Росто́вський запові́дник, повна офіційна назва Держа́вний приро́дний біосфе́рний запові́дник «Росто́вський» (рос. Государственный природный биосферный заповедник «Ростовский») — біосферний заповідник, розташований у Ростовській області Росії. Заснований 27 грудня 1995 року. Площа заповідної території становить 9531,5 га. Заповідник створений задля охорони унікальних ділянок південних цілинних степів, водно-болотних угідь озера Манич-Гудило, рідкісних представників рослинного і тваринного світу.
Цвітіння тюльпанів у заповідному степу. | |
46°30′ пн. ш. 43°00′ сх. д. / 46.500° пн. ш. 43.000° сх. д.Координати: 46°30′ пн. ш. 43°00′ сх. д. / 46.500° пн. ш. 43.000° сх. д. | |
Країна | Росія[1] |
---|---|
Розташування | Росія, Ростовська область |
Водні об'єкти | озеро Манич-Гудило |
Площа | 9 531,5 га |
Засновано | 27 грудня 1995 |
Оператор | |
Вебсторінка | rgpbz.ru |
Ростовський заповідник (Росія) | |
Ростовський заповідник у Вікісховищі |
Флора заповідника налічує 459 видів вищих рослин, 12 видів мохів і 52 види грибів, серед яких щонайменше 14 охоронюваних, а також чимало ендемічних. Фауна Ростовського заповідника включає ссавців 38 видів, птахів — 217, плазунів — 12, земноводних — 3, комах — близько 1600 видів. З орнітофауни заповідника 30 видів птахів занесені до , а 11 — до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи. Територія Острівного філіалу заповідника та буферної зони навколо нього включена Рамсарською конвенцією до списку водно-болотних угідь міжнародного значення.
Історія
Степи на теренах сучасної Ростовської області були освоєні людьми здавна. За античної доби вони входили в зону розселення скіфів і сарматів, у IV—XI століттях належали хозарам, в XI—XIV віках ними кочували половці. До сьогодні лише в Стариковському філіалі збереглося 7 курганів, вік яких визначають у 5000 років. Після включення цих земель до складу Російської імперії їхнє населення було етнічно неоднорідним: нарівні з осілими російськими й українськими селянами, тут ще мешкали калмики, які займалися напівкочовим скотарством. Отже більшість місцевих угідь були пасовищами, однак частка ріллі постійно збільшувалась через інтенсифікацію сільського господарства. Вже на початку XIX століття в ростовських степах зникли такі копитні як тарпани і сайгаки, значно знизили свою чисельність великі птахи: дрохви, степові орли і журавлі.
У 1895—1896 роках видатний російський ґрунтознавець В. В. Докучаєв звернув увагу на необхідність охорони тоді вже нечисленних ділянок цілинного степу, наголошуючи на тому, що вони мають не тільки естетичне, природоохоронне, але й наукове значення, адже тоді ці землі були практично не досліджені. Заклик науковця підтримали члени Новоросійської філії Російського ботанічного товариства. У XX столітті аналогічну ідею неодноразово подавали академіки Н. П. Городин і , член-кореспондент Академії наук СРСР В. М. Лавренко, у 1950—1970-х роках на її підтримку висловлювався професор Г. М. Зозулін, ростовські ботаніки і ґрунтознавці К. Н. Залесський, А. М. Ярашенніков, М. Н. Поляков, А. Ф. Флєров. Лише по ста роках проєктної підготовки план заповідних ділянок був затверджений. 17 грудня 1995 року постановою російського уряду був заснований Ростовський заповідник, чия площа становила 9531,5 га. 4 листопада 2000 року голова адміністрації Ростовської області своїм рішенням затвердив навколо Острівного і Стариковського філіалів заповідника буферну зону площею 74 350 га. Крім того, керівництву Ростовського заповідника підпорядкували окремий природоохоронний об'єкт — Цимлянський заказник.
Клімат
Ростовський заповідник розташований у континентальній кліматичній зоні помірної смуги. Його терени зазнають впливу атлантичних і полярних східно-азійських циклонів і антициклонів, що обумовлює часту переміну атмосферного тиску і напрямку вітрів у цьому регіоні. За агрокліматичним районуванням він відноситься до зони з помірно холодною зимою і дуже спекотним посушливим літом.
Середньорічна температура повітря на його території становить +9,3 °C. Найхолодніший місяць — січень, чия середня температура складає –5,6 °C. Середня температура найтеплішого місяця, липня, дорівнює +24 °C. Екстремальні зимові температури понижуються до –35…–36 °C, літні сягають +40…+42 °C. Безморозний період із температурами вищими за +5 °C триває 185—190 днів. Сума активних температур у вегетаційний період складає 3400—3500°C.
Середньорічна кількість опадів над територією Ростовського заповідника не перевищує 300—400 мм, причому з них 200—240 мм випадають у вегетаційний період. Найвища відносна вологість повітря зафіксована в січні (82—83 %), найнижча — у серпні (38—40 %). Стійкий сніговий покрив утворюється лише наприкінці грудня, а вже в середині березня середньодобові температури переходять межу в 0 °C. Отже фенологічна зима у заповіднику триває не довше двох місяців, причому взимку 40—50 днів припадає на відлиги, коли температура повітря тимчасово може підвищуватись навіть до +10 °C. Середня висота снігового покриву складає 10—15 см, у листопаді буває від 2 до 7 днів, коли утворюється наст без снігу (льодяна кірка).
Над територією Ростовського заповідника віють здебільшого східні й південно-західні вітри, рідше — західні. Вітряних днів тут дуже багато, лише о теплій порі року 102 дні бувають з суховіями; в середньому за рік 22 дні бувають з сильними вітрами (зі швидкістю понад 15 м/с), 9 — з пиловими бурями. Такі буревії в заповіднику нерідко здіймають не тільки пил, а й сіль з висохлих озер, що істотно впливає на навколишню рослинність.
Географія
Ростовський заповідник розташований у Південному федеральному окрузі Росії, на південному сході Ростовської області в межах Орловського і Ремонтненського районів. Його територія складається з чотирьох просторово ізольованих філіалів, витягнутих у напрямку із заходу на схід на відстані 5—25 км один від одного.
Острівний філіал — найзахідніший і найбільший за розміром, має площу 4591 га, але з них тільки 1913,4 га припадає на суходіл, решта 2766,4 га це акваторія озера Манич-Гудило. Цей філіал розташований в Орловському районі за 79 км від його адміністративного центру — селища . За 14 км від заповідних кордонів в напрямку північного сходу знаходиться селище , в якому розташована адміністрація заповідника. Острівний філіал включає озерні острови Водний (Південний) і Горілий, а також 10 га материкового берега. Крім власне акваторії ландшафти цієї частини заповідника представлені степовими ділянками, солонцюватим болотом (38,9 га), балкою (11,8 га) і солончаком (5,2 га).
Стариковський філіал — наступний на схід після Острівного; обіймає площу в 2182,5 га. Розташований на сході Орловського району. Його терени складають переважно колишні пасовища (1981,6 га), сіножаті (34 га), перелоги (121,7 га) та яри (17,9 га). Кордони цього філіалу пролягають за 10—12 км у напрямку південного сходу від хутора Курганний, через який проходить автомобільне шосе регіонального значення Орловський — Ремонтне.
Краснопартизанський філіал — обіймає площу в 1768 га. Розташований у Ремонтненському районі за 10—12 км на південний захід від села , через яке також пролягає траса Орловський — Ремонтне. Ландшафти цього філіалу являють собою переважно колишні пасовища (1651,1 га), що нині перетворились на дикий степ. Також в його межах існують невеликі ділянки ріллі (96,5 га), деревних насаджень (7,2 га) і водойм (4,2 га).
Цган-Хаг — найменший і найсхідніший філіал, чия площа становить 990 га. Знаходиться у Ремонтненському районі, кордони цього філіалу пролягають за 10—12 км на захід від села , через яке проходить автомобільна траса регіонального значення Ремонтне — . Природні кордони Цган-Хага збігаються з кордонами однойменного урочища, розташованого на вододілі балок Солонка і Крутенька. Воно являє собою солончак, який навесні перетворюється на озеро з невисокими островами і мисами. Солончакові пустки займають площу 609 га, ще 381 га припадає на колишні пасовища.
З точки зору фізичної географії терени Ростовського заповідника цілком лежать в межах Кумо-Маницької западини, у північній частині долини, утвореної річкою Західний Манич. Кумо-Маницька западина являє собою тектонічне пониження, яке виникло внаслідок підняття двох прилеглих до неї рівнин — Східноєвропейської на півночі та Передкавказзя на півдні. В сучасний історичний період ця западина на заході переходить у долину Дону, а на сході сполучається з Прикаспійською низовиною. З двох великих рівнин, які її обмежують, до заповідних кордонів дотичні такі геологічні утворення як (підняття) на півночі та пологий схил на півдні. Найвища точка Сало-Маницької гряди (131 м) знаходиться всього лише за 12 км від кордону Стариковського філіалу, відроги цієї гряди входять до охоронної зони заповідника.
Кумо-Маницька западина має дуже незначну висоту над рівнем моря: абсолютна висота її дна становить лише 7—10 м. Найнижчу центральну частину западини заповнило велике озеро Манич-Гудило. Внаслідок періодичного розмивання і накопичення наносів у минулі геологічні епохи навколо озера сформувались чотири тераси. Перша тераса наразі здіймається над дном долини на 3—6 м, над нею височіє друга, яка простирається на 10 км. Третя тераса має висоту 15—35 м над рівнем моря і вшир простирається на 7 км. Четверта тераса зазнала сильної ерозії і в сучасну історичну добу майже непомітна. Острівний, Краснопартизанський філіали і Цган-Хаг розташовані в межах першої та другої терас, і лише Стариковський філіал знаходиться на третій. Взагалі він є найбільш високою частиною заповідника (середня висота над рівнем моря 100 м). Загалом долина Манича в околицях озера Манич-Гудило простягається вшир на 20—30 км.
У всіх філіалах Ростовського заповідника ландшафти типово рівнинні. До крупних форм рельєфу, наявних на його території, слід віднести берівські бугри, великі улоговини між пагорбами, яри, балки, урвища. Берівські бугри являють собою видовжені піщані пагорби м'яких обрисів, що здіймаються у висоту на 15—20 м і простягаються на відстань до 2 км. Вони надають рельєфу заповідника хвилястого характеру. Улоговини між берівськими буграми часто перетворюються на солоні озера, а ті при висиханні — на солончаки. Яри зазвичай неглибокі, найкраще вони розвинуті в Стариковському та, особливо, Краснопартизанському філіалах, зокрема, в останньому на схилах балки Солонка на відстані 3 км налічують 14 молодих ярів. Їхня довжина коливається в межах від 45 до 300 м, а ширина складає 3—10 м. Яри є наслідками , яку в минулому спричинило надмірне випасання худоби і викликана ним деградація степової дернини (прояв опустелювання). Старі яри поступово перетворюються на балки, чиї обриси згладжує вітрова ерозія, а схили закріплює розвинута степова рослинність. В Острівному філіалі на острові Водний є Журавлина балка, яка утворилась в улоговині між двома увалами завдовжки 8 і 6 км. Частина цієї балки перетворилась на озерну затоку. В Стариковському філіалі є великі балки Старикова, Крута і Лисяча, в Краснопартизанському крім згаданої балки Солонка існує балка Волочайка. Урвища в Ростовському заповіднику існують лише на берегах Острівного філіалу. Всі вони є наслідками берегової ерозії, тобто виникли під дією хвиль, які призводять до періодичних обвалів ґрунту.
Крім того, хвилі озера Манич-Гудило створюють ще одну абразійну форму мезорельєфу — . Природно, що в Ростовському заповіднику їх можна побачити тільки в Острівному філіалі. Ці ниші являють собою невеликі заглибини берегової лінії однакового розміру, що з одноманітною періодичністю повторюються по всьому узбережжю водойми. Вони виникають внаслідок того, що хвилі накочують на берег не прямо, а під кутом, обумовленим панівним напрямком вітрів у цій місцевості. Також у всіх філіалах заповідника, крім Цган-Хага, виявлено форми мікрорельєфу: «потяжини», степові блюдця, сори (саги) і горбки. «Потяжини» мають вигляд довгих, вузьких, але неглибоких понижень, що перетинають схили зверху вниз. Степові блюдця — це теж неглибокі заглибини, але круглої форми завширшки від 1 до 15 м, вони формуються на рівній поверхні. Сори — це різновид блюдець з високими крутими бортами. Вони мають суфозійне походження і трапляються тільки на дні балок. Горбки завширшки до 3 м знайдено у Стариковському і Краснопартизанському філіалах, а на островах Острівного філіалу їх немає. Це дає підстави припускати, що вони мають зоогенне походження, тобто виникли внаслідок риючої діяльності якихось гризунів, відсутніх у сучасній фауні заповідника.
