1000 рік — високосний рік, що почався з понеділка за юліанським календарем. Рік, що завершив X сторіччя і перше тисячоліття нової ери. Для історії Старого Світу цей рік вважається умовним кордоном між Раннім і Високим Середньовіччям.
Рік: | |
---|---|
Десятиліття: | |
Століття: | |
Тисячоліття: |
Григоріанський | 1000 M |
Ab urbe condita | 1753 |
Ассирійський | 5750 |
Бенгальський | 407 |
Берберський | 1950 |
Бірманський | 362 |
Буддистський | 1544 |
Візантійський | 6508–6509 |
Вірменський | 449 ԹՎ ՆԽԹ |
Голоценовий | 11000 |
Ера Селевкідів | 1311/1312 AG |
Ефіопський | 992–993 |
Єврейський | 4760–4761 |
Індуські календарі | |
- Вікрам самват | 1056–1057 |
- Шака самват | 921–922 |
- Калі Юґа | 4100–4101 |
Іранський | 378–379 |
Ісламський | 390–391 |
Китайський | 己亥年 (земляний кабан) 3697 або 3490 — до — 庚子年 (металевий щур) 3698 або 3491 |
Коптський | 716–717 |
Корейський | 3333 |
Тайванський | 912 до РК 民前912年 |
Тайський сонячний | 1542–1543 |
Юліанський | 1000 M |
Яванський | 901–902 |
Японський | Тьохо 2 (長保2年) |
Політика
Населення світу за оцінками сягало від 250 до 310 млн. Найбільшими містами на той час були: Кайфин (~500 тис.), Кордова (450 тис.), Константинополь (430 тис.), Ангкор (200 тис.), Кіото (175 тис.), Каїр (130 тис.), Багдад (125 тис.), Нішапур (125 тис.), Ель-Хаса (110 тис.), Патан (100 тис.). У Європі відбувається процес урбанізації, північноіталійські міста за минуле сторіччя збільшили власне населення вдвічі.
Європа
У Європі поширюється християнство: Київська Русь, Угорщина, Норвегія, Ісландія. Есхатологічні очікування підігріваються французькими монахами, частина віруючого населення в очікуванні кінця світу, частина вирушила до Єрусалиму, щоб померти там. Хоч літочислення від Різдва Христова було започатковане ще універсальним бенедиктинським хроністом Бідою Преподобним у VIII столітті, більшість світських представників суспільства просто відраховували роки царювання чинних монархів. У цей час Європа залишається околицею ісламського світу з його торговими караванами, переміщенням людей, культурним й релігійним життям. У цей період на континенті відбувається зміцнення міських комун, пробуджується життя у містах, з'являється клас бюргерів, незабаром з'являться перші університети, повторно відкривається римське право, починає свій розвиток народна література.
Візантію очолює Василій II Болгаробійця з македонської династії (867—1057). Держава веде жорстоку війну з Болгарським царством. Генерали і відвойовують у болгар Плиску, Великий Преслав і Переяславець, Візантія поширює свій вплив на Мезію та Малу Скіфію. У цей самий час у зовнішній політиці Візантія заклопотана христианізацією Київської Русі й варварських слов'янських племен.
- Європа 1000 року
Перше Болгарське царство частково захоплене Візантією, в іншій частині править цар Самуїл. У Хорватії розпочалося правління Крешимира III та Гоїслава. Дож П'єтро II Орсеоло направляє військовий флот на західне узбережжя Адріатичного моря. Венеція захоплює частину адріатичного узбережжя у хорватів й покладає край їхньому піратству, звільняється від данини слов'янам. Свято перемоги 9 травня, що припало на свято Христового Вознесіння (італ. Festa della Sensa), венеційці справляли багато століть після того під назвою .
20 серпня було утворено Угорське королівство і започатковано династію Арпадів. 25 грудня королем мадярів короновано в Естергомі Стефана I. Корону надіслав папа римський, Сильвестр II. У наступному столітті Угорщина стане провідною політичною й культурною силою в Центральній Європі.
Оттон III імператор найбільшої й найвпливовішої держави Європи, Священної Римської імперії, здійснює паломництво з Риму до Аахена й Гнєзно. Під час подорожі він зробив зупинки в Регенсбурзі, Мейсені, Магдебурзі. Цього ж року в Римі він будує для мощей Святого Варфоломія базиліку Сан-Бартоломео (лат. Sancti Bartholomaei in Insula). 30 квітня імператор подарував монастирю у Гессені право карбувати власні монети.
11 березня у Гнєзно відбулася (пол. Zjazd gnieźnieński; нім. Akt von Gnesen, Gnesener Übereinkunft) між правителем Польщі Болеславом I Хоробрим й імператором Священної Римської імперії Оттоном III. Закладено діоцезію (єпархію) у Колобжегу й архідіоцезію (архієпархію) в Гнєзно. Першим архієпископом став Радзім Гауденцій (пол. Radzim Gaudenty) з богемської династії . Призначено єпископів у Кракові й Вроцлаві.
- Центральна Європа 1000 року
- Імператор Оттон III
- Болеслав Хоробрий зі списом Лонгіна
- Пам'ятник Стефану I, хрестителю Угорщини
- Релікварій Святого Радзіма
Роберт II Побожний — король Західного Франкського королівства, принаймні формально, син Гуго Капета першого короля з династії Капетингів. У Парижі мешкає лише 20 тис. осіб. У (фр. Château de Goulaine) було закладено найстаріший постійнодіючий виноградник в Європі. У Брюгге та Генті за стінами замків проводяться ярмарки. під началом (лат. Odilo Cluniacensis) володіє у Франції півсотнею монастирів, що прийняли клюнійську реформу.
