Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Інгерманландці, фіни-інгерманландці (фін. inkeriläiset, inkerinsuomalaiset) — фіно-угорський народ, мешкає головно в Республіці Карелія, Ленінградській області Росії та в Естонії.
| Фіни-інгерманладці Inkeriläiset | |
|---|---|
 | |
| Кількість | бл. 20,5 тис. осіб |
| Ареал |  Росія:Карелія, Ленінградська область  Естонія |
| Близькі до: | вепси, фіни, іжора, карели угро-фінські народи |
Мова — східні діалекти фінської мови балтійсько-фінської підгрупи фіно-угорської групи уральської сім'ї.
Назва
Про походження назви Інгерманландія (у росіян — Іжора, Іжера — у літописах 1240-1241 рр.; у шведів і німців — Інгерманланд) існує кілька теорій.
- За першою, це похідне слово від назви балтійсько-фінського племені іжора, яке, у свою чергу, одержало назву від річки Інкерейоки (Іжори), що впадає в Неву з півдня.
- За другою версією, київський князь Ярослав, одружившись 1019 року з дочкою шведського короля Олофа Скотконунга Інгегердою, подарував їй район Старої Ладоги з околицями.
Історію Інгерманландії зазвичай відлічують з 859 року, коли в руських хроніках з'являється етнонім чудь — давньоруська назва всіх балтійсько-фінських народів, що жили на південь від Ладоги та Фінської затоки. Іжора входила до складу Новгорода, що постав на початку IX століття, наприкінці епохи вікінгів[].
Етнічні групи
Історія
Московія — Російська імперія
На Інгерманландію претендували Новгород, московські царі, шведи, Лівонський орден.
За умовами Тявзинського миру 1595 року Інгерманландія дісталась Московії. Згідно з умовами мирного договору, укладеного 1617 року в Столбово, до Швеції відійшла губернія Приозерська (Кякісалмі), Інгерманландія, вся Естонія. З початком війни 1656-1658 рр. Московія прагнула завадити намірам Швеції в Польщі та повернути Інгерманландію та Карельський перешийок.
1703 року москоські війська захопили Нієншанц і дельту Неви. Петро I вирішив заснувати на цьому місці нове місто (Петрополь, потім Петербург і, зрештою, Санкт-Петербург, яке 1712 року (до закінчення московсько-шведської війни) стало столицею. Санкт-Петербург не був першим містом на березі Неви. 1630 року король Густав ІІ Адольф заснував на цьому місці Невську фортецю, 1703 року її захопило московське військо. За Ніштадським мирним договором 1721 року місто офіційно приєднали до Росії. Санкт-Петербург значно вплинув на Інгерманландію, адже нова столиця здіймалася над фіномовною територією. Будуючи місто, йшли напролом і зносили цілі села. Наприкінці 18 століття тут уже було більше жителів, ніж у Стокгольмі.
Після поразки Швеції Балтія, Інгерманландія і Виборзька губернія були приєднані до Росії. Уже в середньовіччі на просторій території Інгерманландії з'явилося російськомовне населення, а в XVII століття й, з появою торгових центрів, — переселенці з Німеччини.
У XIX столітті зросла самосвідомість інгерманландців: постали вчительська семінарія, школи, бібліотеки, хори. До XX століття в Інгерманландії майже подолали неписьменність. Викладання у школах і служба в лютеранських храмах інгерманландців вели фінською мовою.
Перша світова війна призвела до культурного та фізичного винищення народів Інгерманландії.
Доба СРСР
Після повалення царизму в 1917 р. національна інтелігенція Інгерманландії плекала надії на розповсюдження та вкорінення демократичного стилю мислення та припинення русифікації.
