Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гідрову́зол — комплекс або група гідротехнічних споруд, об'єднаних за розташуванням, призначенням й умовами їх роботи.
Споруджують гідровузли на річках, озерах, каналах, у прибережних зонах моря або океану.
Класифікація гідровузлів
Залежно від основного призначення розрізняють:
- енергетичні гідровузли — для одержання гідроенергії та перетворення її на електричну;
- транспортні гідровузли, за допомогою яких поліпшують умови судноплавства або лісосплаву;
- водозабірні гідровузли, що забезпечують забирання води для потреб енергетики, зрошування, водопостачання, рибного господарства тощо.
Найчастіше створюють комплексні гідровузли, наприклад енергетико-водозабірні, транспортно-енергетичні, транспортно-енергетико-водозабірні. Гідровузли поділяють також на гребельні і безгребельні. Гребельні гідровузли бувають низьконапірні (різниця рівнів верхнього і нижнього б'єфів (напір води) не перевищує 10 м), середньо напірні (з напором 10…40 м) і високонапірні (з напором понад 40 м).
В Україні найбільшими є гідровузли Дніпровського каскаду ГЕС.
Низьконапірні гідровузли споруджуються на рівнинних річках, переважно в межах їх русла, головним чином служать для вирішення або енергетичних задач (ГЕС) та на гірських річках (для зрошення).
Середньонапірні гідровузли споруджуються для вирішення тих же задач, що й низьконапірні, а також для боротьби з паводками.
Високонапірні гідровузли зазвичай служать для вирішення комплексних задач.
Структура гідровузла
Споруди, що входять до складу гідровузла, поділяються на основні та допоміжні.
Основні споруди забезпечують нормальну роботу гідровузла і поділяються (див. Гідротехнічні споруди) на загальні (греблі, водоскиди, споруди для видалення льоду, шуги, наносів, регуляційні тощо) і спеціальні (ГЕС, судноплавні шлюзи, рибоходи, колодоспуски тощо).
Допоміжні споруди є необхідними для нормальної експлуатації основних. До них належать житлові, адміністративно господарські та культурно-побутові будівлі, водопровід, каналізація, дороги, майстерні тощо. Крім постійних, на будмайданчику гідроспоруди зводять також тимчасові споруди (перемички, склади матеріалів та обладнання, бетонні та арматурні заводи, майстерні, тимчасові електростанції). Ці споруди при закінченні будівництва зазвичай ліквідуються, деякі ж з них залишаються на період експлуатації, наприклад частина будівель робочого селища, частина перемичок, що включаються в об'єм греблі, дороги та ін.
Конструктивні особливості
Місце розташування гідровузла, тих його споруд, які утворюють напірний фронт, називається створом. Створ може бути прямолінійним, криволінійним, косим, або мати вигляд ламаної лінії. Створ гідровузла вибирається зазвичай у два етапи. На першому етапі на підставі аналізу наявних топографічних, інженерно-геологічних, гідрологічних, будівельних, економічних та інших даних встановлюється місце розташування створу, тобто ділянки річки, на якій можливе з найбільшим ефектом зведення гідровузла. Після ескізних проектувань гідровузла на низці створів (на обраній ділянці) визначають відносно кращий створ за сукупністю його техніко-економічних показників. На другому етапі на основі результатів спеціально проведених вишукувань і досліджень (для уточненої відмітки нормального під напірного рівня) повторюють, але детальніше, проектування гідровузла на обраному створі і на 2-3-х найближчих до нього й у тому ж порядку встановлюють остаточний оптимальний створ.
Основні принципи компонування гідровузла:
- найкраще виконання завдань, для яких споруджується гідровузол;
- оптимальні техніко-економічні показники гідровузла (вартість, терміни будівництва тощо);
- взаємозв'язок компоновки гідровузла і конструкцій споруд з умовами зведення, зокрема допуском на будівельні витрати, компактністю розташування бетонних споруд, можливістю тимчасової експлуатації незакінченого гідровузла при неповному напорі та ін.
