикарпатського і Причорноморського. 15—20 мільйонів років тому це море вкривало великі простори — від Кременецького кряжа і Карпат до сучасного Аральського моря. Воно було неглибоким й теплим внутрішньоконтинентальною водоймою. Відступало море повільно, кілька мільйонів років, і на початку антропогенового періоду набуло обрисів сучасних Чорного, Азовського й Каспійського морів.
З відходом Сарматського моря поступово утворювались долини і русла річок, що нині впадають у Чорне й Азовське моря. Деякі з них (притоки Дніпра, Південного Бугу та інші) у результаті вертикальних рухів кристалічної платформи та окремих блоків змінювали напрямки своїх течій, а Дністер і нині тече тією долиною, яку він розробив понад мільйон років тому.
У далекому минулому річка несла свої води широкою долиною з низькими пологими берегами. Ця долина, як вважають учені, утворилась на місці давнього розлому, що стався в кристалічному фундаменті й осадових утвореннях палеозойської ери. Близько 1 мільйона років тому Дністер був повноводнішим, а швидкість його течії — звично вищою, ніж нині. Це було пов'язано здебільшого з тим, що клімат тоді був теплим і вологим. У той час більшу частину території сучасної України вкривали густі субтропічні ліси. Буйна рослинність добре акумулювала дощові води, які цілорічно численними бурхливими потоками вливались у Дніпро, Дністер та інші великі річки.
Із часом Дністер щораз глибше врізався в товщі лесових відкладів, а потім — у тверді породи, що утворились протягом давніх геологічних періодів. У Середньому Подністров'ї поступово формувалась вузька, глибока, каньйоноподібна долина, над якою місцями здіймаються 70—80-метрової висоти оголені відклади палеозойської ери. Ці скелі — пам'ятки природи. На нашій планеті вони — одні з найвизначніших пам'яток силурійського періоду, вік яких налічує понад 300 мільйонів років.
Антропогеновий період
Появу первісної людини на берегах Дністра та його приток датують першою половиною раннього палеоліту. Найвідомішою є ранньопалеолітична стоянка поблизу села Лука-Врубловецька (Хмельницька область), виявлена 1946 року (див. Лука Врублевецька стоянка). Подністров'я було порівняно густо заселене в часи трипільської культури і культури шнурової кераміки (4—5 тис. років тому). Давні слов'яни розселились на Дністрі не пізніше 1-го століття нашої ери. У середині 1-го тисячоліття н. е. цю територію населяли анти, а потім давньоруське плем'я тиверців.
Дністер упродовж багатьох тисячоліть відігравав роль основної транспортної артерії, що зв'язувала Прикарпаття й Пониззя з Балканами і Близьким Сходом. У далекому минулому з півдня річкою доставлялись вироби з металу, античний посуд, тканини тощо, а племена Подністров'я вивозили хліб, хутро, шкіру. З часів Київської Русі до середини XIX століття Дністром сплавляли до чорноморських портів цінну деревину (здебільшого так званий корабельний ліс), вивозили зерно, хутро, мед, віск, зброю, вироби місцевих ремісників.
Тепер господарське значення Дністра зросло. Він дає питну воду для великих і малих міст, виробляє електроенергію.
Історія досліджень витоків Дністра
Довгий час серед географів не було одностайності стосовно витоків Дністра. Найпершим про витоки річки писав Геродот, який у четвертій книзі своєї «Історії» зазначив, що Тірас (Дністер) «пливе з півночі й бере початок із великого озера, що розташоване на межі земель скіфів і неврів». Можливо, Геродот чув про існування озера у верхній частині долини Дністра, а саме — у місці впадіння річки Верещиці, що на схід від сучасного міста Самбора. Розлогі заплавні болота в цій місцевості могли сприйматися як велике озеро. Докладніші пошуки витоків Дністра розпочалися значно пізніше — лише на початку XIX ст. Так у верхів'ях Дністра 1803 р. побував краєзнавець Ю. Рогрер. Однак він помилково вказував на одну з гірських приток Дністра як на його витік. Деякі дослідники також називали витоком Дністра порівняно великі його притоки — Стривігор або Стрий; такі гіпотези існували ще на початку ХХ ст. І лише з появою перших топографічних карт (кінець 1870-х рр.) вдалося остаточно встановити, що витоки Дністра розташовані на схід від села Вовчого і на південний захід від гори Розлуч, на висоті 818 м над рівнем моря.
Міста над Дністром
Від витоків до гирла
У межах України:
- Старий Самбір, Самбір, Миколаїв, Новий Розділ, Журавно, Галич, Єзупіль, Коропець, Заліщики, Хотин, Стара Ушиця, Новодністровськ, Могилів-Подільський, Ямпіль, Біляївка, Білгород-Дністровський (на Дністровському лимані).
У межах Молдови:
Міста над Дністром | |||||||||||
Заліщики | Хотин | Тирасполь |
Екологічний стан річки
Дністер протікає через густо заселену територію (наприклад, густота населення в Молдові — 130 осіб на км²), у межах його басейну мешкає понад 10 млн осіб. Через це рівень антропогенного впливу на екосистему річки від витоків до гирла дуже високий. Крім того, на берегах його приток розташовані такі промислові гіганти: Дрогобицький та Надвірнянський нафтопереробні заводи, Стебницький калійний комбінат, Калуський , Жидачівський целюлозно-паперовий комбінат. Тут працюють великі цукроварні та м'ясокомбінати, а безпосередньо на берегах Дністра лежать такі промислові центри, як Тирасполь (182 тис. населення), Бендери (159 тис.), а також міста Новий Розділ із ВО «Сірка», Заліщики, Могилів-Подільський, Сороки, Кам'янка, Рибниця, Дубосари з населенням до 100 тис. осіб у кожному з них, але з погано працюючими очисними спорудами або навіть зовсім без них.
У верхній частині басейну Дністра головними забруднювачами також є населені пункти. У межах Львівської області вздовж берегів річки розташовано 47 господарств, які спричиняють прискорене замулення й забруднення річки. У прибережній зоні річки розташовані господарські подвір'я, тваринницькі ферми, літні табори для худоби, склади міндобрив, городи, в багатьох місцях земельні площі розорюються аж до самої річки. Наприклад, на території Турківського району Дністер протікає через населені пункти Вовче, Бережок, Жукотин, Лімна, де відбувається забруднення господарсько-побутовими стічними водами від індивідуальної забудови та сільськогосподарських об'єктів. Досить значним джерелом забруднення є ліва притока Дністра — Стривігор, яку забруднюють Самбірський цукровий завод і невелика річка Млинівка, що приймає стічні води міста Самбора. Забруднення також надходять через притоки Дністра — Верещицю, Тисменицю, Стрий та Луг, а також через очисні споруди села Стрілки й міста Старий Самбір, які працюють зі значними перебоями.
Дуже шкодять Дністру екологічні катастрофи, які інколи тут трапляються. Наприклад, 1983 року після аварії на Стебницькому калійному комбінаті в річку було скинуто бл. 5 тис. тонн високомінералізованих відходів, що на тривалий час призвело до значного порушення іонно-сольового режиму. Внаслідок цього в Дністрі загинули майже всі живі організми протягом кількох сотень кілометрів, а мільйони людей були позбавлені джерела питної води. Нині ситуація з іонно-сольовим складом річкової води нормалізувалася.
Але збірників промислових відходів, подібних стебницькому, в басейні річки є декілька. Так біля села Брониця, що неподалік від Дрогобича, існує збірник кислого гудрону.
Усе це негативно впливає на екологічний стан Дністра, а в майбутньому може стати згубним для багатьох екосистем річки.
Природа
Рослинний світ
Природна рослинність басейну Дністра найкраще збереглася в Карпатах. Серед вищих рослин найпоширенішими в горах є смерека, ялиця та бук. Основна смуга поширення цих лісів — 100—1400 м, тобто вони зростають лише в районі витоків Дністра та його карпатських приток. Нижче на схилах поширені змішані ліси. Ще нижче — листяні, серед яких основні породи: дуб, бук, граб, липа. У підліску трапляється ліщина. У вологих місцях — ясен та в'яз.
За межами Карпат природна рослинність збереглася мало. На Поділлі трапляються грабові та дубові ліси. У долинах річок дуже поширені чагарники. Придністровське Поділля — єдина в Україні територія, де зустрічаються теплолюбні ліси дуба скельного, а в урочищі Шутроминське росте кілька десятків рідкісних для Західного Поділля дерев береки. У зв'язку з несприятливою дією гідрологічного режиму Дністровського водосховища більшість мілководь у верхній частині водосховища позбавлені рослинності. У нижній частині рослинний покрив має фрагментарний характер. Найчастіше трапляються занурені рослини. У пригреблевій ділянці водосховища занурені рослини формують змішані зарості в суміші з нитковими водоростями.
У степовій (нижній) частині басейну ліси збереглися переважно в ярах. Уся пригирлова частина Дністра вкрита густою рослинністю (верби, тополі); вони здебільшого ростуть на прируслових валах. Поблизу лиману трапляються лише поодинокі дерева. У Дністрових плавнях переважає очерет звичайний. Зрідка можна натрапити на озерні луки. Серед водних рослин поширені рдесник, жабурник, сальвінія плаваюча, водяний горіх.
У прилеглих до річки ділянках можна натрапити на рідкісні та цінні рослини, які перебувають під охороною. Серед них: рябчик шаховий (заказник Стариці Дністра), ясенець білий (пам'ятка природи Заліщицька діброва), клокичка периста (Жежавський ботанічний заказник) та інші.
Тваринний світ
Найбагатші у фауністичному плані частини басейну річки — верхів'я й пригирлова частина. У Карпатській частині переважають тварини, характерні для решти регіонів Українських Карпат. Однак тут, через порівняно велику кількість населених пунктів, вони не так поширені, як в інших частинах Карпат. У лісах водяться сарна європейська, борсук, заєць, вивірка звичайна, вепр, ласка, кіт лісовий. Часом заходять олені та рись.
Середній Дністер багатий на рибу. Тут водяться: верховодка, окунь, судак, підуст, густера, короп, краснопірка, сом, жерех. Рідкісними є марена, вирезуб і стерлядь. Із птахів найчисленніший вид — берегова ластівка, на островах водиться чимало мартинів і крячків. Є також водоплавні птахи. Часто трапляються сірі, рідше білі чаплі, лелека чорний та рибалочка.
У пониззі найбільше видів тварин зосереджено в Дністровських плавнях. Тут найчисленнішими є водоплавні та водолюбні птахи, серед яких: пелікан, лебідь, великий та малий баклан, чапля, болотний крячок. (Див. також Нижньодністровський національний природний парк). Луки пониззя Дністра — основне місце годівлі коровайок і жовтих чапель, занесених до Червоної книги України, важливі вони і як природні нерестовища для багатьох видів риб.
Природоохоронні території
Вздовж Дністра створено чимало заповідних зон — національних природних парків, заказників, пам'яток природи.
Найбільші заповідники:
Назва | Область | Найближче місто | Підпорядкування | Рік створення | Площа, га | Берег Дністра | |
---|---|---|---|---|---|---|---|
лівий (л) | правий (п) | ||||||
Регіональний ландшафтний парк «Верхньодністровські Бескиди» | Львівська область | Старий Самбір | Львівська обласна рада | 1997 | 8356 | л | п |
Галицький національний природний парк | Івано-Франківська область | Галич | Держліс | 2004 | 14684,8 | л | п |
Регіональний ландшафтний парк «Дністровський» | Івано-Франківська область | Тлумач | 1993 | 19656 | п | ||
Національний природний парк «Дністровський каньйон» | Тернопільська область | Заліщики | МЕПР | 2010 | 10829,18 | л | |
Хотинський національний природний парк | Чернівецька область | Хотин | (нема даних) | 2010 | 9446,1 | п | |
Національний природний парк «Подільські Товтри» | Хмельницька область | Кам'янець-Подільський | 2010 | 6700 | л | ||
Регіональний ландшафтний парк «Дністер» | Вінницька область | Могилів-Подільський | МЕПР | 1996 | 2 613,16 км² | л | |
Нижньодністровський національний природний парк | Одеська область | Одеса | МЕПР | 2008 | 21311,1 | л | п |
Заказники і пам'ятки природи (у верхній та середній течії): Чайковицький заказник, Стариці Дністра, Діброва, Козакова Долина, Берем'янська наскельно-степова ділянка, Жижавський заказник, Обіжевський заказник, Урочище Криве, Урочище Трубчин.
