Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Рома́н Шухе́вич (псевдо: «Білий», «Дзвін», «Роман Лозовський», «Степан», «Чернець», «Чух», «Тур», «Тарас Чупринка»; 30 червня 1907, м. Львів, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 5 березня 1950, с. Білогорща, нині у складі м. Львова, Українська РСР, СРСР) — український політичний, громадський, державний і військовий діяч. Член галицького крайового проводу Організації українських націоналістів. Активний діяч ОУН. Один з організаторів замаху на Станіслава Собінського та Еміліяна Чеховського. Учасник боїв на Красному полі на стороні Карпатської Січі. Командир з боку українців українського військового підрозділу «Нахтігаль» у складі іноземних легіонів Вермахту (1941–1942). Генерал-хорунжий, головнокомандувач Української повстанської армії (1943—1950), голова Секретаріату Української головної визвольної ради (1943–1950). Борець за незалежність України у XX сторіччі. Батько Юрія-Богдана Шухевича, старший брат Юрія Шухевича.
| Роман Осипович Шухевич | ||||
 | ||||
| ||||
|---|---|---|---|---|
| липень 1944 — 5 березня 1950 | ||||
| Попередник: | посада запроваджена | |||
| Наступник: | Василь Кук | |||
| ||||
| листопад 1943 — 5 березня 1950 | ||||
| Попередник: | Дмитро Клячківський | |||
| Наступник: | Василь Кук | |||
| ||||
| травень 1943 — 5 березня 1950 | ||||
| Попередник: | Микола Лебідь | |||
| Наступник: | Василь Кук (як Голова проводу ОУНР на українських землях) | |||
| ||||
| 30 червня 1941 — липень 1941 | ||||
| Попередник: | посада запроваджена | |||
| Наступник: | посада скасована | |||
| Ім'я при народженні: | Шухевич Роман Осипович Роман Йосипович Шухевич | |||
| Народження: | 30 червня 1907 Львів, Австро-Угорщина | |||
| Смерть: | 5 березня 1950 (42 роки) Білогорща, тепер в межах Львова, Львівська область, УРСР, СРСР | |||
| Національність: | Українець | |||
| Країна: | Австро-Угорщина ЗУНР Польська Республіка Українська держава | |||
| Релігія: | Українська греко-католицька церква | |||
| Освіта: | Національний університет «Львівська політехніка» | |||
| Партія: | УВО (1925—3 лютого 1929) ОУН (3 лютого 1929—10 лютого 1940) ОУНР (10 лютого 1940—5 березня 1950) | |||
| Батько: | Осип Шухевич | |||
| Мати: | Анна Кульчицька | |||
| Шлюб: | Березинська-Шухевич Наталія Романівна | |||
| Діти: | син Шухевич Юрій-Богдан Романович, донька Марія | |||
| Військова служба | ||||
| Роки служби: | 1939—1950 | |||
| Приналежність: |  УПА | |||
| Звання: |  Генерал-хорунжий | |||
| Битви: | Українсько-угорська війна Друга світова війна • Боротьба УПА проти німецьких окупантів Партизанська боротьба УПА | |||
| Нагороди: |
| |||
| | ||||
|
| ||||
2007 року Романові Шухевичу посмертно присвоєне звання Герой України з удостоєнням ордена Держави (Указ Президента України про присвоєння звання скасований у судовому порядку). Посмертно іменований найвищим почесним пластовим ступенем гетьманського скоба (1950).
Петро Дужий, ідеолог ОУН, писав про Шухевича: «Боротьба за волю українського народу, за його суверенне державне існування і розквіт стала змістом життя Романа Шухевича — людини виняткового гарту».
Своє історичне призначення на вищих посадах в українському визвольно-революційному русі доби Другої світової війни Роман Шухевич бачив у тому, щоб сконсолідувати сили ОУН, розхитані нацистськими репресіями, усунути розбіжності та кризу в Проводі ОУН, яка виникла на початку 1943 року, підтримати ініціативу Крайового проводу ОУН на ПЗУЗ щодо створення Української Повстанської Армії та перетворити її в інструмент боротьби за Українську самостійну соборну державу.
Шухевич, усвідомлюючи необхідність демократизації деяких організаційних та ідеологічних засад діяльності ОУН, зорієнтував Організацію на створення всеукраїнського політичного представництва у формі УГВР. Завдяки цьому український визвольно-революційний рух, спочатку репрезентований лише ОУН, з літа 1944 року набув загальноукраїнського значення, позбавився монопартійних впливів і почав просуватися на схід.
Життєпис
Дитинство: 1907—1917
Народився Роман Шухевич у місті Львові, на вулиці Собіщизни, будинок № 7 (сучасна вулиця Довбуша, будинок № 2, квартира належала його діду, Володимиру Шухевичу та бабусі Герміні) 30 червня 1907 року. Батьки — та (дівоче прізвище Стоцька). Шухевичі належали до тих галицьких священницьких родів, які протягом XIX століття сприяли українському національному відродженню. З роду Шухевичів вийшла когорта політичних, культурно-громадських та військових діячів, що формували модерну українську націю та боролися за її державність.
Дитинство Шухевича минуло у містечку Краківці на Львівщині, де його батько працював у повітовому суді. 1914 року його родина переїхала до Камінки-Струмілової (тепер місто Кам'янка-Бузька), де Осип Шухевич обіймав посаду судді. Тут Роман Шухевич закінчив початкову школу.
Навчання у гімназії: 1917—1925
Продовжив навчання у Львові у філії Академічної гімназії. У 1917—1925 роках молодий Шухевич мешкав під опікою Герміни Шухевич на вулиці Собіщини, № 7. Завдяки творам народного мистецтва, які зібрав його дід Володимир, у будинку панував дух патріотизму.
Оселившись у Львові, Роман став свідком подій, пов'язаних з утворенням 1 листопада 1918 року 3ахідноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР) та героїчною боротьбою Української галицької армії (УГА) з польськими військами. У цей час його батько обіймав посаду повітового політичного комісара ЗУНР у Кам'янці-Струмиловій, a його стрийко C. Шухевич став до лав вояків УГА.
Родинні військово-патріотичні традиції, прищеплені юнакові батьком Осипом та дядьком Степаном, зміцнив полковник Євген Коновалець — командант УВО, який у 1921—1922 роках разом із колишнім старшиною УГА Степаном Шахом деякий час винаймав у Шухевичів кімнату. Гімназист Роман неодноразово розмовляв із полковником та прислухався до його розмов, які мали великий вплив на формування свідомості й характеру майбутнього провідника. Степан Шах згадував: «Ромко Шухевич цінував високо наше товариство і шукав його. Запрошував його до своєї кімнати не раз полковник Євген Коновалець і там вів з ним розмови».
Роман Шухевич добре вчився в гімназії, його річні свідоцтва за 1921—1924 pp. містять переважно відмінні оцінки з основних предметів («дуже добре»). Лише в 1923—1924-му навчальному році він мав з релігії, польської та давньогрецької мови оцінки «добре», а з німецької — «достатню». Юнак також успішно займався музикою та співом, а на початку 1930-х років став студентом заочного курсу музичного інституту ім. М. В. Лисенка по класу фортепіано. Музичний інститут закінчив також його брат Юрій. Разом вони виступали у Львівському оперному театрі, де Юрій співав під акомпанемент Романа. Улюбленими композиторами Шухевича були Ґріґ та Шопен.
Велику увагу Роман Шухевич приділяв спорту. Він добре грав у баскетбол, волейбол і футбол, займався бігом, плаванням, лижним та планерним спортом. На Запорозьких іграх 1923 року у Львові Роман Шухевич зумів поставити рекорди у бігу з перешкодами на 400 м і у плаванні на 100 метрів.
Членство в Пласті
У роки навчання у гімназії та в політехніці Роман Шухевич був активним членом «Пласту» (, , 1-й курінь УСП (Улад старших пластунів) ім. Ф. Черника, 3-й курінь УСП «Лісові Чорти», 10-й курінь УСП «Чорноморці») та різних спортивних товариств. Ще гімназистом він був одним із організаторів пластового гуртка «Ясний тризуб» (1922), а пізніше куреня «Чорноморці» (1927). В одній із облікових пластових карток юнака йому дається така характеристика: «Найліпший з гуртка. Честолюбивий. Войовничий. Енергійний».
Активне громадське і політичне життя: 1926—1934
Закінчивши філію Академічної Гімназії, юнак восени 1925 р. поступив вільним слухачем на навчання до Львівської політехніки за курсом будівельної архітектури. Цього ж року Роман Шухевич став членом УВО.
Після закінчення гімназії планував вступати до Львівської політехніки, однак, хоч і склав вступні іспити на «дуже добре», не був прийнятий до університету з політичних причин. Тому перший рік Шухевич вчився у Данцигу. Лише у вересні 1926 Шухевич вступив до Львівської політехніки на дорожньо-мостовий відділ. У своїй книзі «Роман Шухевич — командир армії безсмертних» П. Мірчук зазначає, що батькові Романа Шухевича вдалося знайти протекцію професора Львівської політехніки Антона Ломніцького, і за його посередництва Романа прийнято на другий рік студій у Львівській політехніці на відділі будівельної архітектури. У червні 1934 закінчив навчання з дипломом інженера.
У 1926 Крайова Команда УВО доручила Роману Шухевичу виконати замах на польського шкільного куратора у Львові Станіслава Собінського, який здійснював жорстоку антиукраїнську політику в галузі шкільництва. 19 жовтня 1926 19-річний Шухевич разом із Богданом Підгайним виконав поставлене завдання. Постріл здійснив Богдан Підгайний, у Романа Шухевича револьвер дав осічку. Доручення виконати атентат для молодого члена організації не було взагалі типовим для УВО, в складі якої переважали колишні українські вояки. Але, як згадував Б. Підгайний, до цієї справи були покликані добровольці і «Роман зголосився одним з перших».
Звичайно, сам Р. Шухевич важко пережив подальший перебіг подій, пов'язаних з убивством С. Собінського; у цьому атентаті було звинувачено інших членів УВО, В. Атаманчука та І. Вербицького, котрих польський суд засудив до страти. Обидва учасники вбивства польського урядовця були готові заявити про свою причетність до цього терористичного акту, але Крайова команда УВО заборонила їм такий крок.
За словами згадуваного вже Б. Підгайного, «атентат на куратора Собінського був остаточною пробою для Романа». На думку Анатолія Кентія та Володимира Лозицького, участь у цій акції мала вирішальний вплив на подальшу його долю як активного учасника українського визвольного руху. «Від цього часу життя Романа стало ходінням „по лезу“, балансуванням на межі екзистенції та смерті».
Військова служба
У 1928–1929 Роман Шухевич відбував військову службу в польській армії. Він — студент, тому був зарахований спочатку до артилерійської частини у Володимир-Волинському, потім — до підстаршинської школи, так зв. «підхорунжівки», яку успішно закінчив. Через донос до поліції про приналежність Романа Шухевича до таємної української організації був позбавлений права однорічної служби у війську і скерований простим вояком до однієї з гарматних частин. Військову службу продовжив рядовим гарматником в артилерійській частині на Волині.
Після завершення військової служби Р. Шухевич виїхав до Данціґа. Тут продовжив студії в місцевій Політехніці, взяв участь в одному з військових вишколів УВО, яка мала в тому місті свою організаційну станицю.
Діяльність в ОУН
2 лютого 1929 у Відні була створена Організація Українських Націоналістів. У 1930–1934 рр. Шухевича (псевдо «Дзвін») було призначено бойовим референтом Крайової Екзекутиви ОУН. У 1930 він був одним із керівників масових актів непокори — Саботажної акції, що охопила цілу Галичину. Польський уряд у паніці застосував тотальну пацифікацію, що посилило революціонізацію українського селянства та сприяло поширенню ідей українського націоналізму.
Як бойовий референт КЕ ОУН, Шухевич брав участь в організації низки заходів, спрямованих проти антиукраїнської політики польської влади, зокрема:
- серії експропріаційних актів на польські державні установи, які здійснювалися з метою залучення матеріальних засобів для ведення подальшої національно-визвольної боротьби. Так, 31 липня 1931 року перемишльська бойова п'ятірка ОУН вчинила успішний напад на поштову карету під Бірчею біля Перемишля. Того ж дня подібні напади відбулися під Печеніжином біля Коломиї та в Бориславі на Банк людовий (його зробила дрогобицька бойова п'ятірка). 8 серпня 1931 року згадана бойова п'ятірка виконала ще один експропріаційний акт на пошту в Трускавці;
- атентату 22 березня 1932 р. на комісара поліції Чеховського за знущання над українськими політв'язнями та катування їх під час допитів;
- нападу на пошту в Городку 30 листопада 1932, під час якого загинув Юрій Березинський, брат дружини Романа Шухевича;
- атентату на радянського консула у Львові як відповіді і знаку протесту проти штучного Голодомору в Україні 1932—1933 року, влаштованого більшовиками. 21 жовтня замах виконав бойовик ОУН Микола Лемик, убивши в консульстві спецуповноваженого НКВД Олексія Майлова;
- атентату на міністра внутрішніх справ Б. Перацького, організатора варварської пацифікації — масового нищення українських культурних і господарських установ та прилюдних катувань українського населення. Атентат виконав 15 червня 1934 р. у Варшаві бойовик ОУН Гриць Мацейко — «Ґонта».
Роман Шухевич («Дзвін») поряд з іншими діячами із середовища Академічного дому (Степан Бандера — «Лис», Степан Ленкавський, Ярослав Стецько — «Карбович», Ярослав Старух, Зенон Коссак, Михайло Колодзінський — «М. Будзяк») долучився до вироблення тактики, яка оформилася в концепцію «перманентної революції». Згідно з нею, український народ в умовах жорстокої окупації зможе здобути собі свободу лише шляхом силового натиску на ворога. Тому ОУН повинна взяти на себе підготування суспільства до всенародного повстання. Відтак ОУН організовує широку пропаганду ідей революції та безкомпромісної боротьби. Метою цієї пропаганди є виховати народ у дусі нестримного бажання здолати свого ворога.
Роман Шухевич брав активну участь у дискусії щодо побудови та організації армії в ОУН. Існували дві діаметрально протилежні точки зору. Згідно з першою, українська армія має формуватися як регулярна на еміграції; згідно з другою, національну армію необхідно творити на західноукраїнських землях, опираючись на власні сили. Цю думку обстоювали «крайовики» — Степан Бандера, Іван Габрусевич, Зенон Коссак, Олекса Гасин, Дмитро Грицай, Василь Сидор та інші, зокрема й Роман Шухевич.
Ще за життя Євгена Коновальця у 1938 р. розглядалася можливість призначення Романа Шухевича крайовим провідником ОУН на ЗУЗ замість Лева Ребета. Але, як згадував М. Ганушевський, «Шух» відмовився від цієї пропозиції і запропонував замість себе Мирослава Тураша (В. Грабовський). Однією з причин відмови, на думку істориків, могло бути бажання Романа Шухевича пройти військовий вишкіл у Німеччині. Вважається, що в 1938 р. він закінчив спеціальні курси у , хоча щодо місця його навчання є інші версії.
Період ув'язнення: 1934—1937
У червні 1934 р. через убивство Перацького поліція здійснила масові арешти серед членів ОУН. 18 червня арештовано Романа Шухевича і згодом, 6 — 7 липня, заслано до концентраційного табору у Березі Картузькій (зараз місто Береза, Берестейська область, Білорусь) — без достатніх доказів провини. Цей табір славився нелюдськими умовами життя в'язнів. Постійне знущання над арештованими, фізичне й моральне, стало системою і доведене було до тупого садизму. Кожен із них отримував власний номер, який мав носити великий на плечах, а малий — на лівому рамені (наприклад, Дмитро Грицай мав № 44). У таборі Шухевича приписали до групи кочегарів, які взимку носили вугілля та розпалювали печі. Але й тут він очолив націоналістичну організацію самооборони.
На Варшавському процесі над ОУН (18 листопада 1935 — 13 січня 1936) Роман Шухевич виступав у ролі свідка. Усі свідки обстоювали право говорити рідною мовою. За таку поведінку головуючий суддя В. Посемкевич оштрафував їх на 200 злотих, а за привітання: «Слава Україні!» — наказував покинути залу суду та карав однією добою ув'язнення. Тоді ж, на запит свого адвоката, що спонукало його до вступу в ОУН, він відповів: «Це був наказ мого серця»
Хоча на Варшавському процесі група чільних членів ОУН на ЗУЗ на чолі зі Степаном Бандерою була засуджена за вбивство польського міністра внутрішніх справ, проте польська влада не обмежилась цим актом. Було вирішено організувати у Львові окремий процес над крайовим активом ОУН, щоб звинуватити всю організацію у суто терористичній діяльності, у підриві законного порядку на західноукраїнських землях і викликати до неї недовір'я в поміркованих колах української громадськості.
19 січня 1935 Романа Шухевича відправлено на слідство до Львова, де він сидів у тюрмі «Бриґідки» на вул. Городоцькій. На Львівському процесі над ОУН (25 травня — 26 червня 1936) першим в акті обвинувачення стояло прізвище Р. Шухевича — «29 років, випускник політехніки зі Львова». Йому, Р. Мигалю, Є. Качмарському, І. Ярошу, Р. Сенькову, К. Зарицькій, І. Малюці, С. Рачунута, В. Свєнціцькій інкримінувалися намова, допомога або наказ вбити студента Я. Бачинського, директора гімназії І. Бабія, секретаря генконсульства СРСР у Львові А. Майлова, тюремного комісара В. Кособудзького та волинського воєводу Г. Юзефського, а також підкладення вибухового пристрою в друкарні Яськова. Адвокатом Романа Шухевича був його дядько Степан Шухевич.
На допиті «Дзвін» визнав свою приналежність до УВО і ОУН (бо проти нього були деякі свідчення), але підкреслив, що був зв'язаний з цими організаціями «тільки націоналістичним світоглядом». Він заперечував приналежність до Крайової Екзекутиви ОУН, відкидав причетність до підготування атентатів проти В. Кособудзького та А. Майлова.
Вміла поведінка на судовому процесі, фахові дії його адвоката дозволили «Дзвону» уникнути тяжкого покарання. Вердиктом присяжних він був звинувачений лише у приналежності до ОУН і з нього зняли обвинувачення у намовленні Миколи Лемика до вбивства секретаря генерального консульства СРСР у Львові Алєксєя Майлова. За вироком польського суду Р. Шухевича засудили на 4 роки ув'язнення, але згідно з амністією цей термін скоротили до 2-х років.
На підставі проголошеної у 1935 р. урядової амністії він вийшов на волю 27 січня 1937 р., пробувши пів року в концтаборі та два роки у тюрмі.
Успішний бізнесмен (1937)
Після звільнення у 1937 р. Роман Шухевич проживав із родиною, яка на той час складалася з дружини Наталії та сина Юрія, у Львові на вул. Косинерській, 18 а (сучасна вул. І. Карпинця). Родина перебувала у важкому матеріальному становищі. Очевидно, що попри дві вищі освіти, «політично ненадійний» Роман не міг розраховувати на прийняття на роботу в якомусь перспективному місці. Створена ним у березні 1937 р. фірма (кооператив) «Фама» стала першою українською рекламною компанією в Галичині. Вона мала виконувати подвійне завдання — політичне й фінансово-економічне. Ця фірма стала легальними прикриттям для діяльності ОУН. Дуже скоро були створені осередки «Фами» у багатьох містах Галичини й Волині й навіть поза межами тодішньої Польщі. Працівниками кооперативи були переважно члени ОУН — колишні політв'язні, яким дуже важко було влаштуватися на роботу. Тепер вони отримували легальний заробіток і могли успішно поєднувати працю на фірмі з організаційною діяльністю.
Зважаючи на активний розвиток української кооперації на основі принципу «свій до свого по своє», клієнтура фірмі була забезпечена. Розвиваючи свою діяльність, Шухевич виявив неабияку креативність, організовуючи несподівані рекламні кампанії та створюючи власний оригінальний стиль. Це теж стало запорукою фінансового успіху: Роман Шухевич став успішним бізнесменом.
«Фама» розробляла та розміщувала рекламні оголошення кооператив «Центросоюз», «Маслосоюз» та інших у газетах «Діло», «Новий час». Завдяки вмілому менеджменту, фірма розрослась у розгалужене підприємство і незабаром були зорганізовані й успішно працювали відділи оголошень у пресі, кінорекламі, друкування рекламних буклетів, виготовлення фірмових вивісок та рекламних щитів, рекламного оформлення вітрин (дизайн), організації рекламних виставок і ярмарків, виробництва мінеральної води, виготовлення «адресарія» (книги адрес установ і фірм) та власний транспортний відділ.
Діяльність у Карпатській Україні: 1938—1939
У жовтні 1938 р. на Закарпатті постала незалежна Карпатськоукраїнська держава. Увагу крайових націоналістів, серед яких були М. Колодзінський, З. Коссак, Р. Шухевич та ін., насамперед привернула парамілітарна організація «Карпатська Січ». Участь в її діяльності мала дати членам ОУН перший бойовий досвід.
Наприкінці грудня 1938 р. Роман Шухевич разом з Іваном Бутковським («Гуцулом») нелегально перейшов польсько-чехословацький кордон і дістався на Різдво 1939 р. до міста Хуст. Тут він разом із провідними членами ОУН створив . В обов'язки поручника «Бориса Щуки» (тодішнє псевдо Романа Шухевича) входило поповнення Січі кадрами, організація фінансової допомоги та зв'язку. Під час нападу угорської армії на Карпатську Україну поручник «Щука» брав активну участь у боях, і лише чудо врятувало його від неминучої смерті.
Після окупації Карпатської України у березні 1939 р. Угорщиною Шухевич через Румунію і Югославію дістався до Австрії, де зустрівся з членами , яким доповів про свою діяльність у Карпатській Україні. Провід ОУН доручив йому справи зв'язку із Західною Україною, зокрема конспіративний зв'язковий пункт у Данціґу.
Діяльність на початку Другої світової війни
Восени 1939 р. Роман Шухевич разом із родиною проживав у Кракові. Він виконував функції референта зв'язку у Проводі Українських Націоналістів (ПУН) на чолі з полковником Андрієм Мельником, зокрема організовував нелегальні переходи кур'єрів в Україну через німецько-радянський кордон, приймав звіти від членів ОУН та кур'єрів, які прибували з України. Наприкінці 1939 р. до нього в Краків приїхала дружина разом із сином Юрієм, а у 1940 р. у них народилася донька Марія.
Внаслідок спроби групи осіб на чолі з Яри, Лебедем і Бандерою, поставити під сумнів легітимність Провідника ОУН Андрія Мельника, стався розкол між націоналістами: на ОУН (під керівництвом Провідника Мельника) і невелику групу під проводом крайового провідника Степана Бандери. Остаточно цей поділ був оформлений на самопроголошеній «конференції ОУН» 10 лютого 1940 р. у Кракові, на якій було створено Революційний Провід ОУН на чолі зі С. Бандерою. Р. Шухевич увійшов до складу членів Революційного Проводу й був призначений Крайовим Провідником ОУН на західноокраїнних українських землях, що за пактом Молотова — Ріббентропа відійшли до Німеччини (Підляшшя, Холмщина, Надсяння та Лемківщина). Входження Романа Шухевича до складу Революційного Проводу ОУН було цілком закономірним, бо то був гурт його однодумців із Крайової екзекутиви ОУН на ЗУЗ, котрі пройшли через польські суди, тюрми і концтабори. Роман Шухевич вважав, що слід шукати способу державотворення без допомоги німців, як того прагнула ОУН Коновальця і Мельника. Як згадував М.Ганушевський, під час однієї розмови в Кракові у 1940 році Роман Шухевич сказав: «Я не вірю в їх добру волю визнати Україну самостійною державою. Вони нас тепер потребують і використають, бо ще не знають, як їм піде війна на Сході, але як Гітлер думає, що нас перехитрить, то помиляється, бо ми маємо свої пляни».
За його сприяння в 1940 році було організовано Український Легіон, який він і очолив.
Під керівництвом Шухевича із деяких членів ОУН, які приходили з УРСР, було створено організаційну мережу, яка стала базою для підготовки підпілля в Україні. Особливу увагу відводив військовим вишколам членів ОУН. У Військовому штабі ОУН він керував вишколом і навчанням провідних військових кадрів, які мали стати командирами майбутнього українського війська. Шухевич брав активну участь у нарадах II Великого збору ОУН, що відбувся у квітні 1941 р.
У лавах Дружин українських націоналістів: квітень 1941 — грудень 1942
Весною 1941 року Провід ОУН домовився з німецьким командуванням про вишкіл військової частини Дружини Українських Націоналістів, які мали воювати на території України проти більшовицьких окупантів за відновлення державності. У ході здійснення організаційних заходів щодо укомплектування і вишколу згаданого формування було вирішено створити на його базі два підрозділи: «Спеціальний відділ „Нахтіґаль“ та „Роланд“. Набір добровольців до „Нахтіґалю“ вівся через Краків, де перебував Військовий штаб ОУН і діяли старшинські курси ОУН. Серед викладачів цих курсів був Роман Шухевич. На цих курсах добровольці проходили загальний стрілецький вишкіл, який надалі вдосконалювався за німецькими статутами та настановами. Р. Шухевич погодився очолити ДУН з розрахунком, що у майбутньому Легіон зможе стати базою для формування української армії. У квітні 1941 р. він налічував 330 осіб і поділявся на 3 сотні.
З німецької сторони „Нахтіґалем“ керували оберлейтенанти Г. Герцнер та Теодор Оберлендер, а з української — сотник Р. Шухевич. Німецьке командування на обидва українські військові формування — „Нахтіґаль“ і „Роланд“ — покладали суто поліційні та охоронні обов'язки — відповідальність за безпеку пересування частин вермахту українською територією, роззброєння залишків радянських військ, охорона ешелонів з полоненими та боєприпасами. Звичайно, це були не ті завдання, на які розраховували Р. Шухевич та його друзі, котрі бачили своє місце на фронті збройної боротьби з більшовиками.
Після інтенсивного вишколу Український легіон 18 червня від'їхав до Ряшева, о 3 год. 15 хв. 22 червня 1941 р. переправився через р. Сян біля с. Валява, рухаючись у бойових порядках 49-го гірсько-стрілецького корпусу 17-ї німецької армії групи армій „Південь“. Потім курінь пройшов форсованою ходою через Яворів — Янів, взявши курс на Львів, який уже був залишений радянськими військами. Вважається, що перші вояки „Нахтіґалю“ з'явилися на околицях стольного міста Галичини в кінці 29 червня 1941 р., але основні сили куреня вступили до Львова вранці наступного дня.
Для Р. Шухевича, котрий зі своїми бойовими побратимами урочисто вступив до рідного міста, день 30 червня 1941 р. був затьмарений страшною звісткою про знайдення у в'язниці по вулиці Лонцького тіла його брата Юрія, закатованого НКВС. Він мужньо переніс цю трагедію і вже увечері цього дня разом зі своїми вояками взяв участь в проголошенні від імені ОУН (Б) Акту відновлення Української Держави. 5 липня 1941 р. Голова тимчасового Українського Державного Правління Ярослав Стецько повідомив сотника Романа Шухевича про призначення його другим заступником „члена тимчасового Правління по справам військовим“. На зазначену посаду був покликаний генерал-хорунжий Всеволод Петрів, а його першим заступником став Олекса Гасин.
Проте вже 3 липня 1941 р. державний підсекретар уряду Генерал-губернаторства Кундт розтлумачив В. Горбовому, проф. В. Андрієвському, В. Мудрому, С. Шухевичу та С. Бандері, що створення в Кракові Українського Національного Комітету та проголошення у Львові Українського Уряду не погоджені з керівництвом Третього Райху, а тому є незаконними. Він також підкреслив, що „остаточне слово в українських справах належить лише фюреру“. Наступним кроком з боку нацистів стало затримання С. Бандери, Я. Стецька та групи інших чільних членів ОУН(Б) і переведення їх до Берліна.
З огляду на зазначене, німецька окупаційна влада вважала небажаним перебування у Львові батальйону „Нахтіґаль“ і вже впродовж 7—9 липня 1941 р. його сотні рушили на схід. Хоча Р. Шухевич та його легіонери тяжко сприйняли негативне ставлення нацистів до питання української самостійності, проте вони все ж надіялися, що Берлін змінить свою позицію.
13 липня 1941 р. „Нахтіґаль“, перейшовши р. Збруч, опинився на території Наддніпрянської України і взяв участь у бойових діях проти Червоної армії, зокрема, під Браїловим та Вінницею. Після цього батальйон було відведено на відпочинок до містечка Юзвин (тепер Некрасове). Саме тут Роман Шухевич та його вояки з жахом дізналися про підсумки наради 16 липня 1941 р. в ставці фюрера, які остаточно знімали з порядку денного питання самостійності України: Східну Галичину віднесли до складу Польського генерал-губернаторства, Північну Буковину, Бессарабію і територію між ріками Дністер та Південний Буг приєднували до Румунії, інші українські землі увійшли до райхскомісаріату Україна або в підпорядковування військовій адміністрації. Через це Легіон, який на той час перебував біля Вінниці, відмовився від наступної служби в німецькій армії. Роман Шухевич різко зреагував на згаданий перебіг подій і начебто надіслав до ОКВ протест, у якому підкреслювалося, що внаслідок „арешту нашого Уряду і Провідника, Легіон не може далі перебувати під командуванням німецької армії“. Загострення стосунків нацистів з ОУН(Б) змусило їх розформувати батальйони „Нахтіґаль“ і „Роланд“. 13 серпня 1941 р. „Нахтіґаль“ було роззброєно (за винятком старшин) і відправлено до Кракова, а звідти 27 серпня переведено до вишкільного табору . Як згадує М. Кальба, коли про це дізнався Роман Шухевич, то він застеріг проти непродуманих кроків і сказав: „…Є хтось, хто за нас думає та відповідає, та, якщо зайде така потреба, тоді дістанемо наказ від проводу, що робити…“. Саме тут Роман Шухевич написав пісню «Машерують добровольці».
Наприкінці вересня 1941 особовий склад „Нахтіґалю“ отримав зброю і розпочав заняття з бойового вишколу. На той час серед вояків батальйону вже ширилися чутки про арешт нацистами С. Бандери, інших чільних діячів ОУН(Б), а тому Роман Шухевич спільно з командиром „Роланда“ Євгеном Побігущим 16 жовтня 1941 р. склали „Меморандум українського Леґіону“, який було надіслано до Берліна. У цьому документі викладено 10 політично-правових вимог, з яких, як і слід було чекати, німці врахували фактично лише одну: згодилися, щоб українці не складали вдруге присягу. З огляду на це, кожний вояк уклав з німцями індивідуальний контракт на час від 1 грудня 1941 р. до 1 грудня 1942 р.
21 жовтня 1941 р. батальйони „Нахтіґаль“ і „Роланд“ були об'єднані в одне формування — 201-й батальйон шуцманшафту, який перевели до Франкфурта-на-Одері. Командиром поліцейського батальйону став Євген Побігущий, його заступником і командиром першої сотні — сот. Роман Шухевич. Батальйон було долучено до складу 201-ї охоронної німецької дивізії в Білорусі. 22 березня 1942 перша група українських вояків приїхала до Мінська, а після прибуття сюди основних сил український батальйон перекинули до м. Лепеля. У його завдання входила охорона комунікацій та місцевої німецької адміністрації, а також боротьба з партизанами.
Боротьба з білоруськими партизанами виявилась важкою і виснажливою. Не здобули в ній переможних лаврів ні німці, ані їх союзники, зокрема й вояки українського поліцейського батальйону. За словами В.Яніва, це був жахливий час у житті Романа Шухевича, котрий мусив „зіграти до кінця ролю німецького приятеля“, хоч „серце розривалося з болю“. Як згадує М.Кальба, Роман Шухевич та інші українські командири прагнули уникати участі в каральних акціях нацистів проти місцевого населення, намагалися сторонитися від збирання продовольства, заявляючи, „що нас прислали сюди не грабувати, а воювати“.
Беручи безпосередню участь у боях із білоруськими партизанами, слідкуючи за антипартизанськими акціями нацистів, Роман Шухевич не тільки набув бойового досвіду, але й глибоко осмислив закони партизанської війни. Він, на нашу думку, став одним із найкращих знавців цієї специфічної форми збройної боротьби в лавах українського визвольного руху.
За свідченням учасників тих подій, Роман Шухевич дуже відповідально ставився до посад заступника командира батальйону і командира сотні, бачачи своє місце насамперед на лінії вогню. Як згадував майор Є. Побігущий, він не захотів перебувати в місті й виконувати караульні обов'язки, а „вибрав для своєї сотні найважчу службу — серед пралісів, багон, де було повно большевицьких бандитів“. За словами Є. Побігущого, Шухевич мав добре розвинену інтуїцію» і багато «проводив усякого рода курсів для старшин і молодших та старших підстаршин.»
За свідченнями колишнього німецького полковника Альфреда Бізанца та дружини Романа Шухевича (Н. Шухевич-Березинської), він як командир роти поліцейського охоронного батальйону в складі вермахту мав начебто військове звання «гауптмана» (капітана).
Відомості, які надходили до вояків 201-го батальйону з Галичини та інших місцевостей України, говорили про посилення нацистського окупаційного режиму: примусове вивезення населення на працю до Німеччини, широкомасштабні акції щодо вилучення в українських селян продовольства, фуражу, іншого збіжжя, розправи з непокірними. Ширилися також чутки, що після ІІ-ї конференції ОУН(Б) розпочалася активна військово-підготовча діяльність підпільних націоналістичних осередків, яка викликала велике занепокоєння у німців.
За таких обставин командування 201-го батальйону стало уникати активної участі в протипартизанських акціях, а серед особового складу зміцнилося бажання не продовжувати контракт із німцями. Коли Роман Шухевич, за рішенням старшинських зборів батальйону, з'ясував настрої вояків, то виявилося одностайне прагнення повернутися додому. 22 листопада 1942 в присутності командира 201-ї охоронної дивізії особовий склад українського батальйону не дав згоди на продовження контракту і 5 грудня 1942 ця формація була німцями розв'язана. Її особовий склад було перевезено в Україну, а групу старшин із 22 осіб ув'язнено в тюрмі на Лонцького.
Як згадував Євген Побігущий, після святкування Різдва Христового у 1943 Роман Шухевич та ще кілька старшин, серед яких був і Василь Сидор, зуміли вирватися з ув'язнення і перейти на нелегальне становище. Від цього моменту в житті Романа Шухевича настав найбільш відповідальний і активний період діяльності, який підніс його до найвищих посад в українському визвольному русі, репрезентованому ОУН і УПА.
На той час Роман Шухевич уже був цілковито сформованим керівником високого рангу, котрий, крім військових знань, добре розумівся на політичних питаннях і мав значні організаційні здібності. Ось як, наприклад, запам'ятав Романа Шухевича вояк 201-го батальйону М.Кальба: «Роман Шухевич не потребував дорадників, не потребував роботи засідань, щоб винести певні рішення чи висновки. Це була людина-провідник, який з місця вирішував все, беручи на себе повну відповідальність». А за словами Василя Кука, для Романа Шухевича було характерне «всебічне, докладне обдумування кожної справи, детальна перевірка виконання наказу чи доручення». Він також «не любив марнослів'я, цінив у людях діловитість та бойову мужність.»
Після року служби всі вояки на чолі з Шухевичем відмовилися продовжувати службу. 6 січня 1943 старшин відправили під охороною з Могилева до Львова, куди вони приїхали 8 січня 1943. Роман Шухевич, знаючи, що всіх старшин арештують, непомітно зник від ґестапо.
Епізод з Іриною Райхенберг
З вересня 1942 по лютий 1943 дружина головного командира УПА Романа Шухевича Наталія переховувала у своєму будинку від переслідування нацистами сусідську єврейську дівчинку Ірину Райхенберг (в іншій транскрипції Райсинберг, Райтенберг), якій на той час було 7 років.
У спогадах Юрій, син Романа Шухевича, згадує події вересня 1942 року у Львові — вулицю, що тоді мала польську назву Королеви Ядвіги і на якій була синагога; власники крамниці з тканинами, родина Райхенберг (імовірно, імена подружжя — Вольф та Ружа) жили неподалік; їх старшу доньку Ірму німецькі солдати у 42-му застрелили на вулиці, тому молодша Ірина, на прохання її матері, почала жити в сім'ї Шухевичів.
Після арешту Наталії Шухевич у 1943 році гестапо Роману Шухевичу вдалося переправити дівчинку в сирітський притулок при жіночому греко-католицькому монастирі Василіанок у Пилипові, поблизу містечка Куликів за 30 кілометрів від Львова, де Ірина перебувала до кінця війни, переживши німецьку окупацію і Голокост.
Роман Шухевич, використовуючи свої можливості, допоміг із виготовленням для дівчинки нових документів на ім'я українки Ірини Василівни Рижко. Рік народження дівчинки було змінено з 1936 на 1937. Згідно з новими документами, Ірина значилася дочкою загиблого радянського офіцера.
У 1956 році Ірина надіслала настоятельниці монастиря лист зі своєю фотографією. Врятована жінка мешкала в Україні, була одружена та взяла прізвище чоловіка, померла 2007 року в Києві у віці 72 років. У Києві мешкає її син Володимир. Юрій Шухевич зустрічався з ним, вже після смерті його матері, зокрема Володимир був присутнім і на брифінгу Мойсея Фішбейна 3 листопада 2008 року.
Прізвища Райхенберг містяться в базі даних жертв нацистів меморіалу «Яд-Вашем» в Ізраїлі, серед загиблих у Львові в 1942 році.
За даними гестапо, представники ОУН і УПА неодноразово допомагали переховуватися євреям і виготовлювали для них документи, зокрема тим, хто надавав підтримку або співпрацював з ОУН і УПА.
Міфи та реальність
Звинувачення в причетності до Львівського погрому 1941
Під час офіційного візиту 13-15 листопада 2007 року Президента України Віктора Ющенка до Ізраїлю відбувся, за інформацією російської преси, діалог з керівником громадської ради меморіалу «Яд-Вашем» Томі Лапідом, в якому він стверджував, що меморіал має збірку документів про злочини батальйону «Нахтігаль» при погромі 1941 у Львові під час входження німецьких військ і, відповідно, про командувача Романа Шухевича, якому саме нещодавно було присвоєне звання Героя України. Президент наголосив, що досі немає жодного факту, який би засвідчував, що хоч одна українська визвольна організація діяла у каральних операціях. Подібні звинувачення, але вже без конкретних імен, прозвучали і при виступі Президента України у Кнессеті від спікера Дальї Іцик. Згодом, коментуючи ці питання, президент зазначив зацікавленість України у тісній співпраці з Ізраїлем і відповідними громадськими інститутами стосовно Голокосту, і що в ході візиту було досягнуто домовленості з Президентом Ізраїлю Шімоном Пересом про створення відповідної спільної робочої групи та про прибуття в Україну делегації представників «Яд-Вашем».
Вдруге звинувачення від Томі Лапіда, як офіційного представника «Яд-Вашем», пролунали 4 грудня 2007 року в інтерв'ю «Німецькій Хвилі», що Україна не надіслала запрошення (хоч офіційні запрошення були неодноразово виголошені самим президентом України ще під час візиту) і українська сторона досі не виявила бажання ознайомитися з наявним у меморіалу «Яд-Вашем» досьє на Шухевича, але було сказано вже узагальнено — про злочини проти цивільного населення Львова у червні 1941 (слід зауважити, що наприкінці червня 1941 року у Львові відбулося дві трагедії, тому слід чітко зазначати: перша — масові страти львівських в'язнів (абсолютна більшість із них — політичні) радянською владою при відході з міста, що стала передумовою іншої трагедії, вже при входженні в місто німецьких військ — львівського погрому).
Держкомітет архівів України надіслав 16 грудня 2007 року до Ізраїлю офіційного листа з проханням ознайомити українських фахівців зі збіркою названих документів, аналогічне звернення від Українського інституту національної пам'яті було передано 18 грудня через заступника міністра закордонних справ Ізраїлю.
Про наявність нібито якоїсь «справи» Шухевича (але знов-таки зі слів самого Томі Лапіда, яку той вивчав два дні перед зустріччю з Ющенком), згадує у своїй колонці Володимир Бейдер у лютневому номері 2008 року російського журналу «Огонёк».
Не отримавши відповіді від «Яд Вашем», 27 лютого 2008 року до Ізраїлю вирушила урядова група на чолі з віцепрем'єром І. Васюником, до складу якої увійшли голова Українського інституту національної пам'яті І. Юхновський та радник голови СБУ з науково-дослідної роботи В. В'ятрович.
За результатами поїздки, щодо отримання досьє Шухевича, 4 березня 2008 року відбувся брифінг «Підсумки візиту урядової делегації за участі СБУ до меморіального комплексу „Яд-Вашем“ в Ізраїлі», на якому один з учасників делегації, кандидат історичних наук Володимир В'ятрович констатував відсутність «досьє Шухевича» та нових матеріалів, а ті, що були передані — вже відомі або наявні в українських архівах та частина свідчень завербованих агентів, для забезпечення «провокації» (саме так зазначено у документі КДБ) проти тодішнього міністра Теодора Оберлендера, який певний час служив у батальйоні «Нахтігаль» (політична справа 1959—1960 рр., де СРСР забезпечувала нібито доказовою базою служби НДР для дискредитації уряду ФРН і канцлера Конрада Аденауера). Директор же архівного департаменту «Яд Вашем» Хаїм Гертнер повідомив, що жодного досьє на Шухевича в їхніх сховищах немає, автор же заяв, Йосиф Лапід, не є фахівцем цієї справи (співробітником архіву).
«Яд Вашем» 19 березня 2008 у власному прес-релізі фактично підтверджує висновки української делегації — персоніфікованої збірки чи досьє на Шухевича немає, а наявні документи якщо й існують, то розкидані, і їх важко виокремити серед майже 75 мільйонів сторінок всіх архівних матеріалів комплексу, та, загалом, Яд Вашем покладається у своїх висновках про Шухевича на дослідження (не названі) та публікації (не названі) по всьому світу.
Від неурядової організації Харківської правозахисної групи запити на отримання досьє Шухевича тричі надсилає член групи Галя Койнаш, про відсутність будь-яких відповідей від «Яд-Вашем» вона повідомляє у матеріалі «Нам без привидів», опублікованому 9 березня 2008 року.