Після Жовтневого перевороту інгерманландці здійняли повстання і спробували здобути незалежність, але їх тоді зрадила Фінляндія, яка, побоюючись вторгнення більшовиків, погодилася (1920 рік) на входження Інгерманландії до складу Росії в обмін на широкі національні права і привілеї. Та уже в середині 20-х років більшовики стали переслідувати духовенство, закривати школи, а в 30–х роках в пошуку іноземних шпигунів заборонили викладання рідною мовою, вилучили фінські підручники, заарештували релігійних діячів, закрили лютеранські церкви та почали виселяти інгерманландців з прикордонної смуги до Сибіру і Середньої Азії. 1929 року, на початку колективізації, у Радянському Союзі нараховувалось близько 137 500 інгерманландців, зокрема 121 500 фінів та 15 600 іжорі і близько 700 водь. За загальними підрахунками, у 1935-1936 роках 27 тисяч інгерманладців було знищено чи вислано з рідних місць. Культурному життю інгерманладців було завдано удару. Шкільну освіту перевели на російську мову, а фінську мову 1937 року проголосили антиреволюційною, націоналістичною. Періодичні видання фінською мовою закривалися, палали багаття з книг. 1938 року заборонено діяльність церковних приходів.
У 1939 році з початком радянсько–фінської війни тисячі інгерманландських родин вислали до Сибіру з прикордоння. Друга світова війна розділила всіх інгерманландців, що залишилися, на дві принижені частини. Тих, хто потрапив під гітлерівську окупацію (близько 80 тисяч), у 1942 році насильно відправили до концтабору Клоога (згодом за них виступив фінський уряд, і їх переправили до Фінляндії, віддавши на примусові роботи поміщикам та фабрикантам). Тих, хто працював у Карелії і опинився в блокаді (кілька десятків тисяч), 1942 року вивезли «Дорогою життя» через Ладозьке озеро на поселення до Сибіру і Середньої Азії. Уся провина інгерманландців полягала в тому, що говорили вони не «тією» мовою, молилися не «тим» богам і проживали поблизу іншої столиці.
З Фінляндії 1945 року інгерманландців ешелонами повернули до СРСР, та залишитися в рідних місцях їм категорично заборонялося. Для поселень виділили різні області Центральної Росії. Вивантажувалися ешелони в безлюдних місцях і лісах. Місцеве населення часто ставилося вороже до колишніх «супротивників» у війні, тож десятки тисяч людей потяглися до спорідненої мовою Естонії.
Видатний правник Рафаїл Лемкін назвав таку політику геноцидом неросійських народів в СРСР.
На початку 60–х років інгерманландцям зі Сибіру і Середньої Азії дозволили повернутися, але до Естонії і Карелії.
Лише 1991 року настала довгоочікувана реабілітація, і всім було дозволено повернутися на історичну батьківщину. Згідно з переписом населення 1989 року, в СРСР проживало 67 300 фінів. Фінсько–інгерманландське населення стародавньої Іжори до кінця 80-х складалося з літніх людей.
Відродилися громадські і релігійні організації, що раніше відігравали значну роль у збереженні національної ідентичності. У наш час в Інгерманландії діють 15 євангелістських громад. Фінляндія допомагає тутешнім фінам: там навчаються фермери, викладачі фінської мови, медичні працівники, священики і диякони. З квітня 1990 року Фінляндія приймає фінів як іммігрантів–репатріантів.
Галерея
-
![image]()
Інгермландська фінка -
![image]()
Іван Кіуру -
![image]()
Евремеска у нарядному вбранні -
![image]()
Письменник Юхані Конкка
Посилання
- Інгерманландці: повернення з небуття [ 22 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Інформаційний центр «Фіноугрія» [ 7 січня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ingermanlandci fini ingermanlandci fin inkerilaiset inkerinsuomalaiset fino ugorskij narod meshkaye golovno v Respublici Kareliya Leningradskij oblasti Rosiyi ta v Estoniyi Fini ingermanladci InkerilaisetKilkistbl 20 5 tis osibAreal Rosiya Kareliya Leningradska oblast EstoniyaBlizki do vepsi fini izhora kareli ugro finski narodi Mova shidni dialekti finskoyi movi baltijsko finskoyi pidgrupi fino ugorskoyi grupi uralskoyi sim yi NazvaPro pohodzhennya nazvi Ingermanlandiya u rosiyan Izhora Izhera u litopisah 1240 1241 rr u shvediv i nimciv Ingermanland isnuye kilka teorij Za pershoyu ce pohidne slovo vid nazvi baltijsko finskogo plemeni izhora yake u svoyu chergu oderzhalo nazvu vid richki Inkerejoki Izhori sho vpadaye v Nevu z pivdnya Za drugoyu versiyeyu kiyivskij knyaz Yaroslav odruzhivshis 1019 roku z dochkoyu shvedskogo korolya Olofa Skotkonunga Ingegerdoyu podaruvav yij rajon Staroyi Ladogi z okolicyami Istoriyu Ingermanlandiyi zazvichaj vidlichuyut z 859 roku koli v ruskih hronikah z yavlyayetsya etnonim chud davnoruska nazva vsih baltijsko finskih narodiv sho zhili na pivden vid Ladogi ta Finskoyi zatoki Izhora vhodila do skladu Novgoroda sho postav na pochatku IX stolittya naprikinci epohi vikingiv dzherelo Etnichni grupiEvremesi fin ayramoiset Savakoti fin savakot savalaiset IstoriyaMoskoviya Rosijska imperiya Na Ingermanlandiyu pretenduvali Novgorod moskovski cari shvedi Livonskij orden Za umovami Tyavzinskogo miru 1595 roku Ingermanlandiya distalas Moskoviyi Zgidno z umovami mirnogo dogovoru ukladenogo 1617 roku v Stolbovo do Shveciyi vidijshla guberniya Priozerska Kyakisalmi Ingermanlandiya vsya Estoniya Z pochatkom vijni 1656 1658 rr Moskoviya pragnula zavaditi namiram Shveciyi v Polshi ta povernuti Ingermanlandiyu ta Karelskij pereshijok 1703 roku moskoski vijska zahopili Niyenshanc i deltu Nevi Petro I virishiv zasnuvati na comu misci nove misto Petropol potim Peterburg i zreshtoyu Sankt Peterburg yake 1712 roku do zakinchennya moskovsko shvedskoyi vijni stalo stoliceyu Sankt Peterburg ne buv pershim mistom na berezi Nevi 1630 roku korol Gustav II Adolf zasnuvav na comu misci Nevsku fortecyu 1703 roku yiyi zahopilo moskovske vijsko Za Nishtadskim mirnim dogovorom 1721 roku misto oficijno priyednali do Rosiyi Sankt Peterburg znachno vplinuv na Ingermanlandiyu adzhe nova stolicya zdijmalasya nad finomovnoyu teritoriyeyu Buduyuchi misto jshli naprolom i znosili cili sela Naprikinci 18 stolittya tut uzhe bulo bilshe zhiteliv nizh u Stokgolmi Pislya porazki Shveciyi Baltiya Ingermanlandiya i Viborzka guberniya buli priyednani do Rosiyi Uzhe v serednovichchi na prostorij teritoriyi Ingermanlandiyi z yavilosya rosijskomovne naselennya a v XVII stolittya j z poyavoyu torgovih centriv pereselenci z Nimechchini U XIX stolitti zrosla samosvidomist ingermanlandciv postali vchitelska seminariya shkoli biblioteki hori Do XX stolittya v Ingermanlandiyi majzhe podolali nepismennist Vikladannya u shkolah i sluzhba v lyuteranskih hramah ingermanlandciv veli finskoyu movoyu Persha svitova vijna prizvela do kulturnogo ta fizichnogo vinishennya narodiv Ingermanlandiyi Doba SRSR Pislya povalennya carizmu v 1917 r nacionalna inteligenciya Ingermanlandiyi plekala nadiyi na