Повені та паводки
Повені та паводки — характерне явище для Дністра. Під час паводків формується 50—70 % від річного стоку. Середні багаторічні коефіцієнти стоку річок коливаються від 0,17—0,23 (Подільська височина) до 0,4—0,7 (Передкарпаття і Карпати). Під час екстремальних паводків коефіцієнти стоку правобережних приток сягають 0,74—0,92. Це зумовлене наявністю кількох чинників, зокрема:
1). Верхня частина басейну Дністра розташована в Карпатах і Передкарпатті. Для гірських приток характерна яскраво виражена сезонність у розподілі стоку, висока повторюваність паводків (5—12 на рік), приуроченість максимальних витрат до літнього періоду, інтенсивне підняття рівня води (0,5—1,5 м на добу й більше) і значно повільніше його спадання. Середня тривалість паводків на малих і середніх річках становить 3—10 днів, на великих (Стрий, Лімниця і т. п.) — від 7 до 20 днів і більше.
2). Зміни рослинного покриву, спричинених господарською діяльністю (вирубування лісів, розорювання схилових угідь, випасання худоби тощо). Якість прибережних захисних споруд не завжди відповідає нормам. Крім того, з року в рік недостатньо виконується програма охорони довкілля. Велику роль у формуванні повеней на Дністрі відіграють лісові ландшафти та гірські річки. Ліс виконує водоохоронні та ґрунтозахисні функції: регулює поверхневий стік та гідрологічний режим, протидіє ерозії ґрунтів, стабілізує річкові русла тощо. Однак лісистість Карпат загалом є недостатньою, лісові екосистеми, долини та русла річок зазнали значних змін передусім через людську діяльність.
3). Кліматичний чинник. Глобальне потепління спричинює нестабільність кліматичних циклів, відбувається часта зміна періодів посух і злив. Коли степова кліматична зона щораз більше потерпає від нестачі вологи, частота екстремальних опадів у гірських районах зростає.
Дедалі частіше відбуваються повені та паводки з катастрофічними наслідками. Такі, наприклад, спостерігалися 1969, 1977, 1988, 1992, 1997, 2001 років. Найкатастрофічнішим був паводок 2008 року, який порівнюють із паводками 1941 й 1969 років. Він вирізнявся надзвичайно інтенсивним підняттям води. 26 липня з 11:00 до 15:00 в гирлі Лімниці (неподалік від міста Галича) вода піднімалася зі швидкістю 15 см на годину, а за добу від 11:00 25 липня до 11:00 26 липня — на 2,5 м. Після цього рівень води коливався незначною мірою, а з 28 липня почався спад води. Найінтенсивніше спад відбувався в ніч із 29 на 30 липня. Тоді вода впала на 1,5 м (Див. також Паводок на заході України 2008 року).
Господарське використання Дністра
В економіці України річка не відіграє помітної ролі, як, наприклад, Дніпро. Це зумовлено її характером та розташуванням (швидка течія, численні мілководдя, віддаленість від значних промислових центрів, прикордонна річка).
У минулому вона використовувалася переважно у трьох галузях господарства: лісосплав, млинарство (у верхній течії), а також рибництво. Наприклад, у селі Окопи (Борщівський район Тернопільської області) в 1960-х і 1970-х рр. існувала риболовецька артіль, яка займалась промисловим виловом таких риб, як підуст, марена, вирозуб, сом.
З 1950-х рр. річку почали використовувати у гідроенергетиці. На річці побудовано три потужні гідроелектростанції:
- Дубоссарська ГЕС (1950—1954)
- Дністровська ГЕС (1973—1983)
- Дністровська ГЕС-2 (2000—2009)
Плани будівництва каскаду ГЕС
Цей розділ потребує доповнення. (березень 2017) |
2015 року з'явився проєкт будівництва на Дністрі каскаду із шести ГЕС сумарною потужністю 390 МВт (три з них — дериваційні, тобто вода річки відводиться у спеціальну трубу, розганяється в ній і крутить турбіну). Проєкт охоплює три області: Івано-Франківську, Тернопільську та Чернівецьку. На франківсько-тернопільському відтинку Дністра заплановано побудувати п'ять ГЕС, на тернопільсько-чернівецькому — одну.
На проєкт заплановано витратити 16 млрд ₴: $166 млн із державних коштів і 400 млн євро, залучених у міжнародних спільнот. Є інформація про обіцяні 1,1 млрд євро (32 млрд ₴) кредиту від ЄБРР.
Орієнтовні пункти прив'язки ГЕС: біля села Вістря Монастириського району (площа водосховища 357 га), біля села Литячі Заліщицького району Тернопілля (площа водосховища 397 га), біля села Печорна того ж таки району (площа водосховища 261 га), біля села Брідок Заставнівського району Чернівецької області (площа водосховища 487 га), біля села Устя Борщівського району (площа водосховища 357 га). Всі ці населені пункти підлягають затопленню у процесі будівництва.
Реалізовувати проєкт має намір ПАТ „Укргідроенерго“ (голова правління та генеральний директор ; призначений за президентства Віктора Януковича, вважалося, що це людина Юрія Бойка, тепер його пов'язують із тіньовим керівником Адміністрації Президента Ігорем Кононенком.
Екологи Національного парку „Дністровський каньйон“ категорично виступили проти будівництва каскаду ГЕС. Зокрема, за словами екологів, штучно піднятий рівень води може повністю змінити екосистему Дністра. Івано-Франківська обласна рада 25 грудня 2015 року 74 голосами ухвалила рішення „Про заборону погодження питання розміщення гідроелектростанцій вздовж річки Дністер“, тобто проголосувала за мораторій на будівництво ГЕС у руслі Дністра на території області.
Існуючі водосховища і ставки
На Дністрі є два великих водосховища, які утворено для функціонування відповідних ГЕС:
- Дністровське водосховище (Україна);
- Дубоссарське водосховище (Молдова).
На території України в басейні Дністра збудовано 62 водосховища, загальною площею водного дзеркала 11 229 га, повним об'ємом 298,8 млн м³.
На території України в басейні Дністра збудовано 5500 ставків, загальною площею водного дзеркала 23 336 га, об'ємом 282,8 млн м³.
Утворені водосховища та ставки використовуються для зрошення полів (переважно у Молдові), розведення риби, регулювання стоку річки, здійснення оздоровчих заходів.
Крім того, річку використовують для водопостачання населених пунктів. Основним джерелом централізованого водопостачання міст Одеса, Білгород-Дністровський, Теплодар, Чорноморськ, Южне та прилеглих районів є дністровська вода.
Судноплавство
У більшій своїй частині Дністер судноплавний. Вочевидь, по ньому люди плавали ще з давніх часів. Наприклад, відомо, що Дністром як водним шляхом користувалися білі хорвати. Пізніше по ньому сплавляли ліс.
Офіційно судноплавство на Дністрі існувало з 1862. У період Австро-Угорської імперії річку регулювали на відрізку понад 300 км, організовано вантажні та пасажирські перевезення, споруджено річковий порт у Галичі (були збудовані причали, вугільний склад, підведена залізнична гілка).
Ініціатори та засновники судноплавства на Дністрі: Товариство парового судноплавства на Дністрі (1863—1932), граф Блюхер де Вальштадт (1876—1881), Спілка „Парове судноплавство на Дністрі Броніслава Слонецького і Казимира Наварського“ (1882—1904).
На початку XX століття активно пророблялася спроба поєднати каналами річки Дністер та Віслу і таким чином дати можливість річковому флоту функціонувати в басейнах Балтійського та Чорного морів.
В 1901 році австрійський уряд видав розпорядження про проєктування мережі каналів Дунай-Вісла-Дністер. Відгалуження до Дністра мало проходити через річку Сян і планувалося для руху суден вантажністю 600—700 тонн з усадкою до 1,8 м. Були запроєктовані шлюзи з висотою падіння води до 5 м. У 1910 році був запропонований ще один проєкт водної магістралі — Дунай-Одер-Вісла-Дністер — для перевезення вугілля з Краківського вугільного басейну. Однак планам не судилося збутися: в часи Першої світової війни було не до Дністра.
Уже в 1920—1930 роках, коли наші землі опинилися у складі Польської Республіки, до ідеї використання Дністра як транспортної артерії знову повернулися. У 1927 році з'їзд гідротехніків у Львові наголосив на необхідності будівництва водного каналу Сян-Дністер. У 1938 році професор Львівського політехнічного інституту М. Матакевич запропонував проєкт водної магістралі Балтійське-Чорне море через Віслу-Сян-Дністер-Прут-Дунай. Проєкт настільки захопив громадськість, що вже того ж року відбулася нарада польських науковців та промисловців із метою створення акціонерного товариства для побудови цього каналу. Вартість Балтійсько-Чорноморської водної магістралі оцінювалася в 400 млн злотих, термін окупності проєкту — 8 років. Але спалахнула Друга світова війна, і роботи навіть не почалися.
Пароплави та допоміжні судна, які плавали по Дністру: Dniestr (1863), Blucher de Wahlstatt (1881), Flis (1883), Halicz (1901), Łomnica, Pager (1904), Andrzej hr. Potocki, Okopy św. Trójcy (1910), Osa (1924), Rewera (1932)».
1936 року у власності Громадського водного об'єднання у Станиславові перебувало 528 дністровських суден. Зокрема, на обліку було 57 спортивних човнів, 10 прогулянкових, 383 рибальських, 42 транспортних для господарських цілей, 31 рятункове на випадок повені, 2 каяки, 3 моторні човни. Окрім того, Дністром ходили баржі та пороми, призначені здебільшого для переправи дерева, сіна та худоби з одного берега на інший. Існували також прогулянкові річкові тури, навіть яхтинг біля тогочасного курорту в Заліщиках.
Після приходу в Галичину радянської влади (1940) більшість дністровських плавальних засобів були вивезені на Волгу.
Коли річка після Другої світової війни опинилась повністю на території СРСР, судноплавство знову почало розвиватися. Спершу Дністер був судноплавним від гирла до міста Ямполя (Вінницька область) і від с-ща Стара Ушиця (Хмельницька область) до міста Галича (Івано-Франківська область). На відтинку між Ямполем і Старою Ушицею існували невеликі пороги. Тому тут було вийнято з дна корчі та каміння, землечерпалками поглиблено мілководні перекати. Так Дністер став судноплавним від гирла до Галича. У великих населених пунктах на річці існували пристані і навіть невеликі річкові вокзали. Наприклад, у районі міста Заліщики в 1960-х рр. по Дністру ходив теплохід «Заліщики» (тепер «Герой Танцоров»), який згодом перевезли працювати на Тернопільське озеро.
У 1980—1990-х рр. судноплавство на Дністрі знову занепало. Нині в декількох місцях функціонують поромні переправи; невеликі теплоходи можна побачити хіба що на Дубоссарському водосховищі та в місті Тирасполі (Молдова), де вони працюють як прогулянкові судна.
4 липня 2015 року у селі Раковець Городенківського району відбулося офіційне відкриття пристані для плотів, байдарок і катерів, які курсують по Дністру. Його засновники планують відкрити ще кілька подібних в інших місцях на Дністрі. Сподіваються, що це сприятиме розвитку туризму в районі.
Пам'ятник дністровському судноплавству
24 серпня 2015 на відзначення 24-ї річниці незалежності України заходами Національного заповідника «Давній Галич» відкрито у Галичі пам'ятний знак на честь судноплавства на Дністрі. Його встановлено біля старого металевого мосту на правому березі Дністра. Пам'ятний знак являє собою композицію зі скельних каменів із вмонтованою таблицею та закріпленим якорем, який був піднятий з дна річки.
У церемонії взяли участь міський голова Галича Орест Трачик, 1-й заступник голови Галицької РДА Олег Прунько, декан Галицького деканату УГКЦ о. Ігор Броновський, науковці Національного заповідника «Давній Галич».
