Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ю́рій-Богдан Рома́нович Шухе́вич (28 березня 1933, Оглядів, нині Червоноградський район, Львівська область, Україна — 22 листопада 2022, Мюнхен, Німеччина) — український ультраправийполітичний діяч, народний депутат України VIII скликання, член Української Гельсінської групи, довголітній політв'язень (провів 31 рік у радянських в'язницях і таборах та 5 років на засланні). Син генерала УПА Романа Шухевича. Протягом 1990—1994 років був організатором і головою УНА-УНСО. У серпні 2006 року Президент України Віктор Ющенко надав Юрієві Шухевичу звання Героя України.
| Юрій-Богдан Романович Шухевич | |
|---|---|
 Юрій Шухевич у лютому 2010 року | |
 1-ий Голова УНА-УНСО | |
| 30.06.1990 — 07.08.1994 | |
| Народився | 28 березня 1933 Оглядів, Львівське воєводство, Польська Республіка |
| Помер | 21 листопада 2022 (89 років) Мюнхен, Німеччина[1] |
| Похований | Личаківський цвинтар |
| Відомий як | правозахисник, політик |
| Країна | СРСР і Україна |
| Національність | українець |
| Політична партія | Українська національна ассамблея — Українська народна самооборона і Радикальна партія Олега Ляшка |
| Батько | Шухевич Роман Йосипович |
| У шлюбі з | Шухевич Олександра |
| Рідня | Роман Осипович Шухевич Наталія Шухевич з Березинських |
| Релігія | Греко-католик |
| Нагороди |  |
| Юрій-Богдан Романович Шухевич на сайті Верховної Ради | |
 Висловлювання у Вікіцитатах | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Біографія
 Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Юрій Шухевич. «В гостях у Дмитра Гордона». 1/2 (2012) |
| | Юрій Шухевич. «В гостях у Дмитра Гордона». 2/2 (2012) |
Юрій Шухевич народився 28 березня 1933 року в українській родині Шухевичів у селі Оглядів, нині в Червоноградському районі Львівської області України (за польським адмінподілом Радехівський повіт, Тернопільське воєводство, Польська Республіка). Серед його предків були етнографи, публіцисти, організатори Львівської «Просвіти», Українського педагогічного товариства «Руської бесіди», «Бояна», Музичного товариства ім. М. Леонтовича, редактори часописів.
Арешти та заслання
У 1944 році, в 11-річному віці з приходом Червоної армії на західноукраїнські землі був заарештований і разом із матір'ю засланий у Сибір. У 1946 році Юрія відлучили від матері й помістили в дитбудинок для дітей «ворогів народу» на Донбасі. Двічі тікав і добирався додому, де його знову хапали. У 1948 році над 15-річним Юрієм розпочався судовий процес, і з настанням 16-річчя Юрія Шухевича було засуджено радянським режимом (на підставі рішення спеціальної наради ОСО МВС СРСР у Москві) на 10 років у радянській в'язниці у Володимирі винятково за політичну діяльність свого батька — Романа Шухевича.
У 1954 році, відбувши шість років тюремного ув'язнення (якщо не рахувати років дитбудинку), він підпав під дію закону про амністію неповнолітніх, однак знову був заарештований за протестом Генерального Прокурора СРСР: «Ю. Шухевича звільняти не можна, позаяк він син ліквідованого зрадника й посіпаки фашистів Р. Шухевича».
У 1958 році, після закінчення 10-річного терміну ув'язнення, ОСО МВС СРСР повторно засудило на нові 10 років у невільничих таборах суворого режиму на основі «тюремної справи», використавши за «свідків» провокаторів і тюремних наглядачів. Справу Юрія Шухевича вів майор Львівського управління КДБ Євстафій Гальський, більш відомий як автор (під псевдонімом Клим Дмитрук) ідеологічно-пропагандистських робіт, які були спрямовані проти українського визвольного руху та Греко-католицької церкви[].
