Кукуру́дза звичайна (Zea mays) — однорічна рослина родини тонконогових. Одна з найважливіших злакових культур світу, яку вважають (разом з рисом і пшеницею) одним із «трьох найголовніших хлібів людства».
Кукурудза звичайна | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Клада: | Комелініди (Commelinids) |
Порядок: | Тонконогоцвіті (Poales) |
Родина: | Злакові (Poaceae) |
Рід: | Кукурудза (Zea) |
Вид: | Кукурудза звичайна (Z. mays) |
Біноміальна назва | |
Zea mays L., 1753 | |
Підвиди | |
|
Назва
Поряд зі словом «кукурудза» існують також малопоширені діалектні назви цієї культури: папшóя у південноподільських говірках, кукуріца в лемківському говорі, кики та кияхи на північно-східних територіях України, зокрема в Чернігівській області. У більшості країн кукурудзу називають «маїс» — від ісп. maíz, яке має індіанське походження.
Походження слова «кукурудза» неясне: або від праслов. *kokor-, *kukur- («щось розчепірене», пор. словен. kukurjav — «кучерявий»), або від рум. cucuruz / укр. кукурудз («шишка»), або від грец. κοκκόροζο(ν) («качан кукурудзи»).
Трапляються також назви ґенґериця, ґенґурудза.
Історія походження
Кукурудза — найдавніша хлібна рослина Землі[], найбільша із зернових. 1954 у Мехіко під час археологічних розкопок на глибині 70 метрів знайшли незвичайну знахідку — шар скам'янілого пилка дикої кукурудзи. За допомогою радіоактивного аналізу визначили вік знахідки — 60000 років. Отже, батьківщиною сучасної кукурудзи є Мексика. У мексиканській долині Ріо-Гранде витягли понад 750 качанів кукурудзи, які перебували на різній глибині: чим глибше залягав шар, тим менші за розміром були качани кукурудзи, а у верхніх шарах — вони скидались на сучасні. Учені зробили висновок, що людина стала вирощувати кукурудзу приблизно 10000 років тому.
На території Перу археологи знайшли викопні качани кукурудзи, датовані п'ятим тисячоліттям до нашої ери. На стоянках древньої людини знайдено також велику кількість фігурок богів і богинь з качанами кукурудзи в руках і на головних уборах: жителі обидвох Америк поклонялися кукурудзі як священній рослині. Культура обробітку її була високою, про що свідчить велика кількість сортів, які там вирощували. Наприклад, у древніх мая були такі сорти: «кукурудза-стара», яка достигала за 5–6 місяців, «кукурудза-дівчинка», яка достигала за 3 місяці, і справжня скороспілка — сорт з красивою назвою «пісня півня»: його прибирали через два місяці після появи паростків.
Після другої подорожі Христофора Колумба вона з'явилася в Іспанії, потім в Італії, відтіля рушила на Схід. 1511 року П'єтро Матьєре видав у Севільї книжку «De Orbo Novo» («Про Новий світ»), в якій з'явився перший опис кукурудзи. Перше зображення кукурудзи в друкованому виданні було в 1542 році — в Травнику Л. Фукса. На територію колишнього Радянського Союзу, найраніше завезли кукурудзу до теперішніх Молдови та Грузії — в кінці сімнадцятого і початку вісімнадцятого століть.
Кукурудзу станом на 2011 рік вважають нащадком Теосинте. Різниця між двома культурами зумовлена відмінностями тільки у двох генах gt1, A0A317YEZ1 та tb1, Q93WI2..
Ботанічна характеристика кукурудзи
Рід кукурудзи (Zea L.) представлений одним видом — кукурудзою (маїс) культурною (Zea mays L.).
Кукурудза культурна (2n=20) — трав'яниста рослина, яка зовнішнім виглядом значно відрізняється від інших злакових рослин.
Коренева система
Коренева система мичкувата, добре розвинена, окремі корені проникають у ґрунт на глибину 2-3 м. У кукурудзи розрізняють кілька ярусів коренів: зародкові, гіпокотильні, епікотильні, підземні вузлові та надземні стеблові (повітряні, або опірні). Основну масу кореневої системи становлять підземні вузлові корені, які заглиблюються у ґрунт до 2,5 м і більше та розходяться в боки у радіусі понад 1 м. Ярусне розміщення коренів у ґрунті з перевагою основної частини їх у гумусовому шарі більш повно забезпечує рослину елементами живлення і вологою за рахунок літніх опадів.
Стебло
Стебло у кукурудзи — міцна, пряма, висока, могутня, груба, округла соломина, розділена на вузли, заповнена нещільною паренхімою. В південних регіонах України рослина досягає 2,5–3 м заввишки. Висота його залежно від біологічних особливостей сорту чи гібрида та факторів урожайності коливається від 60-100 см у ранньостиглих форм і до 5–6 м у пізньостиглих. Товщина — 2–7 см. Кількість міжвузлів на стеблі у ранньостиглої кукурудзи досягає 8-12, у дуже пізньостиглої — до 30–40 і більше.
Листки
Листки лінійно-ланцетні, великі, довжина листкової пластинки 70–110 см, ширина 6–12 см і більше. Листок зверху опушений, має невеликий язичок і не має вушок. Розміщуються листки на стеблі почергово, не затінюючи один одного. Краї їхні ростуть швидше, ніж середина, а тому є хвилястими, що збільшує загальну листкову поверхню рослини. Кількість листків на стеблі є пропорційною кількості стеблових вузлів.
Квіти
У кукурудзи на одній рослині формується чоловіче суцвіття — волоть і жіноче — початок, тобто вона є однодомною роздільностатевою рослиною. Чоловічі квітки зібрані у верхівках, жіночі — на початках, у пазухах верхніх стеблових листків. Волоть у кукурудзи верхівкова, розміщується на кінці центрального стебла або на верхівках бічних пагонів — пасинках. На осі волоті переважна кількість бічних гілок першого порядку, рідко на двох-трьох нижніх утворюються гілки другого порядку. Колоски з чоловічими квітками розміщені вздовж кожної гілки двома або чотирма рядами, попарно, з яких один сидячий, другий на короткій ніжці. Колоски двоквіткові; квітки тичинкові, з широкими опушеними перетинчастими колосковими лусками та тонкими м'якими — квітковими, між якими знаходиться три тичинки з двогніздовими пиляками. У кожній добре розвиненій волоті утворюється до 1-1,5 тис. квіток, які за сприятливих умов зацвітають разом з жіночими квітками або на 2-4 дні раніше. Пилок переноситься вітром до 300—1000 м, що враховують при просторовій ізоляції насінних посівів кукурудзи. Суцвіття з жіночими квітками — початки — розвиваються з частини найактивніших пазушних бруньок стеблових листків.
На стеблі утворюються здебільшого 2-3 початки, решта бруньок не розвиваються. Початок розміщується на короткій ніжці (стебельці), покритій зовні обгортковими листками, які відрізняються від звичайних стеблових добре розвиненими піхвами і редукованими пластинками. Внутрішні листки обгортки тонкі, майже плівчасті, світлі, зовнішні — товщі й зелені. Основою початка є добре розвинений стрижень циліндричної або слабо конусоподібної форми, завдовжки 15-35 см. Маса його становить 15- 25 % загальної маси початка. У комірках стрижня початка, які розміщуються поздовжніми рядами, розміщуються попарно колоски з жіночими квітками. Колоски початка мають м'ясисті (при висиханні — шкірясті) колоскові луски та ніжні тонкі — квіткові. У кожному колоску знаходиться дві квітки, але утворює зернівку лише одна — верхня, друга, нижня — безплідна. Розміщені попарно колоски формують дві зернівки, тому початки мають парну кількість рядів зерен — від 8 до 24 і більше. Нормально розвинені жіночі квітки мають сформовані маточки, які складаються із зав'язі, довгого (до 40-50 см) ниткоподібного стовпчика і приймочки.
Плід
Плід у кукурудзи — гола зернівка різних розмірів і форм, консистенції та забарвлення. Кукурудза не самосівна рослина: із опалих на землю, вкритих в листя качанів, зерна вибратись не можуть.
Зерна кукурудзи можуть набувати фіолетового забарвлення при зростанні за прохолодних температур. Деякі сорти кукурудзи більше схильні до фіолетового забарвлення зернят, ніж інші.
Кукурудзяні качани | Різноманіття сортів кукурудзи | Поперечний переріз качана | Сорти кукурудзи |
Сорти кукурудзи
В Україні вирощують сорти кукурудзи цукрової:
Рання золота 401, Кубанська консервна 148, Ароматна, Гібрид Ауріка, Гібрид Акорд 72 і Зоря 123.
Інші гібриди: Сплав МС 290, ДМС Гроно, ДМС Тренд, ДМС 3111, Харківський 195 МВ, Харківський 294М, Харківський 294 МВ, Харківський 295 МВ, Харківський 311 МВ, Харківський 325 МВ, Харківський 340 МВ, ТАР 349 МВ, МЕЛ 272 МВ, Полтава; нові гібриди: Нива МВ, Іскра МВ, Подих МВ, Лювена, Вимпел МВ, Лелека МВ, Злагода МВ, Ладога, Роттердам та НБМ 2020.
Хімічний склад
Кукурудзяні рильця (інша назва кукурудзяні приймочки; лат. Stigmata Maydis) містять олію (до 2,5 %), олійки (до 0,12 %), камідь (до 3,8 %), смолисті речовини (до 2,7 %), гіркі глікозиди (до 1,15 %), сапоніни (до 3,18 %), , аскорбінову і пантотенову кислоти, вітамін К, інозит, , і невивчені алкалоїди (0,05 %).
Насіння містять 65–70 % вуглеводів, в основному, крохмалю до 61,2 % (за іншими даними більше 70 %, 71 %), жирну напіввисихаючу олію (4–6 %), пентозани (до 4,7 %), речовини алкалоїдного характеру (близько 0,21 %), а також вітаміни: В1 (0,15-0,2 мг%), В2 (близько 100 мг%), нікотинову кислоту (1,8-2,6 мг%), пантотенову кислоту (близько 0,7 мг%) і біотин (до 77 мг%).
Кукурудзяна олія багата вітаміном Е.
У препаратах кукурудзи знайдено дубильні речовини пірокатехінової групи (11-13 %), цукри, сполуки кремнезему, жирну олію (1,88–2,55 %), яка містить лінолеву та арахідонову кислоти, летку олію (0,1–0,2 %), а також калій, магній, кальцій, і , ретинол, тіамін, рибофлавін, аскорбінову кислоту, біофлавоноїди, , α-токоферол, пантотенову кислоту, сапоніни.
Жовтозерняткові сорти багаті каротином.
Використання
Кукурудза — одна з найпоширеніших і найважливіших сільськогосподарських культур у світі. Насамперед її вирощують на зерно і для виробництва кормів. У світовому рільництві, у тому числі й в Україні, кукурудзу використовують як універсальну культуру — на корм худобі (стебла й качани), для продовольчих і технічних потреб — виробництва круп і борошна, харчового крохмалю та рослинної олії, меду й цукру, ксантанової камеді, декстрину та етилового спирту, амілази, що служить для виробництва фото- та кіноплівок і синтетичних тканин. З воскоподібної кукурудзи виготовляють пластмаси, синтетичні плівки, целофан, з оболонок кукурудзяних качанів — папір, кошики, капелюхи тощо. З качанів отримують фурфурол, потрібний у виробництві синтетичних смол та інших хімічних матеріалів. Останнім часом збільшилась її частка у виробництві біопалива та біогазу
У зерні кукурудзи більш 70 % крохмалю, а в пшениці — 64 %, але в пшениці 17 % білку, а в кукурудзі всього 10 %, і кукурудзяний білок бідніший незамінними амінокислотами. Жовта кукурудза — єдиний злак, багатий каротином: до 9 мг в 100 г зерна.