Мости через Дністер
Обидва береги річки з'єднують численні мости, серед яких: автомобільних — 43, залізничних — 13, пішохідних — 1 (колишній автомобільний). У верхній течії є також декілька пішохідних містків (кладок). У минулому мости через Дністер були дерев'яними. Деякі з них простояли кілька десятиліть і були досить великими. Наприклад, у Старому Самборі існував унікальний дерев'яний міст завдовжки 100 метрів На жаль, повінь 1980 року повністю його зруйнувала.
Серед найстаріших мостів — металевий міст у Галичі. Він побудований 1900 року і вважається однією з архітектурних пам'яток міста.
Мости на Дністрі | |||||||||||
Автомобільний міст біля Галича | Один з найстаріших дністровських мостів (у Галичі) | Автомобільний міст у Заліщиках | Автомобільний міст у Атаках | Автомобільний міст у Маяках — найпівденніший на Дністрі |
Розпочате будівництво нового на кордоні з Молдовою.
Туризм та відпочинок
Річка стає щораз популярнішим туристичним об'єктом. Особливо швидко розвивається сплав по Дністру. Більшість маршрутів починається біля міста Галича і пролягають Дністровським каньйоном. Пливуть на катамаранах або каяках до міста Заліщиків, дехто далі — аж до Хотина. Деякі туристи починають сплав вище — біля міста Миколаєва або смт Журавно.
У нижній течії Дністра, в Молдові, на річці функціонує кілька прогулянкових теплоходів. У великих містах на берегах річки обладнані пляжі та відпочинкові зони.
Високі стіни Дністровського каньйону (приблизно 120 м), затримуючи тепло, сприяють створенню особливого субтропічного мікроклімату: весна тут настає раніше, аніж на решті території Покуття та Поділля, літо — спекотне із нечастими й нетривалими дощами. Недаремно Заліщики — місто, взяте у долоні меандрами Дністра, — колись було популярним курортом із яхт-клубами, тенісними кортами й алеями тропічних рослин.
Дністер дає низку можливостей для шанувальників активного відпочинку. Одним із найпопулярніших занять є сплави, що відбуваються у теплий сезон: розпочинаються ще у квітні й тривають аж до жовтня. Однак, високим вважається період із червня до серпня включно.
Сплави Дністром привабливі не тільки з точки зору водних маршрутів, а й насиченістю рукотворними та природними об'єктами, які зручно відвідати чи оглянути під час подорожі водою: місця трипільських поселень, численні водоспади, гроти відлюдників та язичницькі капища, колонії сірих чапель й реліктові ліси, залишки замків та фортець. У випадку із вигадливими багатошаровими стінами каньйону навіть не потрібно залишати човен. Часто їх називають підручником геології: адже вони дають інформацію про вік планети, розповідають про силурійський, крейдовий та інші періоди. А ще правлять за природні камери схову, зберігаючи рештки флори та фауни протягом 500 млн років.
На Дністрі можна побачити безліч сплавних засобів: від плоскодонок до теплоходів. Усе ж для активного відпочинку найчастіше використовують такі човни:
- каное (3—4 ос.) та каяки (1—2 ос.) — маломірні судна, швидкі й маневрені, на них зручно причалювати для огляду цікавого місця;
- катамарани та рафти (6—8 ос.) — місткі човни для великих компаній.
Новинкою для дністровських вод, однак вже доволі популярним серед туристів, є SUP (Stand up Paddle board). Ці дошки, що схожі на плавзасоби серфінгістів, виявились непоганою альтернативою іншим човнам на тихій дністровській течії: мала вага, зручність у транспортуванні, можливість веслувати стоячи, на коліні, сидячи чи навіть лежачи на боці.
Діапазон денної сплавної ділянки може коливатися від 15 до 45 км на день. Спокійні води Дністра — дружні до новачків й дають можливість швидко опанувати практично будь-який сплавний засіб. Дністер дає можливість комфортно встановити табір і переночувати в наметах на мальовничих диких галявинах. Однак рекреаційна інфраструктура також поволі вибудовується — і з наметом можна зупинитись у належно облаштованих кемпінгах для туристів. Плануючи сплав, варто пам'ятати, що на ділянці Нижнів — Заліщики кращі умови доїздів і переїздів — на правому березі Дністра.
Особливості сплавних відтинків від с. Нижнів до м. Заліщики:
- Нижнів (від автомобільного мосту) — Заліщики (130 км): дика й безлюдна ділянка із залісненими берегами, насичена природними та історичними пам'ятками, особливою атракцією у цій частині Дністра є дельтадром у с. Одаїв та водоспад Дівочі Сльози біля с. Ісаків;
- м. Заліщики — с. Хотин (105 км): береги стають стрімкими й скелястими, лісів меншає та все частіше трапляються села; каньйон закінчується Хотинською фортецею — окрасою дністровських берегів, твердинею у минулому й популярним екскурсійним об'єктом сучасності.
Цікаві факти
- Річка Стрий у місці впадіння до Дністра повноводніша за нього. Попри це вона є його притокою. Крім того, в районі міста Турки (за 8 км від витоку Дністра) річка Стрий уже настільки повноводна, що по ній можна плавати човнами.
- У місті Заліщиках за часів Польської Республіки (до Другої світової війни) існував кліматичний курорт. Тут місто розташоване в широкому вигині Дністровського каньйону і з трьох боків оточене його високими та стрімкими схилами. Завдяки цьому в Заліщиках і його околицях існує свій мікроклімат; тут помітно тепліше, ніж у сусідніх місцевостях. У довоєнних польських підручниках із географії цю місцевість називали «Польськими субтропіками».
- У прикарпатській та подільській частині басейну Дністра є чимало річок із цікавими та унікальними назвами: одні вказують на характер річки (Гнила, Бистриця (Бистриця Надвірнянська, Бистриця Солотвинська, Бистриця Тисменицька), Студениця тощо), інші вказують на тварин чи рослин, які є (або були колись) характерними для даної річки. Існує також чимало дивних та «несподіваних» назв. Приклади:
- «Рослинні» назви: Ясеничка, Золота Липа, Вербівець, Вишниця, Кропивник.
Галерея
- Весняний світанок на Дністрі
- Туман над осіннім Дністром
- Осінній Дністер
- Ранковий осінній Дністер
- Дністер Кам'янець-Подільський район
- Розріз тернавської свити поблизу с. Демшин
- Біля Галича
- Біля Єзуполя
- У селі Окопи
- Біля Хотина
- Дністер у районі села Липчани
-
- Вид на Нагорянські печери
- Український прикордонний стовп поблизу села Нагоряни
- Поблизу села Нагоряни
- Непоротівський печерний монастир
- Вид на Лядівський монастир
- Річка Лядова впадає у Дністер
- У селі Лядова
- Вид на місто м. Атаки з прикордонного моста
- Біля Могилів-Подільського з молдовського берега
- Вигляд з м. Атаки на Могилів-Подільський через Дністер
- Поблизу Атак та Каларашовки
- Острів на Дністрі в районі села Косеуць
- У районі Нові Сороки міста Сороки
- Поромна переправа на пункті пропуску Сороки — Цекинівка
- Вигляд з порома на місто Сороки та Сороцьку фортецю
- У Сороках. Праворуч видно Свічу Подяки
- Вигляд на село Цекинівка зі Свічі Подяки в м. Сороки
- Поблизу сіл Слобозія-Варанкеу та Варанкеу
- У районі Кам'янки
- У районі м. Кам'янка
- У селі Сенетеука
-
- Дубоссарська ГЕС
-
- Тирасполь. Вигляд з готелю «АИСТ»
- Водоспад Дівочі Сльози на березі Дністра
- Захід сонця на Дністрі в Бакоті
Панорама Дністер
Див. також
Примітки
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- . Архів оригіналу за 18 лютого 2013. Процитовано 22 лютого 2013.
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 22 лютого 2013.
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 22 лютого 2013.
- Гідрохімічний режим та якість поверхневих вод басейну Дністра на території України / За ред. В. К. Хільчевського та В. А. Сташука. — К.: Ніка-Центр, 2013. — 256 с. —
- . Архів оригіналу за 10 лютого 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
- . Архів оригіналу за 31 січня 2013. Процитовано 21 лютого 2013.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 21 лютого 2013.
- Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.
- Деякі джерела помилково подають 1000 м. Однак хребет, на якому розташований витік Дністра, не перевищує висоти 932 м. (Див. [1] [ 12 грудня 2012 у Wayback Machine.])
- . Архів оригіналу за 5 квітня 2009. Процитовано 26 вересня 2009.
- «Стародавнє населення Прикарпаття і Волині». — Наукова думка. — Київ, 1974. — С. 23—25.
- Феномен витоків Дністра (деякі доповнення до історії дослідження Дністра)[недоступне посилання з липня 2019]
- Деякі результати комплексного моніторингу за станом якості води басейну річки Дністер[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 10 лютого 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
- . Архів оригіналу за 10 лютого 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
- Пікет на захист плавень Дністра[недоступне посилання]
- . Архів оригіналу за 23 лютого 2014. Процитовано 25 лютого 2013.
- . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 25 лютого 2013.
- Збруч — річка єднання (путівник). — Л.: Каменяр, 1969. — С. 162, 163
- . Архів оригіналу за 15 лютого 2016. Процитовано 10 лютого 2016.
- . Архів оригіналу за 12 червня 2018.
- . Архів оригіналу за 29 грудня 2015. Процитовано 2 січня 2016.
- Якість джерела централізованого водопостачання Одеської промислово-міської агломерації[недоступне посилання з липня 2019]
- . Архів оригіналу за 26 лютого 2014. Процитовано 23 лютого 2013.
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 грудня 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . https://molbuk.ua/. Молодий буковинець. 21 жовтня 2013. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.
- . https://zbruc.eu/. Збруч. 4 жовтня 1889. Архів оригіналу за 13 березня 2022. Процитовано 13 грудня 2018.
- . http://gk-press.if.ua/. Галицький кореспондент. 17 березня 2012. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
- . http://photo-lviv.in.ua/. Фотографії старого Львова. 12 травня 2015. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
- . http://www.galslovo.if.ua/. Галицьке слово. 2 квітня 2011. Архів оригіналу за 17 грудня 2018. Процитовано 13 грудня 2018.
- . Архів оригіналу за 29 серпня 2015. Процитовано 26 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 3 травня 2015. Процитовано 12 серпня 2015.
- О. М. Юденич. По річках України. — К.: Радянська школа, 1958. — С. 254, 261.
- . http://galka.if.ua/. Ґалка. 5 липня 2015. Архів оригіналу за 11 грудня 2018. Процитовано 10 грудня 2018.
- В. І. Шагала. Визначні місця Старосамбірщини (альбом). — С. 68.
- . Архів оригіналу за 11 грудня 2010. Процитовано 24 листопада 2010.
- . Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 3 липня 2011.
- . Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 15 березня 2018.
- Katarzyna Węglicka, Wędrówki kresowe. Gawędy o miejscach, ludziach i zdarzeniach, Książka i Wiedza, Warszawa 2008
Посилання
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Дністер |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дністер |
- Річки України, атлас річок України [ 16 березня 2022 у Wayback Machine.]
- Дороговказ до скарбів Дністра // Zbruch, 12.07.2016 [ 15 липня 2016 у Wayback Machine.]
- Екологія Дністра та Дністровської долини [ 24 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Дністровські ремінісценції [ 21 серпня 2009 у Wayback Machine.]
- Сплав по Дністру 31 липня 2010 року (проєкт Недома)
- Дністер // Рибалимо [ 24 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Про сплави по Дністру [ 26 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Дністер [ 25 січня 2020 у Wayback Machine.]
- Сплави на Дністрі: relax-подорож у країні фортець, печер і водоспадів [ 15 березня 2018 у Wayback Machine.]
Джерела та література
- Маркова О. Є.. Дністер, Дністро [ 24 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 416. — .
- Хільчевський В. К.. Дністер [ 25 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2024. — .
- Географічна енциклопедія України : [у 3 т.] / редкол.: О. М. Маринич (відповід. ред.) та ін. — К., 1989—1993. — 33 000 екз. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Юденич О. М. По річках України. — К.: Радянська школа, 1958. — С. 234—240.
- Гідрохімічний режим та якість поверхневих вод басейну Дністра на території України : Монографія / За ред. В. К. Хільчевського та В. А. Сташука. — К. : Ніка-центр, 2013. — 256 с. — .