У серпні 1968 року Шухевич був звільнений і через заборону жити в Україні оселився в Нальчику Кабардино-Балкарської АРСР, де працював електромонтером. У березні 1972 року з посиленням авторитарного режиму в СРСР був заарештований втретє і засуджений на 9 років ув'язнення і 5 років заслання. Після короткочасного перебування в мордовських таборах Шухевич був заарештований в ув'язненні вчетверте і засуджений у 1973 році на 10 років тюремного ув'язнення і 5 років заслання. До 1978 року перебував у Володимирській в'язниці, звідки був спрямований у Чистопільську в'язницю.
Шухевич брав активну участь у кампаніях за надання ув'язненим статусу політв'язня, домагався права на виїзд з СРСР і став членом Української Гельсінської групи. У березні 1982 року Шухевич був висланий на заслання в Тюменську область.
У 1988 році (55 років) закінчився термін заслання в Сибір. Після повної втрати зору в радянських в'язницях потрапив у будинок для інвалідів.
Повернення в Україну
У 1990 році (57 років) отримав дозвіл на повернення в Україну.
Після проголошення Незалежності України в 1991 році Юрій Шухевич на запрошення світових правозахисних організацій та української діаспори відвідав країни Західної Європи, США, Канаду й оселився у Львові.
У грудні 2002 року ініціативною групою розпочалося дослідження біографії Ю. Шухевича та поширення напрацьованих матеріалів у політичному середовищі України. З січня 2003 року ініціативна група вимагала присвоєння Ю. Шухевичу звання Героя України (у липні 2003 року ініціатива була офіційно підтримана Тернопільською обласною радою, рішення № 158 від 02.07.2003)
19 серпня 2006 року Указом Президента України Віктора Ющенка 73-річному Юрію Шухевичу надано звання — Герой України. Юрій Шухевич, як інвалід радянських в'язниць і таборів, проживав у Львові й брав активну участь у громадському житті держави.
Політична діяльність
Юрій Шухевич був головою політичної партії Українська Національна Асамблея та Головним командиром Української Народної Самооборони (УНА-УНСО) з 2006 по 2014 роки.
№ 5 у списку «Радикальної партії» Олега Ляшка на виборах до ВРУ 26 жовтня 2014 року, обраний народним депутатом УкраїниВерховної Ради України VIII скликання, яка почала свою роботу 27 листопада 2014 року. Шухевич увійшов до тимчасової Президії, яка відкрила це перше засідання Верховної Ради України VIII скликання.
Ініціатор і автор «Закону про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у XX столітті». Після його прийняття ВР України 9 квітня 2015 року, підписання Президентом Петром Порошенком 15 травня 2015 року та публікації 20 травня він набув чинності 21 травня 2015 року. Вояки УПА тепер мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті.
Смерть і похорон
Помер у ніч із 21 на 22 листопада 2022 року у віці 89 років у Мюнхені, де отримував лікування. Був похований 10 грудня на полі почесних поховань № 67 Личаківського цвинтаря у Львові.
Примітки
- https://www.radiosvoboda.org/a/news-pomer-jurij-shuhevych/32142922.html
- Помер Герой України і син командувача УПА Юрій Шухевич. Українська правда (укр.). Процитовано 22 листопада 2022.
- Zaxid.net. Помер Герой України Юрій Шухевич. ZAXID.NET (укр.). Процитовано 22 листопада 2022.
- Wilson, Andrew (1 січня 2005). Ukraine's Orange Revolution (англ.). Yale University Press. с. x. ISBN .
- Ramet, Sabrina P. (1998). Nihil Obstat: Religion, Politics, and Social Change in East-Central Europe and Russia (англ.). Duke University Press. с. 257. ISBN .
- Inder Singh, Anita; Singh, Anita I. (2001). Democracy, ethnic diversity, and security in post-communist Europe (англ.). Westport, Conn.: Praeger. с. 114. ISBN .
- . Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 4 грудня 2012.
- . Архів оригіналу за 19 жовтня 2017. Процитовано 27 жовтня 2014.
- . Архів оригіналу за 17 грудня 2014. Процитовано 27 листопада 2014.
