Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вітамін К — жиророзчинний вітамін. Бере участь в регуляції процесів зсіданні крові, регуляції ектопічної кальцифікації та ін. Зокрема, це , , протеїн C , , та Матриксний Gla-протеїн. Вітамін К утворюється в організмі людини кишковою мікробіотою. Сприяє зміцненню капілярів та припиненню кровотеч. Значна кількість цього вітаміну міститься у білокачанній капусті, гарбузах, щавлі, печінці, шпинаті, петрушці. Є він у картоплі, томатах, горосі, яйцях, моркві, буряках, кропі. Добова потреба у вітаміні значно збільшується при гепатитах, цирозі печінки, жовчнокам'яній хворобі, хворобах кишки, кровотечах, а також при тривалому застосуванні антибіотиків та сульфаніламідних препаратів.
Менадіону натрію бісульфіт
Латинська назва: Menadione sodium bisulfite
Хімічна назва: 2,3-дигідро-2-метил-1,4-нафтохінон-2-сульфонат натрію
Брутто-формула: C11H9NaO5S
Код CAS: 130-37-0
Код ATC: B02BA02
Основна характеристика: Швидко розпадається під впливом прямих сонячних променів.
Фармакотерапевтична група: Група вітаміну K
Нозологічна класифікація (МКХ-10):
- D67 Спадковий дефіцит фактору IX
- D68.9 Порушення згортання неуточнене
- I78 Хвороби капілярів
- K73 Хронічний гепатит, не класифікований в інших рубриках
- K92.2 Шлунково-кишкова кровотеча неуточнена
- N93 Інші аномальні кровотечі з матки та вагіни
- R04.0 Носова кровотеча
- R04.8 Кровотеча з інших відділів дихальних шляхів
- R58 Кровотеча, не класифікована в інших рубриках
- T45.5 Антикоагулянтами
- T81.0 Кровотеча та гематома, ускладнюючі процедуру, не класифіковані в інших рубриках
Вітамін K є жиророзчинним вітаміном, що запасається в невеликих кількостях у печінці, він руйнується на світлі й у лужних розчинах.
Під загальною назвою вітамін K поєднується більша група близьких за своїм хімічним складом й дією на організм речовин (від вітаміну K1 до K7).
Із цієї групи найбільший інтерес представляють дві головні форми вітаміну K, що існують у природі: вітамін K1 і вітамін K2.
Вітамін K1 — речовина, яка синтезується в рослинах і знаходиться в листі.
Вітамін K2 — речовина, яка переважно синтезується в організмі людини мікроорганізмами (сапрофітними бактеріями) у тонкому відділі кишки, а також клітинами печінки тварин. Вітамін K можна виявити у всіх тканинах тварин.
Історія відкриття
У 1929 р. данський учений Генрік Дам описав авітаміноз у курчат, які перебували на синтетичній дієті. Основною ознакою його була геморагія — крововилив у підшкірну клітковину, м'язи й інші тканини. Додавання дріжджів, як джерела вітамінів B, та риб'ячого жиру, багатого вітаміном A та вітаміном D, не усувало патологічних явищ. Виявилося, що цілющий ефект мають зерна злаків і інші рослинні продукти. Речовини, що виліковують геморагію, були названі вітамінами K, або вітамінами коагуляції, тому що було встановлено, що крововиливи в піддослідних птахів, наприклад, пов'язані зі зниженням здатності крові до згортання.
Едвард Дойзі у 1936 році, намагався виділити із кровоспинних рослин відкритий в 1929 році данським біохіміком Генріком Дамом вітамін, названий ним вітаміном K (у своїй нобелівській лекції вчений зазначив, що літера «K» була обрана тому, що була першою в алфавіті, якою з більш-менш виправданим обгрунтуванням не позначалися інші вітаміни. Також цією літерою (за скандинавським та німецьким правописами) починається слово «koagulation» — згортання). Ні з деревію, ні з подорожника тоді виділити вітамін не вдалося. Як з'ясувалося пізніше, його кількість там була невелика.