- Гніздова орнітофауна басейну Верхнього Дністра: Монографія / А. А. Бокотей, Н. В. Дзюбенко, І. М. Горбань та ін. — Л. : ПП «Колір ПРО Сервіс», 2010. — 400 c. : ілюстр.
- Гідроекосистема гирлової області р. Дністер / [О. М. Килимник та ін.] ; Одес. держ. екол. ун-т. — Одеса: Поліграф, 2013. — 319 с. : іл., табл. ; 21 см. — Авт. зазначено на обкл. — Бібліогр.: с. 294—319 (295 назв). — 300 пр. —
- Трансграничный диагностический анализ бассейна реки Днестр. Кишинев — Киев, 2019. [ 6 серпня 2021 у Wayback Machine.] — 160 c. (additional link [ 6 серпня 2021 у Wayback Machine.])
Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Dnister znachennya Dniste r mold rum Nistru antichna nazva dav gr Tyras lat Tyras dav rus Dnѣstr richka na pivdennomu zahodi Ukrayini ta v Moldovi chastkovo na kordoni oboh krayin DnisterDnister mizh s Gubin Ternopilska oblast ta smt Chernelicya Ivano Frankivska oblast 46 21 pn sh 30 14 sh d 46 350 pn sh 30 233 sh d 46 350 30 233VitikUkrayinski Karpati poblizu sela Vovche Sambirskij rajon koordinati49 12 41 pn sh 22 58 10 sh d 49 21139 pn sh 22 96944 sh d 49 21139 22 96944 visota m818 mGirloDnistrovskij liman Chorne more koordinati46 18 pn sh 30 16 sh d 46 300 pn sh 30 267 sh d 46 300 30 267BasejnBasejn DnistraKrayini Ukrayina MoldovaPririchkovi krayini Ukrayina MoldovaRegionOdeska oblast Vinnicka oblast Hmelnicka oblast Lvivska oblast Chernivecka oblastDovzhina1 362 kmPlosha basejnu 72 100 km Serednorichnij stik300 m sPritoki pravi Luchnij Rip yanka Vishenka Topilnicya Pidbuzh Krem yanka Oreb Bistricya Tismenicka Strij Svicha Sivka Limnicya Lukva Bistricya Reut livi Strivigor Vereshicya Gnila Lipa Zolota Lipa Stripa Seret Nichlava Dzvina Zbruch Zhvanchik Smotrich Ushicya Lyadova Yagorlik KuchurganVodojmi v rusliDnistrovske vodoshovishe Mediafajli u Vikishovishi Pri vpadanni do Chornogo morya utvoryuye Dnistrovskij liman druga za dovzhinoyu v mezhah Ukrayini pislya Dnipra ta dev yata v Yevropi Vid Galicha do Hotina richka utvoryuye Dnistrovskij kanjon yakij z 2008 roku vneseno do spisku semi prirodnih chudes Ukrayini Dnister u serednij techiyi sluguye istorichnim kordonom mizh davnimi kulturno etnografichnimi regionami Bukovinoyu ta Galichinoyu u serednij ta nizhnij mizh Podillyam ta Bessarabiyeyu Zagalna harakteristikaDovzhina richki 1 362 km v Ukrayini 925 km plosha basejnu 72 100 km Serednya richna vitrata vodi v girli 313 m s richnij stik bl 10 km Serednij pohil richki 0 56 m km Dnister u verhnij chastini u mezhah Ukrayinskih Karpat tipova girska richka z vuzkoyu j glibokoyu dolinoyu Na rivninu vihodit nizhche mista Starogo Sambora Zvidti j do girla Dnister maye rivninnij harakter Dolina staye shirokoyu do 13 km Nizhche mista Galicha dolina znovu zvuzhuyetsya tut richka teche mizh Podilskoyu visochinoyu ta pidkarpatskimi visochinami a takozh Hotinskoyu visochinoyu U ponizzi richka vihodit na Prichornomorsku nizovinu tut shirina yiyi dolini stanovit 16 22 km Shvidkist techiyi v mezhen u girskih rajonah stanovit 0 3 2 m s u serednij techiyi u mezhah Dnistrovskogo kanjonu 0 5 1 m s u povnovoddya 1 5 2 m s u ponizzi do 0 7 m s Zaplava Dnistra u mezhah Verhnodnistrovskoyi ulogovini ta v ponizzi rozchlenovana bagatma staricyami j protokami napriklad rukav Turunchuk girlo zaroslo ocheretom Dnistrovski plavni Shirina dolini bilya girla 16 22 km u serednij techiyi dolina neshiroka zvivista bagata na malovnichi krayevidi Zhivlennya Dnistra mishane z perevazhannyam snigovogo Harakterni vesnyana povin i osinni doshovi pavodki Mineralizaciya vodi Dnistra zrostaye vniz za techiyeyu vid 300 do 450 mg dm Lodovij rezhim nestijkij Basejn richki lezhit u mezhah troh krayin Polshi Ukrayini ta Moldovi Bilsha jogo chastina roztashovana v Ukrayini Tut vin zajmaye znachnu chastinu teritorij semi oblastej pivdenno zahidnoyi Ukrayini Lvivska Ivano Frankivska Chernivecka Ternopilska Hmelnicka Vinnicka ta Odeska oblasti U Moldovi basejn Dnistra ohoplyuye shidni ta pivnichno shidni rajoni respubliki i zajmaye yiyi bilshu chastinu 59 U Polshi roztashovana lishe nevelika chastina basejnu jogo pivnichno zahidni okolici verhiv ya dvoh livih karpatskih pritok Dnistra Strivigoru i Mshanki Pohodzhennya nazviPohodzhennya nazvi ostatochno ne z yasovano Isnuye vona z davnih daven Rizni narodi i plemena peresuvayuchis u basejni richki po novomu sprijmali nazvu j shorazu yiyi vidozminyuvali Richka vpershe zgaduyetsya Gerodotom u V st do n e yak prikordonna zi Skifiyeyu richka pid nazvoyu Tiras Tyras Taku zh nazvu malo davnogrecke misto Tiras Tira v girli Dnistra na zahidnomu berezi jogo limanu vid cogo antichnogo gidronima pohodit takozh nazva mista Tiraspol Piznishe Strabon i Ptolomej nazivali yiyi skifskoyu nazvoyu Tiras Cej davnij termin pohodit vid iranskogo prikmetnika shvidkij kurdskogo dikij nepriborkanij Suchasna nazva vpershe zgaduyetsya v IV st Ammianom Marcellinom yak Danastius Pohodzhennya ciyeyi nazvi doslidniki vivodyat po riznomu Odna z imovirnih versij nazva pohodit vid davnoiranskih sliv da do du Ponyattya richka v davninu poznachalos paroyu praindoyevropejskih odnoskladovih sliv da na teche tut do na protikaye tut du na protikaye vseredini tut Zvidsi pohodit persha chastina slova Dn Gotskij istorik Jordan nazivaye richku Danaster Tut Danastris rozglyadayetsya yak dvochlenna nazva sho stanovit spoluchennya dvoh apelyativiv dan strij U nizhnij techiyi richka mala nazvu Don u znachenni voda richka por Don Donec Dnipro Danapris Dunaj nim Donau a v verhnij Strij sho oznachaye shvidkij Take tlumachennya pidtrimuye bilshist doslidnikiv Skifi govorili shos na zrazok don Istros yak mi govorimo richka Dnipro chi richka Dnister Zgodom ce slovospoluchennya zlilosya v odne slovo Doslidniki pripuskayut sho slovo Istros movoyu frakijciv takozh oznachalo shvidkij tobto te sho j Tiras movoyu skifiv Moldovani j rumuni zdavna nazivali richku Nistru U starodavnij Rusi richka spochatku bula vidoma yak Dnistr Cya nazva yak pervinna zajshla i v Ukrayinu Zgodom tut vona stala vidoma yak Dnistr Dnister paralelna pid moldavskim vplivom Nistr Otzhe nazva Dnister ne skifska yak ce tlumachili deyaki doslidniki a doskifska Suchasnij fonetichnij viglyad Dnister nalezhit movi slov yan U miscevogo u vuzkomu rozuminni naselennya Dnister vidomij she pid nazvoyu Bereg Ukrayinska narodna etimologiya pov yazuye nazvu richki zi slovospoluchennyam dni ster Isnuye legenda za yakoyu na misci richki buv nevelikij strumok uzdovzh yakogo zhili lyudi Voni veli svij kalendar poznachayuchi dni na priberezhnomu pisku Ale odnogo razu strumok rozlivsya j zatopiv beregi Koli zranku voda zijshla vijshli lyudi na bereg a yihnih poznachok na pisku nema Hto dni ster bidkalis lyudi i sami vidpovidali Ta hto Strumok dni ster Z togo chasu tak i stali nazivati strumok yakij dni ster Dnister RoztashuvannyaVitik Dnistra roztashovanij bilya sela Vovchogo Sambirskogo rajonu Lvivskoyi oblasti Spershu richka u viglyadi nevelikogo potichka teche na pivdennij zahid dali na pivnichnij zahid nevdovzi povertaye na pivnich ta miscyami pivnichnij shid Vid mista Starogo Sambora teche perevazhno na pivnichnij shid Nizhche mista Sambora nepodalik vid sela Chajkovichi richka povertaye na pivdennij shid i teche v comu napryamku azh do svogo girla za vinyatkom pivdennoyi mezhi Hmelnickoyi oblasti vzdovzh yakoyi vona teche perevazhno u shidnomu napryamku Vpadaye do Dnistrovskogo limanu na pivden vid sela Mayakiv sho v Odeskomu rajoni Odeskoyi oblasti ta na pivnichnij shid vid smt Zatoki vodi Dnistra cherez vuzku protoku vlivayutsya v Chorne more Kartoshema serednoyi chastini r Dnister Kartoshema nizhnoyi chastini r Dnister Mizh Ukrayinoyu ta Moldovoyu Vid sela Kozlova Mogiliv Podilskij rajon Vinnicka oblast do sela Nimereuki Sorockij rajon Moldova po Dnistru prohodit derzhavnij kordon mizh Ukrayinoyu ta Moldovoyu Dali richka teche teritoriyeyu Moldovi Vid sela Purkara Shtefan Vodskij rajon Moldova do sela Palanki richka znovu ye kordonom mizh dvoma derzhavami Nizhche sela Palanki Dnister teche teritoriyeyu Ukrayini Fizichna geografiyaDnister pochinayetsya z nevelikogo dzherela roztashovanogo v pivdennij chastini masivu Verhnodnistrovski Beskidi Ukrayinski Karpati na pivdennij zahid vid gori Rozluch na visoti 818 m nad rivnem morya Vid vitokiv do mista Starogo Sambora richka v yetsya sered karpatskih gir dali teche rivninnimi terenami Ukrayini ta Moldovi Vid dzherela do morya Richku mozhna podiliti na tri chastini girsku Karpatsku serednyu Podilsku i dolishnyu Prichornomorsku Dnister u Karpatah Tut uprodovzh priblizno 50 km Dnister ye tipovo girskoyu richkoyu zi shvidkoyu techiyeyu chislennimi perekatami porogami i kam yanistim dnom ta beregami Dolina V podibna gliboka 80 100 m shirina richisha do 40 m Pohil richki v mezhah Karpat ponad 3 m km Neridko buvayut rujnivni pavodki Richka nese bagato ulamkovogo materialu galki shebenyu miscevoyu govirkoyu shuter Serednij Dnister Nizhche mista Starogo Sambora Dnister vihodit na rivninu Verhnodnistrovsku ulogovinu Techiya spovilnyuyetsya osoblivo nizhche Sambora Pohil richki znachno zmenshuyetsya beregi stayut nizkimi zaplava v bagatoh miscyah zabolochena Tut richka utvoryuye chislenni rozgaluzhennya ostrivci Dno muliste rizko zmenshuyetsya prozorist vodi Nizhche girla richki Svichi beregi dolini Dnistra stayut vishimi a techiya znovu shvidkoyu Nizhche girla richki Bistrici pochinayetsya duzhe cikavij i malovnichij vidtinok richki Dnistrovskij kanjon Tut beregi duzhe visoki kruti miscyami obrivisti Richka duzhe meandruye deyaki yiyi vigini prostyagayutsya navit na 10 km Vidomij pismennik i etnograf O S Afanasyev Chuzhbinskij yakij u seredini XIX