Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Види під загрозою вимирання (англ. endangered species - EN) — біологічні види, які є під загрозою вимирання через свою малу чисельність або певні чинники довкілля. Напіввимерлий вид — зазвичай таксономічний вид, але може бути й іншою еволюційно вагомою одиницею, наприклад, підвидом. Міжнародний союз охорони природи (МСОП) визначає відсоток видів, які вимирають, приблизно 40 % від усіх організмів, опираючись на різноманітність видів, відомих до 2006 року (МСОП збирає дані про всі види, схильні до вимирання в тому або іншому ступені). У багатьох країнах є закони, які забезпечують захист цим видам: наприклад, заборона на полювання, обмеження, освоєння земель або створення природоохоронних територій. Фактично лише небагато видів, які піддаються загрозі вимирання, дістають юридичний захист. Більшість видів вимирають або близькі до вимирання, так і не отримавши відгуку в суспільстві. Велика кількість видів, вимерлих протягом минулих 150 років, є причиною для неспокою. Поточні темпи вимирання в 10—100 разів вищі, ніж у будь-який з попередніх періодів масового вимирання в історії Землі. Якщо ці темпи вимирання не зміняться або прискоряться, то число видів, що вимирають, у наступному десятилітті можна буде обчислити в мільйонах. Тоді як більшість людей з готовністю відгукуються на загрозу вимирання окремих ссавців або птахів, найзначнішою екологічною проблемою є загроза стабільності цілих екосистем за умови, що ключові види зникнуть на будь-якому рівні харчового ланцюга.
Критерії категорії «Перебуває під загрозою вимирання»
| Природоохоронний статус згідно з категоріями Червоного списку МСОП | |
|---|---|
 | |
| Вимерлий | |
|
|
| Загрозливий | |
|
|
| У найменшій загрозі | |
|
|
| Інше | |
|
|
 | |
 | |
Таксон вважається таким, що «Перебуває під загрозою вимирання», коли з найбільшою очевидністю показано, що він визначається по якому-небудь з приведених нижче критеріїв (А — Е) і тому розглядається як такий, що існує з дуже високим ризиком зникнення в дикій природі:
- A.
Скорочення чисельності за наявності будь-яких з таких умов (1-4):
- 1. На основі спостережень, експертних оцінок, висновків або припущень встановлено, що скорочення чисельності не менше ніж на 70 % відбувалося за останні 10 років або 3 покоління, що більше за тривалістю. При цьому причини такого скорочення, будучи цілком оборотними і з'ясовними, вже усунені. Це визначається на підставі будь-яких з таких показників (a — e):
- a. прямого спостереження
- b. індексу великої кількості, прийнятної для таксона
- c. скорочення області поширення, області мешкання і/або якості місця існування
- d. реального або потенційного рівня експлуатації
- e. впливу інтродуцентів, гібридизації, патогенів, полютантів, конкурентів або паразитів.
- 2. На основі спостережень, експертних оцінок, висновків або припущень встановлено, що скорочення чисельності не менше ніж на 50 % відбувалося за останні 10 років або 3 покоління, що більше за тривалістю. При цьому саме скорочення або його причини можуть бути ще не усунені, або не з'ясовні, або незворотні. Це визначається на підставі будь-яких з показників (а-е) A1.
- 3. На основі прогнозів або припущень встановлено, що скорочення чисельності не менше ніж на 50 % буде відбуватися за подальші 10 років або 3 покоління, що більше за тривалістю (максимально до 100 років). Це визначається на підставі будь-яких показників з (b-е) A1.
- 4. На основі спостережень, експертних оцінок, висновків, прогнозів або припущень встановлено, що скорочення чисельності не менше ніж на 50 % відбувалося і відбуватиметься за часовий період, що включає минуле і майбутнє, а саме — за будь-які 10 років або 3 покоління, що більше за тривалістю (максимально до 100 років в майбутньому). При цьому саме скорочення або його причини можуть бути ще не усунені, або не з'ясовні, або незворотні. Це визначається на підставі будь-яких показників з (a — e) A1.
- B.
Обмеження ареалу за наявності будь-якої з таких умов (1-2) :
- 1. На основі експертних оцінок встановлено, що область поширення становить менш ніж 5000 км2 за наявності принаймні будь-яких двох з таких умов (a — c) :
- a. Вона сильно фрагментована або складається не більше ніж з 5 локалітетів.
