Глаго́лиця (самоназва – Ⰽⱛⱃⰺⰾⰾⱁⰲⰻⱌⰰ, сучасна самоназва – Ⰳⰾⰰⰳⱁⰾⰻⱌⱔ) — поряд з кирилицею, одна з найдавніших слов'янських абеток. Вважається, що саме глаголицю створив св. Костянтин (Кирило) Філософ в 862–863 році для запису священних біблійних текстів слов'янською мовою, а кирилицю розробили його послідовники на основі грецького алфавіту, додавши для передачі звуків, відсутніх у грецькій мові, літери, запозичені з глаголиці.
Глаголиця ⰽⱛⱃⰺⰾⰾⱁⰲⰻⱌⰰ (ⰳⰾⰰⰳⱁⰾⰻⱌⱔ) | |
---|---|
Зразки глаголиць «Київських листків» і «Реймського Євангелія» | |
Вид | алфавіт |
Мови | старослов'янська |
Період | 862/863 — сьогодення |
Походження | змодельована на основі грецької абетки
|
Напрям | зліва направо |
U+2C00–U+2C5F | |
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки. |
Зазвичай говорять про два види глаголиці: стародавнішу «круглу» (хорв. Obla glagoljica), також відому як болгарська, і пізнішу «ламану», хорватську (хорв. Uglata glagoljica), яка обмежено використовується в богослужінні дотепер. Алфавіт останньої поступово скоротився до 30 символів.
Налічуються також десятки тисяч рукописів, документів, книг, написаних курсивною глаголицею. Найбільша робота має 22 томи. Використовувалася для скорого письма та укладання важливих документів і торгових угод.
Як алфавіт глаголиця була відома в Україні, в XVII столітті її подав у своїй граматиці Іван Ужевич. Різновид глаголиці в Україні використовували (наприклад, Памво Беринда) як тайнопис. Наприкінці X століття у Болгарії, а згодом і в інших слов'янських землях — Македонії, Сербії, Київській Русі — глаголицю почала витісняти кирилиця, а в Чехії, Моравії, Словаччині, Словенії та частково у Хорватії — латиниця.
Гіпотези виникнення глаголиці
Глаголиця була створена майже в той же час, що й кирилиця. Найімовірніше, що в її основі лежав вже наявний розподіл слов'янської мови на звуки. Можливими причинами створення глаголиці, або правильніше двох, а не одної абетки, було існування двох чи кількох докирилівських слов'янських абеток. У всякому разі про існування докирилівських письмен йдеться в VIII главі «Паннонського життя» Кирила: до створення кирилівської абетки слов'яни використовували для письма «риски і різи». Крім того, Кирило ще до створення азбуки знаходив слов'янські книги і чоловіка, «глаголющого тою бесідою», який і навчив його читати ті книги. Найімовірніше, що ці книги були написані на основі грецького алфавіту, пристосованого до слов'янської мови і, можливо, доповненого новими літерами, необхідними для передачі звуків мови. Кирило ж переробив цей матеріал, створив азбуку (кирилицю), переклав низку книг і активно сприяв просвітництву.
Іншою можливою причиною створення іншої азбуки — глаголиці — було переслідування німецько-католицькими монахами слов'янських книг, оскільки вони були написані літерами, подібними на грецькі, тобто візантійським письмом. Боротьба між західною і східною церквами часто набувала жорстких форм. Метою захистити слов'янські книги і могло бути створення глаголиці — азбуки, яка дуже відрізнялася від кирилівської і не була подібна на грецьку. Втім, більша зручність кирилиці дала їй змогу згодом витіснити глаголицю.
Характеристика
Графіка деяких символів глаголиці виглядає незручною для постійного вжитку, тому припускають, що вона була розроблена за короткий проміжок часу і не пройшла «шліфування» часом. Спрощення форм не відбулося в такому обсязі, як, наприклад, у грецькій абетці.
Глаголиця має чотири літери, що позначають звук [і]: Ⰹ, Ⰺ, Ⰻ, Ⱛ. Кирилиця має три: И, І, Ѵ. Відповідними сучасній кириличній «і» є два варіанти:
звичайний (Ⰹ) і особливий (Ⰺ) для позиції на початку слова, щоб у текстах, які на той час не мали пробілів, не було плутанини між прикінцевим «ъ» Ⱏ (Ѥръ) і початковою «і» Ⰹ в наступному слові з літерою «ы», яка позначалася як ⰟⰉ.
Так само як давніша кирилиця, глаголиця не має літери для звуку [у]. Власне Ⱆ є лігатурою двох літер: Ⱁ та Ⱛ.
Глаголиця не містить питомо грецьких «ксі» (Ѯ) та «псі» (Ѱ), на відміну від кирилиці.
