Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Координати 45 43 пн ш 44 06 сх д 45 717 пн ш 44 100 сх д 45 717 44 100 Маницька протока або Манич Керченська протока іст

Маницька протока

Маницька протока

Координати: 45°43′ пн. ш. 44°06′ сх. д. / 45.717° пн. ш. 44.100° сх. д. / 45.717; 44.100

Маницька протока або Манич-Керченська протока — історична протока, що існувала у плейстоцені між Чорним і Каспійським морями. Неодноразово пересихала і відновлювалась, за якою відбувався скид вод та міграція фаун. Існувала на терені сьогоденної Кумо-Маницької западини.

image
Кумо-Маницька западина
image
Манич-Керченська протока 15-13 Кроків до Р. Х.

Морфологія

Під час максимуму Хвалинської трансгресії виділяються наступні сегменти протоки зі сходу на захід:

  1. передпротоковий ( Хвалинського моря),
  2. Горло протоки (Зунд-Толгінське звуження),
  3. Каспійсько-Чорноморський вододіл або «корок» (за Є. Н. Бадюковою, 2002) в гирлах р.р. Калаус і Західний Манич, на висоті +25 м абс.
  4. розширення протоки біля ,
  5. Найширша частина протоки в районі оз. Манич-Гудило,
  6. Сальське звуження, пов'язане з Сальським тектонічним підняттям,
  7. розширення у Веселовського водосховища,
  8. звуження у с.,
  9. Усть-Маницьке розширення,
  10. Ростовське звуження,
  11. Таганрозьке розширення,
  12. Должанське звуження,
  13. Азовське розширення,
  14. Керченське звуження,
  15. гирлова частина протоки на Чорноморському шельфі.

Гідрологія

Манич-Керченська протока під час Хвалинської трансгресії Каспію досягала довжини 900—950 км, її ширина в районі оз. Манич-Гудило досягала 50-55 км, а глибина до 30 м і, можливо, більше. Швидкість течії, за складом опадів та середньому ухилу дна (+0,0001), була невеликою, близько 0,2 м/сек. Це дозволяє обчислити витрату води в найвузьшій частині протоки в Зунд-Толгінському звуженні, де ширина протоки становила близько 10 км. Якщо не було врізання русла протоки і донної ерозії, то витрати води в протоці могли становити 50 000 м³/сек, тобто в 6 разів більше, ніж наразі середні витрати р. Волга.

Протока існувала, під час (близько 450—400 тис. років тому), (десь 300—200 тис. років тому) трансгресії Каспійського моря. З боку Чорного моря води заливали Маницьку протоку під час в діапазоні 120 — 80 000 років тому та ; періодично тоді води скидалися в Каспій. Останній раз протока існувала 13-10 Кілороків до Р. Х., в період , найбільшої в , трансгресії Каспію.

Після припинення з'єднання в між і височинами утворилося велике , яке існувало приблизно від 80 до 30 000 років тому. Його буртаські або гудиловські шари утворюють надзвичайно потужну (до 35 метрів) товщу глин. Товща складена відкладами, які приносили в Маницьку улоговину Калаус, Великий Єгорлик та інші притоки.

Зростання Зунд-Толгінської височини, або порога, що діяв як гребля, було причиною високого рівня Каспію в наступну ранньохвалинську трансгресію. Коли рівень зростаючого ранньохвалинського басейну Каспію досяг позначок поверхні заповненого вже відкладеннями Буртаського озера, 40-45 метрів над рівнем моря, почалося перетікання каспійських вод. Стікання супроводжувався грандіозною ерозією, спочатку глибинною, а потім і бічною. Відбувався розмив масиву буртаськх або гудиловських глин. У верхів'ях Західного Манич і особливо в Манич-Гудиловському розширенні долина річки-протоки розпалася на кілька, чотири-п'ять, проток, розмив глибокі, до 35 метрів, улоговини, розділені пасмами-увалами, витягнутими в напрямку стоку. Це був досить тривалий, аж ніяк не катастрофічний процес. Наразі ці увалисті пасма, довжиною 5-10 км, шириною в підмурівку 0,5-2 км, розділені улоговинами і солоними озерами, є безпосередньо видимими свідоцтвами дії вод колишнього з'єднання морів.

Див. також

Джерела

  • Андрусов Н. И. О древних береговых линиях Каспийского моря. Ежегодник по геологии и минералогии России, т 4, № 2, 1900 г.
  • Бадюкова Е. Н. Генезис хвалынских шоколадных глин северного Прикаспия. Бюл. МОИП, отд. Геол., т 75, вып. 5
  • Брицина М. П. Распространение хвалынских шоколадных глин и некоторые вопросы палеогеографии Северного Прикаспия. Тр. Ин-та геогр. АН СССР, вып. 62, сс. 5-27, 1954г.
  • Васильев Ю. М., Ренгартен И. В. Состав и условия образования плейстоценовых отложений Нижней Волги. Стратиграфия и палеогеография антропогена. М. 1982 г.
  • Герасимов И. П. Географические наблюдения в Прикаспии, Изв. АН СССР, Сер. Геогр., № 4, 1951г
  • Горецкий Г. И. О палеогеографии Приазовья и западного Приманычья в узунларо-гирканский и Буртасский века. Вопросы географии, № 33, сс 190—221, 1953г.
  • Зарщиков А. А., Копп М. Л. О природе Ергенинского уступа (Северо-западный Прикаспий). Бюл. МОИП, Геол, т 75, вып. 64, 2000 г.
  • Карандеева М. В. Вопросы палеогеографии западной части Прикаспийской низменности. Уч. записки МГУ, сер. Геогр., вып. 160, т. 5, 1952 г.
  • Копп М. Л. Новейшие деформации Скифской и Восточно-Европейской платформы как результат давления Аравийской платформы. Изв. АН СССР, сер. геол., № , 2000 г
  • Костенко Н. Т. Геоморфология. М. 1985 г.
  • Леонтьев О. К. Древние береговые линии четвертичных трансгрессий Каспия. Тр. ИГАН, т 8, 1961 г.
  • Леонтьев О. К., Федоров П. В. К истории Каспийского моря в поздне и послехвалынское время. Изв. АН СССР, № 4, 1953 г.
  • Менабде И. В., Свиточ А. А., Янина Т. А., Палеогидрология Маныча в позднем плейстоцене. Водные ресурсы, Т 22, № 2, с 74-100, 1991г.
  • Николаев В. А. К истории Восточного Маныча в Четвертичное время, Изв. АН СССР, сер. Географическая, № 8, 1958г.
  • Обидиентова Г. В. О времени и причинах хвалынской трансгрессии Каспия. Изв АН СССР, сер. Геогр., № 1, 1964 г.
  • Попов Г. И. Плейстоцен Черноморско-Каспийских проливов. М. Недра 1978 г.
  • Попов Г. И. История Манычского пролива в связи со стратиграфией черноморских и каспийских четвертичных отложений. Бюл. МОИП, отд. Геол., т 30 , вып. 2, 1955 г.
  • Православлев П. А. Каспийские осадки в Низовьях Волги. Изв. Центр. Гидромет. Бюро, вып. 6, 1926 г.
  • Рычагов Г. И. Плейстоценовая история Каспийского моря. Автореф. д.д., 1977 г.
  • Сафронов И. И. Палеогеоморфология Северного Кавказа, М. Недра 1972г.
  • Свиточ А. А., Селиванов А. О., Янина Т. А. Палеогеографические события плейстоцена Понто-Каспия и Средиземноморья. М. 1998 г.
  • Свиточ А. А., Щербакова Ф. А. Каспийское море: палеогеография и геоморфология. Сб. ст. М. 1991 г.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koordinati 45 43 pn sh 44 06 sh d 45 717 pn sh 44 100 sh d 45 717 44 100 Manicka protoka abo Manich Kerchenska protoka istorichna protoka sho isnuvala u plejstoceni mizh Chornim i Kaspijskim moryami Neodnorazovo peresihala i vidnovlyuvalas za yakoyu vidbuvavsya skid vod ta migraciya faun Isnuvala na tereni sogodennoyi Kumo Manickoyi zapadini Kumo Manicka zapadina Manich Kerchenska protoka 15 13 Krokiv do R H MorfologiyaPid chas maksimumu Hvalinskoyi transgresiyi vidilyayutsya nastupni segmenti protoki zi shodu na zahid peredprotokovij Hvalinskogo morya Gorlo protoki Zund Tolginske zvuzhennya Kaspijsko Chornomorskij vododil abo korok za Ye N Badyukovoyu 2002 v girlah r r Kalaus i Zahidnij Manich na visoti 25 m abs rozshirennya protoki bilya Najshirsha chastina protoki v rajoni oz Manich Gudilo Salske zvuzhennya pov yazane z Salskim tektonichnim pidnyattyam rozshirennya u Veselovskogo vodoshovisha zvuzhennya u s Ust Manicke rozshirennya Rostovske zvuzhennya Taganrozke rozshirennya Dolzhanske zvuzhennya Azovske rozshirennya Kerchenske zvuzhennya girlova chastina protoki na Chornomorskomu shelfi GidrologiyaManich Kerchenska protoka pid chas Hvalinskoyi transgresiyi Kaspiyu dosyagala dovzhini 900 950 km yiyi shirina v rajoni oz Manich Gudilo dosyagala 50 55 km a glibina do 30 m i mozhlivo bilshe Shvidkist techiyi za skladom opadiv ta serednomu uhilu dna 0 0001 bula nevelikoyu blizko 0 2 m sek Ce dozvolyaye obchisliti vitratu vodi v najvuzshij chastini protoki v Zund Tolginskomu zvuzhenni de shirina protoki stanovila blizko 10 km Yaksho ne bulo vrizannya rusla protoki i donnoyi eroziyi to vitrati vodi v protoci mogli stanoviti 50 000 m sek tobto v 6 raziv bilshe nizh narazi seredni vitrati r Volga Protoka isnuvala pid chas blizko 450 400 tis rokiv tomu des 300 200 tis rokiv tomu transgresiyi Kaspijskogo morya Z boku Chornogo morya vodi zalivali Manicku protoku pid chas v diapazoni 120 80 000 rokiv tomu ta periodichno todi vodi skidalisya v Kaspij Ostannij raz protoka isnuvala 13 10 Kilorokiv do R H v period najbilshoyi v transgresiyi Kaspiyu Pislya pripinennya z yednannya v mizh i visochinami utvorilosya velike yake isnuvalo priblizno vid 80 do 30 000 rokiv tomu Jogo burtaski abo gudilovski shari utvoryuyut nadzvichajno potuzhnu do 35 metriv tovshu glin Tovsha skladena vidkladami yaki prinosili v Manicku ulogovinu Kalaus Velikij Yegorlik ta inshi pritoki Zrostannya Zund Tolginskoyi visochini abo poroga sho diyav yak greblya bulo prichinoyu visokogo rivnya Kaspiyu v nastupnu rannohvalinsku transgresiyu Koli riven zrostayuchogo rannohvalinskogo basejnu Kaspiyu dosyag poznachok poverhni zapovnenogo vzhe vidkladennyami Burtaskogo ozera 40 45 metriv nad rivnem morya pochalosya peretikannya kaspijskih vod Stikannya suprovodzhuvavsya grandioznoyu eroziyeyu spochatku glibinnoyu a potim i bichnoyu Vidbuvavsya rozmiv masivu burtaskh abo gudilovskih glin U verhiv yah Zahidnogo Manich i osoblivo v Manich Gudilovskomu rozshirenni dolina richki protoki rozpalasya na kilka chotiri p yat protok rozmiv gliboki do 35 metriv ulogovini rozdileni pasmami uvalami vityagnutimi v napryamku stoku Ce buv dosit trivalij azh niyak ne katastrofichnij proces Narazi ci uvalisti pasma dovzhinoyu 5 10 km shirinoyu v pidmurivku 0 5 2 km rozdileni ulogovinami i solonimi ozerami ye bezposeredno vidimimi svidoctvami diyi vod kolishnogo z yednannya moriv Div takozhZahidno Sibirske lodovikove ozero Hvalinska transgresiyaDzherelaAndrusov N I O drevnih beregovyh liniyah Kaspijskogo morya Ezhegodnik po geologii i mineralogii Rossii t 4 2 1900 g Badyukova E N Genezis hvalynskih shokoladnyh glin severnogo Prikaspiya Byul MOIP otd Geol t 75 vyp 5 Bricina M P Rasprostranenie hvalynskih shokoladnyh glin i nekotorye voprosy paleogeografii Severnogo Prikaspiya Tr In ta geogr AN SSSR vyp 62 ss 5 27 1954g Vasilev Yu M Rengarten I V Sostav i usloviya obrazovaniya plejstocenovyh otlozhenij Nizhnej Volgi Stratigrafiya i paleogeografiya antropogena M 1982 g Gerasimov I P Geograficheskie nablyudeniya v Prikaspii Izv AN SSSR Ser Geogr 4 1951g Goreckij G I O paleogeografii Priazovya i zapadnogo Primanychya v uzunlaro girkanskij i Burtasskij veka Voprosy geografii 33 ss 190 221 1953g Zarshikov A A Kopp M L O prirode Ergeninskogo ustupa Severo zapadnyj Prikaspij Byul MOIP Geol t 75 vyp 64 2000 g Karandeeva M V Voprosy paleogeografii zapadnoj chasti Prikaspijskoj nizmennosti Uch zapiski MGU ser Geogr vyp 160 t 5 1952 g Kopp M L Novejshie deformacii Skifskoj i Vostochno Evropejskoj platformy kak rezultat davleniya Aravijskoj platformy Izv AN SSSR ser geol 2000 g Kostenko N T Geomorfologiya M 1985 g Leontev O K Drevnie beregovye linii chetvertichnyh transgressij Kaspiya Tr IGAN t 8 1961 g Leontev O K Fedorov P V K istorii Kaspijskogo morya v pozdne i poslehvalynskoe vremya Izv AN SSSR 4 1953 g Menabde I V Svitoch A A Yanina T A Paleogidrologiya Manycha v pozdnem plejstocene Vodnye resursy T 22 2 s 74 100 1991g Nikolaev V A K istorii Vostochnogo Manycha v Chetvertichnoe vremya Izv AN SSSR ser Geograficheskaya 8 1958g Obidientova G V O vremeni i prichinah hvalynskoj transgressii Kaspiya Izv AN SSSR ser Geogr 1 1964 g Popov G I Plejstocen Chernomorsko Kaspijskih prolivov M Nedra 1978 g Popov G I Istoriya Manychskogo proliva v svyazi so stratigrafiej chernomorskih i kaspijskih chetvertichnyh otlozhenij Byul MOIP otd Geol t 30 vyp 2 1955 g Pravoslavlev P A Kaspijskie osadki v Nizovyah Volgi Izv Centr Gidromet Byuro vyp 6 1926 g Rychagov G I Plejstocenovaya istoriya Kaspijskogo morya Avtoref d d 1977 g Safronov I I Paleogeomorfologiya Severnogo Kavkaza M Nedra 1972g Svitoch A A Selivanov A O Yanina T A Paleogeograficheskie sobytiya plejstocena Ponto Kaspiya i Sredizemnomorya M 1998 g Svitoch A A Sherbakova F A Kaspijskoe more paleogeografiya i geomorfologiya Sb st M 1991 g

Дата публікації:
Топ