Ти́шківці — село в Україні, у Городенківській міській громаді Коломийського району Івано-Франківської області. Колиска роду Шухевичів.
село Тишківці | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Івано-Франківська область | ||||
Район | Коломийський район | ||||
Громада | Городенківська міська громада | ||||
Облікова картка | Тишківці | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1448 | ||||
Населення | 1582 | ||||
Площа | 8,849 км² | ||||
Густота населення | 178,7 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 78124 | ||||
Телефонний код | +380 03430 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 48°42′01″ пн. ш. 25°21′50″ сх. д. / 48.70028° пн. ш. 25.36389° сх. д.Координати: 48°42′01″ пн. ш. 25°21′50″ сх. д. / 48.70028° пн. ш. 25.36389° сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря | 292 м | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 78103, Івано-Франківська обл., Коломийський р-н, м. Городенка, вул. Шевченка Тараса, буд. 77 | ||||
Карта | |||||
Тишківці | |||||
Тишківці | |||||
Мапа | |||||
Тишківці у Вікісховищі |
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 714-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області» увійшло до складу Городенківської міської громади.
Село Тишківці розташоване на історичному Покутті (в межах колинього Городенківського району Івано-Франківської області). Загальна площа земель — 3170 га (884,9 га в межах населеного пункту). Населення — 1 582 особи.
На півдні Тишківці межують із Вікном, на півночі — з Олієво-Королівкою. Із заходу до Тишківців підступають розкішні луки села Чортовець, а на сході село межує з угіддями центру громади Городенки. На південному сході вздовж залізничного полотна простягається лісосмуга.
Характерна топографічна риса Тишківців — вододіл рік на заході села (урочище Голова). Звідси вода збігає до Прута (в південному напрямі) і Дністра (в західному та північному). Із тектонічних особливостей слід відзначити підземні вапнякові вижолобини (відомі як Пропади), де час від часу зникає під землю вода. Іншою особливістю є великі та глибокі яри на півночі села — своєрідні каньйони (урочище Рашковецька долина).
Історія
Заснування. Походження назви
Місцева легенда стверджує, що перше сільське поселення розташовувалося в урочищі Гостилів і було зруйноване. Друге — в урочищі За окопом (давня назва — Городище, розташованому на високому горбі (300 м над рівнем моря) між старим цвинтарем та озером Мамичів. Третє поселення — район сучасних Тишківців.
Про ці три сліди найпершого перебування людей свідчать і археологічні знахідки, проведені у 70 роках XX століття під керівництвом професора Маковея. Під час розкопок в урочищі «Гостилів» виявлено людську стоянку періоду мезоліту, поселення трипільської культури, поселення VII—VI ст. до н. е., скарб і поселення епохи пізньої бронзи та поселення черняхівської культури. Як вважають спеціалісти, причиною виникнення села на цьому місці послугувала долина з великою кількістю джерел і родючої землі, захищена високими горбами і болотистими місцевостями. Перш за все, люди селилися тут з метою захисту. У Тишківцях в урочищі Мамичів розташовано три великих поселення Трипільської культури, ще не досліджених.
Згідно з найновішими дослідженнями науковців Львівського інституту народознавства, назва «Тишківці» пояснюється так. Це первісно патронім на -овци (-івці) від особової назви Тишко. Первісне значення: Тишковци — «рід (або піддані) Тишка», в якому проживає (або яким володіє) Тишко. Назва поселення старослов'янська, і виникла вона шляхом усічення слов'янських автохтонних особових власних імен-композитів з препозитивним компонентом Тих-, Тиш-: Тихомиль, Тихомирь, Тихоградь, Тихославь, Тьшимисль, Тьшевладь, Тьшеградь.
Середньовіччя
Першу письмову згадку про Тишківці виявлено в — у судовому акті, складеному в Галичі 12 лютого 1448 року. Починаючи з XVI століття, джерел стає більше. В останній чверті 16 століття Тишківці згадуються як містечко.
У 1410 році тишківчани брали участь у Грюнвальдській битві (з тих часів зберігся пам'ятний «Хрест з двома мечами»).
У провідну неділю, 22 квітня 1498 року, Тишківці зазнали першого нищівного нападу татар. Село було спалене дощенту. Не менш жахливих нападів татарських орд тишківчани зазнавали в 1594 та 1603 роках. Особливо спустошливими були напади татарського хана Джанібек-Гірея у 1621—1623 роках.
Станом на 1569 рік в селі було два великих маєтки магнатів Потоцьких (один із них — стражник коронний Миколай Потоцький — підписувався як Миколай з Яблунова і Тишківців Потоцький), до яких належало 24 двори, а також маєтки, які належали Петру і Валентину Бокам. Згідно з люстрацією Воєводства Руського 1661—1665 років, Тишківці розміщувалися на території сучасного сільського кутка Осередок. Село було обнесене валом, тут містився панський двір. Населення: дворищних — 4 сім'ї, півдворищних — 4, четвертинних — 3, слобожан — 12.
У 1676 році, під час штурму Раковецького замку, Тишківці знову дотла спалені турецьким військом . Це останнє повідомлення про напад ординців на село. Після цих страшних трагедій село зазнало великого економічного занепаду.
18-19 століття
Про становище селян Тишківців в першій половині XVIII століття дізнаємося з інвентаря 1720 року, за яким в селі налічувалося 88 господарств і проживало 528 людей. Селяни ходили на панщину від святого Юри до святого Михайла. У цьому інвентарі, вперше за всю історію села, записані і прізвища селян. Найстаріші з них — Буряк, Петруняк, Скіцько, Непотюк, Пеца, Білик, Морган, Дмитерко, Векірчук. Згідно з Йосифінською метрикою — першого поземельного кадастру — в 1788 р. в селі Тишківці проживало 980 чоловік.
У середині 18 століття в селі будується нова церква (до нашого часу збереглася дзвіниця 1768 року), а в 1811 р. — відкрилась перша школа — дяківка.
З 1832 по 1844 рік у селі був парохом Михайло Лукашевич (1802—1854), батько громадського діяча, редактора й журналіста Лонгина Лукашевича.
Дуже динамічно почали розвиватись Тишківці після знесення панщини 1848 року, та з приходом у березні того ж року на парафію о. Осипа Шухевича — прабатька цієї славної родини. З цього часу сільське приходство незмінно було культурним осередком села, а український сільський священик — наставником його мешканців та їхнім провідником. Отець Осип очолював повітову «Руську Раду», був деканом та інспектором шкіл Городенківського повіту, плідно працював на літературній ниві. З 1856 року у Тишківцях успішно діє народна школа, де в 1864 році навчалось 110 дітей.
Справу батька продовжив син о. Зенон — опікун великої родини Шухевичів. З приходом на парохію молодого енергійного о. Зенона Шухевича в селі з 1870 року починається велике соціально-культурне та економічне зростання. У 1874 році на місці корчми громада побудувала гарну простору школу.
У 1877 році освячено нову муровану церкву, а її іконостас роботи Корнила Устияновича — перлина сакрального мистецтва Галичини. У 1885 році у Тишківцях постає перша у Городенківському повіті читальня «Просвіти». Тишківці — чи не єдине село в Україні, яке мало чотири читальні з власними будовами.
У 1892 році під керівництвом Ольги Шухевич селянські діти вперше поставили оперу М. Лисенка «Коза-Дереза». А рік перед цим у селі відкрито дитячі ясла, де утримувалося 140 дітей.
У 1894 році в селі організовується сільське жіноче товариство (200 членкинь), пізніше — Союз українок. Це було одне з перших подібних сільських товариств на теренах Західної України.