Глаголична пунктуація подібна на кириличну, оскільки розвивалися вони пліч-о-пліч. І наголоси, і титла, зокрема скорочення (як от ⰱ҃҃ — «бог»), цілком припустимі.
Концепція глаголиці передбачала пари твердих і м'яких звуків [г] і [х]: [г] твердий — Ⰳ, [г] м'який — Ⰼ, [х] твердий — Ⱒ, [х] м'який — Ⱈ.
Запис чисел не збігається з кириличною системою (скопійованою з грецької). Глаголиця використовує наскрізну нумерацію літер за зростанням, що не дає змоги записувати числа більші від 5999. Числа в тексті виділяють крапками та/або титлом і пропуском порядків, рівних нулю, через відсутність його позначення. Наприклад: 1980 = · ⰝⰜⰑ ·. Літера Ⰹ ніколи не використовувалася як цифра, а тільки її варіант Ⰺ. Так як і кирилицею числа від 11 до 19 пишуться з перестановкою розряду: 11 = ⰀⰊ·, а не ⰊⰀ·.
Літери глаголиці
Символ в Unicode | Малюнок | Церковнослов'янська назва | Звук | Числове значення | Припущення щодо походження | Відповідники в кириличних абетках |
---|---|---|---|---|---|---|
Ⰰ | Азъ | /ɑ/ | 1 | Символ хреста або гебрейська א | A | |
Ⰱ | Боукы | /b/ | 2 | Невідомо | Б | |
Ⰲ | Вѣдѣ | /ʋ/ | 3 | Можливо, з латинської V | В | |
Ⰳ | Глаголи | /ɡ/ | 4 | Грецька Γ γ | Г | |
Ⰴ | Добро | /d/ | 5 | Грецька Δ δ | Д | |
Ⰵ | Ѥсть | /ɛ/ | 6 | Можливо, самаритянська /ге/ | Е; Є; Э | |
Ⰶ | Живѣте | /ʒ/ | 7 | Можливо, коптська Ϫϫ («жанжа») | Ж | |
Ⰷ | Ѕѣло | /dz/ | 8 | Можливо, Ϛ ϛ | Ѕ | |
Ⰸ | Землѧ | /z/ | 9 | Варіант Θ θ | З | |
Ⰹ, Ⰺ | , | Ижеи | /i/, /j/ | 10 | Грецька Ι ι з | І; Й |
Ⰻ | И десѧтичноѥ | /i/, /j/ | 20 | Можливо, комбінація християнських символів кола і трикутника | И | |
Ⰼ | Гъерв | [dʑ] | 30 | Невідомо | Ћ; Ђ, Ѓ, Ґ | |
Ⰽ | Како | /k/ | 40 | Гебрейська ק | К | |
Ⰾ | Людиѣ | /l/, /ʎ/ | 50 | Грецька Λ λ | Л; Љ | |
Ⰿ | Мыслите | /m/ | 60 | Грецька Μ μ | М | |
Ⱀ | Нашь | /n/, /ɲ/ | 70 | Невідомо | Н; Њ | |
Ⱁ | Онъ | /ɔ/ | 80 | Невідомо | О | |
Ⱂ | Покои | /p/ | 90 | Грецька Π π | П | |
Ⱃ | Рци | /r/ | 100 | Грецька Ρ ρ | Р | |
Ⱄ | Слово | /s/ | 200 | Можливо, комбінація християнських символів кола і трикутника | С | |
Ⱅ | Твердо | /t/ | 300 | Грецька Τ τ | Т | |
Ⱆ | Оук | /u/ | 400 | Лігатура з Ⱁ і Ⱛ | У | |
Ⱇ | Ферть | /f/ | 500 | Грецька Φ φ | Ф | |
Ⱈ | Хѣръ | /х/ | 600 | Можливо, поєднання латинських g і h | Х | |
Ⱉ | От, Омега | /ɔ/ | 700 | Лігатура Ⱁ зі своїм оберненим зображенням | Ѡ | |
Ⱌ | Ци | /ts/ | 900 | Гебрейська ץ (прикінцева форма) | Ц | |
Ⱍ | Червь | /ʧ/ | 1000 | Гебрейська צ (початкова і середня форма) | Ч; Џ | |
Ⱎ | Ша | /ʃ/ | — | Гебрейська літера ש | Ш | |
Ⱋ | Шта | /ʃt/ | 800 | Лігатура з Ⱎ і Ⱍ (або з Ⱅ, що менш ймовірно) | Щ | |
Ⱏ | Ѥръ | /ɯ/ | — | Можливо, модифікована Ⱁ | Ъ | |
ⰟⰊ | Ѥры | /ɨ/ | — | Ы | ||
Ⱐ | Ѥрь | /ɘ/ | — | Можливо, модифікована Ⱁ | Ь | |
Ⱑ | Ѩть | /æ/, /jɑ/ | — | Можливо, лігатура грецьких E+I | Ѣ; Ї | |
Ⱖ | Ѥ | /jɛ/, /jo/ | — | Ѥ | ||
