Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії Будь ласка допоможіть поліпшити цю статтю

Угрофінські мови

Угрофінські мови
Ця стаття потребує для відповідності Вікіпедії. Будь ласка, допоможіть поліпшити цю статтю. Можливо, містить зауваження щодо потрібних змін. (липень 2016)

Фі́но-уго́рські мо́ви (або у́гро-фі́нські мо́ви) — група мов, яка входить до уральської мовної сім'ї і поширена частково на своїй прабатьківщині — на Уралі та Поволжі, а частково — у Балтії, та Подунав'ї.

Поширення

image
На карті Європи

У всіх північних областях Європи ці мови є доіндоєвропейськими. Угорську мову принесли з собою до центральної Європи давні угри 1000 років тому з приуральських степів; найближчі мовні родичі їх — ханти й мансі — живуть тепер понад річкою Об на схід від Уралу. Три найбільші мови — угорська (15 млн.), фінська (5 млн.) і естонська (1 млн.) мають статус державних відповідно в Угорщині, Фінляндії та Естонії. Чимало інших — статус парціальних мов у суб'єктах Російської Федерації.

Особливості

Цей розділ не містить . Ви можете допомогти поліпшити цей розділ, додавши посилання на . Матеріал без джерел може бути піддано сумніву та вилучено. (серпень 2018)

Ступінь близькості між мовами в межах кожної групи неоднаковий. Саамська з численними діалектами тяжіє до балтійсько-фінської групи, однак не включається до неї. Волзько-фінські досить відмінні одна від одної. Угорська (мадярська) дуже відрізняється від ханти й мансі. Взаємне розуміння при спілкуванні кожного своєю мовою неможливе між удмуртом і комі. Деякі хантийські діалекти являють собою швидше окремі хантийські мови (Б. Серебренников).

Чимало спільних рис угрофінських мов свідчать про їхнє походження з однієї прамови: спільна частка словникового запасу, матеріальний збіг словотвірних і словозмінних морфем, присвійні афікси тощо. Разом з тим очевидна і яскрава своєрідність груп і окремих мов. Географічно східні угрофінські мови — типово аглютинативні; західні — переважно флективні. Поширені різні типи фіксованого наголосу — на останньому, передостанньому або першому складі слова (такий, зокрема, у фінській мові); трапляються також мови з рухомим наголосом. У пермсько-фінських численні приголосні й мало дифтонгів, у балтійсько-фінських, навпаки, приголосних мало, а дифтонги численні. Кількість відмінків вагається від 3 у хантийській мові до 15 у фінській і 20 й більше в угорській. Особливістю угрофінських мов є відсутність дієслова «мати» (замість нього вживають добре відому слов'янам конструкцію типу «в мене є» або спеціальні суфікси, наприклад в угорській: pénzem van «гроші-мої є»), а також наявність спеціального заперечного дієслова. Проте в угорській та естонській мовах, очевидно, під сильнішим і тривалішим впливом сусідніх індоєвропейських мов, заперечення при дієслові виражається заперечною часткою. Система вказівних займенників тричленна: tä mä, tuo, se.

Чималі розбіжності в синтаксисі: географічно східні угрофінські мови тяжіють до давнього синтаксису тюркського типу, в західних — сильний вплив індоєвропейських мов (шведської, німецької, російської). До інновацій (нових структурних рис), вироблених упродовж власного історичного розвитку мови, відносять розгалуженість відмінкової системи в угорській та скорочення числа приголосних у фінській (суомі): за даними історії мови видно, що в угрофінській прамові було мало відмінків, а система приголосних була багатшою.

Під порівняно пізніми шарами запозичених слів з тюркських і слов'янських мов виявлені давні індоєвропейські запозичення з балтійських, германських, іранських і навіть тохарських мов. Угорська, фінська й естонська мови мають багатовікову писемну традицію і високорозвинені літературні мови.

Словникова система, зокрема, фінської мови, побудована на власному запасі коренів, є самодостатньою і справляє на носіїв індоєвропейських мов враження «герметичної» системи (справді, лише в 5 % словника можна без спеціальної підготовки впізнати європейські запозичення або ). Порівняно невелика частка словника досі впізнавана як спільна між фінською та угорською мовами. Помічено субстратний вплив фінських мов на синтаксис пізніших індоєвропейських мов (французької, слов'янських); можливим протофінським субстратом можна пояснити й спрощення у вимові початкових груп приголосних в англійській, шведській та норвезькій мовах: англ. (k)now, (k)nee, (k)nife, ()luck, швед. Lycka (пор. нім. Glück).

