Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Дністро́вське водосхо́вище або Га́лицьке мо́ре— таку назву мають два водосховища (головне та буферне) на річці Дністер у Чернівецькій, Хмельницькій і Вінницькій областях.
| Дністровське водосховище | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| 48°36′08″ пн. ш. 26°58′43″ сх. д. / 48.602250000027773069° пн. ш. 26.97888000002777886° сх. д.Координати: 48°36′08″ пн. ш. 26°58′43″ сх. д. / 48.602250000027773069° пн. ш. 26.97888000002777886° сх. д. | ||||
| Розташування | ||||
| Країна |  Україна[1] | |||
| Регіон | Україна[1] | |||
| Розташування | Чернівецька обл., Хмельницька обл., Вінницька обл. | |||
| Прибережні країни |  Україна | |||
| Геологічні дані | ||||
| Тип | руслове водосховище | |||
| Розміри | ||||
| Площа поверхні | 142 км² км² | |||
| Висота | 121,0 м м | |||
| Глибина середня | 21,0 м м | |||
| Глибина макс. | 54,0 м м | |||
| Довжина | 194 км км | |||
| Ширина | 1 км км | |||
| Об'єм | 3,0 км³ км³ | |||
| Вода | ||||
| Басейн | ||||
| Вливаються | Дністер | |||
| Витікають | Дністер | |||
| Площа басейну | 40500 км² км² | |||
| Країни басейну | Україна | |||
| Інше | ||||
| Міста та поселення | Новодністровськ | |||
| Geonames | 709927 | |||
  Дністровське водосховище (Україна) | ||||
| | ||||
 Дністровське водосховище у Вікісховищі | ||||
Головне ДВ створене у 1981–1987 за проектом інституту «Укргідропроект». Відповідно до проекту, створ гідровузла Дністровської ГЕС розташовано за 677,7 км від гирла річки Дністра, площа водозбірного басейну до створу становить 40500 км². Норма стоку прийнята як 274 м³/с. Максимальна витрата, на яку розраховано гідровузол — 13260 м³/с.
Гребля Дністровської ГЕС розташована біля м. Новодністровськ Чернівецької області.
Основні характеристики
- нормальний підпірний рівень — 121,0 м;
- форсований рівень — 125,0;
- рівень мертвого об'єму — 102,5 м;
- повний об'єм — 3,0 км³;
- корисний об'єм — 2,0 км³;
- площа дзеркала — 142 км²;
- довжина — 194 км;
- середня глибина — 21,0 м;
- максимальна глибина — 54 м.
- мінералізація води — 350—420 мг/дм³.
Наповнення водосховища здійснювалось з кінця 1981 року до 1987 року, що пояснюється тривалим періодом малої водності.
Водосховище дозволяє здійснювати сезонне регулювання стоку Дністра з переходом на річне і забезпечити зрошення 500 тис. га орних земель. Крім того, вже 25 років населені пункти Молдови і України, розташовані на берегах Дністра від ГЕС до Чорного моря, не страждають від руйнівних дій паводків та весняних льодових заторів.
Основне призначення водосховища — гідроенергетика. Поряд з виробленням електроенергії, забезпечується захист населених пунктів від повеней, водопостачання населення, промисловості та зрошення.
В створі гідровузла водосховища побудована Дністровська ГЕС потужністю 702 МВт.
Дністровське водосховище (буферне)
За 20 км нижче за течією від Дністровської ГЕС-1 біля с. Нагоряни Вінницької області споруджено буферний гідровузол — Дністровське водосховище — буферне:
- довжина — 19,8 км;
- повний об'єм — 44,9 км³;
- площа дзеркала — 6,4 км²;
- максимальна глибина — 21 м;
- середня глибина — 6,99 м.
Дністровське водосховище — буферне призначено для вирівнювання попусків з Дністровського водосховища — головного та їхнього впливу на р. Дністер при добовому і тижневому регулюванні потужності Дністровської ГЕС-1.
Гребля буферного водосховища має 12 водоскидних отворів.
Ліворуч від греблі споруджено невелику Дністровську ГЕС-2, потужністю 40,8 МВт.