Головний командир УПА: 1943—1950
1943
Роман Шухевич вирвався з німецького ув'язнення, незабаром зв'язався з членами Проводу ОУН(Б). Через арешт німцями Д. Грицая був замість нього призначений військовим референтом Проводу ОУН (Б). Від цього часу Роман Шухевич безпосередньо став біля витоків створення УПА: ще на початку грудня 1942 р. до такого рішення прийшла таємна військова конференція ОУН у Львові. За її підсумками, за словами М. Лебедя, «у грудні 1942 р. Провід Організації видає наказ тереновому Проводові Волині переорганізувати існуючі вже дрібні збройні відділи та організувати широко розплановану збройну самооборонну боротьбу українського народу».
З огляду на розбіжність поглядів у керівництві ОУН(Б) щодо збройного чину, 17—21 лютого 1943 р. в одному із сіл поблизу м. Олеська (Львівщина) відбулась III конференція ОУН(Б). У ній взяли участь М. Лебідь («Максим Рубан»), Роман Шухевич («Тур»), В. Охримович («Бард»), М. Прокоп («Гармаш», «Володимир»), Д. Маївський («Косар», «Тарас»), З. Матла («Дніпровий»), Р. Кравчук («Петро»), М. Степаняк («Сергій»). Свої погляди «Тур» обґрунтував і виклав на засіданні Проводу ОУН(Б) восени 1944 р. Торкаючись питання загальноукраїнського збройного зриву навесні 1943 р., він сказав, що коли б у той час УПА повела наступ на Рівне, Сарни, «то ми були б програли і маси напевно були б відвернулися від нас». Водночас, за словами Романа Шухевича, обмежені дії українських повстанців на північно-західних землях мали довір'я мас і виявилися успішними.
На цьому засіданні «Тур» також піддав критиці позицію «Ле» (В. Кук), котрий на III конференції ОУН(Б) у лютому 1943 р. підтримував точку зору М.Степаняка щодо загальноукраїнського збройного зриву проти німців, зокрема й у Галичині. Він сказав, що тоді «не було об'єктивних умов», але наголосив, що «коли прийшов Ковпак, то ті умови заіснували і ми виграли», тобто з липня 1943 р. в Галичині почали створюватися, за підтримки населення, загони Української Народної Самооборони (УНС), котрі пізніше склали основу формувань УПА-Захід.
Цікавою є точка зору Р. Шухевича на причини виникнення польсько-українського конфлікту навесні 1943 р. на Волині-Поліссі, викладена під час І Великого Збору Української Головної Визвольної Ради 11—15 липня 1944 р. Виступаючи 13 липня 1944 р. у дискусії з польського питання, «Тур» зазначив, що після переходу української поліції на Волині—Поліссі на бік ОУН і УПА німці створили польську поліцію, яка разом з СС «застосовувала жорсткі та нелюдські прийоми» щодо українського населення. Крім того, за його словами, польський елемент на Волині «повністю паралізував рух УПА». За цих обставин, наголосив Роман Шухевич, українське населення виступило проти поляків, і «тоді почалася ліквідація польського населення на Волині, яка закінчилася влітку 1943 р.».
Після III конференції ОУН(Б), коли було остаточно вирішено питання створення УПА і визначено головних ворогів українського визвольного руху (німці та більшовики), Роман Шухевич відрядив на Волинь—Полісся двох членів Військового штабу ОУН та В.Сидора для надання допомоги військовому референту Крайового проводу ОУН на ПЗУЗ В. Івахіву у перетворенні збройних загонів ОУН у бойові формування УПА. Надалі Ю. Ковальський під псевдом «Гарпуна» став шефом штабу УПА на Волині—Поліссі і 13 травня 1943 р. загинув разом з В. Івахівим у бою з німцями під Деражним.
Водночас Роман Шухевич, враховуючи наявність розбіжностей між членами Проводу ОУН (Б) щодо військових планів Організації та невдоволення багатьма з них діями «урядуючого» провідника М. Лебедя, ініціював зміни в керівництві ОУН. 13 квітня 1943 р. на засіданні Проводу ОУН «Максим Рубан» склав свої повноваження «урядуючого» провідника і замість нього було обране Бюро Проводу ОУН в складі Романа Шухевича, З. Матли і Д. Маївського, де «Тур» був «першим між рівними».
Обрання «Тура» Головою Бюро Проводу ОУН стало цілком закономірним: на той час він був найавторитетнішою постаттю в керівному середовищі ОУН. За словами М. Степаняка, Роман Шухевич мав «опінію найкращого організатора і був найстаршим членом серед тодішнього складу Центрального Проводу».
Ставши на чолі керівництва ОУН(Б), Роман Шухевич зосередив свою основну увагу на усуненні розбіжностей у середовищі ОУН стосовно поглядів на політику і стратегію визвольного руху, на розширенні зони бойової діяльності УПА, створенні її структур у Галичині, просуванні повстанських відділів у східні області України.
Важливе місце в житті «Тура» відіграв ІІІ-й Надзвичайний великий збір ОУН (б), що відбувся 21—25 серпня 1943 р. в Козівському районі Тернопільської області. Після нього становище Р. Шухевича в керівному середовищі визвольного руху значно зміцнилося: йому вдалося подолати певний спротив М. Лебедя і М. Степаняка, котрі виступали проти активізації дій УПА на протибільшовицькому фронті, вважаючи, що це «призведе до масового знищення українського народу», і накреслити заходи щодо подальшої розбудови структур і запілля повстанської армії, підвищення її боєздатності. «Тур» зумів також переконати учасників III НВЗ у необхідності демократизації політичних та ідеологічних засад ОУН, зробити їх зрозумілими і прийнятними для самостійницьких елементів Наддніпрянської України.
Обійнявши посади Голови Бюро Проводу ОУН і Головного Командира УПА, «Тарас Чупринка» (таким стало нове псевдо Головного Командира — на честь Тараса Шевченка та Григорія Чупринки) запобіг намірам «Клима Савура» та деяких волинських діячів поставити УПА вище ОУН, оголосити УПА «найвищою і єдино-суверенною владою на звільнених землях України».
III Надзвичайний Великий Збір ОУН сприяв формуванню в характері Р. Шухевича найкращих рис Провідника і Командира, політика і військовика, на що вказують слова О. Лоґуша: він «не йшов за ніякими крайностями», «не був скептиком серед екзальтованих — і політиків, і військовиків», завжди намагався знайти «межу між теорією і практикою, між уявленням, вірою і конкретною дійсністю».
Очоливши керівництво українським визвольним рухом, Р. Шухевич до кінця 1943 р. домігся здійснення низки важливих військово-політичних заходів. У жовтні 1943 р. у с. на Львівщині «Тур» скликав нараду крайового активу ОУН на ЗУЗ за участю обласних провідників та військових референтів. У своїй доповіді він зазначив, що внаслідок поразок Німеччини на фронтах, «Україну жде повна большевицька окупація, а наш визвольний рух — затяжна важка збройна і підпільна боротьба».
Як згадує учасник цієї наради В. Галаса, Шухевич так визначив першочергові завдання самостійницьких сил: зміцнювати ідейно та організаційно підпільні осередки ОУН та відділи УПА; будувати конспіративні підземні приміщення для укриття особового складу і матеріальних ресурсів; організовувати і вишколювати санітарну, господарчу та розвідчу службу; створювати відділи УПА в гірських та лісистих теренах; під час пересування лінії фронту в затяжні бої з противником не вступати; не йти на переговори з німцями; формувати при УПА бойові відділи з представників поневолених народів СРСР.
Того ж місяця жовтня 1943 р. на околицях Львова відбулося засідання членів Проводу ОУН за участю Р. Шухевича, Д. Маївського, М. Лебедя, М. Арсенича, Д. Ребет, М. Прокопа, В. Охримовича, М. Степаняка та О. Луцького. На цьому засіданні «Тур» охарактеризував діяльність ОУН, зазначивши, що організація «має вирішальний вплив на території від Дніпра до Карпат». Він також заявив, що хоче виїхати на Волинь, щоб ознайомитися з діяльністю крайового керівництва ОУН.
Після згаданого засідання Р. Шухевич виїхав на Волинь—Полісся, де в другій половині листопада 1943 р. взяв участь у І конференції поневолених народів Східної Європи й Азії. Його присутність на цьому зібранні не афішувалася, він не втручався в хід конференції, а лише уважно слухав доповіді її учасників та дискусії з їх обговорення. Від'їжджаючи, Р. Шухевич, за словами О. Лоґуша, так узагальнив свої враження від побаченого і почутого: «Конференція важна для нас не лише тим усім, що вона практично створить для нашої боротьби сьогодні. Вона переконала нас, що справа спільного фронту поневолених народів — це діло не лише необхідне, але реальне. Ми вибрали правильний шлях…».
Разом з тим, відомий діяч ОУН і УПА О. Луцький стверджував, що, за словами Р. Шухевича, Провід ОУН не покладав особливих надій на цю акцію, хоча вважав, що вона певним чином «повинна активізувати націоналістичне підпілля в СРСР». Однак, як відомо, цього не сталося, за винятком країн Балтії.
На початку грудня 1943 p., після повернення Р. Шухевича з Волині, на конспіративній квартирі у Львові відбулося чергове засідання Проводу ОУН. Як показав на допиті в НКВС О.Луцький, «Тур» позитивно оцінив діяльність Крайового Проводу ОУН на ПЗУЗ у справі організації УПА і запропонував на базі УНС «створити УПА на території Галичини». Він також дав позитивну характеристику «Климу Савуру», зазначивши, що останній серед учасників УПА користується великим авторитетом.
У цьому ж місяці Головна Команда та Головний Військовий штаб УПА, за безпосередньою участю Р. Шухевича, ухвалили низку оперативних документів з організаційних та бойових питань діяльності УПА, котрі мали надати їй роль регулярного війська. Принципове значення мав наказ Ч. 2/43 від 18 грудня 1943 р. про військову залежність Української збройної сили, військові ступені та функції, дисциплінарні кари та судове поступування у війську, справи військових видавництв і термінології.
19 грудня 1943 p. Р. Шухевич («Тарас Чупринка») та О. Гасин («Іван Чорнота») затвердили Інструкцію Ч. 3/11 «Військові ступені і функції». Згідно з нею, особовий склад УПА складався з таких категорій вояків: рядові, підстаршини, старшини, генерали. Найвищим у військовій ієрархії мав бути чин «маршала».
На початку 1944 р. Головний Командир УПА Р. Шухевич спільно з ГВШ УПА здійснив низку заходів, спрямованих на вдосконалення структури та органів управління повстанської армії. 23 січня 1944 р. наказом 4.1 було уніфіковано організацію військових штабів (ВШ) груп і округ УПА. Очолював військовий штаб військової округи УПА шеф, котрий у разі відсутності командира групи (військової округи) був його заступником у всіх військових справах. Кожний ВШ складався з таких відділів: оперативний, розвідувальний, тиловий, організаційно-персональний, вишкільний, виховний. При командирі групи (військової округи) передбачалося також створення спеціального відділу військових інспекторів.
На початку 1944 р., через наближення Червоної армії до кордонів Західної України, керівництво визвольним рухом опинилося перед необхідністю прискорити підготування до дій у «підсовєтській» дійсності, розробити нові засади політики і стратегії, залучити до боротьби з більшовицьким режимом всі українські самостійницькі сили, поширити терен діяльності ОУН і УПА на східні області України.
Щоб надати визвольній боротьбі ОУН і УПА загальноукраїнський характер, необхідно було створити єдиний національний центр для керівництва цією боротьбою і репрезентації українських самостійницьких сил на міжнародному відтинку.
Як згадував відомий діяч ОУН Л. Шанковський, ще 21 вересня 1943 p. Р. Шухевич запросив його до творення «найвищого керівного органу українського народу на час революційної боротьби». А в наказі 4.2 Головної команди УПА від 18 грудня 1943 р. цей орган було умовно названо Головною Визвольною Радою. У другій половині березня 1944 p., як згадував Л. Шанковський, «Ініціятивний комітет для створення УГВР остаточно сформувався» і впродовж трьох місяців підготував програму майбутнього Збору, проєкти його основних документів (Універсал, Платформа, Устрій, Присяга вояка УПА та ін.), визначив склад його учасників та накреслив кандидатури для обрання членами УГВР.
Оскільки ідея заснування загальноукраїнського представницького органу була ініційована Головною Командою УПА, то в підготуванні Першого Великого Збору УГВР активну участь брав Р. Шухевич. Зокрема, на його пропозицію було створено Підготовчу комісію Проводу ОУН, яка мала спільно з Ініціативним комітетом готувати Збір. До її складу увійшли В. Охримович, М. Прокоп, Д. Ребет (голова). «Тарас Чупринка» також здійснив заходи щодо підготування місця скликання Збору та забезпечення охорони його учасників. Спостерігаючи за Р. Шухевичем в цей період, Д. Ребет зазначала, що він не належав «до безкомпромісових людей», «не виявляв вузько партійних амбіцій» і характеризувала його як «конструктивного політика реального мислення».
За словами самого Р. Шухевича, «праця Ініціятивного комітету не йшла легко», бо треба було забезпечити конспіративність його діяльності, вести переговори «тільки з людьми дуже певними та дискретними», не залучати до них «групи, які одверто співпрацювали з німцями» та групи, «які були вороже наставлені до УПА».
На Першому Великому Зборі УГВР, що відбувся 11—15 липня 1944 р. в Карпатах, Шухевича було обрано головою і генеральним секретарем військових справ. Р. Шухевич виступив із доповіддю про УПА, взяв участь в обговоренні доповіді М. Прокопа про внутрішнє і зовнішнє становище українського народу, в дискусіях з польського питання та про Платформу УГВР. Він увійшов також до складу комісії, яка мала виробити текст присяги вояка УПА. На зазначеному зібранні Р.Шухевич був присутній під псевдонімом «Р. Лозовський».
Як згадувала зв'язкова «Тура» І. Савицька-Козак, після Першого Великого Збору УГВР Роман Шухевич сказав: «Ми всі, вояки УПА і всі підпільники, зокрема і я, повністю свідомі, що раніше чи пізніше нам доведеться загинути в боротьбі з брутальною силою…». Позитивно оцінюючи підсумки роботи Першого Великого Збору УГВР, Р. Шухевич був насторожений вістками про створення на Волині—Поліссі Народно-Визвольної Революційної Організації (НВРО), яка могла бути альтернативою ОУН. Ідею заміни ОУН іншою політичною організацією ще в 1943 р. неодноразово піднімав М.Степаняк.
Саме з його ініціативи 17—18 липня 1944 р. в лісі поблизу с. Дермань Здолбунівського району Рівненської області відбулася конференція, в якій взяли участь В.Кук, М.Степаняк та група діячів ОУН з ПЗУЗ. На ній було проголошено створення НВРО. За словами сучасного дослідника В. Дзьобака, котрий посилається на В. Кука, у розумінні учасників згаданої конференції «НВРО — це не українська організація націоналістичного типу, а формація, покликана знищити імперіалістів в цілому світі і перебудувати останній за принципом вільної співпраці народів у незалежних національних державах».
Тим часом проведення конференції членів ОУН у справі НВРО та Перший Великий Збір УГВР привернули увагу радянської сторони, до рук якої потрапили К. Осьмак і М. Степаняк та деякі документи обох форумів. Ці події більшовики розцінили як наявність неприязних стосунків між В. Куком, М. Степаняком та М. Лебедем, з одного боку, і Р. Шухевичем та керівниками «ОУН галицьких областей», з іншого боку.
Наприкінці жовтня — на початку листопада 1944 р. Роман Шухевич взяв участь у засіданні проводу ОУН, що відбулося на території Рогатинського району Станіславської області, на якому звернув увагу, що необхідно оволодіти мистецтвом, «як панувати над масами, щоб їх не втратити» і вважав, що перед масами треба ставити тільки такі завдання, які на якийсь відсоток будуть виконані. Ці завдання, на його думку, «залежать від тиску сили ворога». Роман Шухевич обережно ставився до активізації діяльності сил визвольного руху, нагадуючи своїм колегам, що в основі стратегії збройної боротьби ОУН і УПА з грудня 1943 р. покладено концепцію «самооборони народу», а «ворог є в наступі великими силами».
Наведені вище думки «Тараса Чупринки» зайвий раз характеризують його як суто реалістично мислячого політика, далекого від революційного романтизму і зорієнтованого на продумані та зважені дії у практичній площині. Звичайно, сьогодні ми знаємо, що в оцінці тогочасних міжнародних стосунків та перспектив боротьби ОУН і УПА з радянською владою Р. Шухевич та його однодумці помилялися. Але хіба помилялися лише вони? Питання війни між західними демократіями і СРСР тривалий час тримало в напрузі світову спільноту, тож мало хто із зарубіжних політологів міг передбачити, що крах багатонаціонального Радянського Союзу розтягнеться на такий довгий час.
Великої поваги заслуговує позиція «Тура» у питанні про утворення НВРО. Обставини цієї справи виклав на засіданні Проводу ОУН один з її ініціаторів, «Леміш». Він зауважив, що при рейдах відділів УПА «на схід треба було сказати, від кого приходили. Тому що на нових теренах були закиди проти ОУН, ми рішили змінити назву. До такого переконання прийшли ми вприкінці травня. А зреалізували при кінці липня».
Після з'ясування причин утворення НВРО та обговорення змісту прийнятих цією організацією документів, у якому взяли участь всі учасники засідання, Р. Шухевич підбив підсумки дискусії. Він підкреслив, що від утворення НВРО ОУН нічого не втратила, бо ця справа «йде капіталом ОУН». Справа НВРО, за його словами, є експериментом, який можливо вдався б, але, наголосив «Тур», «я не хотів би міняти організацію (тобто ОУН) на експериментальну (тобто НВРО)».
Далі P. Шухевич заявив, що він свідомий того, «що на сході під формою ОУН роботи розгортати не можна», а тому «мусимо в цім напрямі підготовити». Тому, на його думку, «треба робити приготування до зміни організації, а справу НВРО потрактувати не як нову організацію, що мала б прийти на місце ОУН, а як певний тактичний момент». «Тур» зазначив, що необхідно «лишити ідеї НВРО» для праці на сході України, а саму НВРО як організацію розв'язати. Він також запропонував поінформувати учасників «з'їзду НВРО», що вона «розв'язана Головним Проводом Організації».
1944
1944 p. характерний тим, що в цей час Р. Шухевич вперше потрапив у поле зору більшовиків. У проєкті листа першого секретаря ЦК КП(б)У М.Хрущова «Про становище в Рівненській і Волинській областях УРСР» (березень 1944) на ім'я Й. Сталіна стосовно проєкту постанови Державного комітету оборони СРСР про «Спеціальні заходи по західним областям України» зазначалося, що «загальне керівництво бандами здійснює заступник Степана Бандери — Максим Рубан, а військове (командир УПА) — Клим Савур (дійсне прізвище Шухевич — син львівського адвоката)».
Хоча з цього документа видно, що більшовики не мали ще вичерпної інформації про займані Р. Шухевичем посади у лавах українського визвольного руху і плутали його з «Климом Савуром», командиром УПА-Північ, але з цього часу «Тарас Чупринка» став об'єктом постійної уваги з боку НКВС — НКДБ. Ширші відомості про нього вперше дав совєтам відомий діяч ОУН М. Степаняк («Сергій»), арештований влітку 1944 р.
Свідчення М. Степаняка та захоплені деякі документи УГВР, які потрапили до рук більшовиків, дали їм змогу об'єктивно оцінити роль і місце Р. Шухевича в українському визвольному русі. Крім того, радянським органам держбезпеки стало відомо про активну діяльність ще й інших чільних діячів ОУН. Отож, 12 листопада 1944 р. нарком держбезпеки УРСР С.Савченко, перебуваючи у Львові, затвердив оперативний план «Бєрлоґа» («Барліг»), спрямований на розшук і ліквідацію членів Проводу ОУН і особисто Р. Шухевича, а 31 жовтня 1945 р. на нього була заведено розшукову справу «Вовк». Відтоді «Тур» постійно перебував під прицілом радянських спецслужб.
1945
На закінчення війни у травні 1945 Головна Команда УПА відреагувала зверненням «Тараса Чупринки» в травні 1945 р. до «Бійців і Командирів Української Повстанської Армії!». У ньому наголошувалося, що великий внесок у перемогу над Німеччиною зробили українські повстанці, котрі не допустили нацистів використати українську землю «для своїх загарбницьких цілей», не дозволили їм грабувати українські села і вивозити людей до Німеччини. У боротьбі з німцями, УПА «зорганізувалася і пройшла першу бойову школу».
Далі Головний Командир наголосив, що після розгрому Німеччини «вернувся і розгосподарився на Україні ще гірший окупант — Росія», але «український народ і тепер не скапітулював перед наступаючим ворогом». Оцінюючи міжнародне становище, яке склалося після війни, «Тарас Чупринка» вважав, що «революційні рухи поневолених народів та протиріччя між західними державами і СРСР зростають», а це «створює сприятливі умови для нашої дальшої боротьби і наближає момент розвалу СССР».
Зі свого боку, не перебільшуючи досягнутих результатів і усвідомлюючи реальні труднощі боротьби з тоталітарним режимом, Головний Командир УПА оптимістично оцінював підсумки бойової діяльності повстанської армії. У святковому наказі з нагоди Різдва і Нового 1946 року (грудень 1945 р.) Р. Шухевич наголосив, що у 1945 р. «УПА вперше поміряла свої сили з окупантом України в умовах миру, коли здавалося б, що наші повстанчі сили ні одного місяця не зможуть встояти проти ворога, що зумів вибороти собі перемогу з такою мілітарною силою як Німеччина».
На думку «Тараса Чупринки», найвищим досягненням УПА у 1945 р. було те, що повстанська армія «зуміла уникнути вирішального удару НКВД, мистецьки маневруючи та розчленовуючись на невеликі бойові групи та гуртуючись у більші одиниці». У цьому ж році УПА здійснила рейди до Польщі, Чехословаччини та Румунії, пропагуючи ідеї українського визвольного руху. Висловлюючи непохитну віру в перемогу справи, за яку бореться УПА, Р. Шухевич, звертаючись до своїх бойових побратимів, підкреслив, що «бій, який ви ведете — нещадний бій на життя і смерть»
1945 рік був для Р. Шухевича пам'ятним із кількох причин. По-перше, з його ініціативи в ніч із 28 лютого на 1 березня 1945 р. на шосе Львів—Тернопіль, в одному з хуторів Козівського району Тернопільщини, відбулася зустріч членів Проводу ОУН Д. Маївського та Я. Бусела з двома офіцерами органів держбезпеки С. Каріним-Даниленком та А. Хорушуном, котрі маскувалися під співробітників радянської адміністрації. Ці переговори тривали п'ять годин, але не дали позитивних результатів. Та й, мабуть, сам «Тур» не покладав на них особливих надій.
Доцільність таких контактів випливала, на нашу думку, з потреби пересвідчитись у неможливості компромісів із тоталітарним режимом і необхідності акцентування уваги всіх ланок визвольно-революційного руху на нещадній боротьбі з ним. Не останню роль відігравала й та обставина, що в керівному середовищі УГВР, ОУН і УПА були обґрунтовані побоювання щодо перспектив українських національних інтересів у разі перемоги західних країн у війні з Радянським Союзом.
По-друге, Р. Шухевич нелегко переніс загибель у грудні 1945 р. свого найближчого соратника і однодумця, політ-референта Проводу ОУН Д. Маївського при спробі перейти кордон Чехословаччини з англо-американською зоною окупації Німеччини. «Тарас» йшов туди поряд з шефом ГВШ УПА Д. Грицаєм для переговорів із С. Бандерою та інформування ЗП УГВР про події в Україні.
1946
У липні 1946 р. з'явилася «Відозва Головного Командира до УПА». У ній підкреслювалося, що від «зими йде велетенський, майже безперервний натиск ворога на українське підпілля та його збройні частини — УПА» і що "не було оселі в теренах, обнятих революційним рухом, де не стаціонував би гарнізон ославлених «внутрєнних войск НКВД» для «боротьби з бандитизмом». Характеризуючи дії більшовицького керівництва, Р. Шухевич наголосив, що воно прагне «змогти вже зараз зголосити Сталіну, що українське повстання подавлене».
Визнавши, що в бойових діях «деякі відділи втратили навіть половину свого складу», «Чупринка» зазначив, що «весь період від зими по сьогоднішній день видержала УПА з честю» і що «в цій безприкладній боротьбі УПА перейшла всі сподівання, які на неї поклав народ і революційний Провід — Українська Головна Визвольна Рада».
Разом з тим, аналізуючи міжнародні відносини у світі, Р. Шухевич дійшов висновку, що конфлікт між радянським і англо-американськими блоками не вийшов «поза рамці дипломатичних зударів» і що обидві сторони не виходять "ще зі стану «збройного мира». А тому, на його думку, більшовики використають мирний час «для нищення свого партизанського внутрішнього ворога — української національної революції».
Виходячи з обставин, що склалися у світі та в Україні, Головний Командир УПА вважав необхідним для збереження відпорності визвольного руху здійснити «переорганізування революційних сил» за зразком Армії УНР, яка після 1919—1920 pp. «форми широкої повстанської боротьби» замінила формами «підпільно-конспіративних» дій. До таких кроків, на його думку, кликав і досвід УВО, ОУН, які майже 25 років діяли у підпіллі.
Аргументуючи необхідність тактичних змін або «перестановки сил», Р. Шухевич зазначив, що це лише «момент переходу з одних форм боротьби в другі». Він висловив глибоку впевненість у тому, що вояки УПА, «незламні бійці-герої», засвоять «нові зразки бою з ворогом», будуть «негайними блискавичними ударами» вдаряти ворога там, «де він того ніяк не надіється».
І наступний час виправдав зазначені вище сподівання Головного Командира УПА. Здійснена ним реорганізація форм і методів боротьби ОУН і УПА незабаром дала відчутні результати: радянські джерела зафіксували активізацію сил визвольного руху та підтвердили їх уміння виходити з-під ударів органів і військ МВС. 8 серпня 1946 р. в інформації партійних чинників на ім'я другого секретаря ЦК КП(б)У Д.Коротченка зазначалося: «зміна методів боротьби українсько-німецьких націоналістів — відхід у глибоке підпілля, індивідуальний терор і дії дрібними групами в 3—4 людини із засідок — поки що не знайшли змін у діях наших органів у боротьбі з бандами ОУН-УПА. Військові операції з огляду на слабке підготування здебільшого здійснюються безрезультатно». 14 вересня 1946 p. партійні чиновники знову констатували: «Органи МВС, МДБ, внутрішні та прикордонні війська досі не перебудували свою роботу від активних військових операцій на глибоку агентурну розробку оунівського підпілля. Більшість бандпроявів залишається нерозкритими, відповідні заходи не організуються і бандити відходять безкарно». А міністр внутрішніх справ СРСР С.Круглов нещадно розкритикував дії внутрішніх військ МВС у західних областях України за низькі результати їхньої бойової діяльності у боротьбі з українськими повстанцями за період із 1 серпня по 15 вересня 1946 р.
У 1946 p., завдяки заходам Головної Команди УПА щодо переведення повстанських відділів на форми боротьби у збройному підпіллі, силам визвольного руху вдалося загалом зберегти свою відпорність, мінімізувати втрати і вистояти у виснажливому двобої з тоталітарним режимом. Ба, як свідчать дані МВС УРСР, чисельність українських повстанців за період з 1 квітня 1946 р. по 1 січня 1947 р. збільшилася з 3735 до 4456 вояків. Зросла і кількість бойових одиниць: із 479 до 530.
В організації зазначених вище заходів була велика заслуга Р. Шухевича, котрого 9 лютого 1946 р. УГВР своєю постановою підвищила до ступеня генерал-хорунжого. Разом з тим, Головний Командир УПА був свідомий того, що боротьба сил визвольного руху з радянським тоталітарним режимом у наступні роки буде не тільки важкою, а й тривалою. Для цього необхідно буде як продовжити розбудову підпільних структур ОУН і УПА та забезпечити їх просування у східні області України, так і звернути увагу на консолідацію українських самостійних сил закордоном, на усунення розбіжностей, які виникли між С. Бандерою, його оточенням і керівництвом революційного підпілля в Україні після III Надзвичайного Великого Збору ОУН (серпень 1943 p.).
Як свідчив на допиті в МДБ В. Кук, Р. Шухевич ще в 1945 р. висловив думку про доцільність налагодження зв'язків керівництва визвольно-революційного руху в Україні зі С.Бандерою, котрий перебував в англо-американській зоні окупації Німеччини. «Тур» говорив, що йому важко «керувати ОУН і УПА одночасно», а тому він бажав би «всю увагу зосередити на керівництві УПА», а С. Бандері «запропонувати очолити всю організацію», тобто ОУН. За словами В. Кука, з такою пропозицією Р. Шухевич наприкінці 1945 р. скерував до С. Бандери представників Проводу ОУН в Україні Д. Маївського і Д. Грицая, котрі, як відомо, загинули при спробі перетнути кордон між Чехословаччиною і Західною Німеччиною.
За твердженням В. Кука, становище у стосунках Проводу ОУН в Україні зі С.Бандерою до кінця так і не прояснилося, і що «Бандера не признавався „проводом“ як керівник Організації». І коли йшла мова про можливий перехід Р. Шухевича за кордон, то Провід ОУН «уповноважив його виступати так, як керівник всієї організації, а не як підпорядкована Бандері особа».
У березні та влітку 1946 р. через спеціального посланця «Славека» («Славка») «Тур» отримав від С. Бандери низку конфіденційних документів, з яких, мабуть, дізнався про створення Закордонних частин ОУН та про бажання зібрати черговий Великий Збір ОУН.
Знову-таки, він у серпні 1946 р. відправив до Німеччини з листом та усними інформаціями для С.Бандери зв'язкову Проводу ОУН «Бистру» (І. Савицьку). В особистій записці до «Друга Провідника» Р. Шухевич писав: «все, що подасть др[уг] Бистра, прошу брати, як передане мною особисто». Водночас Р. Шухевич через «Бистру» передав невстановленій особі, яку називав «Другом», записку, в якій просив його уможливити зустріч своєї зв'язкової з «провідником Бандерою», наголошуючи, що «справа дуже важна і пильна». Проте І. Савицькій дуже важко дався шлях на Захід, куди вона прибула наприкінці 1946 р.
Не торкаючись усіх питань, які керівник національного підпілля в Україні ставив перед С.Бандерою, можна лише зауважити, що найголовніші з них стосувалися долі постанов Надзвичайного Великого Збору ОУН, які критично сприймали С.Бандера та його найближче оточення.
Як показав на допитах в МДБ УРСР колишній емісар С. Бандери В. Дишкант, у листі, який «Бистра» передала провіднику З4 ОУН від «Тура», останній зауважив, «що не заходить потреба скликувати Великий Збір Організації Українських Націоналістів (Б), бо постанови III Великого Збору є актуальні і не потребують ніякої зміни чи коректури».
Глибоко переконаний у доцільності й актуальності прийняття постанов III Надзвичайним Великим Збором ОУН, визнаючи УГВР найвищим політичним представництвом і керівництвом «українського визвольного самостійницького руху», Р. Шухевич, разом з тим із повагою ставився до С. Бандери, прагнув усунути суперечності між 34 ОУН і Проводом ОУН в Україні та шукав шляхи для консолідації всіх українських самостійницьких сил.
Свою офіційну позицію у згаданих питаннях «Тарас Чупринка» виклав 25 вересня 1947 р. у «Заяві Головного Командира Української Повстанської Армії». Найперше він відзначив «велику організаційну роль, яку відіграла ОУН, керована Степаном Бандерою, у процесі творення і росту УПА», великий внесок ОУН(Б) у скріплення «своїми високоідейними кадрами» УПА, в захисті її від нападів «з боку національних ворогів України».
Водночас Р. Шухевич наголосив, що УПА «стала виразно всенаціональною силою» і виступила ініціатором створення УГВР. Від липня 1944 p., підкреслив він, УПА підпорядковується УГВР «у політичній і в організаційно-персональній площинах».
Головний Командир УПА висловив надію, що оголошена від імені УПА заява принесе українській еміґрації, як старій, так і новій, повну ясність у порушених питаннях і дозволить «стати понад вузько партійні суперечки» та гідно репрезентувати український народ перед зовнішнім світом, йтиме разом з ним у боротьбі за створення УССД.
Хоча в 1946 p. ОУН і УПА витримали шалений наступ переважаючих сил тоталітарного режиму, проте кадрові втрати визвольного руху були відчутними. Як свідчила на допитах у МДБ УРСР зв'язкова «Тура» К.Зарицька («Монета»), масові операції совєтів влітку і восени 1946 р. «поставили оунівське підпілля в складне становище, а особливо стосовно зв'язку і керівництва низовими ланками організації». За її словами, всю зиму 1946/1947 pp. P. Шухевич «був у с. Княгиничі, не маючи з підпіллям майже жодного організаційного зв'язку». Він уважно читав радянські політичні видання, слухав радіопередачі з Москви, Великої Британії, США, складав різні аналітичні огляди.
Разом з тим, як засвідчив колишній керівник Рогатинського окружного проводу ОУН «Шпак» (3. Благий), у грудні 1946 р. «Тур» особисто розробив інструкцію проводу ОУН під умовною назвою «ОСА». Цей документ орієнтував революційне підпілля на активізацію діяльності у випадку збройного конфлікту між колишніми союзниками по антигітлерівській коаліції. У ньому перед підпільними структурами ОУН ставилися завдання організувати терористичні дії проти партійно-радянського активу та захоплення влади на місцях після поразки Радянської армії.
Р. Шухевич мало вірив у ймовірність війни між західними країнами і Радянським Союзом у найближчі роки, але як керівник революційного підпілля він мусив рахуватися з такою можливістю. Крім того, зазначена вище інструкція мала відіграти роль мобілізуючого чинника для членів ОУН, накреслити перед ними перспективи боротьби за УССД.
Не зумівши шляхом масових військових операцій знищити основні сили революційного підпілля, совєти посилили увагу до оперативно-розшукової роботи і проникненню своєї агентури в керівні ланки визвольного руху. Москва критично оцінювала результати дій органів держбезпеки УРСР і була налаштована помітно активізувати цю діяльність. 8 жовтня 1946 р. заст. міністра внутрішніх справ СРСР В.Рясний зажадав від МВС УРСР інформацію про результати реалізації плану «Бєрлоґа» («Барліг») щодо Р. Шухевича, М. Арсенича, Р. Кравчука, О. Гасина та В. Кука. При цьому підкреслювалося, що діями лише однієї оперативної групи МВС УРСР зазначений план буде важко виконати. З огляду на становище, Москва пропонувала МВС України активізувати роботу щодо викриття і ліквідації керівного підпілля ОУН, створити оперативні групи для розшуку і ліквідації Р. Шухевича, М. Арсенича. Р. Кравчука, О. Гасина та В. Кука. При цьому до кожної групи залучалися рухомий загін військ (50-70 вояків) і окрема спецгрупа.
Відтоді радянська влада розпочала планомірну і систематичну роботу з виявлення та ліквідації членів Проводу ОУН, і головним об'єктом її уваги став Р. Шухевич. Від часу захоплення більшовиками М. Степаняка, О. Луцького, братів Дужих (1944—1945 pp.) органи держбезпеки розпочали збирання відомостей про Головного Командира УПА, його рідних і близьких, з'ясування місця його перебування, відслідковування шляхів пересування та ліній зв'язку «Тура».
Водночас Р. Шухевич, хоч і усвідомлював постійно загрозу своєму життю з боку органів держбезпеки, проте не відсиджувався у бункерах і конспіративних квартирах, а регулярно інспектував структури визвольно-революційного підпілля, зустрічався з їх керівниками, ставив перед ними відповідні завдання. Так, колишній керівник Рогатинського окружного проводу ОУН «Шпак» (3.Благий) на допиті в МДБ УРСР заявив: «Шухевич особисто спілкується з членами Центрального „Проводу“ і з цією метою щорічно скликає наради, на яких обговорює питання обставин, стану підпілля і практичної антисовєтської роботи». За його словами, Р. Шухевич через спеціальних і особливо довірених зв'язкових і кур'єрів підтримував регулярний зв'язок із членами Проводу ОУН, котрі зазвичай не знали місця його перебування і передавали пошту його особистим зв'язковим «Монеті» (К. Зарицька) та «Анні» (Г. Дидик)
Сам Головний командир УПА дуже прискіпливо ставився до дотримання встановленого порядку особистих зустрічей. Коли до нього навесні 1946 р. прибув від С.Бандери кур'єр «Славко», то він відмовився з ним зустрітися, заявивши, що не мав інформації про його прибуття і не знає його особисто, а тому «не може говорити з ним з організаційних питань». «Тур» через «Монету» прийняв лише пошту від Провідника 34 ОУН.
У супроводі бойовиків «Тур» пройшов сотні кілометрів по території Дрогобицької, Львівської, Станіславської і Тернопільської областей. За словами В. Кука, бойова охорона Р. Шухевича нараховувала від 5 до 20 осіб, разом із бойовиками, зв'язковими та кур'єрами.
Існувала й ретельно організована мережа конспіративних квартир Головного Командира УПА. Їх кількість була значною. За даними В. Кука, у серпні 1944 p. Р. Шухевич перебував у с. Улашківці на південь від м. Чорткова, а восени та взимку 1944—1945 pp. — в Бережанському та Козівському районах Тернопільщини, в околицях сіл Бишки — Потік — Конюхи — Августівка — Жуків — Рай. У с. Августівці перебував з осені 1944 р. до весни 1945 р. Улітку 1945 р. мав криївки в с. Рай. Черговим місцем постою стало с. Пуків на Рогатинщині, де Шухевич перезимував із 1945-го на 1946 р. Від жовтня 1946 р. до 21 вересня 1947 р. мешкав у с. Княгиничі Рогатинського району. Звідси місце постою було перенесено у Комарнівський район на Дрогобиччині, у с. Грімне. Ця криївка проіснувала до осені 1947 р. Зиму 1947/1948 pp. P. Шухевич провів у Львові, в будинку на вул. Кривій. Від весни 1948 р. до загибелі Головний командир УПА перебував у с. Білогорща. За словами вже згадуваного 3. Благого, Р. Шухевич у зимовий час, звичайно, переховувався в населених пунктах поблизу шосейних шляхів або залізничних магістралей. При цьому він зазвичай перебував один, а його зв'язкові і бойовики охорони розташовувалися десь поряд, маючи заздалегідь вказівки про місця зустрічі з «Туром».
1947
З огляду на перебіг подій і очікувані чергові наступальні дії совєтів, Р. Шухевич, як повідомляла на допиті К.Зарицька, у квітні 1947 р. покинув свій бункер в с. Княгиничі та зі своєю охороною пішов до Рогатинського лісу з метою ознайомитися зі станом націоналістичного підпілля та поставити перед повстанцями і підпільниками завдання подальшої «антисовєтської діяльності». Наприкінці червня 1947 р. «Тур», разом із шефом ГВШ УПА «Лицарем» (О. Гасин), прибули в Дрогобицьку область, де в горах містився Головний Осередок Пропаганди (ГОСП) ОУН на чолі з «Севером» (П. Федун).
Тут він скликав нараду зі співробітниками ГОСП та поінформував їх у деяких актуальних питаннях діяльності ОУН і УПА, які перед тим було обговорено з провідником ОУН на ЗУЗ Р. Кравчуком («Петро») та провідником ОУН Карпатського краю В. Сидором («Шелест»).
За словами К. Зарицької, Р. Шухевич за лінією організаційної роботи вважав за необхідне забезпечити надійність зв'язку керівних органів із середніми та низовими ланками підпілля ОУН, надати увагу збереженню кадрів, особливо СБ, тому що остання охороняє організацію від різних провокацій і проникнення до її лав більшовицької агентури.
Торкаючись внутрішнього життя в Радянському Союзі, «Тур» відзначив, що комуністична партія посилює свою діяльність на ідеологічному фронті, що економічні плани більшовиків розраховані на підготування до війни. Він також звернув увагу пропагандистів ОУН на потребу ширше використовувати у своїй роботі міжнародні стосунки. Р. Шухевич вважав, що зростання конфлікту між західними країнами і Радянським Союзом буде вирішено тільки війною.
«Тур» також висловив побажання, щоб ГОСП посилив виховну роботу з членами ОУН та організував розповсюдження націоналістичної літератури, особливо на сході України і серед українців-східняків у західному регіоні. Після зазначеної наради Р. Шухевич, разом із шефом ГВШ УПА «Лицарем», відійшов у Рогатинські ліси, де була «база для укриття керівного складу підпілля Галичини».
Тут він незабаром отримав неприємну вістку про арешт 21 вересня 1947 р. в м. Ходорів його зв'язкової «Монети» (Катерини Зарицької), хоча спочатку йшлося про її загибель у перестрілці. Ця мужня жінка не дала себе схопити без боротьби і пострілом з пістолета вбила одного з нападників. В особі «Монети», яку він знав з роботи в ОУН ще з початку 1930-х років і зі Львівського процесу ОУН 1936 p., P. Шухевич втратив не тільки близького друга, але й талановиту помічницю з питань організаційної роботи та забезпечення його зв'язком із керівними діячами.
У 1947 p., враховуючи необхідність посилення керівництва визвольно-революційним рухом, а також загибель у 1944—1945 pp. двох членів бюро проводу ОУН, Р. Волошина та Д. Маївського, Р. Шухевич призначив В. Кука своїм заступником на керівних посадах у проводі ОУН та УГВР. За словами В. Кука, йому було доручено керувати «Східними краями (ПЗУЗ, Поділля, східні області)». 1947 рік, у якому сили визвольного руху знову витримали потужні удари МДБ—МВС, Головний Командир УПА «Тарас Чупринка» оцінював загалом як вдалий для українського збройного підпілля. Про це він сказав у своєму святковому наказі від 14 жовтня 1947 р. до «бійців і командирів УПА, членів визвольно-революційного підпілля». У ньому насамперед підведено підсумки п'ятирічної боротьби УПА як на «протинімецькому», так і на «протисовєтському» фронтах, загалом охарактеризованої успішною.
Особливо позитивно оцінював Р. Шухевич боротьбу УПА під «більшовицькою окупацією», починаючи з другої половини 1944 р., коли, за його словами, йшлося про те, «бути чи не бути» українському народові". На думку Головного Командира УПА, українські повстанці та підпільники не дозволили «фізично винищити українській народ у передових лавах імперіалістичних фронтів», не дали можливості совєтам «вигнати українське населення на нові каторжні роботи в СРСР», а також зірвали спроби більшовиків «провести повне економічне пограбування народу шляхом загнання селянства в сталінський колгосп».
«Тарас Чупринка» вважав, що п'ятирічна героїчна боротьба УПА і визвольно-революційного підпілля — найгероїчніша доба історії України. Вітаючи повстанців і підпільників зі святковим днем УПА, Р. Шухевич був налаштований оптимістично і вважав, що «нові визвольні змагання» завершаться перемогою самостійницьких сил.
Що стосується радянської сторони, то, аналізуючи перебіг подій за листопад-грудень 1947 p., Управління з перевірки партійних органів ЦК КП(б)У, хоч і відзначило активізацію боротьби з ОУН і УПА, але було вимушене визнати успішні дії українських повстанців у Дрогобицькій, Львівській, Рівненській, Станіславській і Тернопільській областях. Особливу занепокоєність влади викликала ліквідація збройним підпіллям у грудні 1947 р. 13 голів і секретарів сільських рад, 12 кандидатів у депутати місцевих рад і 10 інших радянських працівників. Отож, невипадково 17 грудня 1947 р. другий секретар ЦК КП(б)У Д. Коротченко надіслав до обласного керівництва телеграму з вказівками посилити боротьбу з ОУН і УПА.
Напружена праця в 1946—1947 pp., дуже часте перебування у підземних сховищах, психічне перевантаження суттєво позначилися на стані здоров'я такої фізично загартованої людини як Р. Шухевич. Вже у червні 1947 р. було організовано медичне обстеження «Тура» у львівського лікаря М. Лотовича. Його діагноз був невтішний: «пацієнт страждає на послаблення серцевих м'язів, катар шлунку, ревматизм суглобів». У 1948—1949 pp. P. Шухевич зі своєю зв'язковою Г. Дидик нелегально пройшов курс лікування на курортах Одеси.
1948
Навесні 1948 p. Р. Шухевич був занепокоєний тривалими суперечками в керівництві ОУН на ПЗУЗ (Волинь—Полісся) між крайовим провідником «Смоком»/«Чупринкою» (М.Козак) і провідником Східного краю ОУН «Одеса» С. Янішевським («Далекий», «Юрій»). Останній ще з кінця 1944 р. звинувачував «Смока», котрий у той час був референтом СБ ОУН на ПЗУЗ, у безпідставному знищенні націоналістичних кадрів начебто за підозрою у співпраці з НКВС. Ця справа довгий час розслідувалася референтурою СБ Проводу ОУН і дії «Смока» було загалом визнано правильними, а «Далекого» закликали до організаційної дисципліни, але він не полишав конфлікту, продовжуючи ворогувати зі «Смоком».
Тоді «Тур» вирішив направити на ПЗУЗ колишнього політичного референта проводу ОУН Закерзонського краю В. Галасу («Орлан», «Зенон»). Останній у травні 1948 р. зустрівся з Р. Шухевичем в Ілівському лісі недалеко від Львова. Як свідчив на допиті в МДБ В. Галаса, він був призначений делегатом Проводу ОУН на територію Волинської і Рівненської областей, отримавши завдання ліквідувати конфлікт між «Смоком» і «Далеким», зайнятися підбором кваліфікованих оунівських кадрів на ПЗУЗ, вжити заходів до покращення конспірації структур ОУН і активізувати їх діяльність.
Водночас Р. Шухевич дав вказівки В. Галасі «активізувати оунівську діяльність у північних районах Житомирської і Київської областей» та погодити це питання з «Лемішем» (В. Кук), котрий здійснював загальне керівництво працею ОУН у Східній Україні.
Однак ліквідувати конфлікт на ПЗУЗ виявилося нелегко і лише арешт МДБ у жовтні 1948 р. «Далекого» нормалізував там ситуацію. А після загибелі в лютому 1949 р. «Смока» Василь Галаса цілковито обійняв керівництво діяльністю ОУН на ПЗУЗ.
У середині 1948 р. обидві сторони — самостійники і більшовики — ретельно готувалися до продовження боротьби. 1 червня цього ж року Політбюро ЦК КП(б)У ухвалило розлогу постанову «Про поліпшення масово-політичної роботи, подальший розвиток колгоспного будівництва і ліквідацію залишків банд українсько-німецьких націоналістів у західних областях УРСР». Цей документ мав на меті втягнути в радянське будівництво через колективізацію сільського господарства українське село і остаточно ліквідувати масову базу визвольно-революційного руху та підірвати його матеріальну базу.
Водночас перед органами МДБ і МВС ставилося завдання активізувати всі форми боротьби з ОУН і УПА, зосередивши основну увагу на "розробці та знищенні членів і функціонерів так званого «Центрального провода ОУН», а також «виявити і повністю ліквідувати бандгрупи та їх ватажків».
1-15 червня 1948 р. на базі керівника Львівського крайового проводу ОУН «Федора» (З. Тершаковець) Р. Шухевич провів нараду з членами Проводу ОУН за участю «Петра» (Р. Кравчук), «Леміша» (В. Кук), «Лицара» (О. Гасин), «Шелеста» (В. Сидор). На ній було розглянуто два питання: про політичне і міжнародне становище, стан та завдання підпілля ОУН.
Як свідчив на допиті в МДБ уже згадуваний «Шпак» (3. Благий), за підсумками наради було складено таємну інструкцію, яку надсилали лише членам Проводу ОУН, а вони мали в усній формі довести її зміст до всіх керівних ланок підпілля.
В оцінці міжнародного становища учасники наради виходили з того, що загострення відносин між США і Радянським Союзом має в перспективі привести до війни між ними, тож має бути готовим до захоплення влади в Україні на випадок поразки більшовиків.
Характеризуючи стан визвольно-революційного підпілля, члени Проводу ОУН відзначили нестачу кадрів, здатних вирішувати основні завдання активної збройної боротьби з радянською владою та вести роботу серед населення західних областей у цьому напрямку. Було зазначено, що підпілля щоденно втрачає найбільш загартовані та перевірені кадри, а поповнення його лав в умовах конспірації та протидії більшовиків йде з великими труднощами. Щодня слабшає підтримка ОУН з боку населення, а серед окремих керівних працівників спостерігається падіння «бойового духу», що відзначив сам «Тур».
З огляду на зазначене, пропонувалося забезпечити рівномірне розміщення керівних кадрів з тим, щоб охопити всі терени західних областей досвідченими організаторами з високими моральними якостями, здатними вести роботу серед населення і зміцнювати моральний стан учасників визвольно-революційного підпілля. Було також ухвалено посилити вимогу до конспірації учасників підпілля.
Особливу увагу було звернуто на зміцнення структур СБ, залучення до них найкращих членів підпілля. Місцевим провідникам заборонялося переміщувати співробітників СБ без дозволу на це їх ділових зверхників. Поряд із цим референти СБ зобов'язувалися інформувати керівників підпілля з питань проникнення в їх середовище агентури МДБ.
Принципове значення мало вирішення питання про створення легальної мережі ОУН з учнівської та студентської молоді, котра після проходження націоналістичного вишколу мала поповнювати лави революційного підпілля.
Учасники наради зайняли жорстку позицію щодо колективізації сільського господарства: організаторів колгоспів та активістів, а також матеріальну базу таких господарств пропонувалося знищувати, а селян — закликати до активної протидії заходам колективізації.
Члени Проводу ОУН зійшлися на необхідності різко посилити націоналістичну діяльність у східному регіоні Україні: виявити серед членів ОУН жителів цього регіону і надіслати їх туди для роботи; організувати активну пропагандистську роботу серед мешканців східних областей, котрі працюють у західному регіоні, з метою залучення їх до лав ОУН.
Питання, розглянуті та схвалені членами Проводу ОУН 15 червня 1948 p., звичайно, мали б зміцнити лави визвольно-революційного підпілля і посилити його відпорність тоталітарному режиму, але останній щодня нарощував зусилля у боротьбі з ОУН і УПА. При цьому більшовики не обмежувалися лише силовими акціями проти повстанців і підпільників. Їх постійним об'єктом було й населення західних областей, котре вони у різний спосіб намагалися відвернути від допомоги ОУН і УПА.
У середині літа 1948 р. Бюро Інформації УГВР опублікувало інтерв'ю свого кореспондента з Головою Генерального Секретаріату УГВР «Р. Лозовським». Серед питань, на які давав відповіді Р. Шухевич, особливе значення мало роз'яснення ним причин переходу трьох груп вояків УПА із Закерзоння через територію Чехословаччини до американської зони окупації Німеччини у травні-жовтні 1947 p., тому що в колах української еміграції ширилися чутки, що зазначені факти свідчать про згортання збройної боротьби ОУН і УПА.
«Р. Лозовський» категорично відкинув звинувачення у «капітуляції» перед ворогом чи втечі на еміграцію українських повстанців, а пояснив згаданий перехід неможливістю далі вести боротьбу в Закерзонні через спільні дії польських комуністів і радянської влади проти ОУН і УПА. При цьому він підкреслив, що «основна частина відділів УПА та революційних кадрів із-за так званої лінії Керзона літом 1947 р. перейшла до так званої Української РСР, щоб тут продовжувати свою визвольно-революційну боротьбу за визволення України з-під панування окупантів».
У своєму інтерв'ю Роман Шухевич також наголосив на позиції УГВР, визвольного руху через «посилення більшовицької колективізаційної акції на західноукраїнських землях», що стало відчутним в 1948 р. При цьому «Р. Лозовський» зауважив, що «український визвольно-революційний рух» бореться проти «більшовицької колгоспної системи» не тільки тому, що вона «є знаряддям варварської економічної й фізичної експлуатації українського селянства», а й через те, що «ця система є також засобом політичного підкорення українських селянських мас більшовицькій імперіалістичній кліці».
В останньому випадку мова йшла про те, що керівні кола ОУН і УПА гостро усвідомлювали прямий зв'язок між колективізацією сільського господарства в західному регіоні та продовженням боротьби визвольно-революційного руху з більшовицьким режимом, адже чільні представники останнього вважали, що «при індивідуальному господарстві» українським націоналістам «легше триматися».
Що стосується перспектив визвольно-революційної боротьби, то Р. Шухевич дивився на них з оптимізмом. Він вважав, що хоч більшовики завдали революційному підпіллю «значних утрат у людях», але вони не зуміли «ні розбити нашу підпільну організацію, ні скільки-небудь серйозно підірвати її силу, не добилися ніяких результатів на фронті ідейно-політичного наступу на український визвольний рух».
«Р. Лозовський» дав високу оцінку «революційним повстанським кадрам», котрі в «своїй сьогоднішній боротьбі спираються на величезний бойовий, конспіративний, організаційний і політичний досвід, що його вони здобули впродовж чотирьох років своєї боротьби в умовинах більшовицького режиму, а зокрема на досвід боротьби з МВД і МГБ». Він також висловив сподівання, що «сприятливим для справи нашого визволення буде й розвиток міжнародних подій» і наголосив, що український народ «не може послаблювати своєї боротьби тоді, коли, можливо, година його національного визволення вже не так то далеко».
Звичайно, наведений вище матеріал, який розраховувався на широке оприлюднення за кордоном, був надмірно оптимістичний, і це прекрасно розумів Р. Шухевич, котрий знав реальний стан справ, де шальки терезів у боротьбі схилялися на бік більшовиків, а визвольний рух зазнавав непоправної втрати кадрів.
4 листопада 1948 р. органами МДБ було вбито провідника ОУН Львівського краю «Федора» (З. Тершаковець), на той час одного з найталановитіших керівників визвольно-революційного підпілля. З його діяльністю більшовики пов'язували активні диверсійні й терористичні дії ОУН і УПА в 1947—1948 pp. на території Львівської області, а також у північних частинах Дрогобицької та Станіславської областей. При цьому вони зазначали, що «Федора» призначив на посаду Провідника ОУН Львівського краю «особисто Шухевич».
За свідченням Г. Дидик, коли стало відомо про загибель «Федора», то Р. Шухевич був цим сильно занепокоєний і якось на конспіративній квартирі в с. Білогорщі сказав: "Нікого нема, залишився тільки «Наум»", тобто Осип Дяків, котрий заступив «Федора».
А незабаром ще одна кадрова втрата вразила «Тура»: 10 листопада 1948 р. спецгрупа МДБ знищила керівника СБ Львівського краю ОУН Я. Дякона («Мирон»). За свідченнями Ольги Гасин, дружини шефа ГВШ УПА, Р. Шухевич вважав Я. Дякона «одним із самих обдарованих молодих керівників СБ крайового проводу ОУН».
Від початку 1949 р. тоталітарний режим продовжував завдавати ударів силам визвольно-революційного руху і цю обставину прекрасно розумів Р. Шухевич. 12 січня 1949 р. на конспіративній квартирі у Львові відбулася розмова Головного Командира УПА з шефом ГВШ УПА О. Гасиним. Як свідчила на допиті в МДБ дружина О. Гасина Ольга, під час згаданої розмови йшлося про можливість «виникнення війни між англосаксами та Совєтським Союзом», а також про стан кадрів націоналістичного підпілля.
За словами Ольги Гасин, Р. Шухевич критикував її чоловіка за те, що він ще з 1944 р. постійно прогнозував збройне зіткнення між колишніми союзниками по антигітлерівській коаліції, але з його думкою «ніхто не рахується і війну не оголошує». Сам «Тур» так виклав свою точку зору: «Війна… між Совєтським Союзом і англосаксами може виникнути тоді, коли Америка і Англія підготують свій народ у ворожому наставленні, спрямованому проти Совєтського Союзу, а для цього необхідний тривалий період часу для перероблення свідомості людей, котрі в 1944—1945 pp. разом билися проти фашистської Німеччини та її васалів». Крім того, він вважав, що таку війну можна чекати лише через 5—7 років, а на цей час, на його думку, «нікого з підпільників на українських землях не залишиться».
Під час розмови Р. Шухевич та О. Гасин зійшлися на думці, що «націоналістичному підпіллю в умовах совєтської дійсності з кожним днем стає все важче працювати». Вони, за словами Ольги Гасин, також визнали, що з часу повернення радянської влади «на території західних областей знищені всі основні керівні кадри оунівського підпілля» і «особливо оунівському підпіллю колосальні збитки нанесені в 1948 p.». і це були, на жаль, не останні кадрові втрати ОУН і УПА.
1949 — початок 1950
З огляду на кадрові втрати і постійне зростання переваги противника, керівне середовище визвольно-революційного руху дійшло висновку про доцільність згортання діяльності УПА як збройної формації. На підставі ухвали УГВР 29 серпня 1949 р. Головний Командир УПА Р. Шухевич видав 3 вересня 1949 р. наказ 4.2, згідно з яким усі підвідділи і штаби УПА тимчасово припиняли свою діяльність як бойові одиниці й органи управління. Від цього часу основний тягар боротьби з тоталітарним режимом покладався на підпілля ОУН, до якого увійшли військовики УПА, а бойові акції поступово відходили на другий план.
Це було дуже правильне рішення, адже ще наприкінці 1947 p., посилаючи свого емісара В. Дишканта на зустріч із Р. Шухевичем, С. Бандера просив передати йому про необхідність «демобілізації УПА і зведення до мінімуму бойових виступів, які приносять більше шкоди, ніж користі». Головне завдання для революційного підпілля: «витримати і ще раз витримати».
Хоч В. Дишканта 1948 р. по дорозі до України схопили у Варшаві і передали МДБ УРСР, але ті пропозиції, які він мав передати Р. Шухевичу, були останнім усвідомлені самостійно, про що свідчить наказ Ч.2 від 3 вересня 1949 р.
Тим часом відсутність підтримки іззовні змусила керівництво визвольно-революційним рухом оприлюднити за кордоном «Звернення воюючої України до всієї української еміграції» (жовтень 1949 p.). Під цим документом стояв підпис Голови Генерального Секретаріату УГВР і Головного Командира УПА «Р. Лозовського-Чупринки».
Цей документ було адресовано, звичайно, не лише українській еміграції; він мав також переконати, головним чином, світову спільноту в тому, що уникнути війни з Радянським Союзом неможливо і що «…єдиний для світу порятунок — це якнайскоріше й повне знищення російсько-більшовицького імперіалізму на його теперішніх вихідних позиціях».
Хоч «Звернення…» було наповнене оптимізмом, проте воно, на нашу думку, свідчило про катастрофічне танення сил визвольно-революційного руху в Україні. І Р. Шухевич це відчував, хоч усе своє життя підтримував у свідомості своїх соратників потребу продовження безкомпромісної боротьби з більшовицьким режимом.
Такою є нелегка доля кожного політичного керівника, котрий не може за будь-яких причин зневірятись у досягненні поставленої мети, якій присвятив своє життя, тому повинен йти до кінця, хоч він і приведе його у вічність. Цей трагічний шлях і обрав «Тарас Чупринка».
24 жовтня 1949 р. у Львові сталася подія, яка фатально вплинула на долю Р. Шухевича. Наступного дня перший секретар ЦК КП(б)У М. Хрущов надіслав повідомлення Й. Сталіну про те, що «в своїй квартирі бандитами був по-звірячому вбитий український письменник Галан Я. А.». Звичайно, провина за цей акт покладалася на націоналістичне підпілля.
Кремль нервово зреагував на повідомлення з Києва. Терміново до Й. Сталіна було викликано заступника шефа МДБ СРСР генерал-лейтенанта Сєлівановського. Йому було вказано на незадовільну «роботу органів держбезпеки по боротьбі з бандитизмом у Західній Україні». Незабаром Сєлівановський разом зі своїм колегою П. Судоплатовим вилетіли в Україну. Як згадував П. Судоплатов, йому було «наказано зосередитися на розшуку ватажків бандерівського підпілля та їх ліквідації».
16 листопада 1949 p. Управління 2-Н МДБ УРСР склало розлогу довідку «на керівника оунівського підпілля в західних областях УРСР — члена Центрального „Проводу“ ОУН Шухевича Р. Й.». У цьому документі зазначалося, що «Шухевич залишається одним із провідних організаторів і керівників банд оунівського підпілля в Україні та користується великим авторитетом в Закордонному бюро Центрального „Проводу“ ОУН і особливо у Бандери Степана». Підкреслювалося також, що він «сильний оунівський конспіратор». У довідці детально говорилося про склад родини «Тура», місця його переховування. Вважалося, що зараз Р. Шухевич перебуває десь на кордоні Львівської і Дрогобицької областей, у так званому Ілівському лісі та розташованих навколо нього населених пунктах.
Важко сказати, чи знав Головний Командир УПА, що полювання за ним стало завданням надзвичайної державної ваги для органів держбезпеки і вступило у вирішальну стадію. Але є свідчення того, що він не дуже цим переймався і був зосереджений на вирішенні завдань зміцнення позицій визвольно-революційного руху та продовження боротьби з більшовиками.
Останні думки Р. Шухевича із зазначених вище питань відображені в його листі-інструкції своїй колишній зв'язковій О. Ільків («Роксоляна»), котра мала виїхати для організаційної праці в східні області України. Цей лист було вилучено 16 березня 1950 р. органами МДБ при обшуку конспіративної квартири «Роксоляни».
Як свідчить зміст листа, «Тур» вважав, що від СУЗ (Східні Українські Землі) залежить майбутнє України, і що ОУН вже низку років прагнула працювати на Сході «з більшими чи меншими успіхами». Тому Р. Шухевич схвально оцінював прагнення «Роксоляни» «добитися до СУЗ».
Перед тим, як сформулювати перед О. Ільків основні завдання її діяльності у східному регіоні України, «Тур» звернув її увагу на сучасні міжнародні стосунки. Висловлюючи офіційну точку зору ОУН, він наголосив на можливості війни між західними країнами і Совєтським Союзом — через кілька років або дуже швидко, — але підкреслив, що ставку на це робити не можна.
Р. Шухевич також відзначив, що від 1947 р. «громадська думка всього світу починає схилятися до нас все більше і більше», а тому головне завдання визвольно-революційного руху «протриматися до війни» і продемонструвати таку здатність до боротьби, щоб із нею рахувалися західні країни у разі поразки Совєтського Союзу.
Наставляючи «Росксоляну» до праці на східних теренах, Р. Шухевич рекомендував їй: протриматися до війни і не долучатися ні в яку освітню чи політичну роботу; якщо прийде до розвалу совєтської влади, то треба організувати й агітувати українців до проголошення гасел «Самостійної України»; Україну треба проголошувати від імені УГВР; залучати до національної роботи сільську і міську інтелігенцію, котра розмовляє українською мовою.
На останок «Тур» підкреслив, що коли «Роксоляні» вдасться впоратися з поставленими перед нею завданнями, то це буде вагоміше, «ніж робота і смерть тисяч наших повстанців».
Хоч ми знаємо, що виїзд «Роксоляни» на схід України не відбувся, але лист-інструкція Р. Шухевича становить великий інтерес, бо в ньому зафіксовані останні думки керівника українського визвольно-революційного руху щодо місця і ролі східного регіону в боротьбі за самостійну Україну.
Тим часом емдебісти настирливо шукали місце переховування Р. Шухевича та лінії зв'язку до нього. Наприкінці лютого 1950 р. вважалося, що він ховається десь на стику адміністративних кордонів Глинянського, Перемишлянського і Бібрського районів Львівської області, і в цій місцевості планували провести спецоперацію з метою його захоплення. Водночас велася робота і по Львову, де часто перебував «Тур». Саме тут через свого аґента «Поліну» співробітники МДБ натрапили на одну із зв'язкових Р. Шухевича, Дарію Гусяк («Дарка», «Нуся»). З березня 1950 р. за допомогою «Поліни» Д. Гусяк було схоплено, і вона стала об'єктом енергійної оперативної розробки. Але «Нуся», незважаючи на тортури та знущання над її матір'ю, трималася на допитах дуже мужньо.
Тоді емдебісти вдалися до провокаційної комбінації, так званої «внутрішньокамерної» розробки, коли Д. Гусяк посадили до камери, де перебувала під виглядом підпільниці агент «Роза» (А. Фроляк). Остання зуміла швидко увійти у довір'я до «Нусі», особливо згадавши «Монету» (К. Зарицька), котра начебто сиділа в сусідній камері. Коли Д. Гусяк дізналася, що нібито «Розу» звільняють за відсутністю доказів, то фатально згодилася передати через неї записку на адресу Н. Хробак, котра мешкала в с. Білогорща Брюховицького району, де в цей час переховувався Р. Шухевич. У записці, зокрема, говорилося: «основне питання — це про ШУ і ДІ». Так, о 22.00 4 березня 1950 р. фактично стало відомо про місце перебування «Тура».
Останній бій і смерть Романа Шухевича
У ніч з 4 на 5 березня 1950 р. терміново розробляється «План чекістсько-військової операції по захопленню чи ліквідації „Вовка“», який затвердили заступник міністра держбезпеки УРСР Віктор Дроздов і представник МДБ СРСР генерал-лейтенант П. Судоплатов. Водночас був створений оперативний штаб у складі В.Дроздова, П.Судоплатова, начальника УМДБ Львівської області полковника В.Майструка і начальника Внутрішніх військ МДБ Української округи генерал-майора Фадєєва. До операції залучалися оперативні резерви 62 СД ВВМДБ у Львові, штабу Української прикордонної округи і Управління міліції м. Львова, а також військової сили (600 бійців), котрі були задіяні для зачищення місцевості на стику Глинянського, Перемишлянського та Бібрського районів Львівської області.
Оскільки не було точних даних, де саме шукати «Вовка», то для захоплення було накреслено п'ять об'єктів: 9 будинків у с. Білогорща та його околицях, де мав би переховуватися Р. Шухевич, його зв'язківці та бойовики охорони. Весь цей район підлягав блокуванню до 6.50 5 березня 1950 р. Підготували також мобільний резерв на автомашинах у складі майже 350 вояків на випадок отримання нових даних про місця укриття «Вовка». Загальна кількість учасників операції становила до тисячі осіб і почалася вона близько 8.00 5 березня 1950 р. Одній з оперативних груп вдалося схопити сина Н. Хробак Данила, який випадково вибіг з хати. Від нього дізналися адресу будинку його сестри Г. Конюшик, який був місцем переховування Р. Шухевича. Як пише В. Кук, «Тур» уже вирішив увечері 5 березня 1950 р. змінити місце свого постою і ще 3 березня відправив своїх охоронців «Зенка» і «Левка» перевірити надійність нового укриття. Коли група офіцерів Управління 2-Н і Львівського управління МДБ УРСР у супроводі бійців охорони підійшли до помешкання Г. Конюшик, їм двері відчинила Галина Дидик, яка назвалася Стефанією Кулик. Але емдебісти впізнали Галину Дидик і увійшли до будинку. Їй було запропоновано, щоб «Роман Шухевич, який переховується разом з нею, здався і щоб вона посприяла цьому, тоді їм буде збережене життя».
Тим часом МДБбісти розпочали розшук у будинку, хоча впевненості в них щодо присутності в цей час у цьому приміщенні Р. Шухевича не було. Як стверджують сучасні дослідники Д. Вєдєнєєв та Г. Биструхін, «криївка» Головного Командира УПА була добре замаскована і, на їхню думку, «в такому сховищі можна було пересидіти обшук, не виявивши себе.» Але можливо, вперше опинившись у такому надзвичайно складному становищі, напружені нерви «Тура» не витримали й він, почувши кроки на східцях, вистрілив через дерев'яну перегородку «криївки» і з пістолетом у руках здійснив спробу прориву. При цьому Р. Шухевич пострілом убив начальника відділення Управління 2-Н МДБ УРСР майора О. Ревенка і збив з ніг полковника В. Фокіна, заступника начальника УМДБ у Львівській області. Але на виході з будинку його вбили автоматною чергою.
У записці по «ВЧ», яку 5 березня 1950 р. терміново надіслали П. Судоплатов, В. Дроздов і В. Майструк на ім'я міністра державної безпеки СРСР Віктора Абакумова й міністра держбезпеки УРСР М. Ковальчука, стисло повідомлялося, що Р. Шухевич «вчинив збройний спротив, відкрив вогонь з автомата» і "попри вжиті заходи до захоплення живим, в ході перестрілки був убитий сержантом 8 CP 10 СП ВВ МДБ". У документі також повідомлялося, що тіло Р. Шухевича впізнали його син Юрій, колишня зв'язкова Проводу ОУН Катруся Зарицька («Монета») та колишній господарський референт Проводу ОУН 3. Благий («Шпак»).
Так завершилася довготривала, фактично розпочата з 1944—1945 pp., операція спецслужб Радянського Союзу з ліквідації керівника українського визвольного руху Романа Шухевича. Його загибель стала непоправною втратою для українського визвольно-революційного руху. З огляду на авторитет генерала, замінити його на керівних посадах революційного підпілля було практично неможливо. Як справедливо зазначив генерал МДБ П. Судоплатов, «після смерті Шухевича рух спротиву в Західній Україні пішов на спад і незабаром згас». Високий чин МДБ СРСР також визнав, що Р. Шухевич був людиною незвичайної хоробрості, мав досвід конспіративної діяльності та зумів впродовж семи років «займатися активною підривною діяльністю».
Тим часом закордонні організації українського самостійницького руху тривалий час не мали інформації про долю Р. Шухевича. Як згадує у своїй праці Лев Шанковський, широкі маси української еміґрації лише через сім місяців дізналися про загибель керівника націоналістичного підпілля в Україні. А першою у світі повідомила про смерть генерала «Тараса Чупринки» американська агенція «Associated Press» 21 жовтня 1950 р. Від цього часу на всіх теренах, де перебувала українська еміграція, розпочалися жалобні академії та робилися офіційні заяви, присвячені пам'яті Головного Командира УПА.
Нагороди і почесні звання
- Згідно з Постановою УГВР від 7.07.1950 р,. Голова Генерального секретаріату УГВР Роман Шухевич — «Лозовський» нагороджений Золотим хрестом заслуги УПА.
- Згідно з Постановою УГВР від 7.07.1950 р., Головний командир УПА генерал-хорунжий УПА Роман Шухевич — «Тарас Чупринка» нагороджений Золотим хрестом бойової заслуги УПА 1 класу.
- 12 жовтня 2007 року указом Президента України В.Ющенка «за визначний особистий внесок у національно-визвольну боротьбу за свободу і незалежність України та з нагоди 100-річчя від дня народження та 65-ї річниці створення Української повстанської армії» посмертно нагороджений званням Героя України. У жовтні 2009 року Донецький окружний адміністративний суд відмовився розглядати скаргу приватної особи на цей Указ, оскільки він не порушує прав позивача. Після приходу до влади проросійського Президента Януковича, 21 квітня 2010 р. Донецький апеляційний адміністративний суд задовольнив апеляцію і визнав незаконним Указ про присвоєння звання Героя України головнокомандувачу Української повстанської армії Роману Шухевичу, оскільки той не був громадянином України. Це рішення було піддане критиці, зокрема прихильниками президента Ющенка та націоналістами. У серпні 2011 р. Вищий адміністративний суд України залишив у силі рішення апеляції про скасування президентського указу.
- У відповідь на позбавлення звання Герой України низка міст західної України присвоїла Романові Шухевичу звання почесного громадянина. Так, 16 березня 2010 року він отримав звання , 30 квітня — «Почесний громадянин міста Тернопіль», 25 березня — (Почесний громадянин міста Надвірна), 6 травня — «Почесний громадянин міста Івано-Франківськ», 7 травня — «Почесний громадянин міста Львів», 13 січня 2011 року — , 24 лютого 2011 року — «Почесний громадянин міста Бережани», 28 жовтня — «Почесний громадянин міста Вараша».
Мапа почесних звань
- більшого розміру — міста (з підписом, якщо населення понад 25 тис. осіб);
- меншого розміру — села, селища і смт
Сімейне життя
У 1930, після звільнення від служби в польській армії, Роман Шухевич одружився з дочкою пароха села Оглядів, Наталією Березинською (1910 —2002). Там 28 березня 1933 у них народився син Юрій. Після окупації Західної України большевиками Наталія Шухевич із сином, щоб не потрапити в тюрму, перейшла нелегально кордон і добралася до Кракова, де зустрілась із чоловіком. Тут 16 жовтня 1940 народилася їхня дочка . Під час Другої світової війни у липні 1941 Шухевич перебралася до Львова. Тут із двома дітьми проживала до арешту 17 липня 1945.
Посада Головного Командира Української Повстанської Армії вплинула на подальшу долю родини Шухевича. Його батьків, Йосипа (1879–1948) та Євгенію (1883–1956) Шухевичів, радянські спецслужби тримали під постійним наглядом, поки ті мешкали у Львові. Коли стало зрозуміло, що МҐБ не зможе використати батька для арешту сина, то його, тяжко хворого, відправили на заслання у Кемеровську область, де він помер у 1948 р. Мати Євгенія була заслана до Казахстану, де і померла 30 червня 1956 р.
Брата Юрія (1910 — 24—26 червня 1941), інженера-геодезиста, НКВД замордувало у львівській тюрмі на вул. Лонцького (сучасна вул. С. Бандери, 1) у червні 1941 р.
Сестра (1922 — 21 лютого 2010), студентка Львівського медінституту, була заарештована 7 вересня 1940 р. і засуджена на процесі 59 членів ОУН на 10 років каторжних робіт на лісоповалі на Уралі й 5 років заслання в Казахстан, де вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком, балкарцем Муталіфом Геграєвим. Після весілля подружжя переїхало на батьківщину чоловіка — до столиці Кабардино-Балкарії, Нальчик.
Дружину Шухевича Наталію заарештували 17 липня 1945 р. Обох дітей від неї забрали й віддали до дитячого будинку в м. Чорнобиль. Згодом Наталя зі своєю матір'ю Осипою також була відправлена на заслання, а діти — син Юрій та дочка Марія — були передані до дитячого будинку в Донецьку. Згодом Юрія було ув'язнено, і він перебував у таборах понад 32 роки. Сьогодні Юрій Шухевич — відомий громадсько-політичний діяч та дисидент.
Музичні захоплення
1928 року у Львові організовується студентський квартет «Ревелєрси Євгена» («Львівські ревелєрси») під орудою Євгена Козака. За фортепіано у цьому квартеті був Роман Шухевич, а одним із солістів — його рідний брат Юрій Шухевич.
Вшанування пам'яті
- 2003 року в околицях місця, де спалили тіло Романа Шухевича, поставили пам'ятний хрест.
- 2005 року в результаті пошуку в річці Збруч, в яких брали участь дві бригади водолазів, знайшли обгорілі людські кістки. Тепер слово за експертами, які повинні ідентифікувати ДНК останків та порівняти їх з ДНК сина генерала Шухевича — Юрія. Наразі результатів ще не має.
- 13 жовтня 2005 р. на тому місці урочисто відкрили пам'ятний знак.
- 14.10.2017 р. від імені Координаційної ради з ушанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у Львові Золотий хрест заслуги УПА (№ 006) та Золотий хрест бойової заслуги УПА 1 класу (№ 006) передані Марії Шухевич-Трильовській, дочці та Юрію Шухевичу, сину Романа Шухевича — «Тараса Чупринки».
- Роман Шухевич — одна з найпопулярніших особистостей на Західній Україні. Про Шухевича знято фільм Олеся Янчука «Нескорений». Генерал-хорунжому Української Повстанської Армії присвячена пісня (слова і музика ).
- Іменем Шухевича названо 25 курінь УПЮ станиці Стрий.
- Також іменем Романа Шухевича названо Всеукраїнське братство ОУН-УПА імені генерал-хорунжого Романа Шухевича.
- Рішенням Рівненської обласної ради 2017 рік у Рівненській області оголошено Роком Української Повстанської Армії та головнокомандувача УПА Романа Шухевича
- 2011 року рішенням Бориславської міської ради надано звання «Почесний громадянин Борислава» (посмертно).
Акції
Молодь пам'ятає Шухевича.
Школи
16 серпня 2019 на сесії міської ради Івано-Франківську гімназію № 2 перейменовано на .
Стадіони
5 березня 2021 року на сесії Тернопільської міської ради ухвалено рішення про присвоєння назви міському стадіону «Тернопільський міський стадіон імені Романа Шухевича».
Станції
Станція Романа Шухевича у Києві
Музеї
Згідно з рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради від 20 серпня 1991 року «Про створення музею командувача УПА генерал-хорунжого Романа Шухевича», 23 жовтня 2001 року у Львові на вулиці Білогорща, 76, у колишньому підпільному штабі ОУН, де загинув Шухевич, було урочисто відкрито меморіальний музей Романа Шухевича. 5 березня 2009 року навпроти нього відкрили пам'ятник генералу (скульптор Ярослав Скакун, архітектор Володимир Сачко).
01.01.2024 унаслідок влучання російського БпЛА будівля музею була повністю зруйнована. Втрачено деякі меморіальні речі генерала: стіл, крісла, фортепіано, фотель, погруддя Романа Шухевича авторства Михайла Черешньовського та скульптура Степана Бандери авторства Ярослава Троцька. Решту Експонатів від початку повномасштабної війни перенесли в інше місце.
30 червня 2007 року у селі Тишківці Івано-Франківської області урочисто відкрили .
Тоді ж відкрито музей «Конспіративна квартира Романа Шухевича у Княгиничах», що в Івано-Франківській області.
У селі Грімне Львівського району є криївка Романа Шухевича, де облаштований на його честь музей.
Пам'ятники
- Пам'ятник Романові Шухевичу в Едмонтоні, встановлений 1973 року українською діаспорою Канади.
- Пам'ятний хрест Романові Шухевичу в селі Гуків Чемеровецького району Хмельницької області.
- Пам'ятник Романові Шухевичу в селі Тишківці Городенківського району Івано-Франківської області (26 серпня 1995). Цей монумент вважають найвеличнішим скульптурним твором на увічнення пам'яті про командира УПА не лише на Івано-Франківщині, а й в Україні (творець пам'ятника, скульптор Августин Басюк). Рішення про спорудження пам'ятника ухвалив виконком Городенківської районної ради, головою якого був Степан Максим'юк
- Пам'ятник Романові Шухевичу в мікрорайоні Білогорща Залізничного району Львова.
- Пам'ятник Романові Шухевичу на Личаківському цвинтарі у Львові..
- Пам'ятник Романові Шухевичу в селі Тюдів Косівського району Івано-Франківської області, встановлений в червні 2007 року до сторіччя з дня народження..
- Пам'ятник Романові Шухевичу в селі Заболотівка Чортківського району Тернопільської області.
- Пам'ятник Романові Шухевичу в селі Шманьківці Чортківського району Тернопільської області.
- Меморіал «Борцям за волю України» з барельєфом Романа Шухевича в місті Моршині Львівської області.
- Пам'ятник Романові Шухевичу в селі Княгиничі Рогатинського району Івано-Франківської області.
- Пам'ятник борцям за свободу України зі скульптурою Романа Шухевича у селі Горішнє Львівської області.
- Пам'ятник Романові Шухевичу в Калуші, встановлений 30 червня 2012 року.
- Меморіальну дошку Роману Шухевичу встановлено у місті Хуст на Закарпатті
- 15 липня 1990 року на головному майдані в селі Краковець на Львівщині було закладено пам'ятний камінь, а 1997 року на тому місці було споруджено пам‘ятник Романові Шухевичу — військовому, роботи скульптора Петра Штаєра та архітектора Володимира Блюсюка.
- 2015 року, напередодні 14 жовтня — Дня захисника України — на хуторі Переліски на околиці села Пукова, Рогатинського району на Івано-Франківщині освятили пам'ятний хрест. Місце обрано не випадково, оскільки саме тут, «на хаті», як казали повстанці, з осені 1945 року до літа 1946 року перебував головний командир УПА Роман Шухевич. Особливого значення події надав приїзд дітей головнокомандувача УПА — Юрія та Марії Шухевичів. Народний депутат України нащадок генерала «Чупринки» Юрій Шухевич наголосив, що до незалежності держави ми повинні ставитись як до ласки Божої, бо вона окроплена святою кров'ю славних героїв.
- 21 листопада 2017 року у Львові на вулиці Ковельській, 52 — на місці, де колись стояла стара хата (колишня адреса — вул. Сулимирської, 4), у якій наприкінці 1940-х років знаходилася криївка головного командира УПА, генерал-хорунжого Романа Шухевича, відкрили пам'ятний знак. Монумент складається із двох блоків: на верхньому розташоване погруддя головнокомандувача УПА з інформацією про нього, а на нижньому — зображена стара хатка, на якій напис: «Підпільно-конспіративна хата Романа Шухевича. Вулиця Милятинська, 4».
- У місті Тернопіль планують встановити пам'ятник Роману Шухевичу.
-
![image]()
Пам'ятник у Білогорщі -
![image]()
Пам'ятник біля меморіального музею у Білогорщі -
![image]()
Пам'ятник у місті Краковець
Меморіальні дошки
- Меморіальна таблиця Романові Шухевичу, роботи скульптора Юліана Савка, встановлена 3 грудня 2007 року на фасаді будинку на вулиці Довбуша, 2 у Львові. На таблиці напис: «У цьому будинку народився головний командувач Української повстанської армії генерал-хорунжий Роман Шухевич (Тарас Чупринка) (1907—1950)».
- 23 травня 2018 року, у День Героїв, у Хмельницькому встановлено меморіальну дошку.
-
![image]()
Меморіальна таблиця на вул. Довбуша, 2 у Львові -
![image]()
Меморіальна таблиця на вул. Тараса Чупринки, 1 у Львові -
![image]()
Меморіальна дошка Роману Шухевичу у місті Хмельницький
Вулиці
- Вулиці Романа Шухевича є у декількох містах України.
- Іменем Романа Шухевича названі дві вулиці у Львові (вулиця Генерала Чупринки в Новому світі і на Білогорщі)
- 25 грудня 1990 року в Калуші перейменували вулицю Енгельса на вулицю Романа Шухевича.
- 28 лютого 2008 року з'явилась вулиця Романа Шухевича у Чернівцях.
- 23 серпня 2009 року з'явилась вулиця Романа Шухевича у Луцьку.
- 29 січня 2014 року з'явились вулиця Генерала Шухевича та провулок Генерала Шухевича у місті Шепетівці.
- В Івано-Франківську є вулиця Шухевичів, названа на честь не лише Романа, а й усієї його героїчної родини. Іменем героя названо також вулицю в селі Івано-Франківської територіальної громади Тисменичани.
- В Одесі Покровський провулок (тоді — провулок Грибоєдова) був перейменований на вулицю Романа Шухевича. З цього приводу голова Одеської міськради і депутат від Народного руху України Едуард Гурвіц заявив: «Ми перейменували провулок Грибоєдова на вулицю Шухевича — ворога КДБ, який бився з каґебешниками в Західній Україні. І тепер наша СБУ розташована на розі Шухевича і Єврейської.» (ТВ-Плюс, 18 N, 1997). Після відходу Едуарда Гурвіца зі свого поста провулку було повернуто дореволюційну назву — Покровський (рішення сесії Одеської міськради № 204-XXIII від 14.09.1999). 19 травня 2016 року, відповідно до Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки», абзацу 2 розділу 7 «Заключні положення» Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Одеська обласна державна адміністрація видала розпорядження № 298/А-2016, за яким вулицю Ярослава Галана в Одесі перейменовано на вулицю Романа Шухевича.
- У 2015 році на честь Романа Шухевича назвали вулиці у містах Біла Церква, Бровари та Борисполі Київської області та Дніпрі.
- 2016 року у місті Кропивницький вулицю Шмідта перейменували на вулицю Романа Шухевича.
- 30 червня 2017 року проспект Генерала Ватутіна був перейменований на проспект Романа Шухевича у Києві.
- З 2017 року місті Кам'янець-Подільський вулицю Кулика перейменували на вулицю Романа Шухевича.
- 2023 року у місті Нікополь вулицю Кутузова перейменували на вулицю Романа Шухевича.
- 2023 року у місті Черкаси вулицю 2-го Українського фронту перейменували на вулицю Романа Шухевича.
- У багатьох містах України є Вулиця Героїв УПА, до яких належить і Роман Шухевич.
У літературі
Роман Шухевич є одним з героїв роману «Країна Ірредента» Романа Іваничука.
Світлини
-
![image]()
Роман Шухевич на марках Підпільної Пошти України -
![image]()
Портрет Романа Шухевича на львівському трамваї -
![image]()
Конверт «Першого дня» зі спеціальним погашенням до 100-ліття від дня народження Романа Шухевича -
![image]()
Ювілейна 5-гривнева монета із серії «Знамениті особистості України», присвячена Романові Шухевичу (2008 рік)
Див. також
Примітки
- Державний архів Львівської області (далі — ДАЛО). — Ф. 27 (Львівська політехніка). — Оп. 5. — Спр. 18001 (Особова справа студента Львівської політехніки Романа Шухевича). — Арк. 3.
- . Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 4 березня 2016.
- 2 квітня 2010 року Донецький окружний адміністративний суд визнав незаконним Указ Президента України про нагородження Р. Шухевича званням Героя України, оскільки він не був громадянином незалежної України.
- Суд не залишив Шухевичу звання Героя. BBC News Україна (укр.). 2 серпня 2011. Процитовано 30 червня 2023.
- . Архів оригіналу за 1 вересня 2011. Процитовано 6 вересня 2011.
- Петро Дужий. Генерал Тарас Чупринка. — Львів, 1997.
- Анатолій Кентій, Володимир Лозицький. Від бойовика УВО до Головного Командира УПА // Літопис УПА. — Т. 10. — Українська Головна Визвольна Рада. Документи, офіційні публікації, матеріяли. Книга третя: 1949—1952. — Торонто., 1984.
- Дата і місце народження є спірними. Старіші праці про Романа Шухевича вказують Краківець як місце народження, а як дату 17 липня 1907 року: див. Мірчук П. Шухевич — командир армії безсмертних. — Нью-Йорк — Торонто — Лондон, 1970 . — С. 13 (подана примітка: "Містечко Краковець лежить приблизно 70 км на захід від Львова і 35 км на північний схід від Перемишля)
- Шах С. Роман Шухевич — символ незламності. (Спомин) // Збірник на пошану ген. Романа Шухевича. — Мюнхен — Лондон: Українська Видавнича Спілка, Український Інститут Освітньої Політики, 1990 . — С. 149—151 .
- . Історична правда. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 4 листопада 2020.
- Гривул Т., Мороз В., Муравський В., Окаринський В. Матеріали до пластового мартиролога. — Львів, 2003 . — С. 113.
- Кравців Б. Людина і вояк // Збірник на пошану ген. Романа Шухевича. — Мюнхен — Лондон: Українська Видавнича Спілка, Український Інститут Освітньої Політики, 1990 . — С. 93—95.
- Життя і боротьба Генерала "Тарас Чупринки" (1907-1950): документи і матеріали (укр.). Літопис УПА. 2007.
- Мірчук П. Шухевич — командир армії безсмертних. — Нью-Йорк — Торонто — Лондон, 1970 . — C. 21.
- ДАЛО. — Ф. 27 (Львівська політехніка). — Оп. 5. — Спр. 18001 (Особова справа студента Львівської політехніки Романа Шухевича). — Арк. 4.
- Мірчук П. Шухевич — командир армії безсмертних. — Нью-Йорк — Торонто — Лондон, 1970 . — С. 22.
- При цьому П. Мірчук подає примітку: «Інформації, подані авторові свояками Шухевича»
- Хроніка. Напади і експріопріації // Сурма. — Серпень 1931 . — № 8 (47). — С. 7.
- Мірчук П. Роман Шухевич… — С. 39; Хроніка. Напади, експріопріації, атентати, саботажі // Сурма. — Вересень 1931 . — № 9 (48). — С. 8; Малащук Р. З книги мого життя. — Торонто: Видавнича спілка «Гомін України» і Дослідний інститут «Студіюм», 1987 . — Т. 1. — С. 66.
- Мірчук П. Нарис історії ОУН / За ред. Ленкавського С., Штикала Д., Чайківського Д. — Мюнхен — Лондон — Нью-Йорк: Українське видавництво, 1968 . — С. 276 .
- Мірчук П. Нарис історії ОУН… — С. 337—348, 382—384.
- Мірчук П. Нарис історії ОУН… — С. 138—139.
- ДАЛО. — Ф. 121 (Львівське воєводське управління поліції). — Оп. 3. — Спр. 1020 (Відомості про діяльність українських націоналістичних організацій УВО і ОУН). — Комунікат № 6: Діяльність Української Військової Організації (УВО), сучасної Організації Українських Націоналістів (ОУН). — Арк. 17; Мірчук П. Нарис історії ОУН… — С. 138—139, 296—297.
- ДАЛО. — Ф. 255 (Львівська кримінально-слідча тюрма). — Оп. 1. — Спр. 1532 (Особова справа арештованого Романа Шухевича). — Арк. 1-6; Макар В. Береза Картузька: спомини // Спомини та роздуми. Зібрання творів в 4-х томах / За редакцією М.Кулика, Р.Кулика, П.-Й.Потічного. — Торонто — Київ, 2001 . — Т. 4. — С. 26 — 27, 176.
- Макар В. Береза Картузька: спомини… — Т. 4. — С. 39, 97.
- Книш З. Варшавський процес ОУН на підложжі польсько-українських відносин тієї доби. — Торонто: Срібна сурма, 1986 . — Т. 1. — С. 273, 340—341, 354; Варшавський акт обвинувачення Степана Бандери та товаришів / Упорядник Микола Посівнич. — Львів: Медицина світу, 2005 . — С. 10, 159 .
- Шухевич Степан. Моє життя (Уривки із споминів про Романа Шухевича) // Літопис Української Повстанської Армії. Том 45. Генерал Роман Шухевич — Тарас Чупринка. Головний Командир УПА — Торонто — Львів, 2007. — С. 54.
- ДАЛО. — Ф. 255 (Львівська кримінально-слідча тюрма). — Оп. 1. — Спр. 1744 (Особова справа арештованого Романа Шухевича). — Арк. 1.
- Посівний Микола. Роман Шухевич (30.VI .1907 — 5.III.1950) // Літопис Української Повстанської Армії. Том 45. — Торонто — Львів, 2007 . — С. 12.
- Книш Зиновій. Варшавський процес ОУН. На підложжі польсько-українських відносин тієї доби. — Том 1, Торонто, 1986 . — С. 131—133, 267—269.
- ДАЛО. — Ф. 255 (Львівська кримінально-слідча тюрма). — Оп. 1. — Спр. 1744 (Особова справа арештованого Романа Шухевича). — Арк. 164—165
- Кук В. Роман Шухевич — Головний Командир УПА. — Київ: Видавництво Бібліотека Українця, 1997 . — С. 27 —31.
- Чайківський Б. «Фама». Рекламна фірма Романа Шухевича / Науковий редактор і упорядник В. Кук, М. Посівнич. — Львів: Медицина світу, 2005. — С. 39 —65.
- . Архів оригіналу за 19 травня 2006. Процитовано 19 вересня 2006.
- . territoryterror.org.ua. Архів оригіналу за 9 липня 2021. Процитовано 17 вересня 2017.
- За іншими даними, Роман Шухевич із Юрієм Лопатинським — «Калиною» перейшов польсько-чехословацький кордон в околиці м. Криниці й через Братиславу добрався на різдво 1939 до Хуста. (Кук В. Роман Шухевич… — С. 32-33).
- Чайківський Б. «Фама»… — С. 75-76; Стахів Є. Крізь тюрми, підпілля й кордони. Повість мого життя. — Київ: Рада, 1995. — С. 50.
- Мірчук П. Роман Шухевич… — С. 85. (Богдан Чайківський припускає, що Р. Шухевич та Олекса Гасин навчалися в німецькій Військовій академії в Мюнхені після повороту з Закарпаття).
- Ганушевський Мирон. Роман Шухевич у моїх споминах// Літопис Української Повстанської Армії. Т. 45. — Торонто-Львів, 2007. — С. 81.
- Шевченко, Тарас (30 червня 2023). Роман Шухевич: біографія видатного діяча. https://chasdiy.org/. Час Дій. Процитовано 7 липня 2023.
- Кук В. Генерал-хорунжий Роман Шухевич. Головний командир Української Повстанської Армії. — Львів: Медицина світу, 2005. — С. 37 — 39.
- Дужий П. Роман Шухевич — політик, воїн, громадянин. — Львів: Галицька видавнича спілка, 1998. — С. 57 —60.
- Патриляк І. К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940—1942 роках. — К., 2004 . — С. 277—278.
- Патриляк І. К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940—1942 роках. — К., 2004. — С. 278—279.
- Патриляк І. К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940—1942 роках. — К., 2004. — С. 299—302.
- Косик Володимир. Україна і Німеччина у Другій світовій війні. Переклад з французької. — Париж — Нью-Йорк — Львів, 1993. — С. 508—510.
- Дружини українських націоналістів у 1941—1942 роках. — Без місця видання, 1953. — С. 6, 109—110.
- Кальба Мирослав. Роман Шухевич як провідник, командир, людина // Літопис УПА. Т. 45. — Торонто — Львів. — С. 352—353.
- Кальба Мирослав. Роман Шухевич як провідник, командир, людина // Літопис УПА. Т. 45. — Торонто — Львів. — С. 357.
- Кальба Мирослав. «Нахтігаль» в запитаннях і відповідях. — Львів: Галицька видавнича спілка, 2008. — С. 68—72.
- Патриляк І. К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940—1942 роках. — К., 2004. — С. 368—372.
- Патриляк І. К. Військова діяльність ОУН(Б) у 1940—1942 роках. — К., 2004. — С. 375—379.
- Янів Володимир. — С. 14.
- Кальба Мирослав. Роман Шухевич як провідник, командир, людина // Літопис УПА. Т. 45. — Торонто — Львів. — С. 353—354.
- Рен Євген. Спогади про генерала Романа Шухевича //Літопис УПА. Т.45. — Торонто — Львів, 2007. — С. 223—225.
- Кук Василь. Головний командир УПА генерал-хорунжий Роман Шухевич // Літопис УПА Т 45. — Торонто — Львів, 2007. — С 471.
- Кальба М. Дружини Українських Націоналістів. — Детройт, 1992. — С. 45 — 53, 75 —80.
- Євреї в УПА?. BBC News. 15 квітня 2008. оригіналу за 12 листопада 2012. Процитовано 9 червня 2021.
- . Архів оригіналу за 2 жовтня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 26 липня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 20 липня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - В гостях у Гордона (27 червня 2014), , архів оригіналу за 3 жовтня 2021, процитовано 6 квітня 2019
- http://www.1plus1.tv/tsn_news/tsn_archive/?date=2008-04-17&printversion=yes[недоступне посилання з травня 2019]
- http://forum.proua.com/index.php?showtopic=17517&mode=threaded[недоступне посилання з червня 2019]
- . Архів оригіналу за 21 червня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 13 серпня 2008. Процитовано 6 липня 2008.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 24 травня 2011. Процитовано 6 липня 2008.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . www.aif.ua. 26 липня 2017. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2019.
- . universum.lviv.ua. Архів оригіналу за 6 квітня 2019. Процитовано 6 квітня 2019.
- . www.unian.net (рос.). Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- . Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- . www.golos.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- . zik.ua (ua) . Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- . www.bbc.com. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 8 квітня 2019.
- . https://www.yadvashem.org (англ.). Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 7 квітня 2019.
- . Human Rights in Ukraine. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 7 квітня 2019.
- Лебедь Микола. УПА. Українська Повстанська Армія. Її ґенеза, ріст і дії у визвольній боротьбі українського народу за Українську Самостійну Соборну Державу. І частина. Німецька окупація України. — Дрогобич, 1993 . — С. 40.
- Протокольний запис засідання Центрального проводу ОУН, в якому взяли участь «Зруб», «Тур», «Галина», «Ле» і «Перебийніс» [осінь 1944] // Дзьобак Володимир. Конфлікти в ОУН(Б) і їх вплив на український Рух Опору (1941—1944 pp.). — К. : Видавничий дім «Інфоцентр», 2005 . — С. 240.
- Дзьобак Володимир. Конфлікти в ОУН(Б) і їх вплив на український Рух Опору (1941—1944 pp.). — К.: Видавничий дім «Інфоцентр», 2005. — С. 244
- Літопис УПА. Том 26. Українська Головна Визвольна Рада. Документи, офіційні публікації, матеріяли. Книга четверта: документи і спогади. — Торонто — Львів, 2001. — С. 490.
- Кокін С. А. Анотований покажчик документів з історії ОУН і УПА у фондах державного архіву СБУ. Випуск І. Анотований покажчик документів з фонду друкованих видань (1944—1953). // Інститут історії України НАН України. — К., 2000. — С. 16.
- Довідка М. Степаняка про Р. Шухевича. — ГДА СБУ, ф. 65, спр. С — 7448, арк. 56. Копія. Машинопис
- Дзьобак Володимир. Конфлікти в ОУН(Б) і їх вплив на український Рух Опору (1941—1944 pp.). — К.: Видавничий дім «Інфоцентр», 2005. — С. 67
- Літопис УПА. Нова серія. Том 2, Волинь і Полісся. УПА та запілля 1943—1944. Документи і матеріали. — Київ — Торонто, 1999. — С. 4-5, 19-21
- Лоґуш Омелян. Командир Чупринка на конференції поневолених народів // Літопис Української Повстанської Армії. Том 45. — Торонто — Львів, 2007. — С. 336.
- Галаса Василь. Пам'яті великого воїна і політичного діяча Романа Шухевича // Літопис Української Повстанської Армії. Том 45. — Торонто — Львів, 2007. — С. 465—466.
- Протокол допиту НКДБ чільного діячі ОУН О. Луцького. 6 серпня 1945 р. ГДА СБУ, ф. 13, спр. 372, т. 53, арк. 186—189.
- Протокол допиту НКВД чільного діяча ОУН О. Луцького. 6 серпня 1945 р. — ГДА СБУ, ф. 13, спр. 372, т. 60, арк. 186—189.
- 72.↑ Протокол допиту НКВД чільного діяча ОУН О. Луцького. 6 серпня 1945 р. — ГДА СБУ, ф. 13, спр. 372, т. 60, арк. 186—189.
- Проект листа М.Хрущова ЦК ВКП(б) товаришу Сталіну Й В. «Про становище в Рівненській та Волинській областях». Березень 1944 р — ЦДАГО України, ф.1, оп.23, спр.703, арк.1-19.
- Звернення Головного Командира УПА «Тараса Чупринки» «Бійці й Командири Української Повстанської Армії»//Мірчук Петро. Українська Повстанська Армія. 1942—1952. Репринтне відтворення видання 1953 року (Мюнхен). Книгозбірня «Просвіти». — Львів, 1991. — С. 287—289.
- Інформація відділу ЦК КП(б)У про хід боротьби з українсько-німецькими націоналістами в західних областях УРСР за станом на 1 серпня 1946 р. 8 серпня 1946 р.//Літопис УПА. Нова серія. Том 5 Боротьба проти УПА і націоналістичного підпілля. Інформаційні документи ЦК КП(б)У, обкомів партії, НКВС — МВС, МДБ — КДБ 1943—1959. Книга друга: 1946—1947. — Київ — Торонто, 2002. — С. 169.
- Довідка відділу ЦК КП(б)У про стан боротьби з бандами ОУН-УПА на території західних областей УРСР. 14 вересня 1946 р. — Там само. — С. 203—204.
- Кентій А. В. Нарис боротьби ОУН-УПА в Україні (1946—1956 pp.). — С. 21.
- Кентій А. В. Нарис боротьби ОУН-УПА в Україні (1946—1956 pp.). — С. 24, 41.
- Протокол допиту МДБ Кука Василя Степановича. 28 травня 1954 р. — ГДА СБУ, ф. 13, спр. 372, та 54, арк. 40-41.
- Протокол допиту МДБ заарештованої Зарицької Катерини Миронівни. ЗО березня 1948 р. — ГДА СБУ, ф. 13, спр. 372, т. 16, арк. 60.
- Витяг протоколу допиту МДБ одного з діячів оунівського підпілля в Україні. 5 лютого 1949 р — ГДА СБУ, ф. 13, спр. 372, т.9, арк. 225.
- Лист заст. міністра внутрішніх справ СРСР генерал-лейтенанта В.Рясного міністру внутрішніх справ УРСР генерал-лейтенанту Т.Строкачу про активізацію викриття та ліквідацію керівного підпілля ОУН. 8 жовтня 1946 р.// Білас Іван. Репресивно-каральна система в Україні 1917—1953. Суспільно-політичний та історико-правовий аналіз. — Либідь — Військо України. У двох книгах. Книга друга. — К., 1994. — С. 659—661.
- Протокол допиту МДБ Зарицької Катерини Миронівни. 30 березня 1948 р. — ГДА СБУ, ф. 13, спр. 372, т.16, арк. 66.
- 48
- Витяг з протоколу допиту одного з ватажків оунівського підпілля в Україні. 5 лютого 1949 р. — ГДА СБУ, ф.13, спр 372, т.9, арк. 212—234.
- План чекістсько-військової операції по захопленню чи ліквідації «Вовка». 4—5 березня 1950 р. — ГДА СБУ, ф. 13, спр. 372, т. 65, арк. 270—278.
- Кук В. Генерал-хорунжий Роман Шухевич. Головний командир УПА. — Львів, 2005 . — С. 69.
- Вєдєнєєв Д. В., Биструхін Г. С. «Повстанська розвідка діє точно й відважно…». Документальна спадщина розділів спеціального призначення ОУН та УПА. 1940-1950-ті роки. // Національна академія Служби Безпеки України. Український інститут військової історії. — К., 2006, — С. 114.
- Вєдєнєєв Д. В., Биструхін Г. С. «Повстанська розвідка діє точно й відважно…» — С. 114—115.
- Записка до ВЧ генерал-лейтенанта П. Судоплатова, генерал-майора В. Дроздова і полковника В. Майструка шефу МДБ СРСР В. Абакумову і шефу МДБ УРСР М. Ковальчуку про ліквідацію організатора і керівника націоналістичного підпілля в західних областях України Р. Шухевича. 5 березня 1950 р. — ГДА СБУ, ф. 65, спр. С-9079, т. 8, арк. 117—180.
- Судоплатов П. Разведка и Кремль. Записки нежелательного свидетеля. Букинистическое издание. — M., 1996. — С. 305. (рос.)
- Шанковський Л. Історія Українського війська. Друге доповнене видання. — К., 1991 — С. 184—185.
- Віталій Манзуренко. Роль Романа Шухевича у створенні нагородної системи УПА Зчитано 04.08.2011
- М. Литвин, К. Науменко, Збройні сили України першої пловини XX століття. Генерали і адмірали. — Львів—Харків, 2007. — С. 216.
- Свобода, Радіо (21 квітня 2010). Донецький суд визнав незаконним присвоєння Шухевичу звання Героя. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 30 червня 2023.
- Донецьке «прецедентне» право (Зеркало недели, 24 квітня 2010). Архів оригіналу за 3 серпня 2012. Процитовано 3 серпня 2012.
- . Надвірнянська міська рада. Архів оригіналу за 5 червня 2021. Процитовано 05.06.2021.
- Бандера став почесним громадянином міста Долина на Прикарпатті. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 23 серпня 2010.
- Бандера і Шухевич стали почесними громадянами Теребовлі. Архів оригіналу за 3 липня 2013. Процитовано 13 січня 2011.
- . Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 19 серпня 2013.
- Почесні громадяни міста [ 29 січня 2016 у Wayback Machine.] // Сайт Варашської міської ради
- Арсенич П. Рід Шухевичів. — Івано-Франківськ: Нова зоря, 2005. — С. 159, 207, 243—250.
- . Архів оригіналу за 1 лютого 2014. Процитовано 30 січня 2014.
- . Архів оригіналу за 10 лютого 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- Рівненська обласна рада. Сьоме скликання (Десята сесія) Р І Ш Е Н Н Я від 17 березня 2017 року № 532 «Про оголошення 2017 року у Рівненській області Роком Української Повстанської Армії та головнокомандувача УПА Романа Шухевича» [ 10 червня 2017 у Wayback Machine.].
- . Архів оригіналу за 20 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
- . Галицький Кореспондент. 16 серпня 2019. Архів оригіналу за 13 серпня 2020.
- . Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 11 березня 2021.
- Андрій Яремко (5 березня 2009). На місці загибелі Романа Шухевича відкрили пам'ятник генерал-хорунжому УПА. city-adm.lviv.ua. Львівська міська рада. оригіналу за 2 жовтня 2021. Процитовано 2 жовтня 2021.
- Львівська обласна військова адміністрація: Знищений музей.2024-01-01
- . Архів оригіналу за 15 січня 2011. Процитовано 31 липня 2011.
- Конспіративна квартира Романа Шухевича у Княгиничах [ 23 жовтня 2008 у Wayback Machine.] Зчитано 1.08.2011
- Тишківці[недоступне посилання з серпня 2019] Зчитано 1.08.2011
- Галичина. — 2015. — 3 груд.
- Пам'ятник Романові Шухевичу на місці загибелі (фоторепортаж) [ 24 січня 2010 у Wayback Machine.] Зчитано 1.08.2011
- Символічна могила Романа Шухевича. Тіло знищене агентами НКВД [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] Зчитано 1.08.2011
- На Івано-Франківщині відкрили пам'ятник Романові Шухевичу [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Зчитано 11.04.2015
- На Тернопільщині відкрили пам'ятник командиру УПА Романові Шухевичу [ 12 березня 2012 у Wayback Machine.] Зчитано 1.08.2011
- Героїчний Стрий Зчитано 1.08.2011
- У Княгиничах на Івано-Франківщині відкрито пам'ятник Романові Шухевичу — генералу Чупринці [ 9 березня 2022 у Wayback Machine.] Зчитано 1.08.2011
- . Архів оригіналу за 3 липня 2012. Процитовано 17 серпня 2015.
- . Архів оригіналу за 30 жовтня 2020. Процитовано 16 грудня 2020.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 19 липня 2018. Процитовано 19 липня 2018.
- . Архів оригіналу за 20 липня 2018. Процитовано 19 липня 2018.
- Пам’ятник Шухевичу в Тернополі: де і коли його встановлять.
- Мельник І., Масик Р. Під Високим Замком до Знесіння // Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова. — Львів : Апріорі, 2012. — С. 132. — .
- . Архів оригіналу за 24 травня 2018. Процитовано 23 травня 2018.
- На сесії Чернівецької міської ради депутати затвердили проект рішення про перейменування вулиці Дубнівської на вулицю Романа Шухевича[недоступне посилання з серпня 2019]
- . Архів оригіналу за 3 грудня 2013. Процитовано 6 травня 2010.
- У Івано-Франківську «дерусифікували» понад 20 вулиць.
- Рішення від 25.12.2015 № 52-04-07 «Про перейменування вулиць та провулків м. Бровари» [1] [ 2016-01-25 у Wayback Machine.], [2] [ 27 січня 2016 у Wayback Machine.]. Броварська міська рада. 28.12.2015
- Інформація щодо процесу перейменування об'єктів топонімів міста Дніпропетровська [ 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]. Дніпровська міська рада. 20.11.2015
- В Кам’янці-Подільському з’явилася вулиця Романа Шухевича
- Виконавчий комітет підтримав нові назви для низки вулиць і провулків | Суспільство | НОВИНИ | Черкаси – офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету. chmr.gov.ua. Процитовано 14 січня 2024.
Бібліографія
Довідники, енциклопедії
- Кентій А. В. Шухевич Роман Осипович [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 674. — .
- Шухевич Роман // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків. — С. 3908-3909. — .
- Першина Т. Шухевич Роман // Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — К. : Либідь, 1997. — 464 с. — .. — С. 453—454.
- Литвин М. , Науменко К. Збройні сили України першої пловини XX століття. Генерали і адмірали. — Львів—Харків, 2007.
Біографії
- Володимир Янів. "Шухевич - Чупринка. Людина і Символ" (авдіокнига). Мюнхен. Розенгаймерштрасе 46а. 1950 р. (галіс.)
- Янів В. Шухевич-Чупринка — людина і символ [ 10 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Мюнхен, 1950.
- Кравців Б. Людина і вояк [ 16 серпня 2020 у Wayback Machine.]. — Нью-Йорк, 1952.
- Мірчук П. Шухевич — командир армії безсмертних [ 25 вересня 2020 у Wayback Machine.]. — 1970.
- Кук В. Генерал-хорунжий Роман Шухевич. Головний Командир Української Повстанської Армії. — Львів, 2007.
- Посівнич М. Нескорений командир [ 10 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — Київ—Торонто, 2008.
- Дитинство Романа описане в книзі для дітей «Богдан Логвиненко про Нестора Махна, Шарля де Ґолля, Олеся Бердника, Джохара Дудаєва, Романа Шухевича» / Богдан Логвиненко. — Київ : Грані-Т, 2010. — 76 сторінок. — Серія: «Життя видатних дітей». .
Документи і матеріали
- Роман Шухевич (документи) [ 8 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Електронний архів Українського визвольного руху
- УГВР у світлі постанов Великого Збору та інших документів з діяльності 1944—1951. — Мюнхен, 1956.
- Літопис УПА. — Т. 8. — Українська Головна Визвольна Рада. Документи, офіційні публікації, матеріяли. Книга перша: 1944—1945. — Торонто, 1980.
- Літопис УПА. — Т. 9. — Українська Головна Визвольна Рада. Документи, офіційні публікації, матеріяли. Книга друга: 1946—1948. — Торонто, 1982.
- Літопис УПА. — Т. 10. — Українська Головна Визвольна Рада. Документи, офіційні публікації, матеріяли. Книга третя: 1949—1952. — Торонто, 1984.
- Літопис УПА. — Т. 26. — Українська Головна Визвольна Рада. Документи, офіційні публікації, матеріяли. Книга четверта: Документи i спогади. — Київ—Торонто, 2001.
- Збірник на пошану ген. Романа Шухевича [ 27 листопада 2020 у Wayback Machine.]. — Нью-Йорк, 1990.
- Сергійчук М. І. (2007). Роман Шухевич у документах радянських органів державної безпеки (1940-1950). ISBN .
- Літопис УПА. Нова серія. — Т. 10. — Життя і боротьба генерала «Тараса Чупринки» (1907—1950). Документи і матеріали. — Київ—Торонто, 1980.
Спомини
- Ярошинський Л. Спомини про Т. Чупринку // «Авангард». — 1980. — № 4. — С. 163—164.
- Степан Шухевич. «Моє життя. Спогади». — Лондон: Українська видавнича спілка, 1991. [ 4 грудня 2020 у Wayback Machine.] — книга у е-бібліотеці «Чтиво».
- Сергій Наумук. «Мама готувала Шухевичу картопляні пампушки і омачку». Газ. Волинь, 23 серпня 2018 р., с. 5.
Інше
- Чайківський Б. «Фама». Рекламна фірма Романа Шухевича. — Львів, 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shuhevich Roma n Shuhe vich psevdo Bilij Dzvin Roman Lozovskij Stepan Chernec Chuh Tur Taras Chuprinka 30 chervnya 1907 m Lviv Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Avstro Ugorshina 5 bereznya 1950 s Bilogorsha nini u skladi m Lvova Ukrayinska RSR SRSR ukrayinskij politichnij gromadskij derzhavnij i vijskovij diyach Chlen galickogo krajovogo provodu Organizaciyi ukrayinskih nacionalistiv Aktivnij diyach OUN Odin z organizatoriv zamahu na Stanislava Sobinskogo ta Emiliyana Chehovskogo Uchasnik boyiv na Krasnomu poli na storoni Karpatskoyi Sichi Komandir z boku ukrayinciv ukrayinskogo vijskovogo pidrozdilu Nahtigal u skladi inozemnih legioniv Vermahtu 1941 1942 General horunzhij golovnokomanduvach Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi 1943 1950 golova Sekretariatu Ukrayinskoyi golovnoyi vizvolnoyi radi 1943 1950 Borec za nezalezhnist Ukrayini u XX storichchi Batko Yuriya Bogdana Shuhevicha starshij brat Yuriya Shuhevicha Roman Osipovich ShuhevichRoman Osipovich ShuhevichRoman ShuhevichPrapor Golova Generalnogo Sekretariatu UGVR Generalnij sekretar vijskovih sprav UGVR Praporlipen 1944 5 bereznya 1950Poperednik posada zaprovadzhenaNastupnik Vasil KukPrapor Golovnij Komandir UPA Praporlistopad 1943 5 bereznya 1950Poperednik Dmitro KlyachkivskijNastupnik Vasil KukPrapor v o Golovi OUNR 4 j Golova provodu OUNR na ukrayinskih zemlyah Praportraven 1943 5 bereznya 1950Poperednik Mikola LebidNastupnik Vasil Kuk yak Golova provodu OUNR na ukrayinskih zemlyah Prapor Zastupnik Ministra Oboroni UDP Prapor30 chervnya 1941 lipen 1941Poperednik posada zaprovadzhenaNastupnik posada skasovana Im ya pri narodzhenni Shuhevich Roman Osipovich Roman Josipovich ShuhevichNarodzhennya 30 chervnya 1907 1907 06 30 Lviv Avstro UgorshinaSmert 5 bereznya 1950 1950 03 05 42 roki Bilogorsha teper v mezhah Lvova Lvivska oblast URSR SRSRNacionalnist UkrayinecKrayina Avstro Ugorshina ZUNR Polska Respublika Ukrayinska derzhavaReligiya Ukrayinska greko katolicka cerkvaOsvita Nacionalnij universitet Lvivska politehnika Partiya UVO 1925 3 lyutogo 1929 OUN 3 lyutogo 1929 10 lyutogo 1940 OUNR 10 lyutogo 1940 5 bereznya 1950 Batko Osip ShuhevichMati Anna KulchickaShlyub Berezinska Shuhevich Nataliya RomanivnaDiti sin Shuhevich Yurij Bogdan Romanovich donka Mariya Vijskova sluzhbaRoki sluzhbi 1939 1950Prinalezhnist UPAZvannya General horunzhijBitvi Ukrayinsko ugorska vijna Druga svitova vijna Borotba UPA proti nimeckih okupantiv Partizanska borotba UPANagorodi Mediafajli b u VikishovishiVislovlyuvannya u Vikicitatah 2007 roku Romanovi Shuhevichu posmertno prisvoyene zvannya Geroj Ukrayini z udostoyennyam ordena Derzhavi Ukaz Prezidenta Ukrayini pro prisvoyennya zvannya skasovanij u sudovomu poryadku Posmertno imenovanij najvishim pochesnim plastovim stupenem getmanskogo skoba 1950 Petro Duzhij ideolog OUN pisav pro Shuhevicha Borotba za volyu ukrayinskogo narodu za jogo suverenne derzhavne isnuvannya i rozkvit stala zmistom zhittya Romana Shuhevicha lyudini vinyatkovogo gartu Svoye istorichne priznachennya na vishih posadah v ukrayinskomu vizvolno revolyucijnomu rusi dobi Drugoyi svitovoyi vijni Roman Shuhevich bachiv u tomu shob skonsoliduvati sili OUN rozhitani nacistskimi represiyami usunuti rozbizhnosti ta krizu v Provodi OUN yaka vinikla na pochatku 1943 roku pidtrimati iniciativu Krajovogo provodu OUN na PZUZ shodo stvorennya Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi ta peretvoriti yiyi v instrument borotbi za Ukrayinsku samostijnu sobornu derzhavu Shuhevich usvidomlyuyuchi neobhidnist demokratizaciyi deyakih organizacijnih ta ideologichnih zasad diyalnosti OUN zoriyentuvav Organizaciyu na stvorennya vseukrayinskogo politichnogo predstavnictva u formi UGVR Zavdyaki comu ukrayinskij vizvolno revolyucijnij ruh spochatku reprezentovanij lishe OUN z lita 1944 roku nabuv zagalnoukrayinskogo znachennya pozbavivsya monopartijnih vpliviv i pochav prosuvatisya na shid ZhittyepisDitinstvo 1907 1917 Svitlina z dityachih rokiv 1908Batki Romana Shuhevicha Osip ta Yevgeniya Narodivsya Roman Shuhevich u misti Lvovi na vulici Sobishizni budinok 7 suchasna vulicya Dovbusha budinok 2 kvartira nalezhala jogo didu Volodimiru Shuhevichu ta babusi Germini 30 chervnya 1907 roku Batki ta divoche prizvishe Stocka Shuhevichi nalezhali do tih galickih svyashennickih rodiv yaki protyagom XIX stolittya spriyali ukrayinskomu nacionalnomu vidrodzhennyu Z rodu Shuhevichiv vijshla kogorta politichnih kulturno gromadskih ta vijskovih diyachiv sho formuvali modernu ukrayinsku naciyu ta borolisya za yiyi derzhavnist Ditinstvo Shuhevicha minulo u mistechku Krakivci na Lvivshini de jogo batko pracyuvav u povitovomu sudi 1914 roku jogo rodina pereyihala do Kaminki Strumilovoyi teper misto Kam yanka Buzka de Osip Shuhevich obijmav posadu suddi Tut Roman Shuhevich zakinchiv pochatkovu shkolu Navchannya u gimnaziyi 1917 1925 Prodovzhiv navchannya u Lvovi u filiyi Akademichnoyi gimnaziyi U 1917 1925 rokah molodij Shuhevich meshkav pid opikoyu Germini Shuhevich na vulici Sobishini 7 Zavdyaki tvoram narodnogo mistectva yaki zibrav jogo did Volodimir u budinku panuvav duh patriotizmu Oselivshis u Lvovi Roman stav svidkom podij pov yazanih z utvorennyam 1 listopada 1918 roku 3ahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ZUNR ta geroyichnoyu borotboyu Ukrayinskoyi galickoyi armiyi UGA z polskimi vijskami U cej chas jogo batko obijmav posadu povitovogo politichnogo komisara ZUNR u Kam yanci Strumilovij a jogo strijko C Shuhevich stav do lav voyakiv UGA Ridnya i svoyaki Romana Shuhevicha Stoyat zliva napravo batko Romana Volodimir Starosolskij Ulyana Starosolska Odarka Starosolska Irina Shuhevich Volodimir Shuhevich Teodor Rozhankovskij Sidyat zliva napravo Osipa Rozhankovska Olga Shuhevich mati Romana Yevgeniya Shuhevich z bratikom Yurkom Shuhevichem babunya Romana Germina Shuhevich z Igorem Starosolskim did Romana senjor Volodimir Shuhevich Irina Rozhankovska z sinami Stepanom ta Yaroslavom Pershij ryad sidyat Yurij Starosolskij Roman Shuhevich Volodimir Rozhankovskij U roki navchannya Rodinni vijskovo patriotichni tradiciyi prishepleni yunakovi batkom Osipom ta dyadkom Stepanom zmicniv polkovnik Yevgen Konovalec komandant UVO yakij u 1921 1922 rokah razom iz kolishnim starshinoyu UGA Stepanom Shahom deyakij chas vinajmav u Shuhevichiv kimnatu Gimnazist Roman neodnorazovo rozmovlyav iz polkovnikom ta prisluhavsya do jogo rozmov yaki mali velikij vpliv na formuvannya svidomosti j harakteru majbutnogo providnika Stepan Shah zgaduvav Romko Shuhevich cinuvav visoko nashe tovaristvo i shukav jogo Zaproshuvav jogo do svoyeyi kimnati ne raz polkovnik Yevgen Konovalec i tam viv z nim rozmovi Roman Shuhevich dobre vchivsya v gimnaziyi jogo richni svidoctva za 1921 1924 pp mistyat perevazhno vidminni ocinki z osnovnih predmetiv duzhe dobre Lishe v 1923 1924 mu navchalnomu roci vin mav z religiyi polskoyi ta davnogreckoyi movi ocinki dobre a z nimeckoyi dostatnyu Yunak takozh uspishno zajmavsya muzikoyu ta spivom a na pochatku 1930 h rokiv stav studentom zaochnogo kursu muzichnogo institutu im M V Lisenka po klasu fortepiano Muzichnij institut zakinchiv takozh jogo brat Yurij Razom voni vistupali u Lvivskomu opernomu teatri de Yurij spivav pid akompanement Romana Ulyublenimi kompozitorami Shuhevicha buli Grig ta Shopen Veliku uvagu Roman Shuhevich pridilyav sportu Vin dobre grav u basketbol volejbol i futbol zajmavsya bigom plavannyam lizhnim ta planernim sportom Na Zaporozkih igrah 1923 roku u Lvovi Roman Shuhevich zumiv postaviti rekordi u bigu z pereshkodami na 400 m i u plavanni na 100 metriv Chlenstvo v Plasti Plastovij tabir na shilah gori v Karpatah lito 1926 roku U roki navchannya u gimnaziyi ta v politehnici Roman Shuhevich buv aktivnim chlenom Plastu 1 j kurin USP Ulad starshih plastuniv im F Chernika 3 j kurin USP Lisovi Chorti 10 j kurin USP Chornomorci ta riznih sportivnih tovaristv She gimnazistom vin buv odnim iz organizatoriv plastovogo gurtka Yasnij trizub 1922 a piznishe kurenya Chornomorci 1927 V odnij iz oblikovih plastovih kartok yunaka jomu dayetsya taka harakteristika Najlipshij z gurtka Chestolyubivij Vojovnichij Energijnij Aktivne gromadske i politichne zhittya 1926 1934 Zakinchivshi filiyu Akademichnoyi Gimnaziyi yunak voseni 1925 r postupiv vilnim sluhachem na navchannya do Lvivskoyi politehniki za kursom budivelnoyi arhitekturi Cogo zh roku Roman Shuhevich stav chlenom UVO Pislya zakinchennya gimnaziyi planuvav vstupati do Lvivskoyi politehniki odnak hoch i sklav vstupni ispiti na duzhe dobre ne buv prijnyatij do universitetu z politichnih prichin Tomu pershij rik Shuhevich vchivsya u Dancigu Lishe u veresni 1926 Shuhevich vstupiv do Lvivskoyi politehniki na dorozhno mostovij viddil U svoyij knizi Roman Shuhevich komandir armiyi bezsmertnih P Mirchuk zaznachaye sho batkovi Romana Shuhevicha vdalosya znajti protekciyu profesora Lvivskoyi politehniki Antona Lomnickogo i za jogo poserednictva Romana prijnyato na drugij rik studij u Lvivskij politehnici na viddili budivelnoyi arhitekturi U chervni 1934 zakinchiv navchannya z diplomom inzhenera U 1926 Krajova Komanda UVO doruchila Romanu Shuhevichu vikonati zamah na polskogo shkilnogo kuratora u Lvovi Stanislava Sobinskogo yakij zdijsnyuvav zhorstoku antiukrayinsku politiku v galuzi shkilnictva 19 zhovtnya 1926 19 richnij Shuhevich razom iz Bogdanom Pidgajnim vikonav postavlene zavdannya Postril zdijsniv Bogdan Pidgajnij u Romana Shuhevicha revolver dav osichku Doruchennya vikonati atentat dlya molodogo chlena organizaciyi ne bulo vzagali tipovim dlya UVO v skladi yakoyi perevazhali kolishni ukrayinski voyaki Ale yak zgaduvav B Pidgajnij do ciyeyi spravi buli poklikani dobrovolci i Roman zgolosivsya odnim z pershih Zvichajno sam R Shuhevich vazhko perezhiv podalshij perebig podij pov yazanih z ubivstvom S Sobinskogo u comu atentati bulo zvinuvacheno inshih chleniv UVO V Atamanchuka ta I Verbickogo kotrih polskij sud zasudiv do strati Obidva uchasniki vbivstva polskogo uryadovcya buli gotovi zayaviti pro svoyu prichetnist do cogo teroristichnogo aktu ale Krajova komanda UVO zaboronila yim takij krok Za slovami zgaduvanogo vzhe B Pidgajnogo atentat na kuratora Sobinskogo buv ostatochnoyu proboyu dlya Romana Na dumku Anatoliya Kentiya ta Volodimira Lozickogo uchast u cij akciyi mala virishalnij vpliv na podalshu jogo dolyu yak aktivnogo uchasnika ukrayinskogo vizvolnogo ruhu Vid cogo chasu zhittya Romana stalo hodinnyam po lezu balansuvannyam na mezhi ekzistenciyi ta smerti Vijskova sluzhba U 1928 1929 Roman Shuhevich vidbuvav vijskovu sluzhbu v polskij armiyi Vin student tomu buv zarahovanij spochatku do artilerijskoyi chastini u Volodimir Volinskomu potim do pidstarshinskoyi shkoli tak zv pidhorunzhivki yaku uspishno zakinchiv Cherez donos do policiyi pro prinalezhnist Romana Shuhevicha do tayemnoyi ukrayinskoyi organizaciyi buv pozbavlenij prava odnorichnoyi sluzhbi u vijsku i skerovanij prostim voyakom do odniyeyi z garmatnih chastin Vijskovu sluzhbu prodovzhiv ryadovim garmatnikom v artilerijskij chastini na Volini Pislya zavershennya vijskovoyi sluzhbi R Shuhevich viyihav do Danciga Tut prodovzhiv studiyi v miscevij Politehnici vzyav uchast v odnomu z vijskovih vishkoliv UVO yaka mala v tomu misti svoyu organizacijnu stanicyu Diyalnist v OUN Roman Shuhevich Yurij Berezinskij i nevidomij na Volini 1930 rik 2 lyutogo 1929 u Vidni bula stvorena Organizaciya Ukrayinskih Nacionalistiv U 1930 1934 rr Shuhevicha psevdo Dzvin bulo priznacheno bojovim referentom Krajovoyi Ekzekutivi OUN U 1930 vin buv odnim iz kerivnikiv masovih aktiv nepokori Sabotazhnoyi akciyi sho ohopila cilu Galichinu Polskij uryad u panici zastosuvav totalnu pacifikaciyu sho posililo revolyucionizaciyu ukrayinskogo selyanstva ta spriyalo poshirennyu idej ukrayinskogo nacionalizmu Yak bojovij referent KE OUN Shuhevich brav uchast v organizaciyi nizki zahodiv spryamovanih proti antiukrayinskoyi politiki polskoyi vladi zokrema seriyi ekspropriacijnih aktiv na polski derzhavni ustanovi yaki zdijsnyuvalisya z metoyu zaluchennya materialnih zasobiv dlya vedennya podalshoyi nacionalno vizvolnoyi borotbi Tak 31 lipnya 1931 roku peremishlska bojova p yatirka OUN vchinila uspishnij napad na poshtovu karetu pid Bircheyu bilya Peremishlya Togo zh dnya podibni napadi vidbulisya pid Pechenizhinom bilya Kolomiyi ta v Borislavi na Bank lyudovij jogo zrobila drogobicka bojova p yatirka 8 serpnya 1931 roku zgadana bojova p yatirka vikonala she odin ekspropriacijnij akt na poshtu v Truskavci atentatu 22 bereznya 1932 r na komisara policiyi Chehovskogo za znushannya nad ukrayinskimi politv yaznyami ta katuvannya yih pid chas dopitiv napadu na poshtu v Gorodku 30 listopada 1932 pid chas yakogo zaginuv Yurij Berezinskij brat druzhini Romana Shuhevicha atentatu na radyanskogo konsula u Lvovi yak vidpovidi i znaku protestu proti shtuchnogo Golodomoru v Ukrayini 1932 1933 roku vlashtovanogo bilshovikami 21 zhovtnya zamah vikonav bojovik OUN Mikola Lemik ubivshi v konsulstvi specupovnovazhenogo NKVD Oleksiya Majlova atentatu na ministra vnutrishnih sprav B Perackogo organizatora varvarskoyi pacifikaciyi masovogo nishennya ukrayinskih kulturnih i gospodarskih ustanov ta prilyudnih katuvan ukrayinskogo naselennya Atentat vikonav 15 chervnya 1934 r u Varshavi bojovik OUN Gric Macejko Gonta Roman Shuhevich Dzvin poryad z inshimi diyachami iz seredovisha Akademichnogo domu Stepan Bandera Lis Stepan Lenkavskij Yaroslav Stecko Karbovich Yaroslav Staruh Zenon Kossak Mihajlo Kolodzinskij M Budzyak doluchivsya do viroblennya taktiki yaka oformilasya v koncepciyu permanentnoyi revolyuciyi Zgidno z neyu ukrayinskij narod v umovah zhorstokoyi okupaciyi zmozhe zdobuti sobi svobodu lishe shlyahom silovogo natisku na voroga Tomu OUN povinna vzyati na sebe pidgotuvannya suspilstva do vsenarodnogo povstannya Vidtak OUN organizovuye shiroku propagandu idej revolyuciyi ta bezkompromisnoyi borotbi Metoyu ciyeyi propagandi ye vihovati narod u dusi nestrimnogo bazhannya zdolati svogo voroga Roman Shuhevich brav aktivnu uchast u diskusiyi shodo pobudovi ta organizaciyi armiyi v OUN Isnuvali dvi diametralno protilezhni tochki zoru Zgidno z pershoyu ukrayinska armiya maye formuvatisya yak regulyarna na emigraciyi zgidno z drugoyu nacionalnu armiyu neobhidno tvoriti na zahidnoukrayinskih zemlyah opirayuchis na vlasni sili Cyu dumku obstoyuvali krajoviki Stepan Bandera Ivan Gabrusevich Zenon Kossak Oleksa Gasin Dmitro Gricaj Vasil Sidor ta inshi zokrema j Roman Shuhevich She za zhittya Yevgena Konovalcya u 1938 r rozglyadalasya mozhlivist priznachennya Romana Shuhevicha krajovim providnikom OUN na ZUZ zamist Leva Rebeta Ale yak zgaduvav M Ganushevskij Shuh vidmovivsya vid ciyeyi propoziciyi i zaproponuvav zamist sebe Miroslava Turasha V Grabovskij Odniyeyu z prichin vidmovi na dumku istorikiv moglo buti bazhannya Romana Shuhevicha projti vijskovij vishkil u Nimechchini Vvazhayetsya sho v 1938 r vin zakinchiv specialni kursi u hocha shodo miscya jogo navchannya ye inshi versiyi Period uv yaznennya 1934 1937 U chervni 1934 r cherez ubivstvo Perackogo policiya zdijsnila masovi areshti sered chleniv OUN 18 chervnya areshtovano Romana Shuhevicha i zgodom 6 7 lipnya zaslano do koncentracijnogo taboru u Berezi Kartuzkij zaraz misto Bereza Berestejska oblast Bilorus bez dostatnih dokaziv provini Cej tabir slavivsya nelyudskimi umovami zhittya v yazniv Postijne znushannya nad areshtovanimi fizichne j moralne stalo sistemoyu i dovedene bulo do tupogo sadizmu Kozhen iz nih otrimuvav vlasnij nomer yakij mav nositi velikij na plechah a malij na livomu rameni napriklad Dmitro Gricaj mav 44 U tabori Shuhevicha pripisali do grupi kochegariv yaki vzimku nosili vugillya ta rozpalyuvali pechi Ale j tut vin ocholiv nacionalistichnu organizaciyu samooboroni Na Varshavskomu procesi nad OUN 18 listopada 1935 13 sichnya 1936 Roman Shuhevich vistupav u roli svidka Usi svidki obstoyuvali pravo govoriti ridnoyu movoyu Za taku povedinku golovuyuchij suddya V Posemkevich oshtrafuvav yih na 200 zlotih a za privitannya Slava Ukrayini nakazuvav pokinuti zalu sudu ta karav odniyeyu doboyu uv yaznennya Todi zh na zapit svogo advokata sho sponukalo jogo do vstupu v OUN vin vidpoviv Ce buv nakaz mogo sercya Hocha na Varshavskomu procesi grupa chilnih chleniv OUN na ZUZ na choli zi Stepanom Banderoyu bula zasudzhena za vbivstvo polskogo ministra vnutrishnih sprav prote polska vlada ne obmezhilas cim aktom Bulo virisheno organizuvati u Lvovi okremij proces nad krajovim aktivom OUN shob zvinuvatiti vsyu organizaciyu u suto teroristichnij diyalnosti u pidrivi zakonnogo poryadku na zahidnoukrayinskih zemlyah i viklikati do neyi nedovir ya v pomirkovanih kolah ukrayinskoyi gromadskosti Roman Shuhevich z rodinami Pachovskih ta Berezinskih 1937 rik 19 sichnya 1935 Romana Shuhevicha vidpravleno na slidstvo do Lvova de vin sidiv u tyurmi Brigidki na vul Gorodockij Na Lvivskomu procesi nad OUN 25 travnya 26 chervnya 1936 pershim v akti obvinuvachennya stoyalo prizvishe R Shuhevicha 29 rokiv vipusknik politehniki zi Lvova Jomu R Migalyu Ye Kachmarskomu I Yaroshu R Senkovu K Zarickij I Malyuci S Rachunuta V Svyencickij inkriminuvalisya namova dopomoga abo nakaz vbiti studenta Ya Bachinskogo direktora gimnaziyi I Babiya sekretarya genkonsulstva SRSR u Lvovi A Majlova tyuremnogo komisara V Kosobudzkogo ta volinskogo voyevodu G Yuzefskogo a takozh pidkladennya vibuhovogo pristroyu v drukarni Yaskova Advokatom Romana Shuhevicha buv jogo dyadko Stepan Shuhevich Na dopiti Dzvin viznav svoyu prinalezhnist do UVO i OUN bo proti nogo buli deyaki svidchennya ale pidkresliv sho buv zv yazanij z cimi organizaciyami tilki nacionalistichnim svitoglyadom Vin zaperechuvav prinalezhnist do Krajovoyi Ekzekutivi OUN vidkidav prichetnist do pidgotuvannya atentativ proti V Kosobudzkogo ta A Majlova Vmila povedinka na sudovomu procesi fahovi diyi jogo advokata dozvolili Dzvonu uniknuti tyazhkogo pokarannya Verdiktom prisyazhnih vin buv zvinuvachenij lishe u prinalezhnosti do OUN i z nogo znyali obvinuvachennya u namovlenni Mikoli Lemika do vbivstva sekretarya generalnogo konsulstva SRSR u Lvovi Alyeksyeya Majlova Za virokom polskogo sudu R Shuhevicha zasudili na 4 roki uv yaznennya ale zgidno z amnistiyeyu cej termin skorotili do 2 h rokiv Na pidstavi progoloshenoyi u 1935 r uryadovoyi amnistiyi vin vijshov na volyu 27 sichnya 1937 r probuvshi piv roku v konctabori ta dva roki u tyurmi Uspishnij biznesmen 1937 Dokladnishe Fama Obkladinka knigi Fama reklamna firma Romana Shuhevicha Pislya zvilnennya u 1937 r Roman Shuhevich prozhivav iz rodinoyu yaka na toj chas skladalasya z druzhini Nataliyi ta sina Yuriya u Lvovi na vul Kosinerskij 18 a suchasna vul I Karpincya Rodina perebuvala u vazhkomu materialnomu stanovishi Ochevidno sho popri dvi vishi osviti politichno nenadijnij Roman ne mig rozrahovuvati na prijnyattya na robotu v yakomus perspektivnomu misci Stvorena nim u berezni 1937 r firma kooperativ Fama stala pershoyu ukrayinskoyu reklamnoyu kompaniyeyu v Galichini Vona mala vikonuvati podvijne zavdannya politichne j finansovo ekonomichne Cya firma stala legalnimi prikrittyam dlya diyalnosti OUN Duzhe skoro buli stvoreni oseredki Fami u bagatoh mistah Galichini j Volini j navit poza mezhami todishnoyi Polshi Pracivnikami kooperativi buli perevazhno chleni OUN kolishni politv yazni yakim duzhe vazhko bulo vlashtuvatisya na robotu Teper voni otrimuvali legalnij zarobitok i mogli uspishno poyednuvati pracyu na firmi z organizacijnoyu diyalnistyu Zvazhayuchi na aktivnij rozvitok ukrayinskoyi kooperaciyi na osnovi principu svij do svogo po svoye kliyentura firmi bula zabezpechena Rozvivayuchi svoyu diyalnist Shuhevich viyaviv neabiyaku kreativnist organizovuyuchi nespodivani reklamni kampaniyi ta stvoryuyuchi vlasnij originalnij stil Ce tezh stalo zaporukoyu finansovogo uspihu Roman Shuhevich stav uspishnim biznesmenom Fama rozroblyala ta rozmishuvala reklamni ogoloshennya kooperativ Centrosoyuz Maslosoyuz ta inshih u gazetah Dilo Novij chas Zavdyaki vmilomu menedzhmentu firma rozroslas u rozgaluzhene pidpriyemstvo i nezabarom buli zorganizovani j uspishno pracyuvali viddili ogoloshen u presi kinoreklami drukuvannya reklamnih bukletiv vigotovlennya firmovih vivisok ta reklamnih shitiv reklamnogo oformlennya vitrin dizajn organizaciyi reklamnih vistavok i yarmarkiv virobnictva mineralnoyi vodi vigotovlennya adresariya knigi adres ustanov i firm ta vlasnij transportnij viddil Diyalnist u Karpatskij Ukrayini 1938 1939 U zhovtni 1938 r na Zakarpatti postala nezalezhna Karpatskoukrayinska derzhava Uvagu krajovih nacionalistiv sered yakih buli M Kolodzinskij Z Kossak R Shuhevich ta in nasampered privernula paramilitarna organizaciya Karpatska Sich Uchast v yiyi diyalnosti mala dati chlenam OUN pershij bojovij dosvid Naprikinci grudnya 1938 r Roman Shuhevich razom z Ivanom Butkovskim Guculom nelegalno perejshov polsko chehoslovackij kordon i distavsya na Rizdvo 1939 r do mista Hust Tut vin razom iz providnimi chlenami OUN stvoriv V obov yazki poruchnika Borisa Shuki todishnye psevdo Romana Shuhevicha vhodilo popovnennya Sichi kadrami organizaciya finansovoyi dopomogi ta zv yazku Pid chas napadu ugorskoyi armiyi na Karpatsku Ukrayinu poruchnik Shuka brav aktivnu uchast u boyah i lishe chudo vryatuvalo jogo vid neminuchoyi smerti Pislya okupaciyi Karpatskoyi Ukrayini u berezni 1939 r Ugorshinoyu Shuhevich cherez Rumuniyu i Yugoslaviyu distavsya do Avstriyi de zustrivsya z chlenami yakim dopoviv pro svoyu diyalnist u Karpatskij Ukrayini Provid OUN doruchiv jomu spravi zv yazku iz Zahidnoyu Ukrayinoyu zokrema konspirativnij zv yazkovij punkt u Dancigu Diyalnist na pochatku Drugoyi svitovoyi vijni Marka na chest 100 richchya z dnya narodzhennya Romana Shuhevicha Voseni 1939 r Roman Shuhevich razom iz rodinoyu prozhivav u Krakovi Vin vikonuvav funkciyi referenta zv yazku u Provodi Ukrayinskih Nacionalistiv PUN na choli z polkovnikom Andriyem Melnikom zokrema organizovuvav nelegalni perehodi kur yeriv v Ukrayinu cherez nimecko radyanskij kordon prijmav zviti vid chleniv OUN ta kur yeriv yaki pribuvali z Ukrayini Naprikinci 1939 r do nogo v Krakiv priyihala druzhina razom iz sinom Yuriyem a u 1940 r u nih narodilasya donka Mariya Vnaslidok sprobi grupi osib na choli z Yari Lebedem i Banderoyu postaviti pid sumniv legitimnist Providnika OUN Andriya Melnika stavsya rozkol mizh nacionalistami na OUN pid kerivnictvom Providnika Melnika i neveliku grupu pid provodom krajovogo providnika Stepana Banderi Ostatochno cej podil buv oformlenij na samoprogoloshenij konferenciyi OUN 10 lyutogo 1940 r u Krakovi na yakij bulo stvoreno Revolyucijnij Provid OUN na choli zi S Banderoyu R Shuhevich uvijshov do skladu chleniv Revolyucijnogo Provodu j buv priznachenij Krajovim Providnikom OUN na zahidnookrayinnih ukrayinskih zemlyah sho za paktom Molotova Ribbentropa vidijshli do Nimechchini Pidlyashshya Holmshina Nadsyannya ta Lemkivshina Vhodzhennya Romana Shuhevicha do skladu Revolyucijnogo Provodu OUN bulo cilkom zakonomirnim bo to buv gurt jogo odnodumciv iz Krajovoyi ekzekutivi OUN na ZUZ kotri projshli cherez polski sudi tyurmi i konctabori Roman Shuhevich vvazhav sho slid shukati sposobu derzhavotvorennya bez dopomogi nimciv yak togo pragnula OUN Konovalcya i Melnika Yak zgaduvav M Ganushevskij pid chas odniyeyi rozmovi v Krakovi u 1940 roci Roman Shuhevich skazav Ya ne viryu v yih dobru volyu viznati Ukrayinu samostijnoyu derzhavoyu Voni nas teper potrebuyut i vikoristayut bo she ne znayut yak yim pide vijna na Shodi ale yak Gitler dumaye sho nas perehitrit to pomilyayetsya bo mi mayemo svoyi plyani Za jogo spriyannya v 1940 roci bulo organizovano Ukrayinskij Legion yakij vin i ocholiv Pid kerivnictvom Shuhevicha iz deyakih chleniv OUN yaki prihodili z URSR bulo stvoreno organizacijnu merezhu yaka stala bazoyu dlya pidgotovki pidpillya v Ukrayini Osoblivu uvagu vidvodiv vijskovim vishkolam chleniv OUN U Vijskovomu shtabi OUN vin keruvav vishkolom i navchannyam providnih vijskovih kadriv yaki mali stati komandirami majbutnogo ukrayinskogo vijska Shuhevich brav aktivnu uchast u naradah II Velikogo zboru OUN sho vidbuvsya u kvitni 1941 r U lavah Druzhin ukrayinskih nacionalistiv kviten 1941 gruden 1942 Roman Shuhevich 2 j zliva sidit sered starshin legionu Nahtigal Vesnoyu 1941 roku Provid OUN domovivsya z nimeckim komanduvannyam pro vishkil vijskovoyi chastini Druzhini Ukrayinskih Nacionalistiv yaki mali voyuvati na teritoriyi Ukrayini proti bilshovickih okupantiv za vidnovlennya derzhavnosti U hodi zdijsnennya organizacijnih zahodiv shodo ukomplektuvannya i vishkolu zgadanogo formuvannya bulo virisheno stvoriti na jogo bazi dva pidrozdili Specialnij viddil Nahtigal ta Roland Nabir dobrovolciv do Nahtigalyu vivsya cherez Krakiv de perebuvav Vijskovij shtab OUN i diyali starshinski kursi OUN Sered vikladachiv cih kursiv buv Roman Shuhevich Na cih kursah dobrovolci prohodili zagalnij strileckij vishkil yakij nadali vdoskonalyuvavsya za nimeckimi statutami ta nastanovami R Shuhevich pogodivsya ocholiti DUN z rozrahunkom sho u majbutnomu Legion zmozhe stati bazoyu dlya formuvannya ukrayinskoyi armiyi U kvitni 1941 r vin nalichuvav 330 osib i podilyavsya na 3 sotni Z nimeckoyi storoni Nahtigalem keruvali oberlejtenanti G Gercner ta Teodor Oberlender a z ukrayinskoyi sotnik R Shuhevich Nimecke komanduvannya na obidva ukrayinski vijskovi formuvannya Nahtigal i Roland pokladali suto policijni ta ohoronni obov yazki vidpovidalnist za bezpeku peresuvannya chastin vermahtu ukrayinskoyu teritoriyeyu rozzbroyennya zalishkiv radyanskih vijsk ohorona esheloniv z polonenimi ta boyepripasami Zvichajno ce buli ne ti zavdannya na yaki rozrahovuvali R Shuhevich ta jogo druzi kotri bachili svoye misce na fronti zbrojnoyi borotbi z bilshovikami Pislya intensivnogo vishkolu Ukrayinskij legion 18 chervnya vid yihav do Ryasheva o 3 god 15 hv 22 chervnya 1941 r perepravivsya cherez r Syan bilya s Valyava ruhayuchis u bojovih poryadkah 49 go girsko strileckogo korpusu 17 yi nimeckoyi armiyi grupi armij Pivden Potim kurin projshov forsovanoyu hodoyu cherez Yavoriv Yaniv vzyavshi kurs na Lviv yakij uzhe buv zalishenij radyanskimi vijskami Vvazhayetsya sho pershi voyaki Nahtigalyu z yavilisya na okolicyah stolnogo mista Galichini v kinci 29 chervnya 1941 r ale osnovni sili kurenya vstupili do Lvova vranci nastupnogo dnya Dlya R Shuhevicha kotrij zi svoyimi bojovimi pobratimami urochisto vstupiv do ridnogo mista den 30 chervnya 1941 r buv zatmarenij strashnoyu zvistkoyu pro znajdennya u v yaznici po vulici Lonckogo tila jogo brata Yuriya zakatovanogo NKVS Vin muzhno perenis cyu tragediyu i vzhe uvecheri cogo dnya razom zi svoyimi voyakami vzyav uchast v progoloshenni vid imeni OUN B Aktu vidnovlennya Ukrayinskoyi Derzhavi 5 lipnya 1941 r Golova timchasovogo Ukrayinskogo Derzhavnogo Pravlinnya Yaroslav Stecko povidomiv sotnika Romana Shuhevicha pro priznachennya jogo drugim zastupnikom chlena timchasovogo Pravlinnya po spravam vijskovim Na zaznachenu posadu buv poklikanij general horunzhij Vsevolod Petriv a jogo pershim zastupnikom stav Oleksa Gasin Roman Shuhevich 3 j zliva sidit Prote vzhe 3 lipnya 1941 r derzhavnij pidsekretar uryadu General gubernatorstva Kundt roztlumachiv V Gorbovomu prof V Andriyevskomu V Mudromu S Shuhevichu ta S Banderi sho stvorennya v Krakovi Ukrayinskogo Nacionalnogo Komitetu ta progoloshennya u Lvovi Ukrayinskogo Uryadu ne pogodzheni z kerivnictvom Tretogo Rajhu a tomu ye nezakonnimi Vin takozh pidkresliv sho ostatochne slovo v ukrayinskih spravah nalezhit lishe fyureru Nastupnim krokom z boku nacistiv stalo zatrimannya S Banderi Ya Stecka ta grupi inshih chilnih chleniv OUN B i perevedennya yih do Berlina Z oglyadu na zaznachene nimecka okupacijna vlada vvazhala nebazhanim perebuvannya u Lvovi bataljonu Nahtigal i vzhe vprodovzh 7 9 lipnya 1941 r jogo sotni rushili na shid Hocha R Shuhevich ta jogo legioneri tyazhko sprijnyali negativne stavlennya nacistiv do pitannya ukrayinskoyi samostijnosti prote voni vse zh nadiyalisya sho Berlin zminit svoyu poziciyu 13 lipnya 1941 r Nahtigal perejshovshi r Zbruch opinivsya na teritoriyi Naddnipryanskoyi Ukrayini i vzyav uchast u bojovih diyah proti Chervonoyi armiyi zokrema pid Brayilovim ta Vinniceyu Pislya cogo bataljon bulo vidvedeno na vidpochinok do mistechka Yuzvin teper Nekrasove Same tut Roman Shuhevich ta jogo voyaki z zhahom diznalisya pro pidsumki naradi 16 lipnya 1941 r v stavci fyurera yaki ostatochno znimali z poryadku dennogo pitannya samostijnosti Ukrayini Shidnu Galichinu vidnesli do skladu Polskogo general gubernatorstva Pivnichnu Bukovinu Bessarabiyu i teritoriyu mizh rikami Dnister ta Pivdennij Bug priyednuvali do Rumuniyi inshi ukrayinski zemli uvijshli do rajhskomisariatu Ukrayina abo v pidporyadkovuvannya vijskovij administraciyi Cherez ce Legion yakij na toj chas perebuvav bilya Vinnici vidmovivsya vid nastupnoyi sluzhbi v nimeckij armiyi Roman Shuhevich rizko zreaguvav na zgadanij perebig podij i nachebto nadislav do OKV protest u yakomu pidkreslyuvalosya sho vnaslidok areshtu nashogo Uryadu i Providnika Legion ne mozhe dali perebuvati pid komanduvannyam nimeckoyi armiyi Zagostrennya stosunkiv nacistiv z OUN B zmusilo yih rozformuvati bataljoni Nahtigal i Roland 13 serpnya 1941 r Nahtigal bulo rozzbroyeno za vinyatkom starshin i vidpravleno do Krakova a zvidti 27 serpnya perevedeno do vishkilnogo taboru Yak zgaduye M Kalba koli pro ce diznavsya Roman Shuhevich to vin zasterig proti neprodumanih krokiv i skazav Ye htos hto za nas dumaye ta vidpovidaye ta yaksho zajde taka potreba todi distanemo nakaz vid provodu sho robiti Same tut Roman Shuhevich napisav pisnyu Masheruyut dobrovolci Naprikinci veresnya 1941 osobovij sklad Nahtigalyu otrimav zbroyu i rozpochav zanyattya z bojovogo vishkolu Na toj chas sered voyakiv bataljonu vzhe shirilisya chutki pro aresht nacistami S Banderi inshih chilnih diyachiv OUN B a tomu Roman Shuhevich spilno z komandirom Rolanda Yevgenom Pobigushim 16 zhovtnya 1941 r sklali Memorandum ukrayinskogo Legionu yakij bulo nadislano do Berlina U comu dokumenti vikladeno 10 politichno pravovih vimog z yakih yak i slid bulo chekati nimci vrahuvali faktichno lishe odnu zgodilisya shob ukrayinci ne skladali vdruge prisyagu Z oglyadu na ce kozhnij voyak uklav z nimcyami individualnij kontrakt na chas vid 1 grudnya 1941 r do 1 grudnya 1942 r 21 zhovtnya 1941 r bataljoni Nahtigal i Roland buli ob yednani v odne formuvannya 201 j bataljon shucmanshaftu yakij pereveli do Frankfurta na Oderi Komandirom policejskogo bataljonu stav Yevgen Pobigushij jogo zastupnikom i komandirom pershoyi sotni sot Roman Shuhevich Bataljon bulo dolucheno do skladu 201 yi ohoronnoyi nimeckoyi diviziyi v Bilorusi 22 bereznya 1942 persha grupa ukrayinskih voyakiv priyihala do Minska a pislya pributtya syudi osnovnih sil ukrayinskij bataljon perekinuli do m Lepelya U jogo zavdannya vhodila ohorona komunikacij ta miscevoyi nimeckoyi administraciyi a takozh borotba z partizanami Borotba z biloruskimi partizanami viyavilas vazhkoyu i visnazhlivoyu Ne zdobuli v nij peremozhnih lavriv ni nimci ani yih soyuzniki zokrema j voyaki ukrayinskogo policejskogo bataljonu Za slovami V Yaniva ce buv zhahlivij chas u zhitti Romana Shuhevicha kotrij musiv zigrati do kincya rolyu nimeckogo priyatelya hoch serce rozrivalosya z bolyu Yak zgaduye M Kalba Roman Shuhevich ta inshi ukrayinski komandiri pragnuli unikati uchasti v karalnih akciyah nacistiv proti miscevogo naselennya namagalisya storonitisya vid zbirannya prodovolstva zayavlyayuchi sho nas prislali syudi ne grabuvati a voyuvati Beruchi bezposerednyu uchast u boyah iz biloruskimi partizanami slidkuyuchi za antipartizanskimi akciyami nacistiv Roman Shuhevich ne tilki nabuv bojovogo dosvidu ale j gliboko osmisliv zakoni partizanskoyi vijni Vin na nashu dumku stav odnim iz najkrashih znavciv ciyeyi specifichnoyi formi zbrojnoyi borotbi v lavah ukrayinskogo vizvolnogo ruhu Za svidchennyam uchasnikiv tih podij Roman Shuhevich duzhe vidpovidalno stavivsya do posad zastupnika komandira bataljonu i komandira sotni bachachi svoye misce nasampered na liniyi vognyu Yak zgaduvav major Ye Pobigushij vin ne zahotiv perebuvati v misti j vikonuvati karaulni obov yazki a vibrav dlya svoyeyi sotni najvazhchu sluzhbu sered pralisiv bagon de bulo povno bolshevickih banditiv Za slovami Ye Pobigushogo Shuhevich mav dobre rozvinenu intuyiciyu i bagato provodiv usyakogo roda kursiv dlya starshin i molodshih ta starshih pidstarshin Za svidchennyami kolishnogo nimeckogo polkovnika Alfreda Bizanca ta druzhini Romana Shuhevicha N Shuhevich Berezinskoyi vin yak komandir roti policejskogo ohoronnogo bataljonu v skladi vermahtu mav nachebto vijskove zvannya gauptmana kapitana Vidomosti yaki nadhodili do voyakiv 201 go bataljonu z Galichini ta inshih miscevostej Ukrayini govorili pro posilennya nacistskogo okupacijnogo rezhimu primusove vivezennya naselennya na pracyu do Nimechchini shirokomasshtabni akciyi shodo viluchennya v ukrayinskih selyan prodovolstva furazhu inshogo zbizhzhya rozpravi z nepokirnimi Shirilisya takozh chutki sho pislya II yi konferenciyi OUN B rozpochalasya aktivna vijskovo pidgotovcha diyalnist pidpilnih nacionalistichnih oseredkiv yaka viklikala velike zanepokoyennya u nimciv Za takih obstavin komanduvannya 201 go bataljonu stalo unikati aktivnoyi uchasti v protipartizanskih akciyah a sered osobovogo skladu zmicnilosya bazhannya ne prodovzhuvati kontrakt iz nimcyami Koli Roman Shuhevich za rishennyam starshinskih zboriv bataljonu z yasuvav nastroyi voyakiv to viyavilosya odnostajne pragnennya povernutisya dodomu 22 listopada 1942 v prisutnosti komandira 201 yi ohoronnoyi diviziyi osobovij sklad ukrayinskogo bataljonu ne dav zgodi na prodovzhennya kontraktu i 5 grudnya 1942 cya formaciya bula nimcyami rozv yazana Yiyi osobovij sklad bulo perevezeno v Ukrayinu a grupu starshin iz 22 osib uv yazneno v tyurmi na Lonckogo Yak zgaduvav Yevgen Pobigushij pislya svyatkuvannya Rizdva Hristovogo u 1943 Roman Shuhevich ta she kilka starshin sered yakih buv i Vasil Sidor zumili virvatisya z uv yaznennya i perejti na nelegalne stanovishe Vid cogo momentu v zhitti Romana Shuhevicha nastav najbilsh vidpovidalnij i aktivnij period diyalnosti yakij pidnis jogo do najvishih posad v ukrayinskomu vizvolnomu rusi reprezentovanomu OUN i UPA Na toj chas Roman Shuhevich uzhe buv cilkovito sformovanim kerivnikom visokogo rangu kotrij krim vijskovih znan dobre rozumivsya na politichnih pitannyah i mav znachni organizacijni zdibnosti Os yak napriklad zapam yatav Romana Shuhevicha voyak 201 go bataljonu M Kalba Roman Shuhevich ne potrebuvav doradnikiv ne potrebuvav roboti zasidan shob vinesti pevni rishennya chi visnovki Ce bula lyudina providnik yakij z miscya virishuvav vse beruchi na sebe povnu vidpovidalnist A za slovami Vasilya Kuka dlya Romana Shuhevicha bulo harakterne vsebichne dokladne obdumuvannya kozhnoyi spravi detalna perevirka vikonannya nakazu chi doruchennya Vin takozh ne lyubiv marnosliv ya ciniv u lyudyah dilovitist ta bojovu muzhnist Pislya roku sluzhbi vsi voyaki na choli z Shuhevichem vidmovilisya prodovzhuvati sluzhbu 6 sichnya 1943 starshin vidpravili pid ohoronoyu z Mogileva do Lvova kudi voni priyihali 8 sichnya 1943 Roman Shuhevich znayuchi sho vsih starshin areshtuyut nepomitno znik vid gestapo Epizod z Irinoyu Rajhenberg Fotografiya Irini Rajhenberg 1950 h Z veresnya 1942 po lyutij 1943 druzhina golovnogo komandira UPA Romana Shuhevicha Nataliya perehovuvala u svoyemu budinku vid peresliduvannya nacistami susidsku yevrejsku divchinku Irinu Rajhenberg v inshij transkripciyi Rajsinberg Rajtenberg yakij na toj chas bulo 7 rokiv U spogadah Yurij sin Romana Shuhevicha zgaduye podiyi veresnya 1942 roku u Lvovi vulicyu sho todi mala polsku nazvu Korolevi Yadvigi i na yakij bula sinagoga vlasniki kramnici z tkaninami rodina Rajhenberg imovirno imena podruzhzhya Volf ta Ruzha zhili nepodalik yih starshu donku Irmu nimecki soldati u 42 mu zastrelili na vulici tomu molodsha Irina na prohannya yiyi materi pochala zhiti v sim yi Shuhevichiv Pislya areshtu Nataliyi Shuhevich u 1943 roci gestapo Romanu Shuhevichu vdalosya perepraviti divchinku v siritskij pritulok pri zhinochomu greko katolickomu monastiri Vasilianok u Pilipovi poblizu mistechka Kulikiv za 30 kilometriv vid Lvova de Irina perebuvala do kincya vijni perezhivshi nimecku okupaciyu i Golokost Roman Shuhevich vikoristovuyuchi svoyi mozhlivosti dopomig iz vigotovlennyam dlya divchinki novih dokumentiv na im ya ukrayinki Irini Vasilivni Rizhko Rik narodzhennya divchinki bulo zmineno z 1936 na 1937 Zgidno z novimi dokumentami Irina znachilasya dochkoyu zagiblogo radyanskogo oficera U 1956 roci Irina nadislala nastoyatelnici monastirya list zi svoyeyu fotografiyeyu Vryatovana zhinka meshkala v Ukrayini bula odruzhena ta vzyala prizvishe cholovika pomerla 2007 roku v Kiyevi u vici 72 rokiv U Kiyevi meshkaye yiyi sin Volodimir Yurij Shuhevich zustrichavsya z nim vzhe pislya smerti jogo materi zokrema Volodimir buv prisutnim i na brifingu Mojseya Fishbejna 3 listopada 2008 roku Prizvisha Rajhenberg mistyatsya v bazi danih zhertv nacistiv memorialu Yad Vashem v Izrayili sered zagiblih u Lvovi v 1942 roci Za danimi gestapo predstavniki OUN i UPA neodnorazovo dopomagali perehovuvatisya yevreyam i vigotovlyuvali dlya nih dokumenti zokrema tim hto nadavav pidtrimku abo spivpracyuvav z OUN i UPA Mifi ta realnistZvinuvachennya v prichetnosti do Lvivskogo pogromu 1941 Pid chas oficijnogo vizitu 13 15 listopada 2007 roku Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka do Izrayilyu vidbuvsya za informaciyeyu rosijskoyi presi dialog z kerivnikom gromadskoyi radi memorialu Yad Vashem Tomi Lapidom v yakomu vin stverdzhuvav sho memorial maye zbirku dokumentiv pro zlochini bataljonu Nahtigal pri pogromi 1941 u Lvovi pid chas vhodzhennya nimeckih vijsk i vidpovidno pro komanduvacha Romana Shuhevicha yakomu same neshodavno bulo prisvoyene zvannya Geroya Ukrayini Prezident nagolosiv sho dosi nemaye zhodnogo faktu yakij bi zasvidchuvav sho hoch odna ukrayinska vizvolna organizaciya diyala u karalnih operaciyah Podibni zvinuvachennya ale vzhe bez konkretnih imen prozvuchali i pri vistupi Prezidenta Ukrayini u Knesseti vid spikera Dalyi Icik Zgodom komentuyuchi ci pitannya prezident zaznachiv zacikavlenist Ukrayini u tisnij spivpraci z Izrayilem i vidpovidnimi gromadskimi institutami stosovno Golokostu i sho v hodi vizitu bulo dosyagnuto domovlenosti z Prezidentom Izrayilyu Shimonom Peresom pro stvorennya vidpovidnoyi spilnoyi robochoyi grupi ta pro pributtya v Ukrayinu delegaciyi predstavnikiv Yad Vashem Vdruge zvinuvachennya vid Tomi Lapida yak oficijnogo predstavnika Yad Vashem prolunali 4 grudnya 2007 roku v interv yu Nimeckij Hvili sho Ukrayina ne nadislala zaproshennya hoch oficijni zaproshennya buli neodnorazovo vigolosheni samim prezidentom Ukrayini she pid chas vizitu i ukrayinska storona dosi ne viyavila bazhannya oznajomitisya z nayavnim u memorialu Yad Vashem dosye na Shuhevicha ale bulo skazano vzhe uzagalneno pro zlochini proti civilnogo naselennya Lvova u chervni 1941 slid zauvazhiti sho naprikinci chervnya 1941 roku u Lvovi vidbulosya dvi tragediyi tomu slid chitko zaznachati persha masovi strati lvivskih v yazniv absolyutna bilshist iz nih politichni radyanskoyu vladoyu pri vidhodi z mista sho stala peredumovoyu inshoyi tragediyi vzhe pri vhodzhenni v misto nimeckih vijsk lvivskogo pogromu Derzhkomitet arhiviv Ukrayini nadislav 16 grudnya 2007 roku do Izrayilyu oficijnogo lista z prohannyam oznajomiti ukrayinskih fahivciv zi zbirkoyu nazvanih dokumentiv analogichne zvernennya vid Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati bulo peredano 18 grudnya cherez zastupnika ministra zakordonnih sprav Izrayilyu Pro nayavnist nibito yakoyis spravi Shuhevicha ale znov taki zi sliv samogo Tomi Lapida yaku toj vivchav dva dni pered zustrichchyu z Yushenkom zgaduye u svoyij kolonci Volodimir Bejder u lyutnevomu nomeri 2008 roku rosijskogo zhurnalu Ogonyok Ne otrimavshi vidpovidi vid Yad Vashem 27 lyutogo 2008 roku do Izrayilyu virushila uryadova grupa na choli z viceprem yerom I Vasyunikom do skladu yakoyi uvijshli golova Ukrayinskogo institutu nacionalnoyi pam yati I Yuhnovskij ta radnik golovi SBU z naukovo doslidnoyi roboti V V yatrovich Za rezultatami poyizdki shodo otrimannya dosye Shuhevicha 4 bereznya 2008 roku vidbuvsya brifing Pidsumki vizitu uryadovoyi delegaciyi za uchasti SBU do memorialnogo kompleksu Yad Vashem v Izrayili na yakomu odin z uchasnikiv delegaciyi kandidat istorichnih nauk Volodimir V yatrovich konstatuvav vidsutnist dosye Shuhevicha ta novih materialiv a ti sho buli peredani vzhe vidomi abo nayavni v ukrayinskih arhivah ta chastina svidchen zaverbovanih agentiv dlya zabezpechennya provokaciyi same tak zaznacheno u dokumenti KDB proti todishnogo ministra Teodora Oberlendera yakij pevnij chas sluzhiv u bataljoni Nahtigal politichna sprava 1959 1960 rr de SRSR zabezpechuvala nibito dokazovoyu bazoyu sluzhbi NDR dlya diskreditaciyi uryadu FRN i kanclera Konrada Adenauera Direktor zhe arhivnogo departamentu Yad Vashem Hayim Gertner povidomiv sho zhodnogo dosye na Shuhevicha v yihnih shovishah nemaye avtor zhe zayav Josif Lapid ne ye fahivcem ciyeyi spravi spivrobitnikom arhivu Yad Vashem 19 bereznya 2008 u vlasnomu pres relizi faktichno pidtverdzhuye visnovki ukrayinskoyi delegaciyi personifikovanoyi zbirki chi dosye na Shuhevicha nemaye a nayavni dokumenti yaksho j isnuyut to rozkidani i yih vazhko viokremiti sered majzhe 75 miljoniv storinok vsih arhivnih materialiv kompleksu ta zagalom Yad Vashem pokladayetsya u svoyih visnovkah pro Shuhevicha na doslidzhennya ne nazvani ta publikaciyi ne nazvani po vsomu svitu Vid neuryadovoyi organizaciyi Harkivskoyi pravozahisnoyi grupi zapiti na otrimannya dosye Shuhevicha trichi nadsilaye chlen grupi Galya Kojnash pro vidsutnist bud yakih vidpovidej vid Yad Vashem vona povidomlyaye u materiali Nam bez prividiv opublikovanomu 9 bereznya 2008 roku Golovnij komandir UPA 1943 19501943 Roman Shuhevich na Volini 1940 vi Roman Shuhevich virvavsya z nimeckogo uv yaznennya nezabarom zv yazavsya z chlenami Provodu OUN B Cherez aresht nimcyami D Gricaya buv zamist nogo priznachenij vijskovim referentom Provodu OUN B Vid cogo chasu Roman Shuhevich bezposeredno stav bilya vitokiv stvorennya UPA she na pochatku grudnya 1942 r do takogo rishennya prijshla tayemna vijskova konferenciya OUN u Lvovi Za yiyi pidsumkami za slovami M Lebedya u grudni 1942 r Provid Organizaciyi vidaye nakaz terenovomu Provodovi Volini pereorganizuvati isnuyuchi vzhe dribni zbrojni viddili ta organizuvati shiroko rozplanovanu zbrojnu samooboronnu borotbu ukrayinskogo narodu Z oglyadu na rozbizhnist poglyadiv u kerivnictvi OUN B shodo zbrojnogo chinu 17 21 lyutogo 1943 r v odnomu iz sil poblizu m Oleska Lvivshina vidbulas III konferenciya OUN B U nij vzyali uchast M Lebid Maksim Ruban Roman Shuhevich Tur V Ohrimovich Bard M Prokop Garmash Volodimir D Mayivskij Kosar Taras Z Matla Dniprovij R Kravchuk Petro M Stepanyak Sergij Svoyi poglyadi Tur obgruntuvav i viklav na zasidanni Provodu OUN B voseni 1944 r Torkayuchis pitannya zagalnoukrayinskogo zbrojnogo zrivu navesni 1943 r vin skazav sho koli b u toj chas UPA povela nastup na Rivne Sarni to mi buli b prograli i masi napevno buli b vidvernulisya vid nas Vodnochas za slovami Romana Shuhevicha obmezheni diyi ukrayinskih povstanciv na pivnichno zahidnih zemlyah mali dovir ya mas i viyavilisya uspishnimi Na comu zasidanni Tur takozh piddav kritici poziciyu Le V Kuk kotrij na III konferenciyi OUN B u lyutomu 1943 r pidtrimuvav tochku zoru M Stepanyaka shodo zagalnoukrayinskogo zbrojnogo zrivu proti nimciv zokrema j u Galichini Vin skazav sho todi ne bulo ob yektivnih umov ale nagolosiv sho koli prijshov Kovpak to ti umovi zaisnuvali i mi vigrali tobto z lipnya 1943 r v Galichini pochali stvoryuvatisya za pidtrimki naselennya zagoni Ukrayinskoyi Narodnoyi Samooboroni UNS kotri piznishe sklali osnovu formuvan UPA Zahid Cikavoyu ye tochka zoru R Shuhevicha na prichini viniknennya polsko ukrayinskogo konfliktu navesni 1943 r na Volini Polissi vikladena pid chas I Velikogo Zboru Ukrayinskoyi Golovnoyi Vizvolnoyi Radi 11 15 lipnya 1944 r Vistupayuchi 13 lipnya 1944 r u diskusiyi z polskogo pitannya Tur zaznachiv sho pislya perehodu ukrayinskoyi policiyi na Volini Polissi na bik OUN i UPA nimci stvorili polsku policiyu yaka razom z SS zastosovuvala zhorstki ta nelyudski prijomi shodo ukrayinskogo naselennya Krim togo za jogo slovami polskij element na Volini povnistyu paralizuvav ruh UPA Za cih obstavin nagolosiv Roman Shuhevich ukrayinske naselennya vistupilo proti polyakiv i todi pochalasya likvidaciya polskogo naselennya na Volini yaka zakinchilasya vlitku 1943 r Dokladnishe Volinska tragediya Pislya III konferenciyi OUN B koli bulo ostatochno virisheno pitannya stvorennya UPA i viznacheno golovnih vorogiv ukrayinskogo vizvolnogo ruhu nimci ta bilshoviki Roman Shuhevich vidryadiv na Volin Polissya dvoh chleniv Vijskovogo shtabu OUN ta V Sidora dlya nadannya dopomogi vijskovomu referentu Krajovogo provodu OUN na PZUZ V Ivahivu u peretvorenni zbrojnih zagoniv OUN u bojovi formuvannya UPA Nadali Yu Kovalskij pid psevdom Garpuna stav shefom shtabu UPA na Volini Polissi i 13 travnya 1943 r zaginuv razom z V Ivahivim u boyu z nimcyami pid Derazhnim Vodnochas Roman Shuhevich vrahovuyuchi nayavnist rozbizhnostej mizh chlenami Provodu OUN B shodo vijskovih planiv Organizaciyi ta nevdovolennya bagatma z nih diyami uryaduyuchogo providnika M Lebedya iniciyuvav zmini v kerivnictvi OUN 13 kvitnya 1943 r na zasidanni Provodu OUN Maksim Ruban sklav svoyi povnovazhennya uryaduyuchogo providnika i zamist nogo bulo obrane Byuro Provodu OUN v skladi Romana Shuhevicha Z Matli i D Mayivskogo de Tur buv pershim mizh rivnimi Obrannya Tura Golovoyu Byuro Provodu OUN stalo cilkom zakonomirnim na toj chas vin buv najavtoritetnishoyu postattyu v kerivnomu seredovishi OUN Za slovami M Stepanyaka Roman Shuhevich mav opiniyu najkrashogo organizatora i buv najstarshim chlenom sered todishnogo skladu Centralnogo Provodu Stavshi na choli kerivnictva OUN B Roman Shuhevich zoserediv svoyu osnovnu uvagu na usunenni rozbizhnostej u seredovishi OUN stosovno poglyadiv na politiku i strategiyu vizvolnogo ruhu na rozshirenni zoni bojovoyi diyalnosti UPA stvorenni yiyi struktur u Galichini prosuvanni povstanskih viddiliv u shidni oblasti Ukrayini Vazhlive misce v zhitti Tura vidigrav III j Nadzvichajnij velikij zbir OUN b sho vidbuvsya 21 25 serpnya 1943 r v Kozivskomu rajoni Ternopilskoyi oblasti Pislya nogo stanovishe R Shuhevicha v kerivnomu seredovishi vizvolnogo ruhu znachno zmicnilosya jomu vdalosya podolati pevnij sprotiv M Lebedya i M Stepanyaka kotri vistupali proti aktivizaciyi dij UPA na protibilshovickomu fronti vvazhayuchi sho ce prizvede do masovogo znishennya ukrayinskogo narodu i nakresliti zahodi shodo podalshoyi rozbudovi struktur i zapillya povstanskoyi armiyi pidvishennya yiyi boyezdatnosti Tur zumiv takozh perekonati uchasnikiv III NVZ u neobhidnosti demokratizaciyi politichnih ta ideologichnih zasad OUN zrobiti yih zrozumilimi i prijnyatnimi dlya samostijnickih elementiv Naddnipryanskoyi Ukrayini Obijnyavshi posadi Golovi Byuro Provodu OUN i Golovnogo Komandira UPA Taras Chuprinka takim stalo nove psevdo Golovnogo Komandira na chest Tarasa Shevchenka ta Grigoriya Chuprinki zapobig namiram Klima Savura ta deyakih volinskih diyachiv postaviti UPA vishe OUN ogolositi UPA najvishoyu i yedino suverennoyu vladoyu na zvilnenih zemlyah Ukrayini III Nadzvichajnij Velikij Zbir OUN spriyav formuvannyu v harakteri R Shuhevicha najkrashih ris Providnika i Komandira politika i vijskovika na sho vkazuyut slova O Logusha vin ne jshov za niyakimi krajnostyami ne buv skeptikom sered ekzaltovanih i politikiv i vijskovikiv zavzhdi namagavsya znajti mezhu mizh teoriyeyu i praktikoyu mizh uyavlennyam viroyu i konkretnoyu dijsnistyu Ocholivshi kerivnictvo ukrayinskim vizvolnim ruhom R Shuhevich do kincya 1943 r domigsya zdijsnennya nizki vazhlivih vijskovo politichnih zahodiv U zhovtni 1943 r u s na Lvivshini Tur sklikav naradu krajovogo aktivu OUN na ZUZ za uchastyu oblasnih providnikiv ta vijskovih referentiv U svoyij dopovidi vin zaznachiv sho vnaslidok porazok Nimechchini na frontah Ukrayinu zhde povna bolshevicka okupaciya a nash vizvolnij ruh zatyazhna vazhka zbrojna i pidpilna borotba Yak zgaduye uchasnik ciyeyi naradi V Galasa Shuhevich tak viznachiv pershochergovi zavdannya samostijnickih sil zmicnyuvati idejno ta organizacijno pidpilni oseredki OUN ta viddili UPA buduvati konspirativni pidzemni primishennya dlya ukrittya osobovogo skladu i materialnih resursiv organizovuvati i vishkolyuvati sanitarnu gospodarchu ta rozvidchu sluzhbu stvoryuvati viddili UPA v girskih ta lisistih terenah pid chas peresuvannya liniyi frontu v zatyazhni boyi z protivnikom ne vstupati ne jti na peregovori z nimcyami formuvati pri UPA bojovi viddili z predstavnikiv ponevolenih narodiv SRSR Togo zh misyacya zhovtnya 1943 r na okolicyah Lvova vidbulosya zasidannya chleniv Provodu OUN za uchastyu R Shuhevicha D Mayivskogo M Lebedya M Arsenicha D Rebet M Prokopa V Ohrimovicha M Stepanyaka ta O Luckogo Na comu zasidanni Tur oharakterizuvav diyalnist OUN zaznachivshi sho organizaciya maye virishalnij vpliv na teritoriyi vid Dnipra do Karpat Vin takozh zayaviv sho hoche viyihati na Volin shob oznajomitisya z diyalnistyu krajovogo kerivnictva OUN Pislya zgadanogo zasidannya R Shuhevich viyihav na Volin Polissya de v drugij polovini listopada 1943 r vzyav uchast u I konferenciyi ponevolenih narodiv Shidnoyi Yevropi j Aziyi Jogo prisutnist na comu zibranni ne afishuvalasya vin ne vtruchavsya v hid konferenciyi a lishe uvazhno sluhav dopovidi yiyi uchasnikiv ta diskusiyi z yih obgovorennya Vid yizhdzhayuchi R Shuhevich za slovami O Logusha tak uzagalniv svoyi vrazhennya vid pobachenogo i pochutogo Konferenciya vazhna dlya nas ne lishe tim usim sho vona praktichno stvorit dlya nashoyi borotbi sogodni Vona perekonala nas sho sprava spilnogo frontu ponevolenih narodiv ce dilo ne lishe neobhidne ale realne Mi vibrali pravilnij shlyah Razom z tim vidomij diyach OUN i UPA O Luckij stverdzhuvav sho za slovami R Shuhevicha Provid OUN ne pokladav osoblivih nadij na cyu akciyu hocha vvazhav sho vona pevnim chinom povinna aktivizuvati nacionalistichne pidpillya v SRSR Odnak yak vidomo cogo ne stalosya za vinyatkom krayin Baltiyi Na pochatku grudnya 1943 p pislya povernennya R Shuhevicha z Volini na konspirativnij kvartiri u Lvovi vidbulosya chergove zasidannya Provodu OUN Yak pokazav na dopiti v NKVS O Luckij Tur pozitivno ociniv diyalnist Krajovogo Provodu OUN na PZUZ u spravi organizaciyi UPA i zaproponuvav na bazi UNS stvoriti UPA na teritoriyi Galichini Vin takozh dav pozitivnu harakteristiku Klimu Savuru zaznachivshi sho ostannij sered uchasnikiv UPA koristuyetsya velikim avtoritetom U comu zh misyaci Golovna Komanda ta Golovnij Vijskovij shtab UPA za bezposerednoyu uchastyu R Shuhevicha uhvalili nizku operativnih dokumentiv z organizacijnih ta bojovih pitan diyalnosti UPA kotri mali nadati yij rol regulyarnogo vijska Principove znachennya mav nakaz Ch 2 43 vid 18 grudnya 1943 r pro vijskovu zalezhnist Ukrayinskoyi zbrojnoyi sili vijskovi stupeni ta funkciyi disciplinarni kari ta sudove postupuvannya u vijsku spravi vijskovih vidavnictv i terminologiyi 19 grudnya 1943 p R Shuhevich Taras Chuprinka ta O Gasin Ivan Chornota zatverdili Instrukciyu Ch 3 11 Vijskovi stupeni i funkciyi Zgidno z neyu osobovij sklad UPA skladavsya z takih kategorij voyakiv ryadovi pidstarshini starshini generali Najvishim u vijskovij iyerarhiyi mav buti chin marshala Zliva napravo Roman Shuhevich Dmitro Gricaj Katerina Meshko Logush selo Buderazh Rivnenskoyi oblasti Listopad 1943 Na pochatku 1944 r Golovnij Komandir UPA R Shuhevich spilno z GVSh UPA zdijsniv nizku zahodiv spryamovanih na vdoskonalennya strukturi ta organiv upravlinnya povstanskoyi armiyi 23 sichnya 1944 r nakazom 4 1 bulo unifikovano organizaciyu vijskovih shtabiv VSh grup i okrug UPA Ocholyuvav vijskovij shtab vijskovoyi okrugi UPA shef kotrij u razi vidsutnosti komandira grupi vijskovoyi okrugi buv jogo zastupnikom u vsih vijskovih spravah Kozhnij VSh skladavsya z takih viddiliv operativnij rozviduvalnij tilovij organizacijno personalnij vishkilnij vihovnij Pri komandiri grupi vijskovoyi okrugi peredbachalosya takozh stvorennya specialnogo viddilu vijskovih inspektoriv Na pochatku 1944 r cherez nablizhennya Chervonoyi armiyi do kordoniv Zahidnoyi Ukrayini kerivnictvo vizvolnim ruhom opinilosya pered neobhidnistyu priskoriti pidgotuvannya do dij u pidsovyetskij dijsnosti rozrobiti novi zasadi politiki i strategiyi zaluchiti do borotbi z bilshovickim rezhimom vsi ukrayinski samostijnicki sili poshiriti teren diyalnosti OUN i UPA na shidni oblasti Ukrayini Shob nadati vizvolnij borotbi OUN i UPA zagalnoukrayinskij harakter neobhidno bulo stvoriti yedinij nacionalnij centr dlya kerivnictva ciyeyu borotboyu i reprezentaciyi ukrayinskih samostijnickih sil na mizhnarodnomu vidtinku Yak zgaduvav vidomij diyach OUN L Shankovskij she 21 veresnya 1943 p R Shuhevich zaprosiv jogo do tvorennya najvishogo kerivnogo organu ukrayinskogo narodu na chas revolyucijnoyi borotbi A v nakazi 4 2 Golovnoyi komandi UPA vid 18 grudnya 1943 r cej organ bulo umovno nazvano Golovnoyu Vizvolnoyu Radoyu U drugij polovini bereznya 1944 p yak zgaduvav L Shankovskij Iniciyativnij komitet dlya stvorennya UGVR ostatochno sformuvavsya i vprodovzh troh misyaciv pidgotuvav programu majbutnogo Zboru proyekti jogo osnovnih dokumentiv Universal Platforma Ustrij Prisyaga voyaka UPA ta in viznachiv sklad jogo uchasnikiv ta nakresliv kandidaturi dlya obrannya chlenami UGVR Oskilki ideya zasnuvannya zagalnoukrayinskogo predstavnickogo organu bula inicijovana Golovnoyu Komandoyu UPA to v pidgotuvanni Pershogo Velikogo Zboru UGVR aktivnu uchast brav R Shuhevich Zokrema na jogo propoziciyu bulo stvoreno Pidgotovchu komisiyu Provodu OUN yaka mala spilno z Iniciativnim komitetom gotuvati Zbir Do yiyi skladu uvijshli V Ohrimovich M Prokop D Rebet golova Taras Chuprinka takozh zdijsniv zahodi shodo pidgotuvannya miscya sklikannya Zboru ta zabezpechennya ohoroni jogo uchasnikiv Sposterigayuchi za R Shuhevichem v cej period D Rebet zaznachala sho vin ne nalezhav do bezkompromisovih lyudej ne viyavlyav vuzko partijnih ambicij i harakterizuvala jogo yak konstruktivnogo politika realnogo mislennya Za slovami samogo R Shuhevicha pracya Iniciyativnogo komitetu ne jshla legko bo treba bulo zabezpechiti konspirativnist jogo diyalnosti vesti peregovori tilki z lyudmi duzhe pevnimi ta diskretnimi ne zaluchati do nih grupi yaki odverto spivpracyuvali z nimcyami ta grupi yaki buli vorozhe nastavleni do UPA Na Pershomu Velikomu Zbori UGVR sho vidbuvsya 11 15 lipnya 1944 r v Karpatah Shuhevicha bulo obrano golovoyu i generalnim sekretarem vijskovih sprav R Shuhevich vistupiv iz dopoviddyu pro UPA vzyav uchast v obgovorenni dopovidi M Prokopa pro vnutrishnye i zovnishnye stanovishe ukrayinskogo narodu v diskusiyah z polskogo pitannya ta pro Platformu UGVR Vin uvijshov takozh do skladu komisiyi yaka mala virobiti tekst prisyagi voyaka UPA Na zaznachenomu zibranni R Shuhevich buv prisutnij pid psevdonimom R Lozovskij Yak zgaduvala zv yazkova Tura I Savicka Kozak pislya Pershogo Velikogo Zboru UGVR Roman Shuhevich skazav Mi vsi voyaki UPA i vsi pidpilniki zokrema i ya povnistyu svidomi sho ranishe chi piznishe nam dovedetsya zaginuti v borotbi z brutalnoyu siloyu Pozitivno ocinyuyuchi pidsumki roboti Pershogo Velikogo Zboru UGVR R Shuhevich buv nastorozhenij vistkami pro stvorennya na Volini Polissi Narodno Vizvolnoyi Revolyucijnoyi Organizaciyi NVRO yaka mogla buti alternativoyu OUN Ideyu zamini OUN inshoyu politichnoyu organizaciyeyu she v 1943 r neodnorazovo pidnimav M Stepanyak Same z jogo iniciativi 17 18 lipnya 1944 r v lisi poblizu s Derman Zdolbunivskogo rajonu Rivnenskoyi oblasti vidbulasya konferenciya v yakij vzyali uchast V Kuk M Stepanyak ta grupa diyachiv OUN z PZUZ Na nij bulo progolosheno stvorennya NVRO Za slovami suchasnogo doslidnika V Dzobaka kotrij posilayetsya na V Kuka u rozuminni uchasnikiv zgadanoyi konferenciyi NVRO ce ne ukrayinska organizaciya nacionalistichnogo tipu a formaciya poklikana znishiti imperialistiv v cilomu sviti i perebuduvati ostannij za principom vilnoyi spivpraci narodiv u nezalezhnih nacionalnih derzhavah Tim chasom provedennya konferenciyi chleniv OUN u spravi NVRO ta Pershij Velikij Zbir UGVR privernuli uvagu radyanskoyi storoni do ruk yakoyi potrapili K Osmak i M Stepanyak ta deyaki dokumenti oboh forumiv Ci podiyi bilshoviki rozcinili yak nayavnist nepriyaznih stosunkiv mizh V Kukom M Stepanyakom ta M Lebedem z odnogo boku i R Shuhevichem ta kerivnikami OUN galickih oblastej z inshogo boku Naprikinci zhovtnya na pochatku listopada 1944 r Roman Shuhevich vzyav uchast u zasidanni provodu OUN sho vidbulosya na teritoriyi Rogatinskogo rajonu Stanislavskoyi oblasti na yakomu zvernuv uvagu sho neobhidno ovoloditi mistectvom yak panuvati nad masami shob yih ne vtratiti i vvazhav sho pered masami treba staviti tilki taki zavdannya yaki na yakijs vidsotok budut vikonani Ci zavdannya na jogo dumku zalezhat vid tisku sili voroga Roman Shuhevich oberezhno stavivsya do aktivizaciyi diyalnosti sil vizvolnogo ruhu nagaduyuchi svoyim kolegam sho v osnovi strategiyi zbrojnoyi borotbi OUN i UPA z grudnya 1943 r pokladeno koncepciyu samooboroni narodu a vorog ye v nastupi velikimi silami Navedeni vishe dumki Tarasa Chuprinki zajvij raz harakterizuyut jogo yak suto realistichno mislyachogo politika dalekogo vid revolyucijnogo romantizmu i zoriyentovanogo na produmani ta zvazheni diyi u praktichnij ploshini Zvichajno sogodni mi znayemo sho v ocinci togochasnih mizhnarodnih stosunkiv ta perspektiv borotbi OUN i UPA z radyanskoyu vladoyu R Shuhevich ta jogo odnodumci pomilyalisya Ale hiba pomilyalisya lishe voni Pitannya vijni mizh zahidnimi demokratiyami i SRSR trivalij chas trimalo v napruzi svitovu spilnotu tozh malo hto iz zarubizhnih politologiv mig peredbachiti sho krah bagatonacionalnogo Radyanskogo Soyuzu roztyagnetsya na takij dovgij chas Velikoyi povagi zaslugovuye poziciya Tura u pitanni pro utvorennya NVRO Obstavini ciyeyi spravi viklav na zasidanni Provodu OUN odin z yiyi iniciatoriv Lemish Vin zauvazhiv sho pri rejdah viddiliv UPA na shid treba bulo skazati vid kogo prihodili Tomu sho na novih terenah buli zakidi proti OUN mi rishili zminiti nazvu Do takogo perekonannya prijshli mi vprikinci travnya A zrealizuvali pri kinci lipnya Pislya z yasuvannya prichin utvorennya NVRO ta obgovorennya zmistu prijnyatih ciyeyu organizaciyeyu dokumentiv u yakomu vzyali uchast vsi uchasniki zasidannya R Shuhevich pidbiv pidsumki diskusiyi Vin pidkresliv sho vid utvorennya NVRO OUN nichogo ne vtratila bo cya sprava jde kapitalom OUN Sprava NVRO za jogo slovami ye eksperimentom yakij mozhlivo vdavsya b ale nagolosiv Tur ya ne hotiv bi minyati organizaciyu tobto OUN na eksperimentalnu tobto NVRO Dali P Shuhevich zayaviv sho vin svidomij togo sho na shodi pid formoyu OUN roboti rozgortati ne mozhna a tomu musimo v cim napryami pidgotoviti Tomu na jogo dumku treba robiti prigotuvannya do zmini organizaciyi a spravu NVRO potraktuvati ne yak novu organizaciyu sho mala b prijti na misce OUN a yak pevnij taktichnij moment Tur zaznachiv sho neobhidno lishiti ideyi NVRO dlya praci na shodi Ukrayini a samu NVRO yak organizaciyu rozv yazati Vin takozh zaproponuvav poinformuvati uchasnikiv z yizdu NVRO sho vona rozv yazana Golovnim Provodom Organizaciyi 1944 1944 p harakternij tim sho v cej chas R Shuhevich vpershe potrapiv u pole zoru bilshovikiv U proyekti lista pershogo sekretarya CK KP b U M Hrushova Pro stanovishe v Rivnenskij i Volinskij oblastyah URSR berezen 1944 na im ya J Stalina stosovno proyektu postanovi Derzhavnogo komitetu oboroni SRSR pro Specialni zahodi po zahidnim oblastyam Ukrayini zaznachalosya sho zagalne kerivnictvo bandami zdijsnyuye zastupnik Stepana Banderi Maksim Ruban a vijskove komandir UPA Klim Savur dijsne prizvishe Shuhevich sin lvivskogo advokata Hocha z cogo dokumenta vidno sho bilshoviki ne mali she vicherpnoyi informaciyi pro zajmani R Shuhevichem posadi u lavah ukrayinskogo vizvolnogo ruhu i plutali jogo z Klimom Savurom komandirom UPA Pivnich ale z cogo chasu Taras Chuprinka stav ob yektom postijnoyi uvagi z boku NKVS NKDB Shirshi vidomosti pro nogo vpershe dav sovyetam vidomij diyach OUN M Stepanyak Sergij areshtovanij vlitku 1944 r Svidchennya M Stepanyaka ta zahopleni deyaki dokumenti UGVR yaki potrapili do ruk bilshovikiv dali yim zmogu ob yektivno ociniti rol i misce R Shuhevicha v ukrayinskomu vizvolnomu rusi Krim togo radyanskim organam derzhbezpeki stalo vidomo pro aktivnu diyalnist she j inshih chilnih diyachiv OUN Otozh 12 listopada 1944 r narkom derzhbezpeki URSR S Savchenko perebuvayuchi u Lvovi zatverdiv operativnij plan Byerloga Barlig spryamovanij na rozshuk i likvidaciyu chleniv Provodu OUN i osobisto R Shuhevicha a 31 zhovtnya 1945 r na nogo bula zavedeno rozshukovu spravu Vovk Vidtodi Tur postijno perebuvav pid pricilom radyanskih specsluzhb 1945 Na zakinchennya vijni u travni 1945 Golovna Komanda UPA vidreaguvala zvernennyam Tarasa Chuprinki v travni 1945 r do Bijciv i Komandiriv Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi U nomu nagoloshuvalosya sho velikij vnesok u peremogu nad Nimechchinoyu zrobili ukrayinski povstanci kotri ne dopustili nacistiv vikoristati ukrayinsku zemlyu dlya svoyih zagarbnickih cilej ne dozvolili yim grabuvati ukrayinski sela i vivoziti lyudej do Nimechchini U borotbi z nimcyami UPA zorganizuvalasya i projshla pershu bojovu shkolu Dali Golovnij Komandir nagolosiv sho pislya rozgromu Nimechchini vernuvsya i rozgospodarivsya na Ukrayini she girshij okupant Rosiya ale ukrayinskij narod i teper ne skapitulyuvav pered nastupayuchim vorogom Ocinyuyuchi mizhnarodne stanovishe yake sklalosya pislya vijni Taras Chuprinka vvazhav sho revolyucijni ruhi ponevolenih narodiv ta protirichchya mizh zahidnimi derzhavami i SRSR zrostayut a ce stvoryuye spriyatlivi umovi dlya nashoyi dalshoyi borotbi i nablizhaye moment rozvalu SSSR Zi svogo boku ne perebilshuyuchi dosyagnutih rezultativ i usvidomlyuyuchi realni trudnoshi borotbi z totalitarnim rezhimom Golovnij Komandir UPA optimistichno ocinyuvav pidsumki bojovoyi diyalnosti povstanskoyi armiyi U svyatkovomu nakazi z nagodi Rizdva i Novogo 1946 roku gruden 1945 r R Shuhevich nagolosiv sho u 1945 r UPA vpershe pomiryala svoyi sili z okupantom Ukrayini v umovah miru koli zdavalosya b sho nashi povstanchi sili ni odnogo misyacya ne zmozhut vstoyati proti voroga sho zumiv viboroti sobi peremogu z takoyu militarnoyu siloyu yak Nimechchina Na dumku Tarasa Chuprinki najvishim dosyagnennyam UPA u 1945 r bulo te sho povstanska armiya zumila uniknuti virishalnogo udaru NKVD mistecki manevruyuchi ta rozchlenovuyuchis na neveliki bojovi grupi ta gurtuyuchis u bilshi odinici U comu zh roci UPA zdijsnila rejdi do Polshi Chehoslovachchini ta Rumuniyi propaguyuchi ideyi ukrayinskogo vizvolnogo ruhu Vislovlyuyuchi nepohitnu viru v peremogu spravi za yaku boretsya UPA R Shuhevich zvertayuchis do svoyih bojovih pobratimiv pidkresliv sho bij yakij vi vedete neshadnij bij na zhittya i smert 1945 rik buv dlya R Shuhevicha pam yatnim iz kilkoh prichin Po pershe z jogo iniciativi v nich iz 28 lyutogo na 1 bereznya 1945 r na shose Lviv Ternopil v odnomu z hutoriv Kozivskogo rajonu Ternopilshini vidbulasya zustrich chleniv Provodu OUN D Mayivskogo ta Ya Busela z dvoma oficerami organiv derzhbezpeki S Karinim Danilenkom ta A Horushunom kotri maskuvalisya pid spivrobitnikiv radyanskoyi administraciyi Ci peregovori trivali p yat godin ale ne dali pozitivnih rezultativ Ta j mabut sam Tur ne pokladav na nih osoblivih nadij Docilnist takih kontaktiv viplivala na nashu dumku z potrebi peresvidchitis u nemozhlivosti kompromisiv iz totalitarnim rezhimom i neobhidnosti akcentuvannya uvagi vsih lanok vizvolno revolyucijnogo ruhu na neshadnij borotbi z nim Ne ostannyu rol vidigravala j ta obstavina sho v kerivnomu seredovishi UGVR OUN i UPA buli obgruntovani poboyuvannya shodo perspektiv ukrayinskih nacionalnih interesiv u razi peremogi zahidnih krayin u vijni z Radyanskim Soyuzom Po druge R Shuhevich nelegko perenis zagibel u grudni 1945 r svogo najblizhchogo soratnika i odnodumcya polit referenta Provodu OUN D Mayivskogo pri sprobi perejti kordon Chehoslovachchini z anglo amerikanskoyu zonoyu okupaciyi Nimechchini Taras jshov tudi poryad z shefom GVSh UPA D Gricayem dlya peregovoriv iz S Banderoyu ta informuvannya ZP UGVR pro podiyi v Ukrayini 1946 U lipni 1946 r z yavilasya Vidozva Golovnogo Komandira do UPA U nij pidkreslyuvalosya sho vid zimi jde veletenskij majzhe bezperervnij natisk voroga na ukrayinske pidpillya ta jogo zbrojni chastini UPA i sho ne bulo oseli v terenah obnyatih revolyucijnim ruhom de ne stacionuvav bi garnizon oslavlenih vnutryennih vojsk NKVD dlya borotbi z banditizmom Harakterizuyuchi diyi bilshovickogo kerivnictva R Shuhevich nagolosiv sho vono pragne zmogti vzhe zaraz zgolositi Stalinu sho ukrayinske povstannya podavlene Viznavshi sho v bojovih diyah deyaki viddili vtratili navit polovinu svogo skladu Chuprinka zaznachiv sho ves period vid zimi po sogodnishnij den viderzhala UPA z chestyu i sho v cij bezprikladnij borotbi UPA perejshla vsi spodivannya yaki na neyi poklav narod i revolyucijnij Provid Ukrayinska Golovna Vizvolna Rada Razom z tim analizuyuchi mizhnarodni vidnosini u sviti R Shuhevich dijshov visnovku sho konflikt mizh radyanskim i anglo amerikanskimi blokami ne vijshov poza ramci diplomatichnih zudariv i sho obidvi storoni ne vihodyat she zi stanu zbrojnogo mira A tomu na jogo dumku bilshoviki vikoristayut mirnij chas dlya nishennya svogo partizanskogo vnutrishnogo voroga ukrayinskoyi nacionalnoyi revolyuciyi Vihodyachi z obstavin sho sklalisya u sviti ta v Ukrayini Golovnij Komandir UPA vvazhav neobhidnim dlya zberezhennya vidpornosti vizvolnogo ruhu zdijsniti pereorganizuvannya revolyucijnih sil za zrazkom Armiyi UNR yaka pislya 1919 1920 pp formi shirokoyi povstanskoyi borotbi zaminila formami pidpilno konspirativnih dij Do takih krokiv na jogo dumku klikav i dosvid UVO OUN yaki majzhe 25 rokiv diyali u pidpilli Argumentuyuchi neobhidnist taktichnih zmin abo perestanovki sil R Shuhevich zaznachiv sho ce lishe moment perehodu z odnih form borotbi v drugi Vin visloviv gliboku vpevnenist u tomu sho voyaki UPA nezlamni bijci geroyi zasvoyat novi zrazki boyu z vorogom budut negajnimi bliskavichnimi udarami vdaryati voroga tam de vin togo niyak ne nadiyetsya I nastupnij chas vipravdav zaznacheni vishe spodivannya Golovnogo Komandira UPA Zdijsnena nim reorganizaciya form i metodiv borotbi OUN i UPA nezabarom dala vidchutni rezultati radyanski dzherela zafiksuvali aktivizaciyu sil vizvolnogo ruhu ta pidtverdili yih uminnya vihoditi z pid udariv organiv i vijsk MVS 8 serpnya 1946 r v informaciyi partijnih chinnikiv na im ya drugogo sekretarya CK KP b U D Korotchenka zaznachalosya zmina metodiv borotbi ukrayinsko nimeckih nacionalistiv vidhid u gliboke pidpillya individualnij teror i diyi dribnimi grupami v 3 4 lyudini iz zasidok poki sho ne znajshli zmin u diyah nashih organiv u borotbi z bandami OUN UPA Vijskovi operaciyi z oglyadu na slabke pidgotuvannya zdebilshogo zdijsnyuyutsya bezrezultatno 14 veresnya 1946 p partijni chinovniki znovu konstatuvali Organi MVS MDB vnutrishni ta prikordonni vijska dosi ne perebuduvali svoyu robotu vid aktivnih vijskovih operacij na gliboku agenturnu rozrobku ounivskogo pidpillya Bilshist bandproyaviv zalishayetsya nerozkritimi vidpovidni zahodi ne organizuyutsya i banditi vidhodyat bezkarno A ministr vnutrishnih sprav SRSR S Kruglov neshadno rozkritikuvav diyi vnutrishnih vijsk MVS u zahidnih oblastyah Ukrayini za nizki rezultati yihnoyi bojovoyi diyalnosti u borotbi z ukrayinskimi povstancyami za period iz 1 serpnya po 15 veresnya 1946 r U 1946 p zavdyaki zahodam Golovnoyi Komandi UPA shodo perevedennya povstanskih viddiliv na formi borotbi u zbrojnomu pidpilli silam vizvolnogo ruhu vdalosya zagalom zberegti svoyu vidpornist minimizuvati vtrati i vistoyati u visnazhlivomu dvoboyi z totalitarnim rezhimom Ba yak svidchat dani MVS URSR chiselnist ukrayinskih povstanciv za period z 1 kvitnya 1946 r po 1 sichnya 1947 r zbilshilasya z 3735 do 4456 voyakiv Zrosla i kilkist bojovih odinic iz 479 do 530 V organizaciyi zaznachenih vishe zahodiv bula velika zasluga R Shuhevicha kotrogo 9 lyutogo 1946 r UGVR svoyeyu postanovoyu pidvishila do stupenya general horunzhogo Razom z tim Golovnij Komandir UPA buv svidomij togo sho borotba sil vizvolnogo ruhu z radyanskim totalitarnim rezhimom u nastupni roki bude ne tilki vazhkoyu a j trivaloyu Dlya cogo neobhidno bude yak prodovzhiti rozbudovu pidpilnih struktur OUN i UPA ta zabezpechiti yih prosuvannya u shidni oblasti Ukrayini tak i zvernuti uvagu na konsolidaciyu ukrayinskih samostijnih sil zakordonom na usunennya rozbizhnostej yaki vinikli mizh S Banderoyu jogo otochennyam i kerivnictvom revolyucijnogo pidpillya v Ukrayini pislya III Nadzvichajnogo Velikogo Zboru OUN serpen 1943 p Yak svidchiv na dopiti v MDB V Kuk R Shuhevich she v 1945 r visloviv dumku pro docilnist nalagodzhennya zv yazkiv kerivnictva vizvolno revolyucijnogo ruhu v Ukrayini zi S Banderoyu kotrij perebuvav v anglo amerikanskij zoni okupaciyi Nimechchini Tur govoriv sho jomu vazhko keruvati OUN i UPA odnochasno a tomu vin bazhav bi vsyu uvagu zoserediti na kerivnictvi UPA a S Banderi zaproponuvati ocholiti vsyu organizaciyu tobto OUN Za slovami V Kuka z takoyu propoziciyeyu R Shuhevich naprikinci 1945 r skeruvav do S Banderi predstavnikiv Provodu OUN v Ukrayini D Mayivskogo i D Gricaya kotri yak vidomo zaginuli pri sprobi peretnuti kordon mizh Chehoslovachchinoyu i Zahidnoyu Nimechchinoyu Za tverdzhennyam V Kuka stanovishe u stosunkah Provodu OUN v Ukrayini zi S Banderoyu do kincya tak i ne proyasnilosya i sho Bandera ne priznavavsya provodom yak kerivnik Organizaciyi I koli jshla mova pro mozhlivij perehid R Shuhevicha za kordon to Provid OUN upovnovazhiv jogo vistupati tak yak kerivnik vsiyeyi organizaciyi a ne yak pidporyadkovana Banderi osoba U berezni ta vlitku 1946 r cherez specialnogo poslancya Slaveka Slavka Tur otrimav vid S Banderi nizku konfidencijnih dokumentiv z yakih mabut diznavsya pro stvorennya Zakordonnih chastin OUN ta pro bazhannya zibrati chergovij Velikij Zbir OUN Znovu taki vin u serpni 1946 r vidpraviv do Nimechchini z listom ta usnimi informaciyami dlya S Banderi zv yazkovu Provodu OUN Bistru I Savicku V osobistij zapisci do Druga Providnika R Shuhevich pisav vse sho podast dr ug Bistra proshu brati yak peredane mnoyu osobisto Vodnochas R Shuhevich cherez Bistru peredav nevstanovlenij osobi yaku nazivav Drugom zapisku v yakij prosiv jogo umozhliviti zustrich svoyeyi zv yazkovoyi z providnikom Banderoyu nagoloshuyuchi sho sprava duzhe vazhna i pilna Prote I Savickij duzhe vazhko davsya shlyah na Zahid kudi vona pribula naprikinci 1946 r Ne torkayuchis usih pitan yaki kerivnik nacionalnogo pidpillya v Ukrayini staviv pered S Banderoyu mozhna lishe zauvazhiti sho najgolovnishi z nih stosuvalisya doli postanov Nadzvichajnogo Velikogo Zboru OUN yaki kritichno sprijmali S Bandera ta jogo najblizhche otochennya Yak pokazav na dopitah v MDB URSR kolishnij emisar S Banderi V Dishkant u listi yakij Bistra peredala providniku Z4 OUN vid Tura ostannij zauvazhiv sho ne zahodit potreba sklikuvati Velikij Zbir Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv B bo postanovi III Velikogo Zboru ye aktualni i ne potrebuyut niyakoyi zmini chi korekturi Gliboko perekonanij u docilnosti j aktualnosti prijnyattya postanov III Nadzvichajnim Velikim Zborom OUN viznayuchi UGVR najvishim politichnim predstavnictvom i kerivnictvom ukrayinskogo vizvolnogo samostijnickogo ruhu R Shuhevich razom z tim iz povagoyu stavivsya do S Banderi pragnuv usunuti superechnosti mizh 34 OUN i Provodom OUN v Ukrayini ta shukav shlyahi dlya konsolidaciyi vsih ukrayinskih samostijnickih sil Svoyu oficijnu poziciyu u zgadanih pitannyah Taras Chuprinka viklav 25 veresnya 1947 r u Zayavi Golovnogo Komandira Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Najpershe vin vidznachiv veliku organizacijnu rol yaku vidigrala OUN kerovana Stepanom Banderoyu u procesi tvorennya i rostu UPA velikij vnesok OUN B u skriplennya svoyimi visokoidejnimi kadrami UPA v zahisti yiyi vid napadiv z boku nacionalnih vorogiv Ukrayini Vodnochas R Shuhevich nagolosiv sho UPA stala virazno vsenacionalnoyu siloyu i vistupila iniciatorom stvorennya UGVR Vid lipnya 1944 p pidkresliv vin UPA pidporyadkovuyetsya UGVR u politichnij i v organizacijno personalnij ploshinah Golovnij Komandir UPA visloviv nadiyu sho ogoloshena vid imeni UPA zayava prinese ukrayinskij emigraciyi yak starij tak i novij povnu yasnist u porushenih pitannyah i dozvolit stati ponad vuzko partijni superechki ta gidno reprezentuvati ukrayinskij narod pered zovnishnim svitom jtime razom z nim u borotbi za stvorennya USSD Hocha v 1946 p OUN i UPA vitrimali shalenij nastup perevazhayuchih sil totalitarnogo rezhimu prote kadrovi vtrati vizvolnogo ruhu buli vidchutnimi Yak svidchila na dopitah u MDB URSR zv yazkova Tura K Zaricka Moneta masovi operaciyi sovyetiv vlitku i voseni 1946 r postavili ounivske pidpillya v skladne stanovishe a osoblivo stosovno zv yazku i kerivnictva nizovimi lankami organizaciyi Za yiyi slovami vsyu zimu 1946 1947 pp P Shuhevich buv u s Knyaginichi ne mayuchi z pidpillyam majzhe zhodnogo organizacijnogo zv yazku Vin uvazhno chitav radyanski politichni vidannya sluhav radioperedachi z Moskvi Velikoyi Britaniyi SShA skladav rizni analitichni oglyadi Razom z tim yak zasvidchiv kolishnij kerivnik Rogatinskogo okruzhnogo provodu OUN Shpak 3 Blagij u grudni 1946 r Tur osobisto rozrobiv instrukciyu provodu OUN pid umovnoyu nazvoyu OSA Cej dokument oriyentuvav revolyucijne pidpillya na aktivizaciyu diyalnosti u vipadku zbrojnogo konfliktu mizh kolishnimi soyuznikami po antigitlerivskij koaliciyi U nomu pered pidpilnimi strukturami OUN stavilisya zavdannya organizuvati teroristichni diyi proti partijno radyanskogo aktivu ta zahoplennya vladi na miscyah pislya porazki Radyanskoyi armiyi R Shuhevich malo viriv u jmovirnist vijni mizh zahidnimi krayinami i Radyanskim Soyuzom u najblizhchi roki ale yak kerivnik revolyucijnogo pidpillya vin musiv rahuvatisya z takoyu mozhlivistyu Krim togo zaznachena vishe instrukciya mala vidigrati rol mobilizuyuchogo chinnika dlya chleniv OUN nakresliti pered nimi perspektivi borotbi za USSD Ne zumivshi shlyahom masovih vijskovih operacij znishiti osnovni sili revolyucijnogo pidpillya sovyeti posilili uvagu do operativno rozshukovoyi roboti i proniknennyu svoyeyi agenturi v kerivni lanki vizvolnogo ruhu Moskva kritichno ocinyuvala rezultati dij organiv derzhbezpeki URSR i bula nalashtovana pomitno aktivizuvati cyu diyalnist 8 zhovtnya 1946 r zast ministra vnutrishnih sprav SRSR V Ryasnij zazhadav vid MVS URSR informaciyu pro rezultati realizaciyi planu Byerloga Barlig shodo R Shuhevicha M Arsenicha R Kravchuka O Gasina ta V Kuka Pri comu pidkreslyuvalosya sho diyami lishe odniyeyi operativnoyi grupi MVS URSR zaznachenij plan bude vazhko vikonati Z oglyadu na stanovishe Moskva proponuvala MVS Ukrayini aktivizuvati robotu shodo vikrittya i likvidaciyi kerivnogo pidpillya OUN stvoriti operativni grupi dlya rozshuku i likvidaciyi R Shuhevicha M Arsenicha R Kravchuka O Gasina ta V Kuka Pri comu do kozhnoyi grupi zaluchalisya ruhomij zagin vijsk 50 70 voyakiv i okrema specgrupa Vidtodi radyanska vlada rozpochala planomirnu i sistematichnu robotu z viyavlennya ta likvidaciyi chleniv Provodu OUN i golovnim ob yektom yiyi uvagi stav R Shuhevich Vid chasu zahoplennya bilshovikami M Stepanyaka O Luckogo brativ Duzhih 1944 1945 pp organi derzhbezpeki rozpochali zbirannya vidomostej pro Golovnogo Komandira UPA jogo ridnih i blizkih z yasuvannya miscya jogo perebuvannya vidslidkovuvannya shlyahiv peresuvannya ta linij zv yazku Tura Vodnochas R Shuhevich hoch i usvidomlyuvav postijno zagrozu svoyemu zhittyu z boku organiv derzhbezpeki prote ne vidsidzhuvavsya u bunkerah i konspirativnih kvartirah a regulyarno inspektuvav strukturi vizvolno revolyucijnogo pidpillya zustrichavsya z yih kerivnikami staviv pered nimi vidpovidni zavdannya Tak kolishnij kerivnik Rogatinskogo okruzhnogo provodu OUN Shpak 3 Blagij na dopiti v MDB URSR zayaviv Shuhevich osobisto spilkuyetsya z chlenami Centralnogo Provodu i z ciyeyu metoyu shorichno sklikaye naradi na yakih obgovoryuye pitannya obstavin stanu pidpillya i praktichnoyi antisovyetskoyi roboti Za jogo slovami R Shuhevich cherez specialnih i osoblivo dovirenih zv yazkovih i kur yeriv pidtrimuvav regulyarnij zv yazok iz chlenami Provodu OUN kotri zazvichaj ne znali miscya jogo perebuvannya i peredavali poshtu jogo osobistim zv yazkovim Moneti K Zaricka ta Anni G Didik Sam Golovnij komandir UPA duzhe priskiplivo stavivsya do dotrimannya vstanovlenogo poryadku osobistih zustrichej Koli do nogo navesni 1946 r pribuv vid S Banderi kur yer Slavko to vin vidmovivsya z nim zustritisya zayavivshi sho ne mav informaciyi pro jogo pributtya i ne znaye jogo osobisto a tomu ne mozhe govoriti z nim z organizacijnih pitan Tur cherez Monetu prijnyav lishe poshtu vid Providnika 34 OUN U suprovodi bojovikiv Tur projshov sotni kilometriv po teritoriyi Drogobickoyi Lvivskoyi Stanislavskoyi i Ternopilskoyi oblastej Za slovami V Kuka bojova ohorona R Shuhevicha narahovuvala vid 5 do 20 osib razom iz bojovikami zv yazkovimi ta kur yerami Isnuvala j retelno organizovana merezha konspirativnih kvartir Golovnogo Komandira UPA Yih kilkist bula znachnoyu Za danimi V Kuka u serpni 1944 p R Shuhevich perebuvav u s Ulashkivci na pivden vid m Chortkova a voseni ta vzimku 1944 1945 pp v Berezhanskomu ta Kozivskomu rajonah Ternopilshini v okolicyah sil Bishki Potik Konyuhi Avgustivka Zhukiv Raj U s Avgustivci perebuvav z oseni 1944 r do vesni 1945 r Ulitku 1945 r mav kriyivki v s Raj Chergovim