Ⱓ | Ю | /ju/ | — | Ю | ||
Ⱔ | Малий юс | /ɛ̃/ | — | Ѧ, Я | ||
Ⱗ | (Малий йотований юс) | /jɛ̃/ | — | (Ѩ) | ||
Ⱘ | Великий юс | /ɔ̃/ | — | Ѫ | ||
Ⱙ | (Великий йотований юс) | /jɔ̃/ | — | (Ѭ) | ||
Ⱚ | Фита | /θ/ | — | Грецька Θ θ | Ѳ | |
Ⱛ | Ижиця | /ʏ/, /i/ | Ѵ | |||
Ⱝ | Трикутна а | /ɑ/ | — | |||
Ⱕ | Малий юс з хвостом | /ɛ̃/ | — | |||
Ⱒ | Павукоподібна ха | /x/ | — | |||
Ⱊ | Пѣ | /p/ | — | Відома з абецедаріїв, достеменний вигляд не встановлено. Можливо, грецька Ψ ψ | ||
Ⱞ | [ЛатиноподобныѨ] Мыслите | /m/ | — | |||
Ⱜ | Ѥрь-штапикъ | /ə/ | — |
Щоб побачити букви глаголиці, необхідно встановити шрифт з підтримкою глаголиці.
Хорватська глаголиця
На території Далмації (частина сучасної Хорватії) у IX ст. глаголицю впроваджували учні Кирила й Методія, поширюючи там писемність хорватським ізводом старослов'янскої мови. Відоме використання глаголиці й у світських текстах. Уперше про це письмо згадують документи Сплітського собору 925 року. Він, разом з наступними соборами, намагався обмежити і навіть заборонити літературу та служби слов'янською мовою, проте глаголисти все ж нарешті добилися прав на богослужіння за глаголичним обрядом. Глаголичний обряд, поширений у певних місцевостях Хорватії (уздовж узбережжя і на островах), побутував до 1960-х років, коли церковнослов'янська мова богослужіння була змінена на хорватську — через постанову Другого Ватиканського собору, що дозволив служби рідними мовами.
Зображення тексту, написаного глаголицею
- Давній глаголичний рукопис початку X століття. Сторінка з київських глаголичних листків
- Надпис глаголицею на Башчанській плиті
- Глаголичне Ассеманієве Євангеліє
- Надпис глаголицею в катедральному соборі Загреба
- Молитва «Отче наш». Праворуч — курсивна глаголиця.
- Дороговказ в Дрівеніку, Хорватія
-
- Зоґрафське Євангеліє
- Зоґрафське Євангеліє
Глаголиця в UNICODE
В Юнікоді розміщено два окремих блоки з глаголицею: основний (у діяпазоні U+2C00 — U+2C5F, 96 символів) та допоміжний (у діяпазоні U+1E000 — U+1E02F, 38 символів). До блоків було включено і рідкісні літери, як-от:
Ⱞ — графічний варіянт М, окремою літерою не вважається;
Ⱊ — трапляється в деяких в рукописних абетках, її звучання достеменно не з'ясоване, зазвичай називається «пе»;
Ⱜ — хорватський варіянт кириличного «ъ», спрощений для заощадження місця (через потребу за старих правописів ставити «ъ» в кінці кожного слова, що закінчується на шелестівку), зазвичай називається «паличкою» — «Ѥрь-штапикъ»;
Ⱒ — трапляється лише у двох джерелах: у Синайському псалтирі 3 рази та в Євангелії Ассемані 1 раз, у всіх випадках передаючи першу літеру в слові «хлъмъ», імовірно звучаючи твердим звуком [х];
Ⱝ — хорватське «трикутне А», трапляється кілька разів у найдавніших текстах, звучання літери достеменно не з'ясоване (припускають, що це подовжений або йотований звук [а]).