Історія вивчення

Класифікація

Генеалогічно сучасні угрофінські мови поділяються на 5 груп:

Запозичення до української мови

Фінські запозичення в українській: сауна, лайба, миза, мойва, камбала, корюшка, нарти, ряпушка, тундра; пельмені (з комі).

З угорської походять такі українські слова як: гайдук, ґазда, гусар, гуляш, чота, шабля; назви річок: Вись, Лозоватка, Сироватка і численні інші з коренем -ват- «берег».

З іншого боку, угорська також засвоїла з української чимало слів, найдавніші з яких: barazda (перша згадка 1086 рік), szer(е)da і cseret («очерет») — {1231 рік, moh («мох») — 1270, csin («чин») — 1273, ritka («редька») — 1338, burjan — 1343, szoknya, abrosz і szamsztril (XIV ст.), eszterha («стріха») і haluska (XV ст), а також dosztig («досить»), kiszil, patics, kocserha та багато інших (Істван Кнєжа).

Докладніше: (Слов'янізми в угорській мові) та Мадяризм

Вплив на російську мову

Запозичення з фіно-угорських мов присутні й у російській мові, здебільшого це запозичення з балтійсько-фінських, саамських і пермських мов: пурга, пельмени, тундра, морж, салака, сани, пахтать, акула, нарты, сауна, корюшка. Лексичний вплив фіно-угорських мов на сучасну російську літературну мову незначний, але слова балтійсько-фінського і волзько-фінського походження частіші в російських діалектах, а також у численних топонімах Центральної і Північної Росії (див. докладніше «Топонімія»). У той же час число росіянізмів у фінських мовах незрівняно більше.

Часто ставилося питання щодо ролі фінського субстрату у формуванні російської мови. Тему досліджували М. Фасмер, В. Фенкер, О. О. Шахматов та ін. Можливі сліди фінського субстрату в російській мові розглядали як в області лексики, так і в областях фонології, морфології і синтаксису. Найчастіше з фінським впливом пов'язують такі риси, як акання, цокання у (північних говірках), звороти типу «у меня есть» (замість «я имею»), «жили-были» тощо. У мовознавців нема одностайної думки з цього приводу. Не слід забувати також про те, що на території Центральної Росії у І тис. н. е. проживали й балтомовні племена (голядь), отже, треба розглядати наявність і балтійського субстрату, який проявився зокрема, у топонімії.

  • Змішання звуків [ц] і [ч] («цокання») у низці північно-російських говірок багато дослідників пояснюють результатом фіно-угорського субстрату. Але інші дослідники проводили паралель з південно-польським , доводячи спорідненість давньоновгородського діалекту з лехітськими мовами
  • Російське акання, що виникло на південному сході, можливо має волзько-фінське (мокшанське) походження. Втім, існують й інші теорії походження акання: балтійський субстрат, питомий характер акання, причини якого лежать ще в праслов'янській фонетиці.
  • Мовний зворот «у меня есть» часто розглядають як приклад впливу синтаксису фіно-угорських мов, оскільки вживання дієслова зі значенням «мати» для них є нехарактерним. Слід, проте, мати на увазі, що зворот «у мене є» засвідчений у всіх давніх слов'янських мовах, зокрема, старослов'янській (милость бо и гнѣвъ оу него (Бога) єсть (Ізборник Святослава, 1076 р.), будут-ли оу них дѣтки (1489 p.), у Єго Милости мѣсца мало было (1513 р.)), він має, очевидно, ще праслов'янське походження. Трапляються, хоча нечасто, подібні звороти і в інших індоєвропейських мовах: наприклад, паралельні форми в класичній латині habeo domum («маю дім») і domus mihi est («дім мені є»).
  • Казковий зачин «жили-были» також можливо, є результатом конвергенції форми (слов'янського плюсквамперфекта) і характерного фінського подвійного дієслова.
  • Частка «-ка» у «пом'якшеній» формі наказового способу може мати фінське походження (у комі-перм'яцькій мові «-ко» означає пом'якшену просьбу), але вона може мати й питоме слов'янське походження.
  • (наприклад «Отвертку!» замість «Дай отвертку!») теж, скоріше за все, мають фіно-угорське походження, хоча ця гіпотеза не є остаточно доведеною.