miscem postoyu stalo s Pukiv na Rogatinshini de Shuhevich perezimuvav iz 1945 go na 1946 r Vid zhovtnya 1946 r do 21 veresnya 1947 r meshkav u s Knyaginichi Rogatinskogo rajonu Zvidsi misce postoyu bulo pereneseno u Komarnivskij rajon na Drogobichchini u s Grimne Cya kriyivka proisnuvala do oseni 1947 r Zimu 1947 1948 pp P Shuhevich proviv u Lvovi v budinku na vul Krivij Vid vesni 1948 r do zagibeli Golovnij komandir UPA perebuvav u s Bilogorsha Za slovami vzhe zgaduvanogo 3 Blagogo R Shuhevich u zimovij chas zvichajno perehovuvavsya v naselenih punktah poblizu shosejnih shlyahiv abo zaliznichnih magistralej Pri comu vin zazvichaj perebuvav odin a jogo zv yazkovi i bojoviki ohoroni roztashovuvalisya des poryad mayuchi zazdalegid vkazivki pro miscya zustrichi z Turom 1947 Z oglyadu na perebig podij i ochikuvani chergovi nastupalni diyi sovyetiv R Shuhevich yak povidomlyala na dopiti K Zaricka u kvitni 1947 r pokinuv svij bunker v s Knyaginichi ta zi svoyeyu ohoronoyu pishov do Rogatinskogo lisu z metoyu oznajomitisya zi stanom nacionalistichnogo pidpillya ta postaviti pered povstancyami i pidpilnikami zavdannya podalshoyi antisovyetskoyi diyalnosti Naprikinci chervnya 1947 r Tur razom iz shefom GVSh UPA Licarem O Gasin pribuli v Drogobicku oblast de v gorah mistivsya Golovnij Oseredok Propagandi GOSP OUN na choli z Severom P Fedun Tut vin sklikav naradu zi spivrobitnikami GOSP ta poinformuvav yih u deyakih aktualnih pitannyah diyalnosti OUN i UPA yaki pered tim bulo obgovoreno z providnikom OUN na ZUZ R Kravchukom Petro ta providnikom OUN Karpatskogo krayu V Sidorom Shelest Za slovami K Zarickoyi R Shuhevich za liniyeyu organizacijnoyi roboti vvazhav za neobhidne zabezpechiti nadijnist zv yazku kerivnih organiv iz serednimi ta nizovimi lankami pidpillya OUN nadati uvagu zberezhennyu kadriv osoblivo SB tomu sho ostannya ohoronyaye organizaciyu vid riznih provokacij i proniknennya do yiyi lav bilshovickoyi agenturi Torkayuchis vnutrishnogo zhittya v Radyanskomu Soyuzi Tur vidznachiv sho komunistichna partiya posilyuye svoyu diyalnist na ideologichnomu fronti sho ekonomichni plani bilshovikiv rozrahovani na pidgotuvannya do vijni Vin takozh zvernuv uvagu propagandistiv OUN na potrebu shirshe vikoristovuvati u svoyij roboti mizhnarodni stosunki R Shuhevich vvazhav sho zrostannya konfliktu mizh zahidnimi krayinami i Radyanskim Soyuzom bude virisheno tilki vijnoyu Tur takozh visloviv pobazhannya shob GOSP posiliv vihovnu robotu z chlenami OUN ta organizuvav rozpovsyudzhennya nacionalistichnoyi literaturi osoblivo na shodi Ukrayini i sered ukrayinciv shidnyakiv u zahidnomu regioni Pislya zaznachenoyi naradi R Shuhevich razom iz shefom GVSh UPA Licarem vidijshov u Rogatinski lisi de bula baza dlya ukrittya kerivnogo skladu pidpillya Galichini Tut vin nezabarom otrimav nepriyemnu vistku pro aresht 21 veresnya 1947 r v m Hodoriv jogo zv yazkovoyi Moneti Katerini Zarickoyi hocha spochatku jshlosya pro yiyi zagibel u perestrilci Cya muzhnya zhinka ne dala sebe shopiti bez borotbi i postrilom z pistoleta vbila odnogo z napadnikiv V osobi Moneti yaku vin znav z roboti v OUN she z pochatku 1930 h rokiv i zi Lvivskogo procesu OUN 1936 p P Shuhevich vtrativ ne tilki blizkogo druga ale j talanovitu pomichnicyu z pitan organizacijnoyi roboti ta zabezpechennya jogo zv yazkom iz kerivnimi diyachami U 1947 p vrahovuyuchi neobhidnist posilennya kerivnictva vizvolno revolyucijnim ruhom a takozh zagibel u 1944 1945 pp dvoh chleniv byuro provodu OUN R Voloshina ta D Mayivskogo R Shuhevich priznachiv V Kuka svoyim zastupnikom na kerivnih posadah u provodi OUN ta UGVR Za slovami V Kuka jomu bulo dorucheno keruvati Shidnimi krayami PZUZ Podillya shidni oblasti 1947 rik u yakomu sili vizvolnogo ruhu znovu vitrimali potuzhni udari MDB MVS Golovnij Komandir UPA Taras Chuprinka ocinyuvav zagalom yak vdalij dlya ukrayinskogo zbrojnogo pidpillya Pro ce vin skazav u svoyemu svyatkovomu nakazi vid 14 zhovtnya 1947 r do bijciv i komandiriv UPA chleniv vizvolno revolyucijnogo pidpillya U nomu nasampered pidvedeno pidsumki p yatirichnoyi borotbi UPA yak na protinimeckomu tak i na protisovyetskomu frontah zagalom oharakterizovanoyi uspishnoyu Osoblivo pozitivno ocinyuvav R Shuhevich borotbu UPA pid bilshovickoyu okupaciyeyu pochinayuchi z drugoyi polovini 1944 r koli za jogo slovami jshlosya pro te buti chi ne buti ukrayinskomu narodovi Na dumku Golovnogo Komandira UPA ukrayinski povstanci ta pidpilniki ne dozvolili fizichno vinishiti ukrayinskij narod u peredovih lavah imperialistichnih frontiv ne dali mozhlivosti sovyetam vignati ukrayinske naselennya na novi katorzhni roboti v SRSR a takozh zirvali sprobi bilshovikiv provesti povne ekonomichne pograbuvannya narodu shlyahom zagnannya selyanstva v stalinskij kolgosp Taras Chuprinka vvazhav sho p yatirichna geroyichna borotba UPA i vizvolno revolyucijnogo pidpillya najgeroyichnisha doba istoriyi Ukrayini Vitayuchi povstanciv i pidpilnikiv zi svyatkovim dnem UPA R Shuhevich buv nalashtovanij optimistichno i vvazhav sho novi vizvolni zmagannya zavershatsya peremogoyu samostijnickih sil Sho stosuyetsya radyanskoyi storoni to analizuyuchi perebig podij za listopad gruden 1947 p Upravlinnya z perevirki partijnih organiv CK KP b U hoch i vidznachilo aktivizaciyu borotbi z OUN i UPA ale bulo vimushene viznati uspishni diyi ukrayinskih povstanciv u Drogobickij Lvivskij Rivnenskij Stanislavskij i Ternopilskij oblastyah Osoblivu zanepokoyenist vladi viklikala likvidaciya zbrojnim pidpillyam u grudni 1947 r 13 goliv i sekretariv silskih rad 12 kandidativ u deputati miscevih rad i 10 inshih radyanskih pracivnikiv Otozh nevipadkovo 17 grudnya 1947 r drugij sekretar CK KP b U D Korotchenko nadislav do oblasnogo kerivnictva telegramu z vkazivkami posiliti borotbu z OUN i UPA Napruzhena pracya v 1946 1947 pp duzhe chaste perebuvannya u pidzemnih shovishah psihichne perevantazhennya suttyevo poznachilisya na stani zdorov ya takoyi fizichno zagartovanoyi lyudini yak R Shuhevich Vzhe u chervni 1947 r bulo organizovano medichne obstezhennya Tura u lvivskogo likarya M Lotovicha Jogo diagnoz buv nevtishnij paciyent strazhdaye na poslablennya sercevih m yaziv katar shlunku revmatizm suglobiv U 1948 1949 pp P Shuhevich zi svoyeyu zv yazkovoyu G Didik nelegalno projshov kurs likuvannya na kurortah Odesi 1948 Navesni 1948 p R Shuhevich buv zanepokoyenij trivalimi superechkami v kerivnictvi OUN na PZUZ Volin Polissya mizh krajovim providnikom Smokom Chuprinkoyu M Kozak i providnikom Shidnogo krayu OUN Odesa S Yanishevskim Dalekij Yurij Ostannij she z kincya 1944 r zvinuvachuvav Smoka kotrij u toj chas buv referentom SB OUN na PZUZ u bezpidstavnomu znishenni nacionalistichnih kadriv nachebto za pidozroyu u spivpraci z NKVS Cya sprava dovgij chas rozsliduvalasya referenturoyu SB Provodu OUN i diyi Smoka bulo zagalom viznano pravilnimi a Dalekogo zaklikali do organizacijnoyi disciplini ale vin ne polishav konfliktu prodovzhuyuchi voroguvati zi Smokom Todi Tur virishiv napraviti na PZUZ kolishnogo politichnogo referenta provodu OUN Zakerzonskogo krayu V Galasu Orlan Zenon Ostannij u travni 1948 r zustrivsya z R Shuhevichem v Ilivskomu lisi nedaleko vid Lvova Yak svidchiv na dopiti v MDB V Galasa vin buv priznachenij delegatom Provodu OUN na teritoriyu Volinskoyi i Rivnenskoyi oblastej otrimavshi zavdannya likviduvati konflikt mizh Smokom i Dalekim zajnyatisya pidborom kvalifikovanih ounivskih kadriv na PZUZ vzhiti zahodiv do pokrashennya konspiraciyi struktur OUN i aktivizuvati yih diyalnist Vodnochas R Shuhevich dav vkazivki V Galasi aktivizuvati ounivsku diyalnist u pivnichnih rajonah Zhitomirskoyi i Kiyivskoyi oblastej ta pogoditi ce pitannya z Lemishem V Kuk kotrij zdijsnyuvav zagalne kerivnictvo praceyu OUN u Shidnij Ukrayini Odnak likviduvati konflikt na PZUZ viyavilosya nelegko i lishe aresht MDB u zhovtni 1948 r Dalekogo normalizuvav tam situaciyu A pislya zagibeli v lyutomu 1949 r Smoka Vasil Galasa cilkovito obijnyav kerivnictvo diyalnistyu OUN na PZUZ U seredini 1948 r obidvi storoni samostijniki i bilshoviki retelno gotuvalisya do prodovzhennya borotbi 1 chervnya cogo zh roku Politbyuro CK KP b U uhvalilo rozlogu postanovu Pro polipshennya masovo politichnoyi roboti podalshij rozvitok kolgospnogo budivnictva i likvidaciyu zalishkiv band ukrayinsko nimeckih nacionalistiv u zahidnih oblastyah URSR Cej dokument mav na meti vtyagnuti v radyanske budivnictvo cherez kolektivizaciyu silskogo gospodarstva ukrayinske selo i ostatochno likviduvati masovu bazu vizvolno revolyucijnogo ruhu ta pidirvati jogo materialnu bazu Vodnochas pered organami MDB i MVS stavilosya zavdannya aktivizuvati vsi formi borotbi z OUN i UPA zoseredivshi osnovnu uvagu na rozrobci ta znishenni chleniv i funkcioneriv tak zvanogo Centralnogo provoda OUN a takozh viyaviti i povnistyu likviduvati bandgrupi ta yih vatazhkiv 1 15 chervnya 1948 r na bazi kerivnika Lvivskogo krajovogo provodu OUN Fedora Z Tershakovec R Shuhevich proviv naradu z chlenami Provodu OUN za uchastyu Petra R Kravchuk Lemisha V Kuk Licara O Gasin Shelesta V Sidor Na nij bulo rozglyanuto dva pitannya pro politichne i mizhnarodne stanovishe stan ta zavdannya pidpillya OUN Yak svidchiv na dopiti v MDB uzhe zgaduvanij Shpak 3 Blagij za pidsumkami naradi bulo skladeno tayemnu instrukciyu yaku nadsilali lishe chlenam Provodu OUN a voni mali v usnij formi dovesti yiyi zmist do vsih kerivnih lanok pidpillya V ocinci mizhnarodnogo stanovisha uchasniki naradi vihodili z togo sho zagostrennya vidnosin mizh SShA i Radyanskim Soyuzom maye v perspektivi privesti do vijni mizh nimi tozh maye buti gotovim do zahoplennya vladi v Ukrayini na vipadok porazki bilshovikiv Harakterizuyuchi stan vizvolno revolyucijnogo pidpillya chleni Provodu OUN vidznachili nestachu kadriv zdatnih virishuvati osnovni zavdannya aktivnoyi zbrojnoyi borotbi z radyanskoyu vladoyu ta vesti robotu sered naselennya zahidnih oblastej u comu napryamku Bulo zaznacheno sho pidpillya shodenno vtrachaye najbilsh zagartovani ta perevireni kadri a popovnennya jogo lav v umovah konspiraciyi ta protidiyi bilshovikiv jde z velikimi trudnoshami Shodnya slabshaye pidtrimka OUN z boku naselennya a sered okremih kerivnih pracivnikiv sposterigayetsya padinnya bojovogo duhu sho vidznachiv sam Tur Z oglyadu na zaznachene proponuvalosya zabezpechiti rivnomirne rozmishennya kerivnih kadriv z tim shob ohopiti vsi tereni zahidnih oblastej dosvidchenimi organizatorami z visokimi moralnimi yakostyami zdatnimi vesti robotu sered naselennya i zmicnyuvati moralnij stan uchasnikiv vizvolno revolyucijnogo pidpillya Bulo takozh uhvaleno posiliti vimogu do konspiraciyi uchasnikiv pidpillya Osoblivu uvagu bulo zvernuto na zmicnennya struktur SB zaluchennya do nih najkrashih chleniv pidpillya Miscevim providnikam zaboronyalosya peremishuvati spivrobitnikiv SB bez dozvolu na ce yih dilovih zverhnikiv Poryad iz cim referenti SB zobov yazuvalisya informuvati kerivnikiv pidpillya z pitan proniknennya v yih seredovishe agenturi MDB Principove znachennya malo virishennya pitannya pro stvorennya legalnoyi merezhi OUN z uchnivskoyi ta studentskoyi molodi kotra pislya prohodzhennya nacionalistichnogo vishkolu mala popovnyuvati lavi revolyucijnogo pidpillya Uchasniki naradi zajnyali zhorstku poziciyu shodo kolektivizaciyi silskogo gospodarstva organizatoriv kolgospiv ta aktivistiv a takozh materialnu bazu takih gospodarstv proponuvalosya znishuvati a selyan zaklikati do aktivnoyi protidiyi zahodam kolektivizaciyi Chleni Provodu OUN zijshlisya na neobhidnosti rizko posiliti nacionalistichnu diyalnist u shidnomu regioni Ukrayini viyaviti sered chleniv OUN zhiteliv cogo regionu i nadislati yih tudi dlya roboti organizuvati aktivnu propagandistsku robotu sered meshkanciv shidnih oblastej kotri pracyuyut u zahidnomu regioni z metoyu zaluchennya yih do lav OUN Pitannya rozglyanuti ta shvaleni chlenami Provodu OUN 15 chervnya 1948 p zvichajno mali b zmicniti lavi vizvolno revolyucijnogo pidpillya i posiliti jogo vidpornist totalitarnomu rezhimu ale ostannij shodnya naroshuvav zusillya u borotbi z OUN i UPA Pri comu bilshoviki ne obmezhuvalisya lishe silovimi akciyami proti povstanciv i pidpilnikiv Yih postijnim ob yektom bulo j naselennya zahidnih oblastej kotre voni u riznij sposib namagalisya vidvernuti vid dopomogi OUN i UPA U seredini lita 1948 r Byuro Informaciyi UGVR opublikuvalo interv yu svogo korespondenta z Golovoyu Generalnogo Sekretariatu UGVR R Lozovskim Sered pitan na yaki davav vidpovidi R Shuhevich osoblive znachennya malo roz yasnennya nim prichin perehodu troh grup voyakiv UPA iz Zakerzonnya cherez teritoriyu Chehoslovachchini do amerikanskoyi zoni okupaciyi Nimechchini u travni zhovtni 1947 p tomu sho v kolah ukrayinskoyi emigraciyi shirilisya chutki sho zaznacheni fakti svidchat pro zgortannya zbrojnoyi borotbi OUN i UPA R Lozovskij kategorichno vidkinuv zvinuvachennya u kapitulyaciyi pered vorogom chi vtechi na emigraciyu ukrayinskih povstanciv a poyasniv zgadanij perehid nemozhlivistyu dali vesti borotbu v Zakerzonni cherez spilni diyi polskih komunistiv i radyanskoyi vladi proti OUN i UPA Pri comu vin pidkresliv sho osnovna chastina viddiliv UPA ta revolyucijnih kadriv iz za tak zvanoyi liniyi Kerzona litom 1947 r perejshla do tak zvanoyi Ukrayinskoyi RSR shob tut prodovzhuvati svoyu vizvolno revolyucijnu borotbu za vizvolennya Ukrayini z pid panuvannya okupantiv U svoyemu interv yu Roman Shuhevich takozh nagolosiv na poziciyi UGVR vizvolnogo ruhu cherez posilennya bilshovickoyi kolektivizacijnoyi akciyi na zahidnoukrayinskih zemlyah sho stalo vidchutnim v 1948 r Pri comu R Lozovskij zauvazhiv sho ukrayinskij vizvolno revolyucijnij ruh boretsya proti bilshovickoyi kolgospnoyi sistemi ne tilki tomu sho vona ye znaryaddyam varvarskoyi ekonomichnoyi j fizichnoyi ekspluataciyi ukrayinskogo selyanstva a j cherez te sho cya sistema ye takozh zasobom politichnogo pidkorennya ukrayinskih selyanskih mas bilshovickij imperialistichnij klici V ostannomu vipadku mova jshla pro te sho kerivni kola OUN i UPA gostro usvidomlyuvali pryamij zv yazok mizh kolektivizaciyeyu silskogo gospodarstva v zahidnomu regioni ta prodovzhennyam borotbi vizvolno revolyucijnogo ruhu z bilshovickim rezhimom adzhe chilni predstavniki ostannogo vvazhali sho pri individualnomu gospodarstvi ukrayinskim nacionalistam legshe trimatisya Sho stosuyetsya perspektiv vizvolno revolyucijnoyi borotbi to R Shuhevich divivsya na nih z optimizmom Vin vvazhav sho hoch bilshoviki zavdali revolyucijnomu pidpillyu znachnih utrat u lyudyah ale voni ne zumili ni rozbiti nashu pidpilnu organizaciyu ni skilki nebud serjozno pidirvati yiyi silu ne dobilisya niyakih rezultativ na fronti idejno politichnogo nastupu na ukrayinskij vizvolnij ruh R Lozovskij dav visoku ocinku revolyucijnim povstanskim kadram kotri v svoyij sogodnishnij borotbi spirayutsya na velicheznij bojovij konspirativnij organizacijnij i politichnij dosvid sho jogo voni zdobuli vprodovzh chotiroh rokiv svoyeyi borotbi v umovinah bilshovickogo rezhimu a zokrema na dosvid borotbi z MVD i MGB Vin takozh visloviv spodivannya sho spriyatlivim dlya spravi nashogo vizvolennya bude j rozvitok mizhnarodnih podij i nagolosiv sho ukrayinskij narod ne mozhe poslablyuvati svoyeyi borotbi todi koli mozhlivo godina jogo nacionalnogo vizvolennya vzhe ne tak to daleko Zvichajno navedenij vishe material yakij rozrahovuvavsya na shiroke oprilyudnennya za kordonom buv nadmirno optimistichnij i ce prekrasno rozumiv R Shuhevich kotrij znav realnij stan sprav de shalki tereziv u borotbi shilyalisya na bik bilshovikiv a vizvolnij ruh zaznavav nepopravnoyi vtrati kadriv 4 listopada 1948 r organami MDB bulo vbito providnika OUN Lvivskogo krayu Fedora Z Tershakovec na toj chas odnogo z najtalanovitishih kerivnikiv vizvolno revolyucijnogo pidpillya Z jogo diyalnistyu bilshoviki pov yazuvali aktivni diversijni j teroristichni diyi OUN i UPA v 1947 1948 pp na teritoriyi Lvivskoyi oblasti a takozh u pivnichnih chastinah Drogobickoyi ta Stanislavskoyi oblastej Pri comu voni zaznachali sho Fedora priznachiv na posadu Providnika OUN Lvivskogo krayu osobisto Shuhevich Za svidchennyam G Didik koli stalo vidomo pro zagibel Fedora to R Shuhevich buv cim silno zanepokoyenij i yakos na konspirativnij kvartiri v s Bilogorshi skazav Nikogo nema zalishivsya tilki Naum tobto Osip Dyakiv kotrij zastupiv Fedora A nezabarom she odna kadrova vtrata vrazila Tura 10 listopada 1948 r specgrupa MDB znishila kerivnika SB Lvivskogo krayu OUN Ya Dyakona Miron Za svidchennyami Olgi Gasin druzhini shefa GVSh UPA R Shuhevich vvazhav Ya Dyakona odnim iz samih obdarovanih molodih kerivnikiv SB krajovogo provodu OUN Vid pochatku 1949 r totalitarnij rezhim prodovzhuvav zavdavati udariv silam vizvolno revolyucijnogo ruhu i cyu obstavinu prekrasno rozumiv R Shuhevich 12 sichnya 1949 r na konspirativnij kvartiri u Lvovi vidbulasya rozmova Golovnogo Komandira UPA z shefom GVSh UPA O Gasinim Yak svidchila na dopiti v MDB druzhina O Gasina Olga pid chas zgadanoyi rozmovi jshlosya pro mozhlivist viniknennya vijni mizh anglosaksami ta Sovyetskim Soyuzom a takozh pro stan kadriv nacionalistichnogo pidpillya Za slovami Olgi Gasin R Shuhevich kritikuvav yiyi cholovika za te sho vin she z 1944 r postijno prognozuvav zbrojne zitknennya mizh kolishnimi soyuznikami po antigitlerivskij koaliciyi ale z jogo dumkoyu nihto ne rahuyetsya i vijnu ne ogoloshuye Sam Tur tak viklav svoyu tochku zoru Vijna mizh Sovyetskim Soyuzom i anglosaksami mozhe viniknuti todi koli Amerika i Angliya pidgotuyut svij narod u vorozhomu nastavlenni spryamovanomu proti Sovyetskogo Soyuzu a dlya cogo neobhidnij trivalij period chasu dlya pereroblennya svidomosti lyudej kotri v 1944 1945 pp razom bilisya proti fashistskoyi Nimechchini ta yiyi vasaliv Krim togo vin vvazhav sho taku vijnu mozhna chekati lishe cherez 5 7 rokiv a na cej chas na jogo dumku nikogo z pidpilnikiv na ukrayinskih zemlyah ne zalishitsya Pid chas rozmovi R Shuhevich ta O Gasin zijshlisya na dumci sho nacionalistichnomu pidpillyu v umovah sovyetskoyi dijsnosti z kozhnim dnem staye vse vazhche pracyuvati Voni za slovami Olgi Gasin takozh viznali sho z chasu povernennya radyanskoyi vladi na teritoriyi zahidnih oblastej znisheni vsi osnovni kerivni kadri ounivskogo pidpillya i osoblivo ounivskomu pidpillyu kolosalni zbitki naneseni v 1948 p i ce buli na zhal ne ostanni kadrovi vtrati OUN i UPA 1949 pochatok 1950 Plan rozdilu SRSR 1949 yakij pripisuvali hto Romanu Shuhevichu Z oglyadu na kadrovi vtrati i postijne zrostannya perevagi protivnika kerivne seredovishe vizvolno revolyucijnogo ruhu dijshlo visnovku pro docilnist zgortannya diyalnosti UPA yak zbrojnoyi formaciyi Na pidstavi uhvali UGVR 29 serpnya 1949 r Golovnij Komandir UPA R Shuhevich vidav 3 veresnya 1949 r nakaz 4 2 zgidno z yakim usi pidviddili i shtabi UPA timchasovo pripinyali svoyu diyalnist yak bojovi odinici j organi upravlinnya Vid cogo chasu osnovnij tyagar borotbi z totalitarnim rezhimom pokladavsya na pidpillya OUN do yakogo uvijshli vijskoviki UPA a bojovi akciyi postupovo vidhodili na drugij plan Ce bulo duzhe pravilne rishennya adzhe she naprikinci 1947 p posilayuchi svogo emisara V Dishkanta na zustrich iz R Shuhevichem S Bandera prosiv peredati jomu pro neobhidnist demobilizaciyi UPA i zvedennya do minimumu bojovih vistupiv yaki prinosyat bilshe shkodi nizh koristi Golovne zavdannya dlya revolyucijnogo pidpillya vitrimati i she raz vitrimati Hoch V Dishkanta 1948 r po dorozi do Ukrayini shopili u Varshavi i peredali MDB URSR ale ti propoziciyi yaki vin mav peredati R Shuhevichu buli ostannim usvidomleni samostijno pro sho svidchit nakaz Ch 2 vid 3 veresnya 1949 r Tim chasom vidsutnist pidtrimki izzovni zmusila kerivnictvo vizvolno revolyucijnim ruhom oprilyudniti za kordonom Zvernennya voyuyuchoyi Ukrayini do vsiyeyi ukrayinskoyi emigraciyi zhovten 1949 p Pid cim dokumentom stoyav pidpis Golovi Generalnogo Sekretariatu UGVR i Golovnogo Komandira UPA R Lozovskogo Chuprinki Cej dokument bulo adresovano zvichajno ne lishe ukrayinskij emigraciyi vin mav takozh perekonati golovnim chinom svitovu spilnotu v tomu sho uniknuti vijni z Radyanskim Soyuzom nemozhlivo i sho yedinij dlya svitu poryatunok ce yaknajskorishe j povne znishennya rosijsko bilshovickogo imperializmu na jogo teperishnih vihidnih poziciyah Hoch Zvernennya bulo napovnene optimizmom prote vono na nashu dumku svidchilo pro katastrofichne tanennya sil vizvolno revolyucijnogo ruhu v Ukrayini I R Shuhevich ce vidchuvav hoch use svoye zhittya pidtrimuvav u svidomosti svoyih soratnikiv potrebu prodovzhennya bezkompromisnoyi borotbi z bilshovickim rezhimom Takoyu ye nelegka dolya kozhnogo politichnogo kerivnika kotrij ne mozhe za bud yakih prichin zneviryatis u dosyagnenni postavlenoyi meti yakij prisvyativ svoye zhittya tomu povinen jti do kincya hoch vin i privede jogo u vichnist Cej tragichnij shlyah i obrav Taras Chuprinka 24 zhovtnya 1949 r u Lvovi stalasya podiya yaka fatalno vplinula na dolyu R Shuhevicha Nastupnogo dnya pershij sekretar CK KP b U M Hrushov nadislav povidomlennya J Stalinu pro te sho v svoyij kvartiri banditami buv po zviryachomu vbitij ukrayinskij pismennik Galan Ya A Zvichajno provina za cej akt pokladalasya na nacionalistichne pidpillya Kreml nervovo zreaguvav na povidomlennya z Kiyeva Terminovo do J Stalina bulo viklikano zastupnika shefa MDB SRSR general lejtenanta Syelivanovskogo Jomu bulo vkazano na nezadovilnu robotu organiv derzhbezpeki po borotbi z banditizmom u Zahidnij Ukrayini Nezabarom Syelivanovskij razom zi svoyim kolegoyu P Sudoplatovim viletili v Ukrayinu Yak zgaduvav P Sudoplatov jomu bulo nakazano zosereditisya na rozshuku vatazhkiv banderivskogo pidpillya ta yih likvidaciyi 16 listopada 1949 p Upravlinnya 2 N MDB URSR sklalo rozlogu dovidku na kerivnika ounivskogo pidpillya v zahidnih oblastyah URSR chlena Centralnogo Provodu OUN Shuhevicha R J U comu dokumenti zaznachalosya sho Shuhevich zalishayetsya odnim iz providnih organizatoriv i kerivnikiv band ounivskogo pidpillya v Ukrayini ta koristuyetsya velikim avtoritetom v Zakordonnomu byuro Centralnogo Provodu OUN i osoblivo u Banderi Stepana Pidkreslyuvalosya takozh sho vin silnij ounivskij konspirator U dovidci detalno govorilosya pro sklad rodini Tura miscya jogo perehovuvannya Vvazhalosya sho zaraz R Shuhevich perebuvaye des na kordoni Lvivskoyi i Drogobickoyi oblastej u tak zvanomu Ilivskomu lisi ta roztashovanih navkolo nogo naselenih punktah Vazhko skazati chi znav Golovnij Komandir UPA sho polyuvannya za nim stalo zavdannyam nadzvichajnoyi derzhavnoyi vagi dlya organiv derzhbezpeki i vstupilo u virishalnu stadiyu Ale ye svidchennya togo sho vin ne duzhe cim perejmavsya i buv zoseredzhenij na virishenni zavdan zmicnennya pozicij vizvolno revolyucijnogo ruhu ta prodovzhennya borotbi z bilshovikami Ostanni dumki R Shuhevicha iz zaznachenih vishe pitan vidobrazheni v jogo listi instrukciyi svoyij kolishnij zv yazkovij O Ilkiv Roksolyana kotra mala viyihati dlya organizacijnoyi praci v shidni oblasti Ukrayini Cej list bulo vilucheno 16 bereznya 1950 r organami MDB pri obshuku konspirativnoyi kvartiri Roksolyani Yak svidchit zmist lista Tur vvazhav sho vid SUZ Shidni Ukrayinski Zemli zalezhit majbutnye Ukrayini i sho OUN vzhe nizku rokiv pragnula pracyuvati na Shodi z bilshimi chi menshimi uspihami Tomu R Shuhevich shvalno ocinyuvav pragnennya Roksolyani dobitisya do SUZ Pered tim yak sformulyuvati pered O Ilkiv osnovni zavdannya yiyi diyalnosti u shidnomu regioni Ukrayini Tur zvernuv yiyi uvagu na suchasni mizhnarodni stosunki Vislovlyuyuchi oficijnu tochku zoru OUN vin nagolosiv na mozhlivosti vijni mizh zahidnimi krayinami i Sovyetskim Soyuzom cherez kilka rokiv abo duzhe shvidko ale pidkresliv sho stavku na ce robiti ne mozhna R Shuhevich takozh vidznachiv sho vid 1947 r gromadska dumka vsogo svitu pochinaye shilyatisya do nas vse bilshe i bilshe a tomu golovne zavdannya vizvolno revolyucijnogo ruhu protrimatisya do vijni i prodemonstruvati taku zdatnist do borotbi shob iz neyu rahuvalisya zahidni krayini u razi porazki Sovyetskogo Soyuzu Nastavlyayuchi Rosksolyanu do praci na shidnih terenah R Shuhevich rekomenduvav yij protrimatisya do vijni i ne doluchatisya ni v yaku osvitnyu chi politichnu robotu yaksho prijde do rozvalu sovyetskoyi vladi to treba organizuvati j agituvati ukrayinciv do progoloshennya gasel Samostijnoyi Ukrayini Ukrayinu treba progoloshuvati vid imeni UGVR zaluchati do nacionalnoyi roboti silsku i misku inteligenciyu kotra rozmovlyaye ukrayinskoyu movoyu Na ostanok Tur pidkresliv sho koli Roksolyani vdastsya vporatisya z postavlenimi pered neyu zavdannyami to ce bude vagomishe nizh robota i smert tisyach nashih povstanciv Hoch mi znayemo sho viyizd Roksolyani na shid Ukrayini ne vidbuvsya ale list instrukciya R Shuhevicha stanovit velikij interes bo v nomu zafiksovani ostanni dumki kerivnika ukrayinskogo vizvolno revolyucijnogo ruhu shodo miscya i roli shidnogo regionu v borotbi za samostijnu Ukrayinu Tim chasom emdebisti nastirlivo shukali misce perehovuvannya R Shuhevicha ta liniyi zv yazku do nogo Naprikinci lyutogo 1950 r vvazhalosya sho vin hovayetsya des na stiku administrativnih kordoniv Glinyanskogo Peremishlyanskogo i Bibrskogo rajoniv Lvivskoyi oblasti i v cij miscevosti planuvali provesti specoperaciyu z metoyu jogo zahoplennya Vodnochas velasya robota i po Lvovu de chasto perebuvav Tur Same tut cherez svogo agenta Polinu spivrobitniki MDB natrapili na odnu iz zv yazkovih R Shuhevicha Dariyu Gusyak Darka Nusya Z bereznya 1950 r za dopomogoyu Polini D Gusyak bulo shopleno i vona stala ob yektom energijnoyi operativnoyi rozrobki Ale Nusya nezvazhayuchi na torturi ta znushannya nad yiyi matir yu trimalasya na dopitah duzhe muzhno Todi emdebisti vdalisya do provokacijnoyi kombinaciyi tak zvanoyi vnutrishnokamernoyi rozrobki koli D Gusyak posadili do kameri de perebuvala pid viglyadom pidpilnici agent Roza A Frolyak Ostannya zumila shvidko uvijti u dovir ya do Nusi osoblivo zgadavshi Monetu K Zaricka kotra nachebto sidila v susidnij kameri Koli D Gusyak diznalasya sho nibito Rozu zvilnyayut za vidsutnistyu dokaziv to fatalno zgodilasya peredati cherez neyi zapisku na adresu N Hrobak kotra meshkala v s Bilogorsha Bryuhovickogo rajonu de v cej chas perehovuvavsya R Shuhevich U zapisci zokrema govorilosya osnovne pitannya ce pro ShU i DI Tak o 22 00 4 bereznya 1950 r faktichno stalo vidomo pro misce perebuvannya Tura Ostannij bij i smert Romana Shuhevicha Nadgrobok Romana Shuhevicha na Lichakivskomu cvintari u Lvovi U nich z 4 na 5 bereznya 1950 r terminovo rozroblyayetsya Plan chekistsko vijskovoyi operaciyi po zahoplennyu chi likvidaciyi Vovka yakij zatverdili zastupnik ministra derzhbezpeki URSR Viktor Drozdov i predstavnik MDB SRSR general lejtenant P Sudoplatov Vodnochas buv stvorenij operativnij shtab u skladi V Drozdova P Sudoplatova nachalnika UMDB Lvivskoyi oblasti polkovnika V Majstruka i nachalnika Vnutrishnih vijsk MDB Ukrayinskoyi okrugi general majora Fadyeyeva Do operaciyi zaluchalisya operativni rezervi 62 SD VVMDB u Lvovi shtabu Ukrayinskoyi prikordonnoyi okrugi i Upravlinnya miliciyi m Lvova a takozh vijskovoyi sili 600 bijciv kotri buli zadiyani dlya zachishennya miscevosti na stiku Glinyanskogo Peremishlyanskogo ta Bibrskogo rajoniv Lvivskoyi oblasti Oskilki ne bulo tochnih danih de same shukati Vovka to dlya zahoplennya bulo nakresleno p yat ob yektiv 9 budinkiv u s Bilogorsha ta jogo okolicyah de mav bi perehovuvatisya R Shuhevich jogo zv yazkivci ta bojoviki ohoroni Ves cej rajon pidlyagav blokuvannyu do 6 50 5 bereznya 1950 r Pidgotuvali takozh mobilnij rezerv na avtomashinah u skladi majzhe 350 voyakiv na vipadok otrimannya novih danih pro miscya ukrittya Vovka Zagalna kilkist uchasnikiv operaciyi stanovila do tisyachi osib i pochalasya vona blizko 8 00 5 bereznya 1950 r Odnij z operativnih grup vdalosya shopiti sina N Hrobak Danila yakij vipadkovo vibig z hati Vid nogo diznalisya adresu budinku jogo sestri G Konyushik yakij buv miscem perehovuvannya R Shuhevicha Yak pishe V Kuk Tur uzhe virishiv uvecheri 5 bereznya 1950 r zminiti misce svogo postoyu i she 3 bereznya vidpraviv svoyih ohoronciv Zenka i Levka pereviriti nadijnist novogo ukrittya Koli grupa oficeriv Upravlinnya 2 N i Lvivskogo upravlinnya MDB URSR u suprovodi bijciv ohoroni pidijshli do pomeshkannya G Konyushik yim dveri vidchinila Galina Didik yaka nazvalasya Stefaniyeyu Kulik Ale emdebisti vpiznali Galinu Didik i uvijshli do budinku Yij bulo zaproponovano shob Roman Shuhevich yakij perehovuyetsya razom z neyu zdavsya i shob vona pospriyala comu todi yim bude zberezhene zhittya Tim chasom MDBbisti rozpochali rozshuk u budinku hocha vpevnenosti v nih shodo prisutnosti v cej chas u comu primishenni R Shuhevicha ne bulo Yak stverdzhuyut suchasni doslidniki D Vyedyenyeyev ta G Bistruhin kriyivka Golovnogo Komandira UPA bula dobre zamaskovana i na yihnyu dumku v takomu shovishi mozhna bulo peresiditi obshuk ne viyavivshi sebe Ale mozhlivo vpershe opinivshis u takomu nadzvichajno skladnomu stanovishi napruzheni nervi Tura ne vitrimali j vin pochuvshi kroki na shidcyah vistriliv cherez derev yanu peregorodku kriyivki i z pistoletom u rukah zdijsniv sprobu prorivu Pri comu R Shuhevich postrilom ubiv nachalnika viddilennya Upravlinnya 2 N MDB URSR majora O Revenka i zbiv z nig polkovnika V Fokina zastupnika nachalnika UMDB u Lvivskij oblasti Ale na vihodi z budinku jogo vbili avtomatnoyu chergoyu U zapisci po VCh yaku 5 bereznya 1950 r terminovo nadislali P Sudoplatov V Drozdov i V Majstruk na im ya ministra derzhavnoyi bezpeki SRSR Viktora Abakumova j ministra derzhbezpeki URSR M Kovalchuka stislo povidomlyalosya sho R Shuhevich vchiniv zbrojnij sprotiv vidkriv vogon z avtomata i popri vzhiti zahodi do zahoplennya zhivim v hodi perestrilki buv ubitij serzhantom 8 CP 10 SP VV MDB U dokumenti takozh povidomlyalosya sho tilo R Shuhevicha vpiznali jogo sin Yurij kolishnya zv yazkova Provodu OUN Katrusya Zaricka Moneta ta kolishnij gospodarskij referent Provodu OUN 3 Blagij Shpak Posmertne foto 5 bereznya 1950 r Tak zavershilasya dovgotrivala faktichno rozpochata z 1944 1945 pp operaciya specsluzhb Radyanskogo Soyuzu z likvidaciyi kerivnika ukrayinskogo vizvolnogo ruhu Romana Shuhevicha Jogo zagibel stala nepopravnoyu vtratoyu dlya ukrayinskogo vizvolno revolyucijnogo ruhu Z oglyadu na avtoritet generala zaminiti jogo na kerivnih posadah revolyucijnogo pidpillya bulo praktichno nemozhlivo Yak spravedlivo zaznachiv general MDB P Sudoplatov pislya smerti Shuhevicha ruh sprotivu v Zahidnij Ukrayini pishov na spad i nezabarom zgas Visokij chin MDB SRSR takozh viznav sho R Shuhevich buv lyudinoyu nezvichajnoyi horobrosti mav dosvid konspirativnoyi diyalnosti ta zumiv vprodovzh semi rokiv zajmatisya aktivnoyu pidrivnoyu diyalnistyu Tim chasom zakordonni organizaciyi ukrayinskogo samostijnickogo ruhu trivalij chas ne mali informaciyi pro dolyu R Shuhevicha Yak zgaduye u svoyij praci Lev Shankovskij shiroki masi ukrayinskoyi emigraciyi lishe cherez sim misyaciv diznalisya pro zagibel kerivnika nacionalistichnogo pidpillya v Ukrayini A pershoyu u sviti povidomila pro smert generala Tarasa Chuprinki amerikanska agenciya Associated Press 21 zhovtnya 1950 r Vid cogo chasu na vsih terenah de perebuvala ukrayinska emigraciya rozpochalisya zhalobni akademiyi ta robilisya oficijni zayavi prisvyacheni pam yati Golovnogo Komandira UPA Nagorodi i pochesni zvannyaZgidno z Postanovoyu UGVR vid 7 07 1950 r Golova Generalnogo sekretariatu UGVR Roman Shuhevich Lozovskij nagorodzhenij Zolotim hrestom zaslugi UPA Zgidno z Postanovoyu UGVR vid 7 07 1950 r Golovnij komandir UPA general horunzhij UPA Roman Shuhevich Taras Chuprinka nagorodzhenij Zolotim hrestom bojovoyi zaslugi UPA 1 klasu 12 zhovtnya 2007 roku ukazom Prezidenta Ukrayini V Yushenka za viznachnij osobistij vnesok u nacionalno vizvolnu borotbu za svobodu i nezalezhnist Ukrayini ta z nagodi 100 richchya vid dnya narodzhennya ta 65 yi richnici stvorennya Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi posmertno nagorodzhenij zvannyam Geroya Ukrayini U zhovtni 2009 roku Doneckij okruzhnij administrativnij sud vidmovivsya rozglyadati skargu privatnoyi osobi na cej Ukaz oskilki vin ne porushuye prav pozivacha Pislya prihodu do vladi prorosijskogo Prezidenta Yanukovicha 21 kvitnya 2010 r Doneckij apelyacijnij administrativnij sud zadovolniv apelyaciyu i viznav nezakonnim Ukaz pro prisvoyennya zvannya Geroya Ukrayini golovnokomanduvachu Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi Romanu Shuhevichu oskilki toj ne buv gromadyaninom Ukrayini Ce rishennya bulo piddane kritici zokrema prihilnikami prezidenta Yushenka ta nacionalistami U serpni 2011 r Vishij administrativnij sud Ukrayini zalishiv u sili rishennya apelyaciyi pro skasuvannya prezidentskogo ukazu U vidpovid na pozbavlennya zvannya Geroj Ukrayini nizka mist zahidnoyi Ukrayini prisvoyila Romanovi Shuhevichu zvannya pochesnogo gromadyanina Tak 16 bereznya 2010 roku vin otrimav zvannya 30 kvitnya Pochesnij gromadyanin mista Ternopil 25 bereznya Pochesnij gromadyanin mista Nadvirna 6 travnya Pochesnij gromadyanin mista Ivano Frankivsk 7 travnya Pochesnij gromadyanin mista Lviv 13 sichnya 2011 roku 24 lyutogo 2011 roku Pochesnij gromadyanin mista Berezhani 28 zhovtnya Pochesnij gromadyanin mista Varasha Mapa pochesnih zvan Hust Ternopil Ivano Frankivsk Kolomiya Lviv Borislav Terebovlya Truskavec Berezhani Varash NadvirnaMapa mist u yakih Romana Shuhevicha viznano pochesnim gromadyaninom Legenda