Апеннінський півострів розділений між численними державами: північ належить Священній Римській імперії, середню частину займає Папська область (папа римський Сильвестр II), на південь від Римської області лежать невеликі незалежні герцогства, деякі області на півночі та на півдні належать Візантії, інші окупували сарацини. У Римі на той час мешкало приблизно 35 тис. осіб. Через процес знеліснення на півночі півострова замість деревини починають більше використовувати каміння при будівництві. Папство перебувало у занепаді й повній залежності від «імператора світу» Оттона III. Епоха пізніше отримає назву Saeculum Obscurum (темні віки), або (правління повій). Такий стан справ на Святому престолі призведе до Великої схизми в XI столітті.
Південь Піренейського півострова займає Кордовський халіфат на чолі з Хішамом II. Кордова з її 450 тис. мешканців на той час найбільше місто не тільки Європи, але, ймовірно, усього світу. Північну частину півострова займають королівства Астурія, Галісія і Леон, де править Альфонсо V. 29 липня у з кордовським генералом Аль-Мансуром (фактичним правителем Кордови) загинув король Наварри . Його син, Санчо III Великий стає королем Наварри та Арагону. Реконкіста — незначне відвоювання земель в Кордовського халіфату.
- Апеннінський півострів 1000 року
- Папа Сильвестр II спілкується з дияволом
- Піренейський півострів 1000 року
- Пам'ятник Аль-Мансуру
- Гарсія II Санчес
- Надгробок Санчо III
У Скандинавії рання ера християнізації. Альтинг Ісландської вільної держави (ісл. Þjóðveldið) прийняв християнство. Лейф Еріксон вирушає на захід у пошуку нових земель. 9 вересня норвезький король Олаф Трюггвасон зазнав поразки у битві під Сволдером від сил союзу данських (Свен I Вилобородий) і шведських (Улоф III Шетконунг) правителів, сам Олаф загинув. Свен I Вилобородий відновив свою владу над частиною південного узбережжя Норвегії й заснував Осло. Приблизна дата заснування міста Вісбю на острові Готланд.
Об'єднане англо-саксонське королівство Англія під проводом короля Етельреда II Нерозумного платить данину данцям. Після кількох років пограбувань узбережжя Англії данський флот цього року вирушає через Ла-Манш у Нормандію. У Лондоні на той час мешкало приблизно 20 тис. осіб, місто повертає собі статус найбільшого економічного центру острова.
- Маршрути походів норманів
- Конунг Олаф Трюггвасон
- Битва при Сволдері
- Кам'яні поховальні кораблі норманів у Швеції
- Волочіння волоком
У Київській Русі, найбільшій державі Європи, триває правління Володимира. У Києві мешкає приблизно 50 тис. осіб. Відбувся обмін посольствами з римським папою Сильвестром II. Приблизно в цей час засновують Луцьк. Норманська династія на Русі дає змогу скандинавам остаточно прибрати до рук торговельні шляхи з Північної Європи до Візантії, так званий «шлях з варяг в греки». Проте це була лише бліда тінь від торговельного Шовкового шляху з Європи до мусульманського світу й далі в Китай євразійськими степами, що його підтримували в ранньому середньовіччі (івр. רדהנים).
Мусульманський світ
Для мусульманського світу цей час — Золота епоха. Аббасидський халіфат очолює Аль-Кадір, в Єгипті владу утримують Фатіміди, на Піренейському півострові Кордовський халіфат. У Середній Азії династія Караханідів, а у Хорасані — Газневідів (Махмуд Газневі) починають політично віддалятись від Аббасидської династії. Продовжуються завойовницькі походи в Африці й Індії. Найбільшим містом ісламського світу на той час є іспанська Кордова з її майже півмільйонним населенням. Проте на Близькому Сході й у Центральній Азії квітнуть з десяток великих міст з населенням у 100 тис. осіб. Наприклад, аравійська оаза Ель-Хаса з її 100 тис. населенням. Халіфат об'єднав величезні території торговими караванами: Кордову на Піренеях, Північну Африку, Александрію в Єгипті, Аравію з Меккою й Межиріччя з Багдадом і Басрою, Персію з Нішапуром. Араби вели торгівлю з Європою, тропічною Африкою, Індією, Індокитаєм, Китаєм, булгарами на Волзі, норманами у Скандінавії.
Міграційна хвиля турок-османів зі сходу досягла Європи. Племена хозар, булгар, печенігів приймають іслам. Останні, приблизно цього року, зайняли територію сучасної Молдови.
- У арабській бібліотеці
- Махмуд Газневі отримує дари каліфа Аль-Кадіра
- Торговий караван поблизу Акаби
- Дворик левів у Альгамбрі
Азія
31 травня Давид III Великий, грузинський цар Тао-Кларджеті з династії Багратіоні, був отруєний власною шляхтою. Після його смерті вірменські володіння відійшли до Візантії. В Азербайджані приблизно цього року починає панувати династія емірів Раввадидів.
У Китаї панує династія Сун (імператор Чжень-цзун). Це найбільш населена частина тогочасного світу. На Далекому Сході починає поширюватись вживання опіуму.