Російська лексика фіно-угорського походження

Слова балтійсько-фінського, волзько-фінського, пермсько-фінського і саамського походження

Слова угорського походження (мадяризми)

  • гайдук
  • гусар
  • гуляш
  • кулеш
  • мадьяр
  • ментик
  • палаш
  • сабля
  • чардаш

Мадяризмів у російській мові порівняно мало: угорські слова потрапляли до неї переважно через польське посередництво

Див. також: (Мадяризми в українській мові)

Топонімія

В Україні

Угрофінське походження мають, очевидно, назви річки Сейм, а також міста Белз.

У Росії

Фіно-угорські топоніми (частіше гідроніми) поширені у багатьох центральних областях Росії — Рязанській, Владимирській, Московській, Ярославській, Костромській, Нижегородській областях — далеко за межами національно-територіальних утворень фіно-угрів Росії (Мордовія, Марій Ел, Удмуртія, Ханти-Мансійський автономний округ — Югра, Республіка Комі, Республіка Карелія, Комі-Перм'яцький округ, Ненецький автономний округ, Ямало-Ненецький автономний округ). Так, фінську та угрську (хантийську і мансійську) етимологію мають такі географічні назви: Ільмень, Кама, Карелія, Коломна (за однією з версій), Холмогори, Куршська коса, Ладога, Онега, Мурманськ, Хібіни, Кейви, в Білому морі, Нева, Перм, Арзамас, Селігер, Тамбов, Вологда, Урал, річка (Західний Сибір), історична назва «Кийські гори» (тепер — Кузнецький Алатау). Гідронім «Москва» теж має, згідно з одною з версій, фінське походження.

Див. також

Коментарі

Примітки

  1. Выходцева И. С. Процессы заимствования в русском литературном языке элитарной культуры [ 25 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Актуальные проблемы гуманитарных и естественных наук. Научное издательство «Институт стратегических исследований», 2015. № 2-1. Страницы: 236—239
  2. Х. Бирнбаум Еще раз о завоевании Северо-Восточной Европы славянами и о вопросе финно-угорского субстрата в русском языке [ 18 травня 2016 у Wayback Machine.] // Российская Академия Наук. Институт славяноведения и балканистики. Балто-славянские исследования 1988—1996. Сборник научных трудов. Отв. ред. Т. М. Судник, Е. А. Хелимский. М.: «Индрик», 1997
  3. А. К. Матвеев К лингвоэтнической идентификации финно-угорской субстратной топонимии [ 18 травня 2016 у Wayback Machine.] // Российская Академия Наук. Институт славяноведения и балканистики. Балто-славянские исследования 1988—1996. Сборник научных трудов. Отв. ред. Т. М. Судник, Е. А. Хелимский. М.: «Индрик», 1997
  4. . Архів оригіналу за 16 вересня 2016. Процитовано 28 липня 2016.
  5. С. М. Глускина О второй палатализации заднеязычных согласных в русском языке (на материале северо-западных говоров) [ 13 вересня 2016 у Wayback Machine.]
  6. В. Б. Крысько. Заметки о древненовгородском диалекте (ІІ, Varia) // Вопросы языкознания. — М. : Наука, 1994. — С. 28.
  7. Словарь древнерусского языка (XI—XIV вв.) : В 10 т.— М., 1988.— Т. 1.— С. 339; див. повніше про це: Safarewiczowa H. Obocznosc я имею і у меня есть w jçzyku rosyjskim dzis і dawniej.— Wroclaw ; Warszawa ; Kraków, 1964.— S. 14—17. (Цит. за О. Тараненко Про манеру викладу чужих думок і ведення полеміки в одній монографії [ 25 січня 2016 у Wayback Machine.])
  8. Словник староукраїнської мови XIV—XV ст. : В 2 т.— К , 1977.— Т. 1.— С. 138; Словник української мови XVI — першої половини XVII ст.— Л., 1996.— Вип. 3.— С. 120. (Цит. за О. Тараненко Про манеру викладу чужих думок і ведення полеміки в одній монографії [ 25 січня 2016 у Wayback Machine.])
  9. В. А. Плунгян Язык и картина мира [ 29 серпня 2016 у Wayback Machine.] (из книги «Почему языки такие разные»)
  10. П. В. Петрухин Жили-были: вопрос закрыт? [ 18 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Русский язык в научном освещении, 2007, № 2 (14). С. 268—282.
  11. Лыткин В. И. (ред.) Коми-пермяцкий язык. Введение, фонетика, лексика и морфология. Кудымкар: Коми-пермяцкое книжное издательство, 1962.
  12. Акула // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  13. Заимствованные слова русского на Бас-
  14. Вахта // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  15. Мызников С. А. Русские говоры Обонежья: Ареально-этимологическое исследование лексики прибалтийско-финского происхождения
  16. Ковылять // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  17. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .
  18. Лабаз // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  19. мымра // Историко-этимологический словарь
  20. Нельма // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  21. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — .
  22. Пай // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  23. Пахтать // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  24. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — .
  25. Сниток // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973
  26. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1982. — Т. 1 : А — Г / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 632 с.
  27. Топоров — Трубачев, Лингв. анализ гидронимов Верхнего Поднепровья. М., 1962, стр. 246.
  28. Щука // Этимологический словарь русского языка. — М.: Прогресс М. Р. Фасмер 1964—1973