У 1894 році під керівництвом о. Зенона селяни розпарцелювали землі фільварку Антонівка — 400 моргів. За словами о. Зенона: «…для будущности — будущих поколінь тишківчан».
Дім о. Зенона у Тишківцях був «культурним Афоном» у повіті. Тут гостювали І. Франко, О.Кобилянська, О.Огоновський, Й.Кобринський, Н.Кобринська, В. Стефаник, С. Крушельницька, О. Окуневська, О. Кульчицька, К. Устиянович, І. Плешкан, Ф.Ржегож та інші відомі люди, у ньому збиралась вся велика родина Шухевичів.
Газета «Діло» в кінці XIX ст. писала: «Тишківці — національно свідоме, багате, добре загосподарьоване село, перлина повіту. На це село рівнялися, з нього брали приклад. Тишківцями гордилась ціла околиця!»
Перед Першою світовою війною в селі проживало вже 3100 осіб. Більше сотні молодих хлопців героїчно воювали в легіонах УСС—УГА.
У міжвоєнний період під час «адміністративної реформи 1934 року» Тишківці стали центром об'єднаної сільської гміни, утвореної замість шести самоврядних сільських громад (гмін).
На 01.01. 1939 в селі проживало 3550 мешканців, із них 3400 українців-грекокатоликів, 50 українців-римокатоликів і 100 євреїв.
Друга світова війна
На початку 1940 р. в селі утворено Тишковецьку сільраду і включено її до Обертинського району. Указом Президії Верховної Ради УРСР 23 жовтня 1940 р. Тишковецька сільська рада передана до Городенківського району.
У липні 1941 р. у селі з'явилися листівки про Акт проголошення Української Держави. Волею Українського Народу ОУН під проводом Степана Бандери проголосила створення УССД. Акт датований 30 червня 1941 року. Війтом Тишківців було обрано палкого патріота Петра Петруняка, його заступником — Дмитра Пронича. 1942 р. у Тишківцях при читальні № 3 було створено підпільну сільську організацію ОУН. Керівник — Григорчук Іван син Михайла. Військовий керівник — Романиця Михайло, син Юрка. До організації ввійшло 25 хлопців і 5 дівчат. Основним завданням організації була підпільна збройна боротьба проти німецьких окупантів[]. У Тишківцях організоване сільське жіноче товариство «Січ» на платформі ОУН. Очолила його Василина Пеца-Довбуш.
Квітень 1943 р. — у місті Львові в урочистій формі було проголошено утворення дивізії «Галичина» з українських добровольців. У її рядах воювали 39 тишківчан.
1941—1943 рр. близько 100 громадян села Тишківців були відправлені на роботу до Німеччини.
27 березня 1944 року Тишківці були захоплені Червоною Армією, на околицях села загинуло понад 300 вояків, що лежать у братській могилі у Тишківцях. Негайно розпочата насильна мобілізація, 148 — впало на фронтах.
Повоєнні часи
1944—1949 рр. — вершина збройної боротьби ОУН-УПА з органами НКВС на терені села Тишківці. Тривали арешти та вивезення цілих родин із Тишківців.
У лавах ОУН—УПА за волю України віддали своє молоде життя 37 хлопців та дівчат. Серед них — три сотенні УПА, вихідці з Тишківців: Романиця Михайло («Буревій»), Паращук Василь («Завірюха») та Бабинський Михайло («Магістр»).
Село пережило важкі повоєнні часи. Кожна друга родина зазнала репресій. Більше сотні молодого цвіту не повернулось із Сибіру.
За часів незалежності
Із воскресінням України за короткий час громада спільними силами відновила сплюндровані комуністичними варварами хрести і каплиці, реформувалось господарство, люди повернулися до землі.
Право на земельну частку (пай) отримали 1152 чоловіки, для паювання визначена площа 2014 га. Середній розмір земельної частки (паю) — 2.0 га. Закінчується робота з видачі державних актів на землю власникам земельних паїв.
10—12 липня 2005 р. у Тишківцях відбулося величне святкування «Всесвітній з'їзд родини Шухевичів». Рідну землю відвідали понад 65 представників цієї славної родини з усіх континентів. Проведена міжнародна конференція «Рід Шухевичів в історико-культурній спадщині України», участь в конференції взяли: академік Ярослав Дашкевич, доктори наук: Степан Дворак, Василь Марчук, кандидати наук: Ігор Андрухів, Богдан Якимович, Наталія Кашкадамова, відомі краєзнавці та письменники зі Львова, Тернополя, Івано-Франківська, дочка генерала Марія Трильовська, останній головнокомандувач УПА Василь Кук, члени родини Шухевичів зі США, Канади, Австралії та Бельгії.
Конференція стала вагомим внеском у осмислення феномену роду Шухевичів і в нашій історії і, зокрема, роль і місце, котре повинен займати генерал Роман Шухевич в історії України XX століття.
01.07.2007 року в селі урочисто, на високому рівні, з участю численної родини Шухевичів, депутатів Верховної Ради України, керівників політичних партій України, представників різних областей України, 300 пластунів з усіх регіонів України, громадськості відзначено 100 річний ювілей від дня народження Головнокомандуючого Української Повстанської Армії, Голови Проводу ОУН, Голови Генерального Секретаріату УГВР — Романа Шухевича. Нині Тишківці впевнено займають першість на Прикарпатті, як одне з національно найсвідоміших і найпатріотичніших сіл. Село відвідують численні делегації, які знайомляться з історією та історичними пам'ятками села, родини Шухевичів, відвідують музеї, церкви села.
Освіта
Національним знаком кожного народу є його освіта. В кінці 1936 р. силами громади села було збудовано нову школу. На 1937 рік це була найкраща школа на цілий Городенківський повіт. І ось уже понад 70 років ця школа вірно служить Тишківцям. У 1983 році директором Тишківської середньої школи стала Світлана Михайлівна Кавчук, 1953 р.н., закінчила Івано—Франківський педагогічний інститут у 1977 році, у 2008 році удостоєна звання «Заслужений працівник освіти України».
У школі діють організація «Козачата» і гурт «Пласт», що мають на меті вивчати історію нашого народу, підіймати глибинні пласти нашої культури, виховувати мужність, сміливість, почуття патріотизму і пошани до інших народів.
Гурт «Пласт» сприяє всебічному самовихованню учнів, виховує почуття високого патріотизму, поглиблює знання з краєзнавства, знайомить учнів із призабутими іменами, вивчає історію, спортивне орієнтування тощо. А спільна співпраця всієї шкільної родини виховує учнів з усвідомленою громадянською позицією — українця.
Школа випустила сотні випускників. Багато з них здобули вчені звання, стали видатними людьми. Серед них:
- Ганна Іванівна Грималюк, 1933 р. н., кандидат біологічних наук;
- Василь Миколайович Білик, 1940 р. н., кандидат економічних наук, доцент Львівської комерційної Академії;
- Богдан Іванович Пиндус, 1941 р.н., кандидат технічних наук. Працює в автомобільно-дорожньому інституті в м. Горлівка, Донецької області; З 1975 по 1978 — зам. декана факультету «Автомобільні дороги», з 1984 по 2010 завідувач кафедри « Проектування доріг і штучних споруд». Нагороджений «Знаком пошани Укравтодору».