poznachok bilshogo rozmiru mista z pidpisom yaksho naselennya ponad 25 tis osib menshogo rozmiru sela selisha i smtSimejne zhittyaDokladnishe Shuhevichi Roman Shuhevich z druzhinoyu Nataliyeyu Berezinskoyu 1930 rik U 1930 pislya zvilnennya vid sluzhbi v polskij armiyi Roman Shuhevich odruzhivsya z dochkoyu paroha sela Oglyadiv Nataliyeyu Berezinskoyu 1910 2002 Tam 28 bereznya 1933 u nih narodivsya sin Yurij Pislya okupaciyi Zahidnoyi Ukrayini bolshevikami Nataliya Shuhevich iz sinom shob ne potrapiti v tyurmu perejshla nelegalno kordon i dobralasya do Krakova de zustrilas iz cholovikom Tut 16 zhovtnya 1940 narodilasya yihnya dochka Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni u lipni 1941 Shuhevich perebralasya do Lvova Tut iz dvoma ditmi prozhivala do areshtu 17 lipnya 1945 Rodina Romana Shuhevicha druzhina Nataliya Yurko donka Marijka Posada Golovnogo Komandira Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi vplinula na podalshu dolyu rodini Shuhevicha Jogo batkiv Josipa 1879 1948 ta Yevgeniyu 1883 1956 Shuhevichiv radyanski specsluzhbi trimali pid postijnim naglyadom poki ti meshkali u Lvovi Koli stalo zrozumilo sho MGB ne zmozhe vikoristati batka dlya areshtu sina to jogo tyazhko hvorogo vidpravili na zaslannya u Kemerovsku oblast de vin pomer u 1948 r Mati Yevgeniya bula zaslana do Kazahstanu de i pomerla 30 chervnya 1956 r Brata Yuriya 1910 24 26 chervnya 1941 inzhenera geodezista NKVD zamorduvalo u lvivskij tyurmi na vul Lonckogo suchasna vul S Banderi 1 u chervni 1941 r Roman Shuhevich iz sestroyu Nataliyeyu Sestra 1922 21 lyutogo 2010 studentka Lvivskogo medinstitutu bula zaareshtovana 7 veresnya 1940 r i zasudzhena na procesi 59 chleniv OUN na 10 rokiv katorzhnih robit na lisopovali na Urali j 5 rokiv zaslannya v Kazahstan de vona poznajomilasya zi svoyim majbutnim cholovikom balkarcem Mutalifom Gegrayevim Pislya vesillya podruzhzhya pereyihalo na batkivshinu cholovika do stolici Kabardino Balkariyi Nalchik Druzhinu Shuhevicha Nataliyu zaareshtuvali 17 lipnya 1945 r Oboh ditej vid neyi zabrali j viddali do dityachogo budinku v m Chornobil Zgodom Natalya zi svoyeyu matir yu Osipoyu takozh bula vidpravlena na zaslannya a diti sin Yurij ta dochka Mariya buli peredani do dityachogo budinku v Donecku Zgodom Yuriya bulo uv yazneno i vin perebuvav u taborah ponad 32 roki Sogodni Yurij Shuhevich vidomij gromadsko politichnij diyach ta disident Muzichni zahoplennya1928 roku u Lvovi organizovuyetsya studentskij kvartet Revelyersi Yevgena Lvivski revelyersi pid orudoyu Yevgena Kozaka Za fortepiano u comu kvarteti buv Roman Shuhevich a odnim iz solistiv jogo ridnij brat Yurij Shuhevich Vshanuvannya pam yati2003 roku v okolicyah miscya de spalili tilo Romana Shuhevicha postavili pam yatnij hrest 2005 roku v rezultati poshuku v richci Zbruch v yakih brali uchast dvi brigadi vodolaziv znajshli obgorili lyudski kistki Teper slovo za ekspertami yaki povinni identifikuvati DNK ostankiv ta porivnyati yih z DNK sina generala Shuhevicha Yuriya Narazi rezultativ she ne maye 13 zhovtnya 2005 r na tomu misci urochisto vidkrili pam yatnij znak 14 10 2017 r vid imeni Koordinacijnoyi radi z ushanuvannya pam yati nagorodzhenih Licariv OUN i UPA u Lvovi Zolotij hrest zaslugi UPA 006 ta Zolotij hrest bojovoyi zaslugi UPA 1 klasu 006 peredani Mariyi Shuhevich Trilovskij dochci ta Yuriyu Shuhevichu sinu Romana Shuhevicha Tarasa Chuprinki Roman Shuhevich odna z najpopulyarnishih osobistostej na Zahidnij Ukrayini Pro Shuhevicha znyato film Olesya Yanchuka Neskorenij General horunzhomu Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi prisvyachena pisnya slova i muzika Imenem Shuhevicha nazvano 25 kurin UPYu stanici Strij Takozh imenem Romana Shuhevicha nazvano Vseukrayinske bratstvo OUN UPA imeni general horunzhogo Romana Shuhevicha Rishennyam Rivnenskoyi oblasnoyi radi 2017 rik u Rivnenskij oblasti ogolosheno Rokom Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi ta golovnokomanduvacha UPA Romana Shuhevicha 2011 roku rishennyam Borislavskoyi miskoyi radi nadano zvannya Pochesnij gromadyanin Borislava posmertno Akciyi Molod pam yataye Shuhevicha Shkoli 16 serpnya 2019 na sesiyi miskoyi radi Ivano Frankivsku gimnaziyu 2 perejmenovano na Stadioni 5 bereznya 2021 roku na sesiyi Ternopilskoyi miskoyi radi uhvaleno rishennya pro prisvoyennya nazvi miskomu stadionu Ternopilskij miskij stadion imeni Romana Shuhevicha Stanciyi Stanciya Romana Shuhevicha u Kiyevi Muzeyi Memorialnij muzej Romana Shuhevicha u Bilogorshi Zgidno z rishennyam vikonavchogo komitetu Lvivskoyi miskoyi radi vid 20 serpnya 1991 roku Pro stvorennya muzeyu komanduvacha UPA general horunzhogo Romana Shuhevicha 23 zhovtnya 2001 roku u Lvovi na vulici Bilogorsha 76 u kolishnomu pidpilnomu shtabi OUN de zaginuv Shuhevich bulo urochisto vidkrito memorialnij muzej Romana Shuhevicha 5 bereznya 2009 roku navproti nogo vidkrili pam yatnik generalu skulptor Yaroslav Skakun arhitektor Volodimir Sachko 01 01 2024 unaslidok vluchannya rosijskogo BpLA budivlya muzeyu bula povnistyu zrujnovana Vtracheno deyaki memorialni rechi generala stil krisla fortepiano fotel pogruddya Romana Shuhevicha avtorstva Mihajla Chereshnovskogo ta skulptura Stepana Banderi avtorstva Yaroslava Trocka Reshtu Eksponativ vid pochatku povnomasshtabnoyi vijni perenesli v inshe misce 30 chervnya 2007 roku u seli Tishkivci Ivano Frankivskoyi oblasti urochisto vidkrili Todi zh vidkrito muzej Konspirativna kvartira Romana Shuhevicha u Knyaginichah sho v Ivano Frankivskij oblasti U seli Grimne Lvivskogo rajonu ye kriyivka Romana Shuhevicha de oblashtovanij na jogo chest muzej Pam yatniki Pam yatnik Romanovi Shuhevichu v Edmontoni vstanovlenij 1973 roku ukrayinskoyu diasporoyu Kanadi Pam yatnij hrest Romanovi Shuhevichu v seli Gukiv Chemeroveckogo rajonu Hmelnickoyi oblasti Pam yatnik Romanovi Shuhevichu v seli Tishkivci Gorodenkivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti 26 serpnya 1995 Cej monument vvazhayut najvelichnishim skulpturnim tvorom na uvichnennya pam yati pro komandira UPA ne lishe na Ivano Frankivshini a j v Ukrayini tvorec pam yatnika skulptor Avgustin Basyuk Rishennya pro sporudzhennya pam yatnika uhvaliv vikonkom Gorodenkivskoyi rajonnoyi radi golovoyu yakogo buv Stepan Maksim yuk Pam yatnik Romanovi Shuhevichu v mikrorajoni Bilogorsha Zaliznichnogo rajonu Lvova Pam yatnik Romanovi Shuhevichu na Lichakivskomu cvintari u Lvovi Pam yatnik Romanovi Shuhevichu v seli Tyudiv Kosivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti vstanovlenij v chervni 2007 roku do storichchya z dnya narodzhennya Pam yatnik Romanovi Shuhevichu v seli Zabolotivka Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Pam yatnik Romanovi Shuhevichu v seli Shmankivci Chortkivskogo rajonu Ternopilskoyi oblasti Memorial Borcyam za volyu Ukrayini z barelyefom Romana Shuhevicha v misti Morshini Lvivskoyi oblasti Pam yatnik Romanovi Shuhevichu v seli Knyaginichi Rogatinskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Pam yatnik borcyam za svobodu Ukrayini zi skulpturoyu Romana Shuhevicha u seli Gorishnye Lvivskoyi oblasti Pam yatnik Romanovi Shuhevichu v Kalushi vstanovlenij 30 chervnya 2012 roku Memorialnu doshku Romanu Shuhevichu vstanovleno u misti Hust na Zakarpatti 15 lipnya 1990 roku na golovnomu majdani v seli Krakovec na Lvivshini bulo zakladeno pam yatnij kamin a 1997 roku na tomu misci bulo sporudzheno pam yatnik Romanovi Shuhevichu vijskovomu roboti skulptora Petra Shtayera ta arhitektora Volodimira Blyusyuka 2015 roku naperedodni 14 zhovtnya Dnya zahisnika Ukrayini na hutori Pereliski na okolici sela Pukova Rogatinskogo rajonu na Ivano Frankivshini osvyatili pam yatnij hrest Misce obrano ne vipadkovo oskilki same tut na hati yak kazali povstanci z oseni 1945 roku do lita 1946 roku perebuvav golovnij komandir UPA Roman Shuhevich Osoblivogo znachennya podiyi nadav priyizd ditej golovnokomanduvacha UPA Yuriya ta Mariyi Shuhevichiv Narodnij deputat Ukrayini nashadok generala Chuprinki Yurij Shuhevich nagolosiv sho do nezalezhnosti derzhavi mi povinni stavitis yak do laski Bozhoyi bo vona okroplena svyatoyu krov yu slavnih geroyiv 21 listopada 2017 roku u Lvovi na vulici Kovelskij 52 na misci de kolis stoyala stara hata kolishnya adresa vul Sulimirskoyi 4 u yakij naprikinci 1940 h rokiv znahodilasya kriyivka golovnogo komandira UPA general horunzhogo Romana Shuhevicha vidkrili pam yatnij znak Monument skladayetsya iz dvoh blokiv na verhnomu roztashovane pogruddya golovnokomanduvacha UPA z informaciyeyu pro nogo a na nizhnomu zobrazhena stara hatka na yakij napis Pidpilno konspirativna hata Romana Shuhevicha Vulicya Milyatinska 4 U misti Ternopil planuyut vstanoviti pam yatnik Romanu Shuhevichu Pam yatnik u Bilogorshi Pam yatnik bilya memorialnogo muzeyu u Bilogorshi Pam yatnik u misti KrakovecMemorialni doshki Memorialna tablicya Romanovi Shuhevichu roboti skulptora Yuliana Savka vstanovlena 3 grudnya 2007 roku na fasadi budinku na vulici Dovbusha 2 u Lvovi Na tablici napis U comu budinku narodivsya golovnij komanduvach Ukrayinskoyi povstanskoyi armiyi general horunzhij Roman Shuhevich Taras Chuprinka 1907 1950 23 travnya 2018 roku u Den Geroyiv u Hmelnickomu vstanovleno memorialnu doshku Memorialna tablicya na vul Dovbusha 2 u Lvovi Memorialna tablicya na vul Tarasa Chuprinki 1 u Lvovi Memorialna doshka Romanu Shuhevichu u misti HmelnickijVulici Div takozh Vulicya Romana Shuhevicha Vulici Romana Shuhevicha ye u dekilkoh mistah Ukrayini Imenem Romana Shuhevicha nazvani dvi vulici u Lvovi vulicya Generala Chuprinki v Novomu sviti i na Bilogorshi 25 grudnya 1990 roku v Kalushi perejmenuvali vulicyu Engelsa na vulicyu Romana Shuhevicha 28 lyutogo 2008 roku z yavilas vulicya Romana Shuhevicha u Chernivcyah 23 serpnya 2009 roku z yavilas vulicya Romana Shuhevicha u Lucku 29 sichnya 2014 roku z yavilis vulicya Generala Shuhevicha ta provulok Generala Shuhevicha u misti Shepetivci V Ivano Frankivsku ye vulicya Shuhevichiv nazvana na chest ne lishe Romana a j usiyeyi jogo geroyichnoyi rodini Imenem geroya nazvano takozh vulicyu v seli Ivano Frankivskoyi teritorialnoyi gromadi Tismenichani V Odesi Pokrovskij provulok todi provulok Griboyedova buv perejmenovanij na vulicyu Romana Shuhevicha Z cogo privodu golova Odeskoyi miskradi i deputat vid Narodnogo ruhu Ukrayini Eduard Gurvic zayaviv Mi perejmenuvali provulok Griboyedova na vulicyu Shuhevicha voroga KDB yakij bivsya z kagebeshnikami v Zahidnij Ukrayini I teper nasha SBU roztashovana na rozi Shuhevicha i Yevrejskoyi TV Plyus 18 N 1997 Pislya vidhodu Eduarda Gurvica zi svogo posta provulku bulo povernuto dorevolyucijnu nazvu Pokrovskij rishennya sesiyi Odeskoyi miskradi 204 XXIII vid 14 09 1999 19 travnya 2016 roku vidpovidno do Zakonu Ukrayini Pro zasudzhennya komunistichnogo ta nacional socialistichnogo nacistskogo totalitarnih rezhimiv v Ukrayini ta zaboronu propagandi yihnoyi simvoliki abzacu 2 rozdilu 7 Zaklyuchni polozhennya Zakonu Ukrayini Pro miscevi derzhavni administraciyi Odeska oblasna derzhavna administraciya vidala rozporyadzhennya 298 A 2016 za yakim vulicyu Yaroslava Galana v Odesi perejmenovano na vulicyu Romana Shuhevicha U 2015 roci na chest Romana Shuhevicha nazvali vulici u mistah Bila Cerkva Brovari ta Borispoli Kiyivskoyi oblasti ta Dnipri 2016 roku u misti Kropivnickij vulicyu Shmidta perejmenuvali na vulicyu Romana Shuhevicha 30 chervnya 2017 roku prospekt Generala Vatutina buv perejmenovanij na prospekt Romana Shuhevicha u Kiyevi Z 2017 roku misti Kam yanec Podilskij vulicyu Kulika perejmenuvali na vulicyu Romana Shuhevicha 2023 roku u misti Nikopol vulicyu Kutuzova perejmenuvali na vulicyu Romana Shuhevicha 2023 roku u misti Cherkasi vulicyu 2 go Ukrayinskogo frontu perejmenuvali na vulicyu Romana Shuhevicha U bagatoh mistah Ukrayini ye Vulicya Geroyiv UPA do yakih nalezhit i Roman Shuhevich U literaturi Roman Shuhevich ye odnim z geroyiv romanu Krayina Irredenta Romana Ivanichuka SvitliniRoman Shuhevich na markah Pidpilnoyi Poshti Ukrayini Portret Romana Shuhevicha na lvivskomu tramvayi Konvert Pershogo dnya zi specialnim pogashennyam do 100 littya vid dnya narodzhennya Romana Shuhevicha Yuvilejna 5 grivneva moneta iz seriyi Znameniti osobistosti Ukrayini prisvyachena Romanovi Shuhevichu 2008 rik Div takozhMartirolog zagiblih diyachiv OUN ta UPA Komandiri UPA Licari OUN ta UPAPrimitkiDerzhavnij arhiv Lvivskoyi oblasti dali DALO F 27 Lvivska politehnika Op 5 Spr 18001 Osobova sprava studenta Lvivskoyi politehniki Romana Shuhevicha Ark 3 Arhiv originalu za 7 bereznya 2016 Procitovano 4 bereznya 2016 2 kvitnya 2010 roku Doneckij okruzhnij administrativnij sud viznav nezakonnim Ukaz Prezidenta Ukrayini pro nagorodzhennya R Shuhevicha zvannyam Geroya Ukrayini oskilki vin ne buv gromadyaninom nezalezhnoyi Ukrayini Sud ne zalishiv Shuhevichu zvannya Geroya BBC News Ukrayina ukr 2 serpnya 2011 Procitovano 30 chervnya 2023 Arhiv originalu za 1 veresnya 2011 Procitovano 6 veresnya 2011 Petro Duzhij General Taras Chuprinka Lviv 1997 Anatolij Kentij Volodimir Lozickij Vid bojovika UVO do Golovnogo Komandira UPA Litopis UPA T 10 Ukrayinska Golovna Vizvolna Rada Dokumenti oficijni publikaciyi materiyali Kniga tretya 1949 1952 Toronto 1984 Data i misce narodzhennya ye spirnimi Starishi praci pro Romana Shuhevicha vkazuyut Krakivec yak misce narodzhennya a yak datu 17 lipnya 1907 roku div Mirchuk P Shuhevich komandir armiyi bezsmertnih Nyu Jork Toronto London 1970 S 13 podana primitka Mistechko Krakovec lezhit priblizno 70 km na zahid vid Lvova i 35 km na pivnichnij shid vid Peremishlya Shah S Roman Shuhevich simvol nezlamnosti Spomin Zbirnik na poshanu gen Romana Shuhevicha Myunhen London Ukrayinska Vidavnicha Spilka Ukrayinskij Institut Osvitnoyi Politiki 1990 S 149 151 Istorichna pravda Arhiv originalu za 27 veresnya 2020 Procitovano 4 listopada 2020 Grivul T Moroz V Muravskij V Okarinskij V Materiali do plastovogo martirologa Lviv 2003 S 113 Kravciv B Lyudina i voyak Zbirnik na poshanu gen Romana Shuhevicha Myunhen London Ukrayinska Vidavnicha Spilka Ukrayinskij Institut Osvitnoyi Politiki 1990 S 93 95 Zhittya i borotba Generala Taras Chuprinki 1907 1950 dokumenti i materiali ukr Litopis UPA 2007 Mirchuk P Shuhevich komandir armiyi bezsmertnih Nyu Jork Toronto London 1970 C 21 DALO F 27 Lvivska politehnika Op 5 Spr 18001 Osobova sprava studenta Lvivskoyi politehniki Romana Shuhevicha Ark 4 Mirchuk P Shuhevich komandir armiyi bezsmertnih Nyu Jork Toronto London 1970 S 22 Pri comu P Mirchuk podaye primitku Informaciyi podani avtorovi svoyakami Shuhevicha Hronika Napadi i ekspriopriaciyi Surma Serpen 1931 8 47 S 7 Mirchuk P Roman Shuhevich S 39 Hronika Napadi ekspriopriaciyi atentati sabotazhi Surma Veresen 1931 9 48 S 8 Malashuk R Z knigi mogo zhittya Toronto Vidavnicha spilka Gomin Ukrayini i Doslidnij institut Studiyum 1987 T 1 S 66 Mirchuk P Naris istoriyi OUN Za red Lenkavskogo S Shtikala D Chajkivskogo D Myunhen London Nyu Jork Ukrayinske vidavnictvo 1968 S 276 Mirchuk P Naris istoriyi OUN S 337 348 382 384 Mirchuk P Naris istoriyi OUN S 138 139 DALO F 121 Lvivske voyevodske upravlinnya policiyi Op 3 Spr 1020 Vidomosti pro diyalnist ukrayinskih nacionalistichnih organizacij UVO i OUN Komunikat 6 Diyalnist Ukrayinskoyi Vijskovoyi Organizaciyi UVO suchasnoyi Organizaciyi Ukrayinskih Nacionalistiv OUN Ark 17 Mirchuk P Naris istoriyi OUN S 138 139 296 297 DALO F 255 Lvivska kriminalno slidcha tyurma Op 1 Spr 1532 Osobova sprava areshtovanogo Romana Shuhevicha Ark 1 6 Makar V Bereza Kartuzka spomini Spomini ta rozdumi Zibrannya tvoriv v 4 h tomah Za redakciyeyu M Kulika R Kulika P J Potichnogo Toronto Kiyiv 2001 T 4 S 26 27 176 Makar V Bereza Kartuzka spomini T 4 S 39 97 Knish Z Varshavskij proces OUN na pidlozhzhi polsko ukrayinskih vidnosin tiyeyi dobi Toronto Sribna surma 1986 T 1 S 273 340 341 354 Varshavskij akt obvinuvachennya Stepana Banderi ta tovarishiv Uporyadnik Mikola Posivnich Lviv Medicina svitu 2005 S 10 159 Shuhevich Stepan Moye zhittya Urivki iz spominiv pro Romana Shuhevicha Litopis Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Tom 45 General Roman Shuhevich Taras Chuprinka Golovnij Komandir UPA Toronto Lviv 2007 S 54 DALO F 255 Lvivska kriminalno slidcha tyurma Op 1 Spr 1744 Osobova sprava areshtovanogo Romana Shuhevicha Ark 1 Posivnij Mikola Roman Shuhevich 30 VI 1907 5 III 1950 Litopis Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Tom 45 Toronto Lviv 2007 S 12 Knish Zinovij Varshavskij proces OUN Na pidlozhzhi polsko ukrayinskih vidnosin tiyeyi dobi Tom 1 Toronto 1986 S 131 133 267 269 DALO F 255 Lvivska kriminalno slidcha tyurma Op 1 Spr 1744 Osobova sprava areshtovanogo Romana Shuhevicha Ark 164 165 Kuk V Roman Shuhevich Golovnij Komandir UPA Kiyiv Vidavnictvo Biblioteka Ukrayincya 1997 S 27 31 Chajkivskij B Fama Reklamna firma Romana Shuhevicha Naukovij redaktor i uporyadnik V Kuk M Posivnich Lviv Medicina svitu 2005 S 39 65 Arhiv originalu za 19 travnya 2006 Procitovano 19 veresnya 2006 territoryterror org ua Arhiv originalu za 9 lipnya 2021 Procitovano 17 veresnya 2017 Za inshimi danimi Roman Shuhevich iz Yuriyem Lopatinskim Kalinoyu perejshov polsko chehoslovackij kordon v okolici m Krinici j cherez Bratislavu dobravsya na rizdvo 1939 do Husta Kuk V Roman Shuhevich S 32 33 Chajkivskij B Fama S 75 76 Stahiv Ye Kriz tyurmi pidpillya j kordoni Povist mogo zhittya Kiyiv Rada 1995 S 50 Mirchuk P Roman Shuhevich S 85 Bogdan Chajkivskij pripuskaye sho R Shuhevich ta Oleksa Gasin navchalisya v nimeckij Vijskovij akademiyi v Myunheni pislya povorotu z Zakarpattya Ganushevskij Miron Roman Shuhevich u moyih spominah Litopis Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi T 45 Toronto Lviv 2007 S 81 Shevchenko Taras 30 chervnya 2023 Roman Shuhevich biografiya vidatnogo diyacha https chasdiy org Chas Dij Procitovano 7 lipnya 2023 Kuk V General horunzhij Roman Shuhevich Golovnij komandir Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Lviv Medicina svitu 2005 S 37 39 Duzhij P Roman Shuhevich politik voyin gromadyanin Lviv Galicka vidavnicha spilka 1998 S 57 60 Patrilyak I K Vijskova diyalnist OUN B u 1940 1942 rokah K 2004 S 277 278 Patrilyak I K Vijskova diyalnist OUN B u 1940 1942 rokah K 2004 S 278 279 Patrilyak I K Vijskova diyalnist OUN B u 1940 1942 rokah K 2004 S 299 302 Kosik Volodimir Ukrayina i Nimechchina u Drugij svitovij vijni Pereklad z francuzkoyi Parizh Nyu Jork Lviv 1993 S 508 510 Druzhini ukrayinskih nacionalistiv u 1941 1942 rokah Bez miscya vidannya 1953 S 6 109 110 Kalba Miroslav Roman Shuhevich yak providnik komandir lyudina Litopis UPA T 45 Toronto Lviv S 352 353 Kalba Miroslav Roman Shuhevich yak providnik komandir lyudina Litopis UPA T 45 Toronto Lviv S 357 Kalba Miroslav Nahtigal v zapitannyah i vidpovidyah Lviv Galicka vidavnicha spilka 2008 S 68 72 Patrilyak I K Vijskova diyalnist OUN B u 1940 1942 rokah K 2004 S 368 372 Patrilyak I K Vijskova diyalnist OUN B u 1940 1942 rokah K 2004 S 375 379 Yaniv Volodimir S 14 Kalba Miroslav Roman Shuhevich yak providnik komandir lyudina Litopis UPA T 45 Toronto Lviv S 353 354 Ren Yevgen Spogadi pro generala Romana Shuhevicha Litopis UPA T 45 Toronto Lviv 2007 S 223 225 Kuk Vasil Golovnij komandir UPA general horunzhij Roman Shuhevich Litopis UPA T 45 Toronto Lviv 2007 S 471 Kalba M Druzhini Ukrayinskih Nacionalistiv Detrojt 1992 S 45 53 75 80 Yevreyi v UPA BBC News 15 kvitnya 2008 originalu za 12 listopada 2012 Procitovano 9 chervnya 2021 Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 26 lipnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 20 lipnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya V gostyah u Gordona 27 chervnya 2014 arhiv originalu za 3 zhovtnya 2021 procitovano 6 kvitnya 2019 http www 1plus1 tv tsn news tsn archive date 2008 04 17 amp printversion yes nedostupne posilannya z travnya 2019 http forum proua com index php showtopic 17517 amp mode threaded nedostupne posilannya z chervnya 2019 Arhiv originalu za 21 chervnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 13 serpnya 2008 Procitovano 6 lipnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 21 serpnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 24 travnya 2011 Procitovano 6 lipnya 2008 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya www aif ua 26 lipnya 2017 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2019 Procitovano 6 kvitnya 2019 universum lviv ua Arhiv originalu za 6 kvitnya 2019 Procitovano 6 kvitnya 2019 www unian net ros Arhiv originalu za 8 kvitnya 2019 Procitovano 7 kvitnya 2019 Ukrayinska pravda ukr Arhiv originalu za 8 kvitnya 2019 Procitovano 7 kvitnya 2019 www golos com ua ukr Arhiv originalu za 8 kvitnya 2019 Procitovano 7 kvitnya 2019 zik ua ua Arhiv originalu za 8 kvitnya 2019 Procitovano 7 kvitnya 2019 www bbc com Arhiv originalu za 10 grudnya 2018 Procitovano 8 kvitnya 2019 https www yadvashem org angl Arhiv originalu za 8 kvitnya 2019 Procitovano 7 kvitnya 2019 Human Rights in Ukraine Arhiv originalu za 16 travnya 2020 Procitovano 7 kvitnya 2019 Lebed Mikola UPA Ukrayinska Povstanska Armiya Yiyi geneza rist i diyi u vizvolnij borotbi ukrayinskogo narodu za Ukrayinsku Samostijnu Sobornu Derzhavu I chastina Nimecka okupaciya Ukrayini Drogobich 1993 S 40 Protokolnij zapis zasidannya Centralnogo provodu OUN v yakomu vzyali uchast Zrub Tur Galina Le i Perebijnis osin 1944 Dzobak Volodimir Konflikti v OUN B i yih vpliv na ukrayinskij Ruh Oporu 1941 1944 pp K Vidavnichij dim Infocentr 2005 S 240 Dzobak Volodimir Konflikti v OUN B i yih vpliv na ukrayinskij Ruh Oporu 1941 1944 pp K Vidavnichij dim Infocentr 2005 S 244 Litopis UPA Tom 26 Ukrayinska Golovna Vizvolna Rada Dokumenti oficijni publikaciyi materiyali Kniga chetverta dokumenti i spogadi Toronto Lviv 2001 S 490 Kokin S A Anotovanij pokazhchik dokumentiv z istoriyi OUN i UPA u fondah derzhavnogo arhivu SBU Vipusk I Anotovanij pokazhchik dokumentiv z fondu drukovanih vidan 1944 1953 Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K 2000 S 16 Dovidka M Stepanyaka pro R Shuhevicha GDA SBU f 65 spr S 7448 ark 56 Kopiya Mashinopis Dzobak Volodimir Konflikti v OUN B i yih vpliv na ukrayinskij Ruh Oporu 1941 1944 pp K Vidavnichij dim Infocentr 2005 S 67 Litopis UPA Nova seriya Tom 2 Volin i Polissya UPA ta zapillya 1943 1944 Dokumenti i materiali Kiyiv Toronto 1999 S 4 5 19 21 Logush Omelyan Komandir Chuprinka na konferenciyi ponevolenih narodiv Litopis Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Tom 45 Toronto Lviv 2007 S 336 Galasa Vasil Pam yati velikogo voyina i politichnogo diyacha Romana Shuhevicha Litopis Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Tom 45 Toronto Lviv 2007 S 465 466 Protokol dopitu NKDB chilnogo diyachi OUN O Luckogo 6 serpnya 1945 r GDA SBU f 13 spr 372 t 53 ark 186 189 Protokol dopitu NKVD chilnogo diyacha OUN O Luckogo 6 serpnya 1945 r GDA SBU f 13 spr 372 t 60 ark 186 189 72 Protokol dopitu NKVD chilnogo diyacha OUN O Luckogo 6 serpnya 1945 r GDA SBU f 13 spr 372 t 60 ark 186 189 Proekt lista M Hrushova CK VKP b tovarishu Stalinu J V Pro stanovishe v Rivnenskij ta Volinskij oblastyah Berezen 1944 r CDAGO Ukrayini f 1 op 23 spr 703 ark 1 19 Zvernennya Golovnogo Komandira UPA Tarasa Chuprinki Bijci j Komandiri Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Mirchuk Petro Ukrayinska Povstanska Armiya 1942 1952 Reprintne vidtvorennya vidannya 1953 roku Myunhen Knigozbirnya Prosviti Lviv 1991 S 287 289 Informaciya viddilu CK KP b U pro hid borotbi z ukrayinsko nimeckimi nacionalistami v zahidnih oblastyah URSR za stanom na 1 serpnya 1946 r 8 serpnya 1946 r Litopis UPA Nova seriya Tom 5 Borotba proti UPA i nacionalistichnogo pidpillya Informacijni dokumenti CK KP b U obkomiv partiyi NKVS MVS MDB KDB 1943 1959 Kniga druga 1946 1947 Kiyiv Toronto 2002 S 169 Dovidka viddilu CK KP b U pro stan borotbi z bandami OUN UPA na teritoriyi zahidnih oblastej URSR 14 veresnya 1946 r Tam samo S 203 204 Kentij A V Naris borotbi OUN UPA v Ukrayini 1946 1956 pp S 21 Kentij A V Naris borotbi OUN UPA v Ukrayini 1946 1956 pp S 24 41 Protokol dopitu MDB Kuka Vasilya Stepanovicha 28 travnya 1954 r GDA SBU f 13 spr 372 ta 54 ark 40 41 Protokol dopitu MDB zaareshtovanoyi Zarickoyi Katerini Mironivni ZO bereznya 1948 r GDA SBU f 13 spr 372 t 16 ark 60 Vityag protokolu dopitu MDB odnogo z diyachiv ounivskogo pidpillya v Ukrayini 5 lyutogo 1949 r GDA SBU f 13 spr 372 t 9 ark 225 List zast ministra vnutrishnih sprav SRSR general lejtenanta V Ryasnogo ministru vnutrishnih sprav URSR general lejtenantu T Strokachu pro aktivizaciyu vikrittya ta likvidaciyu kerivnogo pidpillya OUN 8 zhovtnya 1946 r Bilas Ivan Represivno karalna sistema v Ukrayini 1917 1953 Suspilno politichnij ta istoriko pravovij analiz Libid Vijsko Ukrayini U dvoh knigah Kniga druga K 1994 S 659 661 Protokol dopitu MDB Zarickoyi Katerini Mironivni 30 bereznya 1948 r GDA SBU f 13 spr 372 t 16 ark 66 48 Vityag z protokolu dopitu odnogo z vatazhkiv ounivskogo pidpillya v Ukrayini 5 lyutogo 1949 r GDA SBU f 13 spr 372 t 9 ark 212 234 Plan chekistsko vijskovoyi operaciyi po zahoplennyu chi likvidaciyi Vovka 4 5 bereznya 1950 r GDA SBU f 13 spr 372 t 65 ark 270 278 Kuk V General horunzhij Roman Shuhevich Golovnij komandir UPA Lviv 2005 S 69 Vyedyenyeyev D V Bistruhin G S Povstanska rozvidka diye tochno j vidvazhno Dokumentalna spadshina rozdiliv specialnogo priznachennya OUN ta UPA 1940 1950 ti roki Nacionalna akademiya Sluzhbi Bezpeki Ukrayini Ukrayinskij institut vijskovoyi istoriyi K 2006 S 114 Vyedyenyeyev D V Bistruhin G S Povstanska rozvidka diye tochno j vidvazhno S 114 115 Zapiska do VCh general lejtenanta P Sudoplatova general majora V Drozdova i polkovnika V Majstruka shefu MDB SRSR V Abakumovu i shefu MDB URSR M Kovalchuku pro likvidaciyu organizatora i kerivnika nacionalistichnogo pidpillya v zahidnih oblastyah Ukrayini R Shuhevicha 5 bereznya 1950 r GDA SBU f 65 spr S 9079 t 8 ark 117 180 Sudoplatov P Razvedka i Kreml Zapiski nezhelatelnogo svidetelya Bukinisticheskoe izdanie M 1996 S 305 ros Shankovskij L Istoriya Ukrayinskogo vijska Druge dopovnene vidannya K 1991 S 184 185 Vitalij Manzurenko Rol Romana Shuhevicha u stvorenni nagorodnoyi sistemi UPA Zchitano 04 08 2011 M Litvin K Naumenko Zbrojni sili Ukrayini pershoyi plovini XX stolittya Generali i admirali Lviv Harkiv 2007 S 216 Svoboda Radio 21 kvitnya 2010 Doneckij sud viznav nezakonnim prisvoyennya Shuhevichu zvannya Geroya Radio Svoboda ukr Procitovano 30 chervnya 2023 Donecke precedentne pravo Zerkalo nedeli 24 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 3 serpnya 2012 Procitovano 3 serpnya 2012 Nadvirnyanska miska rada Arhiv originalu za 5 chervnya 2021 Procitovano 05 06 2021 Bandera stav pochesnim gromadyaninom mista Dolina na Prikarpatti Arhiv originalu za 3 lipnya 2013 Procitovano 23 serpnya 2010 Bandera i Shuhevich stali pochesnimi gromadyanami Terebovli Arhiv originalu za 3 lipnya 2013 Procitovano 13 sichnya 2011 Arhiv originalu za 16 serpnya 2013 Procitovano 19 serpnya 2013 Pochesni gromadyani mista 29 sichnya 2016 u Wayback Machine Sajt Varashskoyi miskoyi radi Arsenich P Rid Shuhevichiv Ivano Frankivsk Nova zorya 2005 S 159 207 243 250 Arhiv originalu za 1 lyutogo 2014 Procitovano 30 sichnya 2014 Arhiv originalu za 10 lyutogo 2011 Procitovano 31 lipnya 2011 Rivnenska oblasna rada Some sklikannya Desyata sesiya R I Sh E N N Ya vid 17 bereznya 2017 roku 532 Pro ogoloshennya 2017 roku u Rivnenskij oblasti Rokom Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi ta golovnokomanduvacha UPA Romana Shuhevicha 10 chervnya 2017 u Wayback Machine Arhiv originalu za 20 lipnya 2021 Procitovano 20 lipnya 2021 Galickij Korespondent 16 serpnya 2019 Arhiv originalu za 13 serpnya 2020 Arhiv originalu za 11 bereznya 2021 Procitovano 11 bereznya 2021 Andrij Yaremko 5 bereznya 2009 Na misci zagibeli Romana Shuhevicha vidkrili pam yatnik general horunzhomu UPA city adm lviv ua Lvivska miska rada originalu za 2 zhovtnya 2021 Procitovano 2 zhovtnya 2021 Lvivska oblasna vijskova administraciya Znishenij muzej 2024 01 01 Arhiv originalu za 15 sichnya 2011 Procitovano 31 lipnya 2011 Konspirativna kvartira Romana Shuhevicha u Knyaginichah 23 zhovtnya 2008 u Wayback Machine Zchitano 1 08 2011 Tishkivci nedostupne posilannya z serpnya 2019 Zchitano 1 08 2011 Galichina 2015 3 grud Pam yatnik Romanovi Shuhevichu na misci zagibeli fotoreportazh 24 sichnya 2010 u Wayback Machine Zchitano 1 08 2011 Simvolichna mogila Romana Shuhevicha Tilo znishene agentami NKVD 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Zchitano 1 08 2011 Na Ivano Frankivshini vidkrili pam yatnik Romanovi Shuhevichu 4 bereznya 2016 u Wayback Machine Zchitano 11 04 2015 Na Ternopilshini vidkrili pam yatnik komandiru UPA Romanovi Shuhevichu 12 bereznya 2012 u Wayback Machine Zchitano 1 08 2011 Geroyichnij Strij Zchitano 1 08 2011 U Knyaginichah na Ivano Frankivshini vidkrito pam yatnik Romanovi Shuhevichu generalu Chuprinci 9 bereznya 2022 u Wayback Machine Zchitano 1 08 2011 Arhiv originalu za 3 lipnya 2012 Procitovano 17 serpnya 2015 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2020 Procitovano 16 grudnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 19 lipnya 2018 Procitovano 19 lipnya 2018 Arhiv originalu za 20 lipnya 2018 Procitovano 19 lipnya 2018 Pam yatnik Shuhevichu v Ternopoli de i koli jogo vstanovlyat Melnik I Masik R Pid Visokim Zamkom do Znesinnya Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova Lviv Apriori 2012 S 132 ISBN 978 617 629 077 3 Arhiv originalu za 24 travnya 2018 Procitovano 23 travnya 2018 Na sesiyi Cherniveckoyi miskoyi radi deputati zatverdili proekt rishennya pro perejmenuvannya vulici Dubnivskoyi na vulicyu Romana Shuhevicha nedostupne posilannya z serpnya 2019 Arhiv originalu za 3 grudnya 2013 Procitovano 6 travnya 2010 U Ivano Frankivsku derusifikuvali ponad 20 vulic Rishennya vid 25 12 2015 52 04 07 Pro perejmenuvannya vulic ta provulkiv m Brovari 1 2016 01 25 u Wayback Machine 2 27 sichnya 2016 u Wayback Machine Brovarska miska rada 28 12 2015 Informaciya shodo procesu perejmenuvannya ob yektiv toponimiv mista Dnipropetrovska 8 grudnya 2015 u Wayback Machine Dniprovska miska rada 20 11 2015 V Kam yanci Podilskomu z yavilasya vulicya Romana Shuhevicha Vikonavchij komitet pidtrimav novi nazvi dlya nizki vulic i provulkiv Suspilstvo NOVINI Cherkasi oficijnij portal miskoyi radi miskogo golovi vikonavchogo komitetu chmr gov ua Procitovano 14 sichnya 2024 BibliografiyaDovidniki enciklopediyi Kentij A V Shuhevich Roman Osipovich 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 674 ISBN 978 966 00 1359 9 Shuhevich Roman Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1984 Kn 2 t 10 Hmelnickij Boris Yackiv S 3908 3909 ISBN 5 7707 4049 3 Pershina T Shuhevich Roman Malij slovnik istoriyi Ukrayini vidpov red V A Smolij K Libid 1997 464 s ISBN 5 325 00781 5 S 453 454 Litvin M Naumenko K Zbrojni sili Ukrayini pershoyi plovini XX stolittya Generali i admirali Lviv Harkiv 2007 ISBN 978 966 2918 12 0 Biografiyi Volodimir Yaniv Shuhevich Chuprinka Lyudina i Simvol avdiokniga Myunhen Rozengajmershtrase 46a 1950 r galis Yaniv V Shuhevich Chuprinka lyudina i simvol 10 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Myunhen 1950 Kravciv B Lyudina i voyak 16 serpnya 2020 u Wayback Machine Nyu Jork 1952 Mirchuk P Shuhevich komandir armiyi bezsmertnih 25 veresnya 2020 u Wayback Machine 1970 Kuk V General horunzhij Roman Shuhevich Golovnij Komandir Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Lviv 2007 ISBN 966 8461 15 0 Posivnich M Neskorenij komandir 10 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Kiyiv Toronto 2008 ISBN 978 1 897431 09 2 ISBN 978 966 2105 07 0 Ditinstvo Romana opisane v knizi dlya ditej Bogdan Logvinenko pro Nestora Mahna Sharlya de Gollya Olesya Berdnika Dzhohara Dudayeva Romana Shuhevicha Bogdan Logvinenko Kiyiv Grani T 2010 76 storinok Seriya Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 465 258 9 Dokumenti i materiali Roman Shuhevich dokumenti 8 zhovtnya 2020 u Wayback Machine Elektronnij arhiv Ukrayinskogo vizvolnogo ruhu UGVR u svitli postanov Velikogo Zboru ta inshih dokumentiv z diyalnosti 1944 1951 Myunhen 1956 Litopis UPA T 8 Ukrayinska Golovna Vizvolna Rada Dokumenti oficijni publikaciyi materiyali Kniga persha 1944 1945 Toronto 1980 ISBN 0 920092 13 6 Litopis UPA T 9 Ukrayinska Golovna Vizvolna Rada Dokumenti oficijni publikaciyi materiyali Kniga druga 1946 1948 Toronto 1982 ISBN 0 920092 15 2 Litopis UPA T 10 Ukrayinska Golovna Vizvolna Rada Dokumenti oficijni publikaciyi materiyali Kniga tretya 1949 1952 Toronto 1984 ISBN 0 920092 19 5 Litopis UPA T 26 Ukrayinska Golovna Vizvolna Rada Dokumenti oficijni publikaciyi materiyali Kniga chetverta Dokumenti i spogadi Kiyiv Toronto 2001 ISBN 0 920092 25 X ISBN 966 95674 7 5 Zbirnik na poshanu gen Romana Shuhevicha 27 listopada 2020 u Wayback Machine Nyu Jork 1990 Sergijchuk M I 2007 Roman Shuhevich u dokumentah radyanskih organiv derzhavnoyi bezpeki 1940 1950 ISBN 978 966 2911 12 1 Litopis UPA Nova seriya T 10 Zhittya i borotba generala Tarasa Chuprinki 1907 1950 Dokumenti i materiali Kiyiv Toronto 1980 ISBN 978 966 2105 03 2 ISBN 978 1 897431 02 3 Spomini Yaroshinskij L Spomini pro T Chuprinku Avangard 1980 4 S 163 164 Stepan Shuhevich Moye zhittya Spogadi London Ukrayinska vidavnicha spilka 1991 4 grudnya 2020 u Wayback Machine kniga u e biblioteci Chtivo Sergij Naumuk Mama gotuvala Shuhevichu kartoplyani pampushki i omachku Gaz Volin 23 serpnya 2018 r s 5 Inshe Chajkivskij B Fama Reklamna firma Romana Shuhevicha Lviv 2005