Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Хімі чний елеме нт родовий відмінок а заст первень тип атомів з однаковим зарядом атомних ядер тобто однаковою кількістю

Елементи хімічні

Елементи хімічні

Хімі́чний елеме́нт (родовий відмінок -а; заст. первень)  — тип атомів з однаковим зарядом атомних ядер (тобто однаковою кількістю протонів в ядрі атома) і певною сукупністю властивостей. Маса ядра атома хімічного елемента може бути різною залежно від кількості нейтронів у ньому. Сукупність атомів елемента з однаковою масою називається нуклідом, а ізотопами називаються атоми одного елемента з різними масами. Атоми даного хімічного елемента відрізняються від атомів інших елементів величиною заряду ядра, кількістю та характером розміщення електронів навколо ядра, розмірами і хімічними властивостями. У нейтрального атома число електронів на електронних оболонках дорівнює заряду ядра. У разі, коли кількість електронів не збігається з кількістю протонів у ядрі, утворюється йон, однак це іон відповідного хімічного елемента.

Хімічний елемент
image
Досліджується в хімія
Є об'єднанням d
Протилежне d
Метаклас для хімічна речовина
Категорія-епонім d
EntitySchema for class Помилка Lua у Модуль:Wikidata у рядку 198: Невідомий тип сутності..
image Хімічний елемент у Вікісховищі

Кількість атомів хімічного елемента не змінюється при хімічних реакціях. Для перетворення атома одного хімічного елемента в інший необхідні ядерні реакції. Зокрема, за допомогою ядерних реакцій отримують нові хімічні елементи, які не існують у природі. На 2010 рік було відомо 118 хімічних елементів: з них 89 виявлені в природі, інші отримані штучно в результаті ядерних реакцій. Усі відомі нині речовини (приблизно 20 млн) утворені атомами різних хімічних елементів.

Еталонний стан хімічного елемента (reference state (of an element)) — стан, в якому хімічний елемент (проста речовина) є стабільним при вибраних за стандартні умовах — тиску та температурі.

Історія

Докладніше: Історія хімії

Вперше поняття хімічного елемента сформулював Роберт Бойль у 1661 році. Термін елемент має у своїй основі уявлення древніх про первинні стихії, з яких, на їхню думку, складалася матерія: вода, повітря, земля, вогонь. Бойль назвав хімічними елементами речовини, які жодним чином не можна було розкласти на простіші. Він також показав, що таких хімічних елементів більше, ніж чотири. У 1789 році Лавуазьє опублікував список 33 відомих на той час елементів, до яких він також включив світло й теплець. До 1818 року Берцеліус визначив атомні маси 45 з 49 визнаних на той час хімічних елементів. У періодичній таблиці, яку склав Менделєєв, було 66 хімічних елементів. У 1913 році Генрі Мозлі відкрив те, що атомний номер хімічного елемента збігається з зарядом його ядра.

Окрім 89 хімічних елементів, виявлених в природі, інші отримані штучно внаслідок ядерних реакцій (атоми технецію, прометію, протактинію, плутонію в надмалих кількостях були виявлені в уранових і торієвих мінералах).

Атомний номер

Докладніше: Атомний номер

Ядро атома складається з протонів (число яких відповідає атомному числу хімічного елемента) і нейтронів; число останніх може бути різним. Атоми хімічних елементів з однаковим числом протонів, але з різним числом нейтронів називаються ізотопами. За своїми хімічними властивостями ізотопи хімічних елементів практично не відрізняються між собою.

Атом з конкретним числом протонів і нейтронів називається нуклідом. Нуклід характеризується масовим числом — загальною кількістю нуклонів.

Хімічні символи та назви

Докладніше:

Усі хімічні елементи позначають спеціальними символами — однією або двома латинськими літерами, причому перша літера завжди велика, а друга мала. Наприклад, водень позначають символом H, сірку — символом S, залізо — символом Fe, кисень — символом O і т. д. Сучасні символи хімічних елементів були введені в хімію на початку XIX ст.

Кожний хімічний символ означає, по-перше, назву елемента, по-друге, при записах формул хімічних реакцій — один атом цього елемента. Хімічні символи служать також для складання хімічних формул речовин.

Нукліди позначають символом хімічного елемента із переднім верхнім індексом, рівним масовому числу, наприклад, 12C означає нуклід вуглецю з 12-ма нуклонами, з яких 6 протонів та 6 нейтронів.

Крім номера, кожен хімічний елемент має назву, що склалася історично. Системою найменувань хімічних сполук опікується Міжнародний союз фундаментальної та прикладної хімії (IUPAC). З метою уніфікації хімічних назв IUPAC розробив рекомендації латинізованих назв хімічних елементів, що був затверджений в Україні державним стандартом ДСТУ 2439-94 — визначені цим стандартом назви повинні були вживатися в науковій та науково-освітній літературі. Таким чином, для деяких з хімічних елементів було введено дві назви — латинізовану та питому українську. Наприклад, Гідроген був визначений цім стандартом як наукова назва елемента водню, а Арсен — миш'яку. Було введено правило написання назв елементів з великої літери.

Ці зміни, що просувалися представниками Київської хімічної школи (В. В. Скопенко, О. А. Голуб та ін.), іншими українськими вченими. Особливу критику викликала відмова від традиційних українських назв хімічних елементів (водень, вуглець, залізо тощо) та заміна їх іншомовними назвами, що не мають традиції використання в українській мові. Разом з тим, назви хімічних елементів, вживані раніше, продовжують використовуватись як назви простих речовин більшості перейменованих хімічних елементів. Однак для решти елементів не було запроваджено окремих назв простої речовини (наприклад, як хімічний елемент Cl, так і його проста речовина Cl2 називаються «хлор»), тому таке розрізнення не є послідовним. Твердження авторів і прихильників стандарту, що заміна українських назв хімічних елементів на їхні латинізовані відповідники полегшить входження України до міжнародного і європейського інформаційного простору, не витримує критики, оскільки в усіх основних мовах світу є назви елементів, які склалися історично і стали для тих мов традиційними (наприклад, iron та silver в англійській мові або Eisen та Silber у німецькій для Fe та Ag, відповідно). Така заміна насправді відсутня в рекомендаціях IUPAC. Крім того, згідно з рекомендаціями IUPAC, 1) бажано, щоб назви хімічних елементів були якнайближче до англійських, але можуть бути і традиційними, що сформувалися історично; 2) назви хімічних елементів й утворених ними простих речовин мають бути однаковими, крім випадків, коли елемент утворює декілька алотропних видозмін, назви яких склалися історично.

25-річний дослід вживання латинізованих назв елементів, відмінних від назв відповідних простих речовин, було визнано незадовільним. Ці назви були впроваджені в освіті, але в науково-технічної діяльності вони не знайшли широкого застосування. Тому в новому стандарті ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи», що набув чинності з 1 жовтня 2019 року замість стандарту ДСТУ 2439-94, повернуто більшість українських традиційних назв хімічних елементів та правило написання назв елементів з маленької літери.

Назви хімічних елементів за ДСТУ 2439:2018 разом із історичними назвами за скасованим ДСТУ 2439-94 наведені в алфавітному показнику в кінці статті.

Ізотопи

Докладніше: Ізотопи

Хімічні елементи можуть мати декілька ізотопів. Для ізотопів зберігаються назви і символи хімічних елементів, винятки складають тільки ізотопи гідрогену, які мають власні назви і позначення — 1Н — протій, 2Н (D) — дейтерій, 3Н (Т) — тритій. Хімічні елементи, які мають стабільні нукліди, в природі представлені одним або декількома ізотопами. Відомо близько 270 стабільних ізотопів, які належать 81 природному хімічному елементу, і понад 1800 радіонуклідів. Хімічні елементи, всі ізотопи яких радіоактивні, називаються радіоактивними елементами. До них належать технецій, прометій, полоній і всі елементи з атомним номером, більшим ніж 84.

Атомна маса

Докладніше: Атомна маса

Природний ізотопний склад хімічних елементів, які зустрічаються на Землі, практично постійний, тому кожний елемент має певну атомну масу, яка є однією з найважливіших його характеристик. Атомна маса хімічного елемента дорівнює середньому значенню мас всіх його природних ізотопів з врахуванням поширеності останніх. Її звичайно виражають в атомних одиницях маси, за яку прийнята 1/12 частина маси нукліду 12С.

Прості речовини

Докладніше: Прості речовини

Формам існування хімічних елементів у природі відповідають прості речовини — це речовини, що містять атоми одного хімічного елемента. За скасованим стандартом ДСТУ 2439-94 назви простих речовин могли не збігатися з назвами хімічних елементів, навіть коли елемент утворює тільки одну просту речовину. Наприклад, за термінологією цього стандарту хімічний елемент Гідроґен існує в природі у вигляді газу водню, молекула якого складається з двох атомів Гідроґену. За новим стандартом ДСТУ 2439:2018 «Хімічні елементи та прості речовини. Терміни та визначення основних понять, назви й символи»«назви хімічних елементів і простих речовин згідно з [рекомендаціями IUPAC] є однаковими, крім випадків, якщо проста речовина утворює алотропи з назвами, що стали традиційними, наприклад: кисень, озон; вуглець і графіт, алмаз, карбін». Тобто елемент водень (H) створює просту речовину водень (H2).

