Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Прóстá речови́на — хімічна речовина, структурні одиниці якої: або є представниками; або складаються з атомів, тільки одного хімічного елементу. Еталонний стан (хімічного елемента, простої речовини) (reference state (of an element)) — стан, в якому хімічний елемент (проста речовина) є стабільним при вибраних за стандартні умовах — тиску та температурі.
| Прості речовини | |
| Наступник | бінарні сполуки |
|---|---|
Загальні відомості
Наприклад, до простих речовин належать: водень, азот, озон тощо, бо молекули водню H2 складаються тільки з атомів водню (гідрогену), молекули азоту N2 — тільки з атомів азоту (нітрогену), молекули озону O3 — тільки з атомів кисню (оксигену). Деякі прості речовини складаються безпосередньо з атомів: так, газ гелій складається лише з атомів гелію He; газ аргон — лише з атомів аргону Ar. Всі інші благородні гази також складаються з атомів лише одного хімічного елементу.
Простим речовинам протиставляються складні речовини, структурні одиниці (молекули або інші (якщо )) яких, на відміну від перших, складаються з хімічнопов'язаних атомів різних хімічних елементів.
Прості речовини є формою існування хімічних елементів у вільному (чистому) вигляді, бо атоми всіх хімічних елементів в присутності інших атомів не можуть існувати ізольовано (інакше кажучи, елементи, не пов'язані хімічно ні з яким іншим елементом, утворюють прості речовини).
За властивостями окремих простих речовин, класифікують відповідні хімічні елементи у періодичній системі хімічних елементів.
Всі прості речовини є . Число простих речовин значно перевищує число відомих хімічних елементів. Відомо близько 500 простих речовин.
Класифікація
Прості речовини в залежності від наявності або ненаявності в них тих чи інших ознак, властивостей класифікують наступними методами:
За типом хімічного зв'язку
В залежності від типу хімічного зв'язку між атомами простих речовин, останні зазвичай розділяють на два класи:
- Метали — прості речовини, в яких атоми між собою сполучені металічними зв'язками, та які являють собою ковкі, пластичні тверді тіла, що мають металічний блиск, здатні добре проводити тепло та електричний струм. Переважна більшість простих речовин є металами.
- Неметали — прості речовини, які не є металами. Неметали не мають такої схожості у властивостях, як метали.
| Порівняння металів та неметалів | |
|---|---|
| Метали | Неметали |
| Мають металічний блиск | Не мають металічного блиску |
| Електропровідні | Не електропровідні |
| Теплопровідні | Погано проводять тепло |
| Тверді тіла | Гази, тверді тіла |
| Ковкі, пластичні | Крихкі |
| Температури плавлення високі | Температури плавлення низькі |
Таку класифікацію простих речовин запропонував видатний французький вчений А.Л. Лавуазьє в кінці XVIII сторіччя. Хімічні елементи, від яких походять метали, називають металічними, а ті, що утворюють неметали, — неметалічними. Чіткої межі між металами та неметалами не існує. Деякі неметали виявляють металічні властивості, а метали — неметалічні. Так, графіт проводить електричний струм, а олово — дуже крихкий метал. Незважаючи на умовність поділу простих речовин на метали і неметали, його вважають доволі зручним.
За типом структурної одиниці
В залежності від того з яких структурних одиниць складаються ті чи інші прості речовини, останні зазвичай відносять до двох класів:
- — хімічні речовини, структурними одиницями для яких є молекули. Молекулярними простими речовинами є відносно невелика група неметалів, здебільшого двоатомних: водень H2, азот N2, кисень O2, фтор F2, [en] P2. А також прості речовини, молекули яких складені більш ніж з двох атомів: озон O3, білий фосфор P4, [en] S6, [en] S8, As4, й також алотропні модифікації вуглецю — різні фулерени (C60, C70, C540) та вуглецеві нанотрубки, тощо.
- — хімічні речовини, структурними одиницями для яких є: або безпосередньо атоми; або групи атомів поєднані між собою хімічними зв'язками та при цьому не є молекулами. Ними за звичайних умов є всі метали та благородні гази, а також всі інші неметали, що не перераховані вище.