- Іван Федорович Скіцько, 1948 р. н., кандидат фізико-математичних наук — доцент кафедри фізики Військового інституту управління та зв'язку Міністерства оборони України м. Києва;
- Михайло Петрович Заячківський, 1943 р. н., кандидат фізико-математичних наук. Працював в Ужгородському університеті;
- Василь Петрович Заячківський, 1940 р. н., кандидат фізико-математичних наук. Працює в Інституті водного господарства в м. Рівне;
- Василь Михайлович Павлюк, кандидат наук. Працює в Івано-Франківській медичній академії зав. кафедрою хімії;
- Микола Михайлович Дідик, 1950 р. н., закінчив Львівський сільськогосподарський інститут, Юридичну Академію, кандидат наук, доктор філософії в галузі права, професор правових дисциплін, професор Закарпатського державного університету. Указом Президента України в 2003 році присвоєно звання генерал-майора міліції. Нині Дідик М. М. — начальник Департаменту по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю комітету по боротьбі з корупцією в Закарпатській області. Нагороджений багатьма медалями і орденами, в тому числі і Орденом «Хрест Слави».
- Михайло Петрович Постранський, 1951 р. н., закінчив Львівський Медичний інститут, старший викладач кафедри мікробіології Львівської медичної академії.
- Ольга Василівна Михальчук-Матвієнко, 1953 р. н., доктор педагогічних наук, професор. Працює у Київському університеті іноземних мов. Дружина відомого державного діяча, лідера УРП «Собор» Анатолія Матвієнка.
- Дмитро Іванович Пронич, 1939—2001, член спілки художників України, член спілки майстрів народного мистецтва України, заслужений художник України, перший заступник голови Спілки майстрів народного мистецтва України.
- Василь Михайлович Дідик, 1956 р. н., художник, учасник міжнародних виставок. «Роботи художника фантастичні та музичні, космічно-пророчі та сповнені такої позитивної енергії, що хочеться бачити їх знов і знов» (Із столичної газети «День»).
- Богдан Васильович Петруняк, 1957 року народження, закінчив Національну Академію Оборони Збройних Сил України у 2001 році, полковник, заступник Командувача 13-го Армійського корпусу з виховної та соціально — психологічної роботи.
- Богдан Іванович Купчинський, 1961 р. н., історик-краєзнавець, автор двотомного видання «Історія Тишківців», активний культурно-громадський діяч, в наш час[] відомий підприємець та меценат.
- Василь Іванович Романиця, 1961 р. н., Начальник Управління МВС Росії по Ханти-Мансійському автономному округу, генерал-майор.
- Тарас Пронич, полковник, працює у генеральному штабі Збройних Сил України.
- Богдан Михайлович Бабинський, 1960 р.н., полковник Повітряних сил Збройних сил України, Воїн-інтернаціоналіст
Сучасність
Сучасне село за період незалежності України оновилось. У Тишківцях діє 6 магазинів та одне кафе-бар приватної форми власності, бібліотека, Народний дім (1938 року). Відділення зв'язку і ощадкаса розміщені в одному приміщенні. Працює сільська лікарська амбулаторія і соціальна лікарня для проживання одиноких непрацездатних людей району (приміщення побудоване до 1939 року, капітально відремонтоване в 2000 році). У 2015 році було урочисто відкрито спортивний майданчик.
У родинній резиденції родини Шухевичів діє Музей історії та визвольних змагань імені Романа Шухевича, в 2007 році тут було відкрито духовну світлицю родини Шухевичів та фольклорно-етнографічну світлицю імені Володимира Шухевича, які відвідують численні делегації та гості з різних кутків України та з-за кордону. Багато зусиль до відкриття музею родини Шухевичів, збереження його фондів та художнього оформлення доклав Петро Іванович Комар (1941—2008), історик-краєзнавець, заслужений вчитель України.
У 2006 році на родинному подвір'ї дружини народного депутата України, голови УРП «Собор» Анатоля Матвієнка збудовано садибу, біля якої встановлено ротонду Святого Миколая. Зараз садиба називається «Садиба біля Святого Миколая». Щорічно 19 грудня та 22 травня у день Святого Миколая (зимового та літнього) за фінансової та організаційної підтримки А.Матвієнка проводяться урочисті, благодійні заходи з участю громади, дітей села, району та нагородження школярів, переможців конкурсів творчих робіт, які виставлені у музеї, який входить у цей комплекс. Проводяться конкурси на найкращу садибу села, жителі села віком 80 і більше років отримують грошову допомогу. Лікарські заклади села та району забезпечуються медикаментами, школа — літературою.
На терені сільської ради діють:
- районна організація УРП «Собор»
- сільські осередки Всеукраїнського Товариства імені Шевченка «Просвіта» та «Союзу Українок»
- сільські осередки КУНу і НРУ, станиця Братства УПА, «Меморіал» та Братство вояків дивізії «Галичина»
- в селі діють дві релігійні громади — УПЦ КП та УГКЦ, які мають свої культові приміщення.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1582 | 100% |
Пам'ятки архітектури, пам'ятники та пам'ятні знаки
- Пам'ятник Т. Г. Шевченку, споруджений у 1952 році, реставрований у 1989 році; знаходиться в центрі села (найдавніший пам'ятник Т. Шевченку на Городенківщині)
- Стрілецька могила, насипана на новому кладовищі греко-католицькою громадою села на місці загибелі січового стрільця Томина (з Обертина), а також поховання знайдених останків вояків, які загинули в бою в урочищі «Рівня» під час Першої Світової війни. Відновлена в травні 1990 року.
- Стрілецька могила (символічна) насипана в центрі села православною громадою у вересні 1990 року, відкрита 16.12.1990 року в пам'ять 72 тишківчан, колишніх січових стрільців.
- Каплиця, збудована православною громадою села в центрі села поруч з братською могилою в пам'ять 138 тишківчан, що не повернулися з війни, освячена 16.12.1990 року.
- Каплиця, збудована греко-католицькою громадою села в центрі села поруч з лікарнею. Побудована в честь незалежності України в 1992 р.
- Пам'ятний знак (Хрест), встановлений біля Народного дому в 1999 році на відзнаку 550-річчя першої письмової згадки про село Тишківці.
- Дем'янів Хрест, встановлений в 1760 році при в'їзді в село на місці, де, згідно з переказами, загинув отаман чумаків, які везли сіль з Коломиї. Відреставрований війтом Дем'яном Проничем в 1838 році. Відновлений сільським осередком НРУ в 1990 році. Дем'янів Хрест є символом та оберегом Тишківців.
- Пам'ятний знак в центрі села, встановлений в 1848 році на честь скасування панщини.
- Хрест «Во ім'я святої тверезості», встановлений в 1874 році.
- Хрест на відзнаку пам'яті сотих роковин з дня народження о. Маркіяна Шашкевича.
- Пам'ятник генералу Р. Шухевичу — головному командиру УПА. Встановлений у 1995 році, скульптор Августин Басюк.
- Могили на старому цвинтарі:
- сімейне поховання родини о. О. Шухевича: о. О. Шухевич (1816—1870), дружина Анна з родини Кульчицьких, їхні малолітні діти.
- одиноке поховання — Василь Цалковський — посол до Віденського парламенту, Галицького сейму, відомий громадський, культурно-освітній діяч.
- На новому цвинтарі мурована каплиця — склеп, де поховані: священик о. (1842—1931), дружина Емілія з родини Кобринських, дочка Ольга.
- В урочищі «Рівня» міститься «австрійський цвинтар». Під час бою 3—4 червня 1916 року загинуло близько 1000 воїнів з обох сторін.
- У 2004 році відкрито музей історії та визвольних змагань імені Р. Шухевича.
- У 1995 році споруджено символічну могилу юним односельчанам, воякам УПА, які віддали своє життя в боротьбі за волю України в 1942—1951 рр.
- Статуя Божої Матері на куті «Кичур», знищена в 70-х роках XX ст., відновлена в 2003 році громадою.
- Каплиця по вул. Шевченка, знищена в 1970-ті роки, відновлена родиною братів Заячківських — Івана, Михайла та Василя, за свої кошти у 1995 році.