Джерела

  • Костянтин Тищенко. Мови Європи [ 11 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
  • Костянтин Тищенко. Історія Запозичення Слів до Українського Словника [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]

Посилання


image Це незавершена стаття з мовознавства.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.
Ця стаття недостатньо . Ви можете допомогти проєкту, додавши зображення до цієї статті.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya potrebuye uporyadkuvannya dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit polipshiti cyu stattyu Mozhlivo storinka obgovorennya mistit zauvazhennya shodo potribnih zmin lipen 2016 Fi no ugo rski mo vi abo u gro fi nski mo vi grupa mov yaka vhodit do uralskoyi movnoyi sim yi i poshirena chastkovo na svoyij prabatkivshini na Urali ta Povolzhi a chastkovo u Baltiyi ta Podunav yi PoshirennyaNa karti Yevropi U vsih pivnichnih oblastyah Yevropi ci movi ye doindoyevropejskimi Ugorsku movu prinesli z soboyu do centralnoyi Yevropi davni ugri 1000 rokiv tomu z priuralskih stepiv najblizhchi movni rodichi yih hanti j mansi zhivut teper ponad richkoyu Ob na shid vid Uralu Tri najbilshi movi ugorska 15 mln finska 5 mln i estonska 1 mln mayut status derzhavnih vidpovidno v Ugorshini Finlyandiyi ta Estoniyi Chimalo inshih status parcialnih mov u sub yektah Rosijskoyi Federaciyi OsoblivostiCej rozdil ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cej rozdil dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno serpen 2018 Stupin blizkosti mizh movami v mezhah kozhnoyi grupi neodnakovij Saamska z chislennimi dialektami tyazhiye do baltijsko finskoyi grupi odnak ne vklyuchayetsya do neyi Volzko finski dosit vidminni odna vid odnoyi Ugorska madyarska duzhe vidriznyayetsya vid hanti j mansi Vzayemne rozuminnya pri spilkuvanni kozhnogo svoyeyu movoyu nemozhlive mizh udmurtom i komi Deyaki hantijski dialekti yavlyayut soboyu shvidshe okremi hantijski movi B Serebrennikov Chimalo spilnih ris ugrofinskih mov svidchat pro yihnye pohodzhennya z odniyeyi pramovi spilna chastka slovnikovogo zapasu materialnij zbig slovotvirnih i slovozminnih morfem prisvijni afiksi tosho Razom z tim ochevidna i yaskrava svoyeridnist grup i okremih mov Geografichno shidni ugrofinski movi tipovo aglyutinativni zahidni perevazhno flektivni Poshireni rizni tipi fiksovanogo nagolosu na ostannomu peredostannomu abo pershomu skladi slova takij zokrema u finskij movi traplyayutsya takozh movi z ruhomim nagolosom U permsko finskih chislenni prigolosni j malo diftongiv u baltijsko finskih navpaki prigolosnih malo a diftongi chislenni Kilkist vidminkiv vagayetsya vid 3 u hantijskij movi do 15 u finskij i 20 j bilshe v ugorskij Osoblivistyu ugrofinskih mov ye vidsutnist diyeslova mati zamist nogo vzhivayut dobre vidomu slov yanam konstrukciyu tipu v mene ye abo specialni sufiksi napriklad v ugorskij penzem van groshi moyi ye a takozh nayavnist specialnogo zaperechnogo diyeslova Prote v ugorskij ta estonskij movah ochevidno pid silnishim i trivalishim vplivom susidnih indoyevropejskih mov zaperechennya pri diyeslovi virazhayetsya zaperechnoyu chastkoyu Sistema vkazivnih zajmennikiv trichlenna ta ma tuo se Chimali rozbizhnosti v sintaksisi geografichno shidni ugrofinski movi tyazhiyut do davnogo sintaksisu tyurkskogo tipu v zahidnih silnij vpliv indoyevropejskih mov shvedskoyi nimeckoyi rosijskoyi Do