- . Архів оригіналу за 12 травня 2015. Процитовано 21 травня 2015.
- Голос України. — 20 травня 2015. — № 87 (6091). — С. 15-19. — [1] [ 12 травня 2015 у Wayback Machine.]
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
Посилання
- Спогади Юрія Шухевича про себе та свого батька Романа Шухевича в бесіді з Дмитром Гордоном на сторінках газети «Бульвар Гордона», частина 1 [ 27 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Спогади Юрія Шухевича про себе та свого батька Романа Шухевича в бесіді з Дмитром Гордоном на сторінках газети «Бульвар Гордона», частина 2 [ 23 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
- Jurij Szuchewycz: Wołyń ludobójstwem? Ile wam Kreml zapłacił? [ 31 серпня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Юрій Шухевич у програмі «Остання Барикада» 18.10.2016
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yu rij Bogdan Roma novich Shuhe vich 28 bereznya 1933 Oglyadiv nini Chervonogradskij rajon Lvivska oblast Ukrayina 22 listopada 2022 Myunhen Nimechchina ukrayinskij ultrapravijpolitichnij diyach narodnij deputat Ukrayini VIII sklikannya chlen Ukrayinskoyi Gelsinskoyi grupi dovgolitnij politv yazen proviv 31 rik u radyanskih v yaznicyah i taborah ta 5 rokiv na zaslanni Sin generala UPA Romana Shuhevicha Protyagom 1990 1994 rokiv buv organizatorom i golovoyu UNA UNSO U serpni 2006 roku Prezident Ukrayini Viktor Yushenko nadav Yuriyevi Shuhevichu zvannya Geroya Ukrayini Yurij Bogdan Romanovich ShuhevichYurij Bogdan Romanovich ShuhevichYurij Shuhevich u lyutomu 2010 roku1 ij Golova UNA UNSO30 06 1990 07 08 1994Narodivsya28 bereznya 1933 1933 03 28 Oglyadiv Lvivske voyevodstvo Polska RespublikaPomer21 listopada 2022 2022 11 21 89 rokiv Myunhen Nimechchina 1 PohovanijLichakivskij cvintarVidomij yakpravozahisnik politikKrayinaSRSR i UkrayinaNacionalnistukrayinecPolitichna partiyaUkrayinska nacionalna assambleya Ukrayinska narodna samooborona i Radikalna partiya Olega LyashkaBatkoShuhevich Roman JosipovichU shlyubi zShuhevich OleksandraRidnyaRoman Osipovich Shuhevich Nataliya Shuhevich z BerezinskihReligiyaGreko katolikNagorodiYurij Bogdan Romanovich Shuhevich na sajti Verhovnoyi Radi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u VikishovishiShodo inshih lyudej z imenem Shuhevich Yurij div Shuhevich Yurij Josipovich U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shuhevich Mogila Yuriya Shuhevicha na poli 67 Pole pochesnih pohovan Lichakivskogo cvintaryaBiografiyaZovnishni videofajliYurij Shuhevich V gostyah u Dmitra Gordona 1 2 2012 Yurij Shuhevich V gostyah u Dmitra Gordona 2 2 2012 Yurij Shuhevich narodivsya 28 bereznya 1933 roku v ukrayinskij rodini Shuhevichiv u seli Oglyadiv nini v Chervonogradskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Ukrayini za polskim adminpodilom Radehivskij povit Ternopilske voyevodstvo Polska Respublika Sered jogo predkiv buli etnografi publicisti organizatori Lvivskoyi Prosviti Ukrayinskogo pedagogichnogo tovaristva Ruskoyi besidi Boyana Muzichnogo tovaristva im M Leontovicha redaktori chasopisiv Areshti ta zaslannya U 1944 roci v 11 richnomu vici z prihodom Chervonoyi armiyi na zahidnoukrayinski zemli buv zaareshtovanij i razom iz matir yu zaslanij u Sibir U 1946 roci Yuriya vidluchili vid materi j pomistili v ditbudinok dlya ditej vorogiv narodu na Donbasi Dvichi tikav i dobiravsya dodomu de jogo znovu hapali U 1948 roci nad 15 richnim Yuriyem rozpochavsya sudovij proces i z nastannyam 16 richchya Yuriya Shuhevicha bulo zasudzheno radyanskim rezhimom na pidstavi rishennya specialnoyi naradi OSO MVS SRSR u Moskvi na 10 rokiv u radyanskij v yaznici u Volodimiri vinyatkovo za politichnu diyalnist svogo batka Romana Shuhevicha U 1954 roci vidbuvshi shist rokiv tyuremnogo uv yaznennya yaksho ne rahuvati rokiv ditbudinku vin pidpav pid diyu zakonu pro amnistiyu nepovnolitnih odnak znovu buv zaareshtovanij za protestom Generalnogo Prokurora SRSR Yu Shuhevicha zvilnyati ne mozhna pozayak vin sin likvidovanogo zradnika j posipaki fashistiv R Shuhevicha U 1958 roci pislya zakinchennya 10 richnogo terminu uv yaznennya OSO MVS SRSR povtorno zasudilo na novi 10 rokiv u nevilnichih taborah suvorogo rezhimu na osnovi tyuremnoyi spravi vikoristavshi za svidkiv provokatoriv i tyuremnih naglyadachiv Spravu Yuriya Shuhevicha viv major Lvivskogo upravlinnya KDB Yevstafij Galskij bilsh vidomij yak avtor pid psevdonimom Klim Dmitruk ideologichno propagandistskih robit yaki buli spryamovani proti ukrayinskogo vizvolnogo ruhu ta Greko katolickoyi cerkvi dzherelo Verhovna Rada Ukrayini 2015 U serpni 1968 roku Shuhevich buv zvilnenij i cherez zaboronu zhiti v Ukrayini oselivsya v Nalchiku Kabardino Balkarskoyi ARSR de pracyuvav elektromonterom U berezni 1972 roku z posilennyam avtoritarnogo rezhimu v SRSR buv zaareshtovanij vtretye i zasudzhenij na 9 rokiv uv yaznennya i 5 rokiv zaslannya Pislya korotkochasnogo perebuvannya v mordovskih taborah Shuhevich buv zaareshtovanij v uv yaznenni vchetverte i zasudzhenij u 1973 roci na 10 rokiv tyuremnogo uv yaznennya i 5 rokiv zaslannya Do 1978 roku perebuvav u Volodimirskij v yaznici zvidki buv spryamovanij u Chistopilsku v yaznicyu Shuhevich brav aktivnu uchast u kampaniyah za nadannya uv yaznenim statusu politv yaznya domagavsya prava na viyizd z SRSR i stav chlenom Ukrayinskoyi Gelsinskoyi grupi U berezni 1982 roku Shuhevich buv vislanij na zaslannya v Tyumensku oblast U 1988 roci 55 rokiv zakinchivsya termin zaslannya v Sibir Pislya povnoyi vtrati zoru v radyanskih v yaznicyah potrapiv u budinok dlya invalidiv Povernennya v Ukrayinu U 1990 roci 57 rokiv otrimav dozvil na povernennya v Ukrayinu Pislya progoloshennya Nezalezhnosti Ukrayini v 1991 roci Yurij Shuhevich na zaproshennya svitovih pravozahisnih organizacij ta ukrayinskoyi diaspori vidvidav krayini Zahidnoyi Yevropi SShA Kanadu j oselivsya u Lvovi U grudni 2002 roku iniciativnoyu grupoyu rozpochalosya doslidzhennya biografiyi Yu Shuhevicha ta poshirennya napracovanih materialiv u politichnomu seredovishi Ukrayini Z sichnya 2003 roku iniciativna grupa vimagala prisvoyennya Yu Shuhevichu zvannya Geroya Ukrayini u lipni 2003 roku iniciativa bula