Буферне водосховище одночасно є нижньою водоймою для Дністровської ГАЕС.
Експлуатація
Експлуатацію Дністровського водосховища — головного та Дністровського водосховища — буферного здійснює Дністровсько-Прутське басейнове управління водних ресурсів.
Режим роботи водосховищ визначено «Правилами експлуатації водосховищ Дністровського комплексного гідровузла (ДКГВ)».
У зв'язку з відставанням фактичного водоспоживання від проектного рівня надлишки стоку можуть використовуватись в інтересах будь-якого учасника водогосподарського комплексу за рішенням постійно діючої Міжвідомчої комісії.
З метою запобігання затоплень у нижньому б'єфі ДКГВ середньодобові витрати Дністровської ГЕС (за виключенням паводків) не повинні перевищувати 1000 м³/с.
Екологія
Зарегульованість Дністра греблями Дністровського та Дубосарського водосховищ в значній мірі змінила режим стоку ріки і, відповідно, гідроекологічну ситуацію, особливо в пониззі Дністра. Щоб відновити екосистеми, які зазнали суттєвих змін у період заповнення водосховища, починаючи з 1988 року, з Дністровського водосховища почали проводити екологічні попуски, які визначаються такими характеристиками:
- спрямовані на створення умов для розмноження риб, птахів та інших гідробіонтів;
- повинні збігатися з початком вегетації водяної рослинності, розвитком фітофільних біоценозів, нерестом риби (при температурі води, яка не менше 12 градусів за Цельсієм);
- тривалі (28—30 днів);
- забезпечується збільшення витрат в стислі строки до значень 350 м3/с при подальшому їх повільному збільшенні до мінімально необхідних значень 480—500 м3/с та наступним поступовим зниженням скидів. Обсяг води, що потрібен для репродукційного попуску, становить не менше 0,8 км3.
Наступний огляд відповідності екологічних попусків за 7 років вищевказаним параметрам дозволяє оцінити ефективність їх проведення.
Екологічний попуск 1999 року
Тривав з 14 квітня по 16 травня (33 доби). Водність в квітні та травні місяці становила відповідно 142 % та 108 % норми. Основні показники екологічного попуску:
- середні витрати — 621 м3/с, середньому значенні припливу — 616 м3/с;
- об'єм витрат — 1771 м3/с, при об'ємі припливу — 1756 млн м3;
- рівень води у верхньому б'єфі на кінець екологічного попуску 120,94 м. Бс.
Враховуючи високу водність квітня місяця рівень води у водосховищі перевищував НПР практично весь період екопопуску (24 доби) і досягав максимальної позначки 121,96 м. Бс, що призвело до таких негативних наслідків як активізація процесів берегообрушення.
Водночас, збільшення середньодобових витрат до 700—900 м3/с протягом 11 діб (20—30 квітня), а також поступове і тривале зменшення скидів, дозволило забезпечити оптимальні умови для проходження нересту. Проведений аналіз показує, що динаміка та терміни екологічного попуску 1999 року були найбільш оптимальними за останні 5 років спостережень. В результаті попуску відбулось заповнення малих озер, покращений санітарний та екологічний стан у пониззі Дністра.
Екологічний попуск 2000 року
Тривав з 8 квітня по 23 травня (46 діб) і поєднав в собі санітарно-промивочний (8—19 квітня) та репродукційний (20 квітня — 23 травня) попуски. Водність в квітні та травні місяці становила відповідно 153 % та 61 % норми. Основні показники екологічного попуску:
- середні витрати — 538 м3/с, при середньому значенні припливу — 461 м3/с;
- об'єм витрат — 2139 м3/с, при об'ємі припливу — 1833 млн м3;
- рівень води у верхньому б'єфі на кінець екологічного попуску 119,27 м. Бс.
На першій фазі екологічного попуску вдалося забезпечити надходження дністровської води у плавні дельтової ділянки та підтримання необхідних для нересту глибин (0,5 — 0,7 м). Однак, аномально низька водність травня (296 м3/с) не дозволила завершити нерестову фазу екологічного попуску, що призвело до збитків в рибогосподарській галузі Одеської області.