stolittya pobuvav na Kam yanechchini u svoyih Narisah Dnistra vidanih 1863 roku pisav sho vin ne znaye nichogo malovnichishogo nizh dolina ciyeyi richki Kam yani skeli riznomanitnih form i dereva v nezlichenih kombinaciyah bezperervno zminyuyut landshaft i chi navisne nad krucheyu dikij lis chi stelyatsya vinogradniki vsyudi bachish zakinchenu kartinu sho maye svij osoblivij kolorit Deyaki miscya na Dnistri taki garni sho prosyatsya na polotno i z neterpinnyam chekayut talanovitogo pejzazhista Serednij Dnister prostyagayetsya do mista Tiraspolya Tut u mezhah Moldovi jogo pravij bereg takozh duzhe visokij odnak ne takij yak u Dnistrovskomu kanjoni Nizhnij Dnister U ponizzi richka teche zdebilshogo teritoriyeyu pivdenno shidnoyi Moldovi Tut pravij bereg Dnistra vse she visokij ale postupovo znizhuyetsya Techiya upovilnyuyetsya z yavlyayutsya rukavi dosit veliki ostrovi j zaplavni ozera Blizhche do girla u mezhah Odeskoyi oblasti Ukrayini dolina richki staye duzhe obvodnenoyu j zabolochenoyu Tut Dnister vihodit na Prichornomorsku nizovinu Z yavlyayutsya plavni podibni do Dniprovskih Vid dzherela do morya U Karpatah bilya m Starogo Sambora U mezhah Verhnodnistrovskoyi ulogovini bilya s Rozvadiv Dnistrovske vodoshovishe bilya s Rudkivci U ponizzi Moldova Plavni Odeska oblast PritokiBasejn Dnistra na gidrografichnij mapi Ukrayini ta Moldovi Vodozbirnij basejn Dnistra na karti Ukrayini Richkova merezha Dnistra na karti Ukrayini Richkova merezha Dnistra Gidrografichna sitka basejnu Dnistra duzhe neodnoridna Girska j peredgirska chastini basejnu Dnistra zajmayut 9 jogo ploshi Tut najgustisha richkova merezha z perevazhannyam pravih pritok hocha takozh ye nemalo porivnyano povnovodnih livih pritok U serednij techiyi pritoki perevazhno livi A v nizhnij techiyi Dnister prijmaye dosit veliku pravu pritoku Reut livi pritoki tut dribni j chasto peresihayuchi richki verhiv ya yakih roztashovani v mezhah Ukrayini Osnovni pritoki Pravi Strij Svicha Limnicya Lukva Bistricya Tlumach Reut Bik Luchnij Livi Strivigor Vereshicya Shirka Gnila Lipa Zolota Lipa Stripa Dzhurin Seret Nichlava Zbruch Smotrich Studenicya Ushicya Kalyus Zhvan Zhvanchik Lyadova Murafa Rusava Yagorlik Kuchurgan Pritoki Dnistra Rukotvornij vodospad protipavodkova sporuda na odnij z karpatskih pritok s Spas Richka Strij livoruch bilya miscya vpadinnya u Dnister sprava Richka Limnicya nepodalik vid girlaIstoriyaIstoriya geologichnogo rozvitku Shishkovi gorbi erozijni vapnyakovi ostancii Osinnij ranok na richci Dnister Suchasni doslidzhennya geologiv i gidrologiv dozvolyayut priblizno viznachiti vik Dnistra Formuvannya dolini i rusla richki pov yazane z vidhodom na pivdennij shid tak zvanogo Sarmatskogo morya Sarmatske more utvorilosya v rezultati z yednannya dvoh morskih basejniv Prikarpatskogo i Prichornomorskogo 15 20 miljoniv rokiv tomu ce more vkrivalo veliki prostori vid Kremeneckogo kryazha i Karpat do suchasnogo Aralskogo morya Vono bulo neglibokim j teplim vnutrishnokontinentalnoyu vodojmoyu Vidstupalo more povilno kilka miljoniv rokiv i na pochatku antropogenovogo periodu nabulo obrisiv suchasnih Chornogo Azovskogo j Kaspijskogo moriv Z vidhodom Sarmatskogo morya postupovo utvoryuvalis dolini i rusla richok sho nini vpadayut u Chorne j Azovske morya Deyaki z nih pritoki Dnipra Pivdennogo Bugu ta inshi u rezultati vertikalnih ruhiv kristalichnoyi platformi ta okremih blokiv zminyuvali napryamki svoyih techij a Dnister i nini teche tiyeyu dolinoyu yaku vin rozrobiv ponad miljon rokiv tomu U dalekomu minulomu richka nesla svoyi vodi shirokoyu dolinoyu z nizkimi pologimi beregami Cya dolina yak vvazhayut ucheni utvorilas na misci davnogo rozlomu sho stavsya v kristalichnomu fundamenti j osadovih utvorennyah paleozojskoyi eri Blizko 1 miljona rokiv tomu Dnister buv povnovodnishim a shvidkist jogo techiyi zvichno vishoyu nizh nini Ce bulo pov yazano zdebilshogo z tim sho klimat todi buv teplim i vologim U toj chas bilshu chastinu teritoriyi suchasnoyi Ukrayini vkrivali gusti subtropichni lisi Bujna roslinnist dobre akumulyuvala doshovi vodi yaki cilorichno chislennimi burhlivimi potokami vlivalis u Dnipro Dnister ta inshi veliki richki Iz chasom Dnister shoraz glibshe vrizavsya v tovshi lesovih vidkladiv a potim u tverdi porodi sho utvorilis protyagom davnih geologichnih periodiv U Serednomu Podnistrov yi postupovo formuvalas vuzka gliboka kanjonopodibna dolina nad yakoyu miscyami zdijmayutsya 70 80 metrovoyi visoti ogoleni vidkladi paleozojskoyi eri Ci skeli pam yatki prirodi Na nashij planeti voni odni z najviznachnishih pam yatok silurijskogo periodu vik yakih nalichuye ponad 300 miljoniv rokiv Antropogenovij period Poyavu pervisnoyi lyudini na beregah Dnistra ta jogo pritok datuyut pershoyu polovinoyu rannogo paleolitu Najvidomishoyu ye rannopaleolitichna stoyanka poblizu sela Luka Vrublovecka Hmelnicka oblast viyavlena 1946 roku div Luka Vrublevecka stoyanka Podnistrov ya bulo porivnyano gusto zaselene v chasi tripilskoyi kulturi i kulturi shnurovoyi keramiki 4 5 tis rokiv tomu Davni slov yani rozselilis na Dnistri ne piznishe 1 go stolittya nashoyi eri U seredini 1 go tisyacholittya n e cyu teritoriyu naselyali anti a potim davnoruske plem ya tiverciv Dnister uprodovzh bagatoh tisyacholit vidigravav rol osnovnoyi transportnoyi arteriyi sho zv yazuvala Prikarpattya j Ponizzya z Balkanami i Blizkim Shodom U dalekomu minulomu z pivdnya richkoyu dostavlyalis virobi z metalu antichnij posud tkanini tosho a plemena Podnistrov ya vivozili hlib hutro shkiru Z chasiv Kiyivskoyi Rusi do seredini XIX stolittya Dnistrom splavlyali do chornomorskih portiv cinnu derevinu zdebilshogo tak zvanij korabelnij lis vivozili zerno hutro med visk zbroyu virobi miscevih remisnikiv Teper gospodarske znachennya Dnistra zroslo Vin daye pitnu vodu dlya velikih i malih mist viroblyaye elektroenergiyu Istoriya doslidzhen vitokiv Dnistra Dovgij chas sered geografiv ne bulo odnostajnosti stosovno vitokiv Dnistra Najpershim pro vitoki richki pisav Gerodot yakij u chetvertij knizi svoyeyi Istoriyi zaznachiv sho Tiras Dnister plive z pivnochi j bere pochatok iz velikogo ozera sho roztashovane na mezhi zemel skifiv i nevriv Mozhlivo Gerodot chuv pro isnuvannya ozera u verhnij chastini dolini Dnistra a same u misci vpadinnya richki Vereshici sho na shid vid suchasnogo mista Sambora Rozlogi zaplavni bolota v cij miscevosti mogli sprijmatisya yak velike ozero Dokladnishi poshuki vitokiv Dnistra rozpochalisya znachno piznishe lishe na pochatku XIX st Tak u verhiv yah Dnistra 1803 r pobuvav krayeznavec Yu Rogrer Odnak vin pomilkovo vkazuvav na odnu z girskih pritok Dnistra yak na jogo vitik Deyaki doslidniki takozh nazivali vitokom Dnistra porivnyano veliki jogo pritoki Strivigor abo Strij taki gipotezi isnuvali she na pochatku HH st I lishe z poyavoyu pershih topografichnih kart kinec 1870 h rr vdalosya ostatochno vstanoviti sho vitoki Dnistra roztashovani na shid vid sela Vovchogo i na pivdennij zahid vid gori Rozluch na visoti 818 m nad rivnem morya Mista nad DnistromVid vitokiv do girla U mezhah Ukrayini Starij Sambir Sambir Mikolayiv Novij Rozdil Zhuravno Galich Yezupil Koropec Zalishiki Hotin Stara Ushicya Novodnistrovsk Mogiliv Podilskij Yampil Bilyayivka Bilgorod Dnistrovskij na Dnistrovskomu limani U mezhah Moldovi Ataki Soroki Kam yanka Rezina Ribnicya Dubosari Vadul luj Vode Benderi Tiraspol Mista nad Dnistrom Zalishiki Hotin TiraspolEkologichnij stan richkiDnister protikaye cherez gusto zaselenu teritoriyu napriklad gustota naselennya v Moldovi 130 osib na km u mezhah jogo basejnu meshkaye ponad 10 mln osib Cherez ce riven antropogennogo vplivu na ekosistemu richki vid vitokiv do girla duzhe visokij Krim togo na beregah jogo pritok roztashovani taki promislovi giganti Drogobickij ta Nadvirnyanskij naftopererobni zavodi Stebnickij kalijnij kombinat Kaluskij Zhidachivskij celyulozno paperovij kombinat Tut pracyuyut veliki cukrovarni ta m yasokombinati a bezposeredno na beregah Dnistra lezhat taki promislovi centri yak Tiraspol 182 tis naselennya Benderi 159 tis a takozh mista Novij Rozdil iz VO Sirka Zalishiki Mogiliv Podilskij Soroki Kam yanka Ribnicya Dubosari z naselennyam do 100 tis osib u kozhnomu z nih ale z pogano pracyuyuchimi ochisnimi sporudami abo navit zovsim bez nih U verhnij chastini basejnu Dnistra golovnimi zabrudnyuvachami takozh ye naseleni punkti U mezhah Lvivskoyi oblasti vzdovzh beregiv richki roztashovano 47 gospodarstv yaki sprichinyayut priskorene zamulennya j zabrudnennya richki U priberezhnij zoni richki roztashovani gospodarski podvir ya tvarinnicki fermi litni tabori dlya hudobi skladi mindobriv gorodi v bagatoh miscyah zemelni ploshi rozoryuyutsya azh do samoyi richki Napriklad na teritoriyi Turkivskogo rajonu Dnister protikaye cherez naseleni punkti Vovche Berezhok Zhukotin Limna de vidbuvayetsya zabrudnennya gospodarsko pobutovimi stichnimi vodami vid individualnoyi zabudovi ta silskogospodarskih ob yektiv Dosit znachnim dzherelom zabrudnennya ye liva pritoka Dnistra Strivigor yaku zabrudnyuyut Sambirskij cukrovij zavod i nevelika richka Mlinivka sho prijmaye stichni vodi mista Sambora Zabrudnennya takozh nadhodyat cherez pritoki Dnistra Vereshicyu Tismenicyu Strij ta Lug a takozh cherez ochisni sporudi sela Strilki j mista Starij Sambir yaki pracyuyut zi znachnimi pereboyami Duzhe shkodyat Dnistru ekologichni katastrofi yaki inkoli tut traplyayutsya Napriklad 1983 roku pislya avariyi na Stebnickomu kalijnomu kombinati v richku bulo skinuto bl 5 tis tonn visokomineralizovanih vidhodiv sho na trivalij chas prizvelo do znachnogo porushennya ionno solovogo rezhimu