innovacij novih strukturnih ris viroblenih uprodovzh vlasnogo istorichnogo rozvitku movi vidnosyat rozgaluzhenist vidminkovoyi sistemi v ugorskij ta skorochennya chisla prigolosnih u finskij suomi za danimi istoriyi movi vidno sho v ugrofinskij pramovi bulo malo vidminkiv a sistema prigolosnih bula bagatshoyu Pid porivnyano piznimi sharami zapozichenih sliv z tyurkskih i slov yanskih mov viyavleni davni indoyevropejski zapozichennya z baltijskih germanskih iranskih i navit toharskih mov Ugorska finska j estonska movi mayut bagatovikovu pisemnu tradiciyu i visokorozvineni literaturni movi Slovnikova sistema zokrema finskoyi movi pobudovana na vlasnomu zapasi koreniv ye samodostatnoyu i spravlyaye na nosiyiv indoyevropejskih mov vrazhennya germetichnoyi sistemi spravdi lishe v 5 slovnika mozhna bez specialnoyi pidgotovki vpiznati yevropejski zapozichennya abo Porivnyano nevelika chastka slovnika dosi vpiznavana yak spilna mizh finskoyu ta ugorskoyu movami Pomicheno substratnij vpliv finskih mov na sintaksis piznishih indoyevropejskih mov francuzkoyi slov yanskih mozhlivim protofinskim substratom mozhna poyasniti j sproshennya u vimovi pochatkovih grup prigolosnih v anglijskij shvedskij ta norvezkij movah angl k now k nee k nife luck shved Lycka por nim Gluck Istoriya vivchennyaKlasifikaciyaGenealogichno suchasni ugrofinski movi podilyayutsya na 5 grup Baltijsko finski Finska Izhorska Karelska Vepska Vodska Estonska Livska Volzko finski Mordovski erzyanska i mokshanska Marijska z dvoma variantami lugovim ta girskim Permski Komi ziryanska Komi perm yacka Udmurtska Saamski Zahidna pidgrupa pivdennosaamska ume saamska pite saamska lule saamska pivnichnosaamska Shidna pidgrupa kemi saamska inari saamska skoltska kildinska akkala terska Ugorski Hantijska Mansijska UgorskaZapozichennya do ukrayinskoyi moviFinski zapozichennya v ukrayinskij sauna lajba miza mojva kambala koryushka narti ryapushka tundra pelmeni z komi Z ugorskoyi pohodyat taki ukrayinski slova yak gajduk gazda gusar gulyash chota shablya nazvi richok Vis Lozovatka Sirovatka i chislenni inshi z korenem vat bereg Z inshogo boku ugorska takozh zasvoyila z ukrayinskoyi chimalo sliv najdavnishi z yakih barazda persha zgadka 1086 rik szer e da i cseret ocheret 1231 rik moh moh 1270 csin chin 1273 ritka redka 1338 burjan 1343 szoknya abrosz i szamsztril XIV st eszterha striha i haluska XV st a takozh dosztig dosit kiszil patics kocserha ta bagato inshih Istvan Knyezha Dokladnishe Slov yanizmi v ugorskij movi ta MadyarizmVpliv na rosijsku movuZapozichennya z fino ugorskih mov prisutni j u rosijskij movi zdebilshogo ce zapozichennya z baltijsko finskih saamskih i permskih mov purga pelmeni tundra morzh salaka sani pahtat akula narty sauna koryushka Leksichnij vpliv fino ugorskih mov na suchasnu rosijsku literaturnu movu neznachnij ale slova baltijsko finskogo i volzko finskogo pohodzhennya chastishi v rosijskih dialektah a takozh u chislennih toponimah Centralnoyi i Pivnichnoyi Rosiyi div dokladnishe Toponimiya U toj zhe chas chislo rosiyanizmiv u finskih movah nezrivnyano bilshe Chasto stavilosya pitannya shodo roli finskogo substratu u formuvanni rosijskoyi movi Temu doslidzhuvali M Fasmer V Fenker O O Shahmatov ta in Mozhlivi slidi finskogo substratu v rosijskij movi rozglyadali yak v oblasti leksiki tak i v oblastyah fonologiyi morfologiyi i sintaksisu Najchastishe z finskim vplivom pov yazuyut