Японія знаходиться в періоді Хейан (імператор Ітідзьо).
Індія розділена на декілька невеликих князівств: Раштракутів, Пала (імператор Махіпала I), Чола (Раджараджа Чола I), Гуджара-Пратіхара (володар Раджапала), Ядавів (імператор ). Одна з дат заснування Дакки (сучасна столиця Бангладеш).
- Кавказ 1000 року
- Грузинський цар Давид III Багратіоні
- Імператор Китаю Чжень-цзун
- Залізна вежа
- Імператор Японії Ітідзьо
- Руїни монастиря Наланда, імперія Пала
Тропічна Африка
Для Африки південніше Сахари все більшого значення набуває арабська работоргівля, що зміцнює .
Народ хуту з сім'ї банту переселяється на територію сучасних Руанди й Бурунді, витісняючи звідти пігмеїв народу тва.
Америка
Перші європейці досягли американського континенту, ватага норманів під проводом Лейфа Еріксона, відплила з Гренландії, відкрила Хеллуланд, Маркланд і Вінланд. На останньому 9 жовтня вони заснували поселення , ймовірно Л'Анс-о-Медоуз (фр. L'Anse-aux-Méduses) на острові Ньюфаундленд.
- Експансія норманів
- Вінланд на «Mappa mundi»
- Лейф Еріксон відкриває Америку
- Поселення у Л'Анс-о-Медоуз
У Мезоамериці для мая закінчується класичний період у містах Паленке, Тікаль. Проте на Юкатані відмічається період відбудови для міст Чичен-Іца й Ушмаль. під впливом міштекської культури стає більш важливою в культурі сапотеків й затьмарює Монте-Албан. Розквіт і Тули тольтецької культури в Центральній Мексиці.
У Південній Америці культури уарі та тіуанако поступово згасають, замість них розквітають культури чачапоя і чиму.
Культура
Архітектура
Імператор Священної Римської імперії Оттон III будує в Римі базиліку Сан-Бартоломео (лат. Sancti Bartholomaei in Insula) для мощей Святого Варфоломія. Цього ж року закладено церкву Сан-Джуліано в Асколі-Пічено.
В індійському князівстві було завершено будівництво храму Вайдешвара.
- Базиліка Сан-Бартоломео
- Церква Сан-Джуліано в Асколі-Пічено
- Храм Вайдешвара у Талакаді
Образотворче мистецтво
У Китаї в місті Чанша народився відомий художник-анімаліст І Юаньцзі (1000—1064).
Література
У Німеччині з'являється поема , що входить до циклу — раннє свідчення німецької політичної поезії.
Японська придворна письменниця Сей Сьонаґон (966—1025), після смерті імператриці Тейсі під час пологів, покидає імператорський двір і починає працю над своїми «Записками коло подушки» Цього ж року в Японії помирає поет .
Наука
Для Старого Світу центром розвитку науки залишається мусульманський світ. В Європі наукові трактати збираються євреями на Піринейському півострові. У цей час творять найкращі мислителі мусульманського світу, смерть 4 з них приблизно припадає на цей рік.
- (Альхазен) (965—1040) — універсальний вчений і мислитель, автор трактату про оптику .
- Аль-Біруні (973—1048) — вчений-енциклопедист, автор трактату «Аль-канун фіт-тібб» (канону медицини).
- Ібн Сіна (Авіценна) (980—1037) — найвідоміший мусульманський лікар, вчений-енциклопедист.
- Абу аль Касім аль-Захраві (Абулькасіс) (936—1013) — лікар, фізіолог, автор найвідомішого медичного трактату .
- (950—1009) — видатний математик і астроном, у цей рік публікує в Каїрі свій астрономічний трактат «Зідж .
- (?-1000) — астроном.
- (940—1000) — астроном.
- — астроном.
- — математик.
- Абу-ль-Вафа (940—997/1000) — математик.
- (953—1029) — математик й інженер.
- Ібн Фадлан (?-1000) — відомий мандрівник й географ, автор трактату .
- (945—1000) — астроном й географ.
Народились
- 25 липня — Анунд III Якоб (1000—1050), король Швеції. За іншою версією, народився 1008 року.
- Сильвестр III (1000—1062/1063) — папа римський.
- Свята Ірмґардіс (1000-1065/1089) — німецька свята епохи середньовіччя.
- (1000—1048) — герцог Верхньої Лотарингії.
- (1000—1028) — володар Керману з династії Буїдів (934—1062).
- Михайло Кіруларій (1000—1058) — патріарх константинопольський.
- Костянтин IX Мономах (1000—1055) — візантійський імператор.
- (1000—1035) — герцог Нормандії (1028—1035).
- Отто Болеславович (1000—1033) — польський князь.
- — граф, опікун Вільгельма I Завойовника.
- (1000—1068) — ватажок лангобардських повстанців проти Візантії, пізніше візантійський генерал.
- (1000—1073) — католицький святий, абат монастиря .
- (1000—1070) — католицький святий, єпископ Печа.
Померли
- — чеська дружина Володимира Великого, за іншою версією під цим ім'ям Нестор Літописець мав на увазі Малушу, матір Володимира.
- Рогніда — дружина Володимира Великого, мати Ізяслава Володимировича.
- (呼延贊) — китайський генерал.
- Тейсі — перша дружина японського імператора Ітідзьо, під час пологів.
- — японський поет.
- — граф Арагону, дід Сіда Кампеадора.
