Закон Мозлі

Закон Мозлі — емпірично встановлена залежність частоти та довжини хвилі серій характеристичного рентгенівського випромінювання від атомного номера хімічного елемента. Встановлений англійським фізиком Генрі Мозлі в 1913 році.

Спектральні ${\displaystyle K_{\alpha }}$ та ${\displaystyle K_{\beta }}$ лінії для низки хімічних елементів

Для лінії ${\displaystyle K_{\alpha }}$ характеристичного випромінювання закон Мозлі має вигляд:

${\displaystyle {\frac {1}{\lambda _{K_{\alpha }}}}=R(Z-1)^{2}\left({\frac {1}{1^{2}}}-{\frac {1}{2^{2}}}\right)}$

Для інших серій

${\displaystyle {\frac {1}{\lambda _{K_{\alpha }}}}=R(Z-\sigma _{mn})^{2}\left({\frac {1}{n^{2}}}-{\frac {1}{m^{2}}}\right)}$,

де ${\displaystyle \sigma _{mn}}$ — деяке число, що описує екранування заряду ядра внутрішніми електронами.

Закон носить ім'я свого першовідкривача — англійського фізика Генрі Мозлі.

Історичне значення

Закон Мозлі відіграв дуже важливу роль в ідентифікації хімічних елементів та визначення їхнього місця в періодичній таблиці. Складаючи періодичну таблицю, Дмитро Менделєєв опирався на відомі значення атомних мас елементів. Однак йому довелося переставити деякі елементи місцями й припустити існування інших, ще невідомих.

На відміну від атомної маси, закон Мозлі не має винятків — спектральні лінії характеристичного рентгенівського випромінювання розташовані у строгій закономірності. Аналіз їхніх частот дозволив точно встановити місця в періодичній таблиці перехідних елементів, які мають схожі хімічні властивості й не сильно різняться за масою. Аналіз спектрів допоміг також переконатися в тому, що в періодичній таблиці нема прогалин — від водню до урану рівно 92 хімічні елементи.

Див. також

• Рентгенофлуоресцентний аналіз

Джерела

• Білий М.У. (1973). Атомна фізика. Київ: Вища школа.

Примітки

1. Найда, Є.І. (2023-02). ОСОБЛИВОСТІ АНТИКРИЗОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ У 2023 РОЦІ. Антикризове регулювання економіки у 2023 році: теорія та практика в умовах європейської інтеграції України. Publishing house “Liha-Pres”. doi:10.36059/978-966-397-290-9-38. Процитовано 17 січня 2024.
2. Smithsonian Libraries (1840). The London, Edinburgh and Dublin philosophical magazine and journal of science. London : Taylor & Francis.