Гідрологія
Оскільки територія Ростовського заповідника фрагментована, а його філіали віддалені один від одного, то гідрографічна мережа його теренів не становить єдиного цілого. В різних частинах охоронюваної зони вона розвинута нерівномірно. Найбільшу площу водойми займають в Острівному філіалі, який охоплює північно-західну частину озера Манич-Гудило. Ця солона мілководна водойма за розмірами наближена до моря, тому її іноді називають озеро-лиман. Саме великим розміром пояснюється її специфічний абразійний вплив на рельєф навколишнього суходолу. Натомість на клімат прилеглих земель Манич-Гудило майже не впливає, оскільки посушлива дія вітру над степом нівелює випаровування з водойми. Манич-Гудило зазнає багаторічних коливань рівня води. Так, у 1998 році рівень його водонаповнення був найвищим за всю історію наукових спостережень в заповіднику. Тоді Журавлина балка на острові Водний заповнилась водою повністю, тимчасово перетворившись на протоку. В наступні роки балка висохла, а з 2008 року внаслідок обміління озера щезла і глибша постійна протока між островами Водний і Горілий. Тепер на її місці коса, таким чином два острови майже злились в один. Крім того, у Манич-Гудилі фіксують щорічні сезонні коливання солоності. Навесні при скиданні в озеро великих об'ємів талої води з Пролетарського водосховища воно має найнижчу солоність, влітку цей показник підвищується до океанічного рівня в 40 ‰.
Манич-Гудило — єдина постійна водойма Ростовського заповідника. Крім нього до постійних слід віднести озера Грузьке, Лебяже, Лопухувате, що утворились в улоговинах між берівськими буграми, але всі вони знаходяться в буферній зоні, а не в самому заповіднику. Решту заповідних водойм становлять тимчасові водотоки і озера, які виникають навесні і поступово висихають до середини літа. З таких тимчасових водойм найбільшою є озеро-солончак Цган-Хаг. Слід зазначити, що всі замкнуті водойми заповідника солоні або солонуваті. Це пояснюється не тільки їхнім походженням від давньої морської протоки, але й сучасним гідрологічним режимом. Будучи безстічними, вони накопичують мінеральні речовини з поверхневими стоками, а води позбуваються тільки через випаровування. Внаслідок цього їхні води повільно солонішають, а в тимчасових водоймах прісна дощова вода мінералізується за рахунок солей, накопичених у верхньому шарі ґрунту. Поблизу кордонів Стариковського філіалу існує прісний Колесніковський став, густо порослий надводною рослинністю.
Річок у Ростовському заповіднику немає. Проточні водойми на охоронюваній території представлені струмками, що протікають по тальвегам балок. У балках Крута і Волочайка вони настільки дрібні, що ледь зволожують дно, в балці Солонка місцями струмок робить промоїни, а в балці Лисяча водотік підживлюють ґрунтові води. Найбільший струмок, що розмірами нагадує річку, протікає по дну балки Старикова, однак цей водотік тимчасовий, наповнюваний лише під час танення снігу і сильних злив.
Терени Ростовського заповідника входять до Єргенінського артезіанського басейну. Потужність водоносного горизонту на його території дорівнює 10—20 м. Підземні води здебільшого сильно мінералізовані (0,2—10 г/л), незадовільно мінералізовані води трапляються рідко, у вигляді неглибокої верховодки. Хімічний склад води коливається від гідрокарбонатно-кальцієвого до хлоридно-натрієвого. Родовище прісних вод Єргенінського водоносного горизонту відносять до категорії господарсько-питних. Підземні води приурочені до двох основних горизонтів: пісків доби пліоцену та середнього міоцену. У Єргенінському басейні сульфатні води поширені в єргенінських пісках пліоцену на глибині від 48 до 71 м. Води цього типу рекомендовані для пиття і лікування. Йодо-бромні води залягають на глибині 200—300 м, їхня мінералізація становить 20—45 г/л, вміст йоду 2-40 мг/л.
Геологія та ґрунти
В геологічному відношенні Кумо-Маницька западина є залишком прадавньої Маницької протоки, що в минулому з'єднувала Чорне і Каспійське моря. Сучасні водойми западини, включно з найбільшим соленим озером Манич-Гудило, є реліктовими рештками тої давньої акваторії. Маницька протока вперше сформувалась в плейстоцені в ході , що припала на початок останнього льодовикового періоду. Згодом вона зникла внаслідок підняття земної кори в цьому регіоні, а потім вдруге з'явилась в ході Хвалинської трансгресії наприкінці льодовикового періоду (найвірогідніше, у вюрмі). Берег Маницької протоки з боку Передкавказзя вкрив шлейф делювію, що сповз з Кавказького хребта. Частина морського осаду, винесеного хвилями протоки, відклалась у вигляді акумулятивних наносів по обох берегах, пізніше до них додалися елювіальні відклади новоутворених лиманів-озер. На дні Грузького, Лебяжого і Лопухуватого озер в сучасний історичний період утворився потужний шар цілющого мулу. Решту суходолу вкривають здебільшого тяжкі і середні суглинки, меншою мірою — глинисті й легкі суглинисті породи.
У формуванні ґрунтового покриву Ростовського заповідника вирішальну роль зіграли засолені ґрунтотворні породи в поєднанні з посушливим спекотним кліматом і особливостями мікрорельєфу. В Острівному, Стариковському, Краснопартизанському філіалах переважають каштанові і темно-каштанові ґрунти, які разом із вкрапленнями солонців покривають від 10 до 50 % їхньої площі. Решту ділянок у цих філіалах вкривають солончаки і . Натомість, в урочищі Цган-Хаг на долю солонців та солончаків припадає 65 %, від 10 до 25 % зайняті дрібними і корковими солонцями та сильно солонцюватими лучно-каштановими ґрунтами. Решта площі вкрита вологими лучно-каштановими, алювіальними і .
Флора
Флора заповідника налічує 459 видів вищих рослин, 12 видів мохів і 52 види грибів, серед яких щонайменше 14 охоронюваних, а також чимало ендемічних. Основу заповідної рослинності складають представники родин Бобових, Тонконогових, Айстрових, Капустяних, Глухокопивових, Гвоздикових та Лободових. На охоронюваній території фітоценози різноманітні, вони представлені степами, прибережними заростями, псамофітними, солончаковими і водними угрупованнями рослин.
Степи Ростовського заповідника належать до південного типу, їм притаманний відносно бідний видовий склад і негустий травостій, в якому істотну частку займають солевитривалі і пустельні рослини, зокрема, ефемероїди. Степи в заповіднику існують у таких різновидах як кострицево-ковиловий, пижмо-дерновинно-злаковий і гіркополино-пустельножитняковий. Кострицево-ковиловий степ, який найбільш схожий на справжні степи північніших регіонів, розвинутий на найбільш плодючих ґрунтах. Він вкриває підвищені частини пагорбів, схили балок і рівнини над урвищами. В такому степу основу травостою складають костриця валіська і різні види ковили, причому нарівні з ковилою волосистою, Лессінга, пухнастолистою і найкрасивішою (представниками північної флори) тут зростають типові вихідці з Азії — ковила Залеського і . У пижмо-дерновинно-злаковому степу основу травостою складають пижмо деревієлисте і різноманітні степові злаки, як от кипець сизий, пирій повзучий, тимофіївка степова тощо. Гіркополино-пустельножитняковий степ займає ділянки навколо озер і солончаків, у ньому панують дуже посухостійкі і невибагливі рослини, такі як житняк пустельний і полин гіркий. Крім гіркого полину в таких степах багато полину австрійського і , а взагалі в заповіднику знайдено 15 представників цього роду.
Домішками до панівних видів у степах виступають представники різнотрав'я: валер'яна бульбиста, деревій звичайний, залізняк бульбистий, морква дика, миколайчики сині, чебрець широколистий, а також усілякі бобові трави, серед яких найбільш чисельні астрагали (Astragalus calycinus, міхурчастий, яйцеплодий тощо), вики (, волохата, чотиринасінна, шорстка) і . Характерною особливістю місцевого степу є присутність у ньому різноманітних видів лободи (14 видів), вихідців з напівпустель ферул, а також рослин штибу перекотиполе, зокрема, кермеків Маєра, сарептського, стокротколистого (прикаспійського підвиду), широколистого і кермечника татарського.
Серед усіх визначних особливостей маницьких степів найвідоміша — присутність у них великої кількості ефемероїдів. Такі рослини квітнуть рано навесні або пізньої осені, коли запаси вологи у ґрунті ще доволі значні. В Ростовському заповіднику до поширених представників цієї групи рослин відносять , півники маленькі та низенькі, тонконіг бульбистий, тюльпани Біберштайна, садовий, двоквітковий, Шренка. Ефемероїди на охоронюваній території не просто різноманітні, а й дуже чисельні, тому їхнє масове цвітіння перетворює голі рівнини на барвистий килим. Крім того, влітку на окремих ділянках степу масово квітнуть деякі з пересічних представників різнотрав'я (суріпиця звичайна, синяк звичайний), які створюють короткочасні, але видовищні аспекти.
Зовсім інакше виглядають солончаки Ростовського заповідника, на яких ніколи не буває масового цвітіння квітів. Через високу солоність ґрунту, несприятливу для більшості рослин, травостій на цих ділянках розріджений настільки, що між рослинами видно голу землю, а самі вони виглядають як непривабливі низенькі кущики. Рослинність тут представлена невеликою кількістю солевитривалих видів, перш за все кураями (модриновим, поташевим, содовим тощо), лищицею польовою, солонцем звичайним, солянкою шишкуватою і стелюшком морським. Ще одним специфічним середовищем, несприятливим для рослин, є піски. У заповіднику вони представлені невеликими за площею ділянками пляжів, кіс, а подекуди й схилами берівських бугрів. З трав'янистих рослин тут трапляються гвоздика Борбаша, лищиця польова, пісочник довголистий, піщанка чебрецелиста, стелюшок морський, устелиполе піскове, еспарцет пісковий, а з чагарників — тамарикси галузистий, стрункий тощо.
У водоймах заповідника і буферної зони розвинута прибережна і водна рослинність, однак вона одноманітна. Щільні зарості на мілководдях озер утворює здебільшого очерет, а місцями — рогіз вузьколистий, бульбокомиш приморський, куга озерна з домішкою ситника стиснутого. Біля кромки води зростають плакуни верболистий, гісополистий і прутяний, ожина сиза, частуха ланцетна, також тут трапляються поодинокі дерева (маслинки вузьколисті). З-поміж занурених у воду рослин на охоронюваній території описані тільки рдесник пронизанолистий і близькі до нього , . Перелік заповідних фітоценозів завершують деревні насадження і рудеральна рослинність. Справжніх лісів у Ростовському заповіднику немає, а деревостани представлені переважно залишками лісосмуг у Краснопартизанському філіалі. Їхній флористичний склад не становить природоохоронної цінності. Рудеральна рослинність на охоронюваній території представлена фрагментарними заростями, приуроченими до узбіч доріг. Попри незначну площу вона доволі різноманітна і включає поширені у помірному кліматі види бур'янів: будяк звичайний, грицики звичайні, кульбабу лікарську, і колючу, триреберник непахучий, чорнощир звичайний.
На теренах Ростовського заповідника видове різноманіття мохів і грибів невелике, що пояснюється несприятливим для цих організмів посушливим кліматом, причому гриби тут представлені здебільшого мікроскопічними грибками роду Penicillium. Натомість рідкісні види належать головним чином до судинних рослин. З видів, занесених до , тут виявлені белевалія сарматська, , ковила найкрасивіша і українська, півники маленькі, тюльпан Шренка. Крім них деякі з рослин заповідника занесені до , а саме: Astragalus calycinus, астрагал міхурчастий, катран шорсткий, ковила Лессінга і сарептська, півники низенькі, тюльпани двоквітковий і Біберштайна, ефедра звичайна тощо.
Охоронювані рослини Ростовського заповідника
Тюльпани садові (червоні) і Біберштайна (жовті). | Ефедра звичайна в плодах. |
Фауна
Фауна Ростовського заповідника включає ссавців 38 видів, птахів — 217, плазунів — 12, земноводних — 3, комах — близько 1600 видів. З орнітофауни заповідника 30 видів птахів занесені до , а 11 — до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи.
Фауна охоронюваної території має яскраво виражений степовий характер і включає мешканців відкритих просторів. На відміну від лісової смуги комахоїдні тут нечисленні, вони представлені двома видами землерийок (білозубки білочерева і мала) і трьома видами їжаків (їжаки європейський і білочеревий, їжачок вухатий). З кажанів відмічений тільки нетопир білосмугий. Єдиний представник зайцеподібних у Ростовському заповіднику, заєць сірий, належить до наймасовіших видів. Сучасна збіднена фауна гризунів включає 14 видів. Фоновими у маницьких степах можна вважати полівок гуртову і звичайну, тушкана великого, тушканчика малого, хом'ячка сірого, менш поширений ховрах малий. Велика кількість цибулинних рослин приваблює сюди два високоспеціалізованих види риючих гризунів, сліпака звичайного і сліпачка степового, які ведуть підземний спосіб життя. Типово лісові, а також синантропні види, як от мишаки європейський і жовтогрудий, миша хатня, пацюк сірий, потрапляють до охоронної зони випадково. Біля водойм селяться щур водяний і ондатра. Останній вид акліматизували, він не притаманний аборигенній фауні європейських степів.
Велика кількість гризунів приваблює до заповідника хижаків, серед яких найбільш різноманітні дрібні. У степах і прилеглих до них деревних насадженнях мешкають корсак, ласиця мала, перегузня, лісовий і степовий тхори. Суто лісові види, такі як куниця кам'яна, трапляються у деревних насадженнях зрідка. Популяції великих хижаків, хоча і нечисельні через малу площу заповідника, однак стабільні. На островах щорічно виводять потомство борсуки, лисиці, вовки, зрідка до заповідника заходять на полювання єнотоподібні собаки і шакали. Фауна копитних вельми розмаїта. Нарівні з лісовими видами, такими як свиня дика і сарна європейська, тут трапляються представники тайгової (лось) і степової зон (сайгак). Останні два види представлені поодинокими особинами, свині і сарни концентруються в буферній зоні. У 2020 році в заповіднику в позашлюбний період спостерігали дивне товариство лосиці з молодим благородним оленем. Натуралізованими копитними заповідника можна вважати і здичавілих донських коней, які мешкають на острові Водний. Поїдаючи траву, ці тварини позбавляють степ зайвої сухої підстилки і допомагають підтримувати біорізноманіття рослин.
Поширені ссавці Ростовського заповідника
Вовченя визирає із темряви лігва. |
В орнітофауні Ростовського заповідника виділяють декілька видових комплексів. На степових ділянках основу пташиного населення складають дрібні горобцеподібні. Тут гніздуються вівсянка звичайна, кам'янки звичайна, лиса і попеляста, жайворонки польовий і степовий, посмітюха. До чагарникових заростей тяжіють сиворакша, шпаки звичайний і рожевий, причому шпаки восени утворюють багатотисячні зграї. З пернатих інших систематичних груп у степу звичайні куріпка сіра, лежень, перепілка звичайна, малочисельні, але гніздуються регулярно дерихвости лучний і степовий, журавель степовий, хохітва, одиничними особинами представлена дрохва. Дуже різноманітні хижі птахи, кормову базу яких складають чисельні дрібні гризуни, птахи, змії. З 35 видів денних хижих птахів найчастіше на очі потрапляють боривітри звичайний і степовий, зимняк, кібчик, лунь степовий, орел-могильник. Для нічних хижих птахів у заповіднику немає придатних біотопів, тим не менш, у лісосмугах гніздуються сови болотяні, а пугачі на островах облаштовують гнізда прямо на землі, що загалом не притаманно цьому виду. Взимку в степу майже не залишається великих пернатих, натомість значно збільшується кількість дрібних за рахунок кочових і зимуючих видів. О цій порі тут особливо помітні жайворонки рогаті, граки, галки та менш чисельні круки.
Невеликі за площею деревні насадження заповідника дають прихисток деяким невибагливим лісовим мешканцям. Тут превалюють види з широкими ареалами, як от вивільга, вівчарик-ковалик, дятел звичайний, зозуля звичайна, зяблик, коноплянка, кропив'янка садова, соловейко східний. Деякі з лісових птахів воліють шукати поживу біля людського житла (синиця велика, припутень), а на територію заповідника часто навідуються синантропні птахи з навколишніх населених пунктів (ластівка сільська, серпокрилець чорний, ворона сіра).
Дуже багатий комплекс водних і коловодних птахів. З водоплавних пернатих на заповідних озерах у гніздовий період чисельні баклани (3 види), галагази, гуски сірі, косарі, лебеді-шипуни, пелікани кучеряві і рожеві. На піщаних пляжах облаштовують гамірливі колонії різноманітні крячки і мартини, серед яких особливо багаточисельні мартини каспійські. Менш помітні, але також типові для Ростовського заповідника кулики (грицики великі, чоботарі тощо), чаплі (8 видів), пастушкові птахи (5 видів). Ця здобич і риба привертає увагу специфічних хижаків, яких частіше можна зустріти біля водойм, ніж деінде (наприклад, орланів-білохвостів, шулік чорних). До коловодного комплексу слід зарахувати і пернатих, чия біологія безпосередньо не пов'язана з водою, але які приурочені до прибережних заростей. Так, в очеретах гніздуються синиця вусата, декілька видів очеретянок, а на трав'янистих прибережних ділянках — плиски жовта і біла. Численні глинисті урвища і схили молодих ярів приваблюють ластівок берегових, які риють нірки у м'якому ґрунті. Крім них, ці біотопи уподобали бджолоїдки звичайні та одуди.
Водойми Ростовського заповідника набувають особливого значення навесні та восени, коли на них зупиняються на перепочинок і годівлю зграї перелітних птахів. Тоді на Манич-Гудилі та сусідніх озерах можна спостерігати види, які в степовій зоні зазвичай не гніздуються. Такими мандрівниками є брижачі, гагари чорношиї, журавлі сірі, казарки червоноволі, сивки звичайні тощо. Взагалі розташування заповідника на перехресті міграційних шляхів неподалік від кордону степової зони робить його орнітофауну вкрай пістрявою. Наприклад, серед залітних птахів на його теренах спостерігали вихідців тундри (гуски білолоба і мала, журавель білий, побережник ісландський, поморник короткохвостий), мешканців густих лісів (горіхівка, лелека чорний, снігур, шишкар ялиновий), гостей з південних водойм (султанка, фламінго рожевий) і жителів кавказького високогір'я (, стінолаз, ).
Птахи Ростовського заповідника
Галагази в польоті. | «Ясла» в колонії каспійських мартинів. | Пташенята кучерявого пелікана. |
Герпетофауна Ростовського заповідника доволі багата, оскільки теплий клімат, а також багаточисельність наземних птахів і гризунів створюють сприятливі умови для розмноження плазунів. У степах висока густина популяцій і степової, полозів жовточеревого, візерункового, сарматського, ящіркової змії звичайної, ящірки прудкої. Рідше трапляються полоз чотирилінійний і мідянка звичайна. До берегів водойм тяжіють вужі звичайний і водяний, в озерах трапляються болотяні черепахи європейські, які полюбляють грітися у покинутих гніздах сірих гусок. Оскільки солоні водойми непридатні для життя земноводних, то на території самого заповідника вони трапляються рідко, будучи чисельними у навколишніх прісних акваторіях. З амфібій тут відмічали жабу озерну, ропуху зелену і часничницю звичайну.
В ентомофауні Ростовського заповідника переважають прямокрилі, твердокрилі, перетинчастокрилі і лускокрилі. З-поміж прямокрилих масові коник зелений, цвіркун польовий, різноманітні саранові тощо. Цінними представниками цієї групи комах є дибка степова і коник-товстун степовий, занесені до Червоної книги Росії. З жуків у степах заповідника найбільш різноманітні довгоносики, гнойовики, насіннєїди, туруни, з перетинчастокрилих — мурахи і джмелі. Денні метелики представлені здебільшого вогнівками, а нічні — совками і бражниками. Також в біоценозах заповідника важливу роль грають локально чисельні види хижих комах, наприклад, у степах полюють богомоли, а над водоймами звичайні бабки. Окрім дибки і коника-товстуна до охоронюваних комах заповідника зараховують туруна угорського, джмеля пахучого, метелика махаона.
Стан екосистем
Терени Ростовського заповідника належать до цілини, тобто ділянок степу, які ніколи не були розорані. Цим обумовлена загалом добра збереженість місцевих ландшафтів, флори і фауни, однак зовсім уникнути негативного впливу людської діяльності на заповідну територію не вдалося. Ще до встановлення охоронного режиму у маницьких степах винищили бабаків, тарпанів, сайгаків, дрохв. До середини XIX сторіччя в Грузькому, Лебяжому і Лопухуватому озерах видобували харчову сіль. В другій половині XIX століття на озері Грузькому діяв бальнеологічний курорт, на якому лікувались цілющими грязями. В XXI столітті ці озера в господарстві не використовують.
Ще до встановлення заповідного режиму надмірне випасання овець на багатьох ділянках ущільнило ґрунт, пригнітило відновлення трав'яного покриву, внаслідок чого травостій став розрідженим і в ньому критично знизилась частка ефемероїдів. Після заповідання віддаленим наслідком такого впливу стала . Протилежною проблемою стала повна відсутність на момент заповідання диких копитних, які б поїдали траву, забезпечуючи нормальне відновлення степової рослинності. Частково її нівелює присутність у заповіднику табуна здичавілих коней, які фенотипом дуже схожі на місцеву донську породу. Тварини самотужки заселили острів Водний у 1960-х роках. Без нагляду людей вони здичавіли, однак заповнили потрібну екологічну нішу, замінивши в такий спосіб тарпанів. Як наслідок, колонії полівки гуртової на острові значно більші, ніж у материковій частині, де травостій не порушений копитними.
В сучасний історичний період територія заповідника опинилась в зоні найбільш вірогідних проявів аридизації клімату, спричиненої глобальним потеплінням. З 2000-х років тут відмічають зменшення водного дзеркала озер, збільшення виносу солі з поверхні солончаків під час пилових бур, зсув фенологічних явищ. Наприклад, у XX столітті кучеряві пелікани починали гніздуватися в заповіднику на початку квітня, а з 2016 року насиджування яєць птахами цього виду відмічають у лютому. Повітряна і ґрунтова посухи значно підвищують небезпеку степових пожеж. Крім них, для заповідника актуальними залишаються проблеми браконьєрського рибальства і несанкціонованого випасання худоби фермерами навколишніх сіл, через яке на прикордонних ділянках заповідної території зменшились популяції рідкісних видів: белевалії сарматської — на 85,7 %, тюльпана Біберштайна — на 81,9 %, тюльпана двоквіткового — на 60 %, тюльпана Шренка — на 88,1 %. Проблемною ланкою у співпраці з сусідніми фермерами залишається хижацтво вовків, які нападають на овець.
Наукова діяльність
Наукові дослідження в Ростовському заповіднику систематично проводять з 1998 року. Основними напрямками наукової роботи є систематичні метеорологічні спостереження, комплексне вивчення флори, моніторинг відновлювальної сукцесії у степових біоценозах, дослідження динаміки популяцій водних і коловодних птахів, вивчення екології здичавілих коней, а також дослідження окремих систематичних груп тварин. В рамках наукових спостережень у заповіднику прокладено постійні фенологічні стежки, закладено пробні майданчики, щорічно проводять маршрутні обліки птахів. З 2008 року тут діє метеостанція, наукова база заповідника також включає бібліотеку, гербарій, зоологічні колекції, електронну базу даних. Крім власної території з 2011 року науковці природоохоронної установи виконують спостереження також і в підпорядкованому їм Цимлянському заказнику.