Vnaslidok cogo v Dnistri zaginuli majzhe vsi zhivi organizmi protyagom kilkoh soten kilometriv a miljoni lyudej buli pozbavleni dzherela pitnoyi vodi Nini situaciya z ionno solovim skladom richkovoyi vodi normalizuvalasya Ale zbirnikiv promislovih vidhodiv podibnih stebnickomu v basejni richki ye dekilka Tak bilya sela Bronicya sho nepodalik vid Drogobicha isnuye zbirnik kislogo gudronu Use ce negativno vplivaye na ekologichnij stan Dnistra a v majbutnomu mozhe stati zgubnim dlya bagatoh ekosistem richki PrirodaRoslinnij svit Prirodna roslinnist basejnu Dnistra najkrashe zbereglasya v Karpatah Sered vishih roslin najposhirenishimi v gorah ye smereka yalicya ta buk Osnovna smuga poshirennya cih lisiv 100 1400 m tobto voni zrostayut lishe v rajoni vitokiv Dnistra ta jogo karpatskih pritok Nizhche na shilah poshireni zmishani lisi She nizhche listyani sered yakih osnovni porodi dub buk grab lipa U pidlisku traplyayetsya lishina U vologih miscyah yasen ta v yaz Za mezhami Karpat prirodna roslinnist zbereglasya malo Na Podilli traplyayutsya grabovi ta dubovi lisi U dolinah richok duzhe poshireni chagarniki Pridnistrovske Podillya yedina v Ukrayini teritoriya de zustrichayutsya teplolyubni lisi duba skelnogo a v urochishi Shutrominske roste kilka desyatkiv ridkisnih dlya Zahidnogo Podillya derev bereki U zv yazku z nespriyatlivoyu diyeyu gidrologichnogo rezhimu Dnistrovskogo vodoshovisha bilshist milkovod u verhnij chastini vodoshovisha pozbavleni roslinnosti U nizhnij chastini roslinnij pokriv maye fragmentarnij harakter Najchastishe traplyayutsya zanureni roslini U prigreblevij dilyanci vodoshovisha zanureni roslini formuyut zmishani zarosti v sumishi z nitkovimi vodorostyami U stepovij nizhnij chastini basejnu lisi zbereglisya perevazhno v yarah Usya prigirlova chastina Dnistra vkrita gustoyu roslinnistyu verbi topoli voni zdebilshogo rostut na priruslovih valah Poblizu limanu traplyayutsya lishe poodinoki dereva U Dnistrovih plavnyah perevazhaye ocheret zvichajnij Zridka mozhna natrapiti na ozerni luki Sered vodnih roslin poshireni rdesnik zhaburnik salviniya plavayucha vodyanij gorih U prileglih do richki dilyankah mozhna natrapiti na ridkisni ta cinni roslini yaki perebuvayut pid ohoronoyu Sered nih ryabchik shahovij zakaznik Starici Dnistra yasenec bilij pam yatka prirodi Zalishicka dibrova klokichka perista Zhezhavskij botanichnij zakaznik ta inshi Tvarinnij svit Najbagatshi u faunistichnomu plani chastini basejnu richki verhiv ya j prigirlova chastina U Karpatskij chastini perevazhayut tvarini harakterni dlya reshti regioniv Ukrayinskih Karpat Odnak tut cherez porivnyano veliku kilkist naselenih punktiv voni ne tak poshireni yak v inshih chastinah Karpat U lisah vodyatsya sarna yevropejska borsuk zayec vivirka zvichajna vepr laska kit lisovij Chasom zahodyat oleni ta ris Serednij Dnister bagatij na ribu Tut vodyatsya verhovodka okun sudak pidust gustera korop krasnopirka som zhereh Ridkisnimi ye marena virezub i sterlyad Iz ptahiv najchislennishij vid beregova lastivka na ostrovah voditsya chimalo martiniv i kryachkiv Ye takozh vodoplavni ptahi Chasto traplyayutsya siri ridshe bili chapli leleka chornij ta ribalochka U ponizzi najbilshe vidiv tvarin zoseredzheno v Dnistrovskih plavnyah Tut najchislennishimi ye vodoplavni ta vodolyubni ptahi sered yakih pelikan lebid velikij ta malij baklan chaplya bolotnij kryachok Div takozh Nizhnodnistrovskij nacionalnij prirodnij park Luki ponizzya Dnistra osnovne misce godivli korovajok i zhovtih chapel zanesenih do Chervonoyi knigi Ukrayini vazhlivi voni i yak prirodni nerestovisha dlya bagatoh vidiv rib Prirodoohoronni teritoriyi Vzdovzh Dnistra stvoreno chimalo zapovidnih zon nacionalnih prirodnih parkiv zakaznikiv pam yatok prirodi Najbilshi zapovidniki Nazva Oblast Najblizhche misto Pidporyadkuvannya Rik stvorennya Plosha ga Bereg Dnistra livij l pravij p Regionalnij landshaftnij park Verhnodnistrovski Beskidi Lvivska oblast Starij Sambir Lvivska oblasna rada 1997 8356 l p Galickij nacionalnij prirodnij park Ivano Frankivska oblast Galich Derzhlis 2004 14684 8 l p Regionalnij landshaftnij park Dnistrovskij Ivano Frankivska oblast Tlumach 1993 19656 p Nacionalnij prirodnij park Dnistrovskij kanjon Ternopilska oblast Zalishiki MEPR 2010 10829 18 l Hotinskij nacionalnij prirodnij park Chernivecka oblast Hotin nema danih 2010 9446 1 p Nacionalnij prirodnij park Podilski Tovtri Hmelnicka oblast Kam yanec Podilskij 2010 6700 l Regionalnij landshaftnij park Dnister Vinnicka oblast Mogiliv Podilskij MEPR 1996 2 613 16 km l Nizhnodnistrovskij nacionalnij prirodnij park Odeska oblast Odesa MEPR 2008 21311 1 l p Zakazniki i pam yatki prirodi u verhnij ta serednij techiyi Chajkovickij zakaznik Starici Dnistra Dibrova Kozakova Dolina Berem yanska naskelno stepova dilyanka Zhizhavskij zakaznik Obizhevskij zakaznik Urochishe Krive Urochishe Trubchin Poveni ta pavodkiPoveni ta pavodki harakterne yavishe dlya Dnistra Pid chas pavodkiv formuyetsya 50 70 vid richnogo stoku Seredni bagatorichni koeficiyenti stoku richok kolivayutsya vid 0 17 0 23 Podilska visochina do 0 4 0 7 Peredkarpattya i Karpati Pid chas ekstremalnih pavodkiv koeficiyenti stoku pravoberezhnih pritok syagayut 0 74 0 92 Ce zumovlene nayavnistyu kilkoh chinnikiv zokrema 1 Verhnya chastina basejnu Dnistra roztashovana v Karpatah i Peredkarpatti Dlya girskih pritok harakterna yaskravo virazhena sezonnist u rozpodili stoku visoka povtoryuvanist pavodkiv 5 12 na rik priurochenist maksimalnih vitrat do litnogo periodu intensivne pidnyattya rivnya vodi 0 5 1 5 m na dobu j bilshe i znachno povilnishe jogo spadannya Serednya trivalist pavodkiv na malih i serednih richkah stanovit 3 10 dniv na velikih Strij Limnicya i t p vid 7 do 20 dniv i bilshe 2 Zmini roslinnogo pokrivu sprichinenih gospodarskoyu diyalnistyu virubuvannya lisiv rozoryuvannya shilovih ugid vipasannya hudobi tosho Yakist priberezhnih zahisnih sporud ne zavzhdi vidpovidaye normam Krim togo z roku v rik nedostatno vikonuyetsya programa ohoroni dovkillya Veliku rol u formuvanni povenej na Dnistri vidigrayut lisovi landshafti ta girski richki Lis vikonuye vodoohoronni ta gruntozahisni funkciyi regulyuye poverhnevij stik ta gidrologichnij rezhim protidiye eroziyi gruntiv stabilizuye richkovi rusla tosho Odnak lisistist Karpat zagalom ye nedostatnoyu lisovi ekosistemi dolini ta rusla richok zaznali znachnih zmin peredusim cherez lyudsku diyalnist 3 Klimatichnij chinnik Globalne poteplinnya sprichinyuye nestabilnist klimatichnih cikliv vidbuvayetsya chasta zmina periodiv posuh i zliv Koli stepova klimatichna zona shoraz bilshe poterpaye vid nestachi vologi chastota ekstremalnih opadiv u girskih rajonah zrostaye Dedali chastishe vidbuvayutsya poveni ta pavodki z katastrofichnimi naslidkami Taki napriklad sposterigalisya 1969 1977 1988 1992 1997 2001 rokiv Najkatastrofichnishim buv pavodok 2008 roku yakij porivnyuyut iz pavodkami 1941 j 1969 rokiv Vin viriznyavsya nadzvichajno intensivnim pidnyattyam vodi 26 lipnya z 11 00 do 15 00 v girli Limnici nepodalik vid mista Galicha voda pidnimalasya zi shvidkistyu 15 sm na godinu a za dobu vid 11 00 25 lipnya do 11 00 26 lipnya na 2 5 m Pislya cogo riven vodi kolivavsya neznachnoyu miroyu a z 28 lipnya pochavsya spad vodi Najintensivnishe spad vidbuvavsya v nich iz 29 na 30 lipnya Todi voda vpala na 1 5 m Div takozh Pavodok na zahodi Ukrayini 2008 roku Gospodarske vikoristannya DnistraV ekonomici Ukrayini richka ne vidigraye pomitnoyi roli yak napriklad Dnipro Ce zumovleno yiyi harakterom ta roztashuvannyam shvidka techiya chislenni milkovoddya viddalenist vid znachnih promislovih centriv prikordonna richka U minulomu vona vikoristovuvalasya perevazhno u troh galuzyah gospodarstva lisosplav mlinarstvo u verhnij techiyi a takozh ribnictvo Napriklad u seli Okopi Borshivskij rajon Ternopilskoyi oblasti v 1960 h i 1970 h rr isnuvala ribolovecka artil yaka zajmalas promislovim vilovom takih rib yak pidust marena virozub som Z 1950 h rr richku pochali vikoristovuvati u gidroenergetici Na richci pobudovano tri potuzhni gidroelektrostanciyi Dubossarska GES 1950 1954 Dnistrovska GES 1973 1983 Dnistrovska GES 2 2000 2009 Plani budivnictva kaskadu GES Dokladnishe Dnistrovskij kaskad GES Verhnodnistrovskij kaskad Cej rozdil potrebuye dopovnennya berezen 2017 2015 roku z yavivsya proyekt budivnictva na Dnistri kaskadu iz shesti GES sumarnoyu potuzhnistyu 390 MVt tri z nih derivacijni tobto voda richki vidvoditsya u specialnu trubu rozganyayetsya v nij i krutit turbinu Proyekt ohoplyuye tri oblasti Ivano Frankivsku Ternopilsku ta Chernivecku Na frankivsko ternopilskomu vidtinku Dnistra zaplanovano pobuduvati p yat GES na ternopilsko cherniveckomu odnu Na proyekt zaplanovano vitratiti 16 mlrd 166 mln iz derzhavnih koshtiv i 400 mln yevro zaluchenih u mizhnarodnih spilnot Ye informaciya pro obicyani 1 1 mlrd yevro 32 mlrd kreditu vid YeBRR Oriyentovni punkti priv yazki GES bilya sela Vistrya Monastiriskogo rajonu plosha vodoshovisha 357 ga bilya sela Lityachi Zalishickogo rajonu Ternopillya plosha vodoshovisha 397 ga bilya sela Pechorna togo zh taki rajonu plosha vodoshovisha 261 ga bilya sela Bridok Zastavnivskogo rajonu Cherniveckoyi oblasti plosha vodoshovisha 487 ga bilya sela Ustya Borshivskogo rajonu plosha vodoshovisha 357 ga Vsi ci naseleni punkti pidlyagayut zatoplennyu u procesi budivnictva Realizovuvati proyekt maye namir PAT Ukrgidroenergo golova pravlinnya ta generalnij direktor priznachenij za prezidentstva Viktora Yanukovicha vvazhalosya sho ce lyudina Yuriya Bojka teper jogo pov yazuyut iz tinovim kerivnikom Administraciyi