Таким чином, загальна оцінка ефективності екологічного попуску 2000 року значно нижча, ніж у 1999 році.
Екологічний попуск 2001 року
Тривав з 19 квітня до 18 травня (30 діб). Водність в квітні та травні становила відповідно 62 % та 61 % норми. Основні показники екологічного попуску:
- середні витрати — 419 м3/с, при середньому значенні припливу — 252 м3/с;
- об'єм витрат — 1086 млн м3, при об'ємі припливу — 652 млн м3;
- рівень води у верхньому б'єфі на кінець екологічного попуску 118,81 м. Бс.
У результаті екологічного попуску було залито водою близько 85 % всієї площі плавнів. Рівень води в них підтримувався стабільним впродовж всього нерестового періоду, осушення ікри та загибелі риби, що зайшла, на нерест не відмічалося.
Таким чином, екологічний попуск 2001 року в певній мірі позитивно вплинув на екологічний та санітарний стан пониззя Дністра та Дністровських плавнів.
Екологічний попуск 2002 року
Тривав з 9 квітня по 14 травня (36 діб). Водність в квітні та травні місяці становила відповідно 66 % та 67 % норми. Основні показники екологічного попуску:
- середні витрати — 396 м3/с, при середньому значенні припливу — 298 м3/сек.;
- об'єм витрат — 1232 млн м3, при об'ємі припливу — 925 млн м3;
- рівень води у верхньому б'єфі на кінець екологічного попуску 118,30 м. Бс.
Спрацювання водосховища в умовах низької водності негативно вплинуло на проходження нересту в самому водосховищі (відбулось осушення нерестилищ), а також вплинуло на прискорення процесів берегообрушення, які випередили прогнозовані величини.
У зв'язку з вищезазначеним, можна стверджувати, що екологічний попуск з Дністровського водосховища, проведений у 2002 році був неефективним, а на саме водосховище спричинив негативний вплив.
Екологічний попуск 2003 року
Тривав з 21 квітня до 21 травня (31 доба). Водність в квітні та травні становила відповідно 80 % та 64 % норми. Основні показники екологічного попуску:
- середні витрати — 348 м3/с, при середньому значенні припливу — 258 м3/с;
- об'єм витрат — 903 млн м3, при об'ємі припливу — 690 млн м3;
- рівень води у верхньому б'єфі на кінець екологічного попуску 119,15 м. Бс.
Наповнення нерестилищ пониззя Дністра розпочалося 30 квітня, а рівень води стабілізувався 5 травня. Площа нерестилищ, залитих водою, склала 12 тис.га, або 50 % їх загальної кількості, що було недостатнім для повноцінного проходження нересту. Тому екологічний попуск 2003 року можна характеризувати як малоефективний.
Екологічний попуск 2004 року
Тривав з 9 квітня до 9 травня (31 доба). Водність в квітні та травні становила відповідно 49 % та 57 % норми. Основні показники екологічного попуску:
- середні витрати — 361 м3/с, при середньому значенні припливу — 205 м3/с;
- об'єм витрат — 976 млн м3, при об'ємі припливу — 548 млн м3;
- рівень води у верхньому б'єфі на кінець екологічного попуску 117,68 м. Бс.
Скиди, які були проведенні з Дністровського водосховища, не забезпечили надходження дністровської води до більшості заплавних озер. Поряд з малою водністю, основною причиною такого становища стали старі дамби обвалування вздовж траси Одеса—Рені. Загалом залитими водою виявилися лише 60 % нерестових угідь, що дозволяє характеризувати екопопуск 2004 року, як і в попередньому році, малоефективним.
Населені пункти, затоплені Дністровським водосховищем
У Тернопільській, Чернівецькій, Хмельницькій та Вінницькій областях в 1981 році підлягали переселенню 63 села. Реально було переселено 29 поселень повністю (4 з них перенесено вище зі збереженням назви - Кормань, Макарівка, Ушиця, Патринці) та 2 частково (Сокілець та Непоротове). Переселення торкнулися лише Хмельницької та Чернівецької областей. Було переселено 7486 дворів (50,5 % від усіх припали на Кам'янеччину.