- b. На основі спостережень, висновків або прогнозів встановлено тривале зниження будь-яких з таких показників:
- (i) області поширення
- (ii) області мешкання
- (iii) площі, протяжності і/або якості місця існування
- (iv) кількості локалітетів або популяцій
- (v) кількості статевозрілих особин.
- c. Екстремальні флуктуації будь-яких з таких показників:
- (i) області поширення
- (ii) області мешкання
- (iii) кількості локалітетів або популяцій
- (iv) кількості статевозрілих особин.
- 2. На основі експертних оцінок встановлено, що область мешкання складає менш ніж 500 км2 за наявності, принаймні, будь-яких двох з таких умов (a — c) :
- a. Вона сильно фрагментована або складається не більше ніж з 5 локалітетів.
- b. На основі спостережень, висновків або прогнозів встановлено тривале зниження будь-яких з таких показників:
- (i) області поширення
- (ii) області мешкання
- (iii) площі, протяжності і/або якості місця існування
- (iv) кількості локалітетів або популяцій
- (v) кількості статевозрілих особин.
- c. Екстремальні флуктуації будь-яких з таких показників:
- (i) області поширення
- (ii) області мешкання
- (iii) кількості локалітетів або популяцій
- (iv) кількості статевозрілих особин.
- C.
Обмеження чисельності, коли на основі експертних оцінок встановлено, що чисельність становить менш ніж 2500 дорослих особин за наявності будь-яких з таких умов (1-2):
- 1. На основі експертних оцінок встановлено тривале зниження чисельності не менше ніж на 20 % за 5 років або 2 покоління, що більше за тривалістю (максимально до 100 років в майбутньому).
- 2. На основі спостережень, висновків або прогнозів встановлено тривале зниження чисельності за наявності будь-якої з таких умов (a — b):
- a. Структура популяцій у вигляді одного з таких:
- (i) на основі експертних оцінок встановлено, що не існує популяцій, які складаються більш ніж з 250 статевозрілих особин.
- (ii) не менше 95 % статевозрілих особин перебувають в одній популяції.
- b. Екстремальні коливання кількості статевозрілих особин.
- a. Структура популяцій у вигляді одного з таких:
- D.
Сильне обмеження чисельності, коли на основі експертних оцінок встановлено, що чисельність складає менше ніж 250 дорослих особин.
- Е.
Кількісний аналіз показує не менше 20 % ймовірності зникнення таксона в дикій природі за 20 років або 5 поколінь, що більше за тривалістю (максимально до 100 років).
Проблеми вимирання
Існує щонайменше чотири причини для занепокоєння щодо вимирання видів:
- Зникнення видів як біологічних сутностей;
- Дестабілізація екосистем;
- Загроза інших видів;
- Втрата незамінного генетичного матеріалу.
Зникнення видів є найважливішим чинником і як зменшення багатства природи, і як моральна проблема для тих, хто вірить, що люди зобов'язані зберігати природне довкілля (також як і для тих, хто вважає, що види тварин мають юридичні права).
Дестабілізація стає добре зрозумілою, коли ланка харчового ланцюга зникає з екосистеми. Коли один вид зникає, дуже часто виникають популяційні зміни чисельності у вторинних видах. Може виникнути ситуація, коли в екосистемі відбудуться сильні незворотні зміни.
Четверта причина є більш тонкою, але, можливо, це найважливіший пункт для людства. Кожен вид несе унікальний генетичний матеріал у своїй ДНК, і особини кожного виду виробляють унікальні хімічні сполуки згідно з генетичними інструкціями, закладеними у них. Наприклад, в долинах центрального Китаю, виростає солодкий полин, папоротеподібна рослина, яка є єдиним джерелом артемізинину — препарату, який майже на 100 відсотків ефективний проти малярії (Jonietz, 2006). Якби ця рослина зникла, то контроль над малярією (навіть на сьогодні небезпечною хворобою), зменшився б. Є безліч інших прикладів хімічних сполук, які є унікальними для певних видів. Число ще не відкритих сполук, які можуть зникнути в результаті вимирання видів, не може бути визначене, але це причина, що викликає багато суперечок, і, без сумніву, досить важлива.