У 1939 р. у лабораторії Каррера вперше був виділений з люцерни вітамін K, його назвали філохінон. У тому ж році Бінклей і Дойзі отримали із гниючого рибного борошна речовину з антигеморагічною дією, проте з іншими властивостями, чим препарат, виділений з люцерни. Цей фактор одержав найменування вітамін K2 на відміну від вітаміну з люцерни, названого вітаміном K1.
На довершення Дойзі синтезував штучний вітамін K3 — медіон. В 1943 році за сукупність робіт із цього вітаміну Нобелівський комітет присудив премію з медицини й фізіології Е. Дойзі й Г. Даму.
Хімічна будова
Природні вітаміни K є похідними 2-метил-1, 4-нафтохінону, у яких у положенні 3 водень заміщений на залишок спирту фітолу або на ізопреноїдний ланцюг з різним числом вуглецевих атомів.
Вітамін K1, філохінон, фітохінон (2-метил-3-фітил-1,4-нафтохінон).
Вітамін K2 представлено кількома формами, що відрізняються по довжині ізопреноїдного ланцюга. Виділені похідні з бічним ланцюгом з 20, 30 і 35 вуглецевих атомів.
Крім природних вітамінів K, у цей час відомий ряд похідних нафтохінону, що мають антигеморагічну дію, які отримані синтетичним шляхом. До них належать наступні сполуки: Вітамін K3 (2-метил-1,4-нафтохінон), Вітамін K4 (2-метил-1,4-нафтогідрохінон), Вітамін K5 (2-метил-4-аміно-1-нафтогідрохінон), Вітамін K6 (2-метил-1,4-діамінонафтохінон), Вітамін K7 (3-метил-4-аміно-1-нафтогідрохінон).
У 1943 р. А. В. Палладін і М. М. Шемякін синтезували дисульфідну похідну метил-1,4-нафтохінону, що одержала назву, вікасолу, який застосовується в медичній практиці як замінник вітаміну K.
Фізико-хімічні властивості
Вітамін K1 являє собою в'язку речовину жовтого кольору, яка кристалізується при температурі 20° і кипить при 115—145° у вакуумі. Ця речовина нерозчинна у воді, розчинна в хлороформі, діетиловому ефірі, етиловому спирті й інших органічних розчинниках. Вітамін K1 нестійкий при нагріванні та опромінюванні.
Вітамін K2 — жовтий кристалічний порошок з температурою плавлення 54°, що розчиняється в органічних розчинниках та не розчиняється у воді.
Вітамін K3 являє собою лимонно-жовту кристалічну речовину з характерним запахом. Температура плавлення 160°. Він слабко розчинний у воді, що обумовлено відсутністю в його молекулі довгого вуглеводневого ланцюга.
Вітаміни K, що містять у положенні 3 ізопреноїдний ланцюг, належать до світлочутливих сполук. При освітленні ультрафіолетом відбувається фотоліз, відділяється ізопреноїдний ланцюг, який заміщається гідроксилом, а молекула фітолу окислюється в кетон фітон.
Вітаміни K, як похідні нафтохінону, мають здатність до окисно-відновних реакцій. На цій здатності вітамінів K ґрунтується кількісне їх визначення полярографічним методом. Нафтохінонова молекула, приєднуючи два водні, переходить у нафтогідрохінонову. Ця реакція в присутності кисню повітря оборотна. Реакція відновлення нафтохінонів (забарвлених речовин) супроводжується їхнім знебарвленням.
Вітаміни K здатні безпосередньо взаємодіяти з киснем, приєднуючи його в положенні 2, 3 молекули нафтохінону. Продуктом окиснення є епоксид. Епоксиди вітамінів K зберігають вітамінну активність вихідних молекул.
Вітамін K3 під впливом світла й кисню повітря може давати димерне похідне.
Як відзначено вище, бісульфідне похідне вітаміну K3 має вітамінну активність. Цю важливу для медичної практики речовину отримують дією бісульфіту натрію на метил-1,4-нафтохінон.