rozpovsyudzhennya ta vkorinennya demokratichnogo stilyu mislennya ta pripinennya rusifikaciyi Pislya Zhovtnevogo perevorotu ingermanlandci zdijnyali povstannya i sprobuvali zdobuti nezalezhnist ale yih todi zradila Finlyandiya yaka poboyuyuchis vtorgnennya bilshovikiv pogodilasya 1920 rik na vhodzhennya Ingermanlandiyi do skladu Rosiyi v obmin na shiroki nacionalni prava i privileyi Ta uzhe v seredini 20 h rokiv bilshoviki stali peresliduvati duhovenstvo zakrivati shkoli a v 30 h rokah v poshuku inozemnih shpiguniv zaboronili vikladannya ridnoyu movoyu viluchili finski pidruchniki zaareshtuvali religijnih diyachiv zakrili lyuteranski cerkvi ta pochali viselyati ingermanlandciv z prikordonnoyi smugi do Sibiru i Serednoyi Aziyi 1929 roku na pochatku kolektivizaciyi u Radyanskomu Soyuzi narahovuvalos blizko 137 500 ingermanlandciv zokrema 121 500 finiv ta 15 600 izhori i blizko 700 vod Za zagalnimi pidrahunkami u 1935 1936 rokah 27 tisyach ingermanladciv bulo znisheno chi vislano z ridnih misc Kulturnomu zhittyu ingermanladciv bulo zavdano udaru Shkilnu osvitu pereveli na rosijsku movu a finsku movu 1937 roku progolosili antirevolyucijnoyu nacionalistichnoyu Periodichni vidannya finskoyu movoyu zakrivalisya palali bagattya z knig 1938 roku zaboroneno diyalnist cerkovnih prihodiv U 1939 roci z pochatkom radyansko finskoyi vijni tisyachi ingermanlandskih rodin vislali do Sibiru z prikordonnya Druga svitova vijna rozdilila vsih ingermanlandciv sho zalishilisya na dvi prinizheni chastini Tih hto potrapiv pid gitlerivsku okupaciyu blizko 80 tisyach u 1942 roci nasilno vidpravili do konctaboru Klooga zgodom za nih vistupiv finskij uryad i yih perepravili do Finlyandiyi viddavshi na primusovi roboti pomishikam ta fabrikantam Tih hto pracyuvav u Kareliyi i opinivsya v blokadi kilka desyatkiv tisyach 1942 roku vivezli Dorogoyu zhittya cherez Ladozke ozero na poselennya do Sibiru i Serednoyi Aziyi Usya provina ingermanlandciv polyagala v tomu sho govorili voni ne tiyeyu movoyu molilisya ne tim bogam i prozhivali poblizu inshoyi stolici Z Finlyandiyi 1945 roku ingermanlandciv eshelonami povernuli do SRSR ta zalishitisya v ridnih miscyah yim kategorichno zaboronyalosya Dlya poselen vidilili rizni oblasti Centralnoyi Rosiyi Vivantazhuvalisya esheloni v bezlyudnih miscyah i lisah Misceve naselennya chasto stavilosya vorozhe do kolishnih suprotivnikiv u vijni tozh desyatki tisyach lyudej potyaglisya do sporidnenoyi movoyu Estoniyi Vidatnij pravnik Rafayil Lemkin nazvav taku politiku genocidom nerosijskih narodiv v SRSR Na pochatku 60 h rokiv ingermanlandcyam zi Sibiru i Serednoyi Aziyi dozvolili povernutisya ale do Estoniyi i Kareliyi Lishe 1991 roku nastala dovgoochikuvana reabilitaciya i vsim bulo dozvoleno povernutisya na istorichnu batkivshinu Zgidno z perepisom naselennya 1989 roku v SRSR prozhivalo 67 300 finiv Finsko ingermanlandske naselennya starodavnoyi Izhori do kincya 80 h skladalosya z litnih lyudej Vidrodilisya gromadski i religijni organizaciyi sho ranishe vidigravali znachnu rol u zberezhenni nacionalnoyi identichnosti U nash chas v Ingermanlandiyi diyut 15 yevangelistskih gromad Finlyandiya dopomagaye tuteshnim finam tam navchayutsya fermeri vikladachi finskoyi movi medichni pracivniki svyasheniki i diyakoni Z kvitnya 1990 roku Finlyandiya prijmaye finiv yak immigrantiv repatriantiv GalereyaIngermlandska finka Ivan Kiuru Evremeska u naryadnomu vbranni Pismennik Yuhani KonkkaPosilannyaIngermanlandci povernennya z nebuttya 22 sichnya 2016 u Wayback Machine Informacijnij centr Finougriya 7 sichnya 2016 u Wayback Machine ros