oficijno pidtrimana Ternopilskoyu oblasnoyu radoyu rishennya 158 vid 02 07 2003 19 serpnya 2006 roku Ukazom Prezidenta Ukrayini Viktora Yushenka 73 richnomu Yuriyu Shuhevichu nadano zvannya Geroj Ukrayini Yurij Shuhevich yak invalid radyanskih v yaznic i taboriv prozhivav u Lvovi j brav aktivnu uchast u gromadskomu zhitti derzhavi Politichna diyalnist Yurij Shuhevich buv golovoyu politichnoyi partiyi Ukrayinska Nacionalna Asambleya ta Golovnim komandirom Ukrayinskoyi Narodnoyi Samooboroni UNA UNSO z 2006 po 2014 roki 5 u spisku Radikalnoyi partiyi Olega Lyashka na viborah do VRU 26 zhovtnya 2014 roku obranij narodnim deputatom UkrayiniVerhovnoyi Radi Ukrayini VIII sklikannya yaka pochala svoyu robotu 27 listopada 2014 roku Shuhevich uvijshov do timchasovoyi Prezidiyi yaka vidkrila ce pershe zasidannya Verhovnoyi Radi Ukrayini VIII sklikannya Iniciator i avtor Zakonu pro pravovij status ta vshanuvannya pam yati borciv za nezalezhnist Ukrayini u XX stolitti Pislya jogo prijnyattya VR Ukrayini 9 kvitnya 2015 roku pidpisannya Prezidentom Petrom Poroshenkom 15 travnya 2015 roku ta publikaciyi 20 travnya vin nabuv chinnosti 21 travnya 2015 roku Voyaki UPA teper mayut status borciv za nezalezhnist Ukrayini u HH stolitti Smert i pohoron Pomer u nich iz 21 na 22 listopada 2022 roku u vici 89 rokiv u Myunheni de otrimuvav likuvannya Buv pohovanij 10 grudnya na poli pochesnih pohovan 67 Lichakivskogo cvintarya u Lvovi Primitkihttps www radiosvoboda org a news pomer jurij shuhevych 32142922 html Pomer Geroj Ukrayini i sin komanduvacha UPA Yurij Shuhevich Ukrayinska pravda ukr Procitovano 22 listopada 2022 Zaxid net Pomer Geroj Ukrayini Yurij Shuhevich ZAXID NET ukr Procitovano 22 listopada 2022 Wilson Andrew 1 sichnya 2005 Ukraine s Orange Revolution angl Yale University Press s x ISBN 978 0 300 11290 0 Ramet Sabrina P 1998 Nihil Obstat Religion Politics and Social Change in East Central Europe and Russia angl Duke University Press s 257 ISBN 978 0 8223 2070 8 Inder Singh Anita Singh Anita I 2001 Democracy ethnic diversity and security in post communist Europe angl Westport Conn Praeger s 114 ISBN 978 0 275 97258 5 Arhiv originalu za 24 grudnya 2013 Procitovano 4 grudnya 2012 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2017 Procitovano 27 zhovtnya 2014 Arhiv originalu za 17 grudnya 2014 Procitovano 27 listopada 2014 Arhiv originalu za 12 travnya 2015 Procitovano 21 travnya 2015 Golos Ukrayini 20 travnya 2015 87 6091 S 15 19 1 12 travnya 2015 u Wayback Machine LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 PosilannyaSpogadi Yuriya Shuhevicha pro sebe ta svogo batkaRomana Shuhevicha v besidi z Dmitrom Gordonom na storinkah gazeti Bulvar Gordona chastina 1 27 grudnya 2012 u Wayback Machine Spogadi Yuriya Shuhevicha pro sebe ta svogo batkaRomana Shuhevicha v besidi z Dmitrom Gordonom na storinkah gazeti Bulvar Gordona chastina 2 23 zhovtnya 2012 u Wayback Machine Jurij Szuchewycz Wolyn ludobojstwem Ile wam Kreml zaplacil 31 serpnya 2016 u Wayback Machine pol Yurij Shuhevich u programi Ostannya Barikada 18 10 2016