- Ротонда Св. Миколая по вул. Шевченка, встановлена старанням народного депутата України Анатолія Матвієнка.
- Пам'ятний хрест, встановлений в 2007 році як пам'ять про командира сотні «Дністер» Степана Чуйка — «Орлика», смертельно пораненого в с. Тишківці (дострелився), похований при виїзді з Тишківців), посмертно нагороджений орденом «Золотий Хрест Бойової Заслуги УПА І класу»
- Братська могила воїнів, що загинули у роки Другої Світової війни в центрі села. Перші поховання в березні — квітні 1944 року. Меморіал встановлений в 1968 році, реставрований у 2007 році. Останнє перепоховання в 1990 році. В могилі рештки 309 солдатів і офіцерів.
Відомі люди
Шухевичі
Важлива роль у духовному піднесенні, культурно-просвітницькій роботі села належить славній родині Шухевичів.
Тишківецька родовідна лінія бере свій початок від отця Осипа, який з 1848 року обійняв парохію в Тишківцях. Його стараннями 1856 року в Тишківцях відкрили школу, де навчалося 110 дітей. Її й дотепер називають шухевичівкою.
Із 1856 року до смерті Осип Шухевич — декан Городенківського повіту й інспектор народних шкіл Городенківщини; перекладав твори багатьох західноєвропейських письменників, зокрема, Й. Гердера («Хоробрий воїн»), В. Скотта («Подорожній»), Е. Шульца (поема «Заклята рожа», «Сонетті»), а з античної — поема Вергілія «Пісня про хліборобство». До нас дійшла доповідь «Відношення підданих до монарха» (1840 р.)
У родині Шухевичів панувала рідна українська мова, свято оберігалися національні традиції. Усе це, а також прихильне ставлення отця Осипа до селян благодійно впливали на формування світогляду дітей, внуків.
- Зенон Шухевич (1842—1931), громадсько-культурний діяч, священик у селі Тишківцях (1870—1931), радник єпископської консисторії, віце-декан Городенківщини, інспектор шкіл Городенківського повіту.
- Ольга Шухевич — організатор першого у Галичині сільського жіночого товариства, яке налічувало 200 членів.
- Володимир Шухевич — визначний громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист, дійсний член НТШ, родом з с. Тишківці в Городенківського повіту, син о. Осипа Шухевича.
- Степан Шухевич — громадський і військовий діяч, отаман УСС (1914–1915), отаман УГА (1918–1919).
- Роман Шухевич
Інші визначні земляки
- Василь Цалковський — селянин, посол (депутат) Райхсрату Австро-Угорщини і Галицького сойму.
- Микола Остафійович Заячківський — теолог, директор театру, торговець, український громадський і економічний діяч. Один із організаторів львівського міщанства.
- Діонісій Каєтанович (1878—1954) — галицький вірменський релігійний діяч, священик латинського та вірменського обрядів, капітульний вікарій, останній адміністратор Львівської архиєпархії Вірменської католицької церкви. Загинув у радянському концтаборі.
- Грималюк Данило (1894—1919) — четар УСС, хорунжий УСС в Києві, брав активну участь в листопадовому перевороті на теренах Городенківщини. З 1 березня 1919 р. — командант 7-ї сотні 2 куреня 1 бригади УСС.
- Глуханюк Василь (1897—1941) — стрілець УСС, з 1919 р. — десятник УГА, відомий громадський діяч.
- Паращук Василь — хорунжий СБ ОУН, командир сотні «Дністер» ТВ-21 «Гуцульщина», референт СБ Буковинського окружного проводу ОУН.
- Паращук Дмитро (1892—1974) — підстаршина австрійського військового флоту, санітарний поручник УГА, вояк УСС.
- (1897—1977)
- Марія Олексіївна Дідик
- Скіцько Марія Олексіївна
- Лонгин Лукашевич (1839—1882) — громадський діяч, редактор і журналіст.
Примітки
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 12 листопада 2021.
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.172, № 1971 (лат.)
- E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. 243 s. całość, . (пол.) s. 226
- Михайло Лукашевич нар. 1802 пом. 1854. Сайт uk.rodovid.org
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 26.
- Окружний есбіст Буковини Василь Паращук-«Макар»
- У Тишківцях відкрили спортивний майданчик, який будували 14 років
- У Тишківцях хочуть повернути громаді резиденцію о. Осипа Шухевича
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
Джерела та посилання
- Богдан Купчинський. Історія Тишківців (в датах, подіях і фактах). — Коломия : ВПТ «Вік», 1994.(укр.)
- Погода в селі Тишківці
- Tyszkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 726. (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ti shkivci selo v Ukrayini u Gorodenkivskij miskij gromadi Kolomijskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Koliska rodu Shuhevichiv selo Tishkivci Gerb Tishkivciv Prapor Tishkivciv Krayina Ukrayina Oblast Ivano Frankivska oblast Rajon Kolomijskij rajon Gromada Gorodenkivska miska gromada Oblikova kartka Tishkivci Osnovni dani Zasnovane 1448 Naselennya 1582 Plosha 8 849 km Gustota naselennya 178 7 osib km Poshtovij indeks 78124 Telefonnij kod 380 03430 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 42 01 pn sh 25 21 50 sh d 48 70028 pn sh 25 36389 sh d 48 70028 25 36389 Koordinati 48 42 01 pn sh 25 21 50 sh d 48 70028 pn sh 25 36389 sh d 48 70028 25 36389 Serednya visota nad rivnem morya 292 m Misceva vlada Adresa radi 78103 Ivano Frankivska obl Kolomijskij r n m Gorodenka vul Shevchenka Tarasa bud 77 Karta Tishkivci Tishkivci Mapa Tishkivci u Vikishovishi Vidpovidno do Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini vid 12 chervnya 2020 roku 714 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti uvijshlo do skladu Gorodenkivskoyi miskoyi gromadi Geografiya ta topografiyaSelo Tishkivci roztashovane na istorichnomu Pokutti v mezhah kolinogo Gorodenkivskogo rajonu Ivano Frankivskoyi oblasti Zagalna plosha zemel 3170 ga 884 9 ga v mezhah naselenogo punktu Naselennya 1 582 osobi Na pivdni Tishkivci mezhuyut iz Viknom na pivnochi z Oliyevo Korolivkoyu Iz zahodu do Tishkivciv pidstupayut rozkishni luki sela Chortovec a na shodi selo mezhuye z ugiddyami centru gromadi Gorodenki Na pivdennomu shodi vzdovzh zaliznichnogo polotna prostyagayetsya lisosmuga Harakterna topografichna risa Tishkivciv vododil rik na zahodi sela urochishe Golova Zvidsi voda zbigaye do Pruta v pivdennomu napryami