За наявністю хімічного зв'язку
Прості речовини в залежності від наявності або не наявності хімічного зв'язку між власними атомами, існують у двох варіантах:
- Хімічні сполуки — хімічні речовини, структурні одиниці (молекули або інші формульні одиниці (якщо сполука немолекулярна)) яких складаються з атомів сполучених між собою певним типом хімічного зв'язку. За звичайних умов майже всі прості речовини (окрім благородних газів) є хімічними сполуками.
- Одноатомні гази — гази, що являють собою прості речовини, структурними одиницями для яких є не пов'язані хімічним зв'язком атоми. За звичайних умов їхніми представниками є благородні гази. Також за певних умов (наприклад при достатньому нагріванні) будь-який хімічний елемент може бути одноатомним газом.
Агрегатний стан
Всі прості речовини за звичайних умов знаходяться у певному для себе агрегатному стані:
- у газоподібному (тобто є газами) знаходяться прості речовини для 11 елементів (H, He, N, O, F, Ne, Cl, Ar, Kr, Xe, Rn);
- у рідкому (тобто є рідинами) — для 2 (Br, Hg) (також слід зауважити що за кімнатної температури (або близької до неї) рідинами стають: Fr (27 °C), Cs (28 °C), Ga (30 °C), Rb (39 °C));
- у твердотільному (тобто є твердими тілами) — всі інші.
Алотропія
Прості речовини одного й того хімічного елементу, що різняться структурними одиницями (за будовою), а як наслідок і за властивостями, є алотропними модифікаціями цього ж хімічного елементу. Здатність деяких хімічних елементів існувати у вигляді двох або більше простих речовин називається алотропією.
Явище алотропії може бути обумовлено або різним складом молекул цих простих речовин даного елемента (алотропія складу), або різною будовою молекул і способом розміщення молекул (атомів) в кристалах простої речовини (алотропія форми). Різні алотропні модифікації одного хімічного елемента можуть переходити одна в одну. Для кожного хімічного елемента його алотропні модифікації завжди розрізняються по фізичним властивостям та хімічній активності (так, озон активніше кисню, а температура плавлення алмаза більше, ніж у фулеренів).
| Прості речовини деяких елементів, яким властиве явище алотропії | |
|---|---|
| Хімічний елемент | Прості речовини та їх назви |
| Карбон | графіт, алмаз, фулерени |
| Оксиген | кисень O2, озон O3 |
| Сульфур | сірка ромбічна, сірка моноклінна S8, сірка пластична |
| Фосфор | білий фосфор P4, червоний фосфор, чорний фосфор |
Найменування
Назви простих речовин майже в усіх випадках збігаються з назвами відповідних хімічних елементів. Проте через те що деякі елементи утворюють по декілька простих речовин, назви останніх можуть відрізнятись від назв відповідних хімічних елементів (або не повністю відповідати їм). В такому випадку назви алотропних видозмін зазвичай утворюються з назв елементів і відповідних їм прикметників, наприклад: білий фосфор, червоний фосфор, аморфний вуглець, і т.д. Тільки для алотропних модифікацій кисню та вуглецю існують власні назви — озон, графіт, алмаз, карбін, фулерен.
Структура простої речовини позначається хімічною формулою. Так для кисню вона є O2, озону — O3, білого фосфору — P4, тощо. Для простих речовин немолекулярної будови число атомів у формулі не зазначається, тобто хімічна формула таких речовин за написанням збігається з символом хімічного елемента. Так, формула аргону — Ar, заліза — Fe, кремнію — Si, графіту та алмаза — C, міді — Cu, алюмінію — Al, тощо.
Номер CAS
Усім хімічним речовинам, а, отже і всім простим речовинам, описаним у науковій літературі, присвоюється номер CAS, хімічної реферативної служби, за яким речовину можна ідентифікувати в базах даних, наприклад у PubChem.
Порівняння понять
У зв'язку з тим, що назви хімічних елементів і простих речовин здебільшого збігаються, поняття «атом», «хімічний елемент» та «проста речовина» не слід змішувати:
- «Атом» — конкретне поняття, бо являє собою частинку що існує реально;
- «Хімічний елемент» — збірне, абстрактне поняття, бо лише класифікує певну сукупність атомів;
- «Проста речовина» — форма, в якій хімічний елемент (певна сукупність атомів) у вільному (непов'язаному з іншими елементами) вигляді існує в природі.