Результати виконаних робіт публікують у щорічних випусках Літопису природи, станом на 2020 рік випущено вже 14 таких видань. За участі співробітників заповідника підготовлений випуск . Також науковці Ростовського заповідника регулярно проводять тематичні конференції, активно співпрацюють з природоохоронними, науковими і освітніми установами Росії й прикордонних країн, зокрема, ведуть обмін досвідом з українськими Луганським заповідником і заповідником «Асканія-Нова», Інститутом зоології імені І. І. Шмальгаузена.
Просвітництво і туризм
Фрагментованість території Ростовського заповідника обумовлює значну протяжність його кордонів, а розташування в освоєному сільськогосподарському регіоні змушує адміністрацію взаємодіяти з численними сусідами-землевласниками. З цих причин екологічне просвітництво входить до першочергових задач природоохоронної установи. Його провадять у двох напрямках. Для місцевого населення і, в першу чергу, дитячої та юнацької аудиторії влаштовують конкурси, пересувні виставки, театралізовані вистави. Більшість таких заходів приурочені до шкільного екологічного турніру «Заповідні острови», обласного фестивалю екологічного туризму «Оспіваний степ», акцій «Зелена стрічка» (районна толока) і «Збережемо первоцвіти» (роздача агітаційних листівок). В рамках співпраці з екоклубами Орловського і Ремонтненського районів для школярів з 2013 року щорічно організовують дитячу екологічну конференцію «Живій природі — живе співчуття», працівники заповідника також беруть участь у методичних конференціях для вчителів.
Для гостей заповідника працюють Музей природи у селищі і Візит-центр у селищі . Музейна експозиція включає барельєфні карти Ростовського заповідника і Цимлянського заказника, 52 опудала звірів і птахів, мінералогічну, оологічну, ентомологічну колекції. Відвідати музей можна як самостійно, так і скориставшись послугами екскурсовода. У Візит-центрі також є інформаційні стенди, які знайомлять відвідувачів з геологічною історією заповідника, його флорою і фауною. До послуг екскурсантів тут працює сувенірний кіоск, облаштовані відпочинкова зона з альтанкою і мангалом.
Для знайомства з живою природою у Ростовському заповіднику прокладено три екологічні стежки. Найкоротший двокілометровий маршрут «Загадки Маницької долини» знаходиться в Острівному філіалі, він пролягає степовим берегом озера Манич-Гудило. На цій стежці розташовані половецька баба, оглядова вежа та інформаційні аншлаги. Екологічна стежка «Лазурна квітка» починається від адміністративного центру заповідника і є 18-кілометровим автомобільно-пішим маршрутом, прокладеним в буферній зоні заповідника. В залежності від погоди вона може включати відвідини Тюльпанового півострова або солоного озера Лопухувате. Скориставшись цією стежкою можна ознайомитись з геологією заповідника і його рідкісними рослинами. Головною сезонною принадою цього маршруту є барвистий покрив з півників і тюльпанів, помилуватися яким можна лише у травні. Обидві зазначені стежки доступні навіть непідготованим туристам з маленькими дітьми. Дорослі відвідувачі можуть скористатися 25-кілометровою екологічною стежкою «Донські мустанги». Вона починається від адміністративного центру і включає поромну переправу на острів Водний, де екскурсанти можуть зблизька спостерігати за життям здичавілих коней, яких тут називають донськими «мустангами». Ростовський заповідник — єдине місце в Росії, де коні вільно живуть у дикій природі. Слід зазначити, що всі екологічні стежки відкриті для туристів навесні та восени, влітку через сильну спеку вони не діють.
Джерела
- http://www.unesco.org/mabdb/br/brdir/directory/biores.asp?code=RUS+40&mode=all
- [Про заповідник]. rgpbz.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 28 квітня 2020.
- [Заповідник «Ростовський»]. orlovsky.donland.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 4 грудня 2019. Процитовано 28 квітня 2020.
- [Ростовський: Зареєстровані види і внутрішньовидові форми]. oopt.aari.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 29 квітня 2020.
- Шишлова Ж. Н., Шмараева А. Н., Буркина Т. М. Флора и растительность [ 7 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Летопись природы (1998—2002). — Орловский, 2003. — С. 16—17.(рос.)
- Газатулин И. И. Фауна и животное население [ 7 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Летопись природы (1998—2002). — Орловский, 2003. — С. 40—52.(рос.)
- Газатулин И. И. Територия заповедника [ 7 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Летопись природы (1998—2002). — Орловский, 2003. — С. 7—8.(рос.)
- Постанова Губернатора Ростовської області № 417 «Про охоронну зону державного природного заповідника „Ростовський“ на території Орловського району Ростовської області» від 4 листопада 2000 року.
- Газатулин И. И. Погода [ 7 лютого 2020 у Wayback Machine.] // Летопись природы (1998—2002). — Орловский, 2003. — С. 13.(рос.)
- Лосиха и олень. Странная «дружба» [Лосиця і олень. Дивна «дружба».]. rgpbz.ru ((рос.)) . Процитовано 29 квітня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Большое скопление птиц [Велике скупчення птахів.]. rgpbz.ru ((рос.)) . Процитовано 29 квітня 2020.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - [Передчуття весни, або… небезпечна провокація? Зоологічні спостереження у лютневому степу]. rgpbz.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 18 лютого 2020. Процитовано 29 квітня 2020.
- Вакурова М. Ф. Воздействие пастбищного животноводства на редкие и исчезающие виды эфемероидов заповедника «Ростовский» и сопредельных пастбищ [ 29 травня 2020 у Wayback Machine.] // Биоразнообразие аридных систем. — М.: Планета, 2015. — С. 23—29.(рос.)
- [Наукова діяльність]. rgpbz.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 29 квітня 2020.
- [Екопросвіта]. rgpbz.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 29 квітня 2020.
- [Музей природи заповідника «Ростовський»]. rgpbz.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 29 квітня 2020.
- [Візит-центр заповідника «Ростовський»]. rgpbz.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 30 квітня 2020. Процитовано 29 квітня 2020.
- [Екологічна стежка «Загадки Маницької долини»]. rgpbz.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 19 лютого 2020. Процитовано 29 квітня 2020.
- [Екологічна стежка «Лазурна квітка»]. rgpbz.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 29 квітня 2020.
- [Екологічна стежка «Донські мустанги»]. rgpbz.ru ((рос.)) . Архів оригіналу за 23 квітня 2020. Процитовано 29 квітня 2020.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rosto vskij zapovi dnik povna oficijna nazva Derzha vnij priro dnij biosfe rnij zapovi dnik Rosto vskij ros Gosudarstvennyj prirodnyj biosfernyj zapovednik Rostovskij biosfernij zapovidnik roztashovanij u Rostovskij oblasti Rosiyi Zasnovanij 27 grudnya 1995 roku Plosha zapovidnoyi teritoriyi stanovit 9531 5 ga Zapovidnik stvorenij zadlya ohoroni unikalnih dilyanok pivdennih cilinnih stepiv vodno bolotnih ugid ozera Manich Gudilo ridkisnih predstavnikiv roslinnogo i tvarinnogo svitu Rostovskij zapovidnikCvitinnya tyulpaniv u zapovidnomu stepu Cvitinnya tyulpaniv u zapovidnomu stepu 46 30 pn sh 43 00 sh d 46 500 pn sh 43 000 sh d 46 500 43 000 Koordinati 46 30 pn sh 43 00 sh d 46 500 pn sh 43 000 sh d 46 500 43 000Krayina Rosiya 1 Roztashuvannya Rosiya Rostovska oblastVodni ob yekti ozero Manich GudiloPlosha 9 531 5 gaZasnovano 27 grudnya 1995OperatorVebstorinka rgpbz ruRostovskij zapovidnik Rosiya Rostovskij zapovidnik u Vikishovishi Flora zapovidnika nalichuye 459 vidiv vishih roslin 12 vidiv mohiv i 52 vidi gribiv sered yakih shonajmenshe 14 ohoronyuvanih a takozh chimalo endemichnih Fauna Rostovskogo zapovidnika vklyuchaye ssavciv 38 vidiv ptahiv 217 plazuniv 12 zemnovodnih 3 komah blizko 1600 vidiv Z ornitofauni zapovidnika 30 vidiv ptahiv zaneseni do a 11 do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi Teritoriya Ostrivnogo filialu zapovidnika ta bufernoyi zoni navkolo nogo vklyuchena Ramsarskoyu konvenciyeyu do spisku vodno bolotnih ugid mizhnarodnogo znachennya IstoriyaIniciator stvorennya Rostovskogo zapovidnika V V Dokuchayev u 1895 roci Stepi na terenah suchasnoyi Rostovskoyi oblasti buli osvoyeni lyudmi zdavna Za antichnoyi dobi voni vhodili v zonu rozselennya skifiv i sarmativ u IV XI stolittyah nalezhali hozaram v XI XIV vikah nimi kochuvali polovci Do sogodni lishe v Starikovskomu filiali zbereglosya 7 kurganiv vik yakih viznachayut u 5000 rokiv Pislya vklyuchennya cih zemel do skladu Rosijskoyi imperiyi yihnye naselennya bulo etnichno neodnoridnim narivni z osilimi rosijskimi j ukrayinskimi selyanami tut she meshkali kalmiki yaki zajmalisya napivkochovim skotarstvom Otzhe bilshist miscevih ugid buli pasovishami odnak chastka rilli postijno zbilshuvalas cherez intensifikaciyu silskogo gospodarstva Vzhe na pochatku XIX stolittya v rostovskih stepah znikli taki kopitni yak tarpani i sajgaki znachno znizili svoyu chiselnist veliki ptahi drohvi stepovi orli i zhuravli U 1895 1896 rokah vidatnij rosijskij gruntoznavec V V Dokuchayev zvernuv uvagu na neobhidnist ohoroni todi vzhe nechislennih dilyanok cilinnogo stepu nagoloshuyuchi na tomu sho voni mayut ne tilki estetichne prirodoohoronne ale j naukove znachennya adzhe todi ci zemli buli praktichno ne doslidzheni Zaklik naukovcya pidtrimali chleni Novorosijskoyi filiyi Rosijskogo botanichnogo tovaristva U XX stolitti analogichnu ideyu neodnorazovo podavali akademiki N P Gorodin i chlen korespondent Akademiyi nauk SRSR V M Lavrenko u 1950 1970 h rokah na yiyi pidtrimku vislovlyuvavsya profesor G M Zozulin rostovski botaniki i gruntoznavci K N Zalesskij A M Yarashennikov M N Polyakov A F Flyerov Lishe po sta rokah proyektnoyi pidgotovki plan zapovidnih dilyanok buv zatverdzhenij 17 grudnya 1995 roku postanovoyu rosijskogo uryadu buv zasnovanij Rostovskij zapovidnik chiya plosha stanovila 9531 5 ga 4 listopada 2000 roku golova