i Dnistra v zahidnomu ta pivnichnomu Iz tektonichnih osoblivostej slid vidznachiti pidzemni vapnyakovi vizholobini vidomi yak Propadi de chas vid chasu znikaye pid zemlyu voda Inshoyu osoblivistyu ye veliki ta gliboki yari na pivnochi sela svoyeridni kanjoni urochishe Rashkovecka dolina IstoriyaZasnuvannya Pohodzhennya nazvi Misceva legenda stverdzhuye sho pershe silske poselennya roztashovuvalosya v urochishi Gostiliv i bulo zrujnovane Druge v urochishi Za okopom davnya nazva Gorodishe roztashovanomu na visokomu gorbi 300 m nad rivnem morya mizh starim cvintarem ta ozerom Mamichiv Tretye poselennya rajon suchasnih Tishkivciv Pro ci tri slidi najpershogo perebuvannya lyudej svidchat i arheologichni znahidki provedeni u 70 rokah XX stolittya pid kerivnictvom profesora Makoveya Pid chas rozkopok v urochishi Gostiliv viyavleno lyudsku stoyanku periodu mezolitu poselennya tripilskoyi kulturi poselennya VII VI st do n e skarb i poselennya epohi piznoyi bronzi ta poselennya chernyahivskoyi kulturi Yak vvazhayut specialisti prichinoyu viniknennya sela na comu misci posluguvala dolina z velikoyu kilkistyu dzherel i rodyuchoyi zemli zahishena visokimi gorbami i bolotistimi miscevostyami Persh za vse lyudi selilisya tut z metoyu zahistu U Tishkivcyah v urochishi Mamichiv roztashovano tri velikih poselennya Tripilskoyi kulturi she ne doslidzhenih Zgidno z najnovishimi doslidzhennyami naukovciv Lvivskogo institutu narodoznavstva nazva Tishkivci poyasnyuyetsya tak Ce pervisno patronim na ovci ivci vid osobovoyi nazvi Tishko Pervisne znachennya Tishkovci rid abo piddani Tishka v yakomu prozhivaye abo yakim volodiye Tishko Nazva poselennya staroslov yanska i vinikla vona shlyahom usichennya slov yanskih avtohtonnih osobovih vlasnih imen kompozitiv z prepozitivnim komponentom Tih Tish Tihomil Tihomir Tihograd Tihoslav Tshimisl Tshevlad Tshegrad Serednovichchya Pershu pismovu zgadku pro Tishkivci viyavleno v u sudovomu akti skladenomu v Galichi 12 lyutogo 1448 roku Pochinayuchi z XVI stolittya dzherel staye bilshe V ostannij chverti 16 stolittya Tishkivci zgaduyutsya yak mistechko U 1410 roci tishkivchani brali uchast u Gryunvaldskij bitvi z tih chasiv zberigsya pam yatnij Hrest z dvoma mechami U providnu nedilyu 22 kvitnya 1498 roku Tishkivci zaznali pershogo nishivnogo napadu tatar Selo bulo spalene doshentu Ne mensh zhahlivih napadiv tatarskih ord tishkivchani zaznavali v 1594 ta 1603 rokah Osoblivo spustoshlivimi buli napadi tatarskogo hana Dzhanibek Gireya u 1621 1623 rokah Stanom na 1569 rik v seli bulo dva velikih mayetki magnativ Potockih odin iz nih strazhnik koronnij Mikolaj Potockij pidpisuvavsya yak Mikolaj z Yablunova i Tishkivciv Potockij do yakih nalezhalo 24 dvori a takozh mayetki yaki nalezhali Petru i Valentinu Bokam Zgidno z lyustraciyeyu Voyevodstva Ruskogo 1661 1665 rokiv Tishkivci rozmishuvalisya na teritoriyi suchasnogo silskogo kutka Oseredok Selo bulo obnesene valom tut mistivsya panskij dvir Naselennya dvorishnih 4 sim yi pivdvorishnih 4 chetvertinnih 3 slobozhan 12 U 1676 roci pid chas shturmu Rakoveckogo zamku Tishkivci znovu dotla spaleni tureckim vijskom Ce ostannye povidomlennya pro napad ordinciv na selo Pislya cih strashnih tragedij selo zaznalo velikogo ekonomichnogo zanepadu 18 19 stolittya Svyato bilya cerkvi u Tishkivcyah Pro stanovishe selyan Tishkivciv v pershij polovini XVIII stolittya diznayemosya z inventarya 1720 roku za yakim v seli nalichuvalosya 88 gospodarstv i prozhivalo 528 lyudej Selyani hodili na panshinu vid svyatogo Yuri do svyatogo Mihajla U comu inventari vpershe za vsyu istoriyu sela zapisani i prizvisha selyan Najstarishi z nih Buryak Petrunyak Skicko Nepotyuk Peca Bilik Morgan Dmiterko Vekirchuk Zgidno z Josifinskoyu metrikoyu pershogo pozemelnogo kadastru v 1788 r v seli Tishkivci prozhivalo 980 cholovik U seredini 18 stolittya v seli buduyetsya nova cerkva do nashogo chasu zbereglasya dzvinicya 1768 roku a v 1811 r vidkrilas persha shkola dyakivka Z 1832 po 1844 rik u seli buv parohom Mihajlo Lukashevich 1802 1854 batko gromadskogo diyacha redaktora j zhurnalista Longina Lukashevicha Duzhe dinamichno pochali rozvivatis Tishkivci pislya znesennya panshini 1848 roku ta z prihodom u berezni togo zh roku na parafiyu o Osipa Shuhevicha prabatka ciyeyi slavnoyi rodini Z cogo chasu silske prihodstvo nezminno bulo kulturnim oseredkom sela a ukrayinskij silskij svyashenik nastavnikom jogo meshkanciv ta yihnim providnikom Otec Osip ocholyuvav povitovu Rusku Radu buv dekanom ta inspektorom shkil Gorodenkivskogo povitu plidno pracyuvav na literaturnij nivi Z 1856 roku u Tishkivcyah uspishno diye narodna shkola de v 1864 roci navchalos 110 ditej Spravu batka prodovzhiv sin o Zenon opikun velikoyi rodini Shuhevichiv Z prihodom na parohiyu molodogo energijnogo o Zenona Shuhevicha v seli z 1870 roku pochinayetsya velike socialno kulturne ta ekonomichne zrostannya U 1874 roci na misci korchmi gromada pobuduvala garnu prostoru shkolu U 1877 roci osvyacheno novu murovanu cerkvu a yiyi ikonostas roboti Kornila Ustiyanovicha perlina sakralnogo mistectva Galichini U 1885 roci u Tishkivcyah postaye persha u Gorodenkivskomu poviti chitalnya Prosviti Tishkivci chi ne yedine selo v Ukrayini yake malo chotiri chitalni z vlasnimi budovami U 1892 roci pid kerivnictvom Olgi Shuhevich selyanski diti vpershe postavili operu M Lisenka Koza Dereza A rik pered cim u seli vidkrito dityachi yasla de utrimuvalosya 140 ditej U 1894 roci v seli organizovuyetsya silske zhinoche tovaristvo 200 chlenkin piznishe Soyuz ukrayinok Ce bulo odne z pershih podibnih silskih tovaristv na terenah Zahidnoyi Ukrayini U 1894 roci pid kerivnictvom o Zenona selyani rozparcelyuvali zemli filvarku Antonivka 400 morgiv Za slovami o Zenona dlya budushnosti budushih pokolin tishkivchan Dim o Zenona u Tishkivcyah buv kulturnim Afonom u poviti Tut gostyuvali I Franko O Kobilyanska O Ogonovskij J Kobrinskij N Kobrinska V Stefanik S Krushelnicka O Okunevska O Kulchicka K Ustiyanovich I Pleshkan F Rzhegozh ta inshi vidomi lyudi u nomu zbiralas vsya velika rodina Shuhevichiv Divchata z s Tishkivci poch HH st Gazeta Dilo v kinci XIX st pisala Tishkivci nacionalno svidome bagate dobre zagospodarovane selo perlina povitu Na ce selo rivnyalisya z nogo brali priklad Tishkivcyami gordilas cila okolicya Pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu v seli prozhivalo vzhe 3100 osib Bilshe sotni molodih hlopciv geroyichno voyuvali v legionah USS UGA U mizhvoyennij period pid chas administrativnoyi reformi 1934 roku Tishkivci stali centrom ob yednanoyi silskoyi gmini utvorenoyi zamist shesti samovryadnih silskih gromad gmin Na 01 01 1939 v seli prozhivalo 3550 meshkanciv iz nih 3400 ukrayinciv grekokatolikiv 50 ukrayinciv rimokatolikiv i 100 yevreyiv Druga svitova vijna Na pochatku 1940 r v seli utvoreno Tishkovecku silradu i vklyucheno yiyi do Obertinskogo rajonu Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi URSR 23 zhovtnya 1940 r Tishkovecka silska rada peredana do Gorodenkivskogo rajonu U lipni 1941 r u seli z yavilisya listivki pro Akt progoloshennya Ukrayinskoyi Derzhavi Voleyu Ukrayinskogo Narodu OUN pid provodom Stepana Banderi progolosila stvorennya USSD Akt datovanij 30 chervnya 1941 roku Vijtom Tishkivciv bulo obrano palkogo patriota Petra Petrunyaka jogo zastupnikom Dmitra Pronicha 1942 r u Tishkivcyah pri chitalni 3 bulo stvoreno pidpilnu silsku organizaciyu OUN Kerivnik Grigorchuk Ivan sin Mihajla Vijskovij kerivnik Romanicya Mihajlo sin Yurka Do organizaciyi vvijshlo 25 hlopciv i 5 divchat Osnovnim zavdannyam organizaciyi bula pidpilna zbrojna borotba proti nimeckih okupantiv dzherelo U Tishkivcyah organizovane silske zhinoche tovaristvo Sich na platformi OUN Ocholila jogo Vasilina Peca Dovbush Kviten 1943 r u misti Lvovi v urochistij formi bulo progolosheno utvorennya diviziyi Galichina z ukrayinskih dobrovolciv U yiyi ryadah voyuvali 39 tishkivchan 1941 1943 rr blizko 100 gromadyan sela Tishkivciv buli vidpravleni na robotu do Nimechchini 27 bereznya 1944 roku Tishkivci buli zahopleni Chervonoyu Armiyeyu na okolicyah sela zaginulo ponad 300 voyakiv sho lezhat u bratskij mogili u Tishkivcyah Negajno rozpochata nasilna mobilizaciya 148 vpalo na frontah Povoyenni chasi 1944 1949 rr vershina zbrojnoyi borotbi OUN UPA z organami NKVS na tereni sela Tishkivci Trivali areshti ta vivezennya cilih rodin iz Tishkivciv U lavah OUN UPA za volyu Ukrayini viddali svoye molode zhittya 37 hlopciv ta divchat Sered nih tri sotenni UPA vihidci z Tishkivciv Romanicya Mihajlo Burevij Parashuk Vasil Zaviryuha ta Babinskij Mihajlo Magistr Selo perezhilo vazhki povoyenni chasi Kozhna druga rodina zaznala represij Bilshe sotni molodogo cvitu ne povernulos iz Sibiru Za chasiv nezalezhnosti Iz voskresinnyam Ukrayini za korotkij chas gromada spilnimi silami vidnovila splyundrovani komunistichnimi varvarami hresti i kaplici reformuvalos gospodarstvo lyudi povernulisya do zemli Pravo na zemelnu chastku paj otrimali 1152 choloviki dlya payuvannya viznachena plosha 2014 ga Serednij rozmir zemelnoyi chastki payu 2 0 ga Zakinchuyetsya robota z vidachi derzhavnih aktiv na zemlyu vlasnikam zemelnih payiv 10 12 lipnya 2005 r u Tishkivcyah vidbulosya velichne svyatkuvannya Vsesvitnij z yizd rodini Shuhevichiv Ridnu zemlyu vidvidali ponad 65 predstavnikiv ciyeyi slavnoyi rodini z usih kontinentiv Provedena mizhnarodna konferenciya Rid Shuhevichiv v istoriko kulturnij spadshini Ukrayini uchast v konferenciyi vzyali akademik Yaroslav Dashkevich doktori nauk Stepan Dvorak Vasil Marchuk kandidati nauk Igor Andruhiv Bogdan Yakimovich Nataliya Kashkadamova vidomi krayeznavci ta pismenniki zi Lvova Ternopolya Ivano Frankivska dochka generala Mariya Trilovska ostannij golovnokomanduvach UPA Vasil Kuk chleni rodini Shuhevichiv zi SShA Kanadi Avstraliyi ta Belgiyi Konferenciya stala vagomim vneskom u osmislennya fenomenu rodu Shuhevichiv i v nashij istoriyi i zokrema rol i misce kotre povinen zajmati general Roman Shuhevich v istoriyi Ukrayini XX stolittya 01 07 2007 roku v seli urochisto na visokomu rivni z uchastyu chislennoyi rodini Shuhevichiv deputativ Verhovnoyi Radi Ukrayini kerivnikiv politichnih partij Ukrayini predstavnikiv riznih oblastej Ukrayini 300 plastuniv z usih regioniv Ukrayini gromadskosti vidznacheno 100 richnij yuvilej vid dnya narodzhennya Golovnokomanduyuchogo Ukrayinskoyi Povstanskoyi Armiyi Golovi Provodu OUN Golovi Generalnogo Sekretariatu UGVR Romana Shuhevicha Nini Tishkivci vpevneno zajmayut pershist na Prikarpatti yak odne z nacionalno najsvidomishih i najpatriotichnishih sil Selo vidviduyut chislenni delegaciyi yaki znajomlyatsya z istoriyeyu ta istorichnimi pam yatkami sela rodini Shuhevichiv vidviduyut muzeyi cerkvi sela Osvita Nacionalnim znakom kozhnogo narodu ye jogo osvita V kinci 1936 r silami gromadi sela bulo zbudovano novu shkolu Na 1937 rik ce bula najkrasha shkola na cilij Gorodenkivskij povit I os uzhe ponad 70 rokiv cya shkola virno sluzhit Tishkivcyam U 1983 roci direktorom Tishkivskoyi serednoyi shkoli stala Svitlana Mihajlivna Kavchuk 1953 r n zakinchila Ivano Frankivskij pedagogichnij institut u 1977 roci u 2008 roci udostoyena zvannya Zasluzhenij pracivnik osviti Ukrayini U shkoli diyut organizaciya Kozachata i gurt Plast sho mayut na meti vivchati istoriyu nashogo narodu pidijmati glibinni plasti nashoyi kulturi vihovuvati muzhnist smilivist pochuttya patriotizmu i poshani do inshih narodiv Gurt Plast spriyaye vsebichnomu samovihovannyu uchniv vihovuye pochuttya visokogo patriotizmu pogliblyuye znannya z krayeznavstva znajomit uchniv iz prizabutimi imenami vivchaye istoriyu sportivne oriyentuvannya tosho A spilna spivpracya vsiyeyi shkilnoyi rodini vihovuye uchniv z usvidomlenoyu gromadyanskoyu poziciyeyu ukrayincya Shkola vipustila sotni vipusknikiv Bagato z nih zdobuli vcheni zvannya stali vidatnimi lyudmi Sered nih Ganna Ivanivna Grimalyuk 1933 r n kandidat biologichnih nauk Vasil Mikolajovich Bilik 1940 r n kandidat ekonomichnih nauk docent Lvivskoyi komercijnoyi Akademiyi Bogdan Ivanovich Pindus 1941 r n kandidat tehnichnih