Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Плітка вирозубRutilus frisiiОхоронний статусНайменший ризик МСОП 3 1 Біологічна класифікаціяДомен Ядерні Eukaryota Царст

Вирезуб

Вирезуб
Плітка-вирозуб
image
Rutilus frisii
Охоронний статус
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Підцарство: Справжні багатоклітинні (Eumetazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Клас: Променепері (Actinopterygii)
Підклас: Новопері (Neopterygii)
Інфраклас: Костисті риби (Teleostei)
Надряд: Остаріофізи (Ostariophysi)
Ряд: Коропоподібні (Cypriniformes)
Родина: Коропові (Cyprinidae)
Рід: Плітка (Rutilus)
Вид: Вирозуб
Біноміальна назва
Rutilus frisii
(Nordmann, 1840)
Синоніми

  • Leuciscus frisii Nordmann, 1840
  • Cyprinus wiresuba Güldenstädt, 1791
  • Gardonus wyrozub Walecki, 1863
  • Leuciscus frisii caspius Lönnberg, 1900
  • Rutilus frisii velecensis Chichkoff, 1932
  • Leuciscus frisii kutum (non Kamensky, 1901)
Посилання
image Вікісховище: Rutilus frisii
image Віківиди: Rutilus frisii
image EOL: 205242
image ITIS: 639648
image МСОП: 19782
image NCBI: 484165

Плітка-вирозу́б, вирозуб, також вирезуб (Rutilus frisii) — вид риб роду плітка (Rutilus) родини коропових. У нього струнке, валькувате, видовжене тіло, вкрите дрібною лускою.

Характеристика

Голова невелика, її довжина менша від висоти тіла. Висота спинного і анального плавців більша від їх довжини. Грудні плавці розташовані попереду уявної вертикалі від спинного плавця. Хвостовий плавець великий, з глибокою виїмкою. Верхня частина тіла темно-сіра із зеленуватим відтінком, боки сріблясті, черево біле. Спинний і хвостовий плавці бурувато-сірі, інші — біля основи червонуваті з сірими кінцями. У період нересту луска стає блискучою, на її поверхні та на голові з'являються конічні бородавки молочного кольору, а боки тіла стають червонуватими.

Поширення

Поширений у басейнах Чорного, Азовського і Мармурового морів: від річок Болгарії до західного Закавказзя; також в озері Ізнік (Туреччина).

У недалекому минулому був поширений у багатьох річках України, а в пониззі Південного Бугу вважався навіть промисловою рибою. Внаслідок зарегулювання стоку річок і забруднення їх вод чисельність цього виду значно зменшилась, він став рідкісною і одночасно рибою що зникає.

Існує потреба в охороні і навіть штучному розведенні вирезуба. Без цього він може зникнути. Одним із заходів, спрямованих на збереження вирезуба, є заборона його вилову.

Спосіб життя

Риби, які постійно живуть у прісних водах, тобто не можуть виходити в пригирлові лимани річок, де кормова база значно багатша, ростуть повільніше. Так, у верхній течії Дністра довжина риб у семирічному віці більш як 40 см, у пониззі Південного Бугу — 57 см, іноді і понад 70 см (близько 8 кг). Проте частіше зустрічаються риби завдовжки близько 50 см і масою до 2 кг.

Віддає перевагу порожистим ділянкам річок, з коловоротами, швидкою течією з чистою, навіть джерельною водою, багатою на кисень. Тут він живе переважно весною і на початку літа до закінчення розмноження. Після цього плідники залишають ці місця і швидко переміщуються в лимани річок, глибоководні плеса, водосховища, де нагулюються, а потім і зимують, хоч частина риб починає йти до нерестовищ ще восени. Основна маса риб нерестову міграцію розпочинає і закінчує навесні.

Нерест

Починає нереститись на четвертому-п'ятому році життя. На нерестовищах риби перебувають доти, поки не зменшиться паводок. Внаслідок цього вода очищається від мулу, а її температура досягає +12… + 15 °C. Найчастіше це спостерігається в кінці квітня — на початку травня. На кам'янистих перекатах завглибшки 0,5—1,5 м самиці відкладають 90—270 тисяч ікринок, їх діаметр досягає 2 мм. Нерест проходить протягом усієї доби. Самицю супроводять три—п'ять самців. Самиця треться черевцем об твердий субстрат і випускає ікру, яку тут же запліднюють самці, і вона заноситься течією води під камені. Там ікра інкубується. Личинки викльовуються з ікри через тиждень.

Живлення

Молодь живиться тваринними організмами, які містяться в товщі води. Дорослі особини споживають переважно молюсків, стулки яких вони роздавлюють добре розвиненими зубами.

Найінтенсивніше вирезуб живиться в теплу пору року, а протягом доби — вночі.

Джерела

  1. Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ: Наук. думка, 1983. — 411 с.
  2. Макодай О. І., Алексієнко В. Р. «До фауни риб Вінницької області». — Вінницький державний педагогічний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. УДК 597.2/5 (477.44)
  3. Дирипаско O.A., Извергин Л. В., Демьянченко К. И. (2011) Рыбы Азовского моря. Бердянск, 288 с.
  4. Özuluğ M., Altun Ö., Meriç N. (2005) On the fish fauna of Lake Iznik (Turkey). Turkish Journal of Zoology, 209: 371—375.