Див. також
Примітки
- GEOnet Names Server — 2018.
- Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.
- . Архів оригіналу за 21 травня 2013. Процитовано 11 квітня 2019.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 25 березня 2013.
Джерела
- Водний фонд України: Штучні водойми — водосховища і ставки: Довідник [ 11 грудня 2020 у Wayback Machine.] / За ред. В. К. Хільчевського, В. В. Гребеня. — К.: Інтерпрес, 2014. — 164 с.
- Вишневський В. І. Річки і водойми України. Стан і використання: Монографія. — К.: Віпол, 2000. — С.102-104.
Посилання
- Фотографії Дністровського водосховища [ 14 липня 2014 у Wayback Machine.] (укр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dnistro vske vodosho vishe abo Ga licke mo re taku nazvu mayut dva vodoshovisha golovne ta buferne na richci Dnister u Cherniveckij Hmelnickij i Vinnickij oblastyah Dnistrovske vodoshovisheDnistrovske vodoshovishe48 36 08 pn sh 26 58 43 sh d 48 602250000027773069 pn sh 26 97888000002777886 sh d 48 602250000027773069 26 97888000002777886 Koordinati 48 36 08 pn sh 26 58 43 sh d 48 602250000027773069 pn sh 26 97888000002777886 sh d 48 602250000027773069 26 97888000002777886RoztashuvannyaKrayina Ukrayina 1 Region Ukrayina 1 Roztashuvannya Chernivecka obl Hmelnicka obl Vinnicka obl Priberezhni krayini UkrayinaGeologichni daniTip ruslove vodoshovisheRozmiriPlosha poverhni 142 km km Visota 121 0 m mGlibina serednya 21 0 m mGlibina maks 54 0 m mDovzhina 194 km kmShirina 1 km kmOb yem 3 0 km km VodaBasejnVlivayutsya DnisterVitikayut DnisterPlosha basejnu 40500 km km Krayini basejnu UkrayinaInsheMista ta poselennya NovodnistrovskGeonames 709927Dnistrovske vodoshovishe Ukrayina Dnistrovske vodoshovishe u Vikishovishi Golovne DV stvorene u 1981 1987 za proektom institutu Ukrgidroproekt Vidpovidno do proektu stvor gidrovuzla Dnistrovskoyi GES roztashovano za 677 7 km vid girla richki Dnistra plosha vodozbirnogo basejnu do stvoru stanovit 40500 km Norma stoku prijnyata yak 274 m s Maksimalna vitrata na yaku rozrahovano gidrovuzol 13260 m s Greblya Dnistrovskoyi GES roztashovana bilya m Novodnistrovsk Cherniveckoyi oblasti Osnovni harakteristikiKartoshema Dnistrovskih vodoshovish golovnogo i bufernogo Ukrayinanormalnij pidpirnij riven 121 0 m forsovanij riven 125 0 riven mertvogo ob yemu 102 5 m povnij ob yem 3 0 km korisnij ob yem 2 0 km plosha dzerkala 142 km dovzhina 194 km serednya glibina 21 0 m maksimalna glibina 54 m mineralizaciya vodi 350 420 mg dm Napovnennya vodoshovisha zdijsnyuvalos z kincya 1981 roku do 1987 roku sho poyasnyuyetsya trivalim periodom maloyi vodnosti Vodoshovishe dozvolyaye zdijsnyuvati sezonne regulyuvannya stoku Dnistra z perehodom na richne i zabezpechiti zroshennya 500 tis ga ornih zemel Krim togo vzhe 25 rokiv naseleni punkti Moldovi i Ukrayini roztashovani na beregah Dnistra vid GES do Chornogo morya ne strazhdayut vid rujnivnih dij pavodkiv ta vesnyanih lodovih zatoriv Osnovne priznachennya vodoshovisha gidroenergetika Poryad z viroblennyam elektroenergiyi zabezpechuyetsya zahist