Prezidenta Igorem Kononenkom Ekologi Nacionalnogo parku Dnistrovskij kanjon kategorichno vistupili proti budivnictva kaskadu GES Zokrema za slovami ekologiv shtuchno pidnyatij riven vodi mozhe povnistyu zminiti ekosistemu Dnistra Ivano Frankivska oblasna rada 25 grudnya 2015 roku 74 golosami uhvalila rishennya Pro zaboronu pogodzhennya pitannya rozmishennya gidroelektrostancij vzdovzh richki Dnister tobto progolosuvala za moratorij na budivnictvo GES u rusli Dnistra na teritoriyi oblasti Isnuyuchi vodoshovisha i stavki Na Dnistri ye dva velikih vodoshovisha yaki utvoreno dlya funkcionuvannya vidpovidnih GES Dnistrovske vodoshovishe Ukrayina Dubossarske vodoshovishe Moldova Na teritoriyi Ukrayini v basejni Dnistra zbudovano 62 vodoshovisha zagalnoyu plosheyu vodnogo dzerkala 11 229 ga povnim ob yemom 298 8 mln m Na teritoriyi Ukrayini v basejni Dnistra zbudovano 5500 stavkiv zagalnoyu plosheyu vodnogo dzerkala 23 336 ga ob yemom 282 8 mln m Utvoreni vodoshovisha ta stavki vikoristovuyutsya dlya zroshennya poliv perevazhno u Moldovi rozvedennya ribi regulyuvannya stoku richki zdijsnennya ozdorovchih zahodiv Krim togo richku vikoristovuyut dlya vodopostachannya naselenih punktiv Osnovnim dzherelom centralizovanogo vodopostachannya mist Odesa Bilgorod Dnistrovskij Teplodar Chornomorsk Yuzhne ta prileglih rajoniv ye dnistrovska voda Sudnoplavstvo U bilshij svoyij chastini Dnister sudnoplavnij Vochevid po nomu lyudi plavali she z davnih chasiv Napriklad vidomo sho Dnistrom yak vodnim shlyahom koristuvalisya bili horvati Piznishe po nomu splavlyali lis Oficijno sudnoplavstvo na Dnistri isnuvalo z 1862 U period Avstro Ugorskoyi imperiyi richku regulyuvali na vidrizku ponad 300 km organizovano vantazhni ta pasazhirski perevezennya sporudzheno richkovij port u Galichi buli zbudovani prichali vugilnij sklad pidvedena zaliznichna gilka Iniciatori ta zasnovniki sudnoplavstva na Dnistri Tovaristvo parovogo sudnoplavstva na Dnistri 1863 1932 graf Blyuher de Valshtadt 1876 1881 Spilka Parove sudnoplavstvo na Dnistri Bronislava Sloneckogo i Kazimira Navarskogo 1882 1904 Na pochatku XX stolittya aktivno proroblyalasya sproba poyednati kanalami richki Dnister ta Vislu i takim chinom dati mozhlivist richkovomu flotu funkcionuvati v basejnah Baltijskogo ta Chornogo moriv Dokladnishe V 1901 roci avstrijskij uryad vidav rozporyadzhennya pro proyektuvannya merezhi kanaliv Dunaj Visla Dnister Vidgaluzhennya do Dnistra malo prohoditi cherez richku Syan i planuvalosya dlya ruhu suden vantazhnistyu 600 700 tonn z usadkoyu do 1 8 m Buli zaproyektovani shlyuzi z visotoyu padinnya vodi do 5 m U 1910 roci buv zaproponovanij she odin proyekt vodnoyi magistrali Dunaj Oder Visla Dnister dlya perevezennya vugillya z Krakivskogo vugilnogo basejnu Odnak planam ne sudilosya zbutisya v chasi Pershoyi svitovoyi vijni bulo ne do Dnistra Uzhe v 1920 1930 rokah koli nashi zemli opinilisya u skladi Polskoyi Respubliki do ideyi vikoristannya Dnistra yak transportnoyi arteriyi znovu povernulisya U 1927 roci z yizd gidrotehnikiv u Lvovi nagolosiv na neobhidnosti budivnictva vodnogo kanalu Syan Dnister U 1938 roci profesor Lvivskogo politehnichnogo institutu M Matakevich zaproponuvav proyekt vodnoyi magistrali Baltijske Chorne more cherez Vislu Syan Dnister Prut Dunaj Proyekt nastilki zahopiv gromadskist sho vzhe togo zh roku vidbulasya narada polskih naukovciv ta promislovciv iz metoyu stvorennya akcionernogo tovaristva dlya pobudovi cogo kanalu Vartist Baltijsko Chornomorskoyi vodnoyi magistrali ocinyuvalasya v 400 mln zlotih termin okupnosti proyektu 8 rokiv Ale spalahnula Druga svitova vijna i roboti navit ne pochalisya Paroplavi ta dopomizhni sudna yaki plavali po Dnistru Dniestr 1863 Blucher de Wahlstatt 1881 Flis 1883 Halicz 1901 Lomnica Pager 1904 Andrzej hr Potocki Okopy sw Trojcy 1910 Osa 1924 Rewera 1932 1936 roku u vlasnosti Gromadskogo vodnogo ob yednannya u Stanislavovi perebuvalo 528 dnistrovskih suden Zokrema na obliku bulo 57 sportivnih chovniv 10 progulyankovih 383 ribalskih 42 transportnih dlya gospodarskih cilej 31 ryatunkove na vipadok poveni 2 kayaki 3 motorni chovni Okrim togo Dnistrom hodili barzhi ta poromi priznacheni zdebilshogo dlya perepravi dereva sina ta hudobi z odnogo berega na inshij Isnuvali takozh progulyankovi richkovi turi navit yahting bilya togochasnogo kurortu v Zalishikah Pislya prihodu v Galichinu radyanskoyi vladi 1940 bilshist dnistrovskih plavalnih zasobiv buli vivezeni na Volgu Koli richka pislya Drugoyi svitovoyi vijni opinilas povnistyu na teritoriyi SRSR sudnoplavstvo znovu pochalo rozvivatisya Spershu Dnister buv sudnoplavnim vid girla do mista Yampolya Vinnicka oblast i vid s sha Stara Ushicya Hmelnicka oblast do mista Galicha Ivano Frankivska oblast Na vidtinku mizh Yampolem i Staroyu Ushiceyu isnuvali neveliki porogi Tomu tut bulo vijnyato z dna korchi ta kaminnya zemlecherpalkami poglibleno milkovodni perekati Tak Dnister stav sudnoplavnim vid girla do Galicha U velikih naselenih punktah na richci isnuvali pristani i navit neveliki richkovi vokzali Napriklad u rajoni mista Zalishiki v 1960 h rr po Dnistru hodiv teplohid Zalishiki teper Geroj Tancorov yakij zgodom perevezli pracyuvati na Ternopilske ozero U 1980 1990 h rr sudnoplavstvo na Dnistri znovu zanepalo Nini v dekilkoh miscyah funkcionuyut poromni perepravi neveliki teplohodi mozhna pobachiti hiba sho na Dubossarskomu vodoshovishi ta v misti Tiraspoli Moldova de voni pracyuyut yak progulyankovi sudna 4 lipnya 2015 roku u seli Rakovec Gorodenkivskogo rajonu vidbulosya oficijne vidkrittya pristani dlya plotiv bajdarok i kateriv yaki kursuyut po Dnistru Jogo zasnovniki planuyut vidkriti she kilka podibnih v inshih miscyah na Dnistri Spodivayutsya sho ce spriyatime rozvitku turizmu v rajoni Pam yatnik dnistrovskomu sudnoplavstvu 24 serpnya 2015 na vidznachennya 24 yi richnici nezalezhnosti Ukrayini zahodami Nacionalnogo zapovidnika Davnij Galich vidkrito u Galichi pam yatnij znak na chest sudnoplavstva na Dnistri Jogo vstanovleno bilya starogo metalevogo mostu na pravomu berezi Dnistra Pam yatnij znak yavlyaye soboyu kompoziciyu zi skelnih kameniv iz vmontovanoyu tabliceyu ta zakriplenim yakorem yakij buv pidnyatij z dna richki U ceremoniyi vzyali uchast miskij golova Galicha Orest Trachik 1 j zastupnik golovi Galickoyi RDA Oleg Prunko dekan Galickogo dekanatu UGKC o Igor Bronovskij naukovci Nacionalnogo zapovidnika Davnij Galich Mosti cherez DnisterDokladnishe Obidva beregi richki z yednuyut chislenni mosti sered yakih avtomobilnih 43 zaliznichnih 13 pishohidnih 1 kolishnij avtomobilnij U verhnij techiyi ye takozh dekilka pishohidnih mistkiv kladok U minulomu mosti cherez Dnister buli derev yanimi Deyaki z nih prostoyali kilka desyatilit i buli dosit velikimi Napriklad u Staromu Sambori isnuvav unikalnij derev yanij mist zavdovzhki 100 metriv Na zhal povin 1980 roku povnistyu jogo zrujnuvala Sered najstarishih mostiv metalevij mist u Galichi Vin pobudovanij 1900 roku i vvazhayetsya odniyeyu z arhitekturnih pam yatok mista Mosti na Dnistri Avtomobilnij mist bilya Galicha Odin z najstarishih dnistrovskih mostiv u Galichi Avtomobilnij mist u Zalishikah Avtomobilnij mist u Atakah Avtomobilnij mist u Mayakah najpivdennishij na Dnistri Rozpochate budivnictvo novogo na kordoni z Moldovoyu Turizm ta vidpochinokRichka staye shoraz populyarnishim turistichnim ob yektom Osoblivo shvidko rozvivayetsya splav po Dnistru Bilshist marshrutiv pochinayetsya bilya mista Galicha i prolyagayut Dnistrovskim kanjonom Plivut na katamaranah abo kayakah do mista Zalishikiv dehto dali azh do Hotina Deyaki turisti pochinayut splav vishe bilya mista Mikolayeva abo smt Zhuravno U nizhnij techiyi Dnistra v Moldovi na richci funkcionuye kilka progulyankovih teplohodiv U velikih mistah na beregah richki obladnani plyazhi ta vidpochinkovi zoni Visoki stini Dnistrovskogo kanjonu priblizno 120 m zatrimuyuchi teplo spriyayut stvorennyu osoblivogo subtropichnogo mikroklimatu vesna tut nastaye ranishe anizh na reshti teritoriyi Pokuttya ta Podillya lito spekotne iz nechastimi j netrivalimi doshami Nedaremno Zalishiki misto vzyate u doloni meandrami Dnistra kolis bulo populyarnim kurortom iz yaht klubami tenisnimi kortami j aleyami tropichnih roslin Dnister daye nizku mozhlivostej dlya shanuvalnikiv aktivnogo vidpochinku Odnim iz najpopulyarnishih zanyat ye splavi sho vidbuvayutsya u teplij sezon rozpochinayutsya she u kvitni j trivayut azh do zhovtnya Odnak visokim vvazhayetsya period iz chervnya do serpnya vklyuchno Splavi Dnistrom privablivi ne tilki z tochki zoru vodnih marshrutiv a j nasichenistyu rukotvornimi ta prirodnimi ob yektami yaki zruchno vidvidati chi oglyanuti pid chas podorozhi vodoyu miscya tripilskih poselen chislenni vodospadi groti vidlyudnikiv ta yazichnicki kapisha koloniyi sirih chapel j reliktovi lisi zalishki zamkiv ta fortec U vipadku iz vigadlivimi bagatosharovimi stinami kanjonu navit ne potribno zalishati choven Chasto yih nazivayut pidruchnikom geologiyi adzhe voni dayut informaciyu pro vik planeti rozpovidayut pro silurijskij krejdovij ta inshi periodi A she pravlyat za prirodni kameri shovu zberigayuchi reshtki flori ta fauni protyagom 500 mln rokiv Na Dnistri mozhna pobachiti bezlich splavnih zasobiv vid ploskodonok do teplohodiv Use zh dlya aktivnogo vidpochinku najchastishe vikoristovuyut taki chovni kanoe 3 4 os ta kayaki 1 2 os malomirni sudna shvidki j manevreni na nih zruchno prichalyuvati dlya oglyadu cikavogo miscya katamarani ta rafti 6 8 os mistki chovni dlya velikih kompanij Novinkoyu dlya dnistrovskih vod odnak vzhe dovoli populyarnim sered turistiv