На компоновку гідровузла суттєво впливає величина створюваного ним напору.
Низьконапірні гідровузли працюють при невеликих добових коливаннях рівня води у верхньому б'єфі. Водозливні греблі таких гідровузлів з низьким порогом і великими прольотами практично не порушують умов пропуску паводків, льоду й наносів.
Судноплавні споруди при компонуванні низьконапірних гідровузлів розміщуються так, щоб були забезпечені безпека і зручність підходу суден до камери і виходу з неї. Для цього траса суднового ходу по можливості віддаляється від водоскидних отворів греблі та ГЕС.
Середньонапірні гідровузли, пов'язані зазвичай із затопленням заплави, істотно змінюють гідрологічний режим річки. Завдяки можливості сезонного (іноді багаторічного) регулювання стоку річки коливання рівнів верхнього б'єфа зазвичай становлять 5…15 м, що дозволяє інколи знижувати («зрізати») витрати що пропускаються у нижній б'єф за рахунок їх акумуляції у водосховищі. Геологічна обстановка в створі гідровузла має першорядне значення і впливає також на вибір типів споруд та на їх розташування. Важкі і жорсткі споруди — водоскидні греблі, будівлі ГЕС, судноплавні шлюзи, зазвичай, розміщують на корінних ґрунтах, що мають значну несівну спроможність.
Розрізняють дві основні схеми компонування середньонапірних гідровузлів — з розміщенням водоскидних споруд в руслі і на заплаві.
При русловому компонуванні ці споруди зводять у дві-три черги за перемичками при одночасному пропуску річкових вод через вільну частину русла. На першому етапі в захищеному перемичками котловані будується лише частина водопропускних споруд, при цьому у них залишаються незавершеними по висоті водозливні прольоти або ж у бетонній кладці влаштовують донні отвори. На наступному етапі перемички першої черги розбираються, огороджується наступна частина русла, а будівельні витрати води пропускаються через отвори, залишені в бетонній кладці першої черги, які у подальшому заробляються.
При заплавному способі з розміщенням водопропускних споруд на березі (заплаві) відпадає потреба у високих перемичках і у меншій мірі обтискається течія річки у паводок, але зате є необхідним облаштування низового і верхового підхідних каналів для з'єднання водопропускних споруд з руслом річки. У міру готовності бетонних споруд русло річки перекривається земляною греблею, а річкові води направляються по новому руслу до споруд, в яких, як і при русловій схемі, залишаються незаробленими водопропускні отвори.
Суттєво впливає на компоновку гідровузла застосування суміщених споруд, наприклад суміщених будівель ГЕС, водоскидної греблі з ГЕС та ін. При зведенні середньонапірних гідровузлів на гірських річках в деяких випадках (особливо при невеликих витратах) доцільним є берегове розташування водоскидів (при глухих греблях, що споруджуються зазвичай із землі та каменю).
Високонапірні гідровузли зводяться в гірських ущелинах з крутими береговими схилами. Передача великих навантажень від високих споруд вимагає міцних скельних або напівскельних основ, за винятком земляних і накидних гребель, для яких такі умови не обов'язкові.
При розташуванні гідровузла в глибоких каньйонах греблі займають основну частину водонапірного фронту, а вартість їх зведення становить 70-90% від вартості гідровузла в цілому. Водоскиди улаштовуються або в тілі греблі, або на березі. У високонапірних гідровузлах для захисту від обвалів, зсувів, каменепадів тощо і для вкорочення відвідного тракту іноді будують підземні гідроелектростанції.
Намічені компонування гідровузла, як правило, перевіряються і коригуються стосовно їх гідравлічного режиму експериментально на моделях в гідравлічних лабораторіях.
Крім вирішення водогосподарських завдань, заради яких будуються гідровузли, від них вимагається також створення певного архітектурного ансамблю, органічно пов'язаного з навколишньою природою.
Див. також
Примітки
- «Гідровузол» [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
Джерела
- Хлапук М. М., Шинкарук Л. А., Дем'янюк А. В., Дмитрієва О. А. Гідротехнічні споруди: Навчальний посібник. — Рівне: НУВГП, 2013. — 241 с.
- Смирнов Г. Н. Гидрология и гидротехнические сооружения: Учеб. для вузов / Г. Н. Смирнов, Е. В. Курлович, И. А. Витрешко, И. А. Мальгина; Под ред. Г. Н. Смирнова. — М.: Высшая школа, 1988. — 472 с.
- Кириенко И. И. Гидротехнические сооружения: Учебное пособие / И. И. Кириенко, Ю. А. Химерик. — К.: Вища школа, 1987. — 154 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gidrovu zol kompleks abo grupa gidrotehnichnih sporud ob yednanih za roztashuvannyam priznachennyam j umovami yih roboti Plan gidrovuzla Kahovskoyi GES Sporudzhuyut gidrovuzli na richkah ozerah kanalah u priberezhnih zonah morya abo okeanu Klasifikaciya gidrovuzlivZalezhno vid osnovnogo priznachennya rozriznyayut energetichni gidrovuzli dlya oderzhannya gidroenergiyi ta peretvorennya yiyi na elektrichnu transportni gidrovuzli za dopomogoyu yakih polipshuyut umovi sudnoplavstva abo lisosplavu vodozabirni gidrovuzli sho zabezpechuyut zabirannya vodi dlya potreb energetiki zroshuvannya vodopostachannya ribnogo gospodarstva tosho Najchastishe stvoryuyut kompleksni gidrovuzli napriklad energetiko vodozabirni transportno energetichni transportno energetiko vodozabirni Gidrovuzli podilyayut takozh na grebelni i bezgrebelni Grebelni gidrovuzli buvayut nizkonapirni riznicya rivniv verhnogo i nizhnogo b yefiv napir vodi ne perevishuye 10 m seredno napirni z naporom 10 40 m i visokonapirni z naporom ponad 40 m V Ukrayini najbilshimi ye gidrovuzli Dniprovskogo kaskadu GES Nizkonapirni gidrovuzli sporudzhuyutsya na rivninnih richkah perevazhno v mezhah yih rusla golovnim chinom sluzhat dlya virishennya abo energetichnih zadach GES ta na girskih richkah dlya zroshennya Serednonapirni gidrovuzli sporudzhuyutsya dlya virishennya tih zhe zadach sho j nizkonapirni a takozh dlya borotbi z pavodkami Visokonapirni gidrovuzli zazvichaj sluzhat dlya virishennya kompleksnih zadach Struktura gidrovuzlaSporudi sho vhodyat do skladu gidrovuzla podilyayutsya na osnovni ta dopomizhni Osnovni sporudi zabezpechuyut normalnu robotu gidrovuzla i podilyayutsya div Gidrotehnichni sporudi na zagalni grebli vodoskidi sporudi dlya vidalennya lodu shugi nanosiv regulyacijni tosho i specialni GES sudnoplavni shlyuzi ribohodi kolodospuski tosho Dopomizhni sporudi ye neobhidnimi dlya normalnoyi ekspluataciyi osnovnih Do nih nalezhat zhitlovi administrativno gospodarski ta kulturno pobutovi budivli vodoprovid kanalizaciya dorogi majsterni tosho Krim postijnih na budmajdanchiku gidrosporudi zvodyat takozh timchasovi sporudi peremichki skladi materialiv ta obladnannya betonni ta armaturni zavodi majsterni timchasovi elektrostanciyi Ci sporudi pri zakinchenni budivnictva zazvichaj likviduyutsya deyaki zh z nih zalishayutsya na period ekspluataciyi napriklad chastina budivel robochogo selisha chastina peremichok sho vklyuchayutsya v ob yem grebli dorogi ta in Konstruktivni osoblivostiMisce roztashuvannya gidrovuzla tih jogo sporud yaki utvoryuyut napirnij front nazivayetsya stvorom Stvor mozhe buti pryamolinijnim krivolinijnim kosim abo mati viglyad lamanoyi liniyi Stvor gidrovuzla vibirayetsya zazvichaj u dva etapi Na pershomu etapi na pidstavi analizu nayavnih topografichnih inzhenerno geologichnih gidrologichnih budivelnih ekonomichnih ta inshih danih vstanovlyuyetsya misce roztashuvannya stvoru tobto dilyanki richki na yakij mozhlive z najbilshim efektom zvedennya gidrovuzla Pislya eskiznih proektuvan gidrovuzla na nizci stvoriv na obranij dilyanci viznachayut vidnosno krashij stvor za sukupnistyu jogo tehniko ekonomichnih pokaznikiv Na drugomu etapi na osnovi rezultativ specialno provedenih vishukuvan i doslidzhen dlya utochnenoyi vidmitki normalnogo pid napirnogo rivnya povtoryuyut ale detalnishe proektuvannya gidrovuzla na obranomu stvori i na 2 3 h najblizhchih do nogo j u tomu zh poryadku vstanovlyuyut ostatochnij optimalnij stvor Osnovni principi komponuvannya gidrovuzla najkrashe vikonannya zavdan dlya yakih sporudzhuyetsya gidrovuzol optimalni tehniko ekonomichni pokazniki gidrovuzla vartist termini budivnictva tosho vzayemozv yazok komponovki gidrovuzla i konstrukcij sporud z umovami zvedennya zokrema dopuskom na budivelni vitrati kompaktnistyu roztashuvannya betonnih sporud mozhlivistyu timchasovoyi ekspluataciyi nezakinchenogo gidrovuzla pri nepovnomu napori ta in Na komponovku gidrovuzla suttyevo vplivaye velichina stvoryuvanogo nim naporu Nizkonapirni gidrovuzli pracyuyut pri nevelikih dobovih kolivannyah rivnya vodi u verhnomu b yefi Vodozlivni grebli takih gidrovuzliv z nizkim porogom i velikimi prolotami praktichno ne porushuyut umov propusku pavodkiv lodu j nanosiv Sudnoplavni sporudi pri komponuvanni nizkonapirnih gidrovuzliv rozmishuyutsya tak shob buli zabezpecheni bezpeka i zruchnist pidhodu suden do kameri i vihodu z neyi Dlya cogo trasa sudnovogo hodu po mozhlivosti viddalyayetsya vid vodoskidnih otvoriv grebli ta GES Serednonapirni gidrovuzli pov yazani zazvichaj iz zatoplennyam zaplavi istotno zminyuyut gidrologichnij rezhim richki Zavdyaki mozhlivosti sezonnogo inodi bagatorichnogo regulyuvannya stoku richki kolivannya rivniv verhnogo b yefa zazvichaj stanovlyat 5 15 m sho dozvolyaye inkoli znizhuvati zrizati vitrati sho propuskayutsya u nizhnij b yef za rahunok yih akumulyaciyi u vodoshovishi Geologichna obstanovka v stvori gidrovuzla maye pershoryadne znachennya i vplivaye takozh na vibir tipiv sporud ta na yih roztashuvannya Vazhki i zhorstki sporudi vodoskidni grebli budivli GES sudnoplavni shlyuzi zazvichaj rozmishuyut na korinnih gruntah sho mayut znachnu nesivnu spromozhnist Rozriznyayut dvi osnovni shemi komponuvannya serednonapirnih gidrovuzliv z rozmishennyam vodoskidnih sporud v rusli i na zaplavi Pri ruslovomu