naselenih punktiv vid povenej vodopostachannya naselennya promislovosti ta zroshennya V stvori gidrovuzla vodoshovisha pobudovana Dnistrovska GES potuzhnistyu 702 MVt Dnistrovske vodoshovishe buferne Za 20 km nizhche za techiyeyu vid Dnistrovskoyi GES 1 bilya s Nagoryani Vinnickoyi oblasti sporudzheno bufernij gidrovuzol Dnistrovske vodoshovishe buferne dovzhina 19 8 km povnij ob yem 44 9 km plosha dzerkala 6 4 km maksimalna glibina 21 m serednya glibina 6 99 m Dnistrovske vodoshovishe buferne priznacheno dlya virivnyuvannya popuskiv z Dnistrovskogo vodoshovisha golovnogo ta yihnogo vplivu na r Dnister pri dobovomu i tizhnevomu regulyuvanni potuzhnosti Dnistrovskoyi GES 1 Greblya bufernogo vodoshovisha maye 12 vodoskidnih otvoriv Livoruch vid grebli sporudzheno neveliku Dnistrovsku GES 2 potuzhnistyu 40 8 MVt Buferne vodoshovishe odnochasno ye nizhnoyu vodojmoyu dlya Dnistrovskoyi GAES EkspluataciyaEkspluataciyu Dnistrovskogo vodoshovisha golovnogo ta Dnistrovskogo vodoshovisha bufernogo zdijsnyuye Dnistrovsko Prutske basejnove upravlinnya vodnih resursiv Rezhim roboti vodoshovish viznacheno Pravilami ekspluataciyi vodoshovish Dnistrovskogo kompleksnogo gidrovuzla DKGV U zv yazku z vidstavannyam faktichnogo vodospozhivannya vid proektnogo rivnya nadlishki stoku mozhut vikoristovuvatis v interesah bud yakogo uchasnika vodogospodarskogo kompleksu za rishennyam postijno diyuchoyi Mizhvidomchoyi komisiyi Z metoyu zapobigannya zatoplen u nizhnomu b yefi DKGV serednodobovi vitrati Dnistrovskoyi GES za viklyuchennyam pavodkiv ne povinni perevishuvati 1000 m s EkologiyaDnistrovske vodoshovishe Zaregulovanist Dnistra greblyami Dnistrovskogo ta Dubosarskogo vodoshovish v znachnij miri zminila rezhim stoku riki i vidpovidno gidroekologichnu situaciyu osoblivo v ponizzi Dnistra Shob vidnoviti ekosistemi yaki zaznali suttyevih zmin u period zapovnennya vodoshovisha pochinayuchi z 1988 roku z Dnistrovskogo vodoshovisha pochali provoditi ekologichni popuski yaki viznachayutsya takimi harakteristikami spryamovani na stvorennya umov dlya rozmnozhennya rib ptahiv ta inshih gidrobiontiv povinni zbigatisya z pochatkom vegetaciyi vodyanoyi roslinnosti rozvitkom fitofilnih biocenoziv nerestom ribi pri temperaturi vodi yaka ne menshe 12 gradusiv za Celsiyem trivali 28 30 dniv zabezpechuyetsya zbilshennya vitrat v stisli stroki do znachen 350 m3 s pri podalshomu yih povilnomu zbilshenni do minimalno neobhidnih znachen 480 500 m3 s ta nastupnim postupovim znizhennyam skidiv Obsyag vodi sho potriben dlya reprodukcijnogo popusku stanovit ne menshe 0 8 km3 Nastupnij oglyad vidpovidnosti ekologichnih popuskiv za 7 rokiv vishevkazanim parametram dozvolyaye ociniti efektivnist yih provedennya Ekologichnij popusk 1999 roku Trivav z 14 kvitnya po 16 travnya 33 dobi Vodnist v kvitni ta travni misyaci stanovila vidpovidno 142 ta 108 normi Osnovni pokazniki ekologichnogo popusku seredni vitrati 621 m3 s serednomu znachenni priplivu 616 m3 s ob yem vitrat 1771 m3 s pri ob yemi priplivu 1756 mln m3 riven vodi u verhnomu