Ферула Ferula рід трав янистих рослин родини окружкових Інші назви смолоносниця чомуч Назва походить від латинського сло

Ферула (Ferula) — рід трав'янистих рослин родини окружкових. Інші назви «смолоносниця», «чомуч». Назва походить від латинського слова «ferula», що означає «різка». Це пов'язано з тим, що в античні часи сухі стебла рослини використовували для покарання неслухняних учнів.

Ферула


Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Аралієцвіті (Apiales)
Родина:	Окружкові (Apiaceae)
Підродина:	Селерові (Apioideae)
Триба:	Scandiceae
Підтриба:
Рід:	Ферула (Ferula)
Вікісховище: Ferula (Apiaceae)

Опис

Це рослина з товстим і міцним стеблом заввишки до 4 м, зазвичай 1-2 м. Листя багаторазово перисторозсічені, переважно прикореневі, зібрані в об'ємну розетку. Пагони прямостоячі. Квітки становлять 1 см завдовжки, полігамні, білого або жовтого кольору. Суцвіття у вигляді зонтика. Оцвітина актиноморфна, має 5 пелюсток. Пелюстки пласкі, рідше вдавлені уздовж центральної жилки, завдовжки до 3,5 мм. Плоди (насіння) широкі, яйцеподібної форми, стиснуті з боків, зазвичай гладенькі. Плід розділений на стиснуті, пласкі напівплодики з гострими або ниткоподібними ребрами. Коріння добре розвинене, може досягати 5-6 кг ваги.

У стебла рослина міститься велика кількість ферулової кислоти.

Екологія

Більшість представників роду в процесі росту формують потужні кущі, які під час цвітіння виглядають дуже привабливо. При дотриманні оптимальних умов вирощування ферули досягають величезних розмірів. Зацвітає ферула лише на 4-6 рік, потім цвіте щорічно і рясно. В культуру ферула впроваджується дуже повільно, оскільки розмножується лише насінням, які у вільному продажі зустрічаються рідко. Водночас ферули витримують посуху і заморозки. Добре розвиваються і квітнуть на дренованих, пухких і слабокислих ґрунтах. Плодоносіння відбувається лише 1 раз. Після цвітіння ферула засихає. Вага рослини зменшується на 60-70 %, але мертві стебла продовжують стояти ще кілька місяців і на дотик досить міцні.

Кращими партнерами ферули є гвоздики, ясколки, іберис, арабіси, дикі види маку, тюльпани, півонії, рясти, а також низькорослі чагарники — мигдаль, вишня і айва японська.

Середня тривалість життя 10-12 років, хоча зустрічаються екземпляри, котрі доживають до 30-35 років.

Використання

Застосовують для озеленення садів і присадибних ділянок. Частина видів (наприклад , ) відома своїми лікувальними властивостями.

Існує гіпотеза, що легендарна рослина сильфій, який збирали в області Киренаїка (сучасна Лівія) за часи Єгипта Птолемеїв був один з вимерлих видів ферули.

Затверділий на повітрі молочний сік ферули в медицині називається гальбан, який у 2-й пол. XIX — на початку XX вживали для виготовлення пластирів.

Поширення

Розповсюджено на Балканському півострові, південній Європі, північній Африці, Малій Азії, Близькому Сході, Середній Азії, в деяких областях Східної Азії.

Види

Докладніше: Види роду ферула

Рід налічує близько 170 видів.

Джерела

Renata Kurzyna-Młynik, Alexei A. Oskolski, Stephen R. Downie, Rafał Kopacz, Aneta Wojewódzka, Krzysztof Spalik: Phylogenetic position of the genus Ferula (Apiaceae) and its placement in tribe Scandiceae as inferred from nrDNA ITS sequence variation. In: Plant Systematics and Evolution, Volume 274, 2008, S.47–66.
Nabavi SM. Ebrahimzadeh MA. Nabavi SE. Eslami B. Dehpour AA (2011). Antioxidant and antihaemolytic activities of Ferula foetida regel (Umbelliferae). European Review for Medical & Pharmacological Sciences. 15 (2): 157–64

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ферула (рід)