komponuvanni ci sporudi zvodyat u dvi tri chergi za peremichkami pri odnochasnomu propusku richkovih vod cherez vilnu chastinu rusla Na pershomu etapi v zahishenomu peremichkami kotlovani buduyetsya lishe chastina vodopropusknih sporud pri comu u nih zalishayutsya nezavershenimi po visoti vodozlivni proloti abo zh u betonnij kladci vlashtovuyut donni otvori Na nastupnomu etapi peremichki pershoyi chergi rozbirayutsya ogorodzhuyetsya nastupna chastina rusla a budivelni vitrati vodi propuskayutsya cherez otvori zalisheni v betonnij kladci pershoyi chergi yaki u podalshomu zaroblyayutsya Pri zaplavnomu sposobi z rozmishennyam vodopropusknih sporud na berezi zaplavi vidpadaye potreba u visokih peremichkah i u menshij miri obtiskayetsya techiya richki u pavodok ale zate ye neobhidnim oblashtuvannya nizovogo i verhovogo pidhidnih kanaliv dlya z yednannya vodopropusknih sporud z ruslom richki U miru gotovnosti betonnih sporud ruslo richki perekrivayetsya zemlyanoyu grebleyu a richkovi vodi napravlyayutsya po novomu ruslu do sporud v yakih yak i pri ruslovij shemi zalishayutsya nezaroblenimi vodopropuskni otvori Suttyevo vplivaye na komponovku gidrovuzla zastosuvannya sumishenih sporud napriklad sumishenih budivel GES vodoskidnoyi grebli z GES ta in Pri zvedenni serednonapirnih gidrovuzliv na girskih richkah v deyakih vipadkah osoblivo pri nevelikih vitratah docilnim ye beregove roztashuvannya vodoskidiv pri gluhih greblyah sho sporudzhuyutsya zazvichaj iz zemli ta kamenyu Visokonapirni gidrovuzli zvodyatsya v girskih ushelinah z krutimi beregovimi shilami Peredacha velikih navantazhen vid visokih sporud vimagaye micnih skelnih abo napivskelnih osnov za vinyatkom zemlyanih i nakidnih grebel dlya yakih taki umovi ne obov yazkovi Pri roztashuvanni gidrovuzla v glibokih kanjonah grebli zajmayut osnovnu chastinu vodonapirnogo frontu a vartist yih zvedennya stanovit 70 90 vid vartosti gidrovuzla v cilomu Vodoskidi ulashtovuyutsya abo v tili grebli abo na berezi U visokonapirnih gidrovuzlah dlya zahistu vid obvaliv zsuviv kamenepadiv tosho i dlya vkorochennya vidvidnogo traktu inodi buduyut pidzemni gidroelektrostanciyi Namicheni komponuvannya gidrovuzla yak pravilo pereviryayutsya i koriguyutsya stosovno yih gidravlichnogo rezhimu eksperimentalno na modelyah v gidravlichnih laboratoriyah Krim virishennya vodogospodarskih zavdan zaradi yakih buduyutsya gidrovuzli vid nih vimagayetsya takozh stvorennya pevnogo arhitekturnogo ansamblyu organichno pov yazanogo z navkolishnoyu prirodoyu Div takozhGidrotehnichna sporudaPrimitki Gidrovuzol 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 DzherelaHlapuk M M Shinkaruk L A Dem yanyuk A V Dmitriyeva O A Gidrotehnichni sporudi Navchalnij posibnik Rivne NUVGP 2013 241 s ISBN 978 966 327 263 4 Smirnov G N Gidrologiya i gidrotehnicheskie sooruzheniya Ucheb dlya vuzov G N Smirnov E V Kurlovich I A Vitreshko I A Malgina Pod red G N Smirnova M Vysshaya shkola 1988 472 s Kirienko I I Gidrotehnicheskie sooruzheniya Uchebnoe posobie I I Kirienko Yu A Himerik K Visha shkola 1987 154 s