Джміль пахучий | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Bombus fragrans (Pallas, 1771) | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Джміль паху́чий (Bombus fragrans) — перетинчастокрила комаха з роду джміль, розповсюджена в степах центральної частини Палеарктики від Словаччини, Угорщини до Західного Китаю, півночі Ірану та півночі Монголії.
Видовий епітет
Видовий епітет лат. fragrans перекладається як укр. пахучий.
Поширення в Україні
В Україні трапляється в степовій зоні. За останні 100 років поширення виду значно скоротилося. Зокрема, він майже зник із більшості території Криму, де зустрічався на початку — середині минулого століття (сучасні знахідки є лише з території Керченського півострова). Також раніше були поодинокі знахідки виду й у лісостеповій зоні.
Опис
Тіла матки завдовжки 28–35 мм, самців — 18–23 мм. Тіло чорне, крила затемнені. На спинці між крилами суцільний перев'яз із чорних волосків із чіткими краями, інша частина покрита густими жовтими волосками. Краї задніх гомілок у чорних волосках. Все черевце покрите жовтими волосками. Чоло й невелика частина тімені в чорних волосках.
Особливості біології
Антофіл, живиться нектаром та пилком рослин, важливий запилювач багатьох рослин. Соціальний вид. Самиці запліднюються самцями восени, після чого зимують під землею в норах мишоподібних гризунів або під мохом чи листям, а навесні кожна молода матка самостійно будує гніздо на поверхні землі або в норах гризунів. На відміну від більшості інших видів джмелів матки відкладають свої яйця не купками по 6–10 штук, а кожне в окремих комірках. Така особливість біології робить цей вид перспективним для штучного розведення. У гнізді вирощується 50–100 робочих особин після чого приблизно така ж кількість репродуктивних особин — самців і майбутніх маток; статевої зрілості матки досягають навесні наступного року; матки живуть 1 рік, а робочі особини від 1 до 3 місяців.
Значення
Джміль пахучий — запилювач багатьох степових рослин і таких, що культивуються в степовій зоні України, зокрема баштанних культур.
Загрози та охорона
Зникає через скорочення площ степових ділянок та знищення гнізд під час сінокосу та оранки земель, загибелі дорослих при обробках полів пестицидами. Це найбільший вид джмелів, він може бути здобиччю для колекціонерів.
Охороняється в заповідниках степової зони. Необхідно створити заказники й нові заповідники в інших місцях мешкання виду.
Примітки
Посилання
- Червона книга України [ 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhmil pahuchij Ohoronnij status Pid zagrozoyu zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Chlenistonogi Arthropoda Klas Komahi Insecta Ryad Peretinchastokrili Hymenoptera Rodina Bdzholini Apidae Rid Dzhmil Bombus Vid Dzhmil pahuchij Binomialna nazva Bombus fragrans Pallas 1771 Posilannya Vikishovishe Bombus fragrans Vikividi Bombus fragrans ITIS 714909 MSOP 13340369 NCBI 395526 Dzhmil pahu chij Bombus fragrans peretinchastokrila komaha z rodu dzhmil rozpovsyudzhena v stepah centralnoyi chastini Palearktiki vid Slovachchini Ugorshini do Zahidnogo Kitayu pivnochi Iranu ta pivnochi Mongoliyi Vidovij epitetVidovij epitet lat fragrans perekladayetsya yak ukr pahuchij Poshirennya v UkrayiniV Ukrayini traplyayetsya v stepovij zoni Za ostanni 100 rokiv poshirennya vidu znachno skorotilosya Zokrema vin majzhe znik iz bilshosti teritoriyi Krimu de zustrichavsya na pochatku seredini minulogo stolittya suchasni znahidki ye lishe z teritoriyi Kerchenskogo pivostrova Takozh ranishe buli poodinoki znahidki vidu j u lisostepovij zoni OpisTila matki zavdovzhki 28 35 mm samciv 18 23 mm Tilo chorne krila zatemneni Na spinci mizh krilami sucilnij perev yaz iz chornih voloskiv iz chitkimi krayami insha chastina pokrita gustimi zhovtimi voloskami Krayi zadnih gomilok u chornih voloskah Vse cherevce pokrite zhovtimi voloskami Cholo j nevelika chastina timeni v chornih voloskah Osoblivosti biologiyiAntofil zhivitsya nektarom ta pilkom roslin vazhlivij zapilyuvach bagatoh roslin Socialnij vid Samici zaplidnyuyutsya samcyami voseni pislya chogo zimuyut pid zemleyu v norah mishopodibnih grizuniv abo pid mohom chi listyam a navesni kozhna moloda matka samostijno buduye gnizdo na poverhni zemli abo v norah grizuniv Na vidminu vid bilshosti inshih vidiv dzhmeliv matki vidkladayut svoyi yajcya ne kupkami po 6 10 shtuk a kozhne v okremih komirkah Taka osoblivist biologiyi robit cej vid perspektivnim dlya shtuchnogo rozvedennya U gnizdi viroshuyetsya 50 100 robochih osobin pislya chogo priblizno taka zh kilkist reproduktivnih osobin samciv i majbutnih matok statevoyi zrilosti matki dosyagayut navesni nastupnogo roku matki zhivut 1 rik a robochi osobini vid 1 do 3 misyaciv ZnachennyaDzhmil pahuchij zapilyuvach bagatoh stepovih roslin i takih sho kultivuyutsya v stepovij zoni Ukrayini zokrema bashtannih kultur Zagrozi ta ohoronaZnikaye cherez skorochennya plosh stepovih dilyanok ta znishennya gnizd pid chas sinokosu ta oranki zemel zagibeli doroslih pri obrobkah poliv pesticidami Ce najbilshij vid dzhmeliv vin mozhe buti zdobichchyu dlya kolekcioneriv Ohoronyayetsya v zapovidnikah stepovoyi zoni Neobhidno stvoriti zakazniki j novi zapovidniki v inshih miscyah meshkannya vidu PrimitkiPeter J Jarvis The Pelagic Dictionary of Natural History of the British Isles Exeter UK Pelagic Publishing Ltd 2020 S 260 ISBN 978 1 78427 196 1 PosilannyaChervona kniga Ukrayini 3 grudnya 2013 u Wayback Machine