Елемент може існувати у вигляді декількох простих речовин (явище алотропії), відмінних одна від іншої складом молекул (наприклад, для хімічного елемента кисень простими речовинами є кисень О2 і озон О3) або типом кристалічної ґратки (наприклад, модифікації вуглецю — алмаз, лонсдейліт, графіт; явище поліморфізму). Число простих речовин перевищує 500. Складна речовина — хімічна сполука, складається з хімічно пов'язаних атомів двох або більше різних елементів. Відомо понад 100 тисяч неорганічних і понад 3 млн органічних сполук.

Кожний хімічний елемент характеризується ступенями окиснення, який можуть проявляти атоми даного елемента у хімічних сполуках, а також значенням електронегативності, яка характеризує здатність атомів хімічного елемента віддавати і приймати електрони. У хімічних реакціях хімічні елементи зберігаються, бо в результаті відбувається лише перерозподіл електронів зовнішніх електронних оболонок атомів, а ядра атомів залишаються незмінними.

Періодична система елементів

Докладніше: Періодична система хімічних елементів
H He
Li Be B C N O F Ne
Na Mg Al Si P S Cl Ar
K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr
Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe
Cs Ba * Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn
Fr Ra ** Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og
* La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu
** Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr

За хімічними властивостями хімічних елементів їх можна упорядкувати в періодичну систему.

Перший перелік хімічних елементів склав в 1789 році французький хімік Антуан Лавуазьє. До цього списку увійшли 25 відомих на той час елементів. Першу таблицю відносних атомних мас п'яти хімічних елементів (кисень, азот, вуглець, сірка і фосфор) склав англійський учений Джон Дальтон в 1803 році. До часу відкриття періодичного закону (1869) було відомо 63 елементи. Узагальнення закону виконали паралельно Дмитро Менделєєв та Лотар Юліус Маєр. Відкриття періодичної системи дозволило передбачити існування, а також властивості низки невідомих на той час хімічних елементів і послужило науковою основою для їхньої класифікації. Успіхи ядерної фізики дозволили у ХХ ст. уточнити поняття хімічного елемента, синтезувати нові та по новому сформулювати Періодичний закон. Ідею про те, що хімічні властивості атома визначаються кількістю електронів, а, отже, зарядом ядра, висловив Антоніус ван ден Брук. Експериментальне підтвердження ця ідея отримала завдяки роботам Генрі Мозлі.

Хімічні елементи, що належать до однієї групи мають близькі хімічні властивості, а тому їх об'єднують у родини:

Елементи третьої групи періодичної системи з послідовними номерами, винесені в окремі рядки періодичної системи, об'єднані в окремі групи

Існують також інші об'єднання хімічних елементів в окремі родини за їхніми властивостями, наприклад,

За своїми властивостями хімічні елементи поділяються також на метали і неметали. До неметалів належать 23 елементи (Н, В, С, N, О, Si, Р, S, As, Se, Те та ін.), галогени (F, CI, Br, I, At), інертні гази (Не, Ne, Ar, Kr, Хе, Rn); до металів — решта 86 хімічних елементів. Для хімічних властивостей металів найхарактерніша здатність віддавати зовнішні електрони і утворювати катіони, для неметалів — приєднувати електрони і утворювати аніони. Електронегативність металів, як правило, від 0,7 до 1,8-2,0; неметалів від 1,8-2,0 до 4,0.

Походження хімічних елементів

Докладніше: Нуклеосинтез

За сучасними уявленнями, першим хімічним елементом, що утворився після Великого Вибуху, був водень. Це сталося тоді, коли первинна плазма охолола настільки, що протони стали приєднувати до себе електрони, формуючи нейтральні атоми. Важчі хімічні елементи утворилися в надрах зірок, де велика густина та висока температура сприяли протіканню термоядерних реакцій. При вибухах наднових важчі хімічні елементи викидалися у міжзоряний простір. Саме ці важчі елементи стали будівельним матеріалом при створенні планет, зокрема Землі.

Поширення хімічних елементів

Поширеність хімічних елементів різна у Всесвіті та на Землі. Найпоширенішим елементом у Всесвіті є найпростіший хімічний елемент водень, ядро якого складається із одного протона. Водень — основний елемент в міжзоряному просторі та в надрах зірок, в яких він перетворюється на гелій та інші хімічні елементи внаслідок реакцій ядерного синтезу. Розповсюдженість важчих хімічних елементів швидко зменшується з ростом їхнього атомного номера.

В умовах Землі ситуація зовсім інша. Гравітаційне поле Землі недостатньо сильне, щоб утримати водень в атомному чи молекулярному стані. Тому водень на Землі може існувати лише в складі хімічних сполук із важчими елементами. Те ж стосується і гелію, якого на Землі також мало.

Найпоширеніший на Землі кисень, на частку якого припадає 47,2 % маси земної кори. За ним ідуть кремній — 27,6, алюміній — 8,8, залізо — 5,1, кальцій — 3,6, натрій — 2,6, калій — 2,6 і магній — 2,1 %. Разом на ці вісім елементів припадає 99,6 % маси земної кори, а на усі інші — лише 0,4 %.

Хімічні елементи, концентрація яких у земній корі низька, або вони практично не утворюють власних мінералів (завдяки ізоморфному входженню у мінерали поширеніших елементів), називаються розсіяними.


Таблиця кларків хімічних елементів на Землі (мас. %)
Номер
елемента		 Символ елемента У літосфері У гідросфері В атмосфері У біосфері
1 H 1,00 … 0,000033 10,5
2 He 1·10−6 5·10−10 0,000072 сліди
3 Li 0,0032 1,5·10−5 … 1·10−5
4 Be 0,00038 6·10−11 … сліди
5 B 0,0012 4,6·10−4 … 1·10−3
6 C 0,023 2,8·10−3 0,0151 18,0
7 N 0,0019 5·10−5 75,510 0,3
8 O 47,0 … 23,1811 70,0
9 F 0,066 1,3·10−4 … 5·10−4
10 Ne 5·10−7 1·10−8 0,00125 сліди
11 Na 2,50 1,03554 … 0,02
12 Mg 1,87 0,1297 … 0,04
13 Al 8,05 1·10−6 … 5·10−3
14 Si 29,0 3·10−4 … 0,2
15 P 0,093 7·10−6 … 0,07
16 S 0,047 0,089 … 0,05
17 Cl 0,017 1,93534 … 0,02
18 Ar 4·10−4 6·10−5 1,2800 сліди
19 K 2,5 0,03875 … 0,3
20 Ca 2,96 0,0408 … 0,5
21 Sc 0,001 4·10−9 … сліди
22 Ti 0,45 1·10−7 … 8·10−4
23 V 0,009 3·10−7 … 10−4
24 Cr 0,0083 2·10−9 … 10−4
25 Mn 0,10 2·10−7 … 1·10−3
26 Fe 4,65 1·10−6 … 0,01
27 Co 0,0018 5·10−8 … 2·10−5
28 Ni 0,0058 2·10−7 … 5·10−5
29 Cu 0,0047 3·10−7 … 2·10−4
30 Zn 0,0083 1·10−6 … 5·10−4
31 Ga 0,0019 3·10−9 … сліди
32 Ge 1,4·10−4 6·10−9 … 10−4
33 As 1,7·10−4 1·10−7 … 3·10−5
34 Se 5·10−6 1·10−8 … 10−6
35 Br 2,1·10−4 6,6·10−3 … 1,5·10−4
36 Kr 2·10−8 3·10−8 0,00029 сліди
37 Rb 0,015 2·10−5 … 5·10−4
38 Sr 0,034 8·10−4 … 2·10−3
39 Y 0,0029 3·10−8 … сліди
40 Zr 0,017 5·10−9 … сліди
41 Nb 0,002 1·10−9 … …
42 Mo 1,1·10−4 1·10−6 … 1·10−5
44 Ru 5·10−6 … … сліди
45 Rh 1·10−6 … … сліди
46 Pd 1,3·10−6 … … 5·10−5
47 Ag 7·10−6 3·10−8 … сліди
48 Cd 1,3·10−5 1·10−8 … сліди
49 In 2,5·10−5 1·10−9 … …
50 Sn 2,5·10−7 3·10−7 … 5·10−5
51 Sb 5·10−5 5·10−8 … сліди
52 Te 1·10−7 … … сліди
53 I 4·10−5 5·10−6 … 1·10−5
54 Xe 3·10−9 … 0,000036 сліди
55 Cs 3,7·10−4 3,7·10−8 … 1·10−5
56 Ba 0,065 2·10−6 … 3·10−3
57 La 2,9·10−3 2,9·10−10 … сліди
58 Ce 7·10−3 1,3·10−10 … сліди
59 Pr 9·10−4 6·10−11 … сліди
60 Nd 3,7·10−3 2,3·10−11 … сліди
62 Sm 8·10−4 4,2·10−11 … сліди
63 Eu 1,3·10−4 1,1·10−10 … сліди
64 Gd 8·10−4 6·10−11 … сліди
65 Tb 4,3·10−4 … … сліди
66 Dy 5·10−4 7,3·10−11 … сліди
67 Ho 1,7·10−4 2,2·10−11 … сліди
68 Er 3,3·10−4 6·10−11 … сліди
69 Tm 2,7·10−5 1·10−11 … сліди
70 Yb 3,3·10−5 5·10−11 … сліди
71 Lu 8·10−5 1·10−10 … сліди
72 Hf 1·10−4 … … сліди
73 Ta 2,5·10−4 … … сліди
74 W 1,3·10−4 1·10−5 … сліди
75 Re 7·10−8 … … сліди
76 Os 5·10−6 … … сліди
77 Ir 1·10−6 … … сліди
78 Pt 2·10−5 … … сліди
79 Au 4,3·10−7 4·10−10 … сліди
80 Hg 8,3·10−6 3·10−9 … 10−7
81 Tl 1·10−4 1·10−9 … сліди
82 Pb 1,6·10−3 3·10−9 … …
83 Bi 9·10−7 2·10−8 … сліди
84 Po 2·10-14 … … …
86 Rn 7·10-16 6·10-20 … …
88 Ra 2·10−10 1·10-14 … 10−12
89 Ac 6·10-14 2·10-20 … …
90 Th 1,3·10−3 1·10−9 … сліди
91 Pa 7·10−11 5·10−15 … …
92 U 2,5·10−4 3·10−7 … 10−6