0 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | A | B | C | D | E | F | ||
2C00 | Ⰰ | Ⰱ | Ⰲ | Ⰳ | Ⰴ | Ⰵ | Ⰶ | Ⰷ | Ⰸ | Ⰹ | Ⰺ | Ⰻ | Ⰼ | Ⰽ | Ⰾ | Ⰿ | |
2C10 | Ⱀ | Ⱁ | Ⱂ | Ⱃ | Ⱄ | Ⱅ | Ⱆ | Ⱇ | Ⱈ | Ⱉ | Ⱊ | Ⱋ | Ⱌ | Ⱍ | Ⱎ | Ⱏ | |
2C20 | Ⱐ | Ⱑ | Ⱒ | Ⱓ | Ⱔ | Ⱕ | Ⱖ | Ⱗ | Ⱘ | Ⱙ | Ⱚ | Ⱛ | Ⱜ | Ⱝ | Ⱞ | ||
2C30 | ⰰ | ⰱ | ⰲ | ⰳ | ⰴ | ⰵ | ⰶ | ⰷ | ⰸ | ⰹ | ⰺ | ⰻ | ⰼ | ⰽ | ⰾ | ⰿ | |
2C40 | ⱀ | ⱁ | ⱂ | ⱃ | ⱄ | ⱅ | ⱆ | ⱇ | ⱈ | ⱉ | ⱊ | ⱋ | ⱌ | ⱍ | ⱎ | ⱏ | |
2C50 | ⱐ | ⱑ | ⱒ | ⱓ | ⱔ | ⱕ | ⱖ | ⱗ | ⱘ | ⱙ | ⱚ | ⱛ | ⱜ | ⱝ | ⱞ |
Запис глаголицею частини вірша Шевченка:
Реве та стогне Дніпр широкий, Сердитий вітер завива, Додолу верби гне високі, Горами хвилю підійма. Ⱃⰵⰲⰵ ⱅⰰ ⱄⱅⱁⰳⱀⰵ Ⰴⱀⰹⱂⱃ ⱎⰻⱃⱁⰽⰻⰺ, Ⱄⰵⱃⰴⰻⱅⰻⰺ ⰲⰹⱅⰵⱃ ⰸⰰⰲⰻⰲⰰ, Ⰴⱁⰴⱁⰾⱆ ⰲⰵⱃⰱⰻ ⰳⱀⰵ ⰲⰻⱄⱁⰽⰹ, Ⰳⱁⱃⰰⰿⰻ ⱈⰲⰻⰾⱓ ⱂⰹⰴⰹⰺⰿⰰ.
Цікаві факти
- В Істрії від міста Роча, батьківщини першого хорватського друкаря , до Хума — найменшого міста у світі, веде семикілометрова «Алея глаголиці» — дорога, обабіч якої стоять пам'ятники, присвячені найдавнішій слов'янській абетці.
- На острові Крк у Хорватії споруджено пам'ятник у вигляді стилізованої літери «Аз».
- Наразі глаголиця використовується в .
- з 1 грудня 2004 року в обіг введено (двогривневі банкноти), які на реверсі під заголовком «Правда руська» мають текст глаголицею.
- Літери глаголиці використані у Старослов'янській Вікіпедії для слова «Вікіпедія» на її головній сторінці та на її логотипі.
- У фантазійному світі, описаному у циклі романів «Відьмак», глаголиця використовується як графічна система, виконуючи у такий спосіб роль рун у світі Дж. Р. Р. Толкіна.
- Напис глаголицею з'являється також в одній з серій аніме, знятого за мотивами романів Log Horizon..
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 червня 2021. Процитовано 24 червня 2013.
- Г. А. Хабургаев. Старославянский язык. Издание второе, переработанное и дополненное. М.: Просвещение, 1986. С. 29.
- https://website-designer-2149.business.site. Слов'янські азбуки: кирилиця і глаголиця. Історія їх розвитку. Українська література (укр.). Процитовано 8 листопада 2021.
- . www.konorama.ru. Архів оригіналу за 7 листопада 2021. Процитовано 7 листопада 2021.
- В. И. Фрэйдзон. . Архів оригіналу за 5 квітня 2016.
- . Архів оригіналу за 23 вересня 2015.
- . Архів оригіналу за 8 січня 2014. Процитовано 18 січня 2012.
- . Архів оригіналу за 3 січня 2021. Процитовано 9 листопада 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 9 листопада 2015.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Джерела та література
- Німчук В. В. Глаголиця // Українська мова : енциклопедія / НАН України, Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні, Інститут української мови; редкол.: В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тараненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін. — 2-ге вид., випр. і доп. — К. : Вид-во «Укр. енцикл.» ім. М. П. Бажана, 2004. — 824 с. : іл. — . — С. 97—98.
- Німчук В. В. Глаголиця // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 110. — .
Посилання
Глаголиця на новій банкноті [ 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Misal 1483 — hrvatski prvotisak [ 10 грудня 2012 у Wayback Machine.]
- Vrbnički statut 1380/1527 [ 25 травня 2013 у Wayback Machine.]