- — норманський король Дубліна й Вотерфорда.
- 31 травня — Давид III Великий, грузинський цар Тао-Кларджеті з династії Багратіоні.
- 4 липня — (фр. Hugues Ier de Ponthieu), граф де Понтьє.
- 29 липня — , король Наварри, загинув у .
- 9 вересня — Олаф Трюггвасон, король Норвегії, загинув у битві під Сволдером.
- 18 вересня — , королева норвезька, дружина Олафа Трюггвасона покінчила життя самогубством.
- 17 листопада — Ельфріда (Ælfthryth), одна з дружин короля Англії, Едгара Мирного.
Примітки
- (англ.) 310 million: United Nations Department of Economic and Social Affairs, Population Division. 254 million: Jean-Noël Biraben, 1980, «An Essay Concerning Mankind's Evolution», Population, Selected Papers, Vol. 4, pp. 1-13.
- (англ.) Tertius Chandler (1987) Four Thousand Years of Urban Growth. An Historical Census, Lewingston (NY).
- (англ.) Modelski George (2003) World Cities: −3000 to 2000, Faros 2000, Washington.
- (англ.) Cantor, (1993). Europe in 1050. p 235.
- (англ.) Daniel Pasciuti, Christopher Chase-Dunn Estimating The Population Sizes of Cities [ 21 травня 2011 у Wayback Machine.] — Urbanization and Empire Formation Project. Institute for Research on World-Systems. University of California, Riverside.
- (англ.) Harding G. A Wine Miscellany pg 13, Clarkson Potter Publishing, New York, 2005.
- (англ.) Top 10 Cities of the Year 1000 [ 25 грудня 2018 у Wayback Machine.] — About.com Geography.
- Офіційно тисячолітній ювілей Осло був відзначений у 2000 році.
- (швед.) Andrén, Anders (2011). Det medeltida Gotland: en arkeologisk guidebok. Lund: Historiska Media. Sid. 67-68. Libris 12028545.
- (рос.) Толочко П. Демография древнего Киева [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] // «Наука и жизнь» № 4, 1982.
- (фр.) Louis Bréhier, Vie et mort de Byzance, [ 16 червня 2011 у Wayback Machine.] Paris, Albin Michel, 1946, 596 p.
- Енциклопедія українознавства: Словникова частина: в 11 т. / Наукове Товариство ім. Шевченка; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк; Львів: Молоде життя, 1954—2003.
- (англ.) Rabinowitz, Louis. Jewish Merchant Adventurers: A Study of the Radanites. London: Edward Goldston, 1948. Pages 150—212
- (англ.) Cyril Toumanoff. Armenia and Georgia // The Cambridge Medieval History. — Cambridge, 1966. — Т. IV: The Byzantine Empire, part I, chapter XIV. — P. 593—637.
- (нім.) Jacques Gernet: Die chinesische Welt.v Die Geschichte Chinas von den Anfängen bis zur Jetztzeit («Le monde chinois», 1972). Suhrkamp, Frankfurt/M. 1997, .
- (швед.)
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — Київ: «Аквілон-Прес», 1997.
- (рос.) Сэй-Сёнагон. Записки у изголовья / Пеервод В. Марковой. — СПб.: Кристалл, 1999. — 576 с.
- (ісп.) Berend, Nora; Laszlovszky, József; Szakács, Béla Zsolt (2007). «El reino de Hungría». En Berend, Nora. cristianización y el surgimiento de la monarquía cristiana: Escandinavia, Europa Central y Rus ', c. 900—1200. Cambridge University Press. pp 319—368. .
- (рос.) Татищев В. Н. История Российская.
- (пол.) Powieść minionych lat. Najstarsza kronika kijowska, tł. Franciszek Sielicki, Wrocław-Warszawa 2005, s. 115. , .
Див. також
Література
- (англ.) Robert Lacey and Danny Danziger (1999). The Year 1000: What Life Was Like at the Turn of the First Millennium.