Корми у тваринництві
Кукурудза має високі кормові якості, але процент білку в її зерні низький, і близько 30-40 % білка зерен кукурудзи припадає на малопоживний зеїн, який поступається білкам інших злакових і бобових культур. У незеїновій частині білка кукурудзи міститься мало незамінних амінокислот: , триптофану тощо, а це знижує поживність кукурудзяного корму. Тому для збагачення білком зеленої маси кукурудзу вирощують разом з бобовими культурами.
Останнім часом кормове зерно кукурудзи зберігають консервованим в поліетиленових рукавах.
У кулінарії
Кукурудзу широко використовують у період її молочної стиглості. За поживністю в молочно-восковій стиглості кукурудза перевершує майже всі овочеві культури. Однак молочна стиглість (коли зерна м'які й при натисненні виділяють рідину молочного кольору) у кукурудзи зберігається лише 2-3 дні, після чого вміст цукрів у зернах швидко зменшується і смакові якості їх знижуються. Виламують качани кукурудзи в стадії молочній — початку воскової спілості.
Кукурудза є цінним харчовим продуктом. З її зерен виготовляють кукурудзяне борошно, крупи й пластівці, калорійність яких характеризуються даними, наведеними в таблиці нижче
Продукт | Кількість засвоюваних речовин у 100 г продукту | Кількість нетто-калорій у 100 г продукту | ||
Білки | Жири | Вуглеводи | ||
Кукурудзяне борошно | 8,2 | 3,2 | 67,9 | 342 |
Кукурудзяні крупи | 7,1 | 0,9 | 74,1 | 341 |
Кукурудзяні пластівці | 9,6 | 4,2 | 83,5 | 420 |
Кукурудзяний крохмаль тонкого помелу часто використовують замість пшеничного борошна, а кукурудзяні крупи — замість манних. Кількість протеїну в зерні кукурудзи становить 10-13 %. У зерні кукурудзи міститься 3-5 % олії.
Кукурудзяні крупи варяться найдовше за всі крупи — 3-4 год. Розварювання круп можна прискорити, замочивши їх. А особливістю кукурудзяної каші є те, що вироби з неї можна формувати в холодному вигляді.
В кукурудзяному борошні відсутня клейковина, тому його використовують для приготування тих страв, у яких для скріплення застосовуються яйця.
В національних кухнях з кукурудзи готують італійську поленту, іспанську тортиллу, румунську мамалигу, грузинські , і так далі. З кукурудзяних зерен готують кукурудзяні пластівці, крохмаль, патоку, спирт, пиво, а також отримують кукурудзяну олію, що здатна знижувати кількість холестерину в крові.
Варіння кукурудзи у качанах
Свіжу кукурудзу переважно варять у качанах і в такому вигляді подають на стіл. Підготовлені качани обчищають від волокон і листків, частину листків кладуть на дно каструлі, щоб качани не пригоріли. На листки щільними рядами кладуть качани (перезрілу кукурудзу, яка довго вариться, кладуть знизу). Качани покривають листками й заливають холодною водою. Варять кукурудзу в закритій каструлі від 30 хв до години (в залежності від стиглості), а потім ставлять у духовку. В міру википання води в каструлю доливають окріп. Солять качани після варіння.
У медицині
Рідкий екстракт і спиртова настойка кукурудзяних стовпчиків збільшують секрецію, рух жовчі, розріджують її, зменшують кількість білірубіну в жовчі, прискорюють процес зсідання крові. Препарати кукурудзи збільшують кількість тромбоцитів у крові та значно посилюють діурез.
Медичною промисловістю випускається екстракт кукурудзяних стовпчиків рідкий (1 : 1), виготовлений на 70 % спирті. Застосовується як жовчегінний засіб при холециститі, холангіті та порушенні функцій травного каналу. Приймають всередину по 30-40 крапель на 1 ложці води 3 рази протягом доби за 30 хв до їди.
Настій кукурудзяних приймочок здавна використовують при хворобах нирок, зокрема при гломерулонефриті, нефролітіазі, циститі, уретриті, при хворобах печінки, для зниження апетиту при ожирінні, при серцевих і ниркових набряках та при хворобах жіночих статевих органів, зокрема при маткових кровотечах. Беруть 1 столову ложку кукурудзяних приймочок, заливають 1 склянкою води, кип'ятять 10 хв, настоюють 30 хв. П'ють по 1 столовій ложці 3 рази на добу через 2 год після їди.
Оболонка кукурудзи дозволяє приготувати лікувальні чаї, таблетки, порошки.
Заготівля медичної сировини
З лікувальною метою використовують приймочки і стовпчики рослини та кукурудзяну олію. Збирають кукурудзяні стовпчики, коли достигають качани. Перевагу віддають золотаво-жовтим та червонуватим стовпчикам. Темні, вражені цвіллю і зволожені стовпчики кукурудзи непридатні для медичного використання. Сировину розстилають тонким шаром, добре висушують і зберігають у прохолодних, але не вологих місцях.
Обсяги виробництва кукурудзи
Країна | млн тонн |
---|---|
США | 361 |
КНР | 216 |
Бразилія | 80 |
Аргентина | 33 |
Україна | 28 |
Індія | 24 |
Мексика | 23 |
Всього у світі | 1038 |
Найбільші виробники кукурудзи, 2010 | |
Країна | млн тонн |
США | 339 |
КНР | 166 |
Європейський Союз | 56 |
Бразилія | 51 |
Мексика | 24 |
Аргентина | 21 |
Індія | 20 |
ПАР | 13 |
Україна | 12 |
Канада | 11 |
Всього у світі | 832 |
Рослина посідає третє місце у світовому виробництві після пшениці і рису. За даними ФАО площі відведені під кукурудзу в період з 1970 по 2003 рік збільшилася з 113 млн га до 143 млн га, середня врожайність 2,35 т/га до 4,47 т/га, а загальний обсяг виробництва збільшився з 266 млн тонн до 640 млн т. Урожайність кукурудзи в розвинених країнах значно вища за рахунок використання гібридного насіння, зрошення, внесення добрив і боротьби зі шкідниками.
Станом на 1981 рік у Радянському Союзі все ще існувала проблема з технологією вирощування кукурудзи та технікою. Деякі машини і знаряддя, потрібні для технології, запозиченої з Угорщини, виготовлювалось лише малими партіями, або взагалі не виготовлювалось. Ніхто не виготовлює плуги з напівгвинтовим відвалом, мало кукурудзоприбиральних комбайнів, ще менше сушарок зерна тощо. Найобширніші в СРСР території зайняті під кукурудзу були в Україні, на другому місці була РСФСР, на третьому — Молдова.
Найбільшим виробником є США, Китай, ЄС і Бразилія. До 40 % урожаю кукурудзи у світі випускає США, і є найбільшим експортером у світі.
У світі для продовольчих потреб використовується приблизно 20 % зерна кукурудзи, для технічних — 15-20 %, на корм худобі — 60-65 %.
Український експорт кукурудзи
Всього з початку сезону (жовтня 2011 р.) Україна поставила на експорт морським транспортом 6,95 млн т кукурудзи.
- Див. також: (Найбільші виробники зернових культур)
Агротехніка кукурудзи
Кукурудза — високопродуктивна культура. За короткий час вона формує більше органічної маси, ніж інші культурні рослини. Водний, температурний, світловий та поживний режими мають велике значення при вирощуванні кукурудзи, тому при несприятливих умовах знижується кількість і маса зерен, особливо у верхівці качана. Сонячної енергії кукурудза потребує значно більше, ніж зернові колосові та інші культури, а за її дефіциту (затінені місця, загущеність посівів, тривала хмарна погода) вегетаційний період цієї культури подовжується, а врожайність знижується. Це призводить до погіршення якості зерна. Показником високого врожаю є досягнення типового для кожного гібрида співвідношення між зерном і листостебельною масою — індекса урожаю. Він у кукурудзи на силос досягає 1, у кукурудзи на зерно — коливається в межах від 0,38 до 0,42. Доведено, що високий та низький вміст білка в зерні передається при інцухті з покоління в покоління, як високо спадкова ознака, проте вона потребує постійного контролю при доборі й розмноженні високобілкових .
Використання мікробіологічних препаратів природного походження є одним із чинників підвищення продуктивності та якості зерна кукурудзи. При мікробних препаратів симбіотичний розвиток мікроорганізмів у ризосфері кореневої системи рослини сприяє збільшенню кількості мінералів, що поступають у рослину, і підвищенню продуктивності фотосинтезу, а шляхом збільшення кількості корисних видів мікробіоти − отримують зростання стійкості рослин до факультативних патогенів, що загалом сприяє підвищенню вмісту протеїнів у зерні та якості зерна в цілому.
Сіють кукурудзу з міжряддями 65-70 і відстанями між рослинами в ряду 30-35 см. У кожне гніздо висівають 3-4 зерна на глибину 7-8 см. Норма висіву становить 20-26 г на 10 м². Догляд включає 2-3 розпушування міжрядь із знищенням бур'янів, видалення пасинків і штучне доопилення рослин перенесенням пилку марлею з чоловічих квіток на жіночі (потрібно повторювати кілька разів).
Інтенсивність асиміляції СО2 у кукурудзи значно залежить від інтенсивності освітленості. Оптимальне співвідношення листкової поверхні до площі ґрунту, для кукурудзи на зерно становить 3-4м2/м².
Дорослі рослини | Качан цукрової кукурудзи | Плоди кукурудзи | Плоди різних сортів маїсу |
Удобрення кукурудзи
Підживлення кукурудзи добривами забезпечує рослину потрібними елементами.
Підживлення мінеральними добривами
Підживлення кукурудзи мінеральними добривами є важливим етапом для максимального урожаю. Зазвичай застосовують такі мінеральні добрива, як аміачна селітра (анідрид азотної кислоти), суперфосфат (джерело фосфору) та калійна сіль (джерело калію).
Норми внесення мінеральних добрив зазвичай визначають залежно від рівня поживності ґрунту, але приблизно можна вказати наступні норми:
- Аміачна селітра (азотне добриво) застосовується у дозі близько 100-120 кг/га. Це може бути розділено на декілька етапів під час розвитку рослин, якщо необхідно.
- Суперфосфат (добриво з фосфором) вноситься в кількості 60-80 кг/га, але також може бути розділено на кілька етапів.
- Калійна сіль (добриво з калієм) рекомендується вносити приблизно 50-70 кг/га, в залежності від аналізу ґрунту та попередніх доз добрив.
Також можна застосовувати розчин карбаміду. Підживлення кукурудзи мінеральними добривами зазвичай проводиться у два-три етапи: перший етап під час посіву або перед ним, другий - під час фази активного росту (на початку формування колосків), і третій - при потребі в залежності від вмісту поживних речовин у ґрунті та фази росту рослин.
Позакореневе підживлення мікродобривами
здійснюється в критичні фази росту культури, під час яких спостерігається найбільша потреба в елементах живлення (особливо в мікроелементах). Одним із таких етапів в розвитку кукурудзи є період 4-6 листків. В цей час коренева система рослин не розвинена і поглинання поживних речовин із грунту обмежене. Тому застосування водорозчинних добрив дозволяє оптимізувати розвиток кореневої системи та підсилити використання рослинами елементів живлення з ґрунту і добрив. Це дає можливість прискорити повноцінне закладання репродуктивних органів (качанів) та отримати, в підсумку, високий урожай.
Мікродобрива ефективні також у період 7-9 листків. Підживлення в цей час сприяє підсиленому споживанню основних елементів з ґрунту. Підвищується хворобо- і посухостійкість рослин та покращуються якісні показники врожаю. Для забезпечення таких умов, в даний період, рекомендовано вносити мікродобрива з марганцем, бором та цинком . Застосування останнього, при вирощуванні кукурудзи, є обов’язковим, оскільки за його участі в рослинах синтезується хлорофіл, амінокислоти та вітаміни групи В, Р, С. За нестачі цинку можливе погане зав’язування качанів. Одночасно з мікродобривами при проведенні підживлень рекомендується вносити сульфат магнію семиводний.
Розчин добрива потрібно розпиляти на листки рослин, обробивши їх з обох сторін. При цьому важливо дотримуватися рекомендованої дози добрива.
Перед проведенням підживлення кукурудзи по листу, рекомендується перевірити рівень pH ґрунту. Якщо рівень pH не підходить для кукурудзи, потрібно спочатку провести кислотно-лужну корекцію та за необхідності провести вапнування ґрунту. При недостатньому рівні азоту в грунті, підживлення по листу стає ще важливішим, так як рослини можуть не отримати достатню кількість цього макроелемента.
Гербіциди
Обов'язковим елементом переважної більшості інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур (в тому числі і кукурудзи), є боротьба з бур'янами за допомогою застосування гербіцидів.
За строками застосування гербіцидів можна виділити два етапи:
- досходовий період — застосування гербіцидів перед висіванням або після висіву сільськогосподарських культур (але до появи сходів): Герб 900, к.е.; Дуал Голд 960ЕС, к.е.; Стомп 330, к.с.; Трофі 90, к.е.; Фронт'єр 900, к.е.; Фронт'єр Оптима, к.е.; Харнес, к.е. та ін.
- післясходовий період — застосування гербіцидів після появи сходів (гербіциди класу «Регулятори росту та розвитку»: Амінка, в.р.; Банвел 4S 480SL, в.р.к.; Дезормон 600, в.р.; Діален Супер 464 SL, в.р.к.; Естерон 60, к.е.; Ефірон, к.е.; Лонтрел Гранд, в.г.; Амінка, в.р.; Дезормон 600, в.р.; Діален Супер 464 SL; Естерон 60, к.е.; Ефірон, к.е.; 2,4 Д амінна сіль). Також використовуються гербіциди наступних класів: «Інгібітори ацетолактатсинтази», «Інгібітори ацетил-Ко-карбоксилази», «Інгібітори EPSP-синтази» (існують генетично модифіковані сорти кукурудзи, стійкі до гербіцидів цієї групи).
Хвороби і шкідники
Шкідники
Коріння або паростки сходів кукурудзи в ґрунті пошкоджують личинки різноманітних жуків-коваликів, , та пластинчастовусих — хрущів, хлібних жуків, кукурудзяного жука.
В Україні найпоширенішими серед жуків-коваликів є:
- посівний ковалик ( L.) — зустрічається у всіх зонах за винятком степових районів. Личинки цього виду становлять основну масу дротяників в Україні;
- широкий ковалик ( F.) — поширені в Поліссі, Прикарпатті, Лісостепу;
- степовий ковалик ( Fald.) — поширені в Лісостепу і Степу.
- смугастий ковалик (Agriotes lineatus L.) — поширені в Поліссі, Прикарпатті, Лісостепу;
- темний ковалик
- чорний ковалик.
Дротяники вигризають внутрішню частину висіяних зерен, обгризають підземну частину стебел і коріння сходів, що призводить до значного зрідження посівів. Ступінь шкідливості дротяників залежить від наявності в ґрунті заораних рослинних рештків, обумовлюється кількістю шкідника і його віковим складом, температурою та вологістю ґрунту, рівнем агротехніки. Чисельність шкідників, а також шкодочинність дротяників вища у міру просування на північ, що пояснюється тривалішим періодом проростання насіння і росту сходів.
Жуки-чорниші та медляки добре пристосовані до посушливих умов. Найнебезпечнішими з них є кукурудзяний чорниш ( L.), степовий чорниш ( F.-W.), широкогрудий чорниш ( Marsh.), піщаний медляк ( L.). Личинки чорнишів — несправжні дротяники, пошкоджують висіяне насіння та підземну частину сходів біля поверхні.
Личинки жуків-пилкоїдів шкодять переважно на півдні України. Серед пилкоїдів пошкоджують кукурудзу дагестанський пилкоїд ( Rtt.) та пилкоїд протей ( Kirsh.).
З пластинчастовусих жуків найбільшої шкоди кореням, підземній частині стебла сходів і молодих рослин кукурудзи завдають личинки квітневого, червневого та травневого хрущів, хлібних жуків та кукурудзяного жука. На півдні та Криму шкодить кукурудзяний гнойовик ( Hbst.). У лісостеповій і степовій зонах пошкоджувати можуть жуки-кравчики (Lethrus apterus Laxm.).
Підгризаючі совки шкодять в усіх регіонах України: озима совка (Agrotis segetum Schift.) — найбільш шкідлива в Лісостепу і південному-заході, оклична совка ( L.) — поширена в західних областях, бавовникова совка (Chloridea obsoleta F.) — поширена переважно в південних районах, але в окремі роки може просуватися і в більш північні райони.
Шведська муха (вівсяна — L. та ячмінна — Meid.) і її личинки.
Сірий або кукурудзяний довгоносик ( Gull.) — загрозливий шкідник кукурудзи на південному-заході України в придунайських районах.
Смугаста хлібна блішка, соргова попелиця ( Fitch.), черемхово-злакова попелиця (Rhopalosiphum padi L.), звичайна злакова попелиця ( Rond.), бруслинова попелиця ( F.); шестикрапкова ( Rib.), смугаста ( L.) та городня цикадки ( Dhlb.); павутинний кліщ, сліпняк хлібний рудовусий ( Geoffr.), стебловий кукурудзяний метелик ( Hb.) і його гусениця; комірний і рисовий довгоносики, зернова (ячмінна) міль, західний кукурудзяний жук, мухи-стрічкокрилки, (Caprophilus dimidiatus), довгоніжка шкідлива.
Доведено, що зерно, в кілограмі якого нараховується понад 15 особин рисового довгоносика, або 5- комірного, 6-борошняних хрущаків, 25 борошноїдів, 150 хлібних кліщів спричиняє негативний вплив на функціональну діяльність нирок та печінки теплокровних.
Хвороби
В час періоду вегетації, а також при зберіганні кукурудзу уражають понад 100 видів грибів та бактерій, а також деякі вірусні і мікоплазменні хвороби.
До спільних хвороб кукурудзи та інших рослин належить фузаріоз, біла гниль, плісняві гриби.
Хвороби насіння та сходів | |
Сіро-зелене пліснявіння | Збудники — гриби з родів Penicillium Linc., Aspergillus Mich., Botrytis Mich.. Mucor Mich., Rhizopus spp. та ін. |
Темно-зелене пліснявіння | Збудники — гриби з родів Alternaria Ness., Cladosporium Linc. |
Рожеве пліснявіння | Збудники — гриби з родів Fusarium Linc., Linc. |
Вилягання сіянців (чорна ніжка) | Збудники — гриби з роду Pythium — Hesse, (Eds.) Fitzp., Drechs. та інші. |
Заходи захисту від цвільової мікрофлори | — Калібрування насіння; — зберігання насіння у сухих приміщеннях з хорошою вентиляцією; — сівба в оптимальні строки з коткуванням посівів; — протруювання насіння Вітаваксом 200, Вітаваксом 200ФФ і ін.. |
Сажкові хвороби | |
Летюча сажка | Збудники — гриб (Kuhn) G.P.Clinton (син. Sporosporium reilianum Mc Alpine f. zeae Geshele) |
Заходи захисту | — агротехнічні: дотримання оптимальних сівозмін та строків сівби; — хімічні: протруювання насіння препаратами: Вітавакс 200, Вітавакс 200 фф та ін.; — впровадження у виробництво стійких гібридів і сортів; |
Пухирчаста сажка | Збудник хвороби — гриб (Beskm.) Unger |
Заходи захисту | Створення і використання стійких гібридів. Агротехнічні прийоми: -сівба гібридним насінням першого покоління та добір здорового насіннєвого матеріалу; |
Хвороби стебла і коренів | |
Фузаріозні стеблові та кореневі гнилі | Збудники — гриб з роду фузарій var. subglutinans Wollenweb. et Reinking та ін. |
Біла гниль | Збудник — сумчастий гриб з роду склеротинія (Lib.) d By. (син. Whetzelinia sclerotiorum d By. Korf. et Dumont.) |
Вугільна гниль стебла | Збудник — гриб Taub. |
Бактеріальна гниль стебел | Збудники — бактерії з родів Erwinia, Pseudomonas |
Листові хвороби | |
стебел, листя, качанів | Збудники — гриби з роду Helminthosporium — Pass., Nisik., Ullstrup. |
Іржа | Збудник — гриб Schw. |
Аскохітоз | Збудники — гриби з роду аскохіта — G.L. Stout.; Sacc. |
Септоріоз | Збудник — гриб Schulz et Sacc. var major Panasenko |
Курвуляріоз | Збудник — гриб з роду курвуларія (Wakk.) Boeijn. |
Цефалоспоріоз | Збудник — гриб Corda |
Філлостіктоз | Збудник — гриб Panasenko |
Альтернаріоз листя | Збудник — гриб з роду альтернарія (Fr.:Fr.) Keissl. |
Епікоккоз | Збудник — гриб Desm. |
Кільцеподібна бактеріальна плямистість листя | Збудник — гриб pv. syringae van Hall (син. Kendrick) |
Бактеріальна плямистість листя та піхв | Збудник — гриб Pseudomonas syringae pv. andropogoni Smith |
Бактеріальне в'янення (Вілт) Стюарта | Збудник — бактерія (Smith.) Due |
Хвороби качанів | |
Фузаріоз качанів | Збудники — гриби роду з фузарій ( J.Sheld. та ін.) |
Червона гниль качанів | Збудники — гриб Schwabe, (сумчаста стадія Gibberella zeae (Schwein.) Petch) |
Нігроспороз | Збудники — гриб (Berk. & Broom.) Petch |
Сіра гниль | Збудники — гриб Bruderl |
Диплодіоз, суха гниль стебел та качанів | Збудники — гриб (Schw.) Lev. |
Кладоспоріоз (темне пліснівіння) | Збудники — гриби з роду Cladosporium (Pers.) Linc, Pidopl. et. Deniak. |
Рожеве пліснівіння | Збудник — гриб Linc. |
Бактеріоз качанів | Збудник — бактерія — грампозитивні спороносні палички |
Вірусні хвороби | |
Закуклювання | Збудник — Oat pseudorosette virus, (син. Siberian oats mosaic virus) |
Мозаїка (крапчастість) листя кукурудзи | Збудник — Maize leaf fleck. virus (син. Badley yellow dwart virus) |
Карликова мозаїка кукурудзи | Збудники — Maize dwart mosaic virus, Maize red stripe virus, Sorghum red stripe |
А також , що викликається іржастим грибком з роду Пукцинія; ; ().
Див. також: [en].
Кукурудза — модельний генетичний об'єкт
Кукурудза — модельний класичний генетичний об'єкт. Розпочаті на рубежі 19-20ст. генетичні дослідження кукурудзи, сприяли вагомому поліпшенню даної культури, а також стали основою для розвитку теоретичної і прикладної генетики рослин. Вперше здійснені на кукурудзі розробки, були перенесені на інші культури, що сприяло підвищенню загального рівня генетичних досліджень і селекційних технологій.
В дослідах на кукурудзі американська вчена-генетик Барбара Мак-Клінток відкрила мобільні генетичні елементи (транспозони).
В Національному центрі генетичних ресурсів рослин України Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва сформована та зареєстрована базова колекція кукурудзи, яка включає 4987 зразків, в тому числі 892 сорти, 191 синтетична популяція і 3904 самозапилених ліній.
Галерея
- Очищені качани цукрової кукурудзи
- Перуанські сорти
- Кукурудзяні зерна
- Збір кукурудзяного силосу кормозбиральним комбайном
-
- Збір кукурудзи в Київській області
- Zea mays 'Ottofile giallo Tortonese' - Тулузький музей
- Цибуля та качани кукурудзи під час етнографічного фестивалю «Свіччине весілля» у 2016 році в Березовій Рудці
Див. також
Примітки
- Zea mays // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- . Архів оригіналу за 1 листопада 2020. Процитовано 22 лютого 2010.
- . Архів оригіналу за 25 липня 2009. Процитовано 22 лютого 2010.
- Кукурудз // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 3 : Кора — М / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 552 с. — .
- Зайдлер Людвик // Атлантида — М.: «Вече», 2004. — 206 с.
- Ю. КОБІВ Словник українських наукових і народних назв судинних рослин. — К.: Наук. думка, 2004. — 800 с. — С. 518 — (Словники України).
- Что вы знаете и чего вы не знаете о кукурузе / Химия и жизнь. Научно-популярный журнал Академии Наук СССР. — 1981, № 2. ISSN 0130-5972 (с.: 40-42)
- Whipple, Clinton J.; Kebrom, Tesfamichael H.; Weber, Allison L.; Yang, Fang; Hall, Darren; Meeley, Robert; Schmidt, Robert; Doebley, John; Brutnell, Thomas P. (16 серпня 2011). grassy tillers1 promotes apical dominance in maize and responds to shade signals in the grasses. Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America. Т. 108, № 33. с. E506—E512. doi:10.1073/pnas.1102819108. ISSN 0027-8424. PMC 3158142. PMID 21808030. Процитовано 22 листопада 2019.
- Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл.
- Д. Осокина. Кукурузный поток / Химия и жизнь. Научно-популярный журнал Академии Наук СССР. — 1981, № 2. ISSN 0130-5972 (с.: 37-40)
- Причини фіолетового забарвлення та нерівномірного росту кукурудзи [ 1 липня 2017 у Wayback Machine.] // AgroNews, 18.04.2017.
- Селекціонери Нідерландів та України вперше створили спільні сорти цукрової кукурудзи. 30.03.2023
- Artikel Starch und Starch, Composition. In: Hans Zoebelein (Hrsg.): Dictionary of Renewable Ressources. 2. Auflage, Wiley-VCH, Weinheim und New York 1996; Seiten 265—266, 267. .
- Травы и здоровье. Лекарственные растения /Авт.-сост.: А. М. Задорожный и др. — М.: Махаон; Гамма Пресс 2000, 2000.-512с.: ил — (Домашняя энциклопедия).
- Советы по ведению приусадебного хозяйства / Ф. Я. Попович, Б. К. Гапоненко, Н. М. Коваль и др.; Под ред. Ф. Я. Поповича. — Киев: Урожай, 1985. — с.664, ил. Тираж 120 000 екз.
- Кукурудза. Вирощування, збирання, консервування і використання / Д.Шпаар, К.Гіпаки, Д.Дрегер та ін; під загальною редакцією Д.Шпаара. — К.: — Альфа — стевія ЛТД. — 2009. — 396с.
- Харченко Ю. В., Харченко Л. Я. Теосінте — перспективна культура для селекції кукурудзи [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.] / Вісник Полтавської державної аграрної академії Науково-виробничий журнал [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]. — 2010, № 4.
- Демидась Г. І., Ямкова В. В. Вплив густоти стояння компонентів в сумісних посівах кормових культур на урожайність кукурудзи [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.] / Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України Збірник наукових праць [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]. — 2009, Вип. 132.
- Шалімов С. А., Шадура О. А./ Сучасна українська кухня.— 4-те вид., стереотип.— К.:Техніка, 1981.— 271с., іл. Тираж 200 000 прим.
- Манохіна-Тимошенко О. В. Вплив препарату ЕМ-1 на якість зерна кукурудзи. [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.] / Вісник Полтавської державної аграрної академії Науково-виробничий журнал [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]. — 2010,№ 1.
- Food and Agriculture Organization of the United Nations. (англ.). Архів оригіналу за 13 липня 2011. Процитовано 19 березня 2017.
- Найбільші виробники кукурудзи на світі. USDA. Процитовано 21 травня 2010.
{{}}
: Недійсний|deadurl=404
()[недоступне посилання з липня 2019] - Музафаров Н. М. Особливості наливу зерна та агроекологічна оцінка гібридів кукурудзи різних груп стиглості [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.] / Вісник Центру наукового забезпечення агропромислового виробництва Харківської області Науково-виробничий збірник [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]. — 2010, Вип. 8.
- [Т. М. Чеченєва, О. С. Семерунь http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnau/2009_134_3/09ctm.pdf [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.] Морфогенетичні особливості середньоранніх інбредних ліній кукурудзи (Zea mays L.)] / Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України Збірник наукових праць [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]. — 2009, Вип. 134, ч.3.
- О.В.Баланда, Н. Г. Чернега Вплив 6-БАП на активність ферменту сахарози в рослинах кукурудзи за різних температурних умовах [ 16 лютого 2012 у Wayback Machine.] / Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. Електронне наукове фахове видання [ 20 травня 2012 у Wayback Machine.]. — 2011 червень — № 3(25). ISSN 2223-1609
- В. А. Мокрієнко, Л. В. Центило. Особливості росту і розвитку кукурудзи залежно від строків сівби та густоти стояння рослин [ 16 лютого 2012 у Wayback Machine.] / Наукові доповіді Національного університету біоресурсів і природокористування України. Електронне наукове фахове видання. — 2011 червень — № 3 (25) [ 4 лютого 2012 у Wayback Machine.] ISSN 2223-1609. На сайті Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського
- Рослинництво: Підручник / За ред. В. Г. Влоха. − К.: Вища школа, 2005. − 382 с
- Заїка С. П. Скоростигла кукурудза / С. П. Заїка — К.: Урожай, 1987. — С. 153—208.
- Higa T. An Earth Saving Revolution. — Tokyo, Japan.: Sunmark Publishing Inc. − 1999. − 354 р.
- Підживлення кукурудзи. Знамагро (укр.). 19 грудня 2022. Процитовано 28 грудня 2023.
- В. В. Кириченко, В. П. Петренкова, І. А. Гур'єва, Л. М. Чернобай, І. М. Черняєва, Т. Ю. Маркова.Захист кукурудзи від хвороб і шкідників [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.] / Українська академія аграрних наук. Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН. Центр генетичних ресурсів України. // Посібник українського хлібороба. Науково-практичний збірник [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]. — 2008
- Циков В. С. Кукуруза: технология, гибриды, семена. — Днепропетровск: Зоря. — 2003. — 296 с.
- Рябчун В. К., Гур'єва І. А., Кузьмишина Н. В. Методичні підходи до формування базової та ознакових колекцій кукурудзи [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.] / Генетичні ресурси рослин Науковий журнал [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]. — 2008, Вип.5.
Джерела
Література
- Кукурудза звичайна // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 224. — .
- Насінництво кукурудзи: навч. посіб. / Б. В. Дзюбецький [та ін.] ; Нац. акад. аграр. наук України, Держ. установа «Ін-т зерн. культур». — Київ: Аграрна наука, 2019. — 199 с. —
- В. В. Кириченко, В. П. Петренкова, І. А. Гур'єва, Л. М. Чернобай, І. М. Черняєва, Т. Ю. Маркова. Захист кукурудзи від хвороб і шкідників [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.] / Українська академія аграрних наук. Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН. Центр генетичних ресурсів України. // Посібник українського хлібороба. Науково-практичний збірник [ 1 грудня 2012 у Wayback Machine.]. — 2008
- Кукурудза. Селекція та вирощування гібридів: монографія / В. Д. Паламарчук, В. А. Мазур, О. Л. Зозуля . — Вінниця: [б. в.], 2009. — 200 с. — Бібліогр.: с. 155—171. —
- Бернардино де Саагун, Общая история о делах Новой Испании. Книги X-XI: Познания астеков в медицине и ботанике / Ред. и пер. С. А. Куприенко. — К. : Видавець Купрієнко С.А, 2013. — 218 с. — (Месоамерика. Источники. История. Человек) — .
- Кукурудза харчова (технологічні аспекти вирощування): монографія / О. П. Якунін [та ін.]. — Вінниця: Нілан, 2016. — 207, [8] с. : кольор. іл., табл. — Бібліогр.: с. 183—207. — 300 прим. —
- Травы и здоровье. Лекарственные растения /Авт.-сост.: А. М. Задорожный и др. — М.: Махаон; Гамма Пресс 2000, 2000.-512с.: ил — (Домашняя энциклопедия).
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Zea mays |
- КУКУРУДЗА ЗВИЧАЙНА [ 17 березня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
- Кукурудза [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.] //Аграрна енциклопедія
- [[https://web.archive.org/web/20211008114703/http://sort.sops.gov.ua/taxon/view/9 Архівовано 8 жовтня 2021 у Wayback Machine.] Сорти кукурудзи, зареєстровані в Україні]
- Фестиваль кукурудзи на Закарпатті [ 14 вересня 2011 у Wayback Machine.]
- ІНФОРМАЦІЙНО-ДОВІДКОВА СИСТЕМА «СОРТ» [ 8 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Відео
- Кукурудза | Зроблено в Україні [ 25 січня 2018 у Wayback Machine.] 2018, youtube, 8хв 2сек
- (англ.)«How It's Made Sweet corn» 2015, youtube, 5хв 13сек
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kukuru dza zvichajna Zea mays odnorichna roslina rodini tonkonogovih Odna z najvazhlivishih zlakovih kultur svitu yaku vvazhayut razom z risom i psheniceyu odnim iz troh najgolovnishih hlibiv lyudstva Kukurudza zvichajna Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Odnodolni Monocotyledon Klada Komelinidi Commelinids Poryadok Tonkonogocviti Poales Rodina Zlakovi Poaceae Rid Kukurudza Zea Vid Kukurudza zvichajna Z mays Binomialna nazva Zea mays L 1753 Pidvidi Zea mays subsp huehuetenangensis Zea mays subsp mays kulturna kukurudza Z mays subsp mays x Z mays subsp parviglumis Zea mays subsp mexicana Zea mays subsp parviglumis Zea mays subsp ramosaNazvaPoryad zi slovom kukurudza isnuyut takozh maloposhireni dialektni nazvi ciyeyi kulturi papshoya u pivdennopodilskih govirkah kukurica v lemkivskomu govori kiki ta kiyahi na pivnichno shidnih teritoriyah Ukrayini zokrema v Chernigivskij oblasti U bilshosti krayin kukurudzu nazivayut mayis vid isp maiz yake maye indianske pohodzhennya Pohodzhennya slova kukurudza neyasne abo vid praslov kokor kukur shos rozchepirene por sloven kukurjav kucheryavij abo vid rum cucuruz ukr kukurudz shishka abo vid grec kokkorozo n kachan kukurudzi actekskij bog kukurudzi Traplyayutsya takozh nazvi gengericya gengurudza Istoriya pohodzhennyaKukurudza najdavnisha hlibna roslina Zemli dzherelo najbilsha iz zernovih 1954 u Mehiko pid chas arheologichnih rozkopok na glibini 70 metriv znajshli nezvichajnu znahidku shar skam yanilogo pilka dikoyi kukurudzi Za dopomogoyu radioaktivnogo analizu viznachili vik znahidki 60000 rokiv Otzhe batkivshinoyu suchasnoyi kukurudzi ye Meksika U meksikanskij dolini Rio Grande vityagli ponad 750 kachaniv kukurudzi yaki perebuvali na riznij glibini chim glibshe zalyagav shar tim menshi za rozmirom buli kachani kukurudzi a u verhnih sharah voni skidalis na suchasni Ucheni zrobili visnovok sho lyudina stala viroshuvati kukurudzu priblizno 10000 rokiv tomu Na teritoriyi Peru arheologi znajshli vikopni kachani kukurudzi datovani p yatim tisyacholittyam do nashoyi eri Na stoyankah drevnoyi lyudini znajdeno takozh veliku kilkist figurok bogiv i bogin z kachanami kukurudzi v rukah i na golovnih uborah zhiteli obidvoh Amerik poklonyalisya kukurudzi yak svyashennij roslini Kultura obrobitku yiyi bula visokoyu pro sho svidchit velika kilkist sortiv yaki tam viroshuvali Napriklad u drevnih maya buli taki sorti kukurudza stara yaka dostigala za 5 6 misyaciv kukurudza divchinka yaka dostigala za 3 misyaci i spravzhnya skorospilka sort z krasivoyu nazvoyu pisnya pivnya jogo pribirali cherez dva misyaci pislya poyavi parostkiv Kukurudzyane pole Lihtenshtejn Pislya drugoyi podorozhi Hristofora Kolumba vona z yavilasya v Ispaniyi potim v Italiyi vidtilya rushila na Shid 1511 roku P yetro Matyere vidav u Sevilyi knizhku De Orbo Novo Pro Novij svit v yakij z yavivsya pershij opis kukurudzi Pershe zobrazhennya kukurudzi v drukovanomu vidanni bulo v 1542 roci v Travniku L Fuksa Na teritoriyu kolishnogo Radyanskogo Soyuzu najranishe zavezli kukurudzu do teperishnih Moldovi ta Gruziyi v kinci simnadcyatogo i pochatku visimnadcyatogo stolit Kukurudzu stanom na 2011 rik vvazhayut nashadkom Teosinte Riznicya mizh dvoma kulturami zumovlena vidminnostyami tilki u dvoh genah gt1 A0A317YEZ1 ta tb1 Q93WI2 Botanichna harakteristika kukurudziRid kukurudzi Zea L predstavlenij odnim vidom kukurudzoyu mayis kulturnoyu Zea mays L Kukurudza kulturna 2n 20 trav yanista roslina yaka zovnishnim viglyadom znachno vidriznyayetsya vid inshih zlakovih roslin Koreneva sistema Koreneva sistema michkuvata dobre rozvinena okremi koreni pronikayut u grunt na glibinu 2 3 m U kukurudzi rozriznyayut kilka yarusiv koreniv zarodkovi gipokotilni epikotilni pidzemni vuzlovi ta nadzemni steblovi povitryani abo opirni Osnovnu masu korenevoyi sistemi stanovlyat pidzemni vuzlovi koreni yaki zagliblyuyutsya u grunt do 2 5 m i bilshe ta rozhodyatsya v boki u radiusi ponad 1 m Yarusne rozmishennya koreniv u grunti z perevagoyu osnovnoyi chastini yih u gumusovomu shari bilsh povno zabezpechuye roslinu elementami zhivlennya i vologoyu za rahunok litnih opadiv Kvitki cholovichogo sucvittya zblizka Steblo Steblo u kukurudzi micna pryama visoka mogutnya gruba okrugla solomina rozdilena na vuzli zapovnena neshilnoyu parenhimoyu V pivdennih regionah Ukrayini roslina dosyagaye 2 5 3 m zavvishki Visota jogo zalezhno vid biologichnih osoblivostej sortu chi gibrida ta faktoriv urozhajnosti kolivayetsya vid 60 100 sm u rannostiglih form i do 5 6 m u piznostiglih Tovshina 2 7 sm Kilkist mizhvuzliv na stebli u rannostigloyi kukurudzi dosyagaye 8 12 u duzhe piznostigloyi do 30 40 i bilshe Listki Choloviche sucvittya Listki linijno lancetni veliki dovzhina listkovoyi plastinki 70 110 sm shirina 6 12 sm i bilshe Listok zverhu opushenij maye nevelikij yazichok i ne maye vushok Rozmishuyutsya listki na stebli pochergovo ne zatinyuyuchi odin odnogo Krayi yihni rostut shvidshe nizh seredina a tomu ye hvilyastimi sho zbilshuye zagalnu listkovu poverhnyu roslini Kilkist listkiv na stebli ye proporcijnoyu kilkosti steblovih vuzliv Kviti U kukurudzi na odnij roslini formuyetsya choloviche sucvittya volot i zhinoche pochatok tobto vona ye odnodomnoyu rozdilnostatevoyu roslinoyu Cholovichi kvitki zibrani u verhivkah zhinochi na pochatkah u pazuhah verhnih steblovih listkiv Volot u kukurudzi verhivkova rozmishuyetsya na kinci centralnogo stebla abo na verhivkah bichnih pagoniv pasinkah Na osi voloti perevazhna kilkist bichnih gilok pershogo poryadku ridko na dvoh troh nizhnih utvoryuyutsya gilki drugogo poryadku Koloski z cholovichimi kvitkami rozmisheni vzdovzh kozhnoyi gilki dvoma abo chotirma ryadami poparno z yakih odin sidyachij drugij na korotkij nizhci Koloski dvokvitkovi kvitki tichinkovi z shirokimi opushenimi peretinchastimi koloskovimi luskami ta tonkimi m yakimi kvitkovimi mizh yakimi znahoditsya tri tichinki z dvognizdovimi pilyakami U kozhnij dobre rozvinenij voloti utvoryuyetsya do 1 1 5 tis kvitok yaki za spriyatlivih umov zacvitayut razom z zhinochimi kvitkami abo na 2 4 dni ranishe Pilok perenositsya vitrom do 300 1000 m sho vrahovuyut pri prostorovij izolyaciyi nasinnih posiviv kukurudzi Sucvittya z zhinochimi kvitkami pochatki rozvivayutsya z chastini najaktivnishih pazushnih brunok steblovih listkiv Na stebli utvoryuyutsya zdebilshogo 2 3 pochatki reshta brunok ne rozvivayutsya Pochatok rozmishuyetsya na korotkij nizhci stebelci pokritij zovni obgortkovimi listkami yaki vidriznyayutsya vid zvichajnih steblovih dobre rozvinenimi pihvami i redukovanimi plastinkami Vnutrishni listki obgortki tonki majzhe plivchasti svitli zovnishni tovshi j zeleni Osnovoyu pochatka ye dobre rozvinenij strizhen cilindrichnoyi abo slabo konusopodibnoyi formi zavdovzhki 15 35 sm Masa jogo stanovit 15 25 zagalnoyi masi pochatka U komirkah strizhnya pochatka yaki rozmishuyutsya pozdovzhnimi ryadami rozmishuyutsya poparno koloski z zhinochimi kvitkami Koloski pochatka mayut m yasisti pri visihanni shkiryasti koloskovi luski ta nizhni tonki kvitkovi U kozhnomu kolosku znahoditsya dvi kvitki ale utvoryuye zernivku lishe odna verhnya druga nizhnya bezplidna Rozmisheni poparno koloski formuyut dvi zernivki tomu pochatki mayut parnu kilkist ryadiv zeren vid 8 do 24 i bilshe Normalno rozvineni zhinochi kvitki mayut sformovani matochki yaki skladayutsya iz zav yazi dovgogo do 40 50 sm nitkopodibnogo stovpchika i prijmochki Plid Plid u kukurudzi gola zernivka riznih rozmiriv i form konsistenciyi ta zabarvlennya Kukurudza ne samosivna roslina iz opalih na zemlyu vkritih v listya kachaniv zerna vibratis ne mozhut Zerna kukurudzi mozhut nabuvati fioletovogo zabarvlennya pri zrostanni za proholodnih temperatur Deyaki sorti kukurudzi bilshe shilni do fioletovogo zabarvlennya zernyat nizh inshi Kukurudzyani kachani Riznomanittya sortiv kukurudzi Poperechnij pereriz kachana Sorti kukurudziSorti kukurudziV Ukrayini viroshuyut sorti kukurudzi cukrovoyi Rannya zolota 401 Kubanska konservna 148 Aromatna Gibrid Aurika Gibrid Akord 72 i Zorya 123 Inshi gibridi Splav MS 290 DMS Grono DMS Trend DMS 3111 Harkivskij 195 MV Harkivskij 294M Harkivskij 294 MV Harkivskij 295 MV Harkivskij 311 MV Harkivskij 325 MV Harkivskij 340 MV TAR 349 MV MEL 272 MV Poltava novi gibridi Niva MV Iskra MV Podih MV Lyuvena Vimpel MV Leleka MV Zlagoda MV Ladoga Rotterdam ta NBM 2020 Himichnij skladKukurudzyani rilcya insha nazva kukurudzyani prijmochki lat Stigmata Maydis mistyat oliyu do 2 5 olijki do 0 12 kamid do 3 8 smolisti rechovini do 2 7 girki glikozidi do 1 15 saponini do 3 18 askorbinovu i pantotenovu kisloti vitamin K inozit i nevivcheni alkaloyidi 0 05 Nasinnya mistyat 65 70 vuglevodiv v osnovnomu krohmalyu do 61 2 za inshimi danimi bilshe 70 71 zhirnu napivvisihayuchu oliyu 4 6 pentozani do 4 7 rechovini alkaloyidnogo harakteru blizko 0 21 a takozh vitamini V1 0 15 0 2 mg V2 blizko 100 mg nikotinovu kislotu 1 8 2 6 mg pantotenovu kislotu blizko 0 7 mg i biotin do 77 mg Kukurudzyana oliya bagata vitaminom E U preparatah kukurudzi znajdeno dubilni rechovini pirokatehinovoyi grupi 11 13 cukri spoluki kremnezemu zhirnu oliyu 1 88 2 55 yaka mistit linolevu ta arahidonovu kisloti letku oliyu 0 1 0 2 a takozh kalij magnij kalcij i retinol tiamin riboflavin askorbinovu kislotu bioflavonoyidi a tokoferol pantotenovu kislotu saponini Zhovtozernyatkovi sorti bagati karotinom Vrozhaj kukurudzi u sviti u vidsotkah dlya kozhnoyi okremo vzyatoyi krayini v 2005 roci porivnyano z liderom SShA 100 282 311 000 tonn Podribnene zerno kukurudzi v polietilenovomu rukavi Popkorn smachnij produkt z kukurudzi Viglyad z povitrya na kukurudzyanij labirint u BilefeldiVikoristannyaKukurudza odna z najposhirenishih i najvazhlivishih silskogospodarskih kultur u sviti Nasampered yiyi viroshuyut na zerno i dlya virobnictva kormiv U svitovomu rilnictvi u tomu chisli j v Ukrayini kukurudzu vikoristovuyut yak universalnu kulturu na korm hudobi stebla j kachani dlya prodovolchih i tehnichnih potreb virobnictva krup i boroshna harchovogo krohmalyu ta roslinnoyi oliyi medu j cukru ksantanovoyi kamedi dekstrinu ta etilovogo spirtu amilazi sho sluzhit dlya virobnictva foto ta kinoplivok i sintetichnih tkanin Z voskopodibnoyi kukurudzi vigotovlyayut plastmasi sintetichni plivki celofan z obolonok kukurudzyanih kachaniv papir koshiki kapelyuhi tosho Z kachaniv otrimuyut furfurol potribnij u virobnictvi sintetichnih smol ta inshih himichnih materialiv Ostannim chasom zbilshilas yiyi chastka u virobnictvi biopaliva ta biogazu U zerni kukurudzi bilsh 70 krohmalyu a v pshenici 64 ale v pshenici 17 bilku a v kukurudzi vsogo 10 i kukurudzyanij bilok bidnishij nezaminnimi aminokislotami Zhovta kukurudza yedinij zlak bagatij karotinom do 9 mg v 100 g zerna Kormi u tvarinnictvi Kukurudza maye visoki kormovi yakosti ale procent bilku v yiyi zerni nizkij i blizko 30 40 bilka zeren kukurudzi pripadaye na malopozhivnij zeyin yakij postupayetsya bilkam inshih zlakovih i bobovih kultur U nezeyinovij chastini bilka kukurudzi mistitsya malo nezaminnih aminokislot triptofanu tosho a ce znizhuye pozhivnist kukurudzyanogo kormu Tomu dlya zbagachennya bilkom zelenoyi masi kukurudzu viroshuyut razom z bobovimi kulturami Ostannim chasom kormove zerno kukurudzi zberigayut konservovanim v polietilenovih rukavah U kulinariyi Kukurudzu shiroko vikoristovuyut u period yiyi molochnoyi stiglosti Za pozhivnistyu v molochno voskovij stiglosti kukurudza perevershuye majzhe vsi ovochevi kulturi Odnak molochna stiglist koli zerna m yaki j pri natisnenni vidilyayut ridinu molochnogo koloru u kukurudzi zberigayetsya lishe 2 3 dni pislya chogo vmist cukriv u zernah shvidko zmenshuyetsya i smakovi yakosti yih znizhuyutsya Vilamuyut kachani kukurudzi v stadiyi molochnij pochatku voskovoyi spilosti Kukurudza ye cinnim harchovim produktom Z yiyi zeren vigotovlyayut kukurudzyane boroshno krupi j plastivci kalorijnist yakih harakterizuyutsya danimi navedenimi v tablici nizhche Zasvoyuvannya i kalorijnist kukurudzyanih harchovih produktiv Produkt Kilkist zasvoyuvanih rechovin u 100 g produktu Kilkist netto kalorij u 100 g produktu Bilki Zhiri Vuglevodi Kukurudzyane boroshno 8 2 3 2 67 9 342 Kukurudzyani krupi 7 1 0 9 74 1 341 Kukurudzyani plastivci 9 6 4 2 83 5 420 Kukurudzyanij krohmal tonkogo pomelu chasto vikoristovuyut zamist pshenichnogo boroshna a kukurudzyani krupi zamist mannih Kilkist proteyinu v zerni kukurudzi stanovit 10 13 U zerni kukurudzi mistitsya 3 5 oliyi Kukurudzyani krupi varyatsya najdovshe za vsi krupi 3 4 god Rozvaryuvannya krup mozhna priskoriti zamochivshi yih A osoblivistyu kukurudzyanoyi kashi ye te sho virobi z neyi mozhna formuvati v holodnomu viglyadi V kukurudzyanomu boroshni vidsutnya klejkovina tomu jogo vikoristovuyut dlya prigotuvannya tih strav u yakih dlya skriplennya zastosovuyutsya yajcya V nacionalnih kuhnyah z kukurudzi gotuyut italijsku polentu ispansku tortillu rumunsku mamaligu gruzinski i tak dali Z kukurudzyanih zeren gotuyut kukurudzyani plastivci krohmal patoku spirt pivo a takozh otrimuyut kukurudzyanu oliyu sho zdatna znizhuvati kilkist holesterinu v krovi Varinnya kukurudzi u kachanah Svizhu kukurudzu perevazhno varyat u kachanah i v takomu viglyadi podayut na stil Pidgotovleni kachani obchishayut vid volokon i listkiv chastinu listkiv kladut na dno kastruli shob kachani ne prigorili Na listki shilnimi ryadami kladut kachani perezrilu kukurudzu yaka dovgo varitsya kladut znizu Kachani pokrivayut listkami j zalivayut holodnoyu vodoyu Varyat kukurudzu v zakritij kastruli vid 30 hv do godini v zalezhnosti vid stiglosti a potim stavlyat u duhovku V miru vikipannya vodi v kastrulyu dolivayut okrip Solyat kachani pislya varinnya U medicini Ridkij ekstrakt i spirtova nastojka kukurudzyanih stovpchikiv zbilshuyut sekreciyu ruh zhovchi rozridzhuyut yiyi zmenshuyut kilkist bilirubinu v zhovchi priskoryuyut proces zsidannya krovi Preparati kukurudzi zbilshuyut kilkist trombocitiv u krovi ta znachno posilyuyut diurez Medichnoyu promislovistyu vipuskayetsya ekstrakt kukurudzyanih stovpchikiv ridkij 1 1 vigotovlenij na 70 spirti Zastosovuyetsya yak zhovcheginnij zasib pri holecistiti holangiti ta porushenni funkcij travnogo kanalu Prijmayut vseredinu po 30 40 krapel na 1 lozhci vodi 3 razi protyagom dobi za 30 hv do yidi Nastij kukurudzyanih prijmochok zdavna vikoristovuyut pri hvorobah nirok zokrema pri glomerulonefriti nefrolitiazi cistiti uretriti pri hvorobah pechinki dlya znizhennya apetitu pri ozhirinni pri sercevih i nirkovih nabryakah ta pri hvorobah zhinochih statevih organiv zokrema pri matkovih krovotechah Berut 1 stolovu lozhku kukurudzyanih prijmochok zalivayut 1 sklyankoyu vodi kip yatyat 10 hv nastoyuyut 30 hv P yut po 1 stolovij lozhci 3 razi na dobu cherez 2 god pislya yidi Obolonka kukurudzi dozvolyaye prigotuvati likuvalni chayi tabletki poroshki Zagotivlya medichnoyi sirovini Z likuvalnoyu metoyu vikoristovuyut prijmochki i stovpchiki roslini ta kukurudzyanu oliyu Zbirayut kukurudzyani stovpchiki koli dostigayut kachani Perevagu viddayut zolotavo zhovtim ta chervonuvatim stovpchikam Temni vrazheni cvillyu i zvolozheni stovpchiki kukurudzi nepridatni dlya medichnogo vikoristannya Sirovinu rozstilayut tonkim sharom dobre visushuyut i zberigayut u proholodnih ale ne vologih miscyah Obsyagi virobnictva kukurudziNajbilshi svitovi virobniki kukurudzi 2014 Krayina mln tonn SShA 361 KNR 216 Braziliya 80 Argentina 33 Ukrayina 28 Indiya 24 Meksika 23 Vsogo u sviti 1038 Najbilshi virobniki kukurudzi 2010 Krayina mln tonn SShA 339 KNR 166 Yevropejskij Soyuz 56 Braziliya 51 Meksika 24 Argentina 21 Indiya 20 PAR 13 Ukrayina 12 Kanada 11 Vsogo u sviti 832 Roslina posidaye tretye misce u svitovomu virobnictvi pislya pshenici i risu Za danimi FAO ploshi vidvedeni pid kukurudzu v period z 1970 po 2003 rik zbilshilasya z 113 mln ga do 143 mln ga serednya vrozhajnist 2 35 t ga do 4 47 t ga a zagalnij obsyag virobnictva zbilshivsya z 266 mln tonn do 640 mln t Urozhajnist kukurudzi v rozvinenih krayinah znachno visha za rahunok vikoristannya gibridnogo nasinnya zroshennya vnesennya dobriv i borotbi zi shkidnikami Stanom na 1981 rik u Radyanskomu Soyuzi vse she isnuvala problema z tehnologiyeyu viroshuvannya kukurudzi ta tehnikoyu Deyaki mashini i znaryaddya potribni dlya tehnologiyi zapozichenoyi z Ugorshini vigotovlyuvalos lishe malimi partiyami abo vzagali ne vigotovlyuvalos Nihto ne vigotovlyuye plugi z napivgvintovim vidvalom malo kukurudzopribiralnih kombajniv she menshe susharok zerna tosho Najobshirnishi v SRSR teritoriyi zajnyati pid kukurudzu buli v Ukrayini na drugomu misci bula RSFSR na tretomu Moldova Najbilshim virobnikom ye SShA Kitaj YeS i Braziliya Do 40 urozhayu kukurudzi u sviti vipuskaye SShA i ye najbilshim eksporterom u sviti U sviti dlya prodovolchih potreb vikoristovuyetsya priblizno 20 zerna kukurudzi dlya tehnichnih 15 20 na korm hudobi 60 65 Ukrayinskij eksport kukurudzi Vsogo z pochatku sezonu zhovtnya 2011 r Ukrayina postavila na eksport morskim transportom 6 95 mln t kukurudzi Div takozh Najbilshi virobniki zernovih kulturAgrotehnika kukurudziKukurudza visokoproduktivna kultura Za korotkij chas vona formuye bilshe organichnoyi masi nizh inshi kulturni roslini Vodnij temperaturnij svitlovij ta pozhivnij rezhimi mayut velike znachennya pri viroshuvanni kukurudzi tomu pri nespriyatlivih umovah znizhuyetsya kilkist i masa zeren osoblivo u verhivci kachana Sonyachnoyi energiyi kukurudza potrebuye znachno bilshe nizh zernovi kolosovi ta inshi kulturi a za yiyi deficitu zatineni miscya zagushenist posiviv trivala hmarna pogoda vegetacijnij period ciyeyi kulturi podovzhuyetsya a vrozhajnist znizhuyetsya Ce prizvodit do pogirshennya yakosti zerna Pokaznikom visokogo vrozhayu ye dosyagnennya tipovogo dlya kozhnogo gibrida spivvidnoshennya mizh zernom i listostebelnoyu masoyu indeksa urozhayu Vin u kukurudzi na silos dosyagaye 1 u kukurudzi na zerno kolivayetsya v mezhah vid 0 38 do 0 42 Dovedeno sho visokij ta nizkij vmist bilka v zerni peredayetsya pri incuhti z pokolinnya v pokolinnya yak visoko spadkova oznaka prote vona potrebuye postijnogo kontrolyu pri dobori j rozmnozhenni visokobilkovih Vikoristannya mikrobiologichnih preparativ prirodnogo pohodzhennya ye odnim iz chinnikiv pidvishennya produktivnosti ta yakosti zerna kukurudzi Pri mikrobnih preparativ simbiotichnij rozvitok mikroorganizmiv u rizosferi korenevoyi sistemi roslini spriyaye zbilshennyu kilkosti mineraliv sho postupayut u roslinu i pidvishennyu produktivnosti fotosintezu a shlyahom zbilshennya kilkosti korisnih vidiv mikrobioti otrimuyut zrostannya stijkosti roslin do fakultativnih patogeniv sho zagalom spriyaye pidvishennyu vmistu proteyiniv u zerni ta yakosti zerna v cilomu Siyut kukurudzu z mizhryaddyami 65 70 i vidstanyami mizh roslinami v ryadu 30 35 sm U kozhne gnizdo visivayut 3 4 zerna na glibinu 7 8 sm Norma visivu stanovit 20 26 g na 10 m Doglyad vklyuchaye 2 3 rozpushuvannya mizhryad iz znishennyam bur yaniv vidalennya pasinkiv i shtuchne doopilennya roslin perenesennyam pilku marleyu z cholovichih kvitok na zhinochi potribno povtoryuvati kilka raziv Intensivnist asimilyaciyi SO2 u kukurudzi znachno zalezhit vid intensivnosti osvitlenosti Optimalne spivvidnoshennya listkovoyi poverhni do ploshi gruntu dlya kukurudzi na zerno stanovit 3 4m2 m Dorosli roslini Kachan cukrovoyi kukurudzi Plodi kukurudzi Plodi riznih sortiv mayisu Zibranij mayis Minnesota SShA Udobrennya kukurudzi Pidzhivlennya kukurudzi dobrivami zabezpechuye roslinu potribnimi elementami Pidzhivlennya mineralnimi dobrivami Pidzhivlennya kukurudzi mineralnimi dobrivami ye vazhlivim etapom dlya maksimalnogo urozhayu Zazvichaj zastosovuyut taki mineralni dobriva yak amiachna selitra anidrid azotnoyi kisloti superfosfat dzherelo fosforu ta kalijna sil dzherelo kaliyu Normi vnesennya mineralnih dobriv zazvichaj viznachayut zalezhno vid rivnya pozhivnosti gruntu ale priblizno mozhna vkazati nastupni normi Amiachna selitra azotne dobrivo zastosovuyetsya u dozi blizko 100 120 kg ga Ce mozhe buti rozdileno na dekilka etapiv pid chas rozvitku roslin yaksho neobhidno Superfosfat dobrivo z fosforom vnositsya v kilkosti 60 80 kg ga ale takozh mozhe buti rozdileno na kilka etapiv Kalijna sil dobrivo z kaliyem rekomenduyetsya vnositi priblizno 50 70 kg ga v zalezhnosti vid analizu gruntu ta poperednih doz dobriv Takozh mozhna zastosovuvati rozchin karbamidu Pidzhivlennya kukurudzi mineralnimi dobrivami zazvichaj provoditsya u dva tri etapi pershij etap pid chas posivu abo pered nim drugij pid chas fazi aktivnogo rostu na pochatku formuvannya koloskiv i tretij pri potrebi v zalezhnosti vid vmistu pozhivnih rechovin u grunti ta fazi rostu roslin Pozakoreneve pidzhivlennya mikrodobrivami zdijsnyuyetsya v kritichni fazi rostu kulturi pid chas yakih sposterigayetsya najbilsha potreba v elementah zhivlennya osoblivo v mikroelementah Odnim iz takih etapiv v rozvitku kukurudzi ye period 4 6 listkiv V cej chas koreneva sistema roslin ne rozvinena i poglinannya pozhivnih rechovin iz gruntu obmezhene Tomu zastosuvannya vodorozchinnih dobriv dozvolyaye optimizuvati rozvitok korenevoyi sistemi ta pidsiliti vikoristannya roslinami elementiv zhivlennya z gruntu i dobriv Ce daye mozhlivist priskoriti povnocinne zakladannya reproduktivnih organiv kachaniv ta otrimati v pidsumku visokij urozhaj Mikrodobriva efektivni takozh u period 7 9 listkiv Pidzhivlennya v cej chas spriyaye pidsilenomu spozhivannyu osnovnih elementiv z gruntu Pidvishuyetsya hvorobo i posuhostijkist roslin ta pokrashuyutsya yakisni pokazniki vrozhayu Dlya zabezpechennya takih umov v danij period rekomendovano vnositi mikrodobriva z margancem borom ta cinkom Zastosuvannya ostannogo pri viroshuvanni kukurudzi ye obov yazkovim oskilki za jogo uchasti v roslinah sintezuyetsya hlorofil aminokisloti ta vitamini grupi V R S Za nestachi cinku mozhlive pogane zav yazuvannya kachaniv Odnochasno z mikrodobrivami pri provedenni pidzhivlen rekomenduyetsya vnositi sulfat magniyu semivodnij Rozchin dobriva potribno rozpilyati na listki roslin obrobivshi yih z oboh storin Pri comu vazhlivo dotrimuvatisya rekomendovanoyi dozi dobriva Pered provedennyam pidzhivlennya kukurudzi po listu rekomenduyetsya pereviriti riven pH gruntu Yaksho riven pH ne pidhodit dlya kukurudzi potribno spochatku provesti kislotno luzhnu korekciyu ta za neobhidnosti provesti vapnuvannya gruntu Pri nedostatnomu rivni azotu v grunti pidzhivlennya po listu staye she vazhlivishim tak yak roslini mozhut ne otrimati dostatnyu kilkist cogo makroelementa Gerbicidi Obov yazkovim elementom perevazhnoyi bilshosti intensivnih tehnologij viroshuvannya silskogospodarskih kultur v tomu chisli i kukurudzi ye borotba z bur yanami za dopomogoyu zastosuvannya gerbicidiv Za strokami zastosuvannya gerbicidiv mozhna vidiliti dva etapi doshodovij period zastosuvannya gerbicidiv pered visivannyam abo pislya visivu silskogospodarskih kultur ale do poyavi shodiv Gerb 900 k e Dual Gold 960ES k e Stomp 330 k s Trofi 90 k e Front yer 900 k e Front yer Optima k e Harnes k e ta in pislyashodovij period zastosuvannya gerbicidiv pislya poyavi shodiv gerbicidi klasu Regulyatori rostu ta rozvitku Aminka v r Banvel 4S 480SL v r k Dezormon 600 v r Dialen Super 464 SL v r k Esteron 60 k e Efiron k e Lontrel Grand v g Aminka v r Dezormon 600 v r Dialen Super 464 SL Esteron 60 k e Efiron k e 2 4 D aminna sil Takozh vikoristovuyutsya gerbicidi nastupnih klasiv Ingibitori acetolaktatsintazi Ingibitori acetil Ko karboksilazi Ingibitori EPSP sintazi isnuyut genetichno modifikovani sorti kukurudzi stijki do gerbicidiv ciyeyi grupi Hvorobi i shkidniki Shkidniki Korinnya abo parostki shodiv kukurudzi v grunti poshkodzhuyut lichinki riznomanitnih zhukiv kovalikiv ta plastinchastovusih hrushiv hlibnih zhukiv kukurudzyanogo zhuka V Ukrayini najposhirenishimi sered zhukiv kovalikiv ye posivnij kovalik L zustrichayetsya u vsih zonah za vinyatkom stepovih rajoniv Lichinki cogo vidu stanovlyat osnovnu masu drotyanikiv v Ukrayini shirokij kovalik F poshireni v Polissi Prikarpatti Lisostepu stepovij kovalik Fald poshireni v Lisostepu i Stepu smugastij kovalik Agriotes lineatus L poshireni v Polissi Prikarpatti Lisostepu temnij kovalik chornij kovalik Drotyaniki vigrizayut vnutrishnyu chastinu visiyanih zeren obgrizayut pidzemnu chastinu stebel i korinnya shodiv sho prizvodit do znachnogo zridzhennya posiviv Stupin shkidlivosti drotyanikiv zalezhit vid nayavnosti v grunti zaoranih roslinnih reshtkiv obumovlyuyetsya kilkistyu shkidnika i jogo vikovim skladom temperaturoyu ta vologistyu gruntu rivnem agrotehniki Chiselnist shkidnikiv a takozh shkodochinnist drotyanikiv visha u miru prosuvannya na pivnich sho poyasnyuyetsya trivalishim periodom prorostannya nasinnya i rostu shodiv Zhuki chornishi ta medlyaki dobre pristosovani do posushlivih umov Najnebezpechnishimi z nih ye kukurudzyanij chornish L stepovij chornish F W shirokogrudij chornish Marsh pishanij medlyak L Lichinki chornishiv nespravzhni drotyaniki poshkodzhuyut visiyane nasinnya ta pidzemnu chastinu shodiv bilya poverhni Lichinki zhukiv pilkoyidiv shkodyat perevazhno na pivdni Ukrayini Sered pilkoyidiv poshkodzhuyut kukurudzu dagestanskij pilkoyid Rtt ta pilkoyid protej Kirsh Z plastinchastovusih zhukiv najbilshoyi shkodi korenyam pidzemnij chastini stebla shodiv i molodih roslin kukurudzi zavdayut lichinki kvitnevogo chervnevogo ta travnevogo hrushiv hlibnih zhukiv ta kukurudzyanogo zhuka Na pivdni ta Krimu shkodit kukurudzyanij gnojovik Hbst U lisostepovij i stepovij zonah poshkodzhuvati mozhut zhuki kravchiki Lethrus apterus Laxm Pidgrizayuchi sovki shkodyat v usih regionah Ukrayini ozima sovka Agrotis segetum Schift najbilsh shkidliva v Lisostepu i pivdennomu zahodi oklichna sovka L poshirena v zahidnih oblastyah bavovnikova sovka Chloridea obsoleta F poshirena perevazhno v pivdennih rajonah ale v okremi roki mozhe prosuvatisya i v bilsh pivnichni rajoni Shvedska muha vivsyana L ta yachminna Meid i yiyi lichinki Sirij abo kukurudzyanij dovgonosik Gull zagrozlivij shkidnik kukurudzi na pivdennomu zahodi Ukrayini v pridunajskih rajonah Smugasta hlibna blishka sorgova popelicya Fitch cheremhovo zlakova popelicya Rhopalosiphum padi L zvichajna zlakova popelicya Rond bruslinova popelicya F shestikrapkova Rib smugasta L ta gorodnya cikadki Dhlb pavutinnij klish slipnyak hlibnij rudovusij Geoffr steblovij kukurudzyanij metelik Hb i jogo gusenicya komirnij i risovij dovgonosiki zernova yachminna mil zahidnij kukurudzyanij zhuk muhi strichkokrilki Caprophilus dimidiatus dovgonizhka shkidliva Dovedeno sho zerno v kilogrami yakogo narahovuyetsya ponad 15 osobin risovogo dovgonosika abo 5 komirnogo 6 boroshnyanih hrushakiv 25 boroshnoyidiv 150 hlibnih klishiv sprichinyaye negativnij vpliv na funkcionalnu diyalnist nirok ta pechinki teplokrovnih Hvorobi V chas periodu vegetaciyi a takozh pri zberiganni kukurudzu urazhayut ponad 100 vidiv gribiv ta bakterij a takozh deyaki virusni i mikoplazmenni hvorobi Do spilnih hvorob kukurudzi ta inshih roslin nalezhit fuzarioz bila gnil plisnyavi gribi Hvorobi nasinnya ta shodiv Siro zelene plisnyavinnya Zbudniki gribi z rodiv Penicillium Linc Aspergillus Mich Botrytis Mich Mucor Mich Rhizopus spp ta in Temno zelene plisnyavinnya Zbudniki gribi z rodiv Alternaria Ness Cladosporium Linc Rozheve plisnyavinnya Zbudniki gribi z rodiv Fusarium Linc Linc Vilyagannya siyanciv chorna nizhka Zbudniki gribi z rodu Pythium Hesse Eds Fitzp Drechs ta inshi Zahodi zahistu vid cvilovoyi mikroflori Kalibruvannya nasinnya zberigannya nasinnya u suhih primishennyah z horoshoyu ventilyaciyeyu sivba v optimalni stroki z kotkuvannyam posiviv protruyuvannya nasinnya Vitavaksom 200 Vitavaksom 200FF i in Sazhkovi hvorobi Letyucha sazhka Zbudniki grib Kuhn G P Clinton sin Sporosporium reilianum Mc Alpine f zeae Geshele Zahodi zahistu agrotehnichni dotrimannya optimalnih sivozmin ta strokiv sivbi himichni protruyuvannya nasinnya preparatami Vitavaks 200 Vitavaks 200 ff ta in vprovadzhennya u virobnictvo stijkih gibridiv i sortiv Puhirchasta sazhka Zbudnik hvorobi grib Beskm Unger Zahodi zahistu Stvorennya i vikoristannya stijkih gibridiv Agrotehnichni prijomi sivba gibridnim nasinnyam pershogo pokolinnya ta dobir zdorovogo nasinnyevogo materialu optimalni stroki sivbi ochishennya polya vid pislyazbiralnih reshtok osinnya oranka himichni protruyuvannya nasinnya preparatami Vitavaks 200 Vitavaks 200 ff ta in v sivozmini kukurudza na nasinnya ne povinna perevishuvati 25 30 ploshi Hvorobi stebla i koreniv Fuzariozni steblovi ta korenevi gnili Zbudniki grib z rodu fuzarij var subglutinans Wollenweb et Reinking ta in Bila gnil Zbudnik sumchastij grib z rodu sklerotiniya Lib d By sin Whetzelinia sclerotiorum d By Korf et Dumont Vugilna gnil stebla Zbudnik grib Taub Bakterialna gnil stebel Zbudniki bakteriyi z rodiv Erwinia Pseudomonas Listovi hvorobi stebel listya kachaniv Zbudniki gribi z rodu Helminthosporium Pass Nisik Ullstrup Irzha Zbudnik grib Schw Askohitoz Zbudniki gribi z rodu askohita G L Stout Sacc Septorioz Zbudnik grib Schulz et Sacc var major Panasenko Kurvulyarioz Zbudnik grib z rodu kurvulariya Wakk Boeijn Cefalosporioz Zbudnik grib Corda Fillostiktoz Zbudnik grib Panasenko Alternarioz listya Zbudnik grib z rodu alternariya Fr Fr Keissl Epikokkoz Zbudnik grib Desm Kilcepodibna bakterialna plyamistist listya Zbudnik grib pv syringae van Hall sin Kendrick Bakterialna plyamistist listya ta pihv Zbudnik grib Pseudomonas syringae pv andropogoni Smith Bakterialne v yanennya Vilt Styuarta Zbudnik bakteriya Smith Due Hvorobi kachaniv Fuzarioz kachaniv Zbudniki gribi rodu z fuzarij J Sheld ta in Chervona gnil kachaniv Zbudniki grib Schwabe sumchasta stadiya Gibberella zeae Schwein Petch Nigrosporoz Zbudniki grib Berk amp Broom Petch Sira gnil Zbudniki grib Bruderl Diplodioz suha gnil stebel ta kachaniv Zbudniki grib Schw Lev Kladosporioz temne plisnivinnya Zbudniki gribi z rodu Cladosporium Pers Linc Pidopl et Deniak Rozheve plisnivinnya Zbudnik grib Linc Bakterioz kachaniv Zbudnik bakteriya grampozitivni sporonosni palichki Virusni hvorobi Zakuklyuvannya Zbudnik Oat pseudorosette virus sin Siberian oats mosaic virus Mozayika krapchastist listya kukurudzi Zbudnik Maize leaf fleck virus sin Badley yellow dwart virus Karlikova mozayika kukurudzi Zbudniki Maize dwart mosaic virus Maize red stripe virus Sorghum red stripe A takozh sho viklikayetsya irzhastim gribkom z rodu Pukciniya Div takozh en Kukurudza modelnij genetichnij ob yektKukurudza modelnij klasichnij genetichnij ob yekt Rozpochati na rubezhi 19 20st genetichni doslidzhennya kukurudzi spriyali vagomomu polipshennyu danoyi kulturi a takozh stali osnovoyu dlya rozvitku teoretichnoyi i prikladnoyi genetiki roslin Vpershe zdijsneni na kukurudzi rozrobki buli pereneseni na inshi kulturi sho spriyalo pidvishennyu zagalnogo rivnya genetichnih doslidzhen i selekcijnih tehnologij V doslidah na kukurudzi amerikanska vchena genetik Barbara Mak Klintok vidkrila mobilni genetichni elementi transpozoni V Nacionalnomu centri genetichnih resursiv roslin Ukrayini Institutu roslinnictva im V Ya Yur yeva sformovana ta zareyestrovana bazova kolekciya kukurudzi yaka vklyuchaye 4987 zrazkiv v tomu chisli 892 sorti 191 sintetichna populyaciya i 3904 samozapilenih linij GalereyaOchisheni kachani cukrovoyi kukurudzi Peruanski sorti Kukurudzyani zerna Zbir kukurudzyanogo silosu kormozbiralnim kombajnom Vrozhaj kukurudzi v shtati Ajova 2009 providnogo virobnika kukurudzi v shtatah SShA Zbir kukurudzi v Kiyivskij oblasti Zea mays Ottofile giallo Tortonese Tuluzkij muzej Cibulya ta kachani kukurudzi pid chas etnografichnogo festivalyu Svichchine vesillya u 2016 roci v Berezovij RudciDiv takozhSpisok krayin za virobnictvom kukurudziPrimitkiZea mays Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Arhiv originalu za 1 listopada 2020 Procitovano 22 lyutogo 2010 Arhiv originalu za 25 lipnya 2009 Procitovano 22 lyutogo 2010 Kukurudz Slovar ukrayinskoyi movi v 4 t za red Borisa Grinchenka K Kievskaya starina 1907 1909 Etimologichnij slovnik ukrayinskoyi movi v 7 t redkol O S Melnichuk gol red ta in K Naukova dumka 1989 T 3 Kora M In t movoznavstva im O O Potebni AN URSR ukl R V Boldiryev ta in 552 s ISBN 5 12 001263 9 Zajdler Lyudvik Atlantida M Veche 2004 206 s Yu KOBIV Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin K Nauk dumka 2004 800 s S 518 Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Chto vy znaete i chego vy ne znaete o kukuruze Himiya i zhizn Nauchno populyarnyj zhurnal Akademii Nauk SSSR 1981 2 ISSN 0130 5972 s 40 42 Whipple Clinton J Kebrom Tesfamichael H Weber Allison L Yang Fang Hall Darren Meeley Robert Schmidt Robert Doebley John Brutnell Thomas P 16 serpnya 2011 grassy tillers1 promotes apical dominance in maize and responds to shade signals in the grasses Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America T 108 33 s E506 E512 doi 10 1073 pnas 1102819108 ISSN 0027 8424 PMC 3158142 PMID 21808030 Procitovano 22 listopada 2019 Tovstuha Ye S Fitoterapiya K Zdorov ya 1990 304 s il 6 55 ark il ISBN 5 311 00418 5 D Osokina Kukuruznyj potok Himiya i zhizn Nauchno populyarnyj zhurnal Akademii Nauk SSSR 1981 2 ISSN 0130 5972 s 37 40 Prichini fioletovogo zabarvlennya ta nerivnomirnogo rostu kukurudzi 1 lipnya 2017 u Wayback Machine AgroNews 18 04 2017 Selekcioneri Niderlandiv ta Ukrayini vpershe stvorili spilni sorti cukrovoyi kukurudzi 30 03 2023 Artikel Starch und Starch Composition In Hans Zoebelein Hrsg Dictionary of Renewable Ressources 2 Auflage Wiley VCH Weinheim und New York 1996 Seiten 265 266 267 ISBN 3 527 30114 3 Travy i zdorove Lekarstvennye rasteniya Avt sost A M Zadorozhnyj i dr M Mahaon Gamma Press 2000 2000 512s il Domashnyaya enciklopediya ISBN 5 88215 989 X ISBN 5 9223 0042 3 Sovety po vedeniyu priusadebnogo hozyajstva F Ya Popovich B K Gaponenko N M Koval i dr Pod red F Ya Popovicha Kiev Urozhaj 1985 s 664 il Tirazh 120 000 ekz Kukurudza Viroshuvannya zbirannya konservuvannya i vikoristannya D Shpaar K Gipaki D Dreger ta in pid zagalnoyu redakciyeyu D Shpaara K Alfa steviya LTD 2009 396s Harchenko Yu V Harchenko L Ya Teosinte perspektivna kultura dlya selekciyi kukurudzi 1 grudnya 2012 u Wayback Machine Visnik Poltavskoyi derzhavnoyi agrarnoyi akademiyi Naukovo virobnichij zhurnal 1 grudnya 2012 u Wayback Machine 2010 4 Demidas G I Yamkova V V Vpliv gustoti stoyannya komponentiv v sumisnih posivah kormovih kultur na urozhajnist kukurudzi 1 grudnya 2012 u Wayback Machine Naukovij visnik Nacionalnogo universitetu bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini Zbirnik naukovih prac 1 grudnya 2012 u Wayback Machine 2009 Vip 132 Shalimov S A Shadura O A Suchasna ukrayinska kuhnya 4 te vid stereotip K Tehnika 1981 271s il Tirazh 200 000 prim Manohina Timoshenko O V Vpliv preparatu EM 1 na yakist zerna kukurudzi 1 grudnya 2012 u Wayback Machine Visnik Poltavskoyi derzhavnoyi agrarnoyi akademiyi Naukovo virobnichij zhurnal 1 grudnya 2012 u Wayback Machine 2010 1 Food and Agriculture Organization of the United Nations angl Arhiv originalu za 13 lipnya 2011 Procitovano 19 bereznya 2017 Najbilshi virobniki kukurudzi na sviti USDA Procitovano 21 travnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Nedijsnij deadurl 404 dovidka nedostupne posilannya z lipnya 2019 Muzafarov N M Osoblivosti nalivu zerna ta agroekologichna ocinka gibridiv kukurudzi riznih grup stiglosti 1 grudnya 2012 u Wayback Machine Visnik Centru naukovogo zabezpechennya agropromislovogo virobnictva Harkivskoyi oblasti Naukovo virobnichij zbirnik 1 grudnya 2012 u Wayback Machine 2010 Vip 8 T M Chechenyeva O S Semerun http www nbuv gov ua portal chem biol nvnau 2009 134 3 09ctm pdf 1 grudnya 2012 u Wayback Machine Morfogenetichni osoblivosti serednorannih inbrednih linij kukurudzi Zea mays L Naukovij visnik Nacionalnogo universitetu bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini Zbirnik naukovih prac 1 grudnya 2012 u Wayback Machine 2009 Vip 134 ch 3 O V Balanda N G Chernega Vpliv 6 BAP na aktivnist fermentu saharozi v roslinah kukurudzi za riznih temperaturnih umovah 16 lyutogo 2012 u Wayback Machine Naukovi dopovidi Nacionalnogo universitetu bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini Elektronne naukove fahove vidannya 20 travnya 2012 u Wayback Machine 2011 cherven 3 25 ISSN 2223 1609 V A Mokriyenko L V Centilo Osoblivosti rostu i rozvitku kukurudzi zalezhno vid strokiv sivbi ta gustoti stoyannya roslin 16 lyutogo 2012 u Wayback Machine Naukovi dopovidi Nacionalnogo universitetu bioresursiv i prirodokoristuvannya Ukrayini Elektronne naukove fahove vidannya 2011 cherven 3 25 4 lyutogo 2012 u Wayback Machine ISSN 2223 1609 Na sajti Nacionalnoyi biblioteki Ukrayini im V I Vernadskogo Roslinnictvo Pidruchnik Za red V G Vloha K Visha shkola 2005 382 s Zayika S P Skorostigla kukurudza S P Zayika K Urozhaj 1987 S 153 208 Higa T An Earth Saving Revolution Tokyo Japan Sunmark Publishing Inc 1999 354 r Pidzhivlennya kukurudzi Znamagro ukr 19 grudnya 2022 Procitovano 28 grudnya 2023 V V Kirichenko V P Petrenkova I A Gur yeva L M Chernobaj I M Chernyayeva T Yu Markova Zahist kukurudzi vid hvorob i shkidnikiv 1 grudnya 2012 u Wayback Machine Ukrayinska akademiya agrarnih nauk Institut roslinnictva im V Ya Yur yeva UAAN Centr genetichnih resursiv Ukrayini Posibnik ukrayinskogo hliboroba Naukovo praktichnij zbirnik 1 grudnya 2012 u Wayback Machine 2008 Cikov V S Kukuruza tehnologiya gibridy semena Dnepropetrovsk Zorya 2003 296 s Ryabchun V K Gur yeva I A Kuzmishina N V Metodichni pidhodi do formuvannya bazovoyi ta oznakovih kolekcij kukurudzi 1 grudnya 2012 u Wayback Machine Genetichni resursi roslin Naukovij zhurnal 1 grudnya 2012 u Wayback Machine 2008 Vip 5 DzherelaLiteraturaKukurudza zvichajna Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 224 ISBN 5 88500 055 7 Nasinnictvo kukurudzi navch posib B V Dzyubeckij ta in Nac akad agrar nauk Ukrayini Derzh ustanova In t zern kultur Kiyiv Agrarna nauka 2019 199 s ISBN 978 966 540 453 8 V V Kirichenko V P Petrenkova I A Gur yeva L M Chernobaj I M Chernyayeva T Yu Markova Zahist kukurudzi vid hvorob i shkidnikiv 1 grudnya 2012 u Wayback Machine Ukrayinska akademiya agrarnih nauk Institut roslinnictva im V Ya Yur yeva UAAN Centr genetichnih resursiv Ukrayini Posibnik ukrayinskogo hliboroba Naukovo praktichnij zbirnik 1 grudnya 2012 u Wayback Machine 2008 Kukurudza Selekciya ta viroshuvannya gibridiv monografiya V D Palamarchuk V A Mazur O L Zozulya Vinnicya b v 2009 200 s Bibliogr s 155 171 ISBN 978 966 2954 65 4 Bernardino de Saagun Obshaya istoriya o delah Novoj Ispanii Knigi X XI Poznaniya astekov v medicine i botanike Red i per S A Kuprienko K Vidavec Kupriyenko S A 2013 218 s Mesoamerika Istochniki Istoriya Chelovek ISBN 978 617 7085 07 1 Kukurudza harchova tehnologichni aspekti viroshuvannya monografiya O P Yakunin ta in Vinnicya Nilan 2016 207 8 s kolor il tabl Bibliogr s 183 207 300 prim ISBN 978 966 924 267 9 Travy i zdorove Lekarstvennye rasteniya Avt sost A M Zadorozhnyj i dr M Mahaon Gamma Press 2000 2000 512s il Domashnyaya enciklopediya ISBN 5 88215 989 X ISBN 5 9223 0042 3PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Zea mays KUKURUDZA ZVIChAJNA 17 bereznya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Kukurudza 22 kvitnya 2016 u Wayback Machine Agrarna enciklopediya https web archive org web 20211008114703 http sort sops gov ua taxon view 9 Arhivovano8 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Sorti kukurudzi zareyestrovani v Ukrayini Festival kukurudzi na Zakarpatti 14 veresnya 2011 u Wayback Machine INFORMACIJNO DOVIDKOVA SISTEMA SORT 8 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Video Kukurudza Zrobleno v Ukrayini 25 sichnya 2018 u Wayback Machine 2018 youtube 8hv 2sek angl How It s Made Sweet corn 2015 youtube 5hv 13sek