Також потрібно розрізняти властивості (характеристики) простої речовини (сукупності частинок) та властивості (характеристики) хімічного елемента (ізольованого атома певного виду) (див. таблицю нижче).
| Порівняння характеристик хімічного елемента та простої речовини | |
|---|---|
| Хімічний елемент | Проста речовина |
| Атомний номер | |
| Атомна маса | Запах |
| Електропровідність | |
| Ізотопна поширеність | Теплопровідність |
| Будова атома | Розчинність |
| Енергія іонізації | Температура кипіння |
| Спорідненість до електрона | Температура плавлення |
| Електронегативність | В'язкість |
| Ступені окиснення | Твердість |
| Валентність | Оптичні властивості |
| Алотропні модифікації | Магнітні властивості |
| Хімічний знак | Хімічна формула |
| … | … |
Мінерали-прості речовини
Деякі прості речовини можуть самостійно утворювати окремі мінерали, які називають гомоатомними. Вони складаються з атомів лише одного елемента й можуть існувати в алотропних видозмінах та характеризуються головним чином або атомними структурами з металічним типом зв'язку (самородні метали), або молекулярними кристалічними ґратками (самородні неметали або металоїди). На їх частку припадає не більше 0,1% земної кори, але деякі з них відносно досить поширені й мають велике значення, наприклад, платина самородна, золото самородне, сірка самородна, алмаз та інші.
Цікаві факти
Вже в давнину були відомі прості речовини 13 елементів — Au, Ag, Cu, Hg, Pb, Fe, Sn, Pt, S, С, Zn, Sb та As.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 27 березня 2016.
- Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия. — 4. — Москва : Высшая школа, Издательский центр «Академия», 2001. — С. 253-269. — 743 с. — 15 000 прим. — , 5-7695-0704-7.
- . Архів оригіналу за 24 серпня 2014. Процитовано 27 березня 2016.
- . Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 27 березня 2016.
Джерела
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
- Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия. — 4. — Москва : Высшая школа, Издательский центр «Академия», 2001. — С. 253-269. — 743 с. — 15 000 прим. — , 5-7695-0704-7.(рос.)
- Вещество // Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. И. Л. Кнунянц. — М. : Сов. энцикл., 1988. — Т. 1 : Абляционные материалы — Дарзана реакция. — Стб. 698. — Библиогр. в конце ст. — .(рос.)
- Глинка Н.Л. Общая химия. — 24. — Ленинград : Химия, 1985. — С. 18-19. — 702 с.(рос.)
- Врублевский А.И. Химия: базовый школьный курс. — Минск : Юнипресс, 2009. — С. 11-12. — 576 с. — 3 100 прим. — .(рос.)
Посилання
- Багатоманітність речовин. Прості й складні речовини. Метали й неметали — Гипермаркет знаний [ 28 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- Прості та складні речовини — Дистанційна підтримка освіти школярів [ 9 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Простые и сложные вещества. Аллотропия — АЛХИМИК [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Prosta rechovi na himichna rechovina strukturni odinici yakoyi abo ye predstavnikami abo skladayutsya z atomiv tilki odnogo himichnogo elementu Etalonnij stan himichnogo elementa prostoyi rechovini reference state of an element stan v yakomu himichnij element prosta rechovina ye stabilnim pri vibranih za standartni umovah tisku ta temperaturi Prosti rechoviniNastupnikbinarni spolukimolekul azotu ta kisnyu strukturnih odinic odnih z najposhirenishih prostih rechovin na Zemli gaziv azotu ta kisnyu Zagalni vidomostiNapriklad do prostih rechovin nalezhat voden azot