- Istarski razvod 1325/1546 [ 25 травня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Glago licya samonazva Ⰽⱛⱃⰺⰾⰾⱁⰲⰻⱌⰰ suchasna samonazva Ⰳⰾⰰⰳⱁⰾⰻⱌⱔ poryad z kiriliceyu odna z najdavnishih slov yanskih abetok Vvazhayetsya sho same glagolicyu stvoriv sv Kostyantin Kirilo Filosof v 862 863 roci dlya zapisu svyashennih biblijnih tekstiv slov yanskoyu movoyu a kirilicyu rozrobili jogo poslidovniki na osnovi greckogo alfavitu dodavshi dlya peredachi zvukiv vidsutnih u greckij movi literi zapozicheni z glagolici Glagolicya ⰽⱛⱃⰺⰾⰾⱁⰲⰻⱌⰰ ⰳⰾⰰⰳⱁⰾⰻⱌⱔ Zrazki glagolic Kiyivskih listkiv i Rejmskogo Yevangeliya VidalfavitMovistaroslov yanskaPeriod862 863 sogodennyaPohodzhennyazmodelovana na osnovi greckoyi abetkiGlagolicyaNapryamzliva napravoYunikodU 2C00 U 2C5FCya stattya mistit simvoli MFA ta znaki opisuvanoyi sistemi pisma Yaksho u Vas ne vstanovlenij vidpovidnij shrift to zamist yunikodivskih simvoliv Vi mozhete pobachiti znaki pitannya kvadratiki abo inshi znaki Doshechka z tekstom napisanim glagoliceyu Zazvichaj govoryat pro dva vidi glagolici starodavnishu kruglu horv Obla glagoljica takozh vidomu yak bolgarska i piznishu lamanu horvatsku horv Uglata glagoljica yaka obmezheno vikoristovuyetsya v bogosluzhinni doteper Alfavit ostannoyi postupovo skorotivsya do 30 simvoliv Nalichuyutsya takozh desyatki tisyach rukopisiv dokumentiv knig napisanih kursivnoyu glagoliceyu Najbilsha robota maye 22 tomi Vikoristovuvalasya dlya skorogo pisma ta ukladannya vazhlivih dokumentiv i torgovih ugod Yak alfavit glagolicya bula vidoma v Ukrayini v XVII stolitti yiyi podav u svoyij gramatici Ivan Uzhevich Riznovid glagolici v Ukrayini vikoristovuvali napriklad Pamvo Berinda yak tajnopis Naprikinci X stolittya u Bolgariyi a zgodom i v inshih slov yanskih zemlyah Makedoniyi Serbiyi Kiyivskij Rusi glagolicyu pochala vitisnyati kirilicya a v Chehiyi Moraviyi Slovachchini Sloveniyi ta chastkovo u Horvatiyi latinicya Gipotezi viniknennya glagoliciGlagolicya bula stvorena majzhe v toj zhe chas sho j kirilicya Najimovirnishe sho v yiyi osnovi lezhav vzhe nayavnij rozpodil slov yanskoyi movi na zvuki Mozhlivimi prichinami stvorennya glagolici abo pravilnishe dvoh a ne odnoyi abetki bulo isnuvannya dvoh chi kilkoh dokirilivskih slov yanskih abetok U vsyakomu razi pro isnuvannya dokirilivskih pismen jdetsya v VIII glavi Pannonskogo zhittya Kirila do stvorennya kirilivskoyi abetki slov yani vikoristovuvali dlya pisma riski i rizi Krim togo Kirilo she do stvorennya azbuki znahodiv slov yanski knigi i cholovika glagolyushogo toyu besidoyu yakij i navchiv jogo chitati ti knigi Najimovirnishe sho ci knigi buli napisani na osnovi greckogo alfavitu pristosovanogo do slov yanskoyi movi i mozhlivo dopovnenogo novimi literami neobhidnimi dlya peredachi zvukiv movi Kirilo zh pererobiv cej material stvoriv azbuku kirilicyu pereklav nizku knig i aktivno spriyav prosvitnictvu Inshoyu mozhlivoyu prichinoyu stvorennya inshoyi azbuki glagolici bulo peresliduvannya nimecko katolickimi monahami slov yanskih knig oskilki voni