Гарними стабілізаторами вітаміну K є монокальцієвий фосфат, пірофосфати натрію або калію й ін., стабілізуюча дія яких полягає в підтримуванні у водяному розчині кислої реакції (PH = 4,8). Суміш 0,5 кг пропареного соєвого борошна з 140 г менадіоном-натрій-бісульфатом і 26 г Ca(H2PO4)2стабілізує вітамін на 97 % протягом трьох місяців.
Активність вітаміну K знижується при дії радіації й рентгенівських променів, при заморожуванні.
Оскільки вітамін K не розчинний у воді, на його основі були синтезовані десятки розчинних у воді похідних, одне з яких — вікасол (вітамін K3) — знайшло застосування в медичній. Вікасол — натрієва сіль бісульфідного похідного 2-метил-1,4-нафтохінону, 2-метил-1,4-діоксо-1,2,3,4-тетрагідро-2-нафталінсульфонат натрію — безкольорові кристали без запаху, легко розчинний у воді, нерозчинний у спиртах.
Джерела вітаміну
У природі вітаміном K1 особливо багаті зелені частини рослин, які дають від 50 до 800 мкг вітаміну K1 на 100 г їжі. Особливо багатою на вітаміну К є петрушка: 5 г (2-5 гілочок) містить 80 мкг, забезпечуючи добову потребу. Найбільший його вміст у бобових рослинах, шпинаті, капусті, листах кропиви, томатах. Міститься у плодах шипшини, хвої, вівсі, житі, пшениці, люцерні, зеленому чаї, ламінарії та інших. У коренеплодах та фруктах вміст вітаміну K1 значно менший. Із тваринних продуктів варто відзначити печінку, у якій він депонується, та яйця.
Зв'язок з вітамінами K
За нестачі вітаміну K спостерігали зниження активності аденозинтрифосфатази й креатинкінази в крові й скелетному м'язі. Це призводить до зниженого використання макроергів, що зумовлює підвищений вміст АТФ у печінці й серці пацюків і курчат. Додаткове введення вітаміну E в раціон, позбавлений вітаміну K, попереджає зниження активності зазначених ензимів у м'язах пацюків. Це виявляє утворення метаболітів, що не володіють антигеморагічною дією, але подібно вітаміну K забезпечують нормальний біосинтез ензиматичних білків.
Включення в раціон пацюків вітаміну А — кислоти в дозі, що не перевищує 50 МО, значно знижувало вміст протромбіну й підвищувало виділення вітаміну K з калом. Таким чином, вітамін А кислота гальмувала усмоктування вітаміну K. Як недостатність вітаміну А, так і гіпервітаміноз А викликають крихкість лізосомних оболонок клітин товстої кишки, що призводить до виділення із клітин ряду ензимів — b-глюкуронідази, кислої фосфатази й арилсульфатази — та підвищення їх активності. Пероральне введення вітаміну K попереджало вивільнення цих ензимів при гіпервітамінозі А. Подібне ж виділення арилсульфатази відбувається й з лізосом печінки при гіпервітамінозі А. Додавання вітаміну K1 в інкубоване середовище оберігає лізосоми печінки від вивільнення арилсульфатази. Отже, вітамін K стабілізує мембрани клітин і їх органел.
Добова потреба
Потреба у вітаміні K, тобто та кількість, яка необхідна для запобігання дефіциту в нормальних умовах, становить приблизно 1 мкг на кілограм ваги тіла в день. При вазі 60 кг людині потрібно 60 мкг вітаміну K у день. Типовий раціон містить від 300 до 500 мкг вітаміну K у день. Дефіцит вітаміну — явище рідке, за винятком тих випадків, коли харчування різке обмежене або коли взаємодії з ліками впливають на засвоєння вітаміну. Навіть без харчових джерел нормально функціонуюча популяція бактерій кишечнику може виробити досить вітаміну K.
Немовлята на природному вигодовуванні ризикують набути дефіцит вітаміну K, оскільки жіноче молоко містить недостатню кількість вітаміну, а кишкова флора в них ще недостатньо розрослася, щоб його робити в необхідних кількостях. Потреба у вітаміні K у немовлят становить у перші дні життя 10-12 мкг. Сучасні суміші містять близько 4 мкг вітаміну K на 100 калорій, чого при нормальних обставинах буде цілком достатньо для забезпечення потреб організму.
Підвищена небезпека дефіцитних станів
- захворювання печінки;
- надмірне вживання алкоголю;
- лікарські препарати: антибіотики широкого спектра дії;
- мальабсорбція жирів;
- новонародженні, які харчуються виключно материнським молоком.
Токсичність
«Пер-ос» застосування натуральних форм вітаміну К є нетоксичним, навіть при застосуванні дуже високої дози (4000 мкг на добу). Менадіон, який застосовувався раніше як замісна терапія для новонароджених, був визнаний токсичним навіть в низьких дозах, може призводити до анемії і жовтяниці.
Примітки
- Товстуха Є. С. Фітотерапія. — К.: Здоров'я, 1990.-304 с., іл., 6,55 арк. іл. (С.?)
Посилання
- ФІЛОХІНОНИ [ 3 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Фармацевтична енциклопедія
 | Це незавершена стаття з біохімії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Вересень 2009) |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vitamin K zhirorozchinnij vitamin Bere uchast v regulyaciyi procesiv zsidanni krovi regulyaciyi ektopichnoyi kalcifikaciyi ta in Zokrema ce proteyin C ta Matriksnij Gla proteyin Vitamin K utvoryuyetsya v organizmi lyudini kishkovoyu mikrobiotoyu Spriyaye zmicnennyu kapilyariv ta pripinennyu krovotech Znachna kilkist cogo vitaminu mistitsya u bilokachannij kapusti garbuzah shavli pechinci shpinati petrushci Ye vin u kartopli tomatah gorosi yajcyah morkvi buryakah kropi Dobova potreba u vitamini znachno zbilshuyetsya pri gepatitah cirozi pechinki zhovchnokam yanij hvorobi hvorobah kishki krovotechah a takozh pri trivalomu zastosuvanni antibiotikiv ta sulfanilamidnih preparativ Menadionu natriyu bisulfitLatinska nazva Menadione sodium bisulfite Himichna nazva 2 3 digidro 2 metil 1 4 naftohinon 2 sulfonat natriyu Brutto formula C11H9NaO5S Kod CAS 130 37 0 Kod ATC B02BA02 Osnovna harakteristika Shvidko rozpadayetsya pid vplivom pryamih sonyachnih promeniv Farmakoterapevtichna grupa Grupa vitaminu K Nozologichna klasifikaciya MKH 10 D67 Spadkovij deficit faktoru IX D68 9 Porushennya zgortannya neutochnene I78 Hvorobi kapilyariv K73 Hronichnij gepatit ne klasifikovanij v inshih rubrikah K92 2 Shlunkovo kishkova krovotecha neutochnena N93 Inshi anomalni krovotechi z matki ta vagini R04 0 Nosova krovotecha R04 8 Krovotecha z inshih viddiliv dihalnih shlyahiv R58 Krovotecha ne klasifikovana v inshih rubrikah T45 5 Antikoagulyantami T81 0 Krovotecha ta gematoma uskladnyuyuchi proceduru ne klasifikovani v inshih rubrikah Vitamin K ye zhirorozchinnim vitaminom sho zapasayetsya v nevelikih kilkostyah u pechinci vin rujnuyetsya na svitli j u luzhnih rozchinah Pid zagalnoyu nazvoyu vitamin K poyednuyetsya bilsha grupa blizkih za svoyim himichnim skladom j diyeyu na organizm rechovin vid vitaminu K1 do K7 Iz ciyeyi grupi najbilshij interes predstavlyayut dvi golovni formi vitaminu K sho isnuyut u prirodi vitamin K1 i vitamin K2 Vitamin K1 rechovina yaka sintezuyetsya v roslinah i znahoditsya v listi Vitamin K2 rechovina yaka perevazhno sintezuyetsya v organizmi lyudini mikroorganizmami saprofitnimi bakteriyami u tonkomu viddili kishki a takozh klitinami pechinki tvarin Vitamin K mozhna viyaviti u vsih tkaninah tvarin Istoriya vidkrittyaU 1929 r danskij uchenij Genrik Dam opisav avitaminoz u kurchat yaki perebuvali na sintetichnij diyeti Osnovnoyu oznakoyu jogo bula gemoragiya krovoviliv u pidshkirnu klitkovinu m yazi j inshi tkanini Dodavannya drizhdzhiv yak dzherela vitaminiv B ta rib yachogo zhiru bagatogo vitaminom A ta vitaminom D ne usuvalo patologichnih yavish Viyavilosya sho cilyushij efekt mayut zerna zlakiv i inshi roslinni produkti Rechovini sho vilikovuyut gemoragiyu buli nazvani vitaminami K abo vitaminami koagulyaciyi tomu sho bulo vstanovleno sho krovovilivi v piddoslidnih ptahiv napriklad pov yazani zi znizhennyam zdatnosti krovi do zgortannya Edvard Dojzi u 1936 roci namagavsya vidiliti iz krovospinnih roslin vidkritij v 1929 roci danskim biohimikom Genrikom Damom vitamin nazvanij nim vitaminom K u svoyij nobelivskij lekciyi vchenij zaznachiv sho litera K bula obrana tomu sho bula pershoyu v alfaviti yakoyu z bilsh mensh vipravdanim obgruntuvannyam ne poznachalisya inshi vitamini Takozh ciyeyu literoyu za skandinavskim ta nimeckim pravopisami pochinayetsya slovo koagulation zgortannya Ni z dereviyu ni z podorozhnika todi vidiliti vitamin ne vdalosya Yak z yasuvalosya piznishe jogo kilkist tam bula nevelika U 1939 r u laboratoriyi Karrera vpershe buv vidilenij z lyucerni vitamin K jogo nazvali filohinon U tomu zh roci Binklej i Dojzi otrimali iz gniyuchogo ribnogo boroshna rechovinu z antigemoragichnoyu diyeyu prote z inshimi vlastivostyami chim preparat vidilenij z lyucerni Cej faktor oderzhav najmenuvannya vitamin K2 na vidminu vid vitaminu z lyucerni nazvanogo vitaminom K1 Na dovershennya Dojzi sintezuvav shtuchnij vitamin K3 medion V 1943 roci za sukupnist robit iz cogo vitaminu Nobelivskij komitet prisudiv premiyu z medicini j fiziologiyi E Dojzi j G Damu Himichna budovaPrirodni vitamini K ye pohidnimi 2 metil 1 4 naftohinonu u yakih u polozhenni 3 voden zamishenij na zalishok spirtu fitolu abo na izoprenoyidnij lancyug z riznim chislom vuglecevih atomiv Vitamin K1 filohinon fitohinon 2 metil 3 fitil 1 4 naftohinon Vitamin K2 predstavleno kilkoma formami sho vidriznyayutsya po dovzhini izoprenoyidnogo lancyuga Vidileni pohidni z bichnim lancyugom z 20 30 i 35 vuglecevih atomiv Krim prirodnih vitaminiv K u cej chas vidomij ryad pohidnih naftohinonu sho mayut antigemoragichnu diyu yaki otrimani sintetichnim shlyahom Do nih nalezhat nastupni spoluki Vitamin K3 2 metil 1 4 naftohinon Vitamin K4 2 metil 1 4 naftogidrohinon Vitamin K5 2 metil 4 amino 1 naftogidrohinon Vitamin K6 2 metil 1 4 diaminonaftohinon Vitamin K7 3 metil 4 amino 1 naftogidrohinon U 1943 r A V Palladin i M M Shemyakin sintezuvali disulfidnu pohidnu metil 1 4 naftohinonu sho oderzhala nazvu vikasolu yakij zastosovuyetsya v medichnij praktici yak zaminnik vitaminu K Fiziko himichni vlastivostiVitamin K1 yavlyaye soboyu v yazku rechovinu zhovtogo koloru yaka kristalizuyetsya pri temperaturi 20 i kipit pri 115 145 u vakuumi Cya rechovina nerozchinna u vodi rozchinna v hloroformi dietilovomu efiri etilovomu spirti j inshih