b yefi na kinec ekologichnogo popusku 120 94 m Bs Vrahovuyuchi visoku vodnist kvitnya misyacya riven vodi u vodoshovishi perevishuvav NPR praktichno ves period ekopopusku 24 dobi i dosyagav maksimalnoyi poznachki 121 96 m Bs sho prizvelo do takih negativnih naslidkiv yak aktivizaciya procesiv beregoobrushennya Vodnochas zbilshennya serednodobovih vitrat do 700 900 m3 s protyagom 11 dib 20 30 kvitnya a takozh postupove i trivale zmenshennya skidiv dozvolilo zabezpechiti optimalni umovi dlya prohodzhennya nerestu Provedenij analiz pokazuye sho dinamika ta termini ekologichnogo popusku 1999 roku buli najbilsh optimalnimi za ostanni 5 rokiv sposterezhen V rezultati popusku vidbulos zapovnennya malih ozer pokrashenij sanitarnij ta ekologichnij stan u ponizzi Dnistra Ekologichnij popusk 2000 roku Leleka pospishaye na rankove polyuvannya richka Dnister Trivav z 8 kvitnya po 23 travnya 46 dib i poyednav v sobi sanitarno promivochnij 8 19 kvitnya ta reprodukcijnij 20 kvitnya 23 travnya popuski Vodnist v kvitni ta travni misyaci stanovila vidpovidno 153 ta 61 normi Osnovni pokazniki ekologichnogo popusku seredni vitrati 538 m3 s pri serednomu znachenni priplivu 461 m3 s ob yem vitrat 2139 m3 s pri ob yemi priplivu 1833 mln m3 riven vodi u verhnomu b yefi na kinec ekologichnogo popusku 119 27 m Bs Na pershij fazi ekologichnogo popusku vdalosya zabezpechiti nadhodzhennya dnistrovskoyi vodi u plavni deltovoyi dilyanki ta pidtrimannya neobhidnih dlya nerestu glibin 0 5 0 7 m Odnak anomalno nizka vodnist travnya 296 m3 s ne dozvolila zavershiti nerestovu fazu ekologichnogo popusku sho prizvelo do zbitkiv v ribogospodarskij galuzi Odeskoyi oblasti Takim chinom zagalna ocinka efektivnosti ekologichnogo popusku 2000 roku znachno nizhcha nizh u 1999 roci Ekologichnij popusk 2001 roku Trivav z 19 kvitnya do 18 travnya 30 dib Vodnist v kvitni ta travni stanovila vidpovidno 62 ta 61 normi Osnovni pokazniki ekologichnogo popusku seredni vitrati 419 m3 s pri serednomu znachenni priplivu 252 m3 s ob yem vitrat 1086 mln m3 pri ob yemi priplivu 652 mln m3 riven vodi u verhnomu b yefi na kinec ekologichnogo popusku 118 81 m Bs U rezultati ekologichnogo popusku bulo zalito vodoyu blizko 85 vsiyeyi ploshi plavniv Riven vodi v nih pidtrimuvavsya stabilnim vprodovzh vsogo nerestovogo periodu osushennya ikri ta zagibeli ribi sho zajshla na nerest ne vidmichalosya Takim chinom ekologichnij popusk 2001 roku v pevnij miri pozitivno vplinuv na ekologichnij ta sanitarnij stan ponizzya Dnistra ta Dnistrovskih plavniv Ekologichnij popusk 2002 roku Trivav z 9 kvitnya po 14 travnya 36 dib Vodnist v kvitni ta travni misyaci stanovila vidpovidno 66 ta 67 normi Osnovni pokazniki ekologichnogo popusku seredni vitrati 396 m3 s pri serednomu znachenni priplivu 298 m3 sek ob yem vitrat 1232 mln m3 pri ob yemi priplivu 925 mln m3 riven vodi u verhnomu b yefi na kinec ekologichnogo popusku 118 30 m Bs Spracyuvannya vodoshovisha v umovah nizkoyi vodnosti negativno vplinulo na prohodzhennya nerestu v samomu vodoshovishi vidbulos