nauk Pracyuye v avtomobilno dorozhnomu instituti v m Gorlivka Doneckoyi oblasti Z 1975 po 1978 zam dekana fakultetu Avtomobilni dorogi z 1984 po 2010 zaviduvach kafedri Proektuvannya dorig i shtuchnih sporud Nagorodzhenij Znakom poshani Ukravtodoru Ivan Fedorovich Skicko 1948 r n kandidat fiziko matematichnih nauk docent kafedri fiziki Vijskovogo institutu upravlinnya ta zv yazku Ministerstva oboroni Ukrayini m Kiyeva Mihajlo Petrovich Zayachkivskij 1943 r n kandidat fiziko matematichnih nauk Pracyuvav v Uzhgorodskomu universiteti Vasil Petrovich Zayachkivskij 1940 r n kandidat fiziko matematichnih nauk Pracyuye v Instituti vodnogo gospodarstva v m Rivne Vasil Mihajlovich Pavlyuk kandidat nauk Pracyuye v Ivano Frankivskij medichnij akademiyi zav kafedroyu himiyi Mikola Mihajlovich Didik 1950 r n zakinchiv Lvivskij silskogospodarskij institut Yuridichnu Akademiyu kandidat nauk doktor filosofiyi v galuzi prava profesor pravovih disciplin profesor Zakarpatskogo derzhavnogo universitetu Ukazom Prezidenta Ukrayini v 2003 roci prisvoyeno zvannya general majora miliciyi Nini Didik M M nachalnik Departamentu po borotbi z korupciyeyu i organizovanoyu zlochinnistyu komitetu po borotbi z korupciyeyu v Zakarpatskij oblasti Nagorodzhenij bagatma medalyami i ordenami v tomu chisli i Ordenom Hrest Slavi Mihajlo Petrovich Postranskij 1951 r n zakinchiv Lvivskij Medichnij institut starshij vikladach kafedri mikrobiologiyi Lvivskoyi medichnoyi akademiyi Olga Vasilivna Mihalchuk Matviyenko 1953 r n doktor pedagogichnih nauk profesor Pracyuye u Kiyivskomu universiteti inozemnih mov Druzhina vidomogo derzhavnogo diyacha lidera URP Sobor Anatoliya Matviyenka Dmitro Ivanovich Pronich 1939 2001 chlen spilki hudozhnikiv Ukrayini chlen spilki majstriv narodnogo mistectva Ukrayini zasluzhenij hudozhnik Ukrayini pershij zastupnik golovi Spilki majstriv narodnogo mistectva Ukrayini Vasil Mihajlovich Didik 1956 r n hudozhnik uchasnik mizhnarodnih vistavok Roboti hudozhnika fantastichni ta muzichni kosmichno prorochi ta spovneni takoyi pozitivnoyi energiyi sho hochetsya bachiti yih znov i znov Iz stolichnoyi gazeti Den Bogdan Vasilovich Petrunyak 1957 roku narodzhennya zakinchiv Nacionalnu Akademiyu Oboroni Zbrojnih Sil Ukrayini u 2001 roci polkovnik zastupnik Komanduvacha 13 go Armijskogo korpusu z vihovnoyi ta socialno psihologichnoyi roboti Bogdan Ivanovich Kupchinskij 1961 r n istorik krayeznavec avtor dvotomnogo vidannya Istoriya Tishkivciv aktivnij kulturno gromadskij diyach v nash chas koli vidomij pidpriyemec ta mecenat Vasil Ivanovich Romanicya 1961 r n Nachalnik Upravlinnya MVS Rosiyi po Hanti Mansijskomu avtonomnomu okrugu general major Taras Pronich polkovnik pracyuye u generalnomu shtabi Zbrojnih Sil Ukrayini Bogdan Mihajlovich Babinskij 1960 r n polkovnik Povitryanih sil Zbrojnih sil Ukrayini Voyin internacionalistSuchasnistPam yatnik Tarasovi Shevchenku u Tishkivcyah Suchasne selo za period nezalezhnosti Ukrayini onovilos U Tishkivcyah diye 6 magaziniv ta odne kafe bar privatnoyi formi vlasnosti biblioteka Narodnij dim 1938 roku Viddilennya zv yazku i oshadkasa rozmisheni v odnomu primishenni Pracyuye silska likarska ambulatoriya i socialna likarnya dlya prozhivannya odinokih nepracezdatnih lyudej rajonu primishennya pobudovane do 1939 roku kapitalno vidremontovane v 2000 roci U 2015 roci bulo urochisto vidkrito sportivnij majdanchik U rodinnij rezidenciyi rodini Shuhevichiv diye Muzej istoriyi ta vizvolnih zmagan imeni Romana Shuhevicha v 2007 roci tut bulo vidkrito duhovnu svitlicyu rodini Shuhevichiv ta folklorno etnografichnu svitlicyu imeni Volodimira Shuhevicha yaki vidviduyut chislenni delegaciyi ta gosti z riznih kutkiv Ukrayini ta z za kordonu Bagato zusil do vidkrittya muzeyu rodini Shuhevichiv zberezhennya jogo fondiv ta hudozhnogo oformlennya doklav Petro Ivanovich Komar 1941 2008 istorik krayeznavec zasluzhenij vchitel Ukrayini U 2006 roci na rodinnomu podvir yi druzhini narodnogo deputata Ukrayini golovi URP Sobor Anatolya Matviyenka zbudovano sadibu bilya yakoyi vstanovleno rotondu Svyatogo Mikolaya Zaraz sadiba nazivayetsya Sadiba bilya Svyatogo Mikolaya Shorichno 19 grudnya ta 22 travnya u den Svyatogo Mikolaya zimovogo ta litnogo za finansovoyi ta organizacijnoyi pidtrimki A Matviyenka provodyatsya urochisti blagodijni zahodi z uchastyu gromadi ditej sela rajonu ta nagorodzhennya shkolyariv peremozhciv konkursiv tvorchih robit yaki vistavleni u muzeyi yakij vhodit u cej kompleks Provodyatsya konkursi na najkrashu sadibu sela zhiteli sela vikom 80 i bilshe rokiv otrimuyut groshovu dopomogu Likarski zakladi sela ta rajonu zabezpechuyutsya medikamentami shkola literaturoyu Na tereni silskoyi radi diyut rajonna organizaciya URP Sobor silski oseredki Vseukrayinskogo Tovaristva imeni Shevchenka Prosvita ta Soyuzu Ukrayinok silski oseredki KUNu i NRU stanicya Bratstva UPA Memorial ta Bratstvo voyakiv diviziyi Galichina v seli diyut dvi religijni gromadi UPC KP ta UGKC yaki mayut svoyi kultovi primishennya NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotok ukrayinska 1582 100 Pam yatki arhitekturi pam yatniki ta pam yatni znakiPam yatnik T G Shevchenku sporudzhenij u 1952 roci restavrovanij u 1989 roci znahoditsya v centri sela najdavnishij pam yatnik T Shevchenku na Gorodenkivshini Strilecka mogila nasipana na novomu kladovishi greko katolickoyu gromadoyu sela na misci zagibeli sichovogo strilcya Tomina z Obertina a takozh pohovannya znajdenih ostankiv voyakiv yaki zaginuli v boyu v urochishi Rivnya pid chas Pershoyi Svitovoyi vijni Vidnovlena v travni 1990 roku Strilecka mogila simvolichna nasipana v centri sela pravoslavnoyu gromadoyu u veresni 1990 roku vidkrita 16 12 1990 roku v pam yat 72 tishkivchan kolishnih sichovih strilciv Kaplicya zbudovana pravoslavnoyu gromadoyu sela v centri sela poruch z bratskoyu mogiloyu v pam yat 138 tishkivchan sho ne povernulisya z vijni osvyachena 16 12 1990 roku Kaplicya zbudovana greko katolickoyu gromadoyu sela v centri sela poruch z likarneyu Pobudovana v chest nezalezhnosti