Хоча вимирання може бути природним результатом природного відбору (приклад, масове вимирання видів у голоцені), проте сучасний період вимирання унікальний. Попередні періоди були викликані фізичними причинами, такими як зіткнення з небесними тілами, (рух тектонічних плит), висока вулканічна активність, зміна клімату. Поточний період вимирання викликаний людьми та почався приблизно 100 000 років тому з розселенням людей по планеті. Входячи в контакт з новими для них екосистемами, які раніше ніколи не відчували людської присутності, люди руйнували екологічний баланс, полюючи, руйнуючи довкілля й розносячи хвороби. Період від 100 000 років тому до 10 000 років тому названий [] «першою фазою» шостого періоду вимирання.[]
Друга фаза періоду почалася приблизно 10 000 років тому з появою сільського господарства. Люди почали процес одомашнення тварин. Таким чином, люди стали першим видом, здатним жити, при цьому помітно змінюючи історично сформовані екосистеми. Маючи здатність жити за межами місцевої екосистеми, люди були вільні від обмежень максимальної чисельності популяції й перенаселяти їх, створюючи велику напругу для довкілля і здійснюючи руйнівні дії, необхідні для ще більшого приросту населення. Сьогодні ці дії включають вирубку тропічних лісів, знищення коралових рифів, інші руйнування середовищ існування, надмірну експлуатацію видів, ввезення чужих, не характерних видів в екосистеми, забруднення ґрунту, парниковий ефект.
Охоронний статус
Охоронний статус виду є індикатором достовірності того, що даний вид продовжить своє існування в майбутньому. При присвоєнні категорії охоронного статусу до уваги беруться багато чинників: не тільки кількість існуючих представників виду, але також і тенденції зміни чисельності (скорочення або збільшення), ступінь успішності розмноження, нормальна кількість особин цього виду в екосистемах, де він живе, відомі фактори небезпеки, а також фактори, які сприяють виживанню виду тощо.
Червона книга МСОП
Найбільш всебічною довідковою системою з питання охоронного статусу видів на Землі є Червона книга МСОП. У ній з урахуванням як вищезгаданих загальних факторів, так і індивідуальних особливостей, характерних для кожного виду, види розподілені на 9 категорій:
- Зниклий (Extinct, EX)
- Зниклий у природі (Extinct in the Wild, EW)
- Перебуває під критичною загрозою (Critically Endangered, CR)
- Перебуває під загрозою (Endangered, EN)
- Уразливий (Vulnerable, VU)
- Близький до загрози вимирання (Near Threatened, NT)
- Перебуває під невеликою загрозою (Least Concern, LC)
- Відомості недостатні (Data Deficient, DD)
- Недосліджений (Not Evaluated, NE)
До переліку зниклих видів відносять ті з них, які зникли після 1500 року.
Ще однією системою класифікації видів, що перебувають під загрозою вимирання, є класифікація CITES (англ. Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora), яка розроблена для запобігання міжнародної торгівлі видами у формі, яка може загрожувати їхньому існуванню.
Протиріччя
Деякі закони про загрожені види спірні. Типові області для суперечки: критерії, що застосовуються при оцінці для переміщення виду в список видів під загрозою вимирання; критерії, які використовуються для оцінки необхідності видалення виду з цього списку, якщо його популяція відновилася; чи необхідно обмеження на освоєння земель на державному рівні; чи потрібно виплачувати при цьому компенсацію приватним землевласникам; знаходження розумних винятків до законів про захист.
Часто трапляється, що бувши внесеним у Червону книгу, вид стає ще бажанішим об'єктом для колекціонерів і браконьєрів.
Іншою проблемою при внесенні виду в Червону книгу стає ефект, який полягає в тому, що землевласник, який переживає втрату вартості своїх земель, може тихо вбити й тим самим позбутися від тварин, або зруйнувати їхнє середовище проживання, таким чином позбуваючись «проблеми» на своїх землях.
Галерея
| Фауна | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
| Флора | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
|
Примітки
- . Архів оригіналу за 30 червня 2006. Процитовано 30 березня 2008.
- S.L. Pimm, G.J. Russell, J.L. Gittleman і T.M. Струмки, «Майбутнє Біологічної варіатівності», Наука 269: 347—350 (1915)
Див. також
Посилання
- The U.S. Fish and Wildlife Service (USFWS) — Endangered Species Program [ 6 травня 2011 у Wayback Machine.]. The USFWS is the principal Federal agency responsible for protecting endangered and threatened species.