osushennya nerestilish a takozh vplinulo na priskorennya procesiv beregoobrushennya yaki viperedili prognozovani velichini U zv yazku z vishezaznachenim mozhna stverdzhuvati sho ekologichnij popusk z Dnistrovskogo vodoshovisha provedenij u 2002 roci buv neefektivnim a na same vodoshovishe sprichiniv negativnij vpliv Ekologichnij popusk 2003 roku Trivav z 21 kvitnya do 21 travnya 31 doba Vodnist v kvitni ta travni stanovila vidpovidno 80 ta 64 normi Osnovni pokazniki ekologichnogo popusku seredni vitrati 348 m3 s pri serednomu znachenni priplivu 258 m3 s ob yem vitrat 903 mln m3 pri ob yemi priplivu 690 mln m3 riven vodi u verhnomu b yefi na kinec ekologichnogo popusku 119 15 m Bs Napovnennya nerestilish ponizzya Dnistra rozpochalosya 30 kvitnya a riven vodi stabilizuvavsya 5 travnya Plosha nerestilish zalitih vodoyu sklala 12 tis ga abo 50 yih zagalnoyi kilkosti sho bulo nedostatnim dlya povnocinnogo prohodzhennya nerestu Tomu ekologichnij popusk 2003 roku mozhna harakterizuvati yak maloefektivnij Ekologichnij popusk 2004 roku Trivav z 9 kvitnya do 9 travnya 31 doba Vodnist v kvitni ta travni stanovila vidpovidno 49 ta 57 normi Osnovni pokazniki ekologichnogo popusku seredni vitrati 361 m3 s pri serednomu znachenni priplivu 205 m3 s ob yem vitrat 976 mln m3 pri ob yemi priplivu 548 mln m3 riven vodi u verhnomu b yefi na kinec ekologichnogo popusku 117 68 m Bs Skidi yaki buli provedenni z Dnistrovskogo vodoshovisha ne zabezpechili nadhodzhennya dnistrovskoyi vodi do bilshosti zaplavnih ozer Poryad z maloyu vodnistyu osnovnoyu prichinoyu takogo stanovisha stali stari dambi obvaluvannya vzdovzh trasi Odesa Reni Zagalom zalitimi vodoyu viyavilisya lishe 60 nerestovih ugid sho dozvolyaye harakterizuvati ekopopusk 2004 roku yak i v poperednomu roci maloefektivnim Naseleni punkti zatopleni Dnistrovskim vodoshovishemDokladnishe Zatopleni selisha na Dnistri U Ternopilskij Cherniveckij Hmelnickij ta Vinnickij oblastyah v 1981 roci pidlyagali pereselennyu 63 sela Realno bulo pereseleno 29 poselen povnistyu 4 z nih pereneseno vishe zi zberezhennyam nazvi Korman Makarivka Ushicya Patrinci ta 2 chastkovo Sokilec ta Neporotove Pereselennya torknulisya lishe Hmelnickoyi ta Cherniveckoyi oblastej Bulo pereseleno 7486 dvoriv 50 5 vid usih pripali na Kam yanechchinu Div takozhDnister Dubossarske vodoshovishePrimitkiGEOnet Names Server 2018 d Track Q1194038 Vodnij fond Ukrayini Shtuchni vodojmi vodoshovisha i stavki Dovidnik Za red V K Hilchevskogo V V Grebenya K Interpres 2014 164 s ISBN 978 965 098 2 Arhiv originalu za 21 travnya 2013 Procitovano 11 kvitnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 22 lyutogo 2014 Procitovano 25 bereznya 2013 DzherelaVodnij fond Ukrayini Shtuchni vodojmi vodoshovisha i stavki Dovidnik 11 grudnya 2020 u Wayback Machine Za red V K Hilchevskogo V V Grebenya K Interpres 2014 164 s Vishnevskij V I Richki i vodojmi Ukrayini Stan i vikoristannya Monografiya K Vipol 2000 S 102 104 PosilannyaFotografiyi Dnistrovskogo vodoshovisha 14 lipnya 2014 u Wayback Machine ukr