- (англ.) John Man (1999). Atlas of the Year 1000.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: 1000 |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina 1000 znachennya 1000 rik visokosnij rik sho pochavsya z ponedilka za yulianskim kalendarem Rik sho zavershiv X storichchya i pershe tisyacholittya novoyi eri Dlya istoriyi Starogo Svitu cej rik vvazhayetsya umovnim kordonom mizh Rannim i Visokim Serednovichchyam Rik 997 998 999 1000 1001 1002 1003 Desyatilittya 980 ti 990 ti 1000 ni 1010 ti 1020 ti Stolittya VIII IX X XI XII Tisyacholittya 1 she do n e 1 she 2 ge 1000 v inshih kalendaryahGrigorianskij1000 MAb urbe condita1753Assirijskij5750Bengalskij407Berberskij1950Birmanskij362Buddistskij1544Vizantijskij6508 6509Virmenskij449 ԹՎ ՆԽԹGolocenovij11000Era Selevkidiv1311 1312 AGEfiopskij992 993Yevrejskij4760 4761Induski kalendari Vikram samvat1056 1057 Shaka samvat921 922 Kali Yuga4100 4101Iranskij378 379Islamskij390 391Kitajskij己亥年 zemlyanij kaban 3697 abo 3490 do 庚子年 metalevij shur 3698 abo 3491Koptskij716 717Korejskij3333Tajvanskij912 do RK 民前912年Tajskij sonyachnij1542 1543Yulianskij1000 MYavanskij901 902YaponskijToho 2 長保2年 PolitikaNaselennya svitu za ocinkami syagalo vid 250 do 310 mln Najbilshimi mistami na toj chas buli Kajfin 500 tis Kordova 450 tis Konstantinopol 430 tis Angkor 200 tis Kioto 175 tis Kayir 130 tis Bagdad 125 tis Nishapur 125 tis El Hasa 110 tis Patan 100 tis U Yevropi vidbuvayetsya proces urbanizaciyi pivnichnoitalijski mista za minule storichchya zbilshili vlasne naselennya vdvichi Div takozh Rannye Serednovichchya Doba vikingiv Zolota doba islamu ta Rekonkista Yevropa U Yevropi poshiryuyetsya hristiyanstvo Kiyivska Rus Ugorshina Norvegiya Islandiya Eshatologichni ochikuvannya pidigrivayutsya francuzkimi monahami chastina viruyuchogo naselennya v ochikuvanni kincya svitu chastina virushila do Yerusalimu shob pomerti tam Hoch litochislennya vid Rizdva Hristova bulo zapochatkovane she universalnim benediktinskim hronistom Bidoyu Prepodobnim u VIII stolitti bilshist svitskih predstavnikiv suspilstva prosto vidrahovuvali roki caryuvannya chinnih monarhiv U cej chas Yevropa zalishayetsya okoliceyu islamskogo svitu z jogo torgovimi karavanami peremishennyam lyudej kulturnim j religijnim zhittyam U cej period na kontinenti vidbuvayetsya zmicnennya miskih komun probudzhuyetsya zhittya u mistah z yavlyayetsya klas byurgeriv nezabarom z yavlyatsya pershi universiteti povtorno vidkrivayetsya rimske pravo pochinaye svij rozvitok narodna literatura Vizantiyu ocholyuye Vasilij II Bolgarobijcya z makedonskoyi dinastiyi 867 1057 Derzhava vede zhorstoku vijnu z Bolgarskim carstvom Generali i vidvojovuyut u bolgar Plisku Velikij Preslav i Pereyaslavec Vizantiya poshiryuye svij vpliv na Meziyu ta Malu Skifiyu U cej samij chas u zovnishnij politici Vizantiya zaklopotana hristianizaciyeyu Kiyivskoyi Rusi j varvarskih slov yanskih plemen Yevropa 1000 roku Pershe Bolgarske carstvo chastkovo zahoplene Vizantiyeyu v inshij chastini pravit car Samuyil U Horvatiyi rozpochalosya pravlinnya Kreshimira III ta Goyislava Dozh P yetro II Orseolo napravlyaye vijskovij flot na zahidne uzberezhzhya Adriatichnogo morya Veneciya zahoplyuye chastinu adriatichnogo uzberezhzhya u horvativ j pokladaye kraj yihnomu piratstvu zvilnyayetsya vid danini slov yanam Svyato peremogi 9 travnya sho pripalo na svyato Hristovogo Voznesinnya ital Festa della Sensa venecijci spravlyali bagato stolit pislya togo pid nazvoyu 20 serpnya bulo utvoreno Ugorske korolivstvo i zapochatkovano dinastiyu Arpadiv 25 grudnya korolem madyariv koronovano v Estergomi Stefana I Koronu nadislav papa rimskij Silvestr II U nastupnomu stolitti Ugorshina stane providnoyu politichnoyu j kulturnoyu siloyu v Centralnij Yevropi Otton III imperator najbilshoyi j najvplivovishoyi derzhavi Yevropi Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi zdijsnyuye palomnictvo z Rimu do Aahena j Gnyezno Pid chas podorozhi vin zrobiv zupinki v Regensburzi Mejseni Magdeburzi Cogo zh roku v Rimi vin buduye dlya moshej Svyatogo Varfolomiya baziliku San Bartolomeo lat Sancti Bartholomaei in Insula 30 kvitnya imperator podaruvav monastiryu u Gesseni pravo karbuvati vlasni moneti 11 bereznya u Gnyezno vidbulasya pol Zjazd gnieznienski nim Akt von Gnesen Gnesener Ubereinkunft mizh pravitelem Polshi Boleslavom I Horobrim j imperatorom Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Ottonom III Zakladeno dioceziyu yeparhiyu u Kolobzhegu