- U.S. Fish & Wildlife Service. Threatened and Endangered Species System (TESS) [ 20 червня 2003 у Wayback Machine.]. Detailed information on Endangered, Threatened or candidate species in the U.S.
- The World Conservation Union (IUCN) [Архівовано 10 травня 2009 у WebCite]
- Conservation Breeding Specialist Group, IUCN [ 19 лютого 2008 у Wayback Machine.]
- The World Wide Fund for Nature [ 17 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
- African Wild Dog Conservancy [ 10 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- Independent print and online newsletter covering the ESA, wetlands and regulatory takings.
- Endangered species by continent [ 15 вересня 2019 у Wayback Machine.]
- Research and Conservation of tigers in the largest remaining mangrove forest in the world.
- Everything you wanted to know about endangered species [ 27 серпня 2008 у Wayback Machine.] — Provided by New Scientist.
- «Science counts species on brink» [ 2 лютого 2011 у Wayback Machine.]. (Nov 17, 2004). BBC News.
- Endangered Native Carnivores in the Southern Rockies [ 28 вересня 2006 у Wayback Machine.]
- Endangered Species Information [ 14 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- CBC Digital Archives — Endangered Species in Canada [ 3 березня 2008 у Wayback Machine.]
- ONLINE BOOK: «In situ conservation of livestock and poultry», 1983, Food and Agriculture Organization of the United Nations and the United Nations Environment Programme [ 18 березня 2011 у Wayback Machine.]
- 100 Success Stories for Endangered Species Act [ 10 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- The Red List [Архівовано 16 серпня 2013 у WebCite]
- — Animated website for kids. Meet Dotty Rhino & her friends who live in Mkomazi, a real-life game reserve in Africa which protects endangered species.
 | Це незавершена стаття з біології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidi pid zagrozoyu vimirannya angl endangered species EN biologichni vidi yaki ye pid zagrozoyu vimirannya cherez svoyu malu chiselnist abo pevni chinniki dovkillya Napivvimerlij vid zazvichaj taksonomichnij vid ale mozhe buti j inshoyu evolyucijno vagomoyu odiniceyu napriklad pidvidom Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi MSOP viznachaye vidsotok vidiv yaki vimirayut priblizno 40 vid usih organizmiv opirayuchis na riznomanitnist vidiv vidomih do 2006 roku MSOP zbiraye dani pro vsi vidi shilni do vimirannya v tomu abo inshomu stupeni U bagatoh krayinah ye zakoni yaki zabezpechuyut zahist cim vidam napriklad zaborona na polyuvannya obmezhennya osvoyennya zemel abo stvorennya prirodoohoronnih teritorij Faktichno lishe nebagato vidiv yaki piddayutsya zagrozi vimirannya distayut yuridichnij zahist Bilshist vidiv vimirayut abo blizki do vimirannya tak i ne otrimavshi vidguku v suspilstvi Velika kilkist vidiv vimerlih protyagom minulih 150 rokiv ye prichinoyu dlya nespokoyu Potochni tempi vimirannya v 10 100 raziv vishi nizh u bud yakij z poperednih periodiv masovogo vimirannya v istoriyi Zemli Yaksho ci tempi vimirannya ne zminyatsya abo priskoryatsya to chislo vidiv sho vimirayut u nastupnomu desyatilitti mozhna bude obchisliti v miljonah Todi yak bilshist lyudej z gotovnistyu vidgukuyutsya na zagrozu vimirannya okremih ssavciv abo ptahiv najznachnishoyu ekologichnoyu problemoyu ye zagroza stabilnosti cilih ekosistem za umovi sho klyuchovi vidi zniknut na bud yakomu rivni harchovogo lancyuga Ohoronni kategoriyi MSOPSibirskij tigr pidvid tigra Tigri vid tvarini sho vimiraye a sibirskij tigr perebuvaye pid