Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Церковнослов я нська мо ва або новоцерковнослов я нська мова слов янська літургійна мова яку використовують православні

Церковнослов'янська

Церковнослов'янська

Церковнослов'я́нська мо́ва, або новоцерковнослов'я́нська мова — слов'янська літургійна мова, яку використовують православні церкви в слов'янських країнах, зокрема в Україні. Церковнослов'янська є мертвою південнослов'янською писемно-літературною мовою, що виникла на базі староцерковнослов'янської мови під впливом живих (розмовних) слов'янських мов. Розрізняють місцеві різновиди (ізводи) церковнослов'янської мови, від яких залежить вимова: київський (український), болгарський, македонський, [ru], румунський, [ru], московський (старий і новий), [sr] та [sh]. Вплив розмовних мов на староцерковнослов'янську мову відбився вже в пам'ятках X—XI століть.

Церковнослов'янська мова
Црькъвьнословѣньскъ ѩзыкъ
Церковнословѣньскїй ѧзыкъ
ⱌⱃⰽⰲⰰⱀⱁⱄⰾⱁⰲⱑⱀⱄⰽⱜ ⰵⰸⰻⰽⱜ
ⱌⰹⱃⱏⰽⱏⰲⱏⱀⱁⱄⰾⱁⰲⱑⱀⱐⱄⰽⱏⰹ ⱗⰸⱏⰻⰽⱏ
image
Поширена вБілорусь, Болгарія, Боснія і Герцеговина, Північна Македонія, Польща, Росія, Сербія, Словаччина, Словенія, Україна, Хорватія, Чехія та Чорногорія
РегіонАмерика, Південно-Східна Європа, Східна Європа, Центральна Європа
Носіїмертва мова
Писемністьглаголиця, латиниця, кирилиця
КласифікаціяІндоєвропейська
Балтослов'янська
Слов'янська
Південно-слов'янська
Східно-південнослов'янська
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-1cu
ISO 639-2chu
ISO 639-3chu
Не плутати з давньоруською мовою.
Не плутати з праслов'янською мовою.

Церковнослов'янська мова не була розмовною мовою Київської Русі чи інших слов'янських держав, а виконувала функції уніфікованої мови літератури (як латина у середньовічній Західній Європі).

Норми церковнослов'янської мови змінювалися з поступовим пересуванням центрів слов'янської книжності з півдня на схід під впливом живих народних мов, залежно від тенденцій до уніфікації церковнослов'янської мови та відновлення давніх норм, що було пов'язано з діяльністю різних книжних шкіл.

Оригінальні твори, написані церковнослов'янською мовою, поділялися на три стилі: високий, середній і «низький». Високий був класичним церковнослов'янським, середній церковнослов'янським з багатьма місцевими вкрапленнями, «низький» — русько-український (в Україні) з церковнослов'янськими вкрапленнями.

Нині використовується в церковному православному служінні у східнослов'янських і південнослов'янських країнах, а також у храмах Російської, Сербської, Болгарської православних церков, розташованих в інших частинах світу. Російська православна церква розповсюджує міт про те, що новомосковський ізвод церковнослов'янської мови є тотожним поняттям до староцерковнослов'янської мови, яку створив Кирило і Мефодій, і нібито це саме вона є в церковному вжитку РПЦ та її структур.

Походження терміну

Термін «церковнослов'янська» мова вперше вжив Михайло Максимович у своїх працях 1830-1840-х років, він використовував також поняття «старослов'янська мова». Приблизно в цей час термін «церковнослов'янська» мова став використовувати російський філолог-славіст Олександр Востоков , він трапляється у М. Надєждіна в статті «Європеїзм і народність щодо російської словесності» 1836 року. І. Срезневський у 1849 році говорив про «старослов'янську говірку»

Походження

    Історичний розвиток

    Див. також: Церковнослов'янська кирилична абетка
    image
    Переклад богослужбових книг Кирилом та Методієм. Мініатюра з Радзівілівського літопису, кінець XV століття.

    Церковнослов'янська мова є пізнішим етапом розвитку староцерковнослов'янської мови (староболгарської) та є продовженням літургійної традиції, започаткованої двома тессалонікськими братами, святими Кирилом і Методієм, наприкінці IX століття в Нітрі, головному місті та релігійному і науковому центрі Великої Моравії (розташований на території сучасної Словаччини). Там були зроблені перші слов'янські переклади Святого Письма та літургії з грецької койне.

    Після християнізації Болгарії в 864 році святий Климент Охридський і святий Наум Охридський мали велике значення для східної християнської церкви та давньоболгарської літургії в Першому Болгарському царстві. Успіх навернення болгар сприяв наверненню східнослов'янських народів, передусім русів, попередників білорусів та українців. Великою подією став розвиток кирилиці в Болгарії в Преславській книжковій школі в IX столітті. Кирилична абетка та богослужіння старослов'янською мовою, яка є староболгарською, були оголошені офіційними в Першому Болгарському царстві 893 року.

    На початку XII століття почали виникати окремі слов'янські мови і літургійна мова була змінена у вимові, граматиці, лексиці та ортографії відповідно до місцевого народного вживання. Ці модифіковані різновиди, редакції, а конкретно ізводи (наприклад, [sr], московська церковнослов'янська, українська церковнослов'янська на ранній кирилиці, [sh] на хорватській глаголиці та пізніше на латинському альфабеті, [ru], словацька церковнослов'янська на латинському альфабеті, болгарська церковнослов'янська на ранній кирилиці та болгарській глаголиці тощо) зрештою внормувалися, а їхні регуляризовані форми використовували писарі для створення нових перекладів літургійного матеріалу з грецької койне або латинської мови у випадку [sh].

    Засвідчення церковнослов'янських традицій з'являються на ранній кирилиці та глаголиці. Глаголиця нині вийшла з ужитку, хоча обидва письма використовували з найдавнішого відомого періоду.

    Першою церковнослов'янською друкованою книгою був Missale Romanum Glagolitice (1483 р.) кутастою глаголицею, за якою незабаром пішли п'ять кириличних богослужбових книг, надрукованих у Кракові 1491 року.

    У Московському патріархаті

    Російська Федерація активно пропагує міт, що церковнослов'янська мова, яку створив Кирило і Методій ще у IX столітті, є в церковному вжитку РПЦ та її структурах, наприклад в УПЦ (МП). «Церковнослов'янська мова, якою моляться в російських церквах, дуже мало має спільного з Кирилом і Методієм. Це є вихолощена, відредагована та уніфікована в московських канцеляріях мова кінця XVII — початку XVIII століття. Це та редакція церковнослов'янської, яку Петро I у свій час дозволив», — зауважив історик Василь Кметь.

    Граматика і стиль

    Хоча різні редакції церковнослов'янської мови відрізняються в деяких пунктах, вони всі мають тенденцію наближення оригінальної старослов'янської до місцевої слов'янської мови. Флексія має тенденцію слідувати стародавнім зразкам із незначними спрощеннями. Усі вихідні шість дієслівних часів, сім називних відмінків і три числа залишаються незмінними в найбільш часто використовуваних традиційних текстах (однак у новоскладених текстах автори уникають більшості архаїчних конструкцій і віддають перевагу варіантам, ближчим до сучасного російського синтаксису і краще зрозумілим для слов'яномовних людей).

    У новомосковському ізводі єр відображено повністю, більш-менш за російським зразком, хоча кінцеве ъ продовжує писатися. Юси часто замінюють у вживанні на російський зразок XVI або XVII століть. Ять продовжує застосовуватися з більшою увагою до давньої етимології, ніж це було в російській мові XIX століття. Літери ксі, псі, омега, от та іжиця зберігаються, як і літерне позначення числових значень, використання наголосів і абревіатури або title для .

    Словниковий запас і синтаксис у Священному писанні, літургії чи церковних посланнях, як правило, дещо модернізовано з метою покращення розуміння. Зокрема, деякі давні займенники були виключені з писання (наприклад, етеръ /jeter/ «певна (особа тощо)» → нѣкий у мос. ізвод.). Багато, але не всі випадки недоконаного часу були замінені перфектом.

    Час до часу відбувалися різні інші модернізації класичних формул. Наприклад, початок Євангелія від Івана, за традицією перші слова, записані святими Кирилом і Методієм, (искони бѣаше слово) «Спочатку було Слово», в Острозькій Біблії було встановлено як «искони бѣ слово». Івана Федорова (1580/1581) як «въ началѣ бѣ слово» в Єлизаветинської Біблії 1751 р., досі вживається в Російській православній церкві.

    Ізводи

    Докладніше: Ізвод

    Церковнослов'янська мова насправді є набором щонайменше чотирьох різних діалектів (редакцій або ізводів; рос. извод) з істотними відмінностями між ними в словнику, ортографії (навіть у системах письма), фонетиці та інших аспектах. Найбільш поширена редакція, московська, має по черзі кілька місцевих піддіалектів з дещо відмінною вимовою.

    Ці різноманітні церковнослов'янські переклади використовувалися як літургійна та літературна мова в усіх православних країнах на північ від Середземноморського регіону протягом середньовіччя, навіть у місцях, де місцеве населення не було слов'янським (особливо в Румунії). Проте в останні століття церковнослов'янська мова була повністю витіснена місцевими мовами, особливо в неслов'янських країнах. Навіть у деяких слов'янських православних країнах сучасна національна мова більшою мірою використовується для літургійних цілей.

    Російська православна церква, яка нараховує близько половини всіх православних віруючих, досі проводить свої богослужіння майже повністю церковнослов'янською мовою. Однак існують парафії, які використовують інші мови (де основною проблемою є відсутність хороших перекладів). Приклади:

    Далі наведено список сучасних рецензій або діалектів церковнослов'янської мови. Перелік і опис зниклих редакцій дивіться в статті про староцерковнослов'янську мову.

    image
    Приклад московської церковнослов'янської на комп'ютерній друкарні

    Новомосковський ізвод

    Докладніше: Новомосковський ізвод

    Московська редакція новоцерковнослов'янської мови є книжною мовою з другої половини XVII ст. Зазвичай використовує традиційне кириличне письмо (poluustav); однак окремі тексти (переважно молитви) друкуються сучасними алфавітами з орфографією, адаптованою до правил місцевих мов (наприклад, російською/українською/болгарською/сербською кирилицею або угорською/словацькою/польською латинкою).

    До вісімнадцятого століття церковнослов'янська мова була в широкому вжитку як загальнолітературна мова в Московії. Хоча воно ніколи не говорилося як таке поза церковними службами, члени священства, поети та освічені люди, як правило, вставляли його вирази у свою мову. Протягом XVII—XVIII століть вона поступово витісняється російською мовою у світській літературі і зберігається лише для церковного вжитку. Хоча ще в 1760-х роках Ломоносов стверджував, що церковнослов'янська мова є так званим «високим стилем» російської мови, протягом дев'ятнадцятого століття в Росії ця точка зору занепала. Елементи церковнослов'янського стилю, мабуть, найдовше збереглися в мові старообрядців після розколу в кінці XVII століття в Російській православній церкві.

    Стандартний (московський) варіант

    У Росії церковнослов'янська вимовляється так само, як російська, за деякими винятками:

    • У церковнослов'янській мові притаманні окання і єкання, тобто відсутність скорочення голосних у ненаголошених складах. Тобто о та е в ненаголошених позиціях завжди читаються як [o] та [jɛ] ~ [ʲɛ] відповідно (як у північних російських діалектах), тоді як у стандартній російській вимові вони мають різні алофони в ненаголошеному стані.
    • Не має бути вимова кінцевих приголосних, хоча на практиці це часто відбувається.
    • Літера е [je] ніколи не читається як ё [jo] ~ [ʲo] (літери ё взагалі немає в церковнослов'янському письмі). Це відображено і в запозиченнях з церковнослов'янської в російську мову: у наступних парах перше слово є церковнослов'янським за походженням, а друге — суто російським: небо / нёбо, надежда / надёжный.
    • Літера г традиційно може читатися як дзвінкий фрикативний велярний звук [ɣ] (як і в південноросійських говорах, що схоже на українське [ɦ]); однак оклюзивний [ɡ] (як у стандартній російській вимові) також можливий і вважається прийнятним з початку XX століття. Коли він не озвучений, він перетворюється на [x]; це вплинуло на російську вимову Бог.
    • Закінчення прикметників -аго/-его/-ого/-яго вимовляються як написано, тоді як російські -его/- ого вимовляються з [v] замість [ɣ] (і з редукцією ненаголошених голосних).

    Сербський варіант

    У Сербії церковнослов'янську мову повністю вимовляють за московським зразком. Середньовічний сербський ізвод церковнослов'янської мови була поступово замінено новомосковським ізводом з початку XVIII століття. Відмінності від московсього варіанту обмежуються відсутністю певних звуків у сербській фонетиці (немає звуків, відповідних буквам ы та щ, а в деяких випадках неможливо спостерігати палаталізацію, наприклад, ть вимовляється як т тощо).

    Старомосковський ізвод

    Докладніше: Старомосковський ізвод

    Серед старообрядців і одновірців вживається старомосковський ізвод. Та сама традиційна кирилиця, що й у новомосковському ізводі; проте існують відмінності в правописі, оскільки старомосковський ізвод відтворює давніший стан ортографії та граматики загалом (до 1650-х років). Найлегше помітити особливості книг у цьому ізводі:

    • використання орграфа ⟨оу⟩ не тільки в початковій позиції,
    • перенос без знака дефісу.

    Український (руський) ізвод

    Докладніше: Київський ізвод

    Київський або український (руський) ізвод церковнослов'янської мови існував з часів християнізації Русі. Після анексії руських земель Московією всю літургію було змінено на старомосковський, а пізніше новомосковський ізводи, тоді як київський варіант залишився в західній частині України, яка увійшла до складу Австрійської імперії.

    Основна відмінність між московським і українським варіантами церковнослов'янської, а також російського «цивільного письма» полягає у вимові літери ять (ѣ). Російська вимова така ж, як е [je] ~ [ʲe], тоді як українська — і [i]. Греко-католицькі варіанти церковнослов'янських книжок, надрукованих варіантами латинського альфабету (метод, який використовувався в Австро-Угорщині та Чехословаччині), містять лише літеру «і» для ять. Інші відмінності відображають відмінності між правилами палаталізації української та російської мов (наприклад, ⟨ч⟩ завжди «м'який» (палаталізований) у російській вимові та завжди «твердий» в українській), різну вимову літер ⟨г⟩ та ⟨щ⟩ і т. д. Ще одна істотна відмінність — використання ґ в українських варіантах. Г вимовляється як [ɦ], а ґ вимовляється як [ɡ]. Наприклад, Blagosloveno є Благословено в русинському варіанті.

    • рідше вживання абревіатур у «nomina sacra»;
    • розглядати орграф ⟨оу⟩ як один символ, а не як дві літери (наприклад, через інтервал або в поєднанні з діакритичними знаками: у московських ізводах вони ставляться над ⟨у⟩, а не між ⟨о⟩ та ⟨у⟩; також, коли перша літера слова надрукована іншим кольором, вона застосовується до ⟨о⟩ в московських виданнях і до всього ⟨оу⟩ в сербській та українській мовах).

    Хорватський ізвод

    Докладніше: Башчанська плита

    Церковнослов'янська мова обмежено використовується серед хорватських католиків. Тексти друкуються хорватським латинським альфабетом (з додаванням літери ⟨ě⟩ для ять) або глаголицею. Зразки випусків включають:

    • Ioseph Vais, Abecedarivm Palaeoslovenicvm in usvm glagolitarvm. Veglae, [Krk], 1917 (2nd ed.). XXXVI+76 стор. (збірка богослужбових текстів глаголицею, з короткою церковнослов'янською граматикою, написаною латинською мовою, і слов'яно-латинським словником)
    • Rimski misal slavĕnskim jezikom: Čin misi s izbranimi misami…, Zagreb: Kršćanska sadašnjost, 1980 (ISBN, зазначений навіть у видавництві 978-953-151-721-5, є поганим, що спричиняє помилку контрольної суми) (хорватським латинським альфабетом)

    Чеський ізвод

    Церковнослов'янська мова дуже обмежено використовується серед чеських католиків. Редакцію розвинув Войтех Ткадлчик у своїх виданнях Римського місалу:

    • Rimskyj misal slověnskym jazykem izvoljenijem Apostolskym za Arcibiskupiju Olomuckuju iskusa dělja izdan. Оломоуц 1972.
    • Rimskyj misal povelěnijem svjataho vselenskaho senma Vatikanskaho druhaho obnovljen… Оломоуц 1992.

    Вплив на живі мови

    Церковнослов'янська мова справила великий вплив на літературні слов'янські мови, зокрема, народів православної культури (білоруську, болгарську, македонську, російську, сербську, українську). У порівнянні з російською, в українській мові значно менше запозичень із церковнослов'янської, але вони становлять значний обсяг обрядово-релігійної, а також поетично-урочистої лексики. Російську літературну мову було створено на основі церковнослов'янської мови, слова церковнослов'янського походження в російській літературній мові складають більш половини всього словникового запасу.

    Російська мова запозичила багато слів з церковнослов'янської. Хоча і російська, і церковнослов'янська є слов'янськими мовами, деякі ранні слов'янські звукосполучення розвивалися по-різному в кожній гілці. У результаті запозичення в російську мову подібні до споконвічно російських слів, але з південнослов'янськими варіантами, наприклад (перше слово в кожній парі російське, друге церковнослов'янське): золото / злато, город / град, горячий / горящий, рожать / рождать. Починаючи з епохи російського романтизму та збірки творів великих російських авторів (від Гоголя до Чехова, Толстого та Достоєвського), зв'язок між словами в цих парах став традиційним. Там, де абстрактне значення не повністю заволоділо церковнослов'янським словом, ці два слова часто є синонімами, пов'язаними одне з одним, подібно до того, як латинські слова та рідні англійські слова були споріднені в дев'ятнадцятому столітті: одне є архаїчним і характерним для письмового високого стилю, тоді як інше зустрічається в поширеній мові.

    Українська редакція (київський ізвод) церковнослов'янської мови розвивалася разом з розвитком живої української мови, яка взаємодіяла з церковнослов'янською мовою. Окремі характерні риси її відбиваються вже в другій половині X ст. — кінці XI ст.

    Сучасне використання

    Церковнослов'янську мову використовують Східні православні церкви в Білорусі, Боснії та Герцеговині, Болгарії, Північній Македонії, Чорногорії, Польщі, Україні, Росії, Сербії, Чехії та Словаччині, [en] та Хорватії. Мова також зустрічається в богослужіннях Російської православної церкви закордоном, Американської карпато-руської православної єпархії та іноді в богослужіннях Православної церкви в Америці. Крім того, церковнослов'янською мовою користуються деякі церкви, які вважають себе православними, але не перебувають у спілкуванні з Східною православною церквою, наприклад, Чорногорська православна церква, Російська істинно-православна церква, російські старообрядці й одновірці. Церковнослов'янська мова також використовується греко-католицькими церквами, наприклад, хорватськими та сербськими, словацькими, русинськими й українськими греко-католиками, а також Римо-католицькою церквою (хорватський та чеський ізводи). У минулому церковнослов'янська мова також використовувалася православними церквами на румунських землях до кінця XVII та початку XVIII століть, а також римо-католицькими хорватами в ранньому середньовіччі.

    Див. також

    Зауваження

    1. староцерк.-слов. црькъвьнословѣньскъ ѩзыкъ;
      староцерк.-слов. Церковнославѣньскїй ѧзыкъ;
      староцерк.-слов. ⱌⱃⰽⰲⰰⱀⱁⱄⰾⱁⰲⱑⱀⱄⰽⱜ ⰵⰸⰻⰽⱜ;
      староцерк.-слов. ⱌⰹⱃⱏⰽⱏⰲⱏⱀⱁⱄⰾⱁⰲⱑⱀⱐⱄⰽⱏⰹ ⱗⰸⱏⰻⰽⱏ

    Примітки

    1. Русанівський В. М. Історія української літературної мови. Підручник. — К.: АртЕк, 2001. — С. — 392 с.
    2. Московія нав'язувала "великорусский язык": російська влада намагається знищити українську мову. 24 Канал (укр.). Процитовано 9 липня 2021.
    3. Максимович, Михаил Александрович. История древней русской словесности / Соч. Михаила Максимовича. Кн. 1. — Киев: Унив. тип., 1839
    4. Максимович, Михаил Александрович. Начатки русской филологии / Соч. Михаила Максимовича. Кн. 1. — Киев: тип. Ф. Глихсберга, 1848.
    5. Надеждин, Николай Иванович. Европеизм и народность в отношении к русской словесности // «Телескоп». — 1836. — № 1.
    6. Срезневский, Измаил Иванович. Мысли об истории русского языка: (Чит. на акте С.-Петерб. ун-та 8 февр. 1849 г.) / [Соч.] И. И. Срезневского. — СПб.: тип. воен.-учеб. заведений, 1850. — 210 с.
    7. Aco Lukaroski. . Архів оригіналу за 16 травня 2015. Процитовано 5 березня 2015.
    8. Dvornik, Francis (1956). The Slavs: Their Early History and Civilization. Boston: American Academy of Arts and Sciences. с. 179. The Psalter and the Book of Prophets were adapted or "modernized" with special regard to their use in Bulgarian churches, and it was in this school that glagolitic writing was replaced by the so-called Cyrillic writing, which was more akin to the Greek uncial, simplified matters considerably and is still used by the Orthodox Slavs.
    9. Florin Curta (2006). Southeastern Europe in the Middle Ages, 500–1250. Cambridge Medieval Textbooks. Cambridge University Press. с. 221—222. ISBN .
    10. J. M. Hussey, Andrew Louth (2010). The Orthodox Church in the Byzantine Empire. Oxford History of the Christian Church. Oxford University Press. с. 100. ISBN .
    11. See Brian P. Bennett, Religion and Language in Post-Soviet Russia [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.] (New York: Routledge, 2011).
    12. See the report of Fr. Theodore Lyudogovsky and Deacon Maxim Plyakin, Liturgical languages of Slavic local churches: a current situation [Шаблон:Webarchive:помилка: Перевірте аргументи |url= value. Порожньо.], 2009 (in Russian), and a draft of the article Liturgical languages in Slavia Orthodoxa, 2009 (also in Russian) of the same authors.
    13. Rimski misal slavĕnskim jezikom. Kršćanska sadašnjost. Процитовано 16 жовтня 2012.German review of Rimski misal slavĕnskim jezikom. Slovo. Процитовано 4 червня 2012.
    14. Review (in Croatian) of Rimskyj misal (Olomouc, 1972). Slovo. Процитовано 4 червня 2012.
    15. Review (in Croatian) of Rimskyj misal (Olomouc, 1992). Slovo. Процитовано 4 червня 2012.
    16. В. К. Журавлев. // Русский язык и русский характер / В. К. Журавлев. — М. : Моск. Патриархат. Отд. религиоз. образования и катехизации. Лицей духов. культуры, 2002. — 255 с.(рос.)
    17. Унбегаун Б. Русский литературный язык: проблемы и задачи его изучения. с. 329—333.(рос.)
    18. Трубецкой Н. С. Общеславянский элемент в русской культуре(рос.)
    19. Б. М. Ляпунов. Единство русского языка в его наречиях [ 25 квітня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
    20. Л. Г. Панин К 170-летию со дня кончины А. С. Пушкина(рос.)
    21. ](рос.)
    22. Німчук В. Церковнослов'янська  мова /  В. Німчук // Українська мова. Енциклопедія. — 2-є випр. і доп. — К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. — С. 783.
    23. Огієнко Іван. Старо-слов’янська мова української редакції / Іван Іванович Огієнко // Памятки старо-словянської мови Х-ХІ віків. — Варшава: Друкарня Синодальна, 1929. — С. 103—188.
    24. Півторак Г. П. Мовна ситуація в Київській Русі / Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі «спільної колиски». — К., 2001 (2-ге вид., доп. — К., 2004)
    25. Куземська Ганна. Якою мовою молилася давня Україна: Правила української транслітерації церковнослов'янських текстів. Вид. 2-ге, доопрацьоване i значно доповнене. — К.: КЖД «Софія», 2012. — 112 с.
    26. Василь Німчук. Хрестоматія з історії української мови Х — ХІІІ ст. / НАН України. Інститут української мови. — Житомир: Полісся, 2015. — 352 с. — (Назва обкладинки: Історія української мови. Хрестоматія X—XIII ст.)
    27. Шахматов О., Кримський А. Нариси з історії української мови та хрестоматія з пам’ятників письменської старо-українщини XI-XVIII в.в. — Київ: вид. «Друкар», 1922. — 182 с.
    28. Сімович В. Хрестоматія з пам'ятників староукраїнської мови (старого й середнього періоду до кінця XVIII стол.).— Прага: Сіяч, 1932. — 494 c.
    29. , Studii de istorie economică și socială (рум.)

    Джерела

    • Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
    • Біленька-Свистович Л. В., Рибак Н. Р. Церковнослов'янська мова: Підручник зі словником: Понад 3500 слів. — К. : Криниця, 2000. — 336с.
    • Мельник Я., Лазарович О. Церковнослов'янська мова: Навч.-метод. посіб. / Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника; Івано-Франківська теологічна академія. — Івано-Франківськ: Гостинець, 2004. — 244с.; — , 2016.

    Література

    • Німчук В. Церковнослов’янська мова // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — . — С. 782—784.
    • Історія церковно-слов'янської мови. Том перший: Повстання церковно-слов'янської мови. Частина перша: Костянтин і Мефодій. Їх життя та діяльність / Проф. Іван Огієнко; Передмова «Значіння церковно-слов'янської мови, як дисциплини православного богословського факультету», с. 2–7. — Варшава, 1926. — 426 с. — На обкладинці назва: Костянтин і Мефодій. Їх життя та діяльність. — Склографічне видання.
    • Новочасний церковно-слов'янський правопис: Історичний нарис з палеографії та палеотипії: З семинара церковно-слов'янської мови Православного Богословського Виділу Варшавського Університету / Проф. Іван Огієнко; Передмова «Новочасний церковно-слов'янський правопис. Історичний нарис з палеографії та палеотипії», с. 3–4. — Варшава: Друкарня Сино-дальна, 1926. — 26 с. — На звороті титульного аркуша зазначено: Відбитка з журналу «Ελπίς».
    • Мелетий. Книжиця: [в 10 розділах] / упоряд. В. Суразький. — Острог: [Острозька тип.], 1598. — 288 с. — Режим доступу: https://nibu.kyiv.ua/elfond/knizhytsa_surazkij/knizhytsa_surazkij.pdf
    • Кормчая. Напечатана с оригинала патриарха Иосифа. — С.-Петербург, 1890. — X, 293, [2] с. — Режим доступу: https://nibu.kyiv.ua/elfond/kormchaja_iosifa/kormchaja_iosifa.pdf

    Посилання

    image
    Вікіпедія

    Вікіпедія має розділ
    церковнослов'янською мовою
    Главьна страница

    • Церковнослов'янська мова в історії української літературної мови
    • Церковнослов'янська мова в історії української літературної мови
    • Церковнослов'янська мова в історії української літературної мови
    • Церковнослов'янська мова в історії української літературної мови
    • Колекція церковнослов'янських текстів
    • Біблія церковнослов'янською мовою (Вікіджерела), (PDF), (iPhone), (Android)
    • Розробка й використання церковнослов'янських комп'ютерних шрифтів
    • Методи комп'ютерного відображення церковнослов'янських текстів
    • Соціолінгвістичні аспекти церковносолов'янської мови сьогодні
    • Куземська Ганна. Якою мовою молилася давня Україна : Правила української транслітерації церковнослов’янських текстів / рецензенти: Епіфаній (Думенко), Григорій Півторак. — Вид. 2-ге, доопрацьоване і значно доповнене. — К. : КЖД «СОФІЯ», 2012. — 112 с. — .
    • Церковнослов'янська мова на сайті Ethnologue: Slavonic, Church. A language of Russian Federation (англ.)
    • Церковнослов'янська мова на сайті Glottolog 3.0: Language: Church Slavic (англ.)
    • Колекція видань церковнослов'янською мовою у фондах Національної історичної бібліотеки України
    image Це незавершена стаття про мову.
    Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Cerkovnoslov ya nska mo va abo novocerkovnoslov ya nska mova slov yanska liturgijna mova yaku vikoristovuyut pravoslavni cerkvi v slov yanskih krayinah zokrema v Ukrayini Cerkovnoslov yanska ye mertvoyu pivdennoslov yanskoyu pisemno literaturnoyu movoyu sho vinikla na bazi starocerkovnoslov yanskoyi movi pid vplivom zhivih rozmovnih slov yanskih mov Rozriznyayut miscevi riznovidi izvodi cerkovnoslov yanskoyi movi vid yakih zalezhit vimova kiyivskij ukrayinskij bolgarskij makedonskij ru rumunskij ru moskovskij starij i novij sr ta sh Vpliv rozmovnih mov na starocerkovnoslov yansku movu vidbivsya vzhe v pam yatkah X XI stolit Cerkovnoslov yanska movaCrkvnoslovѣnsk ѩzyk Cerkovnoslovѣnskyij ѧzyk ⱌⱃⰽⰲⰰⱀⱁⱄⰾⱁⰲⱑⱀⱄⰽⱜ ⰵⰸⰻⰽⱜ ⱌⰹⱃⱏⰽⱏⰲⱏⱀⱁⱄⰾⱁⰲⱑⱀⱐⱄⰽⱏⰹ ⱗⰸⱏⰻⰽⱏKiyivskij Psaltir 1397 r Poshirena vBilorus Bolgariya Bosniya i Gercegovina Pivnichna Makedoniya Polsha Rosiya Serbiya Slovachchina Sloveniya Ukrayina Horvatiya Chehiya ta ChornogoriyaRegionAmerika Pivdenno Shidna Yevropa Shidna Yevropa Centralna YevropaNosiyimertva movaPisemnistglagolicya latinicya kirilicyaKlasifikaciyaIndoyevropejska Baltoslov yanskaSlov yanskaPivdenno slov yanskaShidno pivdennoslov yanska dd dd dd Oficijnij statusKodi moviISO 639 1cuISO 639 2chuISO 639 3chuNe plutati z davnoruskoyu movoyu Ne plutati z praslov yanskoyu movoyu Cerkovnoslov yanska mova ne bula rozmovnoyu movoyu Kiyivskoyi Rusi chi inshih slov yanskih derzhav a vikonuvala funkciyi unifikovanoyi movi literaturi yak latina u serednovichnij Zahidnij Yevropi Normi cerkovnoslov yanskoyi movi zminyuvalisya z postupovim peresuvannyam centriv slov yanskoyi knizhnosti z pivdnya na shid pid vplivom zhivih narodnih mov zalezhno vid tendencij do unifikaciyi cerkovnoslov yanskoyi movi ta vidnovlennya davnih norm sho bulo pov yazano z diyalnistyu riznih knizhnih shkil Originalni tvori napisani cerkovnoslov yanskoyu movoyu podilyalisya na tri stili visokij serednij i nizkij Visokij buv klasichnim cerkovnoslov yanskim serednij cerkovnoslov yanskim z bagatma miscevimi vkraplennyami nizkij rusko ukrayinskij v Ukrayini z cerkovnoslov yanskimi vkraplennyami Nini vikoristovuyetsya v cerkovnomu pravoslavnomu sluzhinni u shidnoslov yanskih i pivdennoslov yanskih krayinah a takozh u hramah Rosijskoyi Serbskoyi Bolgarskoyi pravoslavnih cerkov roztashovanih v inshih chastinah svitu Rosijska pravoslavna cerkva rozpovsyudzhuye mit pro te sho novomoskovskij izvod cerkovnoslov yanskoyi movi ye totozhnim ponyattyam do starocerkovnoslov yanskoyi movi yaku stvoriv Kirilo i Mefodij i nibito ce same vona ye v cerkovnomu vzhitku RPC ta yiyi struktur Pohodzhennya terminuTermin cerkovnoslov yanska mova vpershe vzhiv Mihajlo Maksimovich u svoyih pracyah 1830 1840 h rokiv vin vikoristovuvav takozh ponyattya staroslov yanska mova Priblizno v cej chas termin cerkovnoslov yanska mova stav vikoristovuvati rosijskij filolog slavist Oleksandr Vostokov vin traplyayetsya u M Nadyezhdina v statti Yevropeyizm i narodnist shodo rosijskoyi slovesnosti 1836 roku I Sreznevskij u 1849 roci govoriv pro staroslov yansku govirku Pohodzhennya li ul li ul li ul li ul Istorichnij rozvitokDiv takozh Cerkovnoslov yanska kirilichna abetka Pereklad bogosluzhbovih knig Kirilom ta Metodiyem Miniatyura z Radzivilivskogo litopisu kinec XV stolittya Cerkovnoslov yanska mova ye piznishim etapom rozvitku starocerkovnoslov yanskoyi movi starobolgarskoyi ta ye prodovzhennyam liturgijnoyi tradiciyi zapochatkovanoyi dvoma tessalonikskimi bratami svyatimi Kirilom i Metodiyem naprikinci IX stolittya v Nitri golovnomu misti ta religijnomu i naukovomu centri Velikoyi Moraviyi roztashovanij na teritoriyi suchasnoyi Slovachchini Tam buli zrobleni pershi slov yanski perekladi Svyatogo Pisma ta liturgiyi z greckoyi kojne Pislya hristiyanizaciyi Bolgariyi v 864 roci svyatij Kliment Ohridskij i svyatij Naum Ohridskij mali velike znachennya dlya shidnoyi hristiyanskoyi cerkvi ta davnobolgarskoyi liturgiyi v Pershomu Bolgarskomu carstvi Uspih navernennya bolgar spriyav navernennyu shidnoslov yanskih narodiv peredusim rusiv poperednikiv bilorusiv ta ukrayinciv Velikoyu podiyeyu stav rozvitok kirilici v Bolgariyi v Preslavskij knizhkovij shkoli v IX stolitti Kirilichna abetka ta bogosluzhinnya staroslov yanskoyu movoyu yaka ye starobolgarskoyu buli ogolosheni oficijnimi v Pershomu Bolgarskomu carstvi 893 roku Na pochatku XII stolittya pochali vinikati okremi slov yanski movi i liturgijna mova bula zminena u vimovi gramatici leksici ta ortografiyi vidpovidno do miscevogo narodnogo vzhivannya Ci modifikovani riznovidi redakciyi a konkretno izvodi napriklad sr moskovska cerkovnoslov yanska ukrayinska cerkovnoslov yanska na rannij kirilici sh na horvatskij glagolici ta piznishe na latinskomu alfabeti ru slovacka cerkovnoslov yanska na latinskomu alfabeti bolgarska cerkovnoslov yanska na rannij kirilici ta bolgarskij glagolici tosho zreshtoyu vnormuvalisya a yihni regulyarizovani formi vikoristovuvali pisari dlya stvorennya novih perekladiv liturgijnogo materialu z greckoyi kojne abo latinskoyi movi u vipadku sh Zasvidchennya cerkovnoslov yanskih tradicij z yavlyayutsya na rannij kirilici ta glagolici Glagolicya nini vijshla z uzhitku hocha obidva pisma vikoristovuvali z najdavnishogo vidomogo periodu Pershoyu cerkovnoslov yanskoyu drukovanoyu knigoyu buv Missale Romanum Glagolitice 1483 r kutastoyu glagoliceyu za yakoyu nezabarom pishli p yat kirilichnih bogosluzhbovih knig nadrukovanih u Krakovi 1491 roku U Moskovskomu patriarhati Rosijska Federaciya aktivno propaguye mit sho cerkovnoslov yanska mova yaku stvoriv Kirilo i Metodij she u IX stolitti ye v cerkovnomu vzhitku RPC ta yiyi strukturah napriklad v UPC MP Cerkovnoslov yanska mova yakoyu molyatsya v rosijskih cerkvah duzhe malo maye spilnogo z Kirilom i Metodiyem Ce ye viholoshena vidredagovana ta unifikovana v moskovskih kancelyariyah mova kincya XVII pochatku XVIII stolittya Ce ta redakciya cerkovnoslov yanskoyi yaku Petro I u svij chas dozvoliv zauvazhiv istorik Vasil Kmet Gramatika i stilHocha rizni redakciyi cerkovnoslov yanskoyi movi vidriznyayutsya v deyakih punktah voni vsi mayut tendenciyu nablizhennya originalnoyi staroslov yanskoyi do miscevoyi slov yanskoyi movi Fleksiya maye tendenciyu sliduvati starodavnim zrazkam iz neznachnimi sproshennyami Usi vihidni shist diyeslivnih chasiv sim nazivnih vidminkiv i tri chisla zalishayutsya nezminnimi v najbilsh chasto vikoristovuvanih tradicijnih tekstah odnak u novoskladenih tekstah avtori unikayut bilshosti arhayichnih konstrukcij i viddayut perevagu variantam blizhchim do suchasnogo rosijskogo sintaksisu i krashe zrozumilim dlya slov yanomovnih lyudej U novomoskovskomu izvodi yer vidobrazheno povnistyu bilsh mensh za rosijskim zrazkom hocha kinceve prodovzhuye pisatisya Yusi chasto zaminyuyut u vzhivanni na rosijskij zrazok XVI abo XVII stolit Yat prodovzhuye zastosovuvatisya z bilshoyu uvagoyu do davnoyi etimologiyi nizh ce bulo v rosijskij movi XIX stolittya Literi ksi psi omega ot ta izhicya zberigayutsya yak i literne poznachennya chislovih znachen vikoristannya nagolosiv i abreviaturi abo title dlya Slovnikovij zapas i sintaksis u Svyashennomu pisanni liturgiyi chi cerkovnih poslannyah yak pravilo desho modernizovano z metoyu pokrashennya rozuminnya Zokrema deyaki davni zajmenniki buli viklyucheni z pisannya napriklad eter jeter pevna osoba tosho nѣkij u mos izvod Bagato ale ne vsi vipadki nedokonanogo chasu buli zamineni perfektom Chas do chasu vidbuvalisya rizni inshi modernizaciyi klasichnih formul Napriklad pochatok Yevangeliya vid Ivana za tradiciyeyu pershi slova zapisani svyatimi Kirilom i Metodiyem iskoni bѣashe slovo Spochatku bulo Slovo v Ostrozkij Bibliyi bulo vstanovleno yak iskoni bѣ slovo Ivana Fedorova 1580 1581 yak v nachalѣ bѣ slovo v Yelizavetinskoyi Bibliyi 1751 r dosi vzhivayetsya v Rosijskij pravoslavnij cerkvi IzvodiDokladnishe Izvod Cerkovnoslov yanska mova naspravdi ye naborom shonajmenshe chotiroh riznih dialektiv redakcij abo izvodiv ros izvod z istotnimi vidminnostyami mizh nimi v slovniku ortografiyi navit u sistemah pisma fonetici ta inshih aspektah Najbilsh poshirena redakciya moskovska maye po cherzi kilka miscevih piddialektiv z desho vidminnoyu vimovoyu Ci riznomanitni cerkovnoslov yanski perekladi vikoristovuvalisya yak liturgijna ta literaturna mova v usih pravoslavnih krayinah na pivnich vid Seredzemnomorskogo regionu protyagom serednovichchya navit u miscyah de misceve naselennya ne bulo slov yanskim osoblivo v Rumuniyi Prote v ostanni stolittya cerkovnoslov yanska mova bula povnistyu vitisnena miscevimi movami osoblivo v neslov yanskih krayinah Navit u deyakih slov yanskih pravoslavnih krayinah suchasna nacionalna mova bilshoyu miroyu vikoristovuyetsya dlya liturgijnih cilej Rosijska pravoslavna cerkva yaka narahovuye blizko polovini vsih pravoslavnih viruyuchih dosi provodit svoyi bogosluzhinnya majzhe povnistyu cerkovnoslov yanskoyu movoyu Odnak isnuyut parafiyi yaki vikoristovuyut inshi movi de osnovnoyu problemoyu ye vidsutnist horoshih perekladiv Prikladi Zgidno z postanovoyu Vserosijskogo cerkovnogo soboru 1917 1918 rr za pogodzhennyam z cerkovnoyu vladoyu v okremih parafiyah mozhe buti dozvoleno bogosluzhinnya rosijskoyu chi ukrayinskoyu movami Parafiyi yaki obslugovuyut nacionalni menshini v Rosiyi vikoristovuyut povnistyu abo chastkovo movi cih grup naselennya chuvasku mordvinsku marijsku tatarsku dlya kerasheniv saha yakutsku tosho Avtonomni chastini RPC gotuyut i chastkovo vikoristovuyut perekladi na taki movi miscevogo naselennya yak ukrayinska biloruska rumunska u Moldovi yaponska kitajska Parafiyi diaspori v tomu chisli i RPCZ chasto vikoristovuyut miscevi movi anglijsku dansku francuzku ispansku nimecku niderlandsku portugalsku tosho Dali navedeno spisok suchasnih recenzij abo dialektiv cerkovnoslov yanskoyi movi Perelik i opis zniklih redakcij divitsya v statti pro starocerkovnoslov yansku movu Priklad moskovskoyi cerkovnoslov yanskoyi na komp yuternij drukarni Novomoskovskij izvod Dokladnishe Novomoskovskij izvod Moskovska redakciya novocerkovnoslov yanskoyi movi ye knizhnoyu movoyu z drugoyi polovini XVII st Zazvichaj vikoristovuye tradicijne kirilichne pismo poluustav odnak okremi teksti perevazhno molitvi drukuyutsya suchasnimi alfavitami z orfografiyeyu adaptovanoyu do pravil miscevih mov napriklad rosijskoyu ukrayinskoyu bolgarskoyu serbskoyu kiriliceyu abo ugorskoyu slovackoyu polskoyu latinkoyu Do visimnadcyatogo stolittya cerkovnoslov yanska mova bula v shirokomu vzhitku yak zagalnoliteraturna mova v Moskoviyi Hocha vono nikoli ne govorilosya yak take poza cerkovnimi sluzhbami chleni svyashenstva poeti ta osvicheni lyudi yak pravilo vstavlyali jogo virazi u svoyu movu Protyagom XVII XVIII stolit vona postupovo vitisnyayetsya rosijskoyu movoyu u svitskij literaturi i zberigayetsya lishe dlya cerkovnogo vzhitku Hocha she v 1760 h rokah Lomonosov stverdzhuvav sho cerkovnoslov yanska mova ye tak zvanim visokim stilem rosijskoyi movi protyagom dev yatnadcyatogo stolittya v Rosiyi cya tochka zoru zanepala Elementi cerkovnoslov yanskogo stilyu mabut najdovshe zbereglisya v movi staroobryadciv pislya rozkolu v kinci XVII stolittya v Rosijskij pravoslavnij cerkvi Standartnij moskovskij variant U Rosiyi cerkovnoslov yanska vimovlyayetsya tak samo yak rosijska za deyakimi vinyatkami U cerkovnoslov yanskij movi pritamanni okannya i yekannya tobto vidsutnist skorochennya golosnih u nenagoloshenih skladah Tobto o ta e v nenagoloshenih poziciyah zavzhdi chitayutsya yak o ta jɛ ʲɛ vidpovidno yak u pivnichnih rosijskih dialektah todi yak u standartnij rosijskij vimovi voni mayut rizni alofoni v nenagoloshenomu stani Ne maye buti vimova kincevih prigolosnih hocha na praktici ce chasto vidbuvayetsya Litera e je nikoli ne chitayetsya yak yo jo ʲo literi yo vzagali nemaye v cerkovnoslov yanskomu pismi Ce vidobrazheno i v zapozichennyah z cerkovnoslov yanskoyi v rosijsku movu u nastupnih parah pershe slovo ye cerkovnoslov yanskim za pohodzhennyam a druge suto rosijskim nebo nyobo nadezhda nadyozhnyj Litera g tradicijno mozhe chitatisya yak dzvinkij frikativnij velyarnij zvuk ɣ yak i v pivdennorosijskih govorah sho shozhe na ukrayinske ɦ odnak oklyuzivnij ɡ yak u standartnij rosijskij vimovi takozh mozhlivij i vvazhayetsya prijnyatnim z pochatku XX stolittya Koli vin ne ozvuchenij vin peretvoryuyetsya na x ce vplinulo na rosijsku vimovu Bog Zakinchennya prikmetnikiv ago ego ogo yago vimovlyayutsya yak napisano todi yak rosijski ego ogo vimovlyayutsya z v zamist ɣ i z redukciyeyu nenagoloshenih golosnih Serbskij variant U Serbiyi cerkovnoslov yansku movu povnistyu vimovlyayut za moskovskim zrazkom Serednovichnij serbskij izvod cerkovnoslov yanskoyi movi bula postupovo zamineno novomoskovskim izvodom z pochatku XVIII stolittya Vidminnosti vid moskovsogo variantu obmezhuyutsya vidsutnistyu pevnih zvukiv u serbskij fonetici nemaye zvukiv vidpovidnih bukvam y ta sh a v deyakih vipadkah nemozhlivo sposterigati palatalizaciyu napriklad t vimovlyayetsya yak t tosho Staromoskovskij izvod Dokladnishe Staromoskovskij izvod Sered staroobryadciv i odnovirciv vzhivayetsya staromoskovskij izvod Ta sama tradicijna kirilicya sho j u novomoskovskomu izvodi prote isnuyut vidminnosti v pravopisi oskilki staromoskovskij izvod vidtvoryuye davnishij stan ortografiyi ta gramatiki zagalom do 1650 h rokiv Najlegshe pomititi osoblivosti knig u comu izvodi vikoristannya orgrafa ou ne tilki v pochatkovij poziciyi perenos bez znaka defisu Ukrayinskij ruskij izvod Dokladnishe Kiyivskij izvod Kiyivskij abo ukrayinskij ruskij izvod cerkovnoslov yanskoyi movi isnuvav z chasiv hristiyanizaciyi Rusi Pislya aneksiyi ruskih zemel Moskoviyeyu vsyu liturgiyu bulo zmineno na staromoskovskij a piznishe novomoskovskij izvodi todi yak kiyivskij variant zalishivsya v zahidnij chastini Ukrayini yaka uvijshla do skladu Avstrijskoyi imperiyi Osnovna vidminnist mizh moskovskim i ukrayinskim variantami cerkovnoslov yanskoyi a takozh rosijskogo civilnogo pisma polyagaye u vimovi literi yat ѣ Rosijska vimova taka zh yak e je ʲe todi yak ukrayinska i i Greko katolicki varianti cerkovnoslov yanskih knizhok nadrukovanih variantami latinskogo alfabetu metod yakij vikoristovuvavsya v Avstro Ugorshini ta Chehoslovachchini mistyat lishe literu i dlya yat Inshi vidminnosti vidobrazhayut vidminnosti mizh pravilami palatalizaciyi ukrayinskoyi ta rosijskoyi mov napriklad ch zavzhdi m yakij palatalizovanij u rosijskij vimovi ta zavzhdi tverdij v ukrayinskij riznu vimovu liter g ta sh i t d She odna istotna vidminnist vikoristannya g v ukrayinskih variantah G vimovlyayetsya yak ɦ a g vimovlyayetsya yak ɡ Napriklad Blagosloveno ye Blagosloveno v rusinskomu varianti ridshe vzhivannya abreviatur u nomina sacra rozglyadati orgraf ou yak odin simvol a ne yak dvi literi napriklad cherez interval abo v poyednanni z diakritichnimi znakami u moskovskih izvodah voni stavlyatsya nad u a ne mizh o ta u takozh koli persha litera slova nadrukovana inshim kolorom vona zastosovuyetsya do o v moskovskih vidannyah i do vsogo ou v serbskij ta ukrayinskij movah Horvatskij izvod Dokladnishe Bashchanska plita Cerkovnoslov yanska mova obmezheno vikoristovuyetsya sered horvatskih katolikiv Teksti drukuyutsya horvatskim latinskim alfabetom z dodavannyam literi e dlya yat abo glagoliceyu Zrazki vipuskiv vklyuchayut Ioseph Vais Abecedarivm Palaeoslovenicvm in usvm glagolitarvm Veglae Krk 1917 2nd ed XXXVI 76 stor zbirka bogosluzhbovih tekstiv glagoliceyu z korotkoyu cerkovnoslov yanskoyu gramatikoyu napisanoyu latinskoyu movoyu i slov yano latinskim slovnikom Rimski misal slavĕnskim jezikom Cin misi s izbranimi misami Zagreb Krscanska sadasnjost 1980 ISBN zaznachenij navit u vidavnictvi 978 953 151 721 5 ye poganim sho sprichinyaye pomilku kontrolnoyi sumi horvatskim latinskim alfabetom Cheskij izvod Cerkovnoslov yanska mova duzhe obmezheno vikoristovuyetsya sered cheskih katolikiv Redakciyu rozvinuv Vojteh Tkadlchik u svoyih vidannyah Rimskogo misalu Rimskyj misal slovenskym jazykem izvoljenijem Apostolskym za Arcibiskupiju Olomuckuju iskusa delja izdan Olomouc 1972 Rimskyj misal povelenijem svjataho vselenskaho senma Vatikanskaho druhaho obnovljen Olomouc 1992 Vpliv na zhivi moviCerkovnoslov yanska mova spravila velikij vpliv na literaturni slov yanski movi zokrema narodiv pravoslavnoyi kulturi bilorusku bolgarsku makedonsku rosijsku serbsku ukrayinsku U porivnyanni z rosijskoyu v ukrayinskij movi znachno menshe zapozichen iz cerkovnoslov yanskoyi ale voni stanovlyat znachnij obsyag obryadovo religijnoyi a takozh poetichno urochistoyi leksiki Rosijsku literaturnu movu bulo stvoreno na osnovi cerkovnoslov yanskoyi movi slova cerkovnoslov yanskogo pohodzhennya v rosijskij literaturnij movi skladayut bilsh polovini vsogo slovnikovogo zapasu Rosijska mova zapozichila bagato sliv z cerkovnoslov yanskoyi Hocha i rosijska i cerkovnoslov yanska ye slov yanskimi movami deyaki ranni slov yanski zvukospoluchennya rozvivalisya po riznomu v kozhnij gilci U rezultati zapozichennya v rosijsku movu podibni do spokonvichno rosijskih sliv ale z pivdennoslov yanskimi variantami napriklad pershe slovo v kozhnij pari rosijske druge cerkovnoslov yanske zoloto zlato gorod grad goryachij goryashij rozhat rozhdat Pochinayuchi z epohi rosijskogo romantizmu ta zbirki tvoriv velikih rosijskih avtoriv vid Gogolya do Chehova Tolstogo ta Dostoyevskogo zv yazok mizh slovami v cih parah stav tradicijnim Tam de abstraktne znachennya ne povnistyu zavolodilo cerkovnoslov yanskim slovom ci dva slova chasto ye sinonimami pov yazanimi odne z odnim podibno do togo yak latinski slova ta ridni anglijski slova buli sporidneni v dev yatnadcyatomu stolitti odne ye arhayichnim i harakternim dlya pismovogo visokogo stilyu todi yak inshe zustrichayetsya v poshirenij movi Ukrayinska redakciya kiyivskij izvod cerkovnoslov yanskoyi movi rozvivalasya razom z rozvitkom zhivoyi ukrayinskoyi movi yaka vzayemodiyala z cerkovnoslov yanskoyu movoyu Okremi harakterni risi yiyi vidbivayutsya vzhe v drugij polovini X st kinci XI st Suchasne vikoristannyaCerkovnoslov yansku movu vikoristovuyut Shidni pravoslavni cerkvi v Bilorusi Bosniyi ta Gercegovini Bolgariyi Pivnichnij Makedoniyi Chornogoriyi Polshi Ukrayini Rosiyi Serbiyi Chehiyi ta Slovachchini en ta Horvatiyi Mova takozh zustrichayetsya v bogosluzhinnyah Rosijskoyi pravoslavnoyi cerkvi zakordonom Amerikanskoyi karpato ruskoyi pravoslavnoyi yeparhiyi ta inodi v bogosluzhinnyah Pravoslavnoyi cerkvi v Americi Krim togo cerkovnoslov yanskoyu movoyu koristuyutsya deyaki cerkvi yaki vvazhayut sebe pravoslavnimi ale ne perebuvayut u spilkuvanni z Shidnoyu pravoslavnoyu cerkvoyu napriklad Chornogorska pravoslavna cerkva Rosijska istinno pravoslavna cerkva rosijski staroobryadci j odnovirci Cerkovnoslov yanska mova takozh vikoristovuyetsya greko katolickimi cerkvami napriklad horvatskimi ta serbskimi slovackimi rusinskimi j ukrayinskimi greko katolikami a takozh Rimo katolickoyu cerkvoyu horvatskij ta cheskij izvodi U minulomu cerkovnoslov yanska mova takozh vikoristovuvalasya pravoslavnimi cerkvami na rumunskih zemlyah do kincya XVII ta pochatku XVIII stolit a takozh rimo katolickimi horvatami v rannomu serednovichchi Div takozhDen slov yanskoyi pisemnosti i kulturi Grammatiki Slavenskiya pravilnoe Sѵntagma Liturgijna rumunska movaZauvazhennyastarocerk slov crkvnoslovѣnsk ѩzyk starocerk slov Cerkovnoslavѣnskyij ѧzyk starocerk slov ⱌⱃⰽⰲⰰⱀⱁⱄⰾⱁⰲⱑⱀⱄⰽⱜ ⰵⰸⰻⰽⱜ starocerk slov ⱌⰹⱃⱏⰽⱏⰲⱏⱀⱁⱄⰾⱁⰲⱑⱀⱐⱄⰽⱏⰹ ⱗⰸⱏⰻⰽⱏPrimitkiRusanivskij V M Istoriya ukrayinskoyi literaturnoyi movi Pidruchnik K ArtEk 2001 S 392 s ISBN 966 505 041 9 Moskoviya nav yazuvala velikorusskij yazyk rosijska vlada namagayetsya znishiti ukrayinsku movu 24 Kanal ukr Procitovano 9 lipnya 2021 Maksimovich Mihail Aleksandrovich Istoriya drevnej russkoj slovesnosti Soch Mihaila Maksimovicha Kn 1 Kiev Univ tip 1839 Maksimovich Mihail Aleksandrovich Nachatki russkoj filologii Soch Mihaila Maksimovicha Kn 1 Kiev tip F Glihsberga 1848 Nadezhdin Nikolaj Ivanovich Evropeizm i narodnost v otnoshenii k russkoj slovesnosti Teleskop 1836 1 Sreznevskij Izmail Ivanovich Mysli ob istorii russkogo yazyka Chit na akte S Peterb un ta 8 fevr 1849 g Soch I I Sreznevskogo SPb tip voen ucheb zavedenij 1850 210 s Aco Lukaroski Arhiv originalu za 16 travnya 2015 Procitovano 5 bereznya 2015 Dvornik Francis 1956 The Slavs Their Early History and Civilization Boston American Academy of Arts and Sciences s 179 The Psalter and the Book of Prophets were adapted or modernized with special regard to their use in Bulgarian churches and it was in this school that glagolitic writing was replaced by the so called Cyrillic writing which was more akin to the Greek uncial simplified matters considerably and is still used by the Orthodox Slavs Florin Curta 2006 Southeastern Europe in the Middle Ages 500 1250 Cambridge Medieval Textbooks Cambridge University Press s 221 222 ISBN 978 0 521 81539 0 J M Hussey Andrew Louth 2010 The Orthodox Church in the Byzantine Empire Oxford History of the Christian Church Oxford University Press s 100 ISBN 978 0 19 161488 0 See Brian P Bennett Religion and Language in Post Soviet Russia Shablon Webarchive pomilka Perevirte argumenti url value Porozhno New York Routledge 2011 See the report of Fr Theodore Lyudogovsky and Deacon Maxim Plyakin Liturgical languages of Slavic local churches a current situation Shablon Webarchive pomilka Perevirte argumenti url value Porozhno 2009 in Russian and a draft of the article Liturgical languages in Slavia Orthodoxa 2009 also in Russian of the same authors Rimski misal slavĕnskim jezikom Krscanska sadasnjost Procitovano 16 zhovtnya 2012 German review of Rimski misal slavĕnskim jezikom Slovo Procitovano 4 chervnya 2012 Review in Croatian of Rimskyj misal Olomouc 1972 Slovo Procitovano 4 chervnya 2012 Review in Croatian of Rimskyj misal Olomouc 1992 Slovo Procitovano 4 chervnya 2012 V K Zhuravlev Russkij yazyk i russkij harakter V K Zhuravlev M Mosk Patriarhat Otd religioz obrazovaniya i katehizacii Licej duhov kultury 2002 255 s ros Unbegaun B Russkij literaturnyj yazyk problemy i zadachi ego izucheniya s 329 333 ros Trubeckoj N S Obsheslavyanskij element v russkoj kulture ros B M Lyapunov Edinstvo russkogo yazyka v ego narechiyah 25 kvitnya 2016 u Wayback Machine ros L G Panin K 170 letiyu so dnya konchiny A S Pushkina ros ros Nimchuk V Cerkovnoslov yanska mova V Nimchuk Ukrayinska mova Enciklopediya 2 ye vipr i dop K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2004 S 783 Ogiyenko Ivan Staro slov yanska mova ukrayinskoyi redakciyi Ivan Ivanovich Ogiyenko Pamyatki staro slovyanskoyi movi H HI vikiv Varshava Drukarnya Sinodalna 1929 S 103 188 Pivtorak G P Movna situaciya v Kiyivskij Rusi Pohodzhennya ukrayinciv rosiyan bilorusiv ta yihnih mov Mifi i pravda pro troh brativ slov yanskih zi spilnoyi koliski K 2001 2 ge vid dop K 2004 Kuzemska Ganna Yakoyu movoyu molilasya davnya Ukrayina Pravila ukrayinskoyi transliteraciyi cerkovnoslov yanskih tekstiv Vid 2 ge doopracovane i znachno dopovnene K KZhD Sofiya 2012 112 s Vasil Nimchuk Hrestomatiya z istoriyi ukrayinskoyi movi H HIII st NAN Ukrayini Institut ukrayinskoyi movi Zhitomir Polissya 2015 352 s Nazva obkladinki Istoriya ukrayinskoyi movi Hrestomatiya X XIII st Shahmatov O Krimskij A Narisi z istoriyi ukrayinskoyi movi ta hrestomatiya z pam yatnikiv pismenskoyi staro ukrayinshini XI XVIII v v Kiyiv vid Drukar 1922 182 s Simovich V Hrestomatiya z pam yatnikiv staroukrayinskoyi movi starogo j serednogo periodu do kincya XVIII stol Praga Siyach 1932 494 c Studii de istorie economică și socială rum DzherelaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Bilenka Svistovich L V Ribak N R Cerkovnoslov yanska mova Pidruchnik zi slovnikom Ponad 3500 sliv K Krinicya 2000 336s Melnik Ya Lazarovich O Cerkovnoslov yanska mova Navch metod posib Prikarpatskij universitet im Vasilya Stefanika Ivano Frankivska teologichna akademiya Ivano Frankivsk Gostinec 2004 244s 2016 LiteraturaNimchuk V Cerkovnoslov yanska mova Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 S 782 784 Istoriya cerkovno slov yanskoyi movi Tom pershij Povstannya cerkovno slov yanskoyi movi Chastina persha Kostyantin i Mefodij Yih zhittya ta diyalnist Prof Ivan Ogiyenko Peredmova Znachinnya cerkovno slov yanskoyi movi yak disciplini pravoslavnogo bogoslovskogo fakultetu s 2 7 Varshava 1926 426 s Na obkladinci nazva Kostyantin i Mefodij Yih zhittya ta diyalnist Sklografichne vidannya Novochasnij cerkovno slov yanskij pravopis Istorichnij naris z paleografiyi ta paleotipiyi Z seminara cerkovno slov yanskoyi movi Pravoslavnogo Bogoslovskogo Vidilu Varshavskogo Universitetu Prof Ivan Ogiyenko Peredmova Novochasnij cerkovno slov yanskij pravopis Istorichnij naris z paleografiyi ta paleotipiyi s 3 4 Varshava Drukarnya Sino dalna 1926 26 s Na zvoroti titulnogo arkusha zaznacheno Vidbitka z zhurnalu Elpis Meletij Knizhicya v 10 rozdilah uporyad V Surazkij Ostrog Ostrozka tip 1598 288 s Rezhim dostupu https nibu kyiv ua elfond knizhytsa surazkij knizhytsa surazkij pdf Kormchaya Napechatana s originala patriarha Iosifa S Peterburg 1890 X 293 2 s Rezhim dostupu https nibu kyiv ua elfond kormchaja iosifa kormchaja iosifa pdfPosilannyaVikipediya Vikipediya maye rozdil cerkovnoslov yanskoyu movoyu Glavna stranica Cerkovnoslov yanska mova v istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi Cerkovnoslov yanska mova v istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi Cerkovnoslov yanska mova v istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi Cerkovnoslov yanska mova v istoriyi ukrayinskoyi literaturnoyi movi Kolekciya cerkovnoslov yanskih tekstiv Bibliya cerkovnoslov yanskoyu movoyu Vikidzherela PDF iPhone Android Rozrobka j vikoristannya cerkovnoslov yanskih komp yuternih shriftiv Metodi komp yuternogo vidobrazhennya cerkovnoslov yanskih tekstiv Sociolingvistichni aspekti cerkovnosolov yanskoyi movi sogodni Kuzemska Ganna Yakoyu movoyu molilasya davnya Ukrayina Pravila ukrayinskoyi transliteraciyi cerkovnoslov yanskih tekstiv recenzenti Epifanij Dumenko Grigorij Pivtorak Vid 2 ge doopracovane i znachno dopovnene K KZhD SOFIYa 2012 112 s ISBN 978 966 2374 38 4 Cerkovnoslov yanska mova na sajti Ethnologue Slavonic Church A language of Russian Federation angl Cerkovnoslov yanska mova na sajti Glottolog 3 0 Language Church Slavic angl Kolekciya vidan cerkovnoslov yanskoyu movoyu u fondah Nacionalnoyi istorichnoyi biblioteki Ukrayini Ce nezavershena stattya pro movu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

    Дата публікації:
    Топ