j arhidioceziyu arhiyeparhiyu v Gnyezno Pershim arhiyepiskopom stav Radzim Gaudencij pol Radzim Gaudenty z bogemskoyi dinastiyi Priznacheno yepiskopiv u Krakovi j Vroclavi Centralna Yevropa 1000 roku Imperator Otton III Boleslav Horobrij zi spisom Longina Pam yatnik Stefanu I hrestitelyu Ugorshini Relikvarij Svyatogo Radzima Robert II Pobozhnij korol Zahidnogo Frankskogo korolivstva prinajmni formalno sin Gugo Kapeta pershogo korolya z dinastiyi Kapetingiv U Parizhi meshkaye lishe 20 tis osib U fr Chateau de Goulaine bulo zakladeno najstarishij postijnodiyuchij vinogradnik v Yevropi U Bryugge ta Genti za stinami zamkiv provodyatsya yarmarki pid nachalom lat Odilo Cluniacensis volodiye u Franciyi pivsotneyu monastiriv sho prijnyali klyunijsku reformu Apenninskij pivostriv rozdilenij mizh chislennimi derzhavami pivnich nalezhit Svyashennij Rimskij imperiyi serednyu chastinu zajmaye Papska oblast papa rimskij Silvestr II na pivden vid Rimskoyi oblasti lezhat neveliki nezalezhni gercogstva deyaki oblasti na pivnochi ta na pivdni nalezhat Vizantiyi inshi okupuvali saracini U Rimi na toj chas meshkalo priblizno 35 tis osib Cherez proces znelisnennya na pivnochi pivostrova zamist derevini pochinayut bilshe vikoristovuvati kaminnya pri budivnictvi Papstvo perebuvalo u zanepadi j povnij zalezhnosti vid imperatora svitu Ottona III Epoha piznishe otrimaye nazvu Saeculum Obscurum temni viki abo pravlinnya povij Takij stan sprav na Svyatomu prestoli prizvede do Velikoyi shizmi v XI stolitti Pivden Pirenejskogo pivostrova zajmaye Kordovskij halifat na choli z Hishamom II Kordova z yiyi 450 tis meshkanciv na toj chas najbilshe misto ne tilki Yevropi ale jmovirno usogo svitu Pivnichnu chastinu pivostrova zajmayut korolivstva Asturiya Galisiya i Leon de pravit Alfonso V 29 lipnya u z kordovskim generalom Al Mansurom faktichnim pravitelem Kordovi zaginuv korol Navarri Jogo sin Sancho III Velikij staye korolem Navarri ta Aragonu Rekonkista neznachne vidvoyuvannya zemel v Kordovskogo halifatu Apenninskij pivostriv 1000 roku Papa Silvestr II spilkuyetsya z diyavolom Pirenejskij pivostriv 1000 roku Pam yatnik Al Mansuru Garsiya II Sanches Nadgrobok Sancho III U Skandinaviyi rannya era hristiyanizaciyi Alting Islandskoyi vilnoyi derzhavi isl THjodveldid prijnyav hristiyanstvo Lejf Erikson virushaye na zahid u poshuku novih zemel 9 veresnya norvezkij korol Olaf Tryuggvason zaznav porazki u bitvi pid Svolderom vid sil soyuzu danskih Sven I Viloborodij i shvedskih Ulof III Shetkonung praviteliv sam Olaf zaginuv Sven I Viloborodij vidnoviv svoyu vladu nad chastinoyu pivdennogo uzberezhzhya Norvegiyi j zasnuvav Oslo Priblizna data zasnuvannya mista Visbyu na ostrovi Gotland Ob yednane anglo saksonske korolivstvo Angliya pid provodom korolya Etelreda II Nerozumnogo platit daninu dancyam Pislya kilkoh rokiv pograbuvan uzberezhzhya Angliyi danskij flot cogo roku virushaye cherez La Mansh u Normandiyu U Londoni na toj chas meshkalo priblizno 20 tis osib misto povertaye sobi status najbilshogo ekonomichnogo centru ostrova Marshruti pohodiv normaniv Konung Olaf Tryuggvason Bitva pri Svolderi Kam yani pohovalni korabli normaniv u Shveciyi Volochinnya volokom U Kiyivskij Rusi najbilshij derzhavi Yevropi trivaye pravlinnya Volodimira U Kiyevi meshkaye priblizno 50 tis osib Vidbuvsya obmin posolstvami z rimskim papoyu Silvestrom II Priblizno v cej chas zasnovuyut Luck Normanska dinastiya na Rusi daye zmogu skandinavam ostatochno pribrati do ruk torgovelni shlyahi z Pivnichnoyi Yevropi do Vizantiyi tak zvanij shlyah z varyag v greki Prote ce bula lishe blida tin vid torgovelnogo Shovkovogo shlyahu z Yevropi do musulmanskogo svitu j dali v Kitaj yevrazijskimi stepami sho jogo pidtrimuvali v rannomu serednovichchi ivr רדהנים Musulmanskij svit Dlya musulmanskogo svitu cej chas Zolota epoha Abbasidskij halifat ocholyuye Al Kadir v Yegipti vladu utrimuyut Fatimidi na Pirenejskomu pivostrovi Kordovskij halifat U Serednij Aziyi dinastiya Karahanidiv a u Horasani Gaznevidiv Mahmud Gaznevi pochinayut politichno viddalyatis vid Abbasidskoyi dinastiyi Prodovzhuyutsya zavojovnicki pohodi v Africi j Indiyi Najbilshim mistom islamskogo svitu na toj chas ye ispanska Kordova z yiyi majzhe pivmiljonnim naselennyam Prote na Blizkomu Shodi j u Centralnij Aziyi kvitnut z desyatok velikih mist z naselennyam u 100 tis osib Napriklad aravijska oaza El Hasa z yiyi 100 tis naselennyam Halifat ob yednav velichezni teritoriyi torgovimi karavanami