kritichnoyu zagrozoyu Kriteriyi kategoriyi Perebuvaye pid zagrozoyu vimirannya Prirodoohoronnij status zgidno z kategoriyami Chervonogo spisku MSOPVimerlijVimerlij EX Vimerlij u dikij prirodi EW spisok spisok ZagrozlivijNa mezhi zniknennya CR Pid zagrozoyu vimirannya EN Urazlivij VU spisok spisok spisok U najmenshij zagroziBlizkij do zagrozlivogo NT Najmenshij rizik LC spisok InsheDanih nedostatno DD Nedoslidzhenij NE spisok Kategoriyi prirodoohoronnogo statusu Kategoriyi stanu zberezhennya NatureServe pr Takson vvazhayetsya takim sho Perebuvaye pid zagrozoyu vimirannya koli z najbilshoyu ochevidnistyu pokazano sho vin viznachayetsya po yakomu nebud z privedenih nizhche kriteriyiv A E i tomu rozglyadayetsya yak takij sho isnuye z duzhe visokim rizikom zniknennya v dikij prirodi A Skorochennya chiselnosti za nayavnosti bud yakih z takih umov 1 4 1 Na osnovi sposterezhen ekspertnih ocinok visnovkiv abo pripushen vstanovleno sho skorochennya chiselnosti ne menshe nizh na 70 vidbuvalosya za ostanni 10 rokiv abo 3 pokolinnya sho bilshe za trivalistyu Pri comu prichini takogo skorochennya buduchi cilkom oborotnimi i z yasovnimi vzhe usuneni Ce viznachayetsya na pidstavi bud yakih z takih pokaznikiv a e a pryamogo sposterezhennya b indeksu velikoyi kilkosti prijnyatnoyi dlya taksona c skorochennya oblasti poshirennya oblasti meshkannya i abo yakosti miscya isnuvannya d realnogo abo potencijnogo rivnya ekspluataciyi e vplivu introducentiv gibridizaciyi patogeniv polyutantiv konkurentiv abo parazitiv dd 2 Na osnovi sposterezhen ekspertnih ocinok visnovkiv abo pripushen vstanovleno sho skorochennya chiselnosti ne menshe nizh na 50 vidbuvalosya za ostanni 10 rokiv abo 3 pokolinnya sho bilshe za trivalistyu Pri comu same skorochennya abo jogo prichini mozhut buti she ne usuneni abo ne z yasovni abo nezvorotni Ce viznachayetsya na pidstavi bud yakih z pokaznikiv a e A1 3 Na osnovi prognoziv abo pripushen vstanovleno sho skorochennya chiselnosti ne menshe nizh na 50 bude vidbuvatisya za podalshi 10 rokiv abo 3 pokolinnya sho bilshe za trivalistyu maksimalno do 100 rokiv Ce viznachayetsya na pidstavi bud yakih pokaznikiv z b e A1 4 Na osnovi sposterezhen ekspertnih ocinok visnovkiv prognoziv abo pripushen vstanovleno sho skorochennya chiselnosti ne menshe nizh na 50 vidbuvalosya i vidbuvatimetsya za chasovij period sho vklyuchaye minule i majbutnye a same za bud yaki 10 rokiv abo 3 pokolinnya sho bilshe za trivalistyu maksimalno do 100 rokiv v majbutnomu Pri comu same skorochennya abo jogo prichini mozhut buti she ne usuneni abo ne z yasovni abo nezvorotni Ce viznachayetsya na pidstavi bud yakih pokaznikiv z a e A1 B Obmezhennya arealu za nayavnosti bud yakoyi z takih umov 1 2 1 Na osnovi ekspertnih ocinok vstanovleno sho oblast poshirennya stanovit mensh nizh 5000 km2 za nayavnosti prinajmni bud yakih dvoh z takih umov a c a Vona silno fragmentovana abo skladayetsya ne bilshe nizh z 5 lokalitetiv b Na osnovi sposterezhen visnovkiv abo prognoziv vstanovleno trivale znizhennya bud yakih z takih pokaznikiv i oblasti poshirennya ii oblasti meshkannya iii ploshi protyazhnosti i abo yakosti miscya isnuvannya iv kilkosti lokalitetiv abo populyacij v kilkosti statevozrilih osobin dd c Ekstremalni fluktuaciyi bud yakih z takih pokaznikiv i oblasti poshirennya ii oblasti meshkannya iii kilkosti lokalitetiv abo populyacij iv kilkosti statevozrilih osobin dd dd 2 Na osnovi ekspertnih ocinok vstanovleno sho oblast meshkannya skladaye mensh nizh 500 km2 za nayavnosti prinajmni bud yakih dvoh z takih umov a c a Vona silno fragmentovana abo skladayetsya ne bilshe nizh z 5 lokalitetiv b Na osnovi sposterezhen visnovkiv abo prognoziv vstanovleno trivale znizhennya bud yakih z takih pokaznikiv i oblasti poshirennya ii oblasti meshkannya iii ploshi protyazhnosti i abo yakosti miscya isnuvannya iv kilkosti lokalitetiv abo populyacij v kilkosti statevozrilih osobin dd c Ekstremalni fluktuaciyi bud yakih z takih pokaznikiv i oblasti poshirennya ii oblasti meshkannya iii kilkosti lokalitetiv abo populyacij iv kilkosti statevozrilih osobin dd dd C Obmezhennya chiselnosti koli na osnovi ekspertnih ocinok vstanovleno sho chiselnist stanovit mensh nizh 2500 doroslih osobin za nayavnosti bud yakih z takih umov 1 2 1 Na osnovi ekspertnih ocinok vstanovleno trivale znizhennya chiselnosti ne menshe nizh na 20 za 5 rokiv abo 2 pokolinnya sho bilshe za trivalistyu maksimalno do 100 rokiv v majbutnomu 2 Na osnovi sposterezhen visnovkiv abo prognoziv vstanovleno trivale znizhennya chiselnosti za nayavnosti bud yakoyi z takih umov a b a Struktura populyacij u viglyadi odnogo z takih i na osnovi ekspertnih ocinok vstanovleno sho ne isnuye populyacij yaki skladayutsya bilsh nizh z 250 statevozrilih osobin ii ne menshe 95 statevozrilih osobin perebuvayut v odnij populyaciyi dd b Ekstremalni kolivannya kilkosti statevozrilih osobin dd D Silne obmezhennya chiselnosti koli na osnovi ekspertnih ocinok vstanovleno sho chiselnist skladaye menshe nizh 250 doroslih osobin E Kilkisnij analiz pokazuye ne menshe 20 jmovirnosti zniknennya taksona v dikij prirodi za 20 rokiv abo 5 pokolin sho bilshe za trivalistyu maksimalno do 100 rokiv Problemi vimirannyaBilij tigr Isnuye shonajmenshe chotiri prichini dlya zanepokoyennya shodo vimirannya vidiv Zniknennya vidiv yak biologichnih sutnostej Destabilizaciya ekosistem Zagroza inshih vidiv Vtrata nezaminnogo genetichnogo materialu Zniknennya vidiv ye najvazhlivishim chinnikom i yak zmenshennya bagatstva prirodi i yak moralna problema dlya tih hto virit sho lyudi zobov yazani zberigati prirodne dovkillya takozh yak i dlya tih hto vvazhaye sho vidi tvarin mayut yuridichni prava Destabilizaciya staye dobre zrozumiloyu koli lanka harchovogo lancyuga znikaye z ekosistemi Koli odin vid znikaye duzhe chasto vinikayut populyacijni zmini chiselnosti u vtorinnih vidah Mozhe viniknuti situaciya koli v ekosistemi vidbudutsya silni nezvorotni zmini Chetverta prichina ye bilsh tonkoyu ale mozhlivo ce najvazhlivishij punkt dlya lyudstva Kozhen vid nese unikalnij genetichnij material u svoyij DNK i osobini kozhnogo vidu viroblyayut unikalni himichni spoluki zgidno z genetichnimi instrukciyami zakladenimi u nih Napriklad v dolinah centralnogo Kitayu virostaye solodkij polin paporotepodibna roslina yaka ye yedinim dzherelom artemizininu preparatu yakij majzhe na 100 vidsotkiv efektivnij proti malyariyi Jonietz 2006 Yakbi cya roslina znikla to kontrol nad malyariyeyu navit na sogodni nebezpechnoyu hvoroboyu zmenshivsya b Ye bezlich inshih prikladiv himichnih spoluk yaki ye unikalnimi dlya pevnih vidiv Chislo she ne vidkritih spoluk yaki mozhut zniknuti v rezultati vimirannya vidiv ne mozhe buti viznachene ale ce prichina sho viklikaye bagato superechok i bez sumnivu dosit vazhliva Hocha vimirannya mozhe buti prirodnim rezultatom prirodnogo vidboru priklad masove vimirannya vidiv u goloceni prote suchasnij period vimirannya unikalnij Poperedni periodi buli viklikani fizichnimi prichinami takimi yak zitknennya z nebesnimi tilami ruh tektonichnih plit visoka vulkanichna aktivnist zmina klimatu Potochnij period vimirannya viklikanij lyudmi ta pochavsya priblizno 100 000 rokiv tomu z rozselennyam lyudej po planeti Vhodyachi v kontakt z novimi dlya nih ekosistemami yaki ranishe nikoli ne vidchuvali lyudskoyi prisutnosti lyudi rujnuvali ekologichnij balans polyuyuchi rujnuyuchi dovkillya j roznosyachi hvorobi Period vid 100 000 rokiv tomu do 10 000 rokiv tomu nazvanij kim pershoyu fazoyu shostogo periodu vimirannya dzherelo Druga faza periodu pochalasya priblizno 10 000 rokiv tomu z poyavoyu silskogo gospodarstva Lyudi pochali proces odomashnennya tvarin Takim chinom lyudi stali pershim vidom zdatnim zhiti pri comu pomitno zminyuyuchi istorichno sformovani ekosistemi Mayuchi zdatnist zhiti za mezhami miscevoyi ekosistemi lyudi buli vilni vid obmezhen maksimalnoyi chiselnosti populyaciyi j perenaselyati yih stvoryuyuchi veliku naprugu dlya dovkillya i zdijsnyuyuchi rujnivni diyi neobhidni dlya she bilshogo prirostu naselennya Sogodni ci diyi vklyuchayut virubku tropichnih lisiv znishennya koralovih rifiv inshi rujnuvannya seredovish isnuvannya nadmirnu ekspluataciyu vidiv vvezennya chuzhih ne harakternih vidiv v ekosistemi zabrudnennya gruntu parnikovij efekt Ohoronnij statusOhoronnij status vidu ye indikatorom dostovirnosti togo sho danij vid prodovzhit svoye isnuvannya v majbutnomu Pri prisvoyenni kategoriyi ohoronnogo statusu do uvagi berutsya bagato chinnikiv ne tilki kilkist isnuyuchih predstavnikiv vidu ale takozh i tendenciyi zmini chiselnosti skorochennya abo zbilshennya stupin uspishnosti rozmnozhennya normalna kilkist osobin cogo vidu v ekosistemah de vin zhive vidomi faktori nebezpeki a takozh faktori yaki spriyayut vizhivannyu vidu tosho Chervona kniga MSOP Vidi pid zagrozoyu vimirannya v Chervonij knizi MSOP vidnosyatsya do specifichnoyi kategoriyi vidiv pid zagrozoyu vimirannya a takozh mozhut buti chastinoyu kategoriyi vidiv u nebezpeci Najbilsh vsebichnoyu dovidkovoyu sistemoyu z pitannya ohoronnogo statusu vidiv na Zemli ye Chervona kniga MSOP U nij z urahuvannyam yak vishezgadanih zagalnih faktoriv tak i individualnih osoblivostej harakternih dlya kozhnogo vidu vidi rozpodileni na 9 kategorij Zniklij Extinct EX Zniklij u prirodi Extinct in the Wild EW Perebuvaye pid kritichnoyu zagrozoyu Critically Endangered CR Perebuvaye pid zagrozoyu Endangered EN Urazlivij Vulnerable VU Blizkij do zagrozi vimirannya Near Threatened NT Perebuvaye pid nevelikoyu zagrozoyu Least Concern LC Vidomosti nedostatni Data Deficient DD Nedoslidzhenij Not Evaluated NE Do pereliku zniklih vidiv vidnosyat ti z nih yaki znikli pislya 1500 roku She odniyeyu sistemoyu klasifikaciyi vidiv sho perebuvayut pid zagrozoyu vimirannya ye klasifikaciya CITES angl Convention on International Trade in Endangered Species of Wild Fauna and Flora yaka rozroblena dlya zapobigannya mizhnarodnoyi torgivli vidami u formi yaka mozhe zagrozhuvati yihnomu isnuvannyu ProtirichchyaDeyaki zakoni pro zagrozheni vidi spirni Tipovi oblasti dlya superechki kriteriyi sho zastosovuyutsya pri ocinci dlya peremishennya vidu v spisok vidiv pid zagrozoyu vimirannya kriteriyi yaki vikoristovuyutsya dlya ocinki neobhidnosti vidalennya vidu z cogo spisku yaksho jogo populyaciya vidnovilasya chi neobhidno obmezhennya na osvoyennya zemel na derzhavnomu rivni chi potribno viplachuvati pri comu kompensaciyu privatnim zemlevlasnikam znahodzhennya rozumnih vinyatkiv do zakoniv pro zahist Chasto traplyayetsya sho buvshi vnesenim u Chervonu knigu vid staye she bazhanishim ob yektom dlya kolekcioneriv i brakonyeriv Inshoyu problemoyu pri vnesenni vidu v Chervonu knigu staye efekt yakij polyagaye v tomu sho zemlevlasnik yakij perezhivaye vtratu vartosti svoyih zemel mozhe tiho vbiti j tim samim pozbutisya vid tvarin abo zrujnuvati yihnye seredovishe prozhivannya takim chinom pozbuvayuchis problemi na svoyih zemlyah GalereyaFaunaLisicya ostrivna Urocyon littoralis Lisicya ostrivna Urocyon littoralis Kalan Enhydra lutris Kalan Enhydra lutris Bizon amerikanskij Bison bison Bizon amerikanskij Bison bison Kondor kalifonijskij Gymnogyps californianus Kondor kalifonijskij Gymnogyps californianus Logerged Caretta caretta Logerged Caretta caretta Skleropag malajzijskij Scleropages formosus Skleropag malajzijskij Scleropages formosus Ispanska ris Lynx pardinus ssavec Yevropi yakomu najbilshe zagrozhuye vimirannyaIspanska ris Lynx pardinus ssavec Yevropi yakomu najbilshe zagrozhuye vimirannya Kit sinijKit sinij FloraKedr atlaskijKedr atlaskij Mammillaria crucigeraMammillaria crucigera Traunshtejnera kulyastaTraunshtejnera kulyasta Gimnokalicium golijGimnokalicium golij Ceratozamia robustaCeratozamia robusta Cycas taiwanianaCycas taiwaniana Sosna bilokoraSosna bilokora Primitki Arhiv originalu za 30 chervnya 2006 Procitovano 30 bereznya 2008 S L Pimm G J Russell J L Gittleman i T M Strumki Majbutnye Biologichnoyi variativnosti Nauka 269 347 350 1915 Div takozhBioriznomanittya Konvenciya z mizhnarodnoyi torgivli vimirayuchimi vidami dikoyi fauni i flori Mizhnarodnij soyuz ohoroni prirodi MSOP Vsesvitnij fond dikoyi prirodi WWF Chervonij spisok Mizhnarodnogo soyuzu ohoroni prirodi Kategoriya Chervonij spisok MSOP vidiv pid zagrozoyu zniknennya EN PosilannyaThe U S Fish and Wildlife Service USFWS Endangered Species Program 6 travnya 2011 u Wayback Machine The USFWS is the principal Federal agency responsible for protecting endangered and threatened species U S Fish amp Wildlife Service Threatened and Endangered Species System TESS 20 chervnya 2003 u Wayback Machine Detailed information on Endangered Threatened or candidate species in the U S The World Conservation Union IUCN Arhivovano 10 travnya 2009 u WebCite Conservation Breeding Specialist Group IUCN 19 lyutogo 2008 u Wayback Machine The World Wide Fund for Nature 17 zhovtnya 2015 u Wayback Machine African Wild Dog Conservancy 10 lyutogo 2009 u Wayback Machine Independent print and online newsletter covering the ESA wetlands and regulatory takings Endangered species by continent 15 veresnya 2019 u Wayback Machine Research and Conservation of tigers in the largest remaining mangrove forest in the world Everything you wanted to know about endangered species 27 serpnya 2008 u Wayback Machine Provided by New Scientist Science counts species on brink 2 lyutogo 2011 u Wayback Machine Nov 17 2004 BBC News Endangered Native Carnivores in the Southern Rockies 28 veresnya 2006 u Wayback Machine Endangered Species Information 14 listopada 2020 u Wayback Machine CBC Digital Archives Endangered Species in Canada 3 bereznya 2008 u Wayback Machine ONLINE BOOK In situ conservation of livestock and poultry 1983 Food and Agriculture Organization of the United Nations and the United Nations Environment Programme 18 bereznya 2011 u Wayback Machine 100 Success Stories for Endangered Species Act 10 lyutogo 2010 u Wayback Machine The Red List Arhivovano 16 serpnya 2013 u WebCite Animated website for kids Meet Dotty Rhino amp her friends who live in Mkomazi a real life game reserve in Africa which protects endangered species Ce nezavershena stattya z biologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi