Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Кузне́цький Алата́у (рос. Кузнецкий Алатау, від тюрк. ала — «строкатий» і тау — «гора») — гірський хребет на півдні Сибіру, в Кемеровській області і Красноярському краю Росії. Розташований між Кузнецької і Мінусінської улоговинами. Тягнеться від Абаканського хребта на півдні до лінії Сибірської залізниці на півночі і утворює вододіл приток Обі — рр. Том і Чулим.
- Довжина близько 300 км,
- Ширина 150 км.
- Середня висота 1 000—1 200 м, найбільша 2 178 м (гора на півдні).
| Кузнецький Алатау | ||||
 | ||||
| 54°07′ пн. ш. 88°45′ сх. д. / 54.117° пн. ш. 88.750° сх. д.Координати: 54°07′ пн. ш. 88°45′ сх. д. / 54.117° пн. ш. 88.750° сх. д. | ||||
| Країна |  Росія | |||
|---|---|---|---|---|
| Тип | гірський хребет | |||
| Висота | 2211 м | |||
  Кузнецький Алатау Кузнецький Алатау (Росія) | ||||
 Кузнецький Алатау у Вікісховищі | ||||
Простягається субмеридіально, круто піднімаючись над Кузнецької улоговиною, що лежить на захід, і полого опускаючись на схід у бік Мінусинської западини. Вершини у південній частині досягають висоти 2000 м над рівнем моря. У північному напрямку висота поступово зменшується і біля північного краю становить близько 300 м. Загальний вигляд визначається переважанням низьких вирівняних вододілів, над якими височіють окремі середньо-гірські вершини як наслідок виборчої денудації та неотектонічних піднятих масивів магматичних гірських порід (гори Пух-18, В. Таскил — 1447 м, В. Каним — 1872 м, Хрестова — 1549 м) та ін. Характерний значний контраст сплощених вододілів і глибоких долин річок Білий і Чорний Іюс, Кия, Середня Терсь, Нижня Терсь та ін. Спостерігається кілька поверхонь вирівнювання.
Гори складені вапняками, кварцитами, і глинистими сланцями протерозою і нижнього палеозою, прорваними численними інтрузіями габро, діоритів, гранітів, сієнітов тощо. Сучасний рельєф створений у неоген—антропогеновий час в результаті і розчленовування різновікових поверхонь вирівнювання. Схили хребта асиметричні: на східному пологому схилі долини річок добре розроблені, на західному крутому схилі річки течуть у вузьких долинах з великими ухилами; на них багато порогів і .
Для Кузнецького Алатау характерні тасхили — вершинні поверхні гірських порід і масивів, вкриті кам'яними розсипами, що спускаються в річкові долини. Четвертинні зледеніння охоплювали лише найвищі ділянки Кузнецького Алатау, де залишили сліди морен, карів, льодовикових озер. Існують сучасні заледеніння, представлені льодовиками. Кузнецький Алатау має 4 райони розвитку сучасних льодовиків. Усього 91 льодовик загальною площею 6,79 км². Потужність льоду від 12 м до перших десятків метрів. Тип льодовиків — карові, висячі, присхильні.
Клімат холодний і вологий. На західних схилах випадає 600—800 мм опадів на рік (найбільше до 1500 мм), на східних — 400—500 мм. Повсюдно переважає гірська тайга. На західному схилі до висот 700—750 м на темно-сірих опідзолених ґрунтах домінує чорнова тайга і вторинні — осиково-березові ліси, вище — темнохвойні ліси з ялиці, ялини і кедра. Нижній пояс східного схилу зайнятий гірськими луговими степами на чорноземних ґрунтах, а вище 700—800 м на підзолистих і дерновий-підзолистих ґрунтах панують соснові і модринові ліси. З висоти 1 300—1 500 м — мохово-лишайникова, чагарникова і кам'яниста тундра.
Корисні копалини — залізні і марганцеві руди, золото, хроміти, боксити, мінеральні будматеріали.
Дослідники
Література
- Географический энциклопедический словарь. Москва. «Советская энциклопедия». 1989. стор. 263 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kuzne ckij Alata u ros Kuzneckij Alatau vid tyurk ala strokatij i tau gora girskij hrebet na pivdni Sibiru v Kemerovskij oblasti i Krasnoyarskomu krayu Rosiyi Roztashovanij mizh Kuzneckoyi i Minusinskoyi ulogovinami Tyagnetsya vid Abakanskogo hrebta na pivdni do liniyi Sibirskoyi zaliznici na pivnochi i utvoryuye vododil pritok Obi rr Tom i Chulim Dovzhina blizko 300 km Shirina 150 km Serednya visota 1 000 1 200 m najbilsha 2 178 m gora na pivdni Kuzneckij Alatau54 07 pn sh 88 45 sh d 54 117 pn sh 88 750 sh d 54 117 88 750 Koordinati 54 07 pn sh 88 45 sh d 54 117 pn sh 88 750 sh d 54 117 88 750Krayina RosiyaTip girskij hrebetVisota 2211 mKuzneckij AlatauKuzneckij Alatau Rosiya Kuzneckij Alatau u Vikishovishi Prostyagayetsya submeridialno kruto pidnimayuchis nad Kuzneckoyi ulogovinoyu sho lezhit na zahid i pologo opuskayuchis na shid u bik Minusinskoyi zapadini Vershini u pivdennij chastini dosyagayut visoti 2000 m nad rivnem morya U pivnichnomu napryamku visota postupovo zmenshuyetsya i bilya pivnichnogo krayu stanovit blizko 300 m Zagalnij viglyad viznachayetsya perevazhannyam nizkih virivnyanih vododiliv nad yakimi visochiyut okremi seredno girski vershini yak naslidok viborchoyi denudaciyi ta neotektonichnih pidnyatih masiviv magmatichnih girskih porid gori Puh 18 V Taskil 1447 m V Kanim 1872 m Hrestova 1549 m ta in Harakternij znachnij kontrast sploshenih vododiliv i glibokih dolin richok Bilij i Chornij Iyus Kiya Serednya Ters Nizhnya Ters ta in Sposterigayetsya kilka poverhon virivnyuvannya Gori skladeni vapnyakami kvarcitami i glinistimi slancyami proterozoyu i nizhnogo paleozoyu prorvanimi chislennimi intruziyami gabro dioritiv granitiv siyenitov tosho Suchasnij relyef stvorenij u neogen antropogenovij chas v rezultati i rozchlenovuvannya riznovikovih poverhon virivnyuvannya Shili hrebta asimetrichni na shidnomu pologomu shili dolini richok dobre rozrobleni na zahidnomu krutomu shili richki techut u vuzkih dolinah z velikimi uhilami na nih bagato porogiv i Dlya Kuzneckogo Alatau harakterni tashili vershinni poverhni girskih porid i masiviv vkriti kam yanimi rozsipami sho spuskayutsya v richkovi dolini Chetvertinni zledeninnya ohoplyuvali lishe najvishi dilyanki Kuzneckogo Alatau de zalishili slidi moren kariv lodovikovih ozer Isnuyut suchasni zaledeninnya predstavleni lodovikami Kuzneckij Alatau maye 4 rajoni rozvitku suchasnih lodovikiv Usogo 91 lodovik zagalnoyu plosheyu 6 79 km Potuzhnist lodu vid 12 m do pershih desyatkiv metriv Tip lodovikiv karovi visyachi prishilni Klimat holodnij i vologij Na zahidnih shilah vipadaye 600 800 mm opadiv na rik najbilshe do 1500 mm na shidnih 400 500 mm Povsyudno perevazhaye girska tajga Na zahidnomu shili do visot 700 750 m na temno sirih opidzolenih gruntah dominuye chornova tajga i vtorinni osikovo berezovi lisi vishe temnohvojni lisi z yalici yalini i kedra Nizhnij poyas shidnogo shilu zajnyatij girskimi lugovimi stepami na chornozemnih gruntah a vishe 700 800 m na pidzolistih i dernovij pidzolistih gruntah panuyut sosnovi i modrinovi lisi Z visoti 1 300 1 500 m mohovo lishajnikova chagarnikova i kam yanista tundra Korisni kopalini zalizni i margancevi rudi zoloto hromiti boksiti mineralni budmateriali DoslidnikiRodionov Oleksandr MihajlovichLiteraturaGeograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva Sovetskaya enciklopediya 1989 stor 263 ros