Kordovu na Pireneyah Pivnichnu Afriku Aleksandriyu v Yegipti Araviyu z Mekkoyu j Mezhirichchya z Bagdadom i Basroyu Persiyu z Nishapurom Arabi veli torgivlyu z Yevropoyu tropichnoyu Afrikoyu Indiyeyu Indokitayem Kitayem bulgarami na Volzi normanami u Skandinaviyi Migracijna hvilya turok osmaniv zi shodu dosyagla Yevropi Plemena hozar bulgar pechenigiv prijmayut islam Ostanni priblizno cogo roku zajnyali teritoriyu suchasnoyi Moldovi U arabskij biblioteci Mahmud Gaznevi otrimuye dari kalifa Al Kadira Torgovij karavan poblizu Akabi Dvorik leviv u Algambri Aziya 31 travnya David III Velikij gruzinskij car Tao Klardzheti z dinastiyi Bagrationi buv otruyenij vlasnoyu shlyahtoyu Pislya jogo smerti virmenski volodinnya vidijshli do Vizantiyi V Azerbajdzhani priblizno cogo roku pochinaye panuvati dinastiya emiriv Ravvadidiv U Kitayi panuye dinastiya Sun imperator Chzhen czun Ce najbilsh naselena chastina togochasnogo svitu Na Dalekomu Shodi pochinaye poshiryuvatis vzhivannya opiumu Yaponiya znahoditsya v periodi Hejan imperator Itidzo Indiya rozdilena na dekilka nevelikih knyazivstv Rashtrakutiv Pala imperator Mahipala I Chola Radzharadzha Chola I Gudzhara Pratihara volodar Radzhapala Yadaviv imperator Odna z dat zasnuvannya Dakki suchasna stolicya Bangladesh Kavkaz 1000 roku Gruzinskij car David III Bagrationi Imperator Kitayu Chzhen czun Zalizna vezha Imperator Yaponiyi Itidzo Ruyini monastirya Nalanda imperiya Pala Tropichna Afrika Dlya Afriki pivdennishe Sahari vse bilshogo znachennya nabuvaye arabska rabotorgivlya sho zmicnyuye Narod hutu z sim yi bantu pereselyayetsya na teritoriyu suchasnih Ruandi j Burundi vitisnyayuchi zvidti pigmeyiv narodu tva Amerika Pershi yevropejci dosyagli amerikanskogo kontinentu vataga normaniv pid provodom Lejfa Eriksona vidplila z Grenlandiyi vidkrila Helluland Markland i Vinland Na ostannomu 9 zhovtnya voni zasnuvali poselennya jmovirno L Ans o Medouz fr L Anse aux Meduses na ostrovi Nyufaundlend Ekspansiya normaniv Vinland na Mappa mundi Lejf Erikson vidkrivaye Ameriku Poselennya u L Ans o Medouz U Mezoamerici dlya maya zakinchuyetsya klasichnij period u mistah Palenke Tikal Prote na Yukatani vidmichayetsya period vidbudovi dlya mist Chichen Ica j Ushmal pid vplivom mishtekskoyi kulturi staye bilsh vazhlivoyu v kulturi sapotekiv j zatmaryuye Monte Alban Rozkvit i Tuli tolteckoyi kulturi v Centralnij Meksici U Pivdennij Americi kulturi uari ta tiuanako postupovo zgasayut zamist nih rozkvitayut kulturi chachapoya i chimu KulturaArhitektura Imperator Svyashennoyi Rimskoyi imperiyi Otton III buduye v Rimi baziliku San Bartolomeo lat Sancti Bartholomaei in Insula dlya moshej Svyatogo Varfolomiya Cogo zh roku zakladeno cerkvu San Dzhuliano v Askoli Picheno V indijskomu knyazivstvi bulo zaversheno budivnictvo hramu Vajdeshvara Bazilika San Bartolomeo Cerkva San Dzhuliano v Askoli Picheno Hram Vajdeshvara u Talakadi Obrazotvorche mistectvo Fragment kartini I Yuanczi U Kitayi v misti Chansha narodivsya vidomij hudozhnik animalist I Yuanczi 1000 1064 Literatura U Nimechchini z yavlyayetsya poema sho vhodit do ciklu rannye svidchennya nimeckoyi politichnoyi poeziyi Yaponska pridvorna pismennicya Sej Sonagon 966 1025 pislya smerti imperatrici Tejsi pid chas pologiv pokidaye imperatorskij dvir i pochinaye pracyu nad svoyimi Zapiskami kolo podushki Cogo zh roku v Yaponiyi pomiraye poet Nauka Shema z traktatu Al Biruni sho poyasnyuye mehanizm Misyachnogo zatemnennya M zova sistema z Medichnogo kanonu Avicenni Dokladnishe Dlya Starogo Svitu centrom rozvitku nauki zalishayetsya musulmanskij svit V Yevropi naukovi traktati zbirayutsya yevreyami na Pirinejskomu pivostrovi U cej chas tvoryat najkrashi misliteli musulmanskogo svitu smert 4 z nih priblizno pripadaye na cej rik Alhazen 965 1040 universalnij vchenij i mislitel avtor traktatu pro optiku Al Biruni 973 1048 vchenij enciklopedist avtor traktatu Al kanun fit tibb kanonu medicini Ibn Sina Avicenna 980 1037 najvidomishij musulmanskij likar vchenij enciklopedist Abu al Kasim al Zahravi Abulkasis 936 1013 likar fiziolog avtor najvidomishogo medichnogo traktatu 950 1009 vidatnij matematik i astronom u cej rik publikuye v Kayiri svij astronomichnij traktat Zidzh 1000 astronom 940 1000 astronom astronom matematik Abu l Vafa 940 997 1000 matematik 953 1029 matematik j inzhener Ibn Fadlan 1000 vidomij mandrivnik j geograf avtor traktatu 945 1000 astronom j geograf NarodilisVizantijskij imperator Kostyantin IX Monomah