Варшавський процес

Варша́вський процес 1935—1936 — один із найбільших судових процесів проти Організації українських націоналістів. Відбувся у Варшаві 18 листопада 1935 — 13 січня 1936 року. Усіх учасників процесу звинувачували у приналежності до ОУН, підготовці замаху і вбивстві міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького 15 червня 1934.

Листівка «Учасники Варшавського процесу»

Підсудні

1. Степан Бандера (крайовий провідник ОУН), 26 років, студент Львівської Політехніки;
2. Микола Лебідь, 25 років, абсольвент гімназії;
3. Дарія Гнатківська, 23 роки, абсольвентка гімназії;
4. Ярослав Карпинець, 30 років, студент Краківського університету;
5. Микола Климишин, 26 років, студент Краківського університету;
6. Богдан Підгайний, 31 рік, інженер;
7. Іван Малюца, 25 років, студент Львівської Політехніки;
8. Яків Чорній, 28 років, студент Люблинського університету;
9. Євген Качмарський, 25 років, незакінчена гімназична освіта;
10. Роман Мигаль, 24 роки, студент Львівського університету;
11. Катерина Зарицька, 21 рік, студентка Львівської Політехніки;
12. Ярослав Рак, 27 років, юрист.

Представниками сторони обвинувачення були, зокрема, прокурор варшавського Апеляційного суду Казімєж Рудніцький, також Владислав Желенський.

Захисники — українські адвокати Володимир Горбовий, Я. Шлапак, Лев Ганкевич, О. Павенецький. Усі підсудні, крім Романа Мигаля, і більшість українських свідків відмовилися свідчити польською мовою.

Вирок

• Степан Бандера, Микола Лебідь і Ярослав Карпинець були засуджені до смертної кари, заміненої у зв'язку з амністією на довічне ув'язнення,
• Микола Климишин і Богдан Підгайний — на довічне ув'язнення,
• Дарія Гнатківська — до 18,
• Іван Малюца, Роман Мигаль і Яків Чорній — 12,
• Катерина Зарицька — 8,
• Ярослав Рак і Євген Качмарський — до 7 років ув'язнення.

Через початок Другої світової війни й окупацію Польщі ніхто з підсудних не пробув в ув'язненні повний термін. Роман Мигаль загинув при перевезенні в'язнів.

День оголошення вироку українська громадськість оголосила днем національної скорботи.

Див. також

• Судові процеси над членами ОУН
• Львівський процес 1936

Примітки

1. . Архів оригіналу за 4 січня 2015. Процитовано 10 лютого 2015.

Джерела

• Мірчук П. Нарис історії Організації Українських Націоналістів.— Мюнхен — Лондон — Нью-Йорк, 1968.— т. 1.
• Довідник з історії України.— К., 1993.— т. 1.
• О. Ю. Зайцев. Варшавський процес 1935—1936 рр. [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 439. — .
• О. Ю. Зайцев. Варшавський процес ОУН 1935–36 [ 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .

Посилання

• Процеси над ОУН та їх пропагандивне значення [ 10 лютого 2015 у Wayback Machine.]
• Юрій Рудницький. З прокурорів — в адвокати [ 4 січня 2015 у Wayback Machine.]
• Żeleński W. Zabójstwo ministra Pierackiego. (пол.)