ozon tosho bo molekuli vodnyu H2 skladayutsya tilki z atomiv vodnyu gidrogenu molekuli azotu N2 tilki z atomiv azotu nitrogenu molekuli ozonu O3 tilki z atomiv kisnyu oksigenu Deyaki prosti rechovini skladayutsya bezposeredno z atomiv tak gaz gelij skladayetsya lishe z atomiv geliyu He gaz argon lishe z atomiv argonu Ar Vsi inshi blagorodni gazi takozh skladayutsya z atomiv lishe odnogo himichnogo elementu Prostim rechovinam protistavlyayutsya skladni rechovini strukturni odinici molekuli abo inshi yaksho yakih na vidminu vid pershih skladayutsya z himichnopov yazanih atomiv riznih himichnih elementiv Prosti rechovini ye formoyu isnuvannya himichnih elementiv u vilnomu chistomu viglyadi bo atomi vsih himichnih elementiv v prisutnosti inshih atomiv ne mozhut isnuvati izolovano inakshe kazhuchi elementi ne pov yazani himichno ni z yakim inshim elementom utvoryuyut prosti rechovini Za vlastivostyami okremih prostih rechovin klasifikuyut vidpovidni himichni elementi u periodichnij sistemi himichnih elementiv Vsi prosti rechovini ye Chislo prostih rechovin znachno perevishuye chislo vidomih himichnih elementiv Vidomo blizko 500 prostih rechovin KlasifikaciyaProsti rechovini v zalezhnosti vid nayavnosti abo nenayavnosti v nih tih chi inshih oznak vlastivostej klasifikuyut nastupnimi metodami Za tipom himichnogo zv yazku V zalezhnosti vid tipu himichnogo zv yazku mizh atomami prostih rechovin ostanni zazvichaj rozdilyayut na dva klasi Metali prosti rechovini v yakih atomi mizh soboyu spolucheni metalichnimi zv yazkami ta yaki yavlyayut soboyu kovki plastichni tverdi tila sho mayut metalichnij blisk zdatni dobre provoditi teplo ta elektrichnij strum Perevazhna bilshist prostih rechovin ye metalami Nemetali prosti rechovini yaki ne ye metalami Nemetali ne mayut takoyi shozhosti u vlastivostyah yak metali Porivnyannya metaliv ta nemetalivMetali NemetaliMayut metalichnij blisk Ne mayut metalichnogo bliskuElektroprovidni Ne elektroprovidniTeploprovidni Pogano provodyat teploTverdi tila Gazi tverdi tilaKovki plastichni KrihkiTemperaturi plavlennya visoki Temperaturi plavlennya nizki Taku klasifikaciyu prostih rechovin zaproponuvav vidatnij francuzkij vchenij A L Lavuazye v kinci XVIII storichchya Himichni elementi vid yakih pohodyat metali nazivayut metalichnimi a ti sho utvoryuyut nemetali nemetalichnimi Chitkoyi mezhi mizh metalami ta nemetalami ne isnuye Deyaki nemetali viyavlyayut metalichni vlastivosti a metali nemetalichni Tak grafit provodit elektrichnij strum a olovo duzhe krihkij metal Nezvazhayuchi na umovnist podilu prostih rechovin na metali i nemetali jogo vvazhayut dovoli zruchnim Za tipom strukturnoyi odinici V zalezhnosti vid togo z yakih strukturnih odinic skladayutsya ti chi inshi prosti rechovini ostanni zazvichaj vidnosyat do dvoh klasiv himichni rechovini strukturnimi odinicyami dlya yakih ye molekuli Molekulyarnimi prostimi rechovinami ye vidnosno nevelika grupa nemetaliv zdebilshogo dvoatomnih voden H2 azot N2 kisen O2 ftor F2 en P2 A takozh prosti rechovini molekuli yakih skladeni bilsh nizh z dvoh atomiv ozon O3 bilij fosfor P4 en S6 en S8 As4 j takozh alotropni modifikaciyi vuglecyu rizni fulereni C60 C70 C540 ta vuglecevi nanotrubki tosho himichni rechovini strukturnimi odinicyami dlya yakih ye abo bezposeredno atomi abo grupi atomiv poyednani mizh soboyu himichnimi zv yazkami ta pri comu ne ye molekulami Nimi za zvichajnih umov ye vsi metali ta blagorodni gazi a takozh vsi inshi nemetali sho ne pererahovani vishe Za nayavnistyu himichnogo zv yazku Prosti rechovini v zalezhnosti vid nayavnosti abo ne nayavnosti himichnogo zv yazku mizh vlasnimi atomami isnuyut u dvoh variantah Himichni spoluki himichni rechovini strukturni odinici molekuli abo inshi formulni odinici yaksho spoluka nemolekulyarna yakih skladayutsya z atomiv spoluchenih mizh soboyu pevnim tipom himichnogo zv yazku Za zvichajnih umov majzhe vsi prosti rechovini okrim blagorodnih gaziv ye himichnimi spolukami Odnoatomni gazi gazi sho yavlyayut soboyu prosti rechovini strukturnimi odinicyami dlya yakih ye ne pov yazani himichnim zv yazkom atomi Za zvichajnih umov yihnimi predstavnikami ye blagorodni gazi Takozh za pevnih umov napriklad pri dostatnomu nagrivanni bud yakij himichnij element mozhe buti odnoatomnim gazom Agregatnij stanVsi prosti rechovini za zvichajnih umov znahodyatsya u pevnomu dlya sebe agregatnomu stani u gazopodibnomu tobto ye gazami znahodyatsya prosti rechovini dlya 11 elementiv H He N O F Ne Cl Ar Kr Xe Rn u ridkomu tobto ye ridinami dlya 2 Br Hg takozh slid zauvazhiti sho za kimnatnoyi temperaturi abo blizkoyi do neyi ridinami stayut Fr 27 C Cs 28 C Ga 30 C Rb 39 C u tverdotilnomu tobto ye tverdimi tilami vsi inshi AlotropiyaShemi pobudovi prostih rechovin sho utvoryuye vuglec a almaz b grafit c lonsdejlit d fuleren C60 e fulleren C540 f fulleren C70 g amorfnij vuglec h vugleceva nanotrubka Prosti rechovini odnogo j togo himichnogo elementu sho riznyatsya strukturnimi odinicyami za budovoyu a yak naslidok i za vlastivostyami ye alotropnimi modifikaciyami cogo zh himichnogo elementu Zdatnist deyakih himichnih elementiv isnuvati u viglyadi dvoh abo bilshe prostih rechovin nazivayetsya alotropiyeyu Yavishe alotropiyi mozhe buti obumovleno abo riznim skladom molekul cih prostih rechovin danogo elementa alotropiya skladu abo riznoyu budovoyu molekul i sposobom rozmishennya molekul atomiv v kristalah prostoyi rechovini alotropiya formi Rizni alotropni modifikaciyi odnogo himichnogo elementa mozhut perehoditi odna v odnu Dlya kozhnogo himichnogo elementa jogo alotropni modifikaciyi zavzhdi rozriznyayutsya po fizichnim vlastivostyam ta himichnij aktivnosti tak ozon aktivnishe kisnyu a temperatura plavlennya almaza bilshe nizh u fulereniv Prosti rechovini deyakih elementiv yakim vlastive yavishe alotropiyiHimichnij element Prosti rechovini ta yih nazviKarbon grafit almaz fulereniOksigen kisen O2 ozon O3Sulfur sirka rombichna sirka monoklinna S8 sirka plastichnaFosfor bilij fosfor P4 chervonij fosfor chornij fosforNajmenuvannyaNazvi prostih rechovin majzhe v usih vipadkah zbigayutsya z nazvami vidpovidnih himichnih elementiv Prote cherez te sho deyaki elementi utvoryuyut po dekilka prostih rechovin nazvi ostannih mozhut vidriznyatis vid nazv vidpovidnih himichnih elementiv abo ne povnistyu vidpovidati yim V takomu vipadku nazvi alotropnih vidozmin zazvichaj utvoryuyutsya z nazv elementiv i vidpovidnih yim prikmetnikiv napriklad bilij fosfor chervonij fosfor amorfnij vuglec i t d Tilki dlya alotropnih modifikacij kisnyu ta vuglecyu isnuyut vlasni nazvi ozon grafit almaz karbin fuleren Struktura prostoyi rechovini poznachayetsya himichnoyu formuloyu Tak dlya kisnyu vona ye O2 ozonu O3 bilogo fosforu P4 tosho Dlya prostih rechovin nemolekulyarnoyi budovi chislo atomiv u formuli ne zaznachayetsya tobto himichna formula takih rechovin za napisannyam zbigayetsya z simvolom himichnogo elementa Tak formula argonu Ar zaliza Fe kremniyu Si grafitu ta almaza C midi Cu alyuminiyu Al tosho Nomer CAS Usim himichnim rechovinam a otzhe i vsim prostim rechovinam opisanim u naukovij literaturi prisvoyuyetsya nomer CAS himichnoyi referativnoyi sluzhbi za yakim rechovinu mozhna identifikuvati v bazah danih napriklad u PubChem Porivnyannya ponyatU zv yazku z tim sho nazvi himichnih elementiv i prostih rechovin zdebilshogo zbigayutsya ponyattya atom himichnij element ta prosta rechovina ne slid zmishuvati Atom konkretne ponyattya bo yavlyaye soboyu chastinku sho isnuye realno Himichnij element zbirne abstraktne ponyattya bo lishe klasifikuye pevnu sukupnist atomiv Prosta rechovina forma v yakij himichnij element pevna sukupnist atomiv u vilnomu nepov yazanomu z inshimi elementami viglyadi isnuye v prirodi Takozh potribno rozriznyati vlastivosti harakteristiki prostoyi rechovini sukupnosti chastinok ta vlastivosti harakteristiki himichnogo elementa izolovanogo atoma pevnogo vidu div tablicyu nizhche Porivnyannya harakteristik himichnogo elementa ta prostoyi rechoviniHimichnij element Prosta rechovinaAtomnij nomerAtomna masa ZapahElektroprovidnistIzotopna poshirenist TeploprovidnistBudova atoma RozchinnistEnergiya ionizaciyi Temperatura kipinnyaSporidnenist do elektrona Temperatura plavlennyaElektronegativnist V yazkistStupeni okisnennya TverdistValentnist Optichni vlastivostiAlotropni modifikaciyi Magnitni vlastivostiHimichnij znak Himichna formula Minerali prosti rechoviniSamorodna sirka na ukrayinskij poshtovij marci 2009 roku Deyaki prosti rechovini mozhut samostijno utvoryuvati okremi minerali yaki nazivayut gomoatomnimi Voni skladayutsya z atomiv lishe odnogo elementa j mozhut isnuvati v alotropnih vidozminah ta harakterizuyutsya golovnim chinom abo atomnimi strukturami z metalichnim tipom zv yazku samorodni metali abo molekulyarnimi kristalichnimi gratkami samorodni nemetali abo metaloyidi Na yih chastku pripadaye ne bilshe 0 1 zemnoyi kori ale deyaki z nih vidnosno dosit poshireni j mayut velike znachennya napriklad platina samorodna zoloto samorodne sirka samorodna almaz ta inshi Cikavi faktiVzhe v davninu buli vidomi prosti rechovini 13 elementiv Au Ag Cu Hg Pb Fe Sn Pt S S Zn Sb ta As Div takozhSkladna rechovina AlotropiyaPrimitki Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 27 bereznya 2016 Ahmetov N S Obshaya i neorganicheskaya himiya 4 Moskva Vysshaya shkola Izdatelskij centr Akademiya 2001 S 253 269 743 s 15 000 prim ISBN 5 06 003363 5 5 7695 0704 7 Arhiv originalu za 24 serpnya 2014 Procitovano 27 bereznya 2016 Arhiv originalu za 3 bereznya 2016 Procitovano 27 bereznya 2016 DzherelaLiteratura Mala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2 Ahmetov N S Obshaya i neorganicheskaya himiya 4 Moskva Vysshaya shkola Izdatelskij centr Akademiya 2001 S 253 269 743 s 15 000 prim ISBN 5 06 003363 5 5 7695 0704 7 ros Veshestvo Himicheskaya enciklopediya v 5 t gl red I L Knunyanc M Sov encikl 1988 T 1 Ablyacionnye materialy Darzana reakciya Stb 698 Bibliogr v konce st ISBN 5 85270 008 8 ros Glinka N L Obshaya himiya 24 Leningrad Himiya 1985 S 18 19 702 s ros Vrublevskij A I Himiya bazovyj shkolnyj kurs Minsk Yunipress 2009 S 11 12 576 s 3 100 prim ISBN 978 985 507 813 6 ros Posilannya Bagatomanitnist rechovin Prosti j skladni rechovini Metali j nemetali Gipermarket znanij 28 zhovtnya 2014 u Wayback Machine Prosti ta skladni rechovini Distancijna pidtrimka osviti shkolyariv 9 kvitnya 2016 u Wayback Machine Prostye i slozhnye veshestva Allotropiya ALHIMIK 4 bereznya 2016 u Wayback Machine ros