Лімна

Лі́мна — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення — 1216.

село Лімна
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Самбірський район
Громада	Турківська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46080190120089772
Облікова картка	Лімна
Основні дані
Засноване	1519
Населення	1216
Площа	1,6 км²
Густота населення	760 осіб/км²
Поштовий індекс	82511
Телефонний код	+380 3269
Географічні дані
Географічні координати	49°15′05″ пн. ш. 22°48′57″ сх. д. / 49.25139° пн. ш. 22.81583° сх. д. / 49.25139; 22.81583Координати: 49°15′05″ пн. ш. 22°48′57″ сх. д. / 49.25139° пн. ш. 22.81583° сх. д. / 49.25139; 22.81583
Середня висота над рівнем моря	505 м
Водойми	річки: Дністер, Лихнева
Місцева влада
Адреса ради	82500, Львівська область, Самбірський район, м. Турка
Карта
Лімна
Лімна
Мапа
Лімна у Вікісховищі

Географія

Розташоване в Карпатах, на березі Дністра. Найближча залізнична станція — за 21 км у райцентрі Турка. У селі річка Лихнева впадає у річку Дністер.

Історія

Засноване 1519 року.

За Королівською люстрацією 1565 року в селі серед платників податків фіксується піп — отже, вже була церква.

У Радянсько-німецькій війні на боці СРСР брали участь 160 селян, з них не повернулися 38. На честь загиблих вояків встановлено пам'ятний обеліск.

З приходом радянської окупаційної влади влаштовано примусову колективізацію. 1946 року в Лімні створено колгосп «Нове життя», а село стало його центром.

Походження назви

Місцеві жителі вважають, що раніше село називалося Ломна, і ця назва походить від слова «ломати». Однак, скоріш за все в основі назви лежить румунське лемн «деревина». Волохи були одними з перших жителів села, яке було засноване приблизно в XV столітті. За легендою, у селі було поставлено хрест на честь перебування тут Маркіяна Шашкевича.

Церква

Греко-католицький храм Собору святого Івана Хрестителя (ц. св. арх. Гавриїла) збудований 1881 (1882) року й нині занесений до пам'яток архітектури місцевого значення ох. № 2070. Споруда належить до типу бойківських церков, має три бані. Традиційно орієнтована на схід. До вівтаря зі сходу прилягає рівно широкий зруб двоярусної ризниці. Основні зруби прямокутні (нава ширша), завершені наметовими чотирибічними верхами з двома заломами, увінчані великими восьмибічними ліхтарями з маківками й оригінальними хрестами. Оперізує церкву піддашшя, окреме для кожного зрубу, оперте на профільовані виступи вінців. Чільний вхід обшальований пластиковою вагонкою і перероблений зі збільшенням металевих колон ґанку. Будував церкву майстер Теодор Стерла.

Пам'ятки

Неподалік села на горі стоїть фігура святого Йосафата.

Господарство

У колгоспу, який діяв на теренах села, перебувало на балансі 2765 га сільгоспугідь, з них 1513 га ріллі. Спеціалізація — м'ясне тваринництво, вирощування картоплі та льону.

Соціальна сфера

Середня школа, народний дім на 360 осіб, бібліотека (10 500 книг), поштове відділення, десять крамниць.

У селі працює дільнична лікарня на 35 місць.

Відомі люди

• Мотичак Роман — герой АТО. Загинув 10.08.2014 р. у бою під Іловайськом (Донецька область).
• Поточняк Василь (09.07.1973 — 15.04.2015) — протоієрей, уродженець села.

Література

• Асафат Дністрян. Від Карпат до Заполяр'я. — Ізяслав; Острог: Ізяславський районний історико-краєзнавчий музей, 2012.

Посилання

• Інформація про храми Турківського району на сайті РДА [ 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]

Примітки

1. М. Грушевський. Жерела до істориї України-Руси, т. І [ 11 липня 2021 у Wayback Machine.] — Львів, НТШ, 1895. — с. 229.
2. Історія міст і сіл Української РСР. Львівська область/ — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — стор. 695
3. Юстин єрм. Бойко. Біографія протоієрея Василя Поточняка.
4. О. Василь Поточняк. Духовний тестамент (заповіт)