Реймське Євангеліє

Ре́ймське Єва́нгеліє — церковно-слов'янський пергаментний рукопис, знаменита київська пам'ятка XI—XII і XIV століть. Пам'ятка української мови. Має багато найдавніших зразків давньоруської мови в рукописних пам'ятках, порівняно з іншими збереженими тогочасними пам'ятками.

Реймське Євангеліє
Мова	церковнослов'янська мова
Країна	Чехія^[1]
Цей твір у Вікісховищі

Реймське Євангеліє

Складається з двох уривків від різних книг, які були переплетені разом 1395 р.

Один уривок, написаний кирилицею в XI—XII століттях, міг за умови найранішого датування, походити з бібліотеки Ярослава Мудрого. Документів, які б підтверджували його зв'язок з діяльністю Анастасії Ярославни, королеви Угорщини, немає. Поширювана у ЗМІ думка про зв'язок цього уривка з її сестрою Анною Ярославною, королевою Франції, є фікцією.
Другий уривок, написаний глаголицею в XIV столітті, походить з Хорватії.

Історія

Реймське Євангеліє складене з двох частин:

1. кириличних євангельських читань, 17 аркушів 23х17,5 см (18 та 19 зошити євангелія апракосу), південно-слов'янської редакції, мабуть, з XI—XII ст., придбаних цісарем Карлом IV десь в Угорщині та подарованих Емауському монастиреві у Празі, заснованому 1347 року;
2. хорватсько-глаголичної частини (31 лист) із євангельськими й апостоловими читаннями й пареміями на свята за римським обрядом, списаної з хорватського оригіналу 1395 року ченцем Емауського монастиря для католицько-слов'янської богослужби.

Кардинал Карл Лотаринзький

Кінцевий глаголичний запис, мовляв, першу (кириличну) частину написав святий , на думку деяких дослідників не відповідає дійсності.

Цілий кодекс, за одним з припущень, занесений гуситами (монастир спалений у 1421 році) до Царгороду, був куплений кардиналом ^[fr], що пожертвував його собору в Реймсі (Франція), де він зберігається від 1574 року.

Згадка про те, що на рукописі ніби присягали при коронаціях французькі королі, є непідтвердженою джерелами легендою.
Євангеліє цінувалось за багату, з частками реліквій, обкладинку, та незрозумілий (індійський, як вважалось, текст). Тільки в 1717 р. віце-канцлер Росії П. Шафіров ідентифікував написану кирилицею частину. Немає документального підтвердження, що його оглядав Петро І.
Під час Французької революції обкладинку з реліквіями знищили, а сам унікальний рукопис вважали загубленим у регіональній французькій колекції — його зберігали в міській бібліотеці Реймса — міста, де з давнини коронували французьких королів.

У 2010 році 32 сторінки, які вціліли до наших днів, перевидані українською, англійською та французькою мовами. Презентація видання відбулася в Києві, у Софійському соборі.

Видання

З уваги на ці легенди кириличну частину євангеліє друковано тричі факсимільно:

• «Sylvestre de Sacy, Evangeliaire slave…», Париж 1843
  • 1 вид. (передрук Ганки у Празі 1846), 1852;
  • 2 вид. (виправлення помилок подав Лось ASPh 9 кн. 1886^[]) — на кошти царя Миколи І;
• Leger L. L'Evangéliaire slavon de Reims …", Реймс-Прага 1899.

Мову Реймського Євангеліє вивчали Петро Раковський-Білярський (1847, що кириличну частину визначив як румунську копію XIV ст. з сербсько-болгарського оригіналу) та Олексій Соболевський («Русский Филологический Вестник», ч. 18, 1887, що уважав її сх.-слов. відписом 11 — XII ст.).

Галерея

• Реймське Євангеліє, глаголична частина

Джерела та література

• Реймське Євангеліє ХІ ст. // Німчук В. Хрестоматія з історії української мови X—XIII ст. [ 5 липня 2019 у Wayback Machine.] // НАН України. Інститут української мови. — Київ; Житомир: Полісся, 2015. — С. 113. — (Зібрання пам'яток української мови найдавнішого періоду (Х—ХІІІ ст.). — Назва обкл.: Історія української мови. Хрестоматія X—XIII ст.
• Реймська Євангелія / Старо-слов'янська мова української редакції // Огієнко Іван. Історія церковнослов'янської мови: Найважніщі пам'ятки церковнослов'янської мови. Пам'ятки старослов'янські Х—XI віків. Том 5. — Варшава: Друкарня Синодальна, 1929. — С. 144—151.
• Толочко О. П. Реймське Євангеліє [ 29 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 171. — .
• І. П. Чепіга. Реймське євангеліє [ 11 серпня 2020 у Wayback Machine.] / УРЕ
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . [2] [ 23 вересня 2017 у Wayback Machine.]
• Пуцько В. Г. Київський рукопис французької королеви Анни. В кн.: Рукописна та книжкова спадщина України: Археографічні дослідження унікальних архівних та бібліотечних фондів, вип. 4. К., 1998.

Примітки

1. https://www.bm-reims.fr/PATRIMOINE/doc/SYRACUSE/1866490/liber-evangeliarum-et-epistolarum-ad-usum-ecclesiae-ss-hieronymi-et-procopii-pragensis-vulgo-texte-d
2. Реймське Євангеліє ХІ ст. // Німчук В. Історія української мови. Хрестоматія Х-ХІІІ ст. / НАН України. Інститут української мови. — Житомир: Полісся, 2015. — С. 113. — (Зібрання пам'яток української мови найдавнішого періоду (Х — ХІІІ ст.).
3. Пам'ятки української мови [ 22 липня 2019 у Wayback Machine.] / Українська мова (енциклопедія)
4. Людмила Гнатенко. Реймське Євангеліє — унікальна кирилично-глаголична писемна пам'ятка // Реймське Євангеліє. Видання факсимільного типу. Дослідження: у 2 т. — К.: Горобець, 2019. — Т. 2 : Дослідження. — 2019. — С. 31; 33. — 148 с. — (Т. 2); .
5. Александрович В. Київські аркуші Реймського Євангелія // Реймське Евангеліє Анни Ярославівни / Александрович В. С. — Львів: Видавництво 'МС', 2010. — С. 24. — 200 с. іл. — -53-8.
6. Толочко О. П., [1] [ 7 липня 2019 у Wayback Machine.] ; РЕЙМСЬКЕ ЄВАНГЕЛІЄ
7. Corvinus Jastrzobski, Notice sur le texte du Sacre [ 22 вересня 2014 у Wayback Machine.] ; in Achille François et Jouffroy d'Abbans, Dictionnaire des inventions et découvertes anciennes et modernes. — Р. 384—396.

Посилання

• Реймське Євангеліє // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 312.
• Є. Луняк. Реймське євангеліє [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] / Сайт «Мислене дерево»
• Реліквія, яку донька Ярослава Мудрого вивезла у Францію, повертається в Україну [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] / prostir.museum, 23.12.18
• Слідами Анни Ярославни [ 23 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
• Реймське Євангеліє // Шкільні твори [ 29 вересня 2013 у Wayback Machine.]
• Забутий в одній із регіональних французьких колекцій унікальний рукопис — Старокиївське Реймське Євангеліє — дочекався свого видання в Україні [ 25 жовтня 2010 у Wayback Machine.]
• О. Ремовська. У Києві презентують «Реймське Євангеліє Анни Ярославівни» [ 24 грудня 2018 у Wayback Machine.] / Радіо Свобода, 20 жовтня 2010