Ukrayini v 1992 r Pam yatnij znak Hrest vstanovlenij bilya Narodnogo domu v 1999 roci na vidznaku 550 richchya pershoyi pismovoyi zgadki pro selo Tishkivci Dem yaniv Hrest vstanovlenij v 1760 roci pri v yizdi v selo na misci de zgidno z perekazami zaginuv otaman chumakiv yaki vezli sil z Kolomiyi Vidrestavrovanij vijtom Dem yanom Pronichem v 1838 roci Vidnovlenij silskim oseredkom NRU v 1990 roci Dem yaniv Hrest ye simvolom ta oberegom Tishkivciv Pam yatnij znak v centri sela vstanovlenij v 1848 roci na chest skasuvannya panshini Hrest Vo im ya svyatoyi tverezosti vstanovlenij v 1874 roci Hrest na vidznaku pam yati sotih rokovin z dnya narodzhennya o Markiyana Shashkevicha Pam yatnik generalu R Shuhevichu golovnomu komandiru UPA Vstanovlenij u 1995 roci skulptor Avgustin Basyuk Mogili na staromu cvintari simejne pohovannya rodini o O Shuhevicha o O Shuhevich 1816 1870 druzhina Anna z rodini Kulchickih yihni malolitni diti odinoke pohovannya Vasil Calkovskij posol do Videnskogo parlamentu Galickogo sejmu vidomij gromadskij kulturno osvitnij diyach Na novomu cvintari murovana kaplicya sklep de pohovani svyashenik o 1842 1931 druzhina Emiliya z rodini Kobrinskih dochka Olga V urochishi Rivnya mistitsya avstrijskij cvintar Pid chas boyu 3 4 chervnya 1916 roku zaginulo blizko 1000 voyiniv z oboh storin U 2004 roci vidkrito muzej istoriyi ta vizvolnih zmagan imeni R Shuhevicha U 1995 roci sporudzheno simvolichnu mogilu yunim odnoselchanam voyakam UPA yaki viddali svoye zhittya v borotbi za volyu Ukrayini v 1942 1951 rr Statuya Bozhoyi Materi na kuti Kichur znishena v 70 h rokah XX st vidnovlena v 2003 roci gromadoyu Kaplicya po vul Shevchenka znishena v 1970 ti roki vidnovlena rodinoyu brativ Zayachkivskih Ivana Mihajla ta Vasilya za svoyi koshti u 1995 roci Rotonda Sv Mikolaya po vul Shevchenka vstanovlena starannyam narodnogo deputata Ukrayini Anatoliya Matviyenka Pam yatnij hrest vstanovlenij v 2007 roci yak pam yat pro komandira sotni Dnister Stepana Chujka Orlika smertelno poranenogo v s Tishkivci dostrelivsya pohovanij pri viyizdi z Tishkivciv posmertno nagorodzhenij ordenom Zolotij Hrest Bojovoyi Zaslugi UPA I klasu Bratska mogila voyiniv sho zaginuli u roki Drugoyi Svitovoyi vijni v centri sela Pershi pohovannya v berezni kvitni 1944 roku Memorial vstanovlenij v 1968 roci restavrovanij u 2007 roci Ostannye perepohovannya v 1990 roci V mogili reshtki 309 soldativ i oficeriv Vidomi lyudiShuhevichi Vazhliva rol u duhovnomu pidnesenni kulturno prosvitnickij roboti sela nalezhit slavnij rodini Shuhevichiv Tishkivecka rodovidna liniya bere svij pochatok vid otcya Osipa yakij z 1848 roku obijnyav parohiyu v Tishkivcyah Jogo starannyami 1856 roku v Tishkivcyah vidkrili shkolu de navchalosya 110 ditej Yiyi j doteper nazivayut shuhevichivkoyu Iz 1856 roku do smerti Osip Shuhevich dekan Gorodenkivskogo povitu j inspektor narodnih shkil Gorodenkivshini perekladav tvori bagatoh zahidnoyevropejskih pismennikiv zokrema J Gerdera Horobrij voyin V Skotta Podorozhnij E Shulca poema Zaklyata rozha Sonetti a z antichnoyi poema Vergiliya Pisnya pro hliborobstvo Do nas dijshla dopovid Vidnoshennya piddanih do monarha 1840 r U rodini Shuhevichiv panuvala ridna ukrayinska mova svyato oberigalisya nacionalni tradiciyi Use ce a takozh prihilne stavlennya otcya Osipa do selyan blagodijno vplivali na formuvannya svitoglyadu ditej vnukiv Zenon Shuhevich 1842 1931 gromadsko kulturnij diyach svyashenik u seli Tishkivcyah 1870 1931 radnik yepiskopskoyi konsistoriyi vice dekan Gorodenkivshini inspektor shkil Gorodenkivskogo povitu Olga Shuhevich organizator pershogo u Galichini silskogo zhinochogo tovaristva yake nalichuvalo 200 chleniv Volodimir Shuhevich viznachnij gromadskij diyach etnograf pedagog i publicist dijsnij chlen NTSh rodom z s Tishkivci v Gorodenkivskogo povitu sin o Osipa Shuhevicha Stepan Shuhevich gromadskij i vijskovij diyach otaman USS 1914 1915 otaman UGA 1918 1919 Roman Shuhevich Inshi viznachni zemlyaki Vasil Calkovskij selyanin posol deputat Rajhsratu Avstro Ugorshini i Galickogo sojmu Mikola Ostafijovich Zayachkivskij teolog direktor teatru torgovec ukrayinskij gromadskij i ekonomichnij diyach Odin iz organizatoriv lvivskogo mishanstva Dionisij Kayetanovich 1878 1954 galickij virmenskij religijnij diyach svyashenik latinskogo ta virmenskogo obryadiv kapitulnij vikarij ostannij administrator Lvivskoyi arhiyeparhiyi Virmenskoyi katolickoyi cerkvi Zaginuv u radyanskomu konctabori Grimalyuk Danilo 1894 1919 chetar USS horunzhij USS v Kiyevi brav aktivnu uchast v listopadovomu perevoroti na terenah Gorodenkivshini Z 1 bereznya 1919 r komandant 7 yi sotni 2 kurenya 1 brigadi USS Gluhanyuk Vasil 1897 1941 strilec USS z 1919 r desyatnik UGA vidomij gromadskij diyach Parashuk Vasil horunzhij SB OUN komandir sotni Dnister TV 21 Guculshina referent SB Bukovinskogo okruzhnogo provodu OUN Parashuk Dmitro 1892 1974 pidstarshina avstrijskogo vijskovogo flotu sanitarnij poruchnik UGA voyak USS 1897 1977 Mariya Oleksiyivna Didik Skicko Mariya Oleksiyivna Longin Lukashevich 1839 1882 gromadskij diyach redaktor i zhurnalist PrimitkiKabinet Ministriv Ukrayini Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Ivano Frankivskoyi oblasti www kmu gov ua ua Procitovano 12 listopada 2021 Akta grodzkie i ziemskie T 12 s 172 1971 lat E Janas W Klaczewski J Kurtyka A Sochacka opracowali Urzednicy podolscy XIV XVIII wiekow Kornik 1998 243 s ISBN 83 85213 00 7 calosc ISBN 83 85213 22 8 pol s 226 Mihajlo Lukashevich nar 1802 pom 1854 Sajt uk rodovid org Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 s 26 Okruzhnij esbist Bukovini Vasil Parashuk Makar U Tishkivcyah vidkrili sportivnij majdanchik yakij buduvali 14 rokiv U Tishkivcyah hochut povernuti gromadi rezidenciyu o Osipa Shuhevicha https socialdata org ua projects mova 2001 Dzherela ta posilannyaBogdan Kupchinskij Istoriya Tishkivciv v datah podiyah i faktah Kolomiya VPT Vik 1994 ukr Pogoda v seli Tishkivci Tyszkowce Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1892 T XII S 726 pol