mozayika soboru Svyatoyi Sofiyi Dokladnishe Narodilisya 1000 roku 25 lipnya Anund III Yakob 1000 1050 korol Shveciyi Za inshoyu versiyeyu narodivsya 1008 roku Silvestr III 1000 1062 1063 papa rimskij Svyata Irmgardis 1000 1065 1089 nimecka svyata epohi serednovichchya 1000 1048 gercog Verhnoyi Lotaringiyi 1000 1028 volodar Kermanu z dinastiyi Buyidiv 934 1062 Mihajlo Kirularij 1000 1058 patriarh konstantinopolskij Kostyantin IX Monomah 1000 1055 vizantijskij imperator 1000 1035 gercog Normandiyi 1028 1035 Otto Boleslavovich 1000 1033 polskij knyaz graf opikun Vilgelma I Zavojovnika 1000 1068 vatazhok langobardskih povstanciv proti Vizantiyi piznishe vizantijskij general 1000 1073 katolickij svyatij abat monastirya 1000 1070 katolickij svyatij yepiskop Pecha PomerliSvatannya Rognedi knyazem Volodimirom miniatyura z Radzivillivskogo litopisu XV stolittya Dokladnishe Pomerli 1000 roku cheska druzhina Volodimira Velikogo za inshoyu versiyeyu pid cim im yam Nestor Litopisec mav na uvazi Malushu matir Volodimira Rognida druzhina Volodimira Velikogo mati Izyaslava Volodimirovicha 呼延贊 kitajskij general Tejsi persha druzhina yaponskogo imperatora Itidzo pid chas pologiv yaponskij poet graf Aragonu did Sida Kampeadora normanskij korol Dublina j Voterforda 31 travnya David III Velikij gruzinskij car Tao Klardzheti z dinastiyi Bagrationi 4 lipnya fr Hugues Ier de Ponthieu graf de Pontye 29 lipnya korol Navarri zaginuv u 9 veresnya Olaf Tryuggvason korol Norvegiyi zaginuv u bitvi pid Svolderom 18 veresnya koroleva norvezka druzhina Olafa Tryuggvasona pokinchila zhittya samogubstvom 17 listopada Elfrida AElfthryth odna z druzhin korolya Angliyi Edgara Mirnogo Primitki angl 310 million United Nations Department of Economic and Social Affairs Population Division 254 million Jean Noel Biraben 1980 An Essay Concerning Mankind s Evolution Population Selected Papers Vol 4 pp 1 13 angl Tertius Chandler 1987 Four Thousand Years of Urban Growth An Historical Census Lewingston NY ISBN 0 88946 207 0 angl Modelski George 2003 World Cities 3000 to 2000 Faros 2000 Washington angl Cantor 1993 Europe in 1050 p 235 angl Daniel Pasciuti Christopher Chase Dunn Estimating The Population Sizes of Cities 21 travnya 2011 u Wayback Machine Urbanization and Empire Formation Project Institute for Research on World Systems University of California Riverside angl Harding G A Wine Miscellany pg 13 Clarkson Potter Publishing New York 2005 ISBN 0 307 34635 8 angl Top 10 Cities of the Year 1000 25 grudnya 2018 u Wayback Machine About com Geography Oficijno tisyacholitnij yuvilej Oslo buv vidznachenij u 2000 roci shved Andren Anders 2011 Det medeltida Gotland en arkeologisk guidebok Lund Historiska Media Sid 67 68 Libris 12028545 ISBN 978 91 85873 83 8 ros Tolochko P Demografiya drevnego Kieva 17 listopada 2015 u Wayback Machine Nauka i zhizn 4 1982 fr Louis Brehier Vie et mort de Byzance 16 chervnya 2011 u Wayback Machine Paris Albin Michel 1946 596 p Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove Tovaristvo im Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Lviv Molode zhittya 1954 2003 angl Rabinowitz Louis Jewish Merchant Adventurers A Study of the Radanites London Edward Goldston 1948 Pages 150 212 angl Cyril Toumanoff Armenia and Georgia The Cambridge Medieval History Cambridge 1966 T IV The Byzantine Empire part I chapter XIV P 593 637 nim Jacques Gernet Die chinesische Welt v Die Geschichte Chinas von den Anfangen bis zur Jetztzeit Le monde chinois 1972 Suhrkamp Frankfurt M 1997 ISBN 3 518 38005 2 shved Rubel V A Yaponska civilizaciya tradicijne suspilstvo i derzhavnist Kiyiv Akvilon Pres 1997 ros Sej Syonagon Zapiski u izgolovya Peervod V Markovoj SPb Kristall 1999 576 s isp Berend Nora Laszlovszky Jozsef Szakacs Bela Zsolt 2007 El reino de Hungria En Berend Nora cristianizacion y el surgimiento de la monarquia cristiana Escandinavia Europa Central y Rus c 900 1200 Cambridge University Press pp 319 368 ISBN 978 0 521 87616 2 ros Tatishev V N Istoriya Rossijskaya pol Powiesc minionych lat Najstarsza kronika kijowska tl Franciszek Sielicki Wroclaw Warszawa 2005 s 115 ISBN 83 04 04750 0 ISBN 83 7316 258 5 Div takozhSpisok kerivnikiv derzhav 1000 rokuLiteratura angl Robert Lacey and Danny Danziger 1999 The Year 1000 What Life Was Like at the Turn of the First Millennium ISBN 0 316 55840 0 angl John Man 1999 Atlas of the Year 1000 ISBN 0 14 051419 8PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu 1000