organichnih rozchinnikah Vitamin K1 nestijkij pri nagrivanni ta oprominyuvanni Vitamin K2 zhovtij kristalichnij poroshok z temperaturoyu plavlennya 54 sho rozchinyayetsya v organichnih rozchinnikah ta ne rozchinyayetsya u vodi Vitamin K3 yavlyaye soboyu limonno zhovtu kristalichnu rechovinu z harakternim zapahom Temperatura plavlennya 160 Vin slabko rozchinnij u vodi sho obumovleno vidsutnistyu v jogo molekuli dovgogo vuglevodnevogo lancyuga Vitamini K sho mistyat u polozhenni 3 izoprenoyidnij lancyug nalezhat do svitlochutlivih spoluk Pri osvitlenni ultrafioletom vidbuvayetsya fotoliz viddilyayetsya izoprenoyidnij lancyug yakij zamishayetsya gidroksilom a molekula fitolu okislyuyetsya v keton fiton Vitamini K yak pohidni naftohinonu mayut zdatnist do okisno vidnovnih reakcij Na cij zdatnosti vitaminiv K gruntuyetsya kilkisne yih viznachennya polyarografichnim metodom Naftohinonova molekula priyednuyuchi dva vodni perehodit u naftogidrohinonovu Cya reakciya v prisutnosti kisnyu povitrya oborotna Reakciya vidnovlennya naftohinoniv zabarvlenih rechovin suprovodzhuyetsya yihnim znebarvlennyam Vitamini K zdatni bezposeredno vzayemodiyati z kisnem priyednuyuchi jogo v polozhenni 2 3 molekuli naftohinonu Produktom okisnennya ye epoksid Epoksidi vitaminiv K zberigayut vitaminnu aktivnist vihidnih molekul Vitamin K3 pid vplivom svitla j kisnyu povitrya mozhe davati dimerne pohidne Yak vidznacheno vishe bisulfidne pohidne vitaminu K3 maye vitaminnu aktivnist Cyu vazhlivu dlya medichnoyi praktiki rechovinu otrimuyut diyeyu bisulfitu natriyu na metil 1 4 naftohinon Garnimi stabilizatorami vitaminu K ye monokalciyevij fosfat pirofosfati natriyu abo kaliyu j in stabilizuyucha diya yakih polyagaye v pidtrimuvanni u vodyanomu rozchini kisloyi reakciyi PH 4 8 Sumish 0 5 kg proparenogo soyevogo boroshna z 140 g menadionom natrij bisulfatom i 26 g Ca H2PO4 2stabilizuye vitamin na 97 protyagom troh misyaciv Aktivnist vitaminu K znizhuyetsya pri diyi radiaciyi j rentgenivskih promeniv pri zamorozhuvanni Oskilki vitamin K ne rozchinnij u vodi na jogo osnovi buli sintezovani desyatki rozchinnih u vodi pohidnih odne z yakih vikasol vitamin K3 znajshlo zastosuvannya v medichnij Vikasol natriyeva sil bisulfidnogo pohidnogo 2 metil 1 4 naftohinonu 2 metil 1 4 diokso 1 2 3 4 tetragidro 2 naftalinsulfonat natriyu bezkolorovi kristali bez zapahu legko rozchinnij u vodi nerozchinnij u spirtah Dzherela vitaminuU prirodi vitaminom K1 osoblivo bagati zeleni chastini roslin yaki dayut vid 50 do 800 mkg vitaminu K1 na 100 g yizhi Osoblivo bagatoyu na vitaminu K ye petrushka 5 g 2 5 gilochok mistit 80 mkg zabezpechuyuchi dobovu potrebu Najbilshij jogo vmist u bobovih roslinah shpinati kapusti listah kropivi tomatah Mistitsya u plodah shipshini hvoyi vivsi zhiti pshenici lyucerni zelenomu chayi laminariyi ta inshih U koreneplodah ta fruktah vmist vitaminu K1 znachno menshij Iz tvarinnih produktiv varto vidznachiti pechinku u yakij vin deponuyetsya ta yajcya Zv yazok z vitaminami KZa nestachi vitaminu K sposterigali znizhennya aktivnosti adenozintrifosfatazi j kreatinkinazi