Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Генрі Ґвін Джефріс Мозлі (англ. Henry Gwyn Jeffreys Moseley, 23 листопада 1887, Веймут, графство Дорсет — 10 серпня 1915, Галліполі, Туреччина) — англійський фізик, один з основоположників рентгенівської спектроскопії та ствердження концепції атомного номера у фізиці і хімії.
| Генрі Мозлі | |
|---|---|
| англ. Henry Moseley | |
 | |
| Народився | 23 листопада 1887[1][2][…] Веймут, Велика Британія |
| Помер | 10 серпня 1915[1][2][…] (27 років) Галліполі, Османська імперія ·вогнепальне поранення |
| Країна |  Сполучене Королівство |
| Діяльність | фізик, інженер, хімік |
| Alma mater | Ітонський коледж Триніті-коледж d Університет Оксфорда |
| Галузь | ядерна фізика і фізика[4] |
| Заклад | Університет Оксфорда |
| Членство | d |
| Війна | Перша світова війна |
| Батько | d |
| Нагороди | |
 Генрі Мозлі у Вікісховищі | |
Біографія
Народився в містечку Веймут в англійському графстві Дорсет в родині Генрі Ноттіджа Мозлі, професора анатомії та фізіології Оксфордського університету. Навчався в знаменитому Ітонському коледжі для хлопчиків, потім, в Триніті-коледжі Оксфордського університету. У 1910—1914 працював в лабораторії Ернеста Резерфорда в Манчестерському університеті. У 1914 р. повернувся до Оксфорду. З початком Першої світової війни, Мозлі був направлений на фронт інженером і загинув у Галліполі 10 серпня 1915 року при проведенні Дарданельської операції у віці 27 років.
Наукова діяльність
У 1913 в серії блискучих експериментів встановив залежність між частотою спектральних ліній характеристичного рентгенівського випромінювання і атомним номером випромінюючого елемента. Залежність була названа на честь першовідкривача — законом Мозлі. Це фундаментальне відкриття мало величезне значення для встановлення фізичного сенсу періодичної системи елементів і атомного номера і для підтвердження правильності концепції планетарного атома. У 1913 р. створив і представив історично перше радіоізотопне джерело електричної енергії (атомну батарею Beta Cell), що являв собою скляну сферу, посріблену зсередини, у центрі якої на ізольованому електроді розташовувалося радієве джерело іонізуючої радіації. Електрони, що випромінюються при бета-розпаді, створюють різницю потенціалів між срібним шаром скляної сфери та електродом з радієвою сіллю. У 1914 Мозлі опублікував роботу, в якій зробив висновок, що між елементами алюмінієм і золотом в періодичній таблиці має перебувати три елементи. Ними виявились елементи Технецій, Прометій, Реній.
Раніше за часів Д. І. Менделєєва припускали, що атомний номер був просто числом, що відповідає місцю елемента у таблиці хімічних елементів відповідно до його відносної атомної маси, і яке може бути змінене (як змінював Д. І. Менделєєв), для правильного впорядкування у Періодичній системі. Генрі Мозлі показав, що атомний номер не просто індекс, а має фізичний зміст і може бути експериментально визначений, і таким чином змінив формулювання періодичного закону.
Див. також
Примітки
- Encyclopædia Britannica
- SNAC — 2010.
- Енциклопедія Брокгауз
- Czech National Authority Database
Посилання
- (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genri Gvin Dzhefris Mozli angl Henry Gwyn Jeffreys Moseley 23 listopada 1887 Vejmut grafstvo Dorset 10 serpnya 1915 Gallipoli Turechchina anglijskij fizik odin z osnovopolozhnikiv rentgenivskoyi spektroskopiyi ta stverdzhennya koncepciyi atomnogo nomera u fizici i himiyi Genri Mozliangl Henry MoseleyNarodivsya 23 listopada 1887 1887 11 23 1 2 Vejmut Velika BritaniyaPomer 10 serpnya 1915 1915 08 10 1 2 27 rokiv Gallipoli Osmanska imperiya vognepalne poranennyaKrayina Spoluchene KorolivstvoDiyalnist fizik inzhener himikAlma mater Itonskij koledzh Triniti koledzh d Universitet OksfordaGaluz yaderna fizika i fizika 4 Zaklad Universitet OksfordaChlenstvo dVijna Persha svitova vijnaBatko dNagorodi medal Matteuchchi 2010 Genri Mozli u VikishovishiBiografiyaNarodivsya v mistechku Vejmut v anglijskomu grafstvi Dorset v rodini Genri Nottidzha Mozli profesora anatomiyi ta fiziologiyi Oksfordskogo universitetu Navchavsya v znamenitomu Itonskomu koledzhi dlya hlopchikiv potim v Triniti koledzhi Oksfordskogo universitetu U 1910 1914 pracyuvav v laboratoriyi Ernesta Rezerforda v Manchesterskomu universiteti U 1914 r povernuvsya do Oksfordu Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni Mozli buv napravlenij na front inzhenerom i zaginuv u Gallipoli 10 serpnya 1915 roku pri provedenni Dardanelskoyi operaciyi u vici 27 rokiv Naukova diyalnistU 1913 v seriyi bliskuchih eksperimentiv vstanoviv zalezhnist mizh chastotoyu spektralnih linij harakteristichnogo rentgenivskogo viprominyuvannya i atomnim nomerom viprominyuyuchogo elementa Zalezhnist bula nazvana na chest pershovidkrivacha zakonom Mozli Ce fundamentalne vidkrittya malo velichezne znachennya dlya vstanovlennya fizichnogo sensu periodichnoyi sistemi elementiv i atomnogo nomera i dlya pidtverdzhennya pravilnosti koncepciyi planetarnogo atoma U 1913 r stvoriv i predstaviv istorichno pershe radioizotopne dzherelo elektrichnoyi energiyi atomnu batareyu Beta Cell sho yavlyav soboyu sklyanu sferu posriblenu zseredini u centri yakoyi na izolovanomu elektrodi roztashovuvalosya radiyeve dzherelo ionizuyuchoyi radiaciyi Elektroni sho viprominyuyutsya pri beta rozpadi stvoryuyut riznicyu potencialiv mizh sribnim sharom sklyanoyi sferi ta elektrodom z radiyevoyu sillyu U 1914 Mozli opublikuvav robotu v yakij zrobiv visnovok sho mizh elementami alyuminiyem i zolotom v periodichnij tablici maye perebuvati tri elementi Nimi viyavilis elementi Tehnecij Prometij Renij Atomnij nomerRanishe za chasiv D I Mendelyeyeva pripuskali sho atomnij nomer buv prosto chislom sho vidpovidaye miscyu elementa u tablici himichnih elementiv vidpovidno do jogo vidnosnoyi atomnoyi masi i yake mozhe buti zminene yak zminyuvav D I Mendelyeyev dlya pravilnogo vporyadkuvannya u Periodichnij sistemi Genri Mozli pokazav sho atomnij nomer ne prosto indeks a maye fizichnij zmist i mozhe buti eksperimentalno viznachenij i takim chinom zminiv formulyuvannya periodichnogo zakonu Div takozhZakon MozliPrimitkiEncyclopaedia Britannica d Track Q5375741 SNAC 2010 d Track Q29861311 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Czech National Authority Database d Track Q13550863Posilannya angl