buli napisani literami podibnimi na grecki tobto vizantijskim pismom Borotba mizh zahidnoyu i shidnoyu cerkvami chasto nabuvala zhorstkih form Metoyu zahistiti slov yanski knigi i moglo buti stvorennya glagolici azbuki yaka duzhe vidriznyalasya vid kirilivskoyi i ne bula podibna na grecku Vtim bilsha zruchnist kirilici dala yij zmogu zgodom vitisniti glagolicyu HarakteristikaGrafika deyakih simvoliv glagolici viglyadaye nezruchnoyu dlya postijnogo vzhitku tomu pripuskayut sho vona bula rozroblena za korotkij promizhok chasu i ne projshla shlifuvannya chasom Sproshennya form ne vidbulosya v takomu obsyazi yak napriklad u greckij abetci Glagolicya maye chotiri literi sho poznachayut zvuk i Ⰹ Ⰺ Ⰻ Ⱛ Kirilicya maye tri I I Ѵ Vidpovidnimi suchasnij kirilichnij i ye dva varianti Storinka Yevangeliya vid Marka z Zografskogo Yevangeliya staroslov yanskogo rukopisu napisanogo glagoliceyu zvichajnij Ⰹ i osoblivij Ⰺ dlya poziciyi na pochatku slova shob u tekstah yaki na toj chas ne mali probiliv ne bulo plutanini mizh prikincevim Ⱏ Ѥr i pochatkovoyu i Ⰹ v nastupnomu slovi z literoyu y yaka poznachalasya yak ⰟⰉ Tak samo yak davnisha kirilicya glagolicya ne maye literi dlya zvuku u Vlasne Ⱆ ye ligaturoyu dvoh liter Ⱁ ta Ⱛ Glagolicya ne mistit pitomo greckih ksi Ѯ ta psi Ѱ na vidminu vid kirilici Glagolichna punktuaciya podibna na kirilichnu oskilki rozvivalisya voni plich o plich I nagolosi i titla zokrema skorochennya yak ot ⰱ bog cilkom pripustimi Koncepciya glagolici peredbachala pari tverdih i m yakih zvukiv g i h g tverdij Ⰳ g m yakij Ⰼ h tverdij Ⱒ h m yakij Ⱈ Zapis chisel ne zbigayetsya z kirilichnoyu sistemoyu skopijovanoyu z greckoyi Glagolicya vikoristovuye naskriznu numeraciyu liter za zrostannyam sho ne daye zmogi zapisuvati chisla bilshi vid 5999 Chisla v teksti vidilyayut krapkami ta abo titlom i propuskom poryadkiv rivnih nulyu cherez vidsutnist jogo poznachennya Napriklad 1980 ⰝⰜⰑ Litera Ⰹ nikoli ne vikoristovuvalasya yak cifra a tilki yiyi variant Ⰺ Tak yak i kiriliceyu chisla vid 11 do 19 pishutsya z perestanovkoyu rozryadu 11 ⰀⰊ a ne ⰊⰀ Literi glagoliciSimvol v Unicode Malyunok Cerkovnoslov yanska nazva Zvuk Chislove znachennya Pripushennya shodo pohodzhennya Vidpovidniki v kirilichnih abetkah Ⰰ Az ɑ 1 Simvol hresta abo gebrejska א A Ⰱ Bouky b 2 Nevidomo B Ⰲ Vѣdѣ ʋ 3 Mozhlivo z latinskoyi V V Ⰳ Glagoli ɡ 4 Grecka G g G Ⰴ Dobro d 5 Grecka D d D Ⰵ Ѥst ɛ 6 Mozhlivo samarityanska ge E Ye E Ⰶ Zhivѣte ʒ 7 Mozhlivo koptska Ϫϫ zhanzha Zh Ⰷ Ѕѣlo dz 8 Mozhlivo Ϛ ϛ Ѕ Ⰸ Zemlѧ z 9 Variant 8 8 Z Ⰹ Ⰺ Izhei i j 10 Grecka I i z I J Ⰻ I desѧtichnoѥ i j 20 Mozhlivo kombinaciya hristiyanskih simvoliv kola i trikutnika I Ⰼ Gerv dʑ 30 Nevidomo Ћ Ђ Ѓ G Ⰽ Kako k 40 Gebrejska ק K Ⰾ Lyudiѣ l ʎ 50 Grecka L l L Љ Ⰿ Myslite m 60 Grecka M m M Ⱀ Nash n ɲ 70 Nevidomo N Њ Ⱁ On ɔ 80 Nevidomo O Ⱂ Pokoi p 90 Grecka P p P Ⱃ Rci r 100 Grecka R r R Ⱄ Slovo s 200 Mozhlivo kombinaciya hristiyanskih simvoliv kola i trikutnika S Ⱅ Tverdo t 300 Grecka T t T Ⱆ Ouk u 400 Ligatura z Ⱁ i Ⱛ U Ⱇ Fert f 500 Grecka F f F Ⱈ Hѣr h 600 Mozhlivo poyednannya latinskih g i h H Ⱉ Ot Omega ɔ 700 Ligatura Ⱁ zi svoyim obernenim zobrazhennyam Ѡ Ⱌ Ci ts 900 Gebrejska ץ prikinceva forma C Ⱍ Cherv ʧ 1000 Gebrejska צ pochatkova i serednya forma Ch Џ Ⱎ Sha ʃ Gebrejska litera ש Sh Ⱋ Shta ʃt 800 Ligatura z Ⱎ i Ⱍ abo z Ⱅ sho mensh jmovirno Sh Ⱏ Ѥr ɯ Mozhlivo modifikovana Ⱁ ⰟⰊ Ѥry ɨ Y Ⱐ Ѥr ɘ Mozhlivo modifikovana Ⱁ Ⱑ Ѩt ae jɑ Mozhlivo ligatura greckih E I Ѣ Yi Ⱖ Ѥ jɛ jo Ѥ Ⱓ Yu ju Yu Ⱔ Malij yus ɛ Ѧ Ya Ⱗ Malij jotovanij yus jɛ Ѩ Ⱘ Velikij yus ɔ Ѫ Ⱙ Velikij jotovanij yus jɔ Ѭ Ⱚ Fita 8 Grecka 8 8 Ѳ Ⱛ Izhicya ʏ i Ѵ Ⱝ Trikutna a ɑ Ⱕ Malij yus z hvostom ɛ Ⱒ Pavukopodibna ha x Ⱊ Pѣ p Vidoma z abecedariyiv dostemennij viglyad ne vstanovleno Mozhlivo grecka PS ps Ⱞ LatinopodobnyѨ Myslite m Ⱜ Ѥr shtapik e Shob pobachiti bukvi glagolici neobhidno vstanoviti shrift z pidtrimkoyu glagolici Horvatska glagolicya Na teritoriyi Dalmaciyi chastina suchasnoyi Horvatiyi u IX st glagolicyu vprovadzhuvali uchni Kirila j Metodiya poshiryuyuchi tam pisemnist horvatskim izvodom staroslov yanskoyi movi Vidome vikoristannya glagolici j u svitskih tekstah Upershe pro ce pismo zgaduyut dokumenti Splitskogo soboru 925 roku Vin razom z nastupnimi soborami namagavsya obmezhiti i navit zaboroniti literaturu ta sluzhbi slov yanskoyu movoyu prote glagolisti vse zh nareshti dobilisya prav na bogosluzhinnya za glagolichnim obryadom Glagolichnij obryad poshirenij u pevnih miscevostyah Horvatiyi uzdovzh uzberezhzhya i na ostrovah pobutuvav do 1960 h rokiv koli cerkovnoslov yanska mova bogosluzhinnya bula zminena na horvatsku cherez postanovu Drugogo Vatikanskogo soboru sho dozvoliv sluzhbi ridnimi movami Zobrazhennya tekstu napisanogo glagoliceyuDavnij glagolichnij rukopis pochatku X stolittya Storinka z kiyivskih glagolichnih listkiv Nadpis glagoliceyu na Bashchanskij pliti Glagolichne Assemaniyeve Yevangeliye Nadpis glagoliceyu v katedralnomu sobori Zagreba Molitva Otche nash Pravoruch kursivna glagolicya Dorogovkaz v Driveniku Horvatiya Zografske Yevangeliye Zografske YevangeliyeGlagolicya v UNICODEV Yunikodi rozmisheno dva okremih bloki z glagoliceyu osnovnij u diyapazoni U 2C00 U 2C5F 96 simvoliv ta dopomizhnij u diyapazoni U 1E000 U 1E02F 38 simvoliv Do blokiv bulo vklyucheno i ridkisni literi yak ot Ⱞ grafichnij variyant M okremoyu literoyu ne vvazhayetsya Ⱊ traplyayetsya v deyakih v rukopisnih abetkah yiyi zvuchannya dostemenno ne z yasovane zazvichaj nazivayetsya pe Ⱜ horvatskij variyant kirilichnogo sproshenij dlya zaoshadzhennya miscya cherez potrebu za starih pravopisiv staviti v kinci kozhnogo slova sho zakinchuyetsya na shelestivku zazvichaj nazivayetsya palichkoyu Ѥr shtapik Ⱒ traplyayetsya lishe u dvoh dzherelah u Sinajskomu psaltiri 3 razi ta v Yevangeliyi Assemani 1 raz u vsih vipadkah peredayuchi pershu literu v slovi hlm imovirno zvuchayuchi tverdim zvukom h Ⱝ horvatske trikutne A traplyayetsya kilka raziv u najdavnishih tekstah zvuchannya literi dostemenno ne z yasovane pripuskayut sho ce podovzhenij abo jotovanij zvuk a 