Алфавітний покажчик хімічних елементів

Назва за Назва за чинним ДСТУ 2439:2018 Символ Атомний номер Середня атомна маса Період Група Підгрупа Характеристика елемента та простої речовини Назва за скасованим ДСТУ 2439-94 Інші назви та символи, що зустрічаються в сучасній літературі
айнштайній айнштайній (не рекомендовано: ейнштейній) Es 99 [252] 7 3 побічна актиноїд Ейнштейній
азот азот (довідково: нітроґен) N 7 14,01 2 5 головна неметал; газ Нітроґен нітроген
актиній актиній Ac 89 [227] 7 3 побічна перехідний елемент Актиній
алюміній алюміній Al 13 26,98 3 3 головна метал Алюміній
америцій америцій Am 95 [227] 7 3 побічна актиноїд Америцій
аргон арґон Ar 18 39,95 3 8 головна інертний газ Арґон
арсен арсен As 33 74,92 4 5 головна неметал Арсен миш'як
астат астат At 85 186,2 6 7 головна неметал, галоген Астат
барій барій Ba 56 137,34 6 2 головна лужноземельний метал Барій
берилій берилій Be 4 9,01 2 2 головна лужноземельний метал Берилій
берклій берклій Bk 97 247 7 3 побічна актиноїд Берклій
бісмут бісмут Bi 83 208,98 6 5 головна метал Бісмут вісмут
бор бор B 5 10,81 2 3 головна неметал Бор
борій борій Bh 107 [267] 7 7 побічна Унілсептій уннілсептій, ека-реній; Uns
бром бром Br 35 79,91 4 7 головна неметал, галоген; рідина Бром
ванадій ванадій V 23 50,94 4 5 побічна перехідний елемент Ванадій
водень водень (довідково: гидроґен) H 1 1,01 1 1 неметал; газ Гідроґен гідроген, Гідроген
вольфрам вольфрам W 74 183,85 6 6 побічна перехідний елемент Вольфрам
вуглець вуглець (довідково: карбон) C 6 12,01 2 4 головна неметал; має алотропні форми Карбон
гадоліній ґадоліній Gd 64 157,25 6 3 побічна лантаноїд; метал Ґадоліній Гадоліній
галій ґалій Ga 31 69,72 4 3 головна метал Ґалій Галій
гасій гасій Hs 108 [265] 7 8 побічна Унілоктій уннілоктій, ека-осмій, хасій; Uno
гафній гафній Hf 72 148,49 6 4 побічна перехідний елемент Гафній
гелій гелій He 2 4,00 1 8 головна інертний газ Гелій
германій ґерманій Ge 32 72,59 4 4 головна метал Ґерманій Германій
гольмій гольмій Ho 67 164,93 6 3 побічна лантаноїд Гольмій
дармштадтій дармштадтій Ds 110 [281] 7 8 побічна — унуннілій, ека-платина; Uun
диспрозій диспрозій Dy 66 162,50 6 3 побічна лантаноїд Диспрозій
дубній дубній Db 105 [268] 7 5 побічна Унілпентій уннілпентій, ека-тантал, нільсборій, ганій, жоліотій; Unp
ербій ербій Er 68 167,26 6 3 побічна лантаноїд Ербій
європій європій Eu 63 151,96 6 3 побічна лантаноїд Европій европій
залізо залізо (довідково: ферум) Fe 26 55,85 4 8 тріада заліза перехідний елемент Ферум
золото золото (довідково: аурум) Au 79 196,97 6 1 побічна перехідний елемент Аурум
індій індій In 49 114,82 5 3 головна метал Індій
іридій іридій Ir 77 192,2 6 8 тріада платини перехідний елемент Іридій
ітербій ітербій Yb 70 173,04 6 3 побічна лантаноїд Ітербій
ітрій ітрій Y 39 88,91 5 3 побічна перехідний елемент Ітрій
йод йод I 53 126,90 5 7 головна неметал, галоген Іод іод
кадмій кадмій Cd 48 112,40 5 2 побічна перехідний елемент Кадмій
калій калій K 19 39,10 4 1 головна лужний метал калій
каліфорній каліфорній Cf 98 [249] 7 3 побічна актиноїд Каліфорній
кальцій кальцій Ca 20 40,08 4 2 головна лужноземельний метал Кальцій
кисень кисень (довідково: оксиґен) O 8 16,0 2 6 головна неметал, халькоген; газ Оксиґен оксиген, Оксиген
кобальт кобальт Co 27 58,93 4 8 тріада заліза перехідний елемент Кобальт
коперницій коперницій Cn 112 [285] 7 2 побічна — унунбій, ека-ртуть; Uub
кремній кремній (довідково: силіцій) Si 14 28,09 3 4 головна неметал Силіцій
криптон криптон Kr 36 83,8 4 8 головна інертний газ Криптон
ксенон ксенон Xe 54 131,30 5 8 головна інертний газ Ксенон
кюрій кюрій Cm 96 [247] 7 3 побічна актиноїд Кюрій
лантан лантан La 57 138,91 6 3 побічна метал Лантан
ліверморій ліверморій Lv 116 [292] 7 6 головна , формально халькоген — унунгексій, ека-полоній; Uuh
літій літій Li 3 6,94 2 1 головна лужний метал Літій
лоуренсій лоуренсій Lr 103 [266] 7 3 побічна актиноїд Лоуренсій
лютецій лютецій Lu 71 174,97 6 3 побічна лантаноїд Лютецій
магній маґній Mg 12 24,31 3 2 головна лужноземельний метал Маґній Магній
майтнерій майтнерій Mt 109 [278] 7 8 побічна — унніленій, ека-іридій, мейтнерій, Мейтнерій, Майтнерій; Une
манган манґан Mn 25 54,94 4 7 побічна перехідний елемент Манґан Манган, марганець
менделєвій менделєвій Md 101 [256] 7 3 побічна актиноїд Менделєвій менделевій, Менделевій, Менделєєвій
мідь мідь (довідково: купрум) Cu 29 63,54 4 1 побічна перехідний елемент Купрум
молібден молібден Mo 42 95,94 5 6 побічна перехідний елемент Молібден
московій московій Mc 115 [289] 7 5 головна — унунпентій, ека-бісмут, ека-вісмут; Uup
натрій натрій Na 11 22,99 3 1 головна лужний метал Натрій
неодим неодим Nd 60 144,24 6 3 побічна лантаноїд Неодим
неон неон Ne 10 20,18 2 8 головна інертний газ Неон
нептуній нептуній Np 93 [237] 7 3 побічна актиноїд Нептуній
ніхоній нігоній Nh 113 [286] 7 3 головна — унунтрій, ека-талій; Uut
нікель нікель Ni 28 58,71 4 8 тріада заліза перехідний елемент Нікол
ніобій ніобій Nb 41 92,91 5 5 побічна перехідний елемент Ніобій
нобелій нобелій No 102 [256] 7 3 побічна актиноїд Нобелій
оганесон оґанесон Og 118 [294] 7 8 головна ; формально інертний газ — унуноктій, ека-радон; Uuo
олово олово (довідково: станум) Sn 50 118,69 5 4 головна метал Станум цина, оливо
осмій осмій Os 76 190,2 6 8 тріада платини перехідний елемент Осмій
паладій паладій Pd 46 106,4 5 8 тріада платини перехідний елемент Паладій
платина платина Pt 78 195,09 6 8 тріада платини перехідний елемент Платина
плутоній плутоній Pu 94 [242] 7 3 побічна актиноїд Плутоній
полоній полоній Po 84 210 6 6 головна неметал, халькоген Полоній
празеодим празеодим Pr 59 140,91 6 3 побічна лантаноїд Празеодим
прометій прометій Pm 61 [147] 6 3 побічна лантаноїд Прометій
протактиній протактиній Pa 91 [231] 7 3 побічна актиноїд Протактиній
радій радій Ra 88 [226] 7 2 головна лужноземельний метал Радій
радон радон Rn 86 [222] 6 8 головна інертний газ Радон
резерфордій резерфордій Rf 104 [267] 7 4 побічна Унілквадій уннілквадій, ека-гафній, курчатовій; Unq
реній реній Re 75 186,2 6 7 побічна перехідний елемент Реній
рентгеній рентґеній Rg 111 280 7 1 побічна — унунуній, ека-золото, ека-аурум, ека-Аурум; Uuu
родій родій Rh 45 102,9 5 8 тріада платини перехідний елемент Родій
ртуть ртуть (довідково: меркурій, гідрарґірум) Hg 80 200,6 6 2 побічна перехідний елемент, рідина Меркурій гідраргірум
рубідій рубідій Rb 37 85,47 5 1 головна лужний метал Рубідій
рутеній рутеній Ru 44 101,07 5 8 тріада платини перехідний елемент Рутеній
самарій самарій Sm 62 150,35 6 3 побічна перехідний елемент Самарій
свинець свинець (довідково: плюмбум) Pb 82 207,19 6 4 головна метал Плюмбум
селен селен Se 34 78,96 4 6 головна неметал, халькоген Селен
сіборгій сіборґій Sg 106 [269] 7 6 побічна Унілгексій уннілгексій, ека-вольфрам; Unh
сірка сірка (довідково: сульфур) S 16 32,06 3 6 головна неметал, халькоген Сульфур
скандій скандій Sc 21 44,96 4 3 побічна метал Скандій
срібло срібло (довідково: арґентум) Ag 47 107,87 5 1 побічна перехідний елемент Арґентум аргентум, Аргентум
стибій стибій Sb 51 121,75 5 5 головна метал Стибій антимон, сурма
стронцій стронцій Sr 38 87,62 5 2 головна лужноземельний метал Стронцій
талій талій Tl 81 204,37 6 3 головна метал Талій
тантал тантал Ta 73 180,95 6 5 побічна метал Тантал
телур телур Te 52 127,60 5 6 головна неметал, халькоген Телур
теннессин теннессин Ts 117 [294] 7 7 головна , формально галоген — унунсептій, ека-астат; Uus
тербій тербій Tb 65 158,92 6 3 побічна лантаноїд Тербій
технецій технецій Tc 43 99 5 7 побічна перехідний елемент Технецій
титан титан Ti 22 47,90 4 4 побічна перехідний елемент Титан
торій торій Th 90 232,04 7 3 побічна актиноїд Торій
тулій тулій Tm 69 168,93 7 3 побічна лантаноїд Тулій
уран уран U 92 238,03 7 3 побічна актиноїд Уран
фермій фермій Fm 100 [257] 7 3 побічна актиноїд Фермій
флеровій флеровій Fl 114 [289] 7 4 головна — унунквадій, ека-свинець, ека-Плюмбум; Uuq
фосфор фосфор P 15 30,973762 3 5 головна неметал Фосфор
францій францій Fr 87 [223] 7 1 головна лужний метал Францій
фтор фтор (довідково: флюор) F 9 18,998403 2 7 головна галоген, газ Флюор Флуор
хлор хлор Cl 17 35,4527 2 7 головна галоген, газ Хлор
хром хром Cr 24 51,9961 4 6 побічна перехідний елемент Хром
цезій цезій Cs 55 132,90543 6 1 головна лужний метал Цезій
церій церій Ce 58 140,115 7 3 побічна лантаноїд Церій
цинк цинк Zn 30 65,39 4 2 побічна перехідний елемент Цинк
цирконій цирконій Zr 40 91,224 5 4 побічна перехідний елемент Цирконій

Блок елементів

Сукупність елементів кількох груп, для яких є спільним характер атомних орбіталей найвищої за енергією заповнюваної електронної оболонки (підоболонки). Розрізняють s-, p-, d-, f-блоки, відповідно до характеру заповнюваних атомних орбіталей.

Див. також

Примітки

  1. елеме́нт // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  2. Словник синонімів Караванського
  3. Скопенко В. В., Голуб О. А. Про сучасну хімічну термінологію та номенклатуру в неорганічній хімії // Укр. хім. журн. — 1993. — Т. 59. — Вип. 1. — С. 100—109.
  4. Никипанчук М. До питання про стандартування назв хімічних елементів в Україні [ 25 лютого 2020 у Wayback Machine.] / Михайло Никипанчук // Проблеми української термінології: міжнар. наук. конф., 4—6 жовт. 2018 р. : зб. наук. пр. ‒ Львів, 2018. ‒ С. 25‒28.
  5. Дубей І. Я. Змінювати чи зберігати? Погляд на реформу української хімічної термінології [ 26 березня 2020 у Wayback Machine.] // Ukr. Bioorg. Acta. — 2008. — Т. 6, № 2. — С. 76-78.
  6. Звернення [ 9 січня 2009 у Wayback Machine.] до Голови Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики України учасників VII Міжнародної наукової конференції «Проблеми української термінології СловоСвіт 2002». Додаток 2.
  7. Ганіткевич М., Никипанчук М. Стандартизація назв хемічних елементів та використання їх в освіті й науці // Збірник наукових праць: «Проблеми української термінології». — 2008. — С. 41-42.
  8. Лист-звернення[недоступне посилання з липня 2019] Оргкомітету 10-ї Міжнародної наукової конференції «Проблеми української термінології СловоСвіт 2008» від 18.12.2008 № 66/305.
  9. IUPAC. Nomenclature of Inorganic Chemistry. Recommendations. — 1990. — P. 36—39.
  10. IUPAC. Nomenclature of Inorganic Chemistry. Recommendations. — 2005. — P. 47—52.
  11. . — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — 12 с.
  12. . Архів оригіналу за 27 липня 2014. Процитовано 6 листопада 2015.
  13. Для штучних та радіогенних елементів в квадратних дужках указано масове число найбільш стабільного ізотопу.
  14. Агрегатний стан простої речовини вказано за нормальних умов.

Література

Посилання

  • (англ.) Пісня Тома Лерера — Елементи [ 29 липня 2013 у Wayback Machine.].
  • (англ.) The Periodic Table of Videos — University of Nottingham [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] — відео про хімічні елементи від Ноттінгемського університету.
  • (англ.) WebElements [ 4 січня 2014 у Wayback Machine.] — інформація про хімічні елементи з можливістю прослухати статті.
  • (англ.) The Photographic Periodic Table of the Elements [ 9 грудня 2020 у Wayback Machine.] — колекція фотоматеріалів про хімічні елементи.
  • (англ.) Hi-Res Images of Chemical Elements [ 7 березня 2022 у Wayback Machine.] — колекція фотоматеріалів про хімічні елементи.
  • (англ.) Atoms [ 16 липня 2015 у Wayback Machine.] — інтерактивна таблиця властивостей хімічних елементів.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Himi chnij eleme nt rodovij vidminok a zast perven tip atomiv z odnakovim zaryadom atomnih yader tobto odnakovoyu kilkistyu protoniv v yadri atoma i pevnoyu sukupnistyu vlastivostej Masa yadra atoma himichnogo elementa mozhe buti riznoyu zalezhno vid kilkosti nejtroniv u nomu Sukupnist atomiv elementa z odnakovoyu masoyu nazivayetsya nuklidom a izotopami nazivayutsya atomi odnogo elementa z riznimi masami Atomi danogo himichnogo elementa vidriznyayutsya vid atomiv inshih elementiv velichinoyu zaryadu yadra kilkistyu ta harakterom rozmishennya elektroniv navkolo yadra rozmirami i himichnimi vlastivostyami U nejtralnogo atoma chislo elektroniv na elektronnih obolonkah dorivnyuye zaryadu yadra U razi koli kilkist elektroniv ne zbigayetsya z kilkistyu protoniv u yadri utvoryuyetsya jon odnak ce ion vidpovidnogo himichnogo elementa Himichnij elementDoslidzhuyetsya vhimiyaYe ob yednannyamdProtilezhnedMetaklas dlyahimichna rechovinaKategoriya eponimdEntitySchema for classPomilka Lua u Modul Wikidata u ryadku 198 Nevidomij tip sutnosti Himichnij element u Vikishovishi Kilkist atomiv himichnogo elementa ne zminyuyetsya pri himichnih reakciyah Dlya peretvorennya atoma odnogo himichnogo elementa v inshij neobhidni yaderni reakciyi Zokrema za dopomogoyu yadernih reakcij otrimuyut novi himichni elementi yaki ne isnuyut u prirodi Na 2010 rik bulo vidomo 118 himichnih elementiv z nih 89 viyavleni v prirodi inshi otrimani shtuchno v rezultati yadernih reakcij Usi vidomi nini rechovini priblizno 20 mln utvoreni atomami riznih himichnih elementiv Etalonnij stan himichnogo elementa reference state of an element stan v yakomu himichnij element prosta rechovina ye stabilnim pri vibranih za standartni umovah tisku ta temperaturi IstoriyaDokladnishe Istoriya himiyi Vpershe ponyattya himichnogo elementa sformulyuvav Robert Bojl u 1661 roci Termin element maye u svoyij osnovi uyavlennya drevnih pro pervinni stihiyi z yakih na yihnyu dumku skladalasya materiya voda povitrya zemlya vogon Bojl nazvav himichnimi elementami rechovini yaki zhodnim chinom ne mozhna bulo rozklasti na prostishi Vin takozh pokazav sho takih himichnih elementiv bilshe nizh chotiri U 1789 roci Lavuazye opublikuvav spisok 33 vidomih na toj chas elementiv do yakih vin takozh vklyuchiv svitlo j teplec Do 1818 roku Bercelius viznachiv atomni masi 45 z 49 viznanih na toj chas himichnih elementiv U periodichnij tablici yaku sklav Mendelyeyev bulo 66 himichnih elementiv U 1913 roci Genri Mozli vidkriv te sho atomnij nomer himichnogo elementa zbigayetsya z zaryadom jogo yadra Okrim 89 himichnih elementiv viyavlenih v prirodi inshi otrimani shtuchno vnaslidok yadernih reakcij atomi tehneciyu prometiyu protaktiniyu plutoniyu v nadmalih kilkostyah buli viyavleni v uranovih i toriyevih mineralah Atomnij nomerDokladnishe Atomnij nomer Yadro atoma skladayetsya z protoniv chislo yakih vidpovidaye atomnomu chislu himichnogo elementa i nejtroniv chislo ostannih mozhe buti riznim Atomi himichnih elementiv z odnakovim chislom protoniv ale z riznim chislom nejtroniv nazivayutsya izotopami Za svoyimi himichnimi vlastivostyami izotopi himichnih elementiv praktichno ne vidriznyayutsya mizh soboyu Atom z konkretnim chislom protoniv i nejtroniv nazivayetsya nuklidom Nuklid harakterizuyetsya masovim chislom zagalnoyu kilkistyu nukloniv Himichni simvoli ta nazviDokladnishe Usi himichni elementi poznachayut specialnimi simvolami odniyeyu abo dvoma latinskimi literami prichomu persha litera zavzhdi velika a druga mala Napriklad voden poznachayut simvolom H sirku simvolom S zalizo simvolom Fe kisen simvolom O i t d Suchasni simvoli himichnih elementiv buli vvedeni v himiyu na pochatku XIX st Kozhnij himichnij simvol oznachaye po pershe nazvu elementa po druge pri zapisah formul himichnih reakcij odin atom cogo elementa Himichni simvoli sluzhat takozh dlya skladannya himichnih formul rechovin Nuklidi poznachayut simvolom himichnogo elementa iz perednim verhnim indeksom rivnim masovomu chislu napriklad 12C oznachaye nuklid vuglecyu z 12 ma nuklonami z yakih 6 protoniv ta 6 nejtroniv Krim nomera kozhen himichnij element maye nazvu sho sklalasya istorichno Sistemoyu najmenuvan himichnih spoluk opikuyetsya Mizhnarodnij soyuz fundamentalnoyi ta prikladnoyi himiyi IUPAC Z metoyu unifikaciyi himichnih nazv IUPAC rozrobiv rekomendaciyi latinizovanih nazv himichnih elementiv sho buv zatverdzhenij v Ukrayini derzhavnim standartom DSTU 2439 94 viznacheni cim standartom nazvi povinni buli vzhivatisya v naukovij ta naukovo osvitnij literaturi Takim chinom dlya deyakih z himichnih elementiv bulo vvedeno dvi nazvi latinizovanu ta pitomu ukrayinsku Napriklad Gidrogen buv viznachenij cim standartom yak naukova nazva elementa vodnyu a Arsen mish yaku Bulo vvedeno pravilo napisannya nazv elementiv z velikoyi literi Ci zmini sho prosuvalisya predstavnikami Kiyivskoyi himichnoyi shkoli V V Skopenko O A Golub ta in inshimi ukrayinskimi vchenimi Osoblivu kritiku viklikala vidmova vid tradicijnih ukrayinskih nazv himichnih elementiv voden vuglec zalizo tosho ta zamina yih inshomovnimi nazvami sho ne mayut tradiciyi vikoristannya v ukrayinskij movi Razom z tim nazvi himichnih elementiv vzhivani ranishe prodovzhuyut vikoristovuvatis yak nazvi prostih rechovin bilshosti perejmenovanih himichnih elementiv Odnak dlya reshti elementiv ne bulo zaprovadzheno okremih nazv prostoyi rechovini napriklad yak himichnij element Cl tak i jogo prosta rechovina Cl2 nazivayutsya hlor tomu take rozriznennya ne ye poslidovnim Tverdzhennya avtoriv i prihilnikiv standartu sho zamina ukrayinskih nazv himichnih elementiv na yihni latinizovani vidpovidniki polegshit vhodzhennya Ukrayini do mizhnarodnogo i yevropejskogo informacijnogo prostoru ne vitrimuye kritiki oskilki v usih osnovnih movah svitu ye nazvi elementiv yaki sklalisya istorichno i stali dlya tih mov tradicijnimi napriklad iron ta silver v anglijskij movi abo Eisen ta Silber u nimeckij dlya Fe ta Ag vidpovidno Taka zamina naspravdi vidsutnya v rekomendaciyah IUPAC Krim togo zgidno z rekomendaciyami IUPAC 1 bazhano shob nazvi himichnih elementiv buli yaknajblizhche do anglijskih ale mozhut buti i tradicijnimi sho sformuvalisya istorichno 2 nazvi himichnih elementiv j utvorenih nimi prostih rechovin mayut buti odnakovimi krim vipadkiv koli element utvoryuye dekilka alotropnih vidozmin nazvi yakih sklalisya istorichno 25 richnij doslid vzhivannya latinizovanih nazv elementiv vidminnih vid nazv vidpovidnih prostih rechovin bulo viznano nezadovilnim Ci nazvi buli vprovadzheni v osviti ale v naukovo tehnichnoyi diyalnosti voni ne znajshli shirokogo zastosuvannya Tomu v novomu standarti DSTU 2439 2018 Himichni elementi ta prosti rechovini Termini ta viznachennya osnovnih ponyat nazvi j simvoli sho nabuv chinnosti z 1 zhovtnya 2019 roku zamist standartu DSTU 2439 94 povernuto bilshist ukrayinskih tradicijnih nazv himichnih elementiv ta pravilo napisannya nazv elementiv z malenkoyi literi Nazvi himichnih elementiv za DSTU 2439 2018 razom iz istorichnimi nazvami za skasovanim DSTU 2439 94 navedeni v alfavitnomu pokazniku v kinci statti IzotopiDokladnishe Izotopi Himichni elementi mozhut mati dekilka izotopiv Dlya izotopiv zberigayutsya nazvi i simvoli himichnih elementiv vinyatki skladayut tilki izotopi gidrogenu yaki mayut vlasni nazvi i poznachennya 1N protij 2N D dejterij 3N T tritij Himichni elementi yaki mayut stabilni nuklidi v prirodi predstavleni odnim abo dekilkoma izotopami Vidomo blizko 270 stabilnih izotopiv yaki nalezhat 81 prirodnomu himichnomu elementu i ponad 1800 radionuklidiv Himichni elementi vsi izotopi yakih radioaktivni nazivayutsya radioaktivnimi elementami Do nih nalezhat tehnecij prometij polonij i vsi elementi z atomnim nomerom bilshim nizh 84 Atomna masaDokladnishe Atomna masa Prirodnij izotopnij sklad himichnih elementiv yaki zustrichayutsya na Zemli praktichno postijnij tomu kozhnij element maye pevnu atomnu masu yaka ye odniyeyu z najvazhlivishih jogo harakteristik Atomna masa himichnogo elementa dorivnyuye serednomu znachennyu mas vsih jogo prirodnih izotopiv z vrahuvannyam poshirenosti ostannih Yiyi zvichajno virazhayut v atomnih odinicyah masi za yaku prijnyata 1 12 chastina masi nuklidu 12S Prosti rechoviniDokladnishe Prosti rechovini Formam isnuvannya himichnih elementiv u prirodi vidpovidayut prosti rechovini ce rechovini sho mistyat atomi odnogo himichnogo elementa Za skasovanim standartom DSTU 2439 94 nazvi prostih rechovin mogli ne zbigatisya z nazvami himichnih elementiv navit koli element utvoryuye tilki odnu prostu rechovinu Napriklad za terminologiyeyu cogo standartu himichnij element Gidrogen isnuye v prirodi u viglyadi gazu vodnyu molekula yakogo skladayetsya z dvoh atomiv Gidrogenu Za novim standartom DSTU 2439 2018 Himichni elementi ta prosti rechovini Termini ta viznachennya osnovnih ponyat nazvi j simvoli nazvi himichnih elementiv i prostih rechovin zgidno z rekomendaciyami IUPAC ye odnakovimi krim vipadkiv yaksho prosta rechovina utvoryuye alotropi z nazvami sho stali tradicijnimi napriklad kisen ozon vuglec i grafit almaz karbin Tobto element voden H stvoryuye prostu rechovinu voden H2 Element mozhe isnuvati u viglyadi dekilkoh prostih rechovin yavishe alotropiyi vidminnih odna vid inshoyi skladom molekul napriklad dlya himichnogo elementa kisen prostimi rechovinami ye kisen O2 i ozon O3 abo tipom kristalichnoyi gratki napriklad modifikaciyi vuglecyu almaz lonsdejlit grafit yavishe polimorfizmu Chislo prostih rechovin perevishuye 500 Skladna rechovina himichna spoluka skladayetsya z himichno pov yazanih atomiv dvoh abo bilshe riznih elementiv Vidomo ponad 100 tisyach neorganichnih i ponad 3 mln organichnih spoluk Kozhnij himichnij element harakterizuyetsya stupenyami okisnennya yakij mozhut proyavlyati atomi danogo elementa u himichnih spolukah a takozh znachennyam elektronegativnosti yaka harakterizuye zdatnist atomiv himichnogo elementa viddavati i prijmati elektroni U himichnih reakciyah himichni elementi zberigayutsya bo v rezultati vidbuvayetsya lishe pererozpodil elektroniv zovnishnih elektronnih obolonok atomiv a yadra atomiv zalishayutsya nezminnimi Periodichna sistema elementivDokladnishe Periodichna sistema himichnih elementiv H HeLi Be B C N O F NeNa Mg Al Si P S Cl ArK Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br KrRb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I XeCs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At RnFr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Za himichnimi vlastivostyami himichnih elementiv yih mozhna uporyadkuvati v periodichnu sistemu Pershij perelik himichnih elementiv sklav v 1789 roci francuzkij himik Antuan Lavuazye Do cogo spisku uvijshli 25 vidomih na toj chas elementiv Pershu tablicyu vidnosnih atomnih mas p yati himichnih elementiv kisen azot vuglec sirka i fosfor sklav anglijskij uchenij Dzhon Dalton v 1803 roci Do chasu vidkrittya periodichnogo zakonu 1869 bulo vidomo 63 elementi Uzagalnennya zakonu vikonali paralelno Dmitro Mendelyeyev ta Lotar Yulius Mayer Vidkrittya periodichnoyi sistemi dozvolilo peredbachiti isnuvannya a takozh vlastivosti nizki nevidomih na toj chas himichnih elementiv i posluzhilo naukovoyu osnovoyu dlya yihnoyi klasifikaciyi Uspihi yadernoyi fiziki dozvolili u HH st utochniti ponyattya himichnogo elementa sintezuvati novi ta po novomu sformulyuvati Periodichnij zakon Ideyu pro te sho himichni vlastivosti atoma viznachayutsya kilkistyu elektroniv a otzhe zaryadom yadra visloviv Antonius van den Bruk Eksperimentalne pidtverdzhennya cya ideya otrimala zavdyaki robotam Genri Mozli Himichni elementi sho nalezhat do odniyeyi grupi mayut blizki himichni vlastivosti a tomu yih ob yednuyut u rodini luzhnih metaliv litij natrij kalij rubidij cezij francij luzhnozemelnih metaliv kalcij stroncij barij radij halkogeni kisen sirka selen telur polonij galogeni ftor hlor brom jod astat inertni gazi blagorodni gazi gelij neon argon kripton ksenon radon Elementi tretoyi grupi periodichnoyi sistemi z poslidovnimi nomerami vineseni v okremi ryadki periodichnoyi sistemi ob yednani v okremi grupi lantanoyidiv lantan cerij prazeodim neodim prometij samarij yevropij gadolinij terbij disprozij golmij erbij tulij iterbij lyutecij aktinoyidiv aktinij torij protaktinij uran neptunij plutonij americij kyurij berklij kalifornij ejnshtejnij fermij mendelyevij nobelij lourensij Isnuyut takozh inshi ob yednannya himichnih elementiv v okremi rodini za yihnimi vlastivostyami napriklad rodina zaliza zalizo kobalt nikel rodina platini do yakoyi nalezhat blagorodni metali rutenij rodij paladij osmij iridij platina Za svoyimi vlastivostyami himichni elementi podilyayutsya takozh na metali i nemetali Do nemetaliv nalezhat 23 elementi N V S N O Si R S As Se Te ta in galogeni F CI Br I At inertni gazi Ne Ne Ar Kr He Rn do metaliv reshta 86 himichnih elementiv Dlya himichnih vlastivostej metaliv najharakternisha zdatnist viddavati zovnishni elektroni i utvoryuvati kationi dlya nemetaliv priyednuvati elektroni i utvoryuvati anioni Elektronegativnist metaliv yak pravilo vid 0 7 do 1 8 2 0 nemetaliv vid 1 8 2 0 do 4 0 Pohodzhennya himichnih elementivDokladnishe Nukleosintez Za suchasnimi uyavlennyami pershim himichnim elementom sho utvorivsya pislya Velikogo Vibuhu buv voden Ce stalosya todi koli pervinna plazma oholola nastilki sho protoni stali priyednuvati do sebe elektroni formuyuchi nejtralni atomi Vazhchi himichni elementi utvorilisya v nadrah zirok de velika gustina ta visoka temperatura spriyali protikannyu termoyadernih reakcij Pri vibuhah nadnovih vazhchi himichni elementi vikidalisya u mizhzoryanij prostir Same ci vazhchi elementi stali budivelnim materialom pri stvorenni planet zokrema Zemli Poshirennya himichnih elementivPoshirenist himichnih elementiv rizna u Vsesviti ta na Zemli Najposhirenishim elementom u Vsesviti ye najprostishij himichnij element voden yadro yakogo skladayetsya iz odnogo protona Voden osnovnij element v mizhzoryanomu prostori ta v nadrah zirok v yakih vin peretvoryuyetsya na gelij ta inshi himichni elementi vnaslidok reakcij yadernogo sintezu Rozpovsyudzhenist vazhchih himichnih elementiv shvidko zmenshuyetsya z rostom yihnogo atomnogo nomera V umovah Zemli situaciya zovsim insha Gravitacijne pole Zemli nedostatno silne shob utrimati voden v atomnomu chi molekulyarnomu stani Tomu voden na Zemli mozhe isnuvati lishe v skladi himichnih spoluk iz vazhchimi elementami Te zh stosuyetsya i geliyu yakogo na Zemli takozh malo Najposhirenishij na Zemli kisen na chastku yakogo pripadaye 47 2 masi zemnoyi kori Za nim idut kremnij 27 6 alyuminij 8 8 zalizo 5 1 kalcij 3 6 natrij 2 6 kalij 2 6 i magnij 2 1 Razom na ci visim elementiv pripadaye 99 6 masi zemnoyi kori a na usi inshi lishe 0 4 Himichni elementi koncentraciya yakih u zemnij kori nizka abo voni praktichno ne utvoryuyut vlasnih mineraliv zavdyaki izomorfnomu vhodzhennyu u minerali poshirenishih elementiv nazivayutsya rozsiyanimi Tablicya klarkiv himichnih elementiv na Zemli mas Nomer elementa Simvol elementa U litosferi U gidrosferi V atmosferi U biosferi1 H 1 00 0 000033 10 52 He 1 10 6 5 10 10 0 000072 slidi3 Li 0 0032 1 5 10 5 1 10 54 Be 0 00038 6 10 11 slidi5 B 0 0012 4 6 10 4 1 10 36 C 0 023 2 8 10 3 0 0151 18 07 N 0 0019 5 10 5 75 510 0 38 O 47 0 23 1811 70 09 F 0 066 1 3 10 4 5 10 410 Ne 5 10 7 1 10 8 0 00125 slidi11 Na 2 50 1 03554 0 0212 Mg 1 87 0 1297 0 0413 Al 8 05 1 10 6 5 10 314 Si 29 0 3 10 4 0 215 P 0 093 7 10 6 0 0716 S 0 047 0 089 0 0517 Cl 0 017 1 93534 0 0218 Ar 4 10 4 6 10 5 1 2800 slidi19 K 2 5 0 03875 0 320 Ca 2 96 0 0408 0 521 Sc 0 001 4 10 9 slidi22 Ti 0 45 1 10 7 8 10 423 V 0 009 3 10 7 10 424 Cr 0 0083 2 10 9 10 425 Mn 0 10 2 10 7 1 10 326 Fe 4 65 1 10 6 0 0127 Co 0 0018 5 10 8 2 10 528 Ni 0 0058 2 10 7 5 10 529 Cu 0 0047 3 10 7 2 10 430 Zn 0 0083 1 10 6 5 10 431 Ga 0 0019 3 10 9 slidi32 Ge 1 4 10 4 6 10 9 10 433 As 1 7 10 4 1 10 7 3 10 534 Se 5 10 6 1 10 8 10 635 Br 2 1 10 4 6 6 10 3 1 5 10 436 Kr 2 10 8 3 10 8 0 00029 slidi37 Rb 0 015 2 10 5 5 10 438 Sr 0 034 8 10 4 2 10 339 Y 0 0029 3 10 8 slidi40 Zr 0 017 5 10 9 slidi41 Nb 0 002 1 10 9 42 Mo 1 1 10 4 1 10 6 1 10 544 Ru 5 10 6 slidi45 Rh 1 10 6 slidi46 Pd 1 3 10 6 5 10 547 Ag 7 10 6 3 10 8 slidi48 Cd 1 3 10 5 1 10 8 slidi49 In 2 5 10 5 1 10 9 50 Sn 2 5 10 7 3 10 7 5 10 551 Sb 5 10 5 5 10 8 slidi52 Te 1 10 7 slidi53 I 4 10 5 5 10 6 1 10 554 Xe 3 10 9 0 000036 slidi55 Cs 3 7 10 4 3 7 10 8 1 10 556 Ba 0 065 2 10 6 3 10 357 La 2 9 10 3 2 9 10 10 slidi58 Ce 7 10 3 1 3 10 10 slidi59 Pr 9 10 4 6 10 11 slidi60 Nd 3 7 10 3 2 3 10 11 slidi62 Sm 8 10 4 4 2 10 11 slidi63 Eu 1 3 10 4 1 1 10 10 slidi64 Gd 8 10 4 6 10 11 slidi65 Tb 4 3 10 4 slidi66 Dy 5 10 4 7 3 10 11 slidi67 Ho 1 7 10 4 2 2 10 11 slidi68 Er 3 3 10 4 6 10 11 slidi69 Tm 2 7 10 5 1 10 11 slidi70 Yb 3 3 10 5 5 10 11 slidi71 Lu 8 10 5 1 10 10 slidi72 Hf 1 10 4 slidi73 Ta 2 5 10 4 slidi74 W 1 3 10 4 1 10 5 slidi75 Re 7 10 8 slidi76 Os 5 10 6 slidi77 Ir 1 10 6 slidi78 Pt 2 10 5 slidi79 Au 4 3 10 7 4 10 10 slidi80 Hg 8 3 10 6 3 10 9 10 781 Tl 1 10 4 1 10 9 slidi82 Pb 1 6 10 3 3 10 9 83 Bi 9 10 7 2 10 8 slidi84 Po 2 10 14 86 Rn 7 10 16 6 10 20 88 Ra 2 10 10 1 10 14 10 1289 Ac 6 10 14 2 10 20 90 Th 1 3 10 3 1 10 9 slidi91 Pa 7 10 11 5 10 15 92 U 2 5 10 4 3 10 7 10 6Alfavitnij pokazhchik himichnih elementivNazva za pravilami Vikipediyi Nazva za chinnim DSTU 2439 2018 Simvol Atomnij nomer Serednya atomna masa Period Grupa Pidgrupa Harakteristika elementa ta prostoyi rechovini Nazva za skasovanim DSTU 2439 94 Inshi nazvi ta simvoli sho zustrichayutsya v suchasnij literaturiajnshtajnij ajnshtajnij ne rekomendovano ejnshtejnij Es 99 252 7 3 pobichna aktinoyid Ejnshtejnijazot azot dovidkovo nitrogen N 7 14 01 2 5 golovna nemetal gaz Nitrogen nitrogenaktinij aktinij Ac 89 227 7 3 pobichna perehidnij element Aktinijalyuminij alyuminij Al 13 26 98 3 3 golovna metal Alyuminijamericij americij Am 95 227 7 3 pobichna aktinoyid Americijargon argon Ar 18 39 95 3 8 golovna inertnij gaz Argonarsen arsen As 33 74 92 4 5 golovna nemetal Arsen mish yakastat astat At 85 186 2 6 7 golovna nemetal galogen Astatbarij barij Ba 56 137 34 6 2 golovna luzhnozemelnij metal Barijberilij berilij Be 4 9 01 2 2 golovna luzhnozemelnij metal Berilijberklij berklij Bk 97 247 7 3 pobichna aktinoyid Berklijbismut bismut Bi 83 208 98 6 5 golovna metal Bismut vismutbor bor B 5 10 81 2 3 golovna nemetal Borborij borij Bh 107 267 7 7 pobichna Unilseptij unnilseptij eka renij Unsbrom brom Br 35 79 91 4 7 golovna nemetal galogen ridina Bromvanadij vanadij V 23 50 94 4 5 pobichna perehidnij element Vanadijvoden voden dovidkovo gidrogen H 1 1 01 1 1 nemetal gaz Gidrogen gidrogen Gidrogenvolfram volfram W 74 183 85 6 6 pobichna perehidnij element Volframvuglec vuglec dovidkovo karbon C 6 12 01 2 4 golovna nemetal maye alotropni formi Karbongadolinij gadolinij Gd 64 157 25 6 3 pobichna lantanoyid metal Gadolinij Gadolinijgalij galij Ga 31 69 72 4 3 golovna metal Galij Galijgasij gasij Hs 108 265 7 8 pobichna Uniloktij unniloktij eka osmij hasij Unogafnij gafnij Hf 72 148 49 6 4 pobichna perehidnij element Gafnijgelij gelij He 2 4 00 1 8 golovna inertnij gaz Gelijgermanij germanij Ge 32 72 59 4 4 golovna metal Germanij Germanijgolmij golmij Ho 67 164 93 6 3 pobichna lantanoyid Golmijdarmshtadtij darmshtadtij Ds 110 281 7 8 pobichna ununnilij eka platina Uundisprozij disprozij Dy 66 162 50 6 3 pobichna lantanoyid Disprozijdubnij dubnij Db 105 268 7 5 pobichna Unilpentij unnilpentij eka tantal nilsborij ganij zholiotij Unperbij erbij Er 68 167 26 6 3 pobichna lantanoyid Erbijyevropij yevropij Eu 63 151 96 6 3 pobichna lantanoyid Evropij evropijzalizo zalizo dovidkovo ferum Fe 26 55 85 4 8 triada zaliza perehidnij element Ferumzoloto zoloto dovidkovo aurum Au 79 196 97 6 1 pobichna perehidnij element Aurumindij indij In 49 114 82 5 3 golovna metal Indijiridij iridij Ir 77 192 2 6 8 triada platini perehidnij element Iridijiterbij iterbij Yb 70 173 04 6 3 pobichna lantanoyid Iterbijitrij itrij Y 39 88 91 5 3 pobichna perehidnij element Itrijjod jod I 53 126 90 5 7 golovna nemetal galogen Iod iodkadmij kadmij Cd 48 112 40 5 2 pobichna perehidnij element Kadmijkalij kalij K 19 39 10 4 1 golovna luzhnij metal kalijkalifornij kalifornij Cf 98 249 7 3 pobichna aktinoyid Kalifornijkalcij kalcij Ca 20 40 08 4 2 golovna luzhnozemelnij metal Kalcijkisen kisen dovidkovo oksigen O 8 16 0 2 6 golovna nemetal halkogen gaz Oksigen oksigen Oksigenkobalt kobalt Co 27 58 93 4 8 triada zaliza perehidnij element Kobaltkopernicij kopernicij Cn 112 285 7 2 pobichna ununbij eka rtut Uubkremnij kremnij dovidkovo silicij Si 14 28 09 3 4 golovna nemetal Silicijkripton kripton Kr 36 83 8 4 8 golovna inertnij gaz Kriptonksenon ksenon Xe 54 131 30 5 8 golovna inertnij gaz Ksenonkyurij kyurij Cm 96 247 7 3 pobichna aktinoyid Kyurijlantan lantan La 57 138 91 6 3 pobichna metal Lantanlivermorij livermorij Lv 116 292 7 6 golovna formalno halkogen unungeksij eka polonij Uuhlitij litij Li 3 6 94 2 1 golovna luzhnij metal Litijlourensij lourensij Lr 103 266 7 3 pobichna aktinoyid Lourensijlyutecij lyutecij Lu 71 174 97 6 3 pobichna lantanoyid Lyutecijmagnij magnij Mg 12 24 31 3 2 golovna luzhnozemelnij metal Magnij Magnijmajtnerij majtnerij Mt 109 278 7 8 pobichna unnilenij eka iridij mejtnerij Mejtnerij Majtnerij Unemangan mangan Mn 25 54 94 4 7 pobichna perehidnij element Mangan Mangan marganecmendelyevij mendelyevij Md 101 256 7 3 pobichna aktinoyid Mendelyevij mendelevij Mendelevij Mendelyeyevijmid mid dovidkovo kuprum Cu 29 63 54 4 1 pobichna perehidnij element Kuprummolibden molibden Mo 42 95 94 5 6 pobichna perehidnij element Molibdenmoskovij moskovij Mc 115 289 7 5 golovna ununpentij eka bismut eka vismut Uupnatrij natrij Na 11 22 99 3 1 golovna luzhnij metal Natrijneodim neodim Nd 60 144 24 6 3 pobichna lantanoyid Neodimneon neon Ne 10 20 18 2 8 golovna inertnij gaz Neonneptunij neptunij Np 93 237 7 3 pobichna aktinoyid Neptunijnihonij nigonij Nh 113 286 7 3 golovna ununtrij eka talij Uutnikel nikel Ni 28 58 71 4 8 triada zaliza perehidnij element Nikolniobij niobij Nb 41 92 91 5 5 pobichna perehidnij element Niobijnobelij nobelij No 102 256 7 3 pobichna aktinoyid Nobelijoganeson oganeson Og 118 294 7 8 golovna formalno inertnij gaz ununoktij eka radon Uuoolovo olovo dovidkovo stanum Sn 50 118 69 5 4 golovna metal Stanum cina olivoosmij osmij Os 76 190 2 6 8 triada platini perehidnij element Osmijpaladij paladij Pd 46 106 4 5 8 triada platini perehidnij element Paladijplatina platina Pt 78 195 09 6 8 triada platini perehidnij element Platinaplutonij plutonij Pu 94 242 7 3 pobichna aktinoyid Plutonijpolonij polonij Po 84 210 6 6 golovna nemetal halkogen Polonijprazeodim prazeodim Pr 59 140 91 6 3 pobichna lantanoyid Prazeodimprometij prometij Pm 61 147 6 3 pobichna lantanoyid Prometijprotaktinij protaktinij Pa 91 231 7 3 pobichna aktinoyid Protaktinijradij radij Ra 88 226 7 2 golovna luzhnozemelnij metal Radijradon radon Rn 86 222 6 8 golovna inertnij gaz Radonrezerfordij rezerfordij Rf 104 267 7 4 pobichna Unilkvadij unnilkvadij eka gafnij kurchatovij Unqrenij renij Re 75 186 2 6 7 pobichna perehidnij element Renijrentgenij rentgenij Rg 111 280 7 1 pobichna unununij eka zoloto eka aurum eka Aurum Uuurodij rodij Rh 45 102 9 5 8 triada platini perehidnij element Rodijrtut rtut dovidkovo merkurij gidrargirum Hg 80 200 6 6 2 pobichna perehidnij element ridina Merkurij gidrargirumrubidij rubidij Rb 37 85 47 5 1 golovna luzhnij metal Rubidijrutenij rutenij Ru 44 101 07 5 8 triada platini perehidnij element Rutenijsamarij samarij Sm 62 150 35 6 3 pobichna perehidnij element Samarijsvinec svinec dovidkovo plyumbum Pb 82 207 19 6 4 golovna metal Plyumbumselen selen Se 34 78 96 4 6 golovna nemetal halkogen Selensiborgij siborgij Sg 106 269 7 6 pobichna Unilgeksij unnilgeksij eka volfram Unhsirka sirka dovidkovo sulfur S 16 32 06 3 6 golovna nemetal halkogen Sulfurskandij skandij Sc 21 44 96 4 3 pobichna metal Skandijsriblo sriblo dovidkovo argentum Ag 47 107 87 5 1 pobichna perehidnij element Argentum argentum Argentumstibij stibij Sb 51 121 75 5 5 golovna metal Stibij antimon surmastroncij stroncij Sr 38 87 62 5 2 golovna luzhnozemelnij metal Stroncijtalij talij Tl 81 204 37 6 3 golovna metal Talijtantal tantal Ta 73 180 95 6 5 pobichna metal Tantaltelur telur Te 52 127 60 5 6 golovna nemetal halkogen Telurtennessin tennessin Ts 117 294 7 7 golovna formalno galogen ununseptij eka astat Uusterbij terbij Tb 65 158 92 6 3 pobichna lantanoyid Terbijtehnecij tehnecij Tc 43 99 5 7 pobichna perehidnij element Tehnecijtitan titan Ti 22 47 90 4 4 pobichna perehidnij element Titantorij torij Th 90 232 04 7 3 pobichna aktinoyid Torijtulij tulij Tm 69 168 93 7 3 pobichna lantanoyid Tulijuran uran U 92 238 03 7 3 pobichna aktinoyid Uranfermij fermij Fm 100 257 7 3 pobichna aktinoyid Fermijflerovij flerovij Fl 114 289 7 4 golovna ununkvadij eka svinec eka Plyumbum Uuqfosfor fosfor P 15 30 973762 3 5 golovna nemetal Fosforfrancij francij Fr 87 223 7 1 golovna luzhnij metal Francijftor ftor dovidkovo flyuor F 9 18 998403 2 7 golovna galogen gaz Flyuor Fluorhlor hlor Cl 17 35 4527 2 7 golovna galogen gaz Hlorhrom hrom Cr 24 51 9961 4 6 pobichna perehidnij element Hromcezij cezij Cs 55 132 90543 6 1 golovna luzhnij metal Cezijcerij cerij Ce 58 140 115 7 3 pobichna lantanoyid Cerijcink cink Zn 30 65 39 4 2 pobichna perehidnij element Cinkcirkonij cirkonij Zr 40 91 224 5 4 pobichna perehidnij element CirkonijBlok elementivSukupnist elementiv kilkoh grup dlya yakih ye spilnim harakter atomnih orbitalej najvishoyi za energiyeyu zapovnyuvanoyi elektronnoyi obolonki pidobolonki Rozriznyayut s p d f bloki vidpovidno do harakteru zapovnyuvanih atomnih orbitalej Div takozhSpisok himichnih elementiv Alotropiya Valentnist Prosta rechovina Skladna rechovina Radioaktivni elementi Rozsiyani elementi Atmofilni elementi Litofilni elementi Samorodni elementi Elementi indikatori Geohimichna klasifikaciya elementiv Ciklichni elementi Tehnofilnist himichnih elementivPrimitkieleme nt Slovnik ukrayinskoyi movi u 20 t K Naukova dumka 2010 2022 Slovnik sinonimiv Karavanskogo Skopenko V V Golub O A Pro suchasnu himichnu terminologiyu ta nomenklaturu v neorganichnij himiyi Ukr him zhurn 1993 T 59 Vip 1 S 100 109 Nikipanchuk M Do pitannya pro standartuvannya nazv himichnih elementiv v Ukrayini 25 lyutogo 2020 u Wayback Machine Mihajlo Nikipanchuk Problemi ukrayinskoyi terminologiyi mizhnar nauk konf 4 6 zhovt 2018 r zb nauk pr Lviv 2018 S 25 28 Dubej I Ya Zminyuvati chi zberigati Poglyad na reformu ukrayinskoyi himichnoyi terminologiyi 26 bereznya 2020 u Wayback Machine Ukr Bioorg Acta 2008 T 6 2 S 76 78 Zvernennya 9 sichnya 2009 u Wayback Machine do Golovi Derzhavnogo komitetu z pitan tehnichnogo regulyuvannya ta spozhivchoyi politiki Ukrayini uchasnikiv VII Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Problemi ukrayinskoyi terminologiyi SlovoSvit 2002 Dodatok 2 Ganitkevich M Nikipanchuk M Standartizaciya nazv hemichnih elementiv ta vikoristannya yih v osviti j nauci Zbirnik naukovih prac Problemi ukrayinskoyi terminologiyi 2008 S 41 42 List zvernennya nedostupne posilannya z lipnya 2019 Orgkomitetu 10 yi Mizhnarodnoyi naukovoyi konferenciyi Problemi ukrayinskoyi terminologiyi SlovoSvit 2008 vid 18 12 2008 66 305 IUPAC Nomenclature of Inorganic Chemistry Recommendations 1990 P 36 39 IUPAC Nomenclature of Inorganic Chemistry Recommendations 2005 P 47 52 Chinnij vid 01 10 2019 K DP UkrNDNC 2019 12 s Arhiv originalu za 27 lipnya 2014 Procitovano 6 listopada 2015 Dlya shtuchnih ta radiogennih elementiv v kvadratnih duzhkah ukazano masove chislo najbilsh stabilnogo izotopu Agregatnij stan prostoyi rechovini vkazano za normalnih umov LiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2013 T 3 S Ya 644 s Glosarij terminiv z himiyi uklad J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Don Veber 2008 738 s ISBN 978 966 335 206 0 Himichni elementi i rechovini v organizmi lyudini u normi ta v patologiyi Ukrayinsko rosijskij dovidnik Tetyana Stepanivna Chmilenko zag red D Vidavnictvo Dnipropetrovskogo nacionalnogo universitetu 2006 216 s Posilannya angl Pisnya Toma Lerera Elementi 29 lipnya 2013 u Wayback Machine angl The Periodic Table of Videos University of Nottingham 4 bereznya 2016 u Wayback Machine video pro himichni elementi vid Nottingemskogo universitetu angl WebElements 4 sichnya 2014 u Wayback Machine informaciya pro himichni elementi z mozhlivistyu prosluhati statti angl The Photographic Periodic Table of the Elements 9 grudnya 2020 u Wayback Machine kolekciya fotomaterialiv pro himichni elementi angl Hi Res Images of Chemical Elements 7 bereznya 2022 u Wayback Machine kolekciya fotomaterialiv pro himichni elementi angl Atoms 16 lipnya 2015 u Wayback Machine interaktivna tablicya vlastivostej himichnih elementiv

Дата публікації:
Топ