administraciyi Rostovskoyi oblasti svoyim rishennyam zatverdiv navkolo Ostrivnogo i Starikovskogo filialiv zapovidnika bufernu zonu plosheyu 74 350 ga Krim togo kerivnictvu Rostovskogo zapovidnika pidporyadkuvali okremij prirodoohoronnij ob yekt Cimlyanskij zakaznik KlimatRostovskij zapovidnik roztashovanij u kontinentalnij klimatichnij zoni pomirnoyi smugi Jogo tereni zaznayut vplivu atlantichnih i polyarnih shidno azijskih cikloniv i anticikloniv sho obumovlyuye chastu pereminu atmosfernogo tisku i napryamku vitriv u comu regioni Za agroklimatichnim rajonuvannyam vin vidnositsya do zoni z pomirno holodnoyu zimoyu i duzhe spekotnim posushlivim litom Serednorichna temperatura povitrya na jogo teritoriyi stanovit 9 3 C Najholodnishij misyac sichen chiya serednya temperatura skladaye 5 6 C Serednya temperatura najteplishogo misyacya lipnya dorivnyuye 24 C Ekstremalni zimovi temperaturi ponizhuyutsya do 35 36 C litni syagayut 40 42 C Bezmoroznij period iz temperaturami vishimi za 5 C trivaye 185 190 dniv Suma aktivnih temperatur u vegetacijnij period skladaye 3400 3500 C Serednorichna kilkist opadiv nad teritoriyeyu Rostovskogo zapovidnika ne perevishuye 300 400 mm prichomu z nih 200 240 mm vipadayut u vegetacijnij period Najvisha vidnosna vologist povitrya zafiksovana v sichni 82 83 najnizhcha u serpni 38 40 Stijkij snigovij pokriv utvoryuyetsya lishe naprikinci grudnya a vzhe v seredini bereznya serednodobovi temperaturi perehodyat mezhu v 0 C Otzhe fenologichna zima u zapovidniku trivaye ne dovshe dvoh misyaciv prichomu vzimku 40 50 dniv pripadaye na vidligi koli temperatura povitrya timchasovo mozhe pidvishuvatis navit do 10 C Serednya visota snigovogo pokrivu skladaye 10 15 sm u listopadi buvaye vid 2 do 7 dniv koli utvoryuyetsya nast bez snigu lodyana kirka Nad teritoriyeyu Rostovskogo zapovidnika viyut zdebilshogo shidni j pivdenno zahidni vitri ridshe zahidni Vitryanih dniv tut duzhe bagato lishe o teplij pori roku 102 dni buvayut z suhoviyami v serednomu za rik 22 dni buvayut z silnimi vitrami zi shvidkistyu ponad 15 m s 9 z pilovimi buryami Taki bureviyi v zapovidniku neridko zdijmayut ne tilki pil a j sil z visohlih ozer sho istotno vplivaye na navkolishnyu roslinnist GeografiyaRostovskij zapovidnik roztashovanij u Pivdennomu federalnomu okruzi Rosiyi na pivdennomu shodi Rostovskoyi oblasti v mezhah Orlovskogo i Remontnenskogo rajoniv Jogo teritoriya skladayetsya z chotiroh prostorovo izolovanih filialiv vityagnutih u napryamku iz zahodu na shid na vidstani 5 25 km odin vid odnogo Ostrivnij filial najzahidnishij i najbilshij za rozmirom maye ploshu 4591 ga ale z nih tilki 1913 4 ga pripadaye na suhodil reshta 2766 4 ga ce akvatoriya ozera Manich Gudilo Cej filial roztashovanij v Orlovskomu rajoni za 79 km vid jogo administrativnogo centru selisha Za 14 km vid zapovidnih kordoniv v napryamku pivnichnogo shodu znahoditsya selishe v yakomu roztashovana administraciya zapovidnika Ostrivnij filial vklyuchaye ozerni ostrovi Vodnij Pivdennij i Gorilij a takozh 10 ga materikovogo berega Krim vlasne akvatoriyi landshafti ciyeyi chastini zapovidnika predstavleni stepovimi dilyankami soloncyuvatim bolotom 38 9 ga balkoyu 11 8 ga i solonchakom 5 2 ga Starikovskij filial nastupnij na shid pislya Ostrivnogo obijmaye ploshu v 2182 5 ga Roztashovanij na shodi Orlovskogo rajonu Jogo tereni skladayut perevazhno kolishni pasovisha 1981 6 ga sinozhati 34 ga perelogi 121 7 ga ta yari 17 9 ga Kordoni cogo filialu prolyagayut za 10 12 km u napryamku pivdennogo shodu vid hutora Kurgannij cherez yakij prohodit avtomobilne shose regionalnogo znachennya Orlovskij Remontne Krasnopartizanskij filial obijmaye ploshu v 1768 ga Roztashovanij u Remontnenskomu rajoni za 10 12 km na pivdennij zahid vid sela cherez yake takozh prolyagaye trasa Orlovskij Remontne Landshafti cogo filialu yavlyayut soboyu perevazhno kolishni pasovisha 1651 1 ga sho nini peretvorilis na dikij step Takozh v jogo mezhah isnuyut neveliki dilyanki rilli 96 5 ga derevnih nasadzhen 7 2 ga i vodojm 4 2 ga Cgan Hag najmenshij i najshidnishij filial chiya plosha stanovit 990 ga Znahoditsya u Remontnenskomu rajoni kordoni cogo filialu prolyagayut za 10 12 km na zahid vid sela cherez yake prohodit avtomobilna trasa regionalnogo znachennya Remontne Prirodni kordoni Cgan Haga zbigayutsya z kordonami odnojmennogo urochisha roztashovanogo na vododili balok Solonka i Krutenka Vono yavlyaye soboyu solonchak yakij navesni peretvoryuyetsya na ozero z nevisokimi ostrovami i misami Solonchakovi pustki zajmayut ploshu 609 ga she 381 ga pripadaye na kolishni pasovisha Z tochki zoru fizichnoyi geografiyi tereni Rostovskogo zapovidnika cilkom lezhat v mezhah Kumo Manickoyi zapadini u pivnichnij chastini dolini utvorenoyi richkoyu Zahidnij Manich Kumo Manicka zapadina yavlyaye soboyu tektonichne ponizhennya yake viniklo vnaslidok pidnyattya dvoh prileglih do neyi rivnin Shidnoyevropejskoyi na pivnochi ta Peredkavkazzya na pivdni V suchasnij istorichnij period cya zapadina na zahodi perehodit u dolinu Donu a na shodi spoluchayetsya z Prikaspijskoyu nizovinoyu Z dvoh velikih rivnin yaki yiyi obmezhuyut do zapovidnih kordoniv dotichni taki geologichni utvorennya yak pidnyattya na pivnochi ta pologij shil na pivdni Najvisha tochka Salo Manickoyi gryadi 131 m znahoditsya vsogo lishe za 12 km vid kordonu Starikovskogo filialu vidrogi ciyeyi gryadi vhodyat do ohoronnoyi zoni zapovidnika Krutij bereg pershoyi terasi Kumo Manicka zapadina maye duzhe neznachnu visotu nad rivnem morya absolyutna visota yiyi dna stanovit lishe 7 10 m Najnizhchu centralnu chastinu zapadini zapovnilo velike ozero Manich Gudilo Vnaslidok periodichnogo rozmivannya i nakopichennya nanosiv u minuli geologichni epohi navkolo ozera sformuvalis chotiri terasi Persha terasa narazi zdijmayetsya nad dnom dolini na 3 6 m nad neyu visochiye druga yaka prostirayetsya na 10 km Tretya terasa maye visotu 15 35 m nad rivnem morya i vshir prostirayetsya na 7 km Chetverta terasa zaznala silnoyi eroziyi i v suchasnu istorichnu dobu majzhe nepomitna Ostrivnij Krasnopartizanskij filiali i Cgan Hag roztashovani v mezhah pershoyi ta drugoyi teras i lishe Starikovskij filial znahoditsya na tretij Vzagali vin ye najbilsh visokoyu chastinoyu zapovidnika serednya visota nad rivnem morya 100 m Zagalom dolina Manicha v okolicyah ozera Manich Gudilo prostyagayetsya vshir na 20 30 km Lisa gora tipovij berivskij bugor v okolicyah zapovidnika U vsih filialah Rostovskogo zapovidnika landshafti tipovo rivninni Do krupnih form relyefu nayavnih na jogo teritoriyi slid vidnesti berivski bugri veliki ulogovini mizh pagorbami yari balki urvisha Berivski bugri yavlyayut soboyu vidovzheni pishani pagorbi m yakih obrisiv sho zdijmayutsya u visotu na 15 20 m i prostyagayutsya na vidstan do 2 km Voni nadayut relyefu zapovidnika hvilyastogo harakteru Ulogovini mizh berivskimi bugrami chasto peretvoryuyutsya na soloni ozera a ti pri visihanni na solonchaki Yari zazvichaj negliboki najkrashe voni rozvinuti v Starikovskomu ta osoblivo Krasnopartizanskomu filialah zokrema v ostannomu na shilah balki Solonka na vidstani 3 km nalichuyut 14 molodih yariv Yihnya dovzhina kolivayetsya v mezhah vid 45 do 300 m a shirina skladaye 3 10 m Yari ye naslidkami yaku v minulomu sprichinilo nadmirne vipasannya hudobi i viklikana nim degradaciya stepovoyi dernini proyav opustelyuvannya Stari yari postupovo peretvoryuyutsya na balki chiyi obrisi zgladzhuye vitrova eroziya a shili zakriplyuye rozvinuta stepova roslinnist V Ostrivnomu filiali na ostrovi Vodnij ye Zhuravlina balka yaka utvorilas v ulogovini mizh dvoma uvalami zavdovzhki 8 i 6 km Chastina ciyeyi balki peretvorilas na ozernu zatoku V Starikovskomu filiali ye veliki balki Starikova Kruta i Lisyacha v Krasnopartizanskomu krim zgadanoyi balki Solonka isnuye balka Volochajka Urvisha v Rostovskomu zapovidniku isnuyut lishe na beregah Ostrivnogo filialu Vsi voni ye naslidkami beregovoyi eroziyi tobto vinikli pid diyeyu hvil yaki prizvodyat do periodichnih obvaliv gruntu Urvistij bereg Manich Gudila Krim togo hvili ozera Manich Gudilo stvoryuyut she odnu abrazijnu formu mezorelyefu Prirodno sho v Rostovskomu zapovidniku yih mozhna pobachiti tilki v Ostrivnomu filiali Ci nishi yavlyayut soboyu neveliki zaglibini beregovoyi liniyi odnakovogo rozmiru sho z odnomanitnoyu periodichnistyu povtoryuyutsya po vsomu uzberezhzhyu vodojmi Voni vinikayut vnaslidok togo sho hvili nakochuyut na bereg ne pryamo a pid kutom obumovlenim panivnim napryamkom vitriv u cij miscevosti Takozh u vsih filialah zapovidnika krim Cgan Haga viyavleno formi mikrorelyefu potyazhini stepovi blyudcya sori sagi i gorbki Potyazhini mayut viglyad dovgih vuzkih ale neglibokih ponizhen sho peretinayut shili zverhu vniz Stepovi blyudcya ce tezh negliboki zaglibini ale krugloyi formi zavshirshki vid 1 do 15 m voni formuyutsya na rivnij poverhni Sori ce riznovid blyudec z visokimi krutimi bortami Voni mayut sufozijne pohodzhennya i traplyayutsya tilki na dni balok Gorbki zavshirshki do 3 m znajdeno u Starikovskomu i Krasnopartizanskomu filialah a na ostrovah Ostrivnogo filialu yih nemaye Ce daye pidstavi pripuskati sho voni mayut zoogenne pohodzhennya tobto vinikli vnaslidok riyuchoyi diyalnosti yakihos grizuniv vidsutnih u suchasnij fauni zapovidnika GidrologiyaSuputnikove foto ozera Manich Gudilo demonstruye visoku rozoranist beregiv vodojmi U verhnomu livomu kuti vidno dovgasti ostrovi Gorilij i Vodnij a takozh Zhuravlinu balku zatoku na zahodi ostrova Vodnij Oskilki teritoriya Rostovskogo zapovidnika fragmentovana a jogo filiali viddaleni odin vid odnogo to gidrografichna merezha jogo tereniv ne stanovit yedinogo cilogo V riznih chastinah ohoronyuvanoyi zoni vona rozvinuta nerivnomirno Najbilshu ploshu vodojmi zajmayut v Ostrivnomu filiali yakij ohoplyuye pivnichno zahidnu chastinu ozera Manich Gudilo Cya solona milkovodna vodojma za rozmirami nablizhena do morya tomu yiyi inodi nazivayut ozero liman Same velikim rozmirom poyasnyuyetsya yiyi specifichnij abrazijnij vpliv na relyef navkolishnogo suhodolu Natomist na klimat prileglih zemel Manich Gudilo majzhe ne vplivaye oskilki posushliva diya vitru nad stepom nivelyuye viparovuvannya z vodojmi Manich Gudilo zaznaye bagatorichnih kolivan rivnya vodi Tak u 1998 roci riven jogo vodonapovnennya buv najvishim za vsyu istoriyu naukovih sposterezhen v zapovidniku Todi Zhuravlina balka na ostrovi Vodnij zapovnilas vodoyu povnistyu timchasovo peretvorivshis na protoku V nastupni roki balka visohla a z 2008 roku vnaslidok obmilinnya ozera shezla i glibsha postijna protoka mizh ostrovami Vodnij i Gorilij Teper na yiyi misci kosa takim chinom dva ostrovi majzhe zlilis v odin Krim togo u Manich Gudili fiksuyut shorichni sezonni kolivannya solonosti Navesni pri skidanni v ozero velikih ob yemiv taloyi vodi z Proletarskogo vodoshovisha vono maye najnizhchu solonist vlitku cej pokaznik pidvishuyetsya do okeanichnogo rivnya v 40 Shid soncya nad ozerom Lopuhuvatim Manich Gudilo yedina postijna vodojma Rostovskogo zapovidnika Krim nogo do postijnih slid vidnesti ozera Gruzke Lebyazhe Lopuhuvate sho utvorilis v ulogovinah mizh berivskimi bugrami ale vsi voni znahodyatsya v bufernij zoni a ne v samomu zapovidniku Reshtu zapovidnih vodojm stanovlyat timchasovi vodotoki i ozera yaki vinikayut navesni i postupovo visihayut do seredini lita Z takih timchasovih vodojm najbilshoyu ye ozero solonchak Cgan Hag Slid zaznachiti sho vsi zamknuti vodojmi zapovidnika soloni abo solonuvati Ce poyasnyuyetsya ne tilki yihnim pohodzhennyam vid davnoyi morskoyi protoki ale j suchasnim gidrologichnim rezhimom Buduchi bezstichnimi voni nakopichuyut mineralni rechovini z poverhnevimi stokami a vodi pozbuvayutsya tilki cherez viparovuvannya Vnaslidok cogo yihni vodi povilno solonishayut a v timchasovih vodojmah prisna doshova voda mineralizuyetsya za rahunok solej nakopichenih u verhnomu shari gruntu Poblizu kordoniv Starikovskogo filialu isnuye prisnij Kolesnikovskij stav gusto poroslij nadvodnoyu roslinnistyu Richok u Rostovskomu zapovidniku nemaye Protochni vodojmi na ohoronyuvanij teritoriyi predstavleni strumkami sho protikayut po talvegam balok U balkah Kruta i Volochajka voni nastilki dribni sho led zvolozhuyut dno v balci Solonka miscyami strumok robit promoyini a v balci Lisyacha vodotik pidzhivlyuyut gruntovi vodi Najbilshij strumok sho rozmirami nagaduye richku protikaye po dnu balki Starikova odnak cej vodotik timchasovij napovnyuvanij lishe pid chas tanennya snigu i silnih zliv Tereni Rostovskogo zapovidnika vhodyat do Yergeninskogo artezianskogo basejnu Potuzhnist vodonosnogo gorizontu na jogo teritoriyi dorivnyuye 10 20 m Pidzemni vodi zdebilshogo silno mineralizovani 0 2 10 g l nezadovilno mineralizovani vodi traplyayutsya ridko u viglyadi neglibokoyi verhovodki Himichnij sklad vodi kolivayetsya vid gidrokarbonatno kalciyevogo do hloridno natriyevogo Rodovishe prisnih vod Yergeninskogo vodonosnogo gorizontu vidnosyat do kategoriyi gospodarsko pitnih Pidzemni vodi priurocheni do dvoh osnovnih gorizontiv piskiv dobi pliocenu ta serednogo miocenu U Yergeninskomu basejni sulfatni vodi poshireni v yergeninskih piskah pliocenu na glibini vid 48 do 71 m Vodi cogo tipu rekomendovani dlya pittya i likuvannya Jodo bromni vodi zalyagayut na glibini 200 300 m yihnya mineralizaciya stanovit 20 45 g l vmist jodu 2 40 mg l Geologiya ta gruntiV geologichnomu vidnoshenni Kumo Manicka zapadina ye zalishkom pradavnoyi Manickoyi protoki sho v minulomu z yednuvala Chorne i Kaspijske morya Suchasni vodojmi zapadini vklyuchno z najbilshim solenim ozerom Manich Gudilo ye reliktovimi reshtkami toyi davnoyi akvatoriyi Manicka protoka vpershe sformuvalas v plejstoceni v hodi sho pripala na pochatok ostannogo lodovikovogo periodu Zgodom vona znikla vnaslidok pidnyattya zemnoyi kori v comu regioni a potim vdruge z yavilas v hodi Hvalinskoyi transgresiyi naprikinci lodovikovogo periodu najvirogidnishe u vyurmi Bereg Manickoyi protoki z boku Peredkavkazzya vkriv shlejf delyuviyu sho spovz z Kavkazkogo hrebta Chastina morskogo osadu vinesenogo hvilyami protoki vidklalas u viglyadi akumulyativnih nanosiv po oboh beregah piznishe do nih dodalisya elyuvialni vidkladi novoutvorenih limaniv ozer Na dni Gruzkogo Lebyazhogo i Lopuhuvatogo ozer v suchasnij istorichnij period utvorivsya potuzhnij shar cilyushogo mulu Reshtu suhodolu vkrivayut zdebilshogo tyazhki i seredni suglinki menshoyu miroyu glinisti j legki suglinisti porodi U formuvanni gruntovogo pokrivu Rostovskogo zapovidnika virishalnu rol zigrali zasoleni gruntotvorni porodi v poyednanni z posushlivim spekotnim klimatom i osoblivostyami mikrorelyefu V Ostrivnomu Starikovskomu Krasnopartizanskomu filialah perevazhayut kashtanovi i temno kashtanovi grunti yaki razom iz vkraplennyami solonciv pokrivayut vid 10 do 50 yihnoyi ploshi Reshtu dilyanok u cih filialah vkrivayut solonchaki i Natomist v urochishi Cgan Hag na dolyu solonciv ta solonchakiv pripadaye 65 vid 10 do 25 zajnyati dribnimi i korkovimi soloncyami ta silno soloncyuvatimi luchno kashtanovimi gruntami Reshta ploshi vkrita vologimi luchno kashtanovimi alyuvialnimi i FloraFlora zapovidnika nalichuye 459 vidiv vishih roslin 12 vidiv mohiv i 52 vidi gribiv sered yakih shonajmenshe 14 ohoronyuvanih a takozh chimalo endemichnih Osnovu zapovidnoyi roslinnosti skladayut predstavniki rodin Bobovih Tonkonogovih Ajstrovih Kapustyanih Gluhokopivovih Gvozdikovih ta Lobodovih Na ohoronyuvanij teritoriyi fitocenozi riznomanitni voni predstavleni stepami priberezhnimi zarostyami psamofitnimi solonchakovimi i vodnimi ugrupovannyami roslin Kovilovij step Masove cvitinnya ryastki u kovilovomu stepu Stepi Rostovskogo zapovidnika nalezhat do pivdennogo tipu yim pritamannij vidnosno bidnij vidovij sklad i negustij travostij v yakomu istotnu chastku zajmayut solevitrivali i pustelni roslini zokrema efemeroyidi Stepi v zapovidniku isnuyut u takih riznovidah yak kostricevo kovilovij pizhmo dernovinno zlakovij i girkopolino pustelnozhitnyakovij Kostricevo kovilovij step yakij najbilsh shozhij na spravzhni stepi pivnichnishih regioniv rozvinutij na najbilsh plodyuchih gruntah Vin vkrivaye pidvisheni chastini pagorbiv shili balok i rivnini nad urvishami V takomu stepu osnovu travostoyu skladayut kostricya valiska i rizni vidi kovili prichomu narivni z koviloyu volosistoyu Lessinga puhnastolistoyu i najkrasivishoyu predstavnikami pivnichnoyi flori tut zrostayut tipovi vihidci z Aziyi kovila Zaleskogo i U pizhmo dernovinno zlakovomu stepu osnovu travostoyu skladayut pizhmo dereviyeliste i riznomanitni stepovi zlaki yak ot kipec sizij pirij povzuchij timofiyivka stepova tosho Girkopolino pustelnozhitnyakovij step zajmaye dilyanki navkolo ozer i solonchakiv u nomu panuyut duzhe posuhostijki i nevibaglivi roslini taki yak zhitnyak pustelnij i polin girkij Krim girkogo polinu v takih stepah bagato polinu avstrijskogo i a vzagali v zapovidniku znajdeno 15 predstavnikiv cogo rodu Domishkami do panivnih vidiv u stepah vistupayut predstavniki riznotrav ya valer yana bulbista derevij zvichajnij zaliznyak bulbistij morkva dika mikolajchiki sini chebrec shirokolistij a takozh usilyaki bobovi travi sered yakih najbilsh chiselni astragali Astragalus calycinus mihurchastij yajceplodij tosho viki volohata chotirinasinna shorstka i Harakternoyu osoblivistyu miscevogo stepu ye prisutnist u nomu riznomanitnih vidiv lobodi 14 vidiv vihidciv z napivpustel ferul a takozh roslin shtibu perekotipole zokrema kermekiv Mayera sareptskogo stokrotkolistogo prikaspijskogo pidvidu shirokolistogo i kermechnika tatarskogo Sered usih viznachnih osoblivostej manickih stepiv najvidomisha prisutnist u nih velikoyi kilkosti efemeroyidiv Taki roslini kvitnut rano navesni abo piznoyi oseni koli zapasi vologi u grunti she dovoli znachni V Rostovskomu zapovidniku do poshirenih predstavnikiv ciyeyi grupi roslin vidnosyat pivniki malenki ta nizenki tonkonig bulbistij tyulpani Bibershtajna sadovij dvokvitkovij Shrenka Efemeroyidi na ohoronyuvanij teritoriyi ne prosto riznomanitni a j duzhe chiselni tomu yihnye masove cvitinnya peretvoryuye goli rivnini na barvistij kilim Krim togo vlitku na okremih dilyankah stepu masovo kvitnut deyaki z peresichnih predstavnikiv riznotrav ya suripicya zvichajna sinyak zvichajnij yaki stvoryuyut korotkochasni ale vidovishni aspekti Kvituchij tamariks na tli solonchaku Zovsim inakshe viglyadayut solonchaki Rostovskogo zapovidnika na yakih nikoli ne buvaye masovogo cvitinnya kvitiv Cherez visoku solonist gruntu nespriyatlivu dlya bilshosti roslin travostij na cih dilyankah rozridzhenij nastilki sho mizh roslinami vidno golu zemlyu a sami voni viglyadayut yak neprivablivi nizenki kushiki Roslinnist tut predstavlena nevelikoyu kilkistyu solevitrivalih vidiv persh za vse kurayami modrinovim potashevim sodovim tosho lishiceyu polovoyu soloncem zvichajnim solyankoyu shishkuvatoyu i stelyushkom morskim She odnim specifichnim seredovishem nespriyatlivim dlya roslin ye piski U zapovidniku voni predstavleni nevelikimi za plosheyu dilyankami plyazhiv kis a podekudi j shilami berivskih bugriv Z trav yanistih roslin tut traplyayutsya gvozdika Borbasha lishicya polova pisochnik dovgolistij pishanka chebrecelista stelyushok morskij ustelipole piskove esparcet piskovij a z chagarnikiv tamariksi galuzistij strunkij tosho U vodojmah zapovidnika i bufernoyi zoni rozvinuta priberezhna i vodna roslinnist odnak vona odnomanitna Shilni zarosti na milkovoddyah ozer utvoryuye zdebilshogo ocheret a miscyami rogiz vuzkolistij bulbokomish primorskij kuga ozerna z domishkoyu sitnika stisnutogo Bilya kromki vodi zrostayut plakuni verbolistij gisopolistij i prutyanij ozhina siza chastuha lancetna takozh tut traplyayutsya poodinoki dereva maslinki vuzkolisti Z pomizh zanurenih u vodu roslin na ohoronyuvanij teritoriyi opisani tilki rdesnik pronizanolistij i blizki do nogo Perelik zapovidnih fitocenoziv zavershuyut derevni nasadzhennya i ruderalna roslinnist Spravzhnih lisiv u Rostovskomu zapovidniku nemaye a derevostani predstavleni perevazhno zalishkami lisosmug u Krasnopartizanskomu filiali Yihnij floristichnij sklad ne stanovit prirodoohoronnoyi cinnosti Ruderalna roslinnist na ohoronyuvanij teritoriyi predstavlena fragmentarnimi zarostyami priurochenimi do uzbich dorig Popri neznachnu ploshu vona dovoli riznomanitna i vklyuchaye poshireni u pomirnomu klimati vidi bur yaniv budyak zvichajnij griciki zvichajni kulbabu likarsku i kolyuchu trirebernik nepahuchij chornoshir zvichajnij Na terenah Rostovskogo zapovidnika vidove riznomanittya mohiv i gribiv nevelike sho poyasnyuyetsya nespriyatlivim dlya cih organizmiv posushlivim klimatom prichomu gribi tut predstavleni zdebilshogo mikroskopichnimi gribkami rodu Penicillium Natomist ridkisni vidi nalezhat golovnim chinom do sudinnih roslin Z vidiv zanesenih do tut viyavleni belevaliya sarmatska kovila najkrasivisha i ukrayinska pivniki malenki tyulpan Shrenka Krim nih deyaki z roslin zapovidnika zaneseni do a same Astragalus calycinus astragal mihurchastij katran shorstkij kovila Lessinga i sareptska pivniki nizenki tyulpani dvokvitkovij i Bibershtajna efedra zvichajna tosho Ohoronyuvani roslini Rostovskogo zapovidnika Tyulpani sadovi chervoni i Bibershtajna zhovti Pivniki malenki Belevaliya sarmatska Pivniki nizenki Efedra zvichajna v plodah FaunaFauna Rostovskogo zapovidnika vklyuchaye ssavciv 38 vidiv ptahiv 217 plazuniv 12 zemnovodnih 3 komah blizko 1600 vidiv Z ornitofauni zapovidnika 30 vidiv ptahiv zaneseni do a 11 do Chervonogo spisku Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi Fauna ohoronyuvanoyi teritoriyi maye yaskravo virazhenij stepovij harakter i vklyuchaye meshkanciv vidkritih prostoriv Na vidminu vid lisovoyi smugi komahoyidni tut nechislenni voni predstavleni dvoma vidami zemlerijok bilozubki bilochereva i mala i troma vidami yizhakiv yizhaki yevropejskij i bilocherevij yizhachok vuhatij Z kazhaniv vidmichenij tilki netopir bilosmugij Yedinij predstavnik zajcepodibnih u Rostovskomu zapovidniku zayec sirij nalezhit do najmasovishih vidiv Suchasna zbidnena fauna grizuniv vklyuchaye 14 vidiv Fonovimi u manickih stepah mozhna vvazhati polivok gurtovu i zvichajnu tushkana velikogo tushkanchika malogo hom yachka sirogo mensh poshirenij hovrah malij Velika kilkist cibulinnih roslin privablyuye syudi dva visokospecializovanih vidi riyuchih grizuniv slipaka zvichajnogo i slipachka stepovogo yaki vedut pidzemnij sposib zhittya Tipovo lisovi a takozh sinantropni vidi yak ot mishaki yevropejskij i zhovtogrudij misha hatnya pacyuk sirij potraplyayut do ohoronnoyi zoni vipadkovo Bilya vodojm selyatsya shur vodyanij i ondatra Ostannij vid aklimatizuvali vin ne pritamannij aborigennij fauni yevropejskih stepiv Zdichavili koni na ostrovi Vodnij Velika kilkist grizuniv privablyuye do zapovidnika hizhakiv sered yakih najbilsh riznomanitni dribni U stepah i prileglih do nih derevnih nasadzhennyah meshkayut korsak lasicya mala pereguznya lisovij i stepovij thori Suto lisovi vidi taki yak kunicya kam yana traplyayutsya u derevnih nasadzhennyah zridka Populyaciyi velikih hizhakiv hocha i nechiselni cherez malu ploshu zapovidnika odnak stabilni Na ostrovah shorichno vivodyat potomstvo borsuki lisici vovki zridka do zapovidnika zahodyat na polyuvannya yenotopodibni sobaki i shakali Fauna kopitnih velmi rozmayita Narivni z lisovimi vidami takimi yak svinya dika i sarna yevropejska tut traplyayutsya predstavniki tajgovoyi los i stepovoyi zon sajgak Ostanni dva vidi predstavleni poodinokimi osobinami svini i sarni koncentruyutsya v bufernij zoni U 2020 roci v zapovidniku v pozashlyubnij period sposterigali divne tovaristvo losici z molodim blagorodnim olenem Naturalizovanimi kopitnimi zapovidnika mozhna vvazhati i zdichavilih donskih konej yaki meshkayut na ostrovi Vodnij Poyidayuchi travu ci tvarini pozbavlyayut step zajvoyi suhoyi pidstilki i dopomagayut pidtrimuvati bioriznomanittya roslin Poshireni ssavci Rostovskogo zapovidnika Yizhachok vuhatij Slipak zvichajnij Vovchenya viziraye iz temryavi ligva Zayec sirij Korsak V ornitofauni Rostovskogo zapovidnika vidilyayut dekilka vidovih kompleksiv Na stepovih dilyankah osnovu ptashinogo naselennya skladayut dribni gorobcepodibni Tut gnizduyutsya vivsyanka zvichajna kam yanki zvichajna lisa i popelyasta zhajvoronki polovij i stepovij posmityuha Do chagarnikovih zarostej tyazhiyut sivoraksha shpaki zvichajnij i rozhevij prichomu shpaki voseni utvoryuyut bagatotisyachni zgrayi Z pernatih inshih sistematichnih grup u stepu zvichajni kuripka sira lezhen perepilka zvichajna malochiselni ale gnizduyutsya regulyarno derihvosti luchnij i stepovij zhuravel stepovij hohitva odinichnimi osobinami predstavlena drohva Duzhe riznomanitni hizhi ptahi kormovu bazu yakih skladayut chiselni dribni grizuni ptahi zmiyi Z 35 vidiv dennih hizhih ptahiv najchastishe na ochi potraplyayut borivitri zvichajnij i stepovij zimnyak kibchik lun stepovij orel mogilnik Dlya nichnih hizhih ptahiv u zapovidniku nemaye pridatnih biotopiv tim ne mensh u lisosmugah gnizduyutsya sovi bolotyani a pugachi na ostrovah oblashtovuyut gnizda pryamo na zemli sho zagalom ne pritamanno comu vidu Vzimku v stepu majzhe ne zalishayetsya velikih pernatih natomist znachno zbilshuyetsya kilkist dribnih za rahunok kochovih i zimuyuchih vidiv O cij pori tut osoblivo pomitni zhajvoronki rogati graki galki ta mensh chiselni kruki Neveliki za plosheyu derevni nasadzhennya zapovidnika dayut prihistok deyakim nevibaglivim lisovim meshkancyam Tut prevalyuyut vidi z shirokimi arealami yak ot vivilga vivcharik kovalik dyatel zvichajnij zozulya zvichajna zyablik konoplyanka kropiv yanka sadova solovejko shidnij Deyaki z lisovih ptahiv voliyut shukati pozhivu bilya lyudskogo zhitla sinicya velika priputen a na teritoriyu zapovidnika chasto naviduyutsya sinantropni ptahi z navkolishnih naselenih punktiv lastivka silska serpokrilec chornij vorona sira Siri zhuravli Duzhe bagatij kompleks vodnih i kolovodnih ptahiv Z vodoplavnih pernatih na zapovidnih ozerah u gnizdovij period chiselni baklani 3 vidi galagazi guski siri kosari lebedi shipuni pelikani kucheryavi i rozhevi Na pishanih plyazhah oblashtovuyut gamirlivi koloniyi riznomanitni kryachki i martini sered yakih osoblivo bagatochiselni martini kaspijski Mensh pomitni ale takozh tipovi dlya Rostovskogo zapovidnika kuliki griciki veliki chobotari tosho chapli 8 vidiv pastushkovi ptahi 5 vidiv Cya zdobich i riba privertaye uvagu specifichnih hizhakiv yakih chastishe mozhna zustriti bilya vodojm nizh deinde napriklad orlaniv bilohvostiv shulik chornih Do kolovodnogo kompleksu slid zarahuvati i pernatih chiya biologiya bezposeredno ne pov yazana z vodoyu ale yaki priurocheni do priberezhnih zarostej Tak v ocheretah gnizduyutsya sinicya vusata dekilka vidiv ocheretyanok a na trav yanistih priberezhnih dilyankah pliski zhovta i bila Chislenni glinisti urvisha i shili molodih yariv privablyuyut lastivok beregovih yaki riyut nirki u m yakomu grunti Krim nih ci biotopi upodobali bdzholoyidki zvichajni ta odudi Vodojmi Rostovskogo zapovidnika nabuvayut osoblivogo znachennya navesni ta voseni koli na nih zupinyayutsya na perepochinok i godivlyu zgrayi perelitnih ptahiv Todi na Manich Gudili ta susidnih ozerah mozhna sposterigati vidi yaki v stepovij zoni zazvichaj ne gnizduyutsya Takimi mandrivnikami ye brizhachi gagari chornoshiyi zhuravli siri kazarki chervonovoli sivki zvichajni tosho Vzagali roztashuvannya zapovidnika na perehresti migracijnih shlyahiv nepodalik vid kordonu stepovoyi zoni robit jogo ornitofaunu vkraj pistryavoyu Napriklad sered zalitnih ptahiv na jogo terenah sposterigali vihidciv tundri guski biloloba i mala zhuravel bilij poberezhnik islandskij pomornik korotkohvostij meshkanciv gustih lisiv gorihivka leleka chornij snigur shishkar yalinovij gostej z pivdennih vodojm sultanka flamingo rozhevij i zhiteliv kavkazkogo visokogir ya stinolaz Ptahi Rostovskogo zapovidnika Galagazi v poloti Yasla v koloniyi kaspijskih martiniv Ptashenyata kucheryavogo pelikana Bolotyana sova Rozhevi shpaki Poloz zhovtocherevij tipova zmiya Rostovskogo zapovidnika Gerpetofauna Rostovskogo zapovidnika dovoli bagata oskilki teplij klimat a takozh bagatochiselnist nazemnih ptahiv i grizuniv stvoryuyut spriyatlivi umovi dlya rozmnozhennya plazuniv U stepah visoka gustina populyacij i stepovoyi poloziv zhovtocherevogo vizerunkovogo sarmatskogo yashirkovoyi zmiyi zvichajnoyi yashirki prudkoyi Ridshe traplyayutsya poloz chotirilinijnij i midyanka zvichajna Do beregiv vodojm tyazhiyut vuzhi zvichajnij i vodyanij v ozerah traplyayutsya bolotyani cherepahi yevropejski yaki polyublyayut gritisya u pokinutih gnizdah sirih gusok Oskilki soloni vodojmi nepridatni dlya zhittya zemnovodnih to na teritoriyi samogo zapovidnika voni traplyayutsya ridko buduchi chiselnimi u navkolishnih prisnih akvatoriyah Z amfibij tut vidmichali zhabu ozernu ropuhu zelenu i chasnichnicyu zvichajnu V entomofauni Rostovskogo zapovidnika perevazhayut pryamokrili tverdokrili peretinchastokrili i luskokrili Z pomizh pryamokrilih masovi konik zelenij cvirkun polovij riznomanitni saranovi tosho Cinnimi predstavnikami ciyeyi grupi komah ye dibka stepova i konik tovstun stepovij zaneseni do Chervonoyi knigi Rosiyi Z zhukiv u stepah zapovidnika najbilsh riznomanitni dovgonosiki gnojoviki nasinnyeyidi turuni z peretinchastokrilih murahi i dzhmeli Denni meteliki predstavleni zdebilshogo vognivkami a nichni sovkami i brazhnikami Takozh v biocenozah zapovidnika vazhlivu rol grayut lokalno chiselni vidi hizhih komah napriklad u stepah polyuyut bogomoli a nad vodojmami zvichajni babki Okrim dibki i konika tovstuna do ohoronyuvanih komah zapovidnika zarahovuyut turuna ugorskogo dzhmelya pahuchogo metelika mahaona Stan ekosistemRidkisna dibka stepova polyublyaye cilinu Tereni Rostovskogo zapovidnika nalezhat do cilini tobto dilyanok stepu yaki nikoli ne buli rozorani Cim obumovlena zagalom dobra zberezhenist miscevih landshaftiv flori i fauni odnak zovsim uniknuti negativnogo vplivu lyudskoyi diyalnosti na zapovidnu teritoriyu ne vdalosya She do vstanovlennya ohoronnogo rezhimu u manickih stepah vinishili babakiv tarpaniv sajgakiv drohv Do seredini XIX storichchya v Gruzkomu Lebyazhomu i Lopuhuvatomu ozerah vidobuvali harchovu sil V drugij polovini XIX stolittya na ozeri Gruzkomu diyav balneologichnij kurort na yakomu likuvalis cilyushimi gryazyami V XXI stolitti ci ozera v gospodarstvi ne vikoristovuyut She do vstanovlennya zapovidnogo rezhimu nadmirne vipasannya ovec na bagatoh dilyankah ushilnilo grunt prignitilo vidnovlennya trav yanogo pokrivu vnaslidok chogo travostij stav rozridzhenim i v nomu kritichno znizilas chastka efemeroyidiv Pislya zapovidannya viddalenim naslidkom takogo vplivu stala Protilezhnoyu problemoyu stala povna vidsutnist na moment zapovidannya dikih kopitnih yaki b poyidali travu zabezpechuyuchi normalne vidnovlennya stepovoyi roslinnosti Chastkovo yiyi nivelyuye prisutnist u zapovidniku tabuna zdichavilih konej yaki fenotipom duzhe shozhi na miscevu donsku porodu Tvarini samotuzhki zaselili ostriv Vodnij u 1960 h rokah Bez naglyadu lyudej voni zdichavili odnak zapovnili potribnu ekologichnu nishu zaminivshi v takij sposib tarpaniv Yak naslidok koloniyi polivki gurtovoyi na ostrovi znachno bilshi nizh u materikovij chastini de travostij ne porushenij kopitnimi V suchasnij istorichnij period teritoriya zapovidnika opinilas v zoni najbilsh virogidnih proyaviv aridizaciyi klimatu sprichinenoyi globalnim poteplinnyam Z 2000 h rokiv tut vidmichayut zmenshennya vodnogo dzerkala ozer zbilshennya vinosu soli z poverhni solonchakiv pid chas pilovih bur zsuv fenologichnih yavish Napriklad u XX stolitti kucheryavi pelikani pochinali gnizduvatisya v zapovidniku na pochatku kvitnya a z 2016 roku nasidzhuvannya yayec ptahami cogo vidu vidmichayut u lyutomu Povitryana i gruntova posuhi znachno pidvishuyut nebezpeku stepovih pozhezh Krim nih dlya zapovidnika aktualnimi zalishayutsya problemi brakonyerskogo ribalstva i nesankcionovanogo vipasannya hudobi fermerami navkolishnih sil cherez yake na prikordonnih dilyankah zapovidnoyi teritoriyi zmenshilis populyaciyi ridkisnih vidiv belevaliyi sarmatskoyi na 85 7 tyulpana Bibershtajna na 81 9 tyulpana dvokvitkovogo na 60 tyulpana Shrenka na 88 1 Problemnoyu lankoyu u spivpraci z susidnimi fermerami zalishayetsya hizhactvo vovkiv yaki napadayut na ovec Naukova diyalnistZahisna povedinka zhovtocherevogo poloza pid chas zjomki v okolicyah Manich Gudila V kadri takozh ridkisni tyulpani Shrenka Naukovi doslidzhennya v Rostovskomu zapovidniku sistematichno provodyat z 1998 roku Osnovnimi napryamkami naukovoyi roboti ye sistematichni meteorologichni sposterezhennya kompleksne vivchennya flori monitoring vidnovlyuvalnoyi sukcesiyi u stepovih biocenozah doslidzhennya dinamiki populyacij vodnih i kolovodnih ptahiv vivchennya ekologiyi zdichavilih konej a takozh doslidzhennya okremih sistematichnih grup tvarin V ramkah naukovih sposterezhen u zapovidniku prokladeno postijni fenologichni stezhki zakladeno probni majdanchiki shorichno provodyat marshrutni obliki ptahiv Z 2008 roku tut diye meteostanciya naukova baza zapovidnika takozh vklyuchaye biblioteku gerbarij zoologichni kolekciyi elektronnu bazu danih Krim vlasnoyi teritoriyi z 2011 roku naukovci prirodoohoronnoyi ustanovi vikonuyut sposterezhennya takozh i v pidporyadkovanomu yim Cimlyanskomu zakazniku Rezultati vikonanih robit publikuyut u shorichnih vipuskah Litopisu prirodi stanom na 2020 rik vipusheno vzhe 14 takih vidan Za uchasti spivrobitnikiv zapovidnika pidgotovlenij vipusk Takozh naukovci Rostovskogo zapovidnika regulyarno provodyat tematichni konferenciyi aktivno spivpracyuyut z prirodoohoronnimi naukovimi i osvitnimi ustanovami Rosiyi j prikordonnih krayin zokrema vedut obmin dosvidom z ukrayinskimi Luganskim zapovidnikom i zapovidnikom Askaniya Nova Institutom zoologiyi imeni I I Shmalgauzena Prosvitnictvo i turizmFragmentovanist teritoriyi Rostovskogo zapovidnika obumovlyuye znachnu protyazhnist jogo kordoniv a roztashuvannya v osvoyenomu silskogospodarskomu regioni zmushuye administraciyu vzayemodiyati z chislennimi susidami zemlevlasnikami Z cih prichin ekologichne prosvitnictvo vhodit do pershochergovih zadach prirodoohoronnoyi ustanovi Jogo provadyat u dvoh napryamkah Dlya miscevogo naselennya i v pershu chergu dityachoyi ta yunackoyi auditoriyi vlashtovuyut konkursi peresuvni vistavki teatralizovani vistavi Bilshist takih zahodiv priurocheni do shkilnogo ekologichnogo turniru Zapovidni ostrovi oblasnogo festivalyu ekologichnogo turizmu Ospivanij step akcij Zelena strichka rajonna toloka i Zberezhemo pervocviti rozdacha agitacijnih listivok V ramkah spivpraci z ekoklubami Orlovskogo i Remontnenskogo rajoniv dlya shkolyariv z 2013 roku shorichno organizovuyut dityachu ekologichnu konferenciyu Zhivij prirodi zhive spivchuttya pracivniki zapovidnika takozh berut uchast u metodichnih konferenciyah dlya vchiteliv Travneve rozmayittya tyulpaniv i pivnikiv u zapovidnomu stepu Dlya gostej zapovidnika pracyuyut Muzej prirodi u selishi i Vizit centr u selishi Muzejna ekspoziciya vklyuchaye barelyefni karti Rostovskogo zapovidnika i Cimlyanskogo zakaznika 52 opudala zviriv i ptahiv mineralogichnu oologichnu entomologichnu kolekciyi Vidvidati muzej mozhna yak samostijno tak i skoristavshis poslugami ekskursovoda U Vizit centri takozh ye informacijni stendi yaki znajomlyat vidviduvachiv z geologichnoyu istoriyeyu zapovidnika jogo floroyu i faunoyu Do poslug ekskursantiv tut pracyuye suvenirnij kiosk oblashtovani vidpochinkova zona z altankoyu i mangalom Koni blizko pidpuskayut do sebe Dlya znajomstva z zhivoyu prirodoyu u Rostovskomu zapovidniku prokladeno tri ekologichni stezhki Najkorotshij dvokilometrovij marshrut Zagadki Manickoyi dolini znahoditsya v Ostrivnomu filiali vin prolyagaye stepovim beregom ozera Manich Gudilo Na cij stezhci roztashovani polovecka baba oglyadova vezha ta informacijni anshlagi Ekologichna stezhka Lazurna kvitka pochinayetsya vid administrativnogo centru zapovidnika i ye 18 kilometrovim avtomobilno pishim marshrutom prokladenim v bufernij zoni zapovidnika V zalezhnosti vid pogodi vona mozhe vklyuchati vidvidini Tyulpanovogo pivostrova abo solonogo ozera Lopuhuvate Skoristavshis ciyeyu stezhkoyu mozhna oznajomitis z geologiyeyu zapovidnika i jogo ridkisnimi roslinami Golovnoyu sezonnoyu prinadoyu cogo marshrutu ye barvistij pokriv z pivnikiv i tyulpaniv pomiluvatisya yakim mozhna lishe u travni Obidvi zaznacheni stezhki dostupni navit nepidgotovanim turistam z malenkimi ditmi Dorosli vidviduvachi mozhut skoristatisya 25 kilometrovoyu ekologichnoyu stezhkoyu Donski mustangi Vona pochinayetsya vid administrativnogo centru i vklyuchaye poromnu perepravu na ostriv Vodnij de ekskursanti mozhut zblizka sposterigati za zhittyam zdichavilih konej yakih tut nazivayut donskimi mustangami Rostovskij zapovidnik yedine misce v Rosiyi de koni vilno zhivut u dikij prirodi Slid zaznachiti sho vsi ekologichni stezhki vidkriti dlya turistiv navesni ta voseni vlitku cherez silnu speku voni ne diyut Dzherelahttp www unesco org mabdb br brdir directory biores asp code RUS 40 amp mode all Pro zapovidnik rgpbz ru ros Arhiv originalu za 30 kvitnya 2020 Procitovano 28 kvitnya 2020 Zapovidnik Rostovskij orlovsky donland ru ros Arhiv originalu za 4 grudnya 2019 Procitovano 28 kvitnya 2020 Rostovskij Zareyestrovani vidi i vnutrishnovidovi formi oopt aari ru ros Arhiv originalu za 20 lyutogo 2020 Procitovano 29 kvitnya 2020 Shishlova Zh N Shmaraeva A N Burkina T M Flora i rastitelnost 7 lyutogo 2020 u Wayback Machine Letopis prirody 1998 2002 Orlovskij 2003 S 16 17 ros Gazatulin I I Fauna i zhivotnoe naselenie 7 lyutogo 2020 u Wayback Machine Letopis prirody 1998 2002 Orlovskij 2003 S 40 52 ros Gazatulin I I Teritoriya zapovednika 7 lyutogo 2020 u Wayback Machine Letopis prirody 1998 2002 Orlovskij 2003 S 7 8 ros Postanova Gubernatora Rostovskoyi oblasti 417 Pro ohoronnu zonu derzhavnogo prirodnogo zapovidnika Rostovskij na teritoriyi Orlovskogo rajonu Rostovskoyi oblasti vid 4 listopada 2000 roku Gazatulin I I Pogoda 7 lyutogo 2020 u Wayback Machine Letopis prirody 1998 2002 Orlovskij 2003 S 13 ros Losiha i olen Strannaya druzhba Losicya i olen Divna druzhba rgpbz ru ros Procitovano 29 kvitnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Bolshoe skoplenie ptic Velike skupchennya ptahiv rgpbz ru ros Procitovano 29 kvitnya 2020 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Peredchuttya vesni abo nebezpechna provokaciya Zoologichni sposterezhennya u lyutnevomu stepu rgpbz ru ros Arhiv originalu za 18 lyutogo 2020 Procitovano 29 kvitnya 2020 Vakurova M F Vozdejstvie pastbishnogo zhivotnovodstva na redkie i ischezayushie vidy efemeroidov zapovednika Rostovskij i sopredelnyh pastbish 29 travnya 2020 u Wayback Machine Bioraznoobrazie aridnyh sistem M Planeta 2015 S 23 29 ros Naukova diyalnist rgpbz ru ros Arhiv originalu za 30 kvitnya 2020 Procitovano 29 kvitnya 2020 Ekoprosvita rgpbz ru ros Arhiv originalu za 30 kvitnya 2020 Procitovano 29 kvitnya 2020 Muzej prirodi zapovidnika Rostovskij rgpbz ru ros Arhiv originalu za 30 kvitnya 2020 Procitovano 29 kvitnya 2020 Vizit centr zapovidnika Rostovskij rgpbz ru ros Arhiv originalu za 30 kvitnya 2020 Procitovano 29 kvitnya 2020 Ekologichna stezhka Zagadki Manickoyi dolini rgpbz ru ros Arhiv originalu za 19 lyutogo 2020 Procitovano 29 kvitnya 2020 Ekologichna stezhka Lazurna kvitka rgpbz ru ros Arhiv originalu za 21 lyutogo 2020 Procitovano 29 kvitnya 2020 Ekologichna stezhka Donski mustangi rgpbz ru ros Arhiv originalu za 23 kvitnya 2020 Procitovano 29 kvitnya 2020