v krovi j skeletnomu m yazi Ce prizvodit do znizhenogo vikoristannya makroergiv sho zumovlyuye pidvishenij vmist ATF u pechinci j serci pacyukiv i kurchat Dodatkove vvedennya vitaminu E v racion pozbavlenij vitaminu K poperedzhaye znizhennya aktivnosti zaznachenih enzimiv u m yazah pacyukiv Ce viyavlyaye utvorennya metabolitiv sho ne volodiyut antigemoragichnoyu diyeyu ale podibno vitaminu K zabezpechuyut normalnij biosintez enzimatichnih bilkiv Vklyuchennya v racion pacyukiv vitaminu A kisloti v dozi sho ne perevishuye 50 MO znachno znizhuvalo vmist protrombinu j pidvishuvalo vidilennya vitaminu K z kalom Takim chinom vitamin A kislota galmuvala usmoktuvannya vitaminu K Yak nedostatnist vitaminu A tak i gipervitaminoz A viklikayut krihkist lizosomnih obolonok klitin tovstoyi kishki sho prizvodit do vidilennya iz klitin ryadu enzimiv b glyukuronidazi kisloyi fosfatazi j arilsulfatazi ta pidvishennya yih aktivnosti Peroralne vvedennya vitaminu K poperedzhalo vivilnennya cih enzimiv pri gipervitaminozi A Podibne zh vidilennya arilsulfatazi vidbuvayetsya j z lizosom pechinki pri gipervitaminozi A Dodavannya vitaminu K1 v inkubovane seredovishe oberigaye lizosomi pechinki vid vivilnennya arilsulfatazi Otzhe vitamin K stabilizuye membrani klitin i yih organel Dobova potrebaPotreba u vitamini K tobto ta kilkist yaka neobhidna dlya zapobigannya deficitu v normalnih umovah stanovit priblizno 1 mkg na kilogram vagi tila v den Pri vazi 60 kg lyudini potribno 60 mkg vitaminu K u den Tipovij racion mistit vid 300 do 500 mkg vitaminu K u den Deficit vitaminu yavishe ridke za vinyatkom tih vipadkiv koli harchuvannya rizke obmezhene abo koli vzayemodiyi z likami vplivayut na zasvoyennya vitaminu Navit bez harchovih dzherel normalno funkcionuyucha populyaciya bakterij kishechniku mozhe virobiti dosit vitaminu K Nemovlyata na prirodnomu vigodovuvanni rizikuyut nabuti deficit vitaminu K oskilki zhinoche moloko mistit nedostatnyu kilkist vitaminu a kishkova flora v nih she nedostatno rozroslasya shob jogo robiti v neobhidnih kilkostyah Potreba u vitamini K u nemovlyat stanovit u pershi dni zhittya 10 12 mkg Suchasni sumishi mistyat blizko 4 mkg vitaminu K na 100 kalorij chogo pri normalnih obstavinah bude cilkom dostatno dlya zabezpechennya potreb organizmu Pidvishena nebezpeka deficitnih stanivzahvoryuvannya pechinki nadmirne vzhivannya alkogolyu likarski preparati antibiotiki shirokogo spektra diyi malabsorbciya zhiriv novonarodzhenni yaki harchuyutsya viklyuchno materinskim molokom Toksichnist Per os zastosuvannya naturalnih form vitaminu K ye netoksichnim navit pri zastosuvanni duzhe visokoyi dozi 4000 mkg na dobu Menadion yakij zastosovuvavsya ranishe yak zamisna terapiya dlya novonarodzhenih buv viznanij toksichnim navit v nizkih dozah mozhe prizvoditi do anemiyi i zhovtyanici PrimitkiTovstuha Ye S Fitoterapiya K Zdorov ya 1990 304 s il 6 55 ark il ISBN 5 311 00418 5 S PosilannyaFILOHINONI 3 serpnya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Ce nezavershena stattya z biohimiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Veresen 2009