taki risi yak akannya cokannya u pivnichnih govirkah zvoroti tipu u menya est zamist ya imeyu zhili byli tosho U movoznavciv nema odnostajnoyi dumki z cogo privodu Ne slid zabuvati takozh pro te sho na teritoriyi Centralnoyi Rosiyi u I tis n e prozhivali j baltomovni plemena golyad otzhe treba rozglyadati nayavnist i baltijskogo substratu yakij proyavivsya zokrema u toponimiyi Zmishannya zvukiv c i ch cokannya u nizci pivnichno rosijskih govirok bagato doslidnikiv poyasnyuyut rezultatom fino ugorskogo substratu Ale inshi doslidniki provodili paralel z pivdenno polskim dovodyachi sporidnenist davnonovgorodskogo dialektu z lehitskimi movami Rosijske akannya sho viniklo na pivdennomu shodi mozhlivo maye volzko finske mokshanske pohodzhennya Vtim isnuyut j inshi teoriyi pohodzhennya akannya baltijskij substrat pitomij harakter akannya prichini yakogo lezhat she v praslov yanskij fonetici Movnij zvorot u menya est chasto rozglyadayut yak priklad vplivu sintaksisu fino ugorskih mov oskilki vzhivannya diyeslova zi znachennyam mati dlya nih ye neharakternim Slid prote mati na uvazi sho zvorot u mene ye zasvidchenij u vsih davnih slov yanskih movah zokrema staroslov yanskij milost bo i gnѣv ou nego Boga yest Izbornik Svyatoslava 1076 r budut li ou nih dѣtki 1489 p u Yego Milosti mѣsca malo bylo 1513 r vin maye ochevidno she praslov yanske pohodzhennya Traplyayutsya hocha nechasto podibni zvoroti i v inshih indoyevropejskih movah napriklad paralelni formi v klasichnij latini habeo domum mayu dim i domus mihi est dim meni ye Kazkovij zachin zhili byli takozh mozhlivo ye rezultatom konvergenciyi formi slov yanskogo plyuskvamperfekta i harakternogo finskogo podvijnogo diyeslova Chastka ka u pom yakshenij formi nakazovogo sposobu mozhe mati finske pohodzhennya u komi perm yackij movi ko oznachaye pom yakshenu prosbu ale vona mozhe mati j pitome slov yanske pohodzhennya napriklad Otvertku zamist Daj otvertku tezh skorishe za vse mayut fino ugorske pohodzhennya hocha cya gipoteza ne ye ostatochno dovedenoyu Rosijska leksika fino ugorskogo pohodzhennya Slova baltijsko finskogo volzko finskogo permsko finskogo i saamskogo pohodzhennya akula lt saamsk akkli na dumku Fasmera jmovirnishe pohodzhennya bezposeredno z dav isl hakall baska kistyana igrashka lt fin paasko vahta bobivnik lt fin vehka vyoksa potik chasto vzhivayetsya yak gidronim lt vuoksi kambala lt fin kampala kampela kampelo lt veps karbaz fin karvas kiver por est kuvar kapelyuh shapka fin kypari kilka lt est kilu fin kilo kovylyat shkandibati shkutilgati lt fin kavella Vtim jmovirnisha versiya sho pov yazuye ce slovo z ukr kovinka koka dzob vidatna chastina kilya bilya kormi lt fin kokka vistrya koryushka koryushka lt veps koreh koty vid povstyanogo vzuttya lt komi kot por udm kut lichak fin ketto kumzha pstrug strumkovij lt saam kuudza kuudtsa mozhlivo za poserednictvom fin kumsi karel kumzi labaz por komi lobos mozhlive spor z ugor lomb lombos Na dumku Fasmera vid ros labazi na hmizina palicya por ukr labu z stebla bur yanu lajba velikij choven lt fin laiva loh ohlyalij pislya nerestu losos lt karel i fin lohi est lohi losos majna opolonka lt fin mainas rod vidm mainaan vodsk maina mojva lt fin maiva morzh lt saam mors s a myza lt est mois fin moisio mymra neprivabliva nezugarna zhinka lt komi perm mynyra pohmura lyudina lt saam navag narty lt saam i komi nart sani ne viklyuchene j pitomo slov yanske pohodzhennya prasl rt u znachenni nosok vzuttya por ukr zast narti kistyani kovzani pol narty lizhi nelma gipotetichno nerpa por fin norppa karel n orppa saam noarvve norka gipotetichno por fin nirkka lasicya est nirk gornostaj lasicya jmovirnishe pitomo slov yanske pohodzhennya paj painka sluhnyana ditina cyacya lt fin i est rai dobrij milij paltus lt fin pallas rod vidm paltaan kambala chi saam paldes vid kambali mensh jmovirno vivedennya z germanskih mov nim Platteise nid pladijs pahtat zbivati maslo pahtane skolotini maslyanka lt fin ruohtaa pelmeni lt komi pel nyan vushka z hliba pimy lt komi pim pimi lt neneck riwa chobit pimie pime shtani nganasan faemu zimovij chobit pinagor lt saam pinna garra punochka lt karel runane purga lt karel purgu fin purku riga stodola klunya lt karel i fin riihi ryapushka por veps rapus est raabis raabus fin raapus sajda lt saam saide sajka lt est sai fin saija salaka lt fin silakka salakka sauna lt fin sauna syomga lt fin tonka Inshi versiyi pov yazuyut ce slovo z lat salmo chi z tur semek riba sig lt veps sig fin siika est siig sho vvazhayutsya zapozichennyami zi skandinavskih mov snetok lt fin sintti Insha versiya vivodit z shved stint dribna marena dan stint riba na zrazok vugra norv stinta nim Stint soroga plitka por fin sarki saam saergge moksh saŕga erz sarǵe tundra urka zlodij profesijnij zlochinec lt fin varkaan formi rodovogo vidminka slova varas zlodij harius lt karel harjus chum lt komi chom chuni vid sanej lt tsuǝnne shuga lt fin sohja sohjo lt prazahidnofinskogo sisa zhinochij odyag z dovgimi rukavami por fin hiha vodsk iha rukav shuka za gipotezoyu V Toporova ta O Trubachova Oskilki spivzvuchni slova isnuyut u vsih slov yanskih movah serb shtuka stuka sloven scuka chesk stika slovac st uka pol szczuka ochevidno slid viznati za krashu praslov yansku etimologiyu Slova ugorskogo pohodzhennya madyarizmi gajduk gusar gulyash kulesh madyar mentik palash sablya chardash Madyarizmiv u rosijskij movi porivnyano malo ugorski slova potraplyali do neyi perevazhno cherez polske poserednictvo Div takozh Madyarizmi v ukrayinskij moviToponimiyaV Ukrayini Ugrofinske pohodzhennya mayut ochevidno nazvi richki Sejm a takozh mista Belz U Rosiyi Fino ugorski toponimi chastishe gidronimi poshireni u bagatoh centralnih oblastyah Rosiyi Ryazanskij Vladimirskij Moskovskij Yaroslavskij Kostromskij Nizhegorodskij oblastyah daleko za mezhami nacionalno teritorialnih utvoren fino ugriv Rosiyi Mordoviya Marij El Udmurtiya Hanti Mansijskij avtonomnij okrug Yugra Respublika Komi Respublika Kareliya Komi Perm yackij okrug Neneckij avtonomnij okrug Yamalo Neneckij avtonomnij okrug Tak finsku ta ugrsku hantijsku i mansijsku etimologiyu mayut taki geografichni nazvi Ilmen Kama Kareliya Kolomna za odniyeyu z versij Holmogori Kurshska kosa Ladoga Onega Murmansk Hibini Kejvi v Bilomu mori Neva Perm Arzamas Seliger Tambov Vologda Ural richka Zahidnij Sibir istorichna nazva Kijski gori teper Kuzneckij Alatau Gidronim Moskva tezh maye zgidno z odnoyu z versij finske pohodzhennya Div takozhFino ugorski narodi Fino ugroznavstvoKomentariPrimitkiVyhodceva I S Processy zaimstvovaniya v russkom literaturnom yazyke elitarnoj kultury 25 serpnya 2016 u Wayback Machine Aktualnye problemy gumanitarnyh i estestvennyh nauk Nauchnoe izdatelstvo Institut strategicheskih issledovanij 2015 2 1 Stranicy 236 239 H Birnbaum Eshe raz o zavoevanii Severo Vostochnoj Evropy slavyanami i o voprose finno ugorskogo substrata v russkom yazyke 18 travnya 2016 u Wayback Machine Rossijskaya Akademiya Nauk Institut slavyanovedeniya i balkanistiki Balto slavyanskie issledovaniya 1988 1996 Sbornik nauchnyh trudov Otv red T M Sudnik E A Helimskij M Indrik 1997 A K Matveev K lingvoetnicheskoj identifikacii finno ugorskoj substratnoj toponimii 18 travnya 2016 u Wayback Machine Rossijskaya Akademiya Nauk Institut slavyanovedeniya i balkanistiki Balto slavyanskie issledovaniya 1988 1996 Sbornik nauchnyh trudov Otv red T M Sudnik E A Helimskij M Indrik 1997 Arhiv originalu za 16 veresnya 2016 Procitovano 28 lipnya 2016 S M Gluskina O vtoroj palatalizacii zadneyazychnyh soglasnyh v russkom yazyke na materiale severo zapadnyh govorov 13 veresnya 2016 u Wayback Machine V B Krysko Zametki o drevnenovgorodskom dialekte II Varia Voprosy yazykoznaniya M Nauka 1994 S 28 Slovar drevnerusskogo yazyka XI XIV vv V 10 t M 1988 T 1 S 339 div povnishe pro ce Safarewiczowa H Obocznosc ya imeyu i u menya est w jczyku rosyjskim dzis i dawniej Wroclaw Warszawa Krakow 1964 S 14 17 Cit za O Taranenko Pro maneru vikladu chuzhih dumok i vedennya polemiki v odnij monografiyi 25 sichnya 2016 u Wayback Machine Slovnik staroukrayinskoyi movi XIV XV st V 2 t K 1977 T 1 S 138 Slovnik ukrayinskoyi movi XVI pershoyi polovini XVII st L 1996 Vip 3 S 120 Cit za O Taranenko Pro maneru vikladu chuzhih dumok i vedennya polemiki v odnij monografiyi 25 sichnya 2016 u Wayback Machine V A Plungyan Yazyk i kartina mira 29 serpnya 2016 u Wayback Machine iz knigi Pochemu yazyki takie raznye P V Petruhin Zhili byli vopros zakryt 18 lyutogo 2017 u Wayback Machine Russkij yazyk v nauchnom osveshenii 2007 2 14 S 268 282 Lytkin V I red Komi permyackij yazyk Vvedenie fonetika leksika i morfologiya Kudymkar Komi permyackoe knizhnoe izdatelstvo 1962 Akula Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Zaimstvovannye slova russkogo na Bas Vahta Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Myznikov S A Russkie govory Obonezhya Arealno etimologicheskoe issledovanie leksiki pribaltijsko finskogo proishozhdeniya Kovylyat Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 Labaz Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 mymra Istoriko etimologicheskij slovar Nelma Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 4 N P ukl R V Boldiryev ta in red tomu V T Kolomiyec V G Sklyarenko 656 s ISBN 966 00 0590 3 Paj Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Pahtat Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 2006 T 5 R T ukl R V Boldiryev ta in 704 s ISBN 966 00 0785 X Snitok Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1982 T 1 A G In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 632 s Toporov Trubachev Lingv analiz gidronimov Verhnego Podneprovya M 1962 str 246 Shuka Etimologicheskij slovar russkogo yazyka M Progress M R Fasmer 1964 1973DzherelaKostyantin Tishenko Movi Yevropi 11 zhovtnya 2007 u Wayback Machine Kostyantin Tishenko Istoriya Zapozichennya Sliv do Ukrayinskogo Slovnika 27 veresnya 2007 u Wayback Machine PosilannyaUgro finski movi Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Ce nezavershena stattya z movoznavstva Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cya stattya nedostatno ilyustrovana Vi mozhete dopomogti proyektu dodavshi zobrazhennya do ciyeyi statti

Дата публікації:
Топ