Посилання

  • Froese R., Pauly D. (eds.) (2012). Rutilus frisii на FishBase. Версія за December 2012 року.
  • Вирезуб в Червоній книзі України [ 28 листопада 2012 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття про Коропоподібних.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Plitka virozubRutilus frisiiOhoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Ostariofizi Ostariophysi Ryad Koropopodibni Cypriniformes Rodina Koropovi Cyprinidae Rid Plitka Rutilus Vid VirozubBinomialna nazvaRutilus frisii Nordmann 1840 SinonimiLeuciscus frisii Nordmann 1840 Cyprinus wiresuba Guldenstadt 1791 Gardonus wyrozub Walecki 1863 Leuciscus frisii caspius Lonnberg 1900 Rutilus frisii velecensis Chichkoff 1932 Leuciscus frisii kutum non Kamensky 1901 PosilannyaVikishovishe Rutilus frisiiVikividi Rutilus frisiiEOL 205242ITIS 639648MSOP 19782NCBI 484165 Plitka virozu b virozub takozh virezub Rutilus frisii vid rib rodu plitka Rutilus rodini koropovih U nogo strunke valkuvate vidovzhene tilo vkrite dribnoyu luskoyu HarakteristikaGolova nevelika yiyi dovzhina mensha vid visoti tila Visota spinnogo i analnogo plavciv bilsha vid yih dovzhini Grudni plavci roztashovani poperedu uyavnoyi vertikali vid spinnogo plavcya Hvostovij plavec velikij z glibokoyu viyimkoyu Verhnya chastina tila temno sira iz zelenuvatim vidtinkom boki sriblyasti cherevo bile Spinnij i hvostovij plavci buruvato siri inshi bilya osnovi chervonuvati z sirimi kincyami U period nerestu luska staye bliskuchoyu na yiyi poverhni ta na golovi z yavlyayutsya konichni borodavki molochnogo koloru a boki tila stayut chervonuvatimi PoshirennyaPoshirenij u basejnah Chornogo Azovskogo i Marmurovogo moriv vid richok Bolgariyi do zahidnogo Zakavkazzya takozh v ozeri Iznik Turechchina U nedalekomu minulomu buv poshirenij u bagatoh richkah Ukrayini a v ponizzi Pivdennogo Bugu vvazhavsya navit promislovoyu riboyu Vnaslidok zaregulyuvannya stoku richok i zabrudnennya yih vod chiselnist cogo vidu znachno zmenshilas vin stav ridkisnoyu i odnochasno riboyu sho znikaye Isnuye potreba v ohoroni i navit shtuchnomu rozvedenni virezuba Bez cogo vin mozhe zniknuti Odnim iz zahodiv spryamovanih na zberezhennya virezuba ye zaborona jogo vilovu Sposib zhittyaRibi yaki postijno zhivut u prisnih vodah tobto ne mozhut vihoditi v prigirlovi limani richok de kormova baza znachno bagatsha rostut povilnishe Tak u verhnij techiyi Dnistra dovzhina rib u semirichnomu vici bilsh yak 40 sm u ponizzi Pivdennogo Bugu 57 sm inodi i ponad 70 sm blizko 8 kg Prote chastishe zustrichayutsya ribi zavdovzhki blizko 50 sm i masoyu do 2 kg Viddaye perevagu porozhistim dilyankam richok z kolovorotami shvidkoyu techiyeyu z chistoyu navit dzherelnoyu vodoyu bagatoyu na kisen Tut vin zhive perevazhno vesnoyu i na pochatku lita do zakinchennya rozmnozhennya Pislya cogo plidniki zalishayut ci miscya i shvidko peremishuyutsya v limani richok glibokovodni plesa vodoshovisha de nagulyuyutsya a potim i zimuyut hoch chastina rib pochinaye jti do nerestovish she voseni Osnovna masa rib nerestovu migraciyu rozpochinaye i zakinchuye navesni NerestPochinaye nerestitis na chetvertomu p yatomu roci zhittya Na nerestovishah ribi perebuvayut doti poki ne zmenshitsya pavodok Vnaslidok cogo voda ochishayetsya vid mulu a yiyi temperatura dosyagaye 12 15 C Najchastishe ce sposterigayetsya v kinci kvitnya na pochatku travnya Na kam yanistih perekatah zavglibshki 0 5 1 5 m samici vidkladayut 90 270 tisyach ikrinok yih diametr dosyagaye 2 mm Nerest prohodit protyagom usiyeyi dobi Samicyu suprovodyat tri p yat samciv Samicya tretsya cherevcem ob tverdij substrat i vipuskaye ikru yaku tut zhe zaplidnyuyut samci i vona zanositsya techiyeyu vodi pid kameni Tam ikra inkubuyetsya Lichinki viklovuyutsya z ikri cherez tizhden ZhivlennyaMolod zhivitsya tvarinnimi organizmami yaki mistyatsya v tovshi vodi Dorosli osobini spozhivayut perevazhno molyuskiv stulki yakih voni rozdavlyuyut dobre rozvinenimi zubami Najintensivnishe virezub zhivitsya v teplu poru roku a protyagom dobi vnochi DzherelaMarkevich O P Tatarko K I Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Kiyiv Nauk dumka 1983 411 s Makodaj O I Aleksiyenko V R Do fauni rib Vinnickoyi oblasti Vinnickij derzhavnij pedagogichnij universitet Kiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa Shevchenka UDK 597 2 5 477 44 Diripasko O A Izvergin L V Demyanchenko K I 2011 Ryby Azovskogo morya Berdyansk 288 s Ozulug M Altun O Meric N 2005 On the fish fauna of Lake Iznik Turkey Turkish Journal of Zoology 209 371 375 PosilannyaFroese R Pauly D eds 2012 Rutilus frisii na FishBase Versiya za December 2012 roku Virezub v Chervonij knizi Ukrayini 28 listopada 2012 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro Koropopodibnih Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