ye SUP Stand up Paddle board Ci doshki sho shozhi na plavzasobi serfingistiv viyavilis nepoganoyu alternativoyu inshim chovnam na tihij dnistrovskij techiyi mala vaga zruchnist u transportuvanni mozhlivist vesluvati stoyachi na kolini sidyachi chi navit lezhachi na boci Diapazon dennoyi splavnoyi dilyanki mozhe kolivatisya vid 15 do 45 km na den Spokijni vodi Dnistra druzhni do novachkiv j dayut mozhlivist shvidko opanuvati praktichno bud yakij splavnij zasib Dnister daye mozhlivist komfortno vstanoviti tabir i perenochuvati v nametah na malovnichih dikih galyavinah Odnak rekreacijna infrastruktura takozh povoli vibudovuyetsya i z nametom mozhna zupinitis u nalezhno oblashtovanih kempingah dlya turistiv Planuyuchi splav varto pam yatati sho na dilyanci Nizhniv Zalishiki krashi umovi doyizdiv i pereyizdiv na pravomu berezi Dnistra Osoblivosti splavnih vidtinkiv vid s Nizhniv do m Zalishiki Nizhniv vid avtomobilnogo mostu Zalishiki 130 km dika j bezlyudna dilyanka iz zalisnenimi beregami nasichena prirodnimi ta istorichnimi pam yatkami osoblivoyu atrakciyeyu u cij chastini Dnistra ye deltadrom u s Odayiv ta vodospad Divochi Slozi bilya s Isakiv m Zalishiki s Hotin 105 km beregi stayut strimkimi j skelyastimi lisiv menshaye ta vse chastishe traplyayutsya sela kanjon zakinchuyetsya Hotinskoyu forteceyu okrasoyu dnistrovskih beregiv tverdineyu u minulomu j populyarnim ekskursijnim ob yektom suchasnosti Div takozh Bakotska zatokaCikavi faktiRichka Strij u misci vpadinnya do Dnistra povnovodnisha za nogo Popri ce vona ye jogo pritokoyu Krim togo v rajoni mista Turki za 8 km vid vitoku Dnistra richka Strij uzhe nastilki povnovodna sho po nij mozhna plavati chovnami U misti Zalishikah za chasiv Polskoyi Respubliki do Drugoyi svitovoyi vijni isnuvav klimatichnij kurort Tut misto roztashovane v shirokomu vigini Dnistrovskogo kanjonu i z troh bokiv otochene jogo visokimi ta strimkimi shilami Zavdyaki comu v Zalishikah i jogo okolicyah isnuye svij mikroklimat tut pomitno teplishe nizh u susidnih miscevostyah U dovoyennih polskih pidruchnikah iz geografiyi cyu miscevist nazivali Polskimi subtropikami U prikarpatskij ta podilskij chastini basejnu Dnistra ye chimalo richok iz cikavimi ta unikalnimi nazvami odni vkazuyut na harakter richki Gnila Bistricya Bistricya Nadvirnyanska Bistricya Solotvinska Bistricya Tismenicka Studenicya tosho inshi vkazuyut na tvarin chi roslin yaki ye abo buli kolis harakternimi dlya danoyi richki Isnuye takozh chimalo divnih ta nespodivanih nazv Prikladi Tvarinni nazvi Tur yanka Zubra Boberka Kuna Koropec dd Roslinni nazvi Yasenichka Zolota Lipa Verbivec Vishnicya Kropivnik dd Poetichni ta milozvuchni nazvi Lyubishka Nichlava Dzvina Rusava Volyanka dd Divni ta nespodivani nazvi Oreb Tupa Bar Sukil Domazhir dd GalereyaVesnyanij svitanok na Dnistri Tuman nad osinnim Dnistrom Osinnij Dnister Rankovij osinnij Dnister Dnister Kam yanec Podilskij rajon Rozriz ternavskoyi sviti poblizu s Demshin Bilya Galicha Bilya Yezupolya U seli Okopi Bilya Hotina Dnister u rajoni sela Lipchani Dnistrovska GES 2 z Nagoryanskih pecher Vid na Nagoryanski pecheri Ukrayinskij prikordonnij stovp poblizu sela Nagoryani Poblizu sela Nagoryani Neporotivskij pechernij monastir Vid na Lyadivskij monastir Richka Lyadova vpadaye u Dnister U seli Lyadova Vid na misto m Ataki z prikordonnogo mosta Bilya Mogiliv Podilskogo z moldovskogo berega Viglyad z m Ataki na Mogiliv Podilskij cherez Dnister Poblizu Atak ta Kalarashovki Ostriv na Dnistri v rajoni sela Koseuc U rajoni Novi Soroki mista Soroki Poromna pereprava na punkti propusku Soroki Cekinivka Viglyad z poroma na misto Soroki ta Sorocku fortecyu U Sorokah Pravoruch vidno Svichu Podyaki Viglyad na selo Cekinivka zi Svichi Podyaki v m Soroki Poblizu sil Sloboziya Varankeu ta Varankeu U rajoni Kam yanki U rajoni m Kam yanka U seli Seneteuka Vid z mosta mizh m Kam yanka ta s Seneteuka Dubossarska GES U Tiraspoli Tiraspol Viglyad z gotelyu AIST Vodospad Divochi Slozi na berezi Dnistra Zahid soncya na Dnistri v BakotiPanorama DnisterPanorama vechir nad DnistromDiv takozhMizhnarodnij den Dnistra Dnister yevroregion Dnistrovskij kaskad GES Zatopleni selisha na DnistriPrimitkiGeografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Arhiv originalu za 18 lyutogo 2013 Procitovano 22 lyutogo 2013 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 22 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 23 lyutogo 2014 Procitovano 22 lyutogo 2013 Gidrohimichnij rezhim ta yakist poverhnevih vod basejnu Dnistra na teritoriyi Ukrayini Za red V K Hilchevskogo ta V A Stashuka K Nika Centr 2013 256 s ISBN 978 966 521 570 7 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2013 Procitovano 23 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 31 sichnya 2013 Procitovano 21 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 21 lyutogo 2013 Vodnij fond Ukrayini Shtuchni vodojmi vodoshovisha i stavki Dovidnik Za red V K Hilchevskogo V V Grebenya K Interpres 2014 164 s ISBN 978 965 098 2 Deyaki dzherela pomilkovo podayut 1000 m Odnak hrebet na yakomu roztashovanij vitik Dnistra ne perevishuye visoti 932 m Div 1 12 grudnya 2012 u Wayback Machine Arhiv originalu za 5 kvitnya 2009 Procitovano 26 veresnya 2009 Starodavnye naselennya Prikarpattya i Volini Naukova dumka Kiyiv 1974 S 23 25 Fenomen vitokiv Dnistra deyaki dopovnennya do istoriyi doslidzhennya Dnistra nedostupne posilannya z lipnya 2019 Deyaki rezultati kompleksnogo monitoringu za stanom yakosti vodi basejnu richki Dnister nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2013 Procitovano 23 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2013 Procitovano 23 lyutogo 2013 Piket na zahist plaven Dnistra nedostupne posilannya Arhiv originalu za 23 lyutogo 2014 Procitovano 25 lyutogo 2013 Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 25 lyutogo 2013 Zbruch richka yednannya putivnik L Kamenyar 1969 S 162 163 Arhiv originalu za 15 lyutogo 2016 Procitovano 10 lyutogo 2016 Arhiv originalu za 12 chervnya 2018 Arhiv originalu za 29 grudnya 2015 Procitovano 2 sichnya 2016 Yakist dzherela centralizovanogo vodopostachannya Odeskoyi promislovo miskoyi aglomeraciyi nedostupne posilannya z lipnya 2019 Arhiv originalu za 26 lyutogo 2014 Procitovano 23 lyutogo 2013 PDF Arhiv originalu PDF za 13 grudnya 2013 Procitovano 23 lyutogo 2013 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya https molbuk ua Molodij bukovinec 21 zhovtnya 2013 Arhiv originalu za 11 grudnya 2018 Procitovano 10 grudnya 2018 https zbruc eu Zbruch 4 zhovtnya 1889 Arhiv originalu za 13 bereznya 2022 Procitovano 13 grudnya 2018 http gk press if ua Galickij korespondent 17 bereznya 2012 Arhiv originalu za 17 grudnya 2018 Procitovano 13 grudnya 2018 http photo lviv in ua Fotografiyi starogo Lvova 12 travnya 2015 Arhiv originalu za 17 grudnya 2018 Procitovano 13 grudnya 2018 http www galslovo if ua Galicke slovo 2 kvitnya 2011 Arhiv originalu za 17 grudnya 2018 Procitovano 13 grudnya 2018 Arhiv originalu za 29 serpnya 2015 Procitovano 26 serpnya 2015 Arhiv originalu za 3 travnya 2015 Procitovano 12 serpnya 2015 O M Yudenich Po richkah Ukrayini K Radyanska shkola 1958 S 254 261 http galka if ua Galka 5 lipnya 2015 Arhiv originalu za 11 grudnya 2018 Procitovano 10 grudnya 2018 V I Shagala Viznachni miscya Starosambirshini albom S 68 Arhiv originalu za 11 grudnya 2010 Procitovano 24 listopada 2010 Arhiv originalu za 3 lyutogo 2012 Procitovano 3 lipnya 2011 Arhiv originalu za 15 bereznya 2018 Procitovano 15 bereznya 2018 Katarzyna Weglicka Wedrowki kresowe Gawedy o miejscach ludziach i zdarzeniach Ksiazka i Wiedza Warszawa 2008PosilannyaPortal Geografiya Vikicitati mistyat vislovlyuvannya na temu Dnister Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Dnister Richki Ukrayini atlas richok Ukrayini 16 bereznya 2022 u Wayback Machine Dorogovkaz do skarbiv Dnistra Zbruch 12 07 2016 15 lipnya 2016 u Wayback Machine Ekologiya Dnistra ta Dnistrovskoyi dolini 24 travnya 2011 u Wayback Machine Dnistrovski reminiscenciyi 21 serpnya 2009 u Wayback Machine Splav po Dnistru 31 lipnya 2010 roku proyekt Nedoma Dnister Ribalimo 24 travnya 2011 u Wayback Machine Pro splavi po Dnistru 26 chervnya 2013 u Wayback Machine Dnister 25 sichnya 2020 u Wayback Machine Splavi na Dnistri relax podorozh u krayini fortec pecher i vodospadiv 15 bereznya 2018 u Wayback Machine Dzherela ta literaturaMarkova O Ye Dnister Dnistro 24 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 416 ISBN 966 00 0405 2 Hilchevskij V K Dnister 25 chervnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2024 ISBN 966 02 2074 X Geografichna enciklopediya Ukrayini u 3 t redkol O M Marinich vidpovid red ta in K 1989 1993 33 000 ekz ISBN 5 88500 015 8 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Yudenich O M Po richkah Ukrayini K Radyanska shkola 1958 S 234 240 Gidrohimichnij rezhim ta yakist poverhnevih vod basejnu Dnistra na teritoriyi Ukrayini Monografiya Za red V K Hilchevskogo ta V A Stashuka K Nika centr 2013 256 s ISBN 978 966 521 570 7 Gnizdova ornitofauna basejnu Verhnogo Dnistra Monografiya A A Bokotej N V Dzyubenko I M Gorban ta in L PP Kolir PRO Servis 2010 400 c ilyustr Gidroekosistema girlovoyi oblasti r Dnister O M Kilimnik ta in Odes derzh ekol un t Odesa Poligraf 2013 319 s il tabl 21 sm Avt zaznacheno na obkl Bibliogr s 294 319 295 nazv 300 pr ISBN 978 966 2326 31 4 Transgranichnyj diagnosticheskij analiz bassejna reki Dnestr Kishinev Kiev 2019 6 serpnya 2021 u Wayback Machine 160 c additional link 6 serpnya 2021 u Wayback Machine Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi