Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іжо́рська мова — мова іжорців, нечисельного народу, що мешкає в Ленінградській області РФ. Належить до північної групи балто-фінських мов. Близька до евремейського говору в групі західнокарельських діалектів.
| Іжорська | |
|---|---|
| Ižoran (inkeroin) keeli | |
 Поширення іжорської мови | |
| Поширена в |  Ленінградська область |
| Регіон |  Іжорія |
| Носії | близько 300 |
| Місце | На межі зникнення |
| Писемність | латинка |
| Класифікація | Уральська
|
| Офіційний статус | |
| Офіційна | — |
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | izh |
Згідно з класифікацією ЮНЕСКО зарахована до мов під загрозою зникнення. Кількість мовців наближається до двох сотень, більшість з яких уже літнього віку.
Говори
Зазвичай вирізняють чотири основні говори:
† — мертві говори
- сойкинський говір, поширений на (),
- нижньолузький говір, поширений за нижньою течією річки Луги, від села до села .
- † хеваський говір, яким послуговувались у селах за річкою та на взбережжі Фінської затоки в ,
- † оредезький говір, був поширений у , західніше від середньої течії річки Оредеж.
Нижньолузький говір суттєво відрізняється від інших іжорських говірок, що зумовлено впливом інгерманландської фінської та водської мов.
Писемність
До 1930-х років іжорська мова писемності не мала. На початку 1932 року було створено писемність на основі латинської абетки, почалося видання підручників, в інжорських національних сільрадах частина документації велася іжорською мовою. У 1936 році іжорську абетку реформовано. 1938 року видання книжок іжорською мовою та її викладання в школі було зупинено, іжорські національні сільради скасовано.
Іжорська абетка (версія 1932 року)
| A a | Ä ä | B в | D d | E e | F f | G g | H h |
| I i | J j | K k | L l | M m | N n | Ö ö | P p |
| R r | S s | T t | U u | V v | Y y |
Іжорська абетка (версія 1936 року)
| A a | Ä ä | B в | V v | G g | D d | E e | Ƶ ƶ |
| Z z | I i | J j | K k | L l | M m | N n | O o |
| Ö ö | P p | R r | S s | T t | U u | Y y | F f |
| H h | C c | Ç ç | Ş ş | Ь ь |
Іжорська абетка (версія 2005 року)
| A a | B b | C c | D d | E e | F f | G g | H h |
| I i | J j | K k | L l | M m | N n | O o | P p |
| R r | S s | Š š | T t | U u | V v | Y y | Z z |
| Ž ž | Ä ä | Ö ö |
- Dubov V.S., Lensu J.J. Ensikirja ja lukukirja. L., 1932
- Iljin N.A., Junus V.I. Bukvari iƶoroin şkouluja vart. M.-L., 1936
 | Це незавершена стаття про мову. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Izho rska mova mova izhorciv nechiselnogo narodu sho meshkaye v Leningradskij oblasti RF Nalezhit do pivnichnoyi grupi balto finskih mov Blizka do evremejskogo govoru v grupi zahidnokarelskih dialektiv IzhorskaIzoran inkeroin keeliPoshirennya izhorskoyi moviPoshirena v Leningradska oblastRegion IzhoriyaNosiyiblizko 300MisceNa mezhi zniknennyaPisemnistlatinkaKlasifikaciyaUralska Ugro finskaFino saamska grupaBaltijsko finska pidgrupa dd dd Oficijnij statusOficijna Kodi moviISO 639 3izh Wikimedia Incubator V Inkubatori Wikimedia isnuye testovij rozdil Vikipediyi Izhorskoyu movoyu Zgidno z klasifikaciyeyu YuNESKO zarahovana do mov pid zagrozoyu zniknennya Kilkist movciv nablizhayetsya do dvoh soten bilshist z yakih uzhe litnogo viku GovoriZazvichaj viriznyayut chotiri osnovni govori mertvi govori sojkinskij govir poshirenij na nizhnoluzkij govir poshirenij za nizhnoyu techiyeyu richki Lugi vid sela do sela hevaskij govir yakim poslugovuvalis u selah za richkoyu ta na vzberezhzhi Finskoyi zatoki v oredezkij govir buv poshirenij u zahidnishe vid serednoyi techiyi richki Oredezh Nizhnoluzkij govir suttyevo vidriznyayetsya vid inshih izhorskih govirok sho zumovleno vplivom ingermanlandskoyi finskoyi ta vodskoyi mov PisemnistDo 1930 h rokiv izhorska mova pisemnosti ne mala Na pochatku 1932 roku bulo stvoreno pisemnist na osnovi latinskoyi abetki pochalosya vidannya pidruchnikiv v inzhorskih nacionalnih silradah chastina dokumentaciyi velasya izhorskoyu movoyu U 1936 roci izhorsku abetku reformovano 1938 roku vidannya knizhok izhorskoyu movoyu ta yiyi vikladannya v shkoli bulo zupineno izhorski nacionalni silradi skasovano Izhorska abetka versiya 1932 roku A a A a B v D d E e F f G g H h I i J j K k L l M m N n O o P p R r S s T t U u V v Y y Izhorska abetka versiya 1936 roku A a A a B v V v G g D d E e Ƶ ƶ Z z I i J j K k L l M m N n O o O o P p R r S s T t U u Y y F f H h C c C c S s Izhorska abetka versiya 2005 roku A a B b C c D d E e F f G g H h I i J j K k L l M m N n O o P p R r S s S s T t U u V v Y y Z z Z z A a O o Dubov V S Lensu J J Ensikirja ja lukukirja L 1932 Iljin N A Junus V I Bukvari iƶoroin skouluja vart M L 1936 Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi