Ейнште́йній, або айнштайній (Es) — трансурановий хімічний елемент із атомним номером 99, радіоактивний, важкий сріблястий метал. Найважчий елемент, добутий у вагових кількостях. Названий на честь Альберта Ейнштейна. Усього відомо 19 ізотопів і 3 ізомери. Найстабільніший з ізотопів 252Es має період напіврозпаду 471,7 доби.
Електронна конфігурація [Rn]5f117s2; період 7, f-блок (актиноїд). 253Es (період напіврозпаду 20 днів) утворюється при нейтронному опроміненні Am, Pu, Cm. Відомі ступені окиснення +3 (типова для актинідів, EsBr3) та +2 (EsBr2).
Проста речовина — ейнштейній (айнштайній).
Історія
Відкритий у грудні 1952 року шляхом аналізу ґрунту з атолу Еніветок (Маршаллові острови), де було здійснено випробування першого американського термоядерного пристрою «Майк».
Утворення
Утворюється захопленням ядрами плутонію нейтронів:
або при обстрілі каліфорнію ядрами дейтерію:
Інші ізотопи отримані при обстрілі берклію альфа-частинками:
Використання
Використовується лише як сировина (ядерна мішень) з метою отримання інших трансуранових елементів методом «важких іонів». Комерційного значення не має.
Примітки
- . — [Чинний від 01.10.2019.] — К. : ДП «УкрНДНЦ», 2019. — С. 2.
- Physical Review 1956, 104 (5), 1314—1314
- Physical Review 1956, 104 (5), 1315—1319
Посилання
- Ейнштейній на Webelements [ 20 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Ейнштейній у Популярній бібліотеці хімічних елементів [ 19 травня 2021 у Wayback Machine.]
Література
- Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Einsteinium |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ejnshte jnij abo ajnshtajnij Es transuranovij himichnij element iz atomnim nomerom 99 radioaktivnij vazhkij sriblyastij metal Najvazhchij element dobutij u vagovih kilkostyah Nazvanij na chest Alberta Ejnshtejna Usogo vidomo 19 izotopiv i 3 izomeri Najstabilnishij z izotopiv 252Es maye period napivrozpadu 471 7 dobi Ejnshtejnij Es Atomnij nomer99Zovnishnij viglyad prostoyi rechoviniRadioaktivnij metalVlastivosti atomaAtomna masa molyarna masa 252 083 a o m g mol Radius atoma292 pmEnergiya ionizaciyi pershij elektron 0 0 0 00 kDzh mol eV Elektronna konfiguraciya Rn 5f11 7s2Himichni vlastivostiKovalentnij radiusn a pmRadius ionan a pmElektronegativnist za Polingom 1 3Elektrodnij potencialEs Es3 2 0V Es Es2 2 2VStupeni okisnennya3Termodinamichni vlastivostiGustinan a g sm Molyarna teployemnistn a Dzh K mol Teploprovidnistn a Vt m K Temperatura plavlennyan a KTeplota plavlennyan a kDzh molTemperatura kipinnya1130 KTeplota viparovuvannyan a kDzh molMolyarnij ob yemn a sm molKristalichna gratkaPeriod gratkin a AVidnoshennya s an aTemperatura Debayan a KInshi vlastovostiKritichna tochkan dH He Li Be B C N O F Ne Na Mg Al Si P S Cl Ar K Ca Sc Ti V Cr Mn Fe Co Ni Cu Zn Ga Ge As Se Br Kr Rb Sr Y Zr Nb Mo Tc Ru Rh Pd Ag Cd In Sn Sb Te I Xe Cs Ba Hf Ta W Re Os Ir Pt Au Hg Tl Pb Bi Po At Rn Fr Ra Rf Db Sg Bh Hs Mt Ds Rg Cn Nh Fl Mc Lv Ts Og La Ce Pr Nd Pm Sm Eu Gd Tb Dy Ho Er Tm Yb Lu Ac Th Pa U Np Pu Am Cm Bk Cf Es Fm Md No Lr Ejnshtejnij u Vikishovishi Elektronna konfiguraciya Rn 5f117s2 period 7 f blok aktinoyid 253Es period napivrozpadu 20 dniv utvoryuyetsya pri nejtronnomu oprominenni Am Pu Cm Vidomi stupeni okisnennya 3 tipova dlya aktinidiv EsBr3 ta 2 EsBr2 Prosta rechovina ejnshtejnij ajnshtajnij IstoriyaVidkritij u grudni 1952 roku shlyahom analizu gruntu z atolu Enivetok Marshallovi ostrovi de bulo zdijsneno viprobuvannya pershogo amerikanskogo termoyadernogo pristroyu Majk UtvorennyaUtvoryuyetsya zahoplennyam yadrami plutoniyu nejtroniv 94 239 P u 5 b 14 15 16 n g 99 253 254 255 E s displaystyle mathrm 239 94 Pu xrightarrow 5 beta 14 15 16 n gamma 99 253 254 255 Es abo pri obstrili kaliforniyu yadrami dejteriyu 98 249 C f 1 2 D 99 248 E s 3 0 1 n 99 248 E s 27 m i n ϵ 98 248 C f displaystyle mathrm 249 98 Cf 1 2 D longrightarrow 99 248 Es 3 0 1 n quad 99 248 Es xrightarrow 27 min epsilon 98 248 Cf Inshi izotopi otrimani pri obstrili berkliyu alfa chastinkami 97 249 B k 4 1 n a 99 249 250 251 252 E s displaystyle mathrm 249 97 Bk xrightarrow 4 1 n alpha 99 249 250 251 252 Es VikoristannyaVikoristovuyetsya lishe yak sirovina yaderna mishen z metoyu otrimannya inshih transuranovih elementiv metodom vazhkih ioniv Komercijnogo znachennya ne maye Primitki Chinnij vid 01 10 2019 K DP UkrNDNC 2019 S 2 Physical Review 1956 104 5 1314 1314 Physical Review 1956 104 5 1315 1319PosilannyaEjnshtejnij na Webelements 20 travnya 2008 u Wayback Machine Ejnshtejnij u Populyarnij biblioteci himichnih elementiv 19 travnya 2021 u Wayback Machine LiteraturaGlosarij terminiv z himiyi uklad J Opejda O Shvajka In t fiziko organichnoyi himiyi ta vuglehimiyi im L M Litvinenka NAN Ukrayini Doneckij nacionalnij universitet Don Veber 2008 738 s ISBN 978 966 335 206 0 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Einsteinium Cya stattya ye zagotovkoyu Vi mozhete dopomogti proyektu dorobivshi yiyi Ce povidomlennya varto zaminiti tochnishim