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 A B C D E F 2C00 Ⰰ Ⰱ Ⰲ Ⰳ Ⰴ Ⰵ Ⰶ Ⰷ Ⰸ Ⰹ Ⰺ Ⰻ Ⰼ Ⰽ Ⰾ Ⰿ 2C10 Ⱀ Ⱁ Ⱂ Ⱃ Ⱄ Ⱅ Ⱆ Ⱇ Ⱈ Ⱉ Ⱊ Ⱋ Ⱌ Ⱍ Ⱎ Ⱏ 2C20 Ⱐ Ⱑ Ⱒ Ⱓ Ⱔ Ⱕ Ⱖ Ⱗ Ⱘ Ⱙ Ⱚ Ⱛ Ⱜ Ⱝ Ⱞ 2C30 ⰰ ⰱ ⰲ ⰳ ⰴ ⰵ ⰶ ⰷ ⰸ ⰹ ⰺ ⰻ ⰼ ⰽ ⰾ ⰿ 2C40 ⱀ ⱁ ⱂ ⱃ ⱄ ⱅ ⱆ ⱇ ⱈ ⱉ ⱊ ⱋ ⱌ ⱍ ⱎ ⱏ 2C50 ⱐ ⱑ ⱒ ⱓ ⱔ ⱕ ⱖ ⱗ ⱘ ⱙ ⱚ ⱛ ⱜ ⱝ ⱞ Zapis glagoliceyu chastini virsha Shevchenka Reve ta stogne Dnipr shirokij Serditij viter zaviva Dodolu verbi gne visoki Gorami hvilyu pidijma Ⱃⰵⰲⰵ ⱅⰰ ⱄⱅⱁⰳⱀⰵ Ⰴⱀⰹⱂⱃ ⱎⰻⱃⱁⰽⰻⰺ Ⱄⰵⱃⰴⰻⱅⰻⰺ ⰲⰹⱅⰵⱃ ⰸⰰⰲⰻⰲⰰ Ⰴⱁⰴⱁⰾⱆ ⰲⰵⱃⰱⰻ ⰳⱀⰵ ⰲⰻⱄⱁⰽⰹ Ⰳⱁⱃⰰⰿⰻ ⱈⰲⰻⰾⱓ ⱂⰹⰴⰹⰺⰿⰰ Cikavi faktiPam yatnik glagolici stilizovana litera Az Bashchanska dolina ostriv Krk Horvatiya Tekst glagoliceyu na banknoti nominalom u 2 grivni V Istriyi vid mista Rocha batkivshini pershogo horvatskogo drukarya do Huma najmenshogo mista u sviti vede semikilometrova Aleya glagolici doroga obabich yakoyi stoyat pam yatniki prisvyacheni najdavnishij slov yanskij abetci Na ostrovi Krk u Horvatiyi sporudzheno pam yatnik u viglyadi stilizovanoyi literi Az Narazi glagolicya vikoristovuyetsya v z 1 grudnya 2004 roku v obig vvedeno dvogrivnevi banknoti yaki na reversi pid zagolovkom Pravda ruska mayut tekst glagoliceyu Literi glagolici vikoristani u Staroslov yanskij Vikipediyi dlya slova Vikipediya na yiyi golovnij storinci ta na yiyi logotipi U fantazijnomu sviti opisanomu u cikli romaniv Vidmak glagolicya vikoristovuyetsya yak grafichna sistema vikonuyuchi u takij sposib rol run u sviti Dzh R R Tolkina Napis glagoliceyu z yavlyayetsya takozh v odnij z serij anime znyatogo za motivami romaniv Log Horizon Div takozhGlagolichni pam yatki Glagolichna sistema chislennyaPrimitki Arhiv originalu za 2 chervnya 2021 Procitovano 24 chervnya 2013 G A Haburgaev Staroslavyanskij yazyk Izdanie vtoroe pererabotannoe i dopolnennoe M Prosveshenie 1986 S 29 https website designer 2149 business site Slov yanski azbuki kirilicya i glagolicya Istoriya yih rozvitku Ukrayinska literatura ukr Procitovano 8 listopada 2021 www konorama ru Arhiv originalu za 7 listopada 2021 Procitovano 7 listopada 2021 V I Frejdzon Arhiv originalu za 5 kvitnya 2016 Arhiv originalu za 23 veresnya 2015 Arhiv originalu za 8 sichnya 2014 Procitovano 18 sichnya 2012 Arhiv originalu za 3 sichnya 2021 Procitovano 9 listopada 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 9 listopada 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Dzherela ta literaturaNimchuk V V Glagolicya Ukrayinska mova enciklopediya NAN Ukrayini Institut movoznavstva im O O Potebni Institut ukrayinskoyi movi redkol V M Rusanivskij spivgolova O O Taranenko spivgolova M P Zyablyuk ta in 2 ge vid vipr i dop K Vid vo Ukr encikl im M P Bazhana 2004 824 s il ISBN 966 7492 19 2 S 97 98 Nimchuk V V Glagolicya Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2004 T 2 G D S 110 ISBN 966 00 0405 2 PosilannyaGlagolicya na novij banknoti 30 veresnya 2007 u Wayback Machine Misal 1483 hrvatski prvotisak 10 grudnya 2012 u Wayback Machine Vrbnicki statut 1380 1527 25 travnya 2013